Львівський торговельно-економічний університет — заклад вищої економічної освіти міста Львова IV рівня акредитації. Один з провідних економічних університетів України та найстаріший торговельно-економічний ЗВО України. Заснований 7 березня 1816 року.
| Львівський торговельно-економічний університет | |
|---|---|
| ЛТЕУ | |
| | |
| 49°49′31″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.82550000002777324° пн. ш. 24.03130000002778033° сх. д.Координати: 49°49′31″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.82550000002777324° пн. ш. 24.03130000002778033° сх. д. | |
| Тип | академічна установа[d] |
| Країна | Україна, Австрійська імперія і Австро-Угорщина |
| Засновано | 1816 |
| Акредитація | IV рівня |
| Ректор | Куцик Петро Олексійович |
| Студентів | 4728 |
| Докторів | 31 |
| Професорів | 35 |
| Випускники | Категорія:Випускники Львівського торговельно-економічного університету |
| Адреса | 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10 |
| Сайт | lute.lviv.ua |
На денній і заочній формах навчання університет готує бакалаврів, спеціалістів та магістрів більш ніж за 50 спеціальностями. По закінченні навчання університет видає диплом державного зразка. Ведеться підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру з восьми спеціальностей та докторантуру за трьома спеціальностями. Функціонує три спеціалізовані ради по захисту дисертацій.
Ректор — Куцик Петро Олексійович (кандидат економічних наук, професор).
Історія Редагувати
Датою народження навчального закладу вважають 7 березня 1816 — день створення у Львові Цісарсько-королівської реальної школи. Одночасно з Технічним відділом РШ (з нього згодом виросла Львівська політехніка) було створено і Торговий. З того часу освітня установа активно розвивалась, тут роками напрацьовувались кооперативні традиції, зберігались таємниці успішного ведення торговельних справ.
8 вересня 1899 року за поданням Міністерства віросповідань і освіти Австрії цісар Франц-Йосиф I своєю постановою взяв до відома створення Державної торговельної школи у Львові. Повідомляючи про це рішення, австрійський міністр визначив, що школа має почати роботу 1 жовтня 1899, затвердив її навчальні плани та призначив тимчасовим керівником школи професор Антонія Павловського (відомий математик, член Крайової шкільної ради та Крайової комісії промислових справ). Офіційне відкриття школи відбулося 2 жовтня 1899 року у приміщенні львівського театру Скарбка.
1902 року — Вища торговельна школа здобула статус Торговельної академії, її офіційно визнано головним осередком в Галичині з підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері торгівлі (навчалися майбутні урядовці банківських і касових установ). Академія містилася в будинку колишньої жіночої учительської семінарії на вул. Скарбківській, 39 (тепер вул. Лесі Українки). При Академії функціонувала також трикласна торгова школа та щорічні вечірні курси для дорослих. Часом влаштовувалися курси для навчання вчителів торгових шкіл, спеціальні курси для службовців банків, ощадних кас, кас хворих.
1922 року — Торговельну академію реорганізовано у Вищу школу закордонної торгівлі. Реорганізація відбулася відповідно до ухвали пленарного засідання Торговельної і Промислової палат від 3 квітня 1922 року. У жовтні того ж року були затверджені статут і навчальні плани ВШЗТ (згідно зі статутом, навчальний заклад отримав привілейоване становище у правах шкільного контролю, затвердження професорського складу, наукових і екзаменаційних правил. Ректором знову було призначено Антонія Павловського. Його заступниками стали доктори, професори Генрик Корович і Станіслав Рузевич (обидва загинули від рук гітлерівців у перші дні німецької окупації Львова). Навчання у ВШЗТ тривало три роки (один рік — підготовчий курс і два — професійна освіта).
ВШЗТ містилася у збудованому у 1907—1909 роках за проєктом архітектора Тадеуша Обмінського будинку Технологічного Інституту на вул. Бурлярда, 5 (тепер вул. Нижанківського). У 1935—1936 роках на вул. Сакраменток (тепер вул. Туган-Барановського), 10 за проєктом архітекторів Вавжинця Дайчака та Мечислава Штадлера споруджено власний будинок навчального закладу, де і досі міститься головний корпус ЛТЕУ. У 1937 вища школа отримала статус Академії зовнішньої торгівлі.
Після встановлення в Західній Україні радянської влади Академію реорганізовано в Інститут радянської торгівлі. З 1945 року у Львові функціонували два вищі торговельні навчальні заклади — Львівський інститут радянської торгівлі (ЛІРТ) та Інститут радянської кооперативної торгівлі (ІРКТ). ЛІРТ було створено на базі Українського радянського інституту кооперативної торгівлі, переведеного з Харкова (цей ЗВО перед тим під назвою Торговельно-товарознавчий інститут діяв у Києві, потім — в Одесі, а з 1944 року — у Харкові). У 1947 році через об'єднання ЛІРТ і ІРКТ було створено Львівський торговельно-економічний інститут, який спеціалізувався на підготовці фахівців для системи кооперації: бухгалтерів, економістів, товарознавців.
За часів незалежної України ЗВО мав назву Львівська комерційна академія. У квітні 2016 року Львівську комерційну академію перейменували на Львівський торговельно-економічний університет.
Склад університету Редагувати
У складі університету функціонують — 3 інститути, 4 факультети, 30 кафедр, аспірантура, центри ділової англійської та французької мови, бізнес-центр, комп'ютерний центр, підготовче відділення, агентство працевлаштування, оздоровчо-спортивний табір в Карпатах.
На різних формах навчання, зокрема денній, заочній та вечірній, академія готує бакалаврів з 11 напрямів підготовки:
- економічна кібернетика;
- економіка підприємства;
- маркетинг;
- фінанси і кредит;
- облік і аудит;
- товарознавство і торговельне підприємництво;
- міжнародні економічні відносини;
- менеджмент;
- правознавство;
- готельно-ресторанна справа;
- туризм;
- харчові технології та інженерія.
Спеціалістів і магістрів із 14 спеціальностей:
- міжнародні економічні відносини
- правознавство
- економічна кібернетика
- фінанси і кредит
- банківська справа
- облік і аудит
- економіка підприємства
- маркетинг
- товарознавство і комерційна діяльність
- товарознавство та експертиза в митній справі
- експертиза товарів та послуг
- менеджмент організацій і адміністрування
- управління інноваційною діяльністю [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- готельна і ресторанна справа.
Всі студенти мають вільний доступ до Інтернету і можливість вивчення іноземних мов. Університет забезпечує студентів гуртожитком і сприяє працевлаштуванню випускників. По закінчені навчання Університет видає диплом державного зразка.
Кампуси і корпуси Редагувати
- корпус № 1 — головний корпус, тут містяться приймальна ректора, Інститут економіки та фінансів та Навчально-науковий інформаційний інститут. Адреса корпусу № 1 — вул. Туган-Барановського, 10.
- корпус № 3 — тут розташований товарознавчо-комерційний факультет та факультет заочної освіти. Адреса корпусу № 3 — вул. Уласа Самчука, 9.
- корпус № 4 — тут розташований факультет міжнародних економічних відносин та Інститут післядипломної освіти. Адреса корпусу № 4 — вул. Тершаковців, 2а.
- корпус № 5 — тут міститься юридичний факультет. Адреса корпусу № 5 — вул. Івана Франка, 68.
- гуртожиток № 1 — гуртожиток інституту післядипломної освіти. Адреса — пр-кт Червоної Калини, 7.
- гуртожиток № 2. Адреса — вул. Тернопільська, 8.
- гуртожиток № 3. Адреса — пр-кт Червоної Калини, 7.
- гуртожиток № 4. Адреса — пр-кт Червоної Калини, 7а.
- абонемент.
- інформаційно-бібліографічний відділ.
- відділ комплектування та обробки літератури.
- читальний зал № 1.
- читальний зал № 2.
- зал періодики.
Факультети Редагувати
- Інститут економіки та фінансів
- Навчально-науковий інформаційний інститут
- Факультет товарознавства, управління та сфери обслуговування [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Юридичний факультет
- Навчально-науковий інститут післядипломної освіти
Ректори Редагувати
- 1817—1844 — Алоїз Александер Уле;
- 1844—1848 — Флоріан Шиндлер;
- 1848—1871 — Александер Рейзінгер;
- 1872—1873 — Фелікс Стшелецький;
- 1874—1875 — Ян Непомуцен Франк;
- 1899—1917 — Антоній Павловський;
- 1917—1922 — Максиміліан Шьоннет;
- 1922—1930 — Антоній Павловський;
- 1930 — Александер Долинський;
- 1931—1932 — Казимир Цисельський;
- 1932—1939 — Генрік Корович;
- 1939 — Іван Хіменко;
- 1940—1941 — Марко Коваленко;
- 1941 — Микола Ячменьов;
- 1944 — Володимир Кучер;
- 1944—1952 — Семен Гаркавенко;
- 1953—1974 — Семен Сіденко;
- 1974—1993 — Казимир Пирожак;
- 1993—2007 — Яків Гончарук;
- 2007—2014 — Іван Копич;
- від 2014 — Петро Куцик.
Почесні доктори Редагувати
- 2007 — Бабенко Станіслав, Андрійчук Віктор, Романов Анатолій;
- 2008 — Сопко Василь;
- 2009 — асистент Кузьмін Олег;
- 2010 — Шкарабан Степан;
- 2011 — Януш Юліан Мерскі.
Відомі випускники Редагувати
- Брус Тарас Романович (1987—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Кузьмін Дмитро Володимирович (1974—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Наумич Валентина Іванівна (1942—1998) — українська поетеса, член Національної спілки письменників України.
Див. також Редагувати
- Київський національний торговельно-економічний університет
- Башнянин Григорій Іванович — доктор економічних наук, професор. Завідувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії. Заслужений діяч науки і техніки України.
Примітки Редагувати
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: Академія закордонної торгівлі. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ Історія Університету. lute.lviv.ua. Львівський торговельно-економічний університет. оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- Рескриптом № 9360 Міністерства релігії й освіти Польської Республіки, за згодою Міністерства промисловості та торгівлі
- Постанова РНК УРСР № 842 від 11 червня 1940 року
- Львівська комерційна академія перейменована в Львівський торговельно-економічний університет. lute.lviv.ua. Львівський торговельно-економічний університет. оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
- С. Д. Гелей Копич Іван Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
Джерела Редагувати
- Офіційний сайт [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Товарознавчо-комерційний факультет Львівського торговельно-економічного університету [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Кафедра менеджменту Львівського торговельно-економічного університету [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Академія закордонної торгівлі // Сайт ЦМІ ЦСЄ [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |