www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литва земля У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Литва значення Лито вська земля англ Lithuania proper л

Литва (земля)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Литва (значення).

Лито́вська земля́ (англ. Lithuania proper, лат. Lithuania propria «власне Литва», «Литва властива», «питома Литва»; лит. Didžioji Lietuva «Велика Литва»; біл. тарашк. Літва старажытная «Литва старовинна») — область у межах Великого князівства Литовського, населення якої говорило литовською мовою. Первинне значення цього поняття тотожне Литовському князівству — землі, навколо якої розвинулося Велике князівство Литовське. Цю територію можна простежити за католицькими християнськими парафіями, заснованими в язичницьких прибалтійських землях Великого князівства Литовського після хрещення Литви в 1387 році. Вони досить помітні, адже руські частини ВКЛ були вже охрещені на православний лад.

Перша письмова згадка про Литву в літописі — «Litua» (латинською), 1009 рік
Карта змін території Литви з ХІІІ ст. до наших днів
Поширення литовської мови в XVI ст.
Литва на карті 1570 р.
Історична Литва за М. Ермаловичем

Цей термін латинською мовою широко використовувався в середні віки і його можна знайти на численних історичних [1] [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] картах аж до Першої світової війни.

Литва як земля в литовській історіографії називається Велика Литва (лит. Didžioji Lietuva), особливо в контексті протиставлення до Малої Литви.

На думку білоруських істориків, власне Литва — це область, яка охоплює захід Білорусі і південний схід Литви. Традиційно топонім «Литва» співвідноситься з територіями Гродненщини і Віленщини. За версією М. Єрмоловича, власне Литва містилася приблизно на стику сучасних Берестейської, Гродненської і Мінської областях Білорусі, але опісля її назва разом із владою великих князів литовських поширилася на інші території балтів у виключно політичному сенсі.

Михайло Грушевський у своїй «Історії України-Руси» називав «Литвою властивою» землю Авкштота (Auxtöte)

Еволюція терміна

Перед виникненням Великого князівства Литовського

Уперше форма «Литва» згадується у Кведлінбурзькій хроніці під 1009 роком у зв'язку з убивством литовськими язичниками Бруно Кверфуртського. Первісно Литва знаходилася неподалік давнього міста Упите. На думку Генрика Ловмянського, вона була ядром майбутнього Троцького воєводства між річками: Нямунас, Няріс і Мяркіс. Томас Баранаускас гадає, що Литовська земля була навколо Ошмян — тодішнього етнічно литовського краю, що тепер у Білорусі. За словами Миколи Єрмоловича (хоча це ставиться під сумнів іншими вченими), «літописна Литва» (біл. Летапiсная Лiтва) була у верхів'ях Німана, що нині у Білорусі.

Велике князівство Литовське

Обриси Речі Посполитої Обох Народів на тлі сучасних національних кордонів.

В Іпатіївському літописі під 1238 роком згадується «Литва Минъдога». З подальшим розширенням володінь Міндовга, Войшелка та їхніх наступників — Великих Князів Литовських, поняття «Литва» охопило всю Аукштайтію, за якою це значення міцно закріпилося. Іноді в Литовську землю включають і землі по Німану. У XIV-XVI ст. сучасники відносили до цього регіону території на захід від Західної Березини і на схід від річки Нявежис.

Різні вчені часто використовують термін «власне Литва» на позначення земель, населених етнічними литовцями, на противагу землям Великого князівства Литовського, населеним русинами (предками сучасних білорусів і українців), росіянами, поляками, литовськими євреями або багатьма іншими національностями. Вже за часів Великого князівства, власне Литва стала терміном на позначення землі, де живуть литовці. В адміністративному відношенні вона складалася з Віленського і Троцького воєводства. Такий поділ існував навіть після того, як Річ Посполита зазнала поділів. Таким чином, Велике князівство Литовське розділилося на такі історичні області: Жемайтія, власне Литва і Біла Русь.

Чіткому визначенню піддається тільки північний кордон старовинної Литви. Нинішній кордон між Литвою та Латвією є найстарішим державним кордоном в Європі, який не змінився з часу битви при Сауле у 1236 році і подальшого злиття Ордена мечоносців і Тевтонського ордена.

Східна частина власне Литви

Століттями східні і південні землі цієї території, маючи прямі контакти з Руссю і Польщею та будучи спочатку населені етнічними литовцями, повільно русинізувалися, ополячувалися і зросійщувалися, а литовськомовна територія звужувалася. Східні частини власне Литви зазнали тяжких втрат населення під час Потопу і потім протягом Великої Північної війни та наступних епідемій чуми в 1710-1711. Подальше переселення русинів і поляків на ті території прискорило цей процес. Істотний поштовх до «делитвинізації» дало включення Литви до складу Російської імперії, а особливо після того, як 1864 року книги литовською мовою було заборонено друкувати латиницею. Цей процес продовжився за польської влади, коли було закрито литовськомовні школи і бібліотеки, а потім за радянської влади, коли на цих територіях не було литовських шкіл взагалі. Нині значні «острівці» литовськомовного населення залишилися в Гродненській області (Гервяти) і Північній Польщі (Пунськ). Багато людей із цих територій, говорячи зараз білоруською, все ще називають себе литовцями.

Пізніші події

Наприкінці Першої світової війни Рада Литви оголосила про відновлення незалежної Литовської держави в етнічних литовських землях.

Після переговорів Литви з більшовицькою Росією остання визнала більшість т. зв. Великої Литви у складі Литовської Республіки, підписавши Радянсько-литовський договір 1920 року. На деякі з цих територій також претендувала Друга Польська Республіка. Це призвело до низки військових конфліктів і в кінцевому підсумку — до польсько-литовської війни.

1943 року Антанас Сметона (на той час у вигнанні) почав роботу з вивчення «питомої Литви». Книжка присвячувалася історії литовських земель перед полонізацією, русифікацією і германізацією в надії, що це б допомогло обґрунтувати претензії на неповернені території на мирній конференції після Другої світової війни. Його робота залишилася незавершеною і тривалий час була доступна тільки у вигляді рукопису та була фактично невідома.

Нині Литовська Республіка не має ніяких територіальних претензій.

Див. також

Примітки

  1. Stone. Polish-Lithuanian state, 1386-1795. p.4
  2. Гаучас П. К вопросу о восточных и южных границах литовской этнической территории в средневековье // Балто-славянские исследования. 1986. М., 1988. С. 195, 196.
  3. Safarewicz J. Studia językoznawcze. Warszawa, 1967. S. 257-259
  4. . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 8 травня 2016. 
  5. Baranauskas, Tomas (2002). . Lituanistica 2: 3–18. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8 травня 2016. 
  6. Gudavičius, Edvardas (1996). . Lithuanian Historical Studies 1: 38–58. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2020. 
  7. Насевіч В.Л. Працэс утварэння Вялікага княства Літоўскага (13-14 стст.) // Актуальныя пытанні гісторыі Беларусі ад старажытных часоў да нашых дзён. Мн., 1992. С. 54-63.
  8. Віктар Верас. . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 5 жовтня 2010.  (біл.)
  9. Виктор Верас. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 5 жовтня 2010.  (рос.)
  10. Venclova, Tomas. . Архів оригіналу за 5 травня 2005. Процитовано 24 квітня 2007. 
  11. Ochmański, Jerzy (1981). Litewska granica etniczna na wschodzie od epoki plemiennej do XVI wieku (Polish). Wydawn. Nauk. Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. с. 69–73. Процитовано 26 квітня 2006. 
  12. (лит.) Viduramžių Lietuva Viduramžių Lietuvos provincijos [ 19 квітня 2007 у Wayback Machine.]. Процитовано 2007.04.11
  13. Автентичні карти із зазначенням поняття Lithuania Propria:
    . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 квітня 2007. 
    . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 квітня 2007. 
  14. Автентична карта із зазначенням власне Литви та прилеглої Білої (або Литовської) Русі:
    . 1700. Архів оригіналу за 9 червня 2007. Процитовано 17 серпня 2007. 
  15. Savukynas, Viriginijus (2003). Etnokonfesiniai Santykiai Pietryčių Lietuvoje Istorinės Antropologijos Aspektu. Kultūrologija 10: 80–98. 
  16. Smetona, Antanas. Lithuania Propria. Darbai ir dienos (литовською) 2 (11): 191–234. 
  17. Aleksandravičius, Egidijus. Istorija ir politika. Darbai ir dienos (литовською) 2 (11): 185–190. 

Посилання

Координати: 55° пн. ш. 25° сх. д. / 55° пн. ш. 25° сх. д. / 55; 25

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litva znachennya Lito vska zemlya angl Lithuania proper lat Lithuania propria vlasne Litva Litva vlastiva pitoma Litva lit Didzioji Lietuva Velika Litva bil tarashk Litva starazhytnaya Litva starovinna oblast u mezhah Velikogo knyazivstva Litovskogo naselennya yakoyi govorilo litovskoyu movoyu 1 Pervinne znachennya cogo ponyattya totozhne Litovskomu knyazivstvu zemli navkolo yakoyi rozvinulosya Velike knyazivstvo Litovske Cyu teritoriyu mozhna prostezhiti za katolickimi hristiyanskimi parafiyami zasnovanimi v yazichnickih pribaltijskih zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya hreshennya Litvi v 1387 roci Voni dosit pomitni adzhe ruski chastini VKL buli vzhe ohresheni na pravoslavnij lad 2 3 Persha pismova zgadka pro Litvu v litopisi Litua latinskoyu 1009 rikKarta zmin teritoriyi Litvi z HIII st do nashih dnivPoshirennya litovskoyi movi v XVI st Litva na karti 1570 r Istorichna Litva za M ErmalovichemCej termin latinskoyu movoyu shiroko vikoristovuvavsya v seredni viki i jogo mozhna znajti na chislennih istorichnih 1 Arhivovano 24 listopada 2020 u Wayback Machine kartah azh do Pershoyi svitovoyi vijni Litva yak zemlya v litovskij istoriografiyi nazivayetsya Velika Litva lit Didzioji Lietuva osoblivo v konteksti protistavlennya do Maloyi Litvi Na dumku biloruskih istorikiv vlasne Litva ce oblast yaka ohoplyuye zahid Bilorusi i pivdennij shid Litvi Tradicijno toponim Litva spivvidnositsya z teritoriyami Grodnenshini i Vilenshini Za versiyeyu M Yermolovicha vlasne Litva mistilasya priblizno na stiku suchasnih Berestejskoyi Grodnenskoyi i Minskoyi oblastyah Bilorusi ale opislya yiyi nazva razom iz vladoyu velikih knyaziv litovskih poshirilasya na inshi teritoriyi baltiv u viklyuchno politichnomu sensi Mihajlo Grushevskij u svoyij Istoriyi Ukrayini Rusi nazivav Litvoyu vlastivoyu zemlyu Avkshtota Auxtote 4 Zmist 1 Evolyuciya termina 1 1 Pered viniknennyam Velikogo knyazivstva Litovskogo 1 2 Velike knyazivstvo Litovske 1 3 Shidna chastina vlasne Litvi 1 4 Piznishi podiyi 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaEvolyuciya termina RedaguvatiPered viniknennyam Velikogo knyazivstva Litovskogo Redaguvati Upershe forma Litva zgaduyetsya u Kvedlinburzkij hronici pid 1009 rokom u zv yazku z ubivstvom litovskimi yazichnikami Bruno Kverfurtskogo Pervisno Litva znahodilasya nepodalik davnogo mista Upite Na dumku Genrika Lovmyanskogo vona bula yadrom majbutnogo Trockogo voyevodstva mizh richkami Nyamunas Nyaris i Myarkis Tomas Baranauskas gadaye 5 sho Litovska zemlya bula navkolo Oshmyan todishnogo etnichno litovskogo krayu sho teper u Bilorusi Za slovami Mikoli Yermolovicha hocha ce stavitsya pid sumniv inshimi vchenimi 6 7 litopisna Litva bil Letapisnaya Litva bula u verhiv yah Nimana 8 9 sho nini u Bilorusi Velike knyazivstvo Litovske Redaguvati Obrisi Rechi Pospolitoyi Oboh Narodiv na tli suchasnih nacionalnih kordoniv V Ipatiyivskomu litopisi pid 1238 rokom zgaduyetsya Litva Mindoga Z podalshim rozshirennyam volodin Mindovga Vojshelka ta yihnih nastupnikiv Velikih Knyaziv Litovskih ponyattya Litva ohopilo vsyu Aukshtajtiyu za yakoyu ce znachennya micno zakripilosya Inodi v Litovsku zemlyu vklyuchayut i zemli po Nimanu U XIV XVI st suchasniki vidnosili do cogo regionu teritoriyi na zahid vid Zahidnoyi Berezini i na shid vid richki Nyavezhis Rizni vcheni chasto vikoristovuyut termin vlasne Litva na poznachennya zemel naselenih etnichnimi litovcyami 10 na protivagu zemlyam Velikogo knyazivstva Litovskogo naselenim rusinami predkami suchasnih bilorusiv i ukrayinciv rosiyanami polyakami litovskimi yevreyami abo bagatma inshimi nacionalnostyami Vzhe za chasiv Velikogo knyazivstva vlasne Litva stala terminom na poznachennya zemli de zhivut litovci 11 V administrativnomu vidnoshenni vona skladalasya z Vilenskogo i Trockogo voyevodstva 12 Takij podil isnuvav navit pislya togo yak Rich Pospolita zaznala podiliv 13 Takim chinom Velike knyazivstvo Litovske rozdililosya na taki istorichni oblasti Zhemajtiya vlasne Litva i Bila Rus 14 Chitkomu viznachennyu piddayetsya tilki pivnichnij kordon starovinnoyi Litvi Ninishnij kordon mizh Litvoyu ta Latviyeyu ye najstarishim derzhavnim kordonom v Yevropi yakij ne zminivsya z chasu bitvi pri Saule u 1236 roci i podalshogo zlittya Ordena mechonosciv i Tevtonskogo ordena Shidna chastina vlasne Litvi Redaguvati Stolittyami shidni i pivdenni zemli ciyeyi teritoriyi mayuchi pryami kontakti z Russyu i Polsheyu ta buduchi spochatku naseleni etnichnimi litovcyami povilno rusinizuvalisya opolyachuvalisya i zrosijshuvalisya a litovskomovna teritoriya zvuzhuvalasya Shidni chastini vlasne Litvi zaznali tyazhkih vtrat naselennya pid chas Potopu i potim protyagom Velikoyi Pivnichnoyi vijni ta nastupnih epidemij chumi v 1710 1711 Podalshe pereselennya rusiniv i polyakiv na ti teritoriyi priskorilo cej proces Istotnij poshtovh do delitvinizaciyi dalo vklyuchennya Litvi do skladu Rosijskoyi imperiyi a osoblivo pislya togo yak 1864 roku knigi litovskoyu movoyu bulo zaboroneno drukuvati latiniceyu Cej proces prodovzhivsya za polskoyi vladi koli bulo zakrito litovskomovni shkoli i biblioteki a potim za radyanskoyi vladi koli na cih teritoriyah ne bulo litovskih shkil vzagali Nini znachni ostrivci litovskomovnogo naselennya zalishilisya v Grodnenskij oblasti Gervyati i Pivnichnij Polshi Punsk Bagato lyudej iz cih teritorij govoryachi zaraz biloruskoyu vse she nazivayut sebe litovcyami 15 Piznishi podiyi Redaguvati Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni Rada Litvi ogolosila pro vidnovlennya nezalezhnoyi Litovskoyi derzhavi v etnichnih litovskih zemlyah Pislya peregovoriv Litvi z bilshovickoyu Rosiyeyu ostannya viznala bilshist t zv Velikoyi Litvi u skladi Litovskoyi Respubliki pidpisavshi Radyansko litovskij dogovir 1920 roku Na deyaki z cih teritorij takozh pretenduvala Druga Polska Respublika Ce prizvelo do nizki vijskovih konfliktiv i v kincevomu pidsumku do polsko litovskoyi vijni 1943 roku Antanas Smetona na toj chas u vignanni pochav robotu z vivchennya pitomoyi Litvi 16 Knizhka prisvyachuvalasya istoriyi litovskih zemel pered polonizaciyeyu rusifikaciyeyu i germanizaciyeyu v nadiyi sho ce b dopomoglo obgruntuvati pretenziyi na nepoverneni teritoriyi na mirnij konferenciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Jogo robota zalishilasya nezavershenoyu i trivalij chas bula dostupna tilki u viglyadi rukopisu ta bula faktichno nevidoma 17 Nini Litovska Respublika ne maye niyakih teritorialnih pretenzij Div takozh RedaguvatiSeredinna LitvaPrimitki Redaguvati Stone Polish Lithuanian state 1386 1795 p 4 Gauchas P K voprosu o vostochnyh i yuzhnyh granicah litovskoj etnicheskoj territorii v srednevekove Balto slavyanskie issledovaniya 1986 M 1988 S 195 196 Safarewicz J Studia jezykoznawcze Warszawa 1967 S 257 259 M S Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 8 travnya 2016 Baranauskas Tomas 2002 Kur buvo Lietuvos zeme Lituanistica 2 3 18 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 8 travnya 2016 Gudavicius Edvardas 1996 Following the Tracks of a Myth Lithuanian Historical Studies 1 38 58 Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2020 Nasevich V L Praces utvarennya Vyalikaga knyastva Litoyskaga 13 14 stst Aktualnyya pytanni gistoryi Belarusi ad starazhytnyh chasoy da nashyh dzyon Mn 1992 S 54 63 Viktar Veras Karta letapisnaj Litvy Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 5 zhovtnya 2010 bil Viktor Veras U istokov istoricheskoj pravdy Letopisi o mestonahozhdenii Litvy Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 5 zhovtnya 2010 ros Venclova Tomas Native Realm Revisited Mickiewicz s Lithuania and Mickiewicz in Lithuania Arhiv originalu za 5 travnya 2005 Procitovano 24 kvitnya 2007 Ochmanski Jerzy 1981 Litewska granica etniczna na wschodzie od epoki plemiennej do XVI wieku Polish Wydawn Nauk Uniwersytetu im Adama Mickiewicza s 69 73 Procitovano 26 kvitnya 2006 lit Viduramziu Lietuva Viduramziu Lietuvos provincijos Arhivovano 19 kvitnya 2007 u Wayback Machine Procitovano 2007 04 11 Avtentichni karti iz zaznachennyam ponyattya Lithuania Propria Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 22 kvitnya 2007 Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 22 kvitnya 2007 Avtentichna karta iz zaznachennyam vlasne Litvi ta prilegloyi Biloyi abo Litovskoyi Rusi Carte des Estats de Suede de Dannemarq et de Pologne sur la Mer Baltique 1700 Arhiv originalu za 9 chervnya 2007 Procitovano 17 serpnya 2007 Savukynas Viriginijus 2003 Etnokonfesiniai Santykiai Pietryciu Lietuvoje Istorines Antropologijos Aspektu Kulturologija 10 80 98 accessdate vimagaye url dovidka Smetona Antanas Lithuania Propria Darbai ir dienos litovskoyu 2 11 191 234 Aleksandravicius Egidijus Istorija ir politika Darbai ir dienos litovskoyu 2 11 185 190 Posilannya RedaguvatiKarta etnichnih grup shidnoyi chastini Polshi v 1921 r Arhivovano 4 grudnya 2010 u Wayback Machine za Normanom Dejvisom God s Playground A History of Poland Volume II 1795 to the Present Columbia University Press 1982 Viktor Veras Bilya vitokiv istorichnoyi pravdi Arhivovano 27 travnya 2015 u Wayback Machine ros Koordinati 55 pn sh 25 sh d 55 pn sh 25 sh d 55 25 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litva zemlya amp oldid 39679971