www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримчаки Не плутати з кримськими татарами кримчацька кърымчахлар однина кърымчах окрема етнолінгвістична спільнота єврей

Кримчаки

Не плутати з кримськими татарами.

Кримчаки́ (кримчацька кърымчахлар, однина — кърымчах) — окрема етнолінгвістична спільнота єврейського населення, котрі говорять кримськотатарською мовою. Переважно мешкають на території Криму і є корінним народом.

Кримчаки́
Кърымчахлар
Духовний лідер общини «хахам». Кінець XIX ст.
Кількість 1,5 — 2,7 тис. осіб
Ареал

 Україна - 406

 Росія - 90
Близькі до: Євреї
Мова Російська, кримчацька, українська мова
Релігія Юдаїзм

Походження

Вчений-антрополог В. Д. Дяченко в книзі «Антропологічний склад українського народу» пише: «Етногенез кримчаків не з'ясований. Сформувалися вони, очевидно, на базі місцевого населення, яке прийняло юдейську релігію, з пізнішим змішанням, ймовірно, хозарського, єврейського, італійського та частиною татарського (вірніше тюркського) елемента …»

Самі кримчаки стверджують, що належать до самостійної народності.

Вперше у офіційних документах етнонім «кримчак» (кримчац.: кърымчах) з'явилось в XIX столітті. До 1917 року в документах Російської імперії їх називали «євреї-кримчаки». Аналіз кримчацьких прізвищ доводить наявність тюркських, ашкеназьких і сефардських елементів.

Історія

Прапор кримчаків

Кримчаки сформувалися на території Таврії у 1-му тис. н. е. ст. н. е., з нащадків частини населення Хозарського каганату, навернені наприкінці 1 ст. в юдаїзм єврейськими місіонерами, які прибули в Крим після падіння Єрусалиму.

Кримчаки зберегли рукописний молитовник з датою написання або придбання — 847 р. У 1930 р. він був переданий науковому співробітникові Азіатського музею АН СРСР у Ленінграді В. Л. Дашевському. Цей рукопис з біблійним квадратним шрифтом на спеціально виробленій телячій шкірі з одною дерев'яною кришкою був найдавнішим рукописним пам'ятником, що зберігався в СРСР. Молитовник знаходиться в Інституті східних рукописів РАН у Санкт-Петербурзі.

Їх основними заняттями були: садівництво, ремесла — шапкарство, гарбарство.

У 1989 р. було створено культурно-просвітницьке товариство кримчаків «К'римчахлар» з метою відродження національної культури народу, що зникає 1990 року товариство «К'римчахлар» видало книга про кримчацьку кухню, в якій зібрані традиційні та сучасні рецепти.

Мова

Кримчацька мова близька до кримськотатарської (відрізняється від кримськотатарської та караїмської своїми лексичними і фонетичними особливостями) й належить до тюркських мов. Кримчацьку мову іноді вважають етнолектом[en] кримськотатарської через незначну різницю в лексиці та граматиці обох мов. Нині кримчацькою мовою володіють лише люди похилого віку, решта рідною вважає переважно російську мову.

Демографія та територія розселення

Розселення кримчаків у Криму за переписом 1926 р.,%

Перепис 1897 зафіксував 3345 кримчаків. За переписом населення 1926 року їх чисельність — 6000.

Перед Другою світовою війною в Криму мешкало їх приблизно 6 тис. Після захоплення півострова німцями все кримчацьке населення Криму було розстріляне восени 1941 року разом з іншими євреями, які на той час мешкали в Криму. Лише близько 700-750 кримчакам вдалося пережити геноцид у Криму. Після Другої світової війни живими лишилися лише чоловіки, які воювали на фронті, та родини, які встигли евакуюватися. У травні/червні 1944 року частину кримчаків спіткала доля кримських татар, кримських вірмен, кримських греків, кримських болгар та кримських італійців, яких було депортовано з Криму через нібито співпрацю з німцями.

За переписом населення 2001 року, в Україні мешкало 406 кримчаків. Загальна чисельність — приблизно 1,5 тис. осіб, з них приблизно 500 осіб — у Криму, 157 осіб — у Росії. Точна кількість кримчаків у США й Ізраїлі невідома, на початок 1950-х років в Ізраїлі їх мешкало приблизно 1000 осіб, більшість пізніше асимілювалася з іншими єврейськими групами. Остання кримчацька синагога в Тель-Авіві була закрита 1981 року.

Згідно з камеральним описом Криму 1783 року, кримчаки компактно мешкали у Карасубазарі, а також у Кафі (Феодосії), Мангупі (середньовічне городище в південно-західній частині Криму), Ескі-Киримі (Старому Кримі), Бахчисараї і окремими родинами в містах Темрюк і Тамань.

У 1920-1930 роки, через голод та періодичні погроми, частина кримчаків емігрувала в Палестину та США. У 1990-х роках кілька десятків сімей кримчаків переселилися в Ізраїль, оскільки сповідують іудаїзм і мають право на репатріацію, і згідно з ізраїльським «Законом про повернення» є частиною єврейського народу.

Кримчаки в Україні

За переписом населення 2001 року в Україні мешкало 406 кримчаків. Розселені вони були переважно у Криму, невелика кількість також розсіяна по більшості регіонів України.

Перепис не зафіксував жодного кримчака у Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Чернівецькій та Чернігівській областях

Традиційне вбрання

Чоловічий костюм складався з вузьких штанів, чобіт з м'якої шкіри і довгого каптана, підперезаного поясом — широким ременем, на якому висів невеликий татарський ніж.  Жінки теж носили каптани, а на ногах — туфельки з загнутими носками — папучі. Дуже різноманітні були жіночі прикраси: сережки, каблучки, персні, нагрудні намиста з золотих і срібних монет, срібний або позолочений пояс. Одяг дітей був подібним батьківському. Правда, головним убором дівчат була феска — циліндрична шапочка, розшита срібними і золотими нитками і дрібними монетами. З-під фески на плечі спадали безліч заплетених кісок.

Відомі кримчаки

Див. також

Примітки

  1. ↑ . Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2016.  Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  2. Київ, «Наукова думка», 1965, с. 97
  3. ↑ Трагическая судьба маленькой народности — крымчаков, почти полностью истребленной в годы фашистской оккупации Крыма // Крым многонациональный: вопросы и ответы: сборник / сост.: Н. Г. Степанова; в подгот. издания принимали участие А. В. Анфалов, Б. М. Ачкинази, И. А. Заатов и др. — Симферополь: Таврия, 1988. — Вып.1. — С. 33-39 . — [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] ISBN 5-7780-0145-2
  4. ↑ [[https://web.archive.org/web/20170730045505/http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/crimchak/ Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] Етнографія Криму. Кримчаки // Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського]
  5. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 23 січня 2014. 

Джерела та література

  • М. І. Тяглий. Кримчаки та стародавнє єврейське населення Криму [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 387. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Н. І. Занєгіна. Кримчаки [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  • «Кримчаки» // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. Т. 3, С. 1189;
  • Полінська М. До тлумачення етноніма «кримчак» // Україна в минулому. — 1996 р. — т. 8. — С. 173 — 175.
  • Ачкіназі І. В. Кримчаки: проблема формування спільності та її етнічна історія до 1913 р. Автореф. дис. … к.і.н. — К., 1999  — 19 с.
  • Ачкинази, И. В. К вопросу об этногенезе крымчаков в советской историографии // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии / Симферопольский гос. ун-т им. М. В. Фрунзе; ред.-сост. А. И. Айбабин. — Симферополь, 1990. — Вып. I. — С. 170—173. — Библиогр. в конце ст. . — ISBN 5-7780-0291-2
  • И. Б. Котлер, Фамилии крымчаков как источник их этнической истории. — Малые и дисперсные этнические группы в Европейской части СССР (География расселения и культурные традиции), Москва 1985
  • В. Ю. Чернин, О появлении этнонима «крымчак» и понятия «крымчакский язык». — География и культура этнографических групп татар в СССР, Москва 1983
  • Кизилов М. Крымчаки // От киммерийцев до крымчаков. Ред. И. Н. Храпунов, А. Г. Герцен. Симферополь, 2004. с. 193—203
  • Кизилов М. Крымчаки // От киммерийцев до крымчаков. Изд. второе, переработанное и дополненное. Ред. И. Н. Храпунов, А. Г. Герцен. Симферополь, 2004. с. 270—283.
  • Крымчаки / Крымское республиканское культурно-просветительское общество крымчаков "КЪРЫМЧАХЛАР" ; сост. Д. И. Реби, В. М. Ломброзо ; худож. И. Д. Борохов. - Симф. : [б.и.], 2001. - 168 с.: ил. - ISBN 966-572-019-8
  • Гурджи, М. Я. Источники по этнической истории крымчаков // Къасевет (Qasevet). — 1991. — № 1 (21). — С. 18-19.
  • Пословицы и поговорки крымчаков / авт.-сост. Б. М. Ачкинази. - Симферополь : Таврия, 2004. - 120 с. - На крымчакском и рус. языках. - ISBN 966-572-659-5

Посилання


Це незавершена стаття про Крим.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z krimskimi tatarami Krimchaki krimchacka krymchahlar odnina krymchah okrema etnolingvistichna spilnota yevrejskogo naselennya kotri govoryat krimskotatarskoyu movoyu 1 Perevazhno meshkayut na teritoriyi Krimu i ye korinnim narodom Krimchaki KrymchahlarDuhovnij lider obshini haham Kinec XIX st Kilkist 1 5 2 7 tis osibAreal Ukrayina 406 Rosiya 90Blizki do YevreyiMova Rosijska krimchacka ukrayinska movaReligiya Yudayizm Zmist 1 Pohodzhennya 2 Istoriya 3 Mova 4 Demografiya ta teritoriya rozselennya 4 1 Krimchaki v Ukrayini 5 Tradicijne vbrannya 6 Vidomi krimchaki 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiVchenij antropolog V D Dyachenko v knizi Antropologichnij sklad ukrayinskogo narodu 2 pishe Etnogenez krimchakiv ne z yasovanij Sformuvalisya voni ochevidno na bazi miscevogo naselennya yake prijnyalo yudejsku religiyu z piznishim zmishannyam jmovirno hozarskogo yevrejskogo italijskogo ta chastinoyu tatarskogo virnishe tyurkskogo elementa Sami krimchaki stverdzhuyut sho nalezhat do samostijnoyi narodnosti 3 Vpershe u oficijnih dokumentah etnonim krimchak krimchac krymchah z yavilos v XIX stolitti Do 1917 roku v dokumentah Rosijskoyi imperiyi yih nazivali yevreyi krimchaki Analiz krimchackih prizvish dovodit nayavnist tyurkskih ashkenazkih i sefardskih elementiv 1 Istoriya Redaguvati Prapor krimchakivKrimchaki sformuvalisya na teritoriyi Tavriyi u 1 mu tis n e st n e z nashadkiv chastini naselennya Hozarskogo kaganatu naverneni naprikinci 1 st v yudayizm yevrejskimi misionerami yaki pribuli v Krim pislya padinnya Yerusalimu Krimchaki zberegli rukopisnij molitovnik z datoyu napisannya abo pridbannya 847 r U 1930 r vin buv peredanij naukovomu spivrobitnikovi Aziatskogo muzeyu AN SRSR u Leningradi V L Dashevskomu Cej rukopis z biblijnim kvadratnim shriftom na specialno viroblenij telyachij shkiri z odnoyu derev yanoyu krishkoyu buv najdavnishim rukopisnim pam yatnikom sho zberigavsya v SRSR Molitovnik znahoditsya v Instituti shidnih rukopisiv RAN u Sankt Peterburzi Yih osnovnimi zanyattyami buli sadivnictvo remesla shapkarstvo garbarstvo 3 U 1989 r bulo stvoreno kulturno prosvitnicke tovaristvo krimchakiv K rimchahlar z metoyu vidrodzhennya nacionalnoyi kulturi narodu sho znikaye 4 1990 roku tovaristvo K rimchahlar vidalo kniga pro krimchacku kuhnyu v yakij zibrani tradicijni ta suchasni recepti Mova RedaguvatiDokladnishe Krimchacka movaKrimchacka mova blizka do krimskotatarskoyi vidriznyayetsya vid krimskotatarskoyi ta karayimskoyi svoyimi leksichnimi i fonetichnimi osoblivostyami j nalezhit do tyurkskih mov Krimchacku movu inodi vvazhayut etnolektom en krimskotatarskoyi cherez neznachnu riznicyu v leksici ta gramatici oboh mov Nini krimchackoyu movoyu volodiyut lishe lyudi pohilogo viku reshta ridnoyu vvazhaye perevazhno rosijsku movu Demografiya ta teritoriya rozselennya Redaguvati Rozselennya krimchakiv u Krimu za perepisom 1926 r Perepis 1897 zafiksuvav 3345 krimchakiv Za perepisom naselennya 1926 roku yih chiselnist 6000 1 Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Krimu meshkalo yih priblizno 6 tis Pislya zahoplennya pivostrova nimcyami vse krimchacke naselennya Krimu bulo rozstrilyane voseni 1941 roku razom z inshimi yevreyami yaki na toj chas meshkali v Krimu Lishe blizko 700 750 krimchakam vdalosya perezhiti genocid u Krimu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zhivimi lishilisya lishe choloviki yaki voyuvali na fronti ta rodini yaki vstigli evakuyuvatisya U travni chervni 1944 roku chastinu krimchakiv spitkala dolya krimskih tatar krimskih virmen krimskih grekiv krimskih bolgar ta krimskih italijciv yakih bulo deportovano z Krimu cherez nibito spivpracyu z nimcyami Za perepisom naselennya 2001 roku v Ukrayini meshkalo 406 krimchakiv Zagalna chiselnist priblizno 1 5 tis osib z nih priblizno 500 osib u Krimu 157 osib u Rosiyi Tochna kilkist krimchakiv u SShA j Izrayili nevidoma na pochatok 1950 h rokiv v Izrayili yih meshkalo priblizno 1000 osib bilshist piznishe asimilyuvalasya z inshimi yevrejskimi grupami Ostannya krimchacka sinagoga v Tel Avivi bula zakrita 1981 roku Zgidno z kameralnim opisom Krimu 1783 roku krimchaki kompaktno meshkali u Karasubazari a takozh u Kafi Feodosiyi Mangupi serednovichne gorodishe v pivdenno zahidnij chastini Krimu Eski Kirimi Staromu Krimi Bahchisarayi i okremimi rodinami v mistah Temryuk i Taman U 1920 1930 roki cherez golod ta periodichni pogromi chastina krimchakiv emigruvala v Palestinu ta SShA U 1990 h rokah kilka desyatkiv simej krimchakiv pereselilisya v Izrayil oskilki spoviduyut iudayizm i mayut pravo na repatriaciyu i zgidno z izrayilskim Zakonom pro povernennya ye chastinoyu yevrejskogo narodu Krimchaki v Ukrayini Redaguvati Za perepisom naselennya 2001 roku v Ukrayini meshkalo 406 krimchakiv Rozseleni voni buli perevazhno u Krimu nevelika kilkist takozh rozsiyana po bilshosti regioniv Ukrayini Krim 204 Sevastopol 76 Zaporizka oblast 35 Odeska oblast 28 Dnipropetrovska oblast 16 Kiyiv 15 Kiyivska oblast 9 Hersonska oblast 4 Donecka oblast 3 Harkivska oblast 3 Vinnicka oblast 2 Lvivska oblast 2 Cherkaska oblast 2 Zhitomirska oblast 1 Ivano Frankivska oblast 1 Sumska oblast 1 Ternopilska oblast 1 Hmelnicka oblast 1Perepis ne zafiksuvav zhodnogo krimchaka u Volinskij Zakarpatskij Kirovogradskij Mikolayivskij Poltavskij Rivnenskij Cherniveckij ta Chernigivskij oblastyah 5 Tradicijne vbrannya RedaguvatiCholovichij kostyum skladavsya z vuzkih shtaniv chobit z m yakoyi shkiri i dovgogo kaptana pidperezanogo poyasom shirokim remenem na yakomu visiv nevelikij tatarskij nizh Zhinki tezh nosili kaptani a na nogah tufelki z zagnutimi noskami papuchi Duzhe riznomanitni buli zhinochi prikrasi serezhki kabluchki persni nagrudni namista z zolotih i sribnih monet sribnij abo pozolochenij poyas Odyag ditej buv podibnim batkivskomu Pravda golovnim uborom divchat bula feska cilindrichna shapochka rozshita sribnimi i zolotimi nitkami i dribnimi monetami Z pid feski na plechi spadali bezlich zapletenih kisok 4 Vidomi krimchaki RedaguvatiKolpakchi Volodimir Yakovich radyanskij voyenachalnik general armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Logvinskij Georgij Volodimirovich narodnij deputat Ukrayini Vice Prezident Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi 2017 2018 Zasluzhenij yurist Ukrayini advokat pravozahisnik David Rebi Ralf Bakshi Selvinskij Illya Lvovich poet Chapichev Yakiv Yegudovich Geroj Radyanskogo SoyuzuDiv takozh RedaguvatiIstoriya yevreyiv v Ukrayini Karayimi v Ukrayini Karayimizm Kenasa KarayimiPrimitki Redaguvati a b v Krimchaki Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Kubijovich Volodimir Mihajlovich Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 1189 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 23 lyutogo 2016 Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Kiyiv Naukova dumka 1965 s 97 a b Tragicheskaya sudba malenkoj narodnosti krymchakov pochti polnostyu istreblennoj v gody fashistskoj okkupacii Kryma Krym mnogonacionalnyj voprosy i otvety sbornik sost N G Stepanova v podgot izdaniya prinimali uchastie A V Anfalov B M Achkinazi I A Zaatov i dr Simferopol Tavriya 1988 Vyp 1 S 33 39 Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine ISBN 5 7780 0145 2 a b https web archive org web 20170730045505 http www ccssu crimea ua crimea etno ethnos crimchak Arhivovano30 lipnya 2017 u Wayback Machine Etnografiya Krimu Krimchaki Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo Etnichnij sklad naselennya Ukrayini Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2014 Dzherela ta literatura RedaguvatiM I Tyaglij Krimchaki ta starodavnye yevrejske naselennya Krimu Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 387 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 N I Zanyegina Krimchaki Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Krimchaki Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 1189 Polinska M Do tlumachennya etnonima krimchak Ukrayina v minulomu 1996 r t 8 S 173 175 Achkinazi I V Krimchaki problema formuvannya spilnosti ta yiyi etnichna istoriya do 1913 r Avtoref dis k i n K 1999 19 s Achkinazi I V K voprosu ob etnogeneze krymchakov v sovetskoj istoriografii Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopolskij gos un t im M V Frunze red sost A I Ajbabin Simferopol 1990 Vyp I S 170 173 Bibliogr v konce st ISBN 5 7780 0291 2 I B Kotler Familii krymchakov kak istochnik ih etnicheskoj istorii Malye i dispersnye etnicheskie gruppy v Evropejskoj chasti SSSR Geografiya rasseleniya i kulturnye tradicii Moskva 1985 V Yu Chernin O poyavlenii etnonima krymchak i ponyatiya krymchakskij yazyk Geografiya i kultura etnograficheskih grupp tatar v SSSR Moskva 1983 Kizilov M Krymchaki Ot kimmerijcev do krymchakov Red I N Hrapunov A G Gercen Simferopol 2004 s 193 203 Kizilov M Krymchaki Ot kimmerijcev do krymchakov Izd vtoroe pererabotannoe i dopolnennoe Red I N Hrapunov A G Gercen Simferopol 2004 s 270 283 Krymchaki Krymskoe respublikanskoe kulturno prosvetitelskoe obshestvo krymchakov KRYMChAHLAR sost D I Rebi V M Lombrozo hudozh I D Borohov Simf b i 2001 168 s il ISBN 966 572 019 8 Gurdzhi M Ya Istochniki po etnicheskoj istorii krymchakov Kasevet Qasevet 1991 1 21 S 18 19 Poslovicy i pogovorki krymchakov avt sost B M Achkinazi Simferopol Tavriya 2004 120 s Na krymchakskom i rus yazykah ISBN 966 572 659 5Posilannya RedaguvatiKrimchaki Enciklopediyi Suchasnoyi Ukrayini Krimchaki ta starodavnye yevrejske naselennya Krimu Enciklopediya istoriyi Ukrayini Krimchahlar Sajt spilnoti krimchakiv ros Yaroslav Dashkevich Krimchaki Borsh info Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 Etnichna struktura ukrayinskogo suspilstva Ostanni z ostannih hozariv Arhivovano 3 grudnya 2017 u Wayback Machine Ostannij z krimchakiv Arhivovano 4 travnya 2017 u Wayback Machine Krimchacka mova Arhivovano 10 listopada 2004 u Wayback Machine Krimski yevreyi angl Etnografiya Krimu krimchaki ros Krimchaki Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Ce nezavershena stattya pro Krim Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krimchaki amp oldid 39423455