www.wikidata.uk-ua.nina.az

Караїми Караї ми самоназва Караї карї qaraylar тюркський народ який живе у Криму Караїмська мова належить до кипчацької

Караїми

Караї́ми (самоназва — Караї; карї. qaraylar) — тюркський народ, який живе у Криму. Караїмська мова належить до кипчацької групи тюркських мов. Батьківщиною караїмів вважають Крим. Багато караїмів мешкає в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Караїмів разом з кримчаками та кримськими татарами визнано корінним народом Криму та України.

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Караїми
Громади

В Україні · В Литві · Караїми у Світі

Гахам · Газзан · Кенаса

Галицький діалект · Тракайський діалект · Алфавіт

Місця

Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі

Суспільство

Народне вбрання · Преса · Навчальні заклади
Національні з'їзди · Караїмське питання
Прапор караїмів · Духовне правління
Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники

Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Етимологія

Гебрейське «караїм» (у множині, в однині «карай») означає «читачі (Тори себто Закону Мойсеєвого і інших книг Святого Письма, Біблії)» пов'язане з дієсловом «караъа» «кликав, звав, називав; читав (у тому числі й уголос)», споріднене з арамейським «кликав; читав»; назву було дано караям як представникам різновиду юдаїзму, які, на відміну від євреїв-талмудистів (що, крім книг Закону (Тори, Біблії), визнають ще й книги Науки (Талмуд)), знають лише книги Закону, Пророків і Писань (ТаНаХу). За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити, звідки також походить назва святої для магометан книги Коран.

Також «караїм» — «низька бараняча шапка з плоским верхом»; — запозичення з гебрайської мови.

Історія

Караїми у національному вбранні

Першоджерела первинного розселення караїмів відносять до хозарської доби. За однієї версією, караїмів вважають гоями, метисованими семітами. На той час в Хозарії євреї проживали в самоізоляції кагалу. Саме ортодоксальність талмудистів провокувала відчужене ставлення дітей семітів поза кагалом до батьків. Після виходу кагала по Ітілю-Волзі в південне узбережжя Балтики нащадки отримали значну самостійність та склали ядро вторинного етносу з наслідуванням змінених традицій талмудизму, а саме через протиставлення. Тривалий час їх зараховували до євреїв. По цей час протиставляють хозарську та семітську гіпотези утворення цього етносу.

Середні віки та Новий час

У середині XIV століття караїмська громада з'являється в Кирк-Єрі, з часом це місто стало і тривалий час було столицею караїмів у Криму. У XVII ст. топонім «Кирк-Єр» змінено на «Чуфут-Кале» (у перекладі «юдейська/єврейська фортеця»). Перша письмова згадка про караїмську громаду Кирк-Єра датується 1459 роком, саме цей рік значиться в ярлику кримського хана Хаджі I Ґерая, даному жителям цього міста, серед яких згадуються і євреї (тобто караїми). Приблизно до XIV ст. дослідники відносять також появу караїмської громади в Карасубазарі і Ґьозлеве. У 2-й пол. XV ст. караїми з'являються на Мангупі, перші караїмські поселенці тут були грекомовними і переселилися в Крим з Візантії після 1453 року, коли Константинополь був захоплений османами (про це свідчать написи грецьких імен на мангупському караїмському цвинтарі).

У XVI—XVIII ст. найбільш значимою і впливовою караїмською громадою в Криму була громада Чуфут-Кале. Місцеві караїми, очевидно, відігравали важливу роль у підтримці на належному рівні економіки розташованого по сусідству Бахчисарая, столиці Кримського ханату. Караїми були відомими як ремісники (зокрема шкіряники та ювеліри) і торговці, займалися вони також садівництвом і землеробством.

Сушіння одягу перед луцькою кенасою

У XVII—XVIII ст. багато караїмів мали в Бахчисараї свої крамниці та майстерні, однак їм не дозволялося залишатися на ніч у місті. Будучи економічним центром, Чуфут-Кале був також релігійним і культурним осередком караїмського життя. У 2-й пол. XVIII ст. караїми Криму налагодили тісні зв'язки з караїмами Литви і Луцька (караїмська громада Луцька 1765 нараховувала 104 особи). Із Луцька в Крим переселилася група караїмських учених, серед них був, зокрема, Сімха Іцхак бен Моше Луцький, він оселився в Чуфут-Кале 1750.

У своєму творі «Орах цаддікім» («Шлях праведних») Сімха Іцхак бен Моше виклав історію караїмізму і дав огляд діяльності караїмських учених у різних країнах. Близько 1731 в Чуфут-Кале на кошти караїмського лідера Ісаака бен Моше Сінан-Челебі була заснована караїмська друкарня.

Новітній етап

Дев'ятнадцяте століття виявилося дуже важливим для формування етнічної ідентичності караїмів, особливо в опозиції до юдаїзму. Щоб уникнути переслідування, які торкнулися євреїв, один із караїмських мислителів — Абрахам Фиркович — запропонував тезу, що оскільки в Єрусалимі в першому столітті нашої ери не було караїмів, то вони не можуть нести з іншими євреями відповідальність за розп'яття Христа.

Разом з розвитком етнічної ідентичності посилюється їхня європеїзація — приймається світська освіта, дозволяються змішані шлюби і участь у суспільному житті. В дев'ятнадцятому столітті 40 % тютюнової промисловості в Росії була в руках караїмів, і навіть на рубежі вісімнадцятого і дев'ятнадцятого століть вони мали значний вплив серед козаків на Кубані і Кавказі.

У 1910 році відбувся перший національний конгрес караїмів у Євпаторії, у якому взяли участь в основному російські та кримські караїми.

У Речі Посполитій

Частину кримських караїмів захопив у полон Вітовт і розселив по території Великого князівства Литовського. Довгий час караїмів ототожнювали з євреями і тільки наприкінці XVIII ст. стали вважати окремою народністю. Караїмські громади у містах Російської Імперії були невеликі, зокрема чисельність караїмів у Києві не перевищувала 200 осіб. З'явилися вони тут у середині XIX ст. і «спеціалізувалися» на тютюновому виробництві (три найбільші тютюнові фабрики належали караїмам). Безсумнівними лідерами громади були Соломон Коген та його брат Мойсей. Коштом Соломона Когена у 1902 році відкрито караїмський молитовний будинок — Київську кенасу.

Після відновлення незалежності Польщі після Першої світової війни в межах її кордонів жило близько 1000 караїмів. До створення в 1936 році караїмського релігійного об'єднання в Польщі прийшли чотири джумати: Тракай, Вільнюс, Луцьк і Галич. З'явилися перші активісти, які заохочували розвиток культури караїмів, захищали її від забуття через музейну освіту і видавничу справу.

Протягом двох десятиліть між війнами завдяки діяльності Тадеуша Ковальського виникло караїмознавство.

Під час Другої Світової війни та після неї

Прихід нацистів до влади у Німеччині і введення антиєврейського законодавства спонукали німецьку караїмську громаду, представлену вісімнадцятьма колишніми офіцерами армії генерала Петра Врангеля, звернутися з проханням про невизнання їх євреями в Міністерство внутрішніх справ рейха. 5 січня 1939 року Імперське агентство генеалогічних досліджень ухвалило, що караїми не належать до єврейської релігійної громади. Під час Другої світової війни караїми, як правило, не переслідувалися гітлерівською владою на окупованих територіях.

Після нападу на СРСР питання про караїмів знову обговорювалося в німецьких відомствах. Причиною цього став направлений до Головного управління імперської безпеки (РСХА) запит командира айнзацгрупи «Д» поліції безпеки СД, яка вела приготування до знищення кримської єврейської громади, про те, яку політику треба здійснювати стосовно караїмів Криму. Берлін надіслав роз'яснення, що караїмів не слід знищувати. Питання про караїмів окупованої частини СРСР обговорювалося і пізніше, як у РСХА, так і в Міністерстві східних окупованих територій.

Після Другої світової війни динаміка зміни загальної чисельності караїмів, які проживали в СРСР, була від'ємною: згідно з переписами населення 1959 — 5700, 1970 — 4600 і 1979 — 3300 осіб.

Див. також

Примітки

  1. 20mln Ukrainians living abroad - Ukrainian and World News. Укрінформ. 28 серпня 2009. оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 19 лютого 2023. 
  2. . Архів оригіналу за 6 липня 2007. Процитовано 16 серпня 2015. 
  3. «Караїми» // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. Т. 3, С. 958
  4. Етимологічний словник української мови: в 7 т. Том другий (Д-Копці) / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К. : Наукова думка, 1985. (сторінка: 383)
  5. ↑ Тяглий М. І. Караїми [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
  6. ↑ [Karaimizm w Polsce Małgorzata Urszula Fortuna Na podstawie: Grzegorz Pełczyński, Karaimi polscy, Poznań 2004.|Karaimizm w Polsce Małgorzata Urszula Fortuna Na podstawie: Grzegorz Pełczyński, Karaimi polscy, Poznań 2004.]

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Караїми
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Караїмські прислів'я
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karayi mi samonazva Karayi karyi qaraylar tyurkskij narod yakij zhive u Krimu Karayimska mova nalezhit do kipchackoyi grupi tyurkskih mov 3 Batkivshinoyu karayimiv vvazhayut Krim Bagato karayimiv meshkaye v okolicyah Trakayu Litva kolis veliki poselennya karayimiv isnuvali v Galichi Lucku Kiyevi Odesi tosho Vidriznyayut pivnichnij trakajskij pivdennij galickij i krimskij dialekti karayimskoyi movi Karayimiv razom z krimchakami ta krimskimi tatarami viznano korinnim narodom Krimu ta Ukrayini KarayimiSolomon KrimSiraj ShapshalIsaak Duvan TorcovSemita KushulKilkist 2000 2001 1 Areal Ukrayina 1 196 2 2001 AR Krim 671 2001 Dnipropetrovska oblast 64 2001 Ivano Frankivska oblast 106 2001 Odeska oblast 65 2001 Harkivska oblast 35 2001 dd Rosiya 205 2010 Polsha 346 Litva 241 Kazahstan 231Blizki do krimchaki krimski tatariMova karayimskaReligiya KarayimizmCya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narodKarayimiGromadi V Ukrayini V Litvi Karayimi u SvitiKarayimizm Gaham Gazzan KenasaMova Galickij dialekt Trakajskij dialekt AlfavitMiscya Chufut Kale Cvintar u SevastopoliSuspilstvo Narodne vbrannya Presa Navchalni zakladiNacionalni z yizdi Karayimske pitannyaPrapor karayimiv Duhovne pravlinnyaPrizvisha Diyachi Bogoslovi PismennikiCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 2 1 Seredni viki ta Novij chas 2 2 Novitnij etap 3 U Rechi Pospolitij 4 Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni ta pislya neyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiGebrejske karayim u mnozhini v odnini karaj oznachaye chitachi Tori sebto Zakonu Mojseyevogo i inshih knig Svyatogo Pisma Bibliyi pov yazane z diyeslovom karaa klikav zvav nazivav chitav u tomu chisli j ugolos sporidnene z aramejskim klikav chitav nazvu bulo dano karayam yak predstavnikam riznovidu yudayizmu yaki na vidminu vid yevreyiv talmudistiv sho krim knig Zakonu Tori Bibliyi viznayut she j knigi Nauki Talmud znayut lishe knigi Zakonu Prorokiv i Pisan TaNaHu 4 Za odniyeyu z versij samonazva cogo narodu karaj pohodit vid starosemitskogo korenya KaRaa de poznachaye ponyattya chitati abo bachiti zvidki takozh pohodit nazva svyatoyi dlya magometan knigi Koran Takozh karayim nizka baranyacha shapka z ploskim verhom zapozichennya z gebrajskoyi movi Istoriya Redaguvati Karayimi u nacionalnomu vbranni Pershodzherela pervinnogo rozselennya karayimiv vidnosyat do hozarskoyi dobi Za odniyeyi versiyeyu karayimiv vvazhayut goyami metisovanimi semitami Na toj chas v Hozariyi yevreyi prozhivali v samoizolyaciyi kagalu Same ortodoksalnist talmudistiv provokuvala vidchuzhene stavlennya ditej semitiv poza kagalom do batkiv Pislya vihodu kagala po Itilyu Volzi v pivdenne uzberezhzhya Baltiki nashadki otrimali znachnu samostijnist ta sklali yadro vtorinnogo etnosu z nasliduvannyam zminenih tradicij talmudizmu a same cherez protistavlennya Trivalij chas yih zarahovuvali do yevreyiv Po cej chas protistavlyayut hozarsku ta semitsku gipotezi utvorennya cogo etnosu Seredni viki ta Novij chas Redaguvati U seredini XIV stolittya karayimska gromada z yavlyayetsya v Kirk Yeri z chasom ce misto stalo i trivalij chas bulo stoliceyu karayimiv u Krimu U XVII st toponim Kirk Yer zmineno na Chufut Kale u perekladi yudejska yevrejska fortecya Persha pismova zgadka pro karayimsku gromadu Kirk Yera datuyetsya 1459 rokom same cej rik znachitsya v yarliku krimskogo hana Hadzhi I Geraya danomu zhitelyam cogo mista sered yakih zgaduyutsya i yevreyi tobto karayimi Priblizno do XIV st doslidniki vidnosyat takozh poyavu karayimskoyi gromadi v Karasubazari i Gozleve U 2 j pol XV st karayimi z yavlyayutsya na Mangupi pershi karayimski poselenci tut buli grekomovnimi i pereselilisya v Krim z Vizantiyi pislya 1453 roku koli Konstantinopol buv zahoplenij osmanami pro ce svidchat napisi greckih imen na mangupskomu karayimskomu cvintari U XVI XVIII st najbilsh znachimoyu i vplivovoyu karayimskoyu gromadoyu v Krimu bula gromada Chufut Kale Miscevi karayimi ochevidno vidigravali vazhlivu rol u pidtrimci na nalezhnomu rivni ekonomiki roztashovanogo po susidstvu Bahchisaraya stolici Krimskogo hanatu Karayimi buli vidomimi yak remisniki zokrema shkiryaniki ta yuveliri i torgovci zajmalisya voni takozh sadivnictvom i zemlerobstvom Sushinnya odyagu pered luckoyu kenasoyu U XVII XVIII st bagato karayimiv mali v Bahchisarayi svoyi kramnici ta majsterni odnak yim ne dozvolyalosya zalishatisya na nich u misti Buduchi ekonomichnim centrom Chufut Kale buv takozh religijnim i kulturnim oseredkom karayimskogo zhittya U 2 j pol XVIII st karayimi Krimu nalagodili tisni zv yazki z karayimami Litvi i Lucka karayimska gromada Lucka 1765 narahovuvala 104 osobi Iz Lucka v Krim pereselilasya grupa karayimskih uchenih sered nih buv zokrema Simha Ichak ben Moshe Luckij vin oselivsya v Chufut Kale 1750 U svoyemu tvori Orah caddikim Shlyah pravednih Simha Ichak ben Moshe viklav istoriyu karayimizmu i dav oglyad diyalnosti karayimskih uchenih u riznih krayinah Blizko 1731 v Chufut Kale na koshti karayimskogo lidera Isaaka ben Moshe Sinan Chelebi bula zasnovana karayimska drukarnya 5 Novitnij etap Redaguvati Karayimska kenasa u Harkovi Dev yatnadcyate stolittya viyavilosya duzhe vazhlivim dlya formuvannya etnichnoyi identichnosti karayimiv osoblivo v opoziciyi do yudayizmu Shob uniknuti peresliduvannya yaki torknulisya yevreyiv odin iz karayimskih misliteliv Abraham Firkovich zaproponuvav tezu sho oskilki v Yerusalimi v pershomu stolitti nashoyi eri ne bulo karayimiv to voni ne mozhut nesti z inshimi yevreyami vidpovidalnist za rozp yattya Hrista Razom z rozvitkom etnichnoyi identichnosti posilyuyetsya yihnya yevropeyizaciya prijmayetsya svitska osvita dozvolyayutsya zmishani shlyubi i uchast u suspilnomu zhitti V dev yatnadcyatomu stolitti 40 tyutyunovoyi promislovosti v Rosiyi bula v rukah karayimiv i navit na rubezhi visimnadcyatogo i dev yatnadcyatogo stolit voni mali znachnij vpliv sered kozakiv na Kubani i Kavkazi U 1910 roci vidbuvsya pershij nacionalnij kongres karayimiv u Yevpatoriyi u yakomu vzyali uchast v osnovnomu rosijski ta krimski karayimi 6 U Rechi Pospolitij Redaguvati Kenasa v Kiyevi Chastinu krimskih karayimiv zahopiv u polon Vitovt i rozseliv po teritoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo Dovgij chas karayimiv ototozhnyuvali z yevreyami i tilki naprikinci XVIII st stali vvazhati okremoyu narodnistyu Karayimski gromadi u mistah Rosijskoyi Imperiyi buli neveliki zokrema chiselnist karayimiv u Kiyevi ne perevishuvala 200 osib Z yavilisya voni tut u seredini XIX st i specializuvalisya na tyutyunovomu virobnictvi tri najbilshi tyutyunovi fabriki nalezhali karayimam Bezsumnivnimi liderami gromadi buli Solomon Kogen ta jogo brat Mojsej Koshtom Solomona Kogena u 1902 roci vidkrito karayimskij molitovnij budinok Kiyivsku kenasu Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi pislya Pershoyi svitovoyi vijni v mezhah yiyi kordoniv zhilo blizko 1000 karayimiv Do stvorennya v 1936 roci karayimskogo religijnogo ob yednannya v Polshi prijshli chotiri dzhumati Trakaj Vilnyus Luck i Galich Z yavilisya pershi aktivisti yaki zaohochuvali rozvitok kulturi karayimiv zahishali yiyi vid zabuttya cherez muzejnu osvitu i vidavnichu spravu Protyagom dvoh desyatilit mizh vijnami zavdyaki diyalnosti Tadeusha Kovalskogo viniklo karayimoznavstvo 6 Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni ta pislya neyi RedaguvatiPrihid nacistiv do vladi u Nimechchini i vvedennya antiyevrejskogo zakonodavstva sponukali nimecku karayimsku gromadu predstavlenu visimnadcyatma kolishnimi oficerami armiyi generala Petra Vrangelya zvernutisya z prohannyam pro neviznannya yih yevreyami v Ministerstvo vnutrishnih sprav rejha 5 sichnya 1939 roku Imperske agentstvo genealogichnih doslidzhen uhvalilo sho karayimi ne nalezhat do yevrejskoyi religijnoyi gromadi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni karayimi yak pravilo ne peresliduvalisya gitlerivskoyu vladoyu na okupovanih teritoriyah Pislya napadu na SRSR pitannya pro karayimiv znovu obgovoryuvalosya v nimeckih vidomstvah Prichinoyu cogo stav napravlenij do Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki RSHA zapit komandira ajnzacgrupi D policiyi bezpeki SD yaka vela prigotuvannya do znishennya krimskoyi yevrejskoyi gromadi pro te yaku politiku treba zdijsnyuvati stosovno karayimiv Krimu Berlin nadislav roz yasnennya sho karayimiv ne slid znishuvati Pitannya pro karayimiv okupovanoyi chastini SRSR obgovoryuvalosya i piznishe yak u RSHA tak i v Ministerstvi shidnih okupovanih teritorij Pislya Drugoyi svitovoyi vijni dinamika zmini zagalnoyi chiselnosti karayimiv yaki prozhivali v SRSR bula vid yemnoyu zgidno z perepisami naselennya 1959 5700 1970 4600 i 1979 3300 osib 5 Div takozh RedaguvatiKarayimi v Ukrayini Demografiya karayimiv Karayimizm Karayimska muzika Kenasa Prapor karayimivPrimitki Redaguvati 20mln Ukrainians living abroad Ukrainian and World News Ukrinform 28 serpnya 2009 Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 19 lyutogo 2023 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 lipnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2015 Karayimi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 958 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t Tom drugij D Kopci Institut movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Naukova dumka 1985 storinka 383 a b Tyaglij M I Karayimi Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il a b Karaimizm w Polsce Malgorzata Urszula Fortuna Na podstawie Grzegorz Pelczynski Karaimi polscy Poznan 2004 Karaimizm w Polsce Malgorzata Urszula Fortuna Na podstawie Grzegorz Pelczynski Karaimi polscy Poznan 2004 Dzherela ta literatura RedaguvatiM I Tyaglij Karayimi Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 102 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 A M Fedorchuk Karayimi Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Karayimi Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 958 Krimski karayimi v Ukrayini Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik 1917 1941 Yu O Polkanov nauk konsultant red ta avt peredmov N A Dehtyarova uklad K Knizhkova palata Ukrayini 2001 88 s Istorichna Enciklopediya Kiyiv 2000 Pershe vidannya 3Media Yablonovska N V Karayimska presa pochatku HH stolittya Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Literaturoznavstvo Zhurnalistika zhurnal 2003 6 S 75 79 Arhivovano z dzherela 19 bereznya 2007 Tayemnici zhittya karayimiv Lucka Arhivovano 22 travnya 2021 u Wayback Machine ChIM VIDOMI VOLINSKI KARAYiMI Arhivovano 22 travnya 2021 u Wayback Machine KARAYiMSKI ShLYaHI Arhivovano 22 travnya 2021 u Wayback Machine Karaj Awazy golos karayima z Lucka Arhivovano 22 travnya 2021 u Wayback Machine Karayimi Ukrayini Hto voni Arhivovano 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Folklor krymskih karaimov pesni poslovicy i pogovorki narodnyj kalendar avt sost Yu A Polkanov i dr red i per otdelnyh tekstov E M Ozenbashly Simferopol Dolya 2005 160 s Bibliogr s 158 160 ISBN 966 366 018 XPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KarayimiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Karayimski prisliv yaKarayimi Arhivovano 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Karayimi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 603 1000 ekz O karaimah preimushestvenno zhivushih v gorode Evpatorii Arhivovano 24 travnya 2021 u Wayback Machine Novorossijskij kalendar na 1839 j god Odessa Izd Rishelevskogo liceya Gor tip 1838 C 179 182 ros doref Prohorov D A Krymskie karaimy v epohu Srednevekovya i v Novoe vremya Dissertaciya d i n Simferopol 2019 link Arhivovano 25 travnya 2021 u Wayback Machine Narod miljoneriv Hto taki karayimi i yak voni opinilisya v Harkovi Arhivovano 23 veresnya 2021 u Wayback Machine UP 22 veresnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karayimi amp oldid 39257092