Караїмський національний цвинтар — пам'ятка історії, на якому поховані представники караїмської ідентичності. Цвинтар знаходиться на території міста Севастополя, на вулиці Пожарова. Заснований у 1856 році, закритий у 1965 році разом з єврейським національним цвинтарем.
| Караїмський національний цвинтар | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| 44°36′10″ пн. ш. 33°30′22″ сх. д.H G O | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Севастополь |
| Відкрито | 1856 |
| Закрито | 1965 |
| Тип | не діючий |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
| Конфесія | караїмізм |
| Площа | 1,3 гектар |
| Адреса: вул. Пожарова | |
| Караїмський національний цвинтар Караїмський національний цвинтар (Автономна Республіка Крим) |
Розташування ред.
Караїмський національний цвинтар знаходиться поруч з єврейським національним цвинтарем. Через це у різноманітних джерелах можна знайти помилкові зазначення на його розташування. Караїмське кладовище знаходиться нижче, ближче до вулиці Пожарова.
Історія ред.
Караїмський цвинтар виник через наполегливість караїмської громади Севастополя в середині ХІХ століття, після Кримської війни у 1856 році. Під час досліджень цвинтаря виявлено, що перше з прочитаних датувань поховання припадає на 1863 рік. На початку ХХ століття на гроші караїмського мецената Йосипа Бурназа споруджено будинок для охорони цвинтаря та проведення обрядів караїмами. Ці приміщення знесенні у 1999 році при будівництві АЕС. Вперше кладовище нанесене на генеральний план Севастополя у 1887 році. Землетрус 12 вересня 1927 року, а потім і сильна злива у вересні 1928 року нанесла значні пошкодження . Кладовище закрите у 1965 році . 11 листопада 2010 року вандали сплюндрували караїмське кладовище Севастополя. Станом на 2015 рік караїмський національний цвинтар перебуває в занедбаному стані.
Поховання ред.
На караїмському цвинтарі виявлено 715 надгробків, які своєю чергою поділені на 15 типів. Надписи саркофагів написані давньоєврейською та подвійною — російською та давньоєврейською мовами. На кладовищі знайдені і кенотафи. Поховання не проводяться .
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ . Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015. (рос.)
- . Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.(рос.)
- Деякі з надгробків так і не відновлено.
- . Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. (рос.)
- . FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- . Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
Посилання ред.
- . Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
- . FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Петрова, Анна (3 серпня 2014). . Мостъ. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- . Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- . Караимика. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2015.
- Старе караїмський цвинтар в Севастополі. Обозреватель. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.