www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ковтун Валерій Петрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковтун Валерій Петрович Ковтун 22 жовтня 1944

Ковтун Валерій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковтун.

Валерій Петрович Ковтун (22 жовтня 1944(1944-10-22), Ясинувата, Сталінська область — 3 лютого 2005(2005-02-03), Київ) — український радянський артист балету, балетмейстер, Народний артист УРСР і СРСР.

Валерій Петрович Ковтун
Народився 22 жовтня 1944(1944-10-22)
Ясинувата, Авдіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер 3 лютого 2005(2005-02-03) (60 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність артист балету, балетмейстер
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Вчителі Баклан Федір Миколайович
Заклад Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Партія КПРС
У шлюбі з Таякіна Тетяна Олексіївна
Нагороди
Звання

Біографія ред.

Народився 22 жовтня 1944 року в місті Ясинувата, тепер Донецька область, Україна. В дитинстві відвідував заняття танцювального гуртка в Будинку культури залізничників в Ясинуватій, займався в самодіяльному колективі балету при Будинку культури студентів у Дніпропетровську. У 1962 році став учнем шостого класу Київського державного хореографічного училища. Навчався у педагогів І. М. Булатової та Є. М. Зайцева. У 1965 році закінчив його.

У 1965–1968 роках — артист Харківського театру опери та балету. З 1968 по 1985 рік — артист Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. В театрі з 1969 року склався творчий дует Валерія Ковтуна та солістки балету Тетяни Таякіної.

Брав участь в міжнародних балетних конкурсах:

  • 5-й Міжнародний балетний конкурс у Варні (1970 рік, третє місце);
  • Міжнародний конкурс артистів балету в Москві (1973 рік, друге місце);
  • IV Міжнародний фестиваль танцю в Парижі (премія імені Вацлава Ніжинського Французької академії танцю, 1977).

З 1973 року на запрошення Майї Плісецької виступав її партнером на телезйомках, в зарубіжних гастрольних виставах і в спектаклях Большого театру.

Гастролював в Англії, Індії, Угорщині, Італії, Німеччині, Болгарії, Чехії, Словаччині, Югославії, Хорватії, Польщі, Франції, США, Аргентині, Японії, Швейцарії, Колумбії, Коста-Риці, Венесуелі, Нікарагуа, Іспанії, Панамі, Норвегії, Швеції, Данії та інших країнах.

З 1977 по 1997 рік викладав дуетний танець в Київському хореографічному училищі. Член КПРС з 1978 року. В 1984 році закінчив балетмейстерський факультет Державного інституту театрального мистецтва в Москві (педагог Р. Захаров). В 1985–1987 роках — головний балетмейстер Київського театру опери і балету. У 1987–1988 роках — головний балетмейстер Укрконцерту. З 1989 року — художній керівник і головний балетмейстер Київського театру класичного балету. У 1989–2003 роках — завідувач кафедрою сценічного руху в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. У 1998–2005 роках — головний балетмейстер Київського музичного театру для дітей та юнацтва.

Могила Валерія Ковтуна

Жив у Києві. Помер 3 лютого 2005 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).

Творчість ред.

Артист балету ред.

Репертуар Харківського театру опери та балету:

Репертуар Київського театру опери та балету:

Балетмейстер ред.

Постановки в Київському театрі опери і балету:

  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1980);
  • Вечір одноактних балетів: А. Понкіеллі «Танці годин» з опери «Джоконда», «Третя сюїта» на музика П. Чайковского (1983);
  • «Шарка» на музику Б. Сметани (1984);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1985);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1986);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1987);
  • «Лілея» К. Данькевича (2003).

Постановки в Київському театрі класичного балету:

  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1989);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (1989);
  • Вечір одноактних балетів на музику П. Чайковского: «Біла сюїта» і «Франческа да Ріміні» (1990);
  • «Жизель» А. Адана (1990);
  • «Аполлон Мусагет» І. Стравінського (1991);
  • «Болеро» М. Равеля (1992);
  • «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (1992);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1992);
  • «Спартак» А. Хачатуряна (1996).

Постановки в Київському музичному театрі для дітей та юнацтва:

  • «Наяда і Рибак» Ц. Пуні (1999);
  • «Петя і Вовк» на музику С. Прокоф 'єва (1999);
  • «Жизель» А. Адана (2000);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2001);
  • «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва (2002);
  • «Блискучий дивертисмент» на музику Ж. Бізе (2002);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (2004);
  • «Попелюшка» на музику С. Прокоф'єва (2004);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004).

Постановки в інших театрах:

  • «Лучаферул» Е. Доги в Молдавському академічному театрі опери і балети (1983) — дипломная работа в Московському інституті театрального мистецтва;
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1991, Сербська національна опера в Новому Саді; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1991, Український художньо-спортивний ансамбль «Балет на льоду»; 1992, Сербська національна опера в Новому Саді; 1997, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1995, Румунська Національна опера в Бухаресті; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Жизель» А. Адана (1999, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • Вечір одноактних балетів: «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковского і «Кармен-сюїта» Ж. Бізе та Р. Щедріна (1999, Словенська Національна опера в Мариборі).

З 1994 по 2004 рік поставив для трупи «Міжнародний балет Очі» («Pavlova-Nijinsky Memorial Ballet International de Ochi») в Нагої (Японія) такі балети:

  • «Жизель» А. Адана (1994);
  • «Коппелія» Л. Деліба (1994);
  • «Біла сюїта» на музику П. Чайковского (1995);
  • «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001);
  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1995, 2002);
  • «Сильфіда» Х. Левенсхольда (1995);
  • Гран-па з балету «Пахіта» Л. Мінкуса (1995);
  • Танці з опери «Сід» Ж. Массне (1997);
  • «Вальпургієва ніч» Ш. Гуно (1997);
  • «Класична симфонія» С. Прокоф'єва (1997);
  • «Корсар» А. Адана (1997);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1999, 2003);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2003);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковского (2004);
  • «Паризьке веселощі» на музику Ж. Оффенбаха (2004).

Відзнаки ред.

  • 1976 — Народний артист УРСР;
  • 1977 — премія Ленінського комсомолу (разом з Тетяною Таякіною);
  • 1978 — Народний артист СРСР;
  • 1986 — Шевченківська премія «за створення головних партій в балетах „Лісова пісня“ М. Скорульского, „Спляча красуня“ П. Чайковського у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка і концертно-виконавську діяльність останніх років».

Примітки ред.

  1. Класичний балет. (рос.)
  2. Велика радянська енциклопедія [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Київські некрополі [ 29 Листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела ред.

  • (рос.).

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovtun Valerij Petrovich Kovtun 22 zhovtnya 1944 1944 10 22 Yasinuvata Stalinska oblast 3 lyutogo 2005 2005 02 03 Kiyiv ukrayinskij radyanskij artist baletu baletmejster Narodnij artist URSR i SRSR Valerij Petrovich KovtunNarodivsya 22 zhovtnya 1944 1944 10 22 Yasinuvata Avdiyivskij rajon Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 3 lyutogo 2005 2005 02 03 60 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist artist baletu baletmejsterAlma mater Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaVchiteli Baklan Fedir MikolajovichZaklad Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa ShevchenkaPartiya KPRSU shlyubi z Tayakina Tetyana Oleksiyivna 1 NagorodiZvannya Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Artist baletu 2 2 Baletmejster 3 Vidznaki 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 22 zhovtnya 1944 roku v misti Yasinuvata teper Donecka oblast Ukrayina V ditinstvi vidviduvav zanyattya tancyuvalnogo gurtka v Budinku kulturi zaliznichnikiv v Yasinuvatij zajmavsya v samodiyalnomu kolektivi baletu pri Budinku kulturi studentiv u Dnipropetrovsku U 1962 roci stav uchnem shostogo klasu Kiyivskogo derzhavnogo horeografichnogo uchilisha Navchavsya u pedagogiv I M Bulatovoyi ta Ye M Zajceva U 1965 roci zakinchiv jogo U 1965 1968 rokah artist Harkivskogo teatru operi ta baletu Z 1968 po 1985 rik artist Kiyivskogo akademichnogo teatru operi ta baletu imeni T G Shevchenka V teatri z 1969 roku sklavsya tvorchij duet Valeriya Kovtuna ta solistki baletu Tetyani Tayakinoyi Brav uchast v mizhnarodnih baletnih konkursah 5 j Mizhnarodnij baletnij konkurs u Varni 1970 rik tretye misce Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu v Moskvi 1973 rik druge misce IV Mizhnarodnij festival tancyu v Parizhi premiya imeni Vaclava Nizhinskogo Francuzkoyi akademiyi tancyu 1977 Z 1973 roku na zaproshennya Majyi Pliseckoyi vistupav yiyi partnerom na telezjomkah v zarubizhnih gastrolnih vistavah i v spektaklyah Bolshogo teatru Gastrolyuvav v Angliyi Indiyi Ugorshini Italiyi Nimechchini Bolgariyi Chehiyi Slovachchini Yugoslaviyi Horvatiyi Polshi Franciyi SShA Argentini Yaponiyi Shvejcariyi Kolumbiyi Kosta Rici Venesueli Nikaragua Ispaniyi Panami Norvegiyi Shveciyi Daniyi ta inshih krayinah Z 1977 po 1997 rik vikladav duetnij tanec v Kiyivskomu horeografichnomu uchilishi Chlen KPRS z 1978 roku 2 V 1984 roci zakinchiv baletmejsterskij fakultet Derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva v Moskvi pedagog R Zaharov V 1985 1987 rokah golovnij baletmejster Kiyivskogo teatru operi i baletu U 1987 1988 rokah golovnij baletmejster Ukrkoncertu Z 1989 roku hudozhnij kerivnik i golovnij baletmejster Kiyivskogo teatru klasichnogo baletu U 1989 2003 rokah zaviduvach kafedroyu scenichnogo ruhu v Kiyivskomu instituti teatralnogo mistectva imeni I Karpenka Karogo U 1998 2005 rokah golovnij baletmejster Kiyivskogo muzichnogo teatru dlya ditej ta yunactva nbsp Mogila Valeriya KovtunaZhiv u Kiyevi Pomer 3 lyutogo 2005 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi 3 dilyanka 49b Tvorchist red Artist baletu red Repertuar Harkivskogo teatru operi ta baletu Zigfrid Lebedine ozero P Chajkovskogo Albert Zhizel A Adana Bazil Don Kihot L Minkusa Garmodij Spartak A Hachaturyana Huligan Pannochka i Huligan na muziku D Shostakovicha Vaclav Bahchisarajskij fontan B Asaf yeva Romeo Romeo i Dzhulyetta S Prokof yeva Repertuar Kiyivskogo teatru operi ta baletu Zigfrid Lebedine ozero P Chajkovskogo Princ Luskunchik P Chajkovskogo Dezire Splyacha krasunya P Chajkovskogo Zhan de Briyenni Rajmonda O Glazunova Albert Zhizel A Adana Bazil Don Kihot L Minkusa Dzhejms Silfida H Levensholda Krass Spartak A Hachaturyana Lukash Lisova pisnya M Skorulskogo Romeo Romeo i Dzhulyetta S Prokof yeva Vaclav Bahchisarajskij fontan B Asaf yeva Danila Kam yana kvitka S Prokof yeva Princ Popelyushka S Prokof yeva Paris Lileya K Dankevicha Don Zhuan Kam yanij gospodar V Gubarenka Petro Sergij Poema pro Marinu B Yarovinskij Graf Vishenka Chipollino K Hachaturyana Vronskij Anna Karenina R Shedrina Ferhad Legenda pro lyubov A Melikova Franc Blakitnij Dunaj na muzika J Shtrausa Ivan Tini zabutih predkiv V Kirejka Yunak Shopeniana na muziku F Shopena Yunak Bolero M Ravelya Yunak Tretya syuyita na muziku P Chajkovskogo Dafnis Dafnis i Hloya M Ravelya Solor kartina Tini z baletu Bayaderka L Minkusa Bachennya Bachennya troyandi na muziku K M Vebera Yunak Metelik Zh Offenbaha Baletmejster red Postanovki v Kiyivskomu teatri operi i baletu Splyacha krasunya P Chajkovskogo 1980 Vechir odnoaktnih baletiv A Ponkielli Tanci godin z operi Dzhokonda Tretya syuyita na muzika P Chajkovskogo 1983 Sharka na muziku B Smetani 1984 Bayaderka L Minkusa 1985 Luskunchik P Chajkovskogo 1986 Lebedine ozero P Chajkovskogo 1987 Lileya K Dankevicha 2003 Postanovki v Kiyivskomu teatri klasichnogo baletu Lebedine ozero P Chajkovskogo 1989 Shopeniana na muziku F Shopena 1989 Vechir odnoaktnih baletiv na muziku P Chajkovskogo Bila syuyita i Francheska da Rimini 1990 Zhizel A Adana 1990 Apollon Musaget I Stravinskogo 1991 Bolero M Ravelya 1992 Karmen syuyita Zh Bize R Shedrina 1992 Luskunchik P Chajkovskogo 1992 Spartak A Hachaturyana 1996 Postanovki v Kiyivskomu muzichnomu teatri dlya ditej ta yunactva Nayada i Ribak C Puni 1999 Petya i Vovk na muziku S Prokof yeva 1999 Zhizel A Adana 2000 Lebedine ozero P Chajkovskogo 2001 Romeo i Dzhulyetta S Prokof yeva 2002 Bliskuchij divertisment na muziku Zh Bize 2002 Shopeniana na muziku F Shopena 2004 Popelyushka na muziku S Prokof yeva 2004 Somnambula na muziku P Chajkovskogo 2004 Postanovki v inshih teatrah Luchaferul E Dogi v Moldavskomu akademichnomu teatri operi i baleti 1983 diplomnaya rabota v Moskovskomu instituti teatralnogo mistectva Luskunchik P Chajkovskogo 1991 Serbska nacionalna opera v Novomu Sadi 2003 Slovenska Nacionalna opera v Maribori Lebedine ozero P Chajkovskogo 1991 Ukrayinskij hudozhno sportivnij ansambl Balet na lodu 1992 Serbska nacionalna opera v Novomu Sadi 1997 Slovenska Nacionalna opera v Maribori Bayaderka L Minkusa 1995 Rumunska Nacionalna opera v Buharesti 2003 Slovenska Nacionalna opera v Maribori Zhizel A Adana 1999 Slovenska Nacionalna opera v Maribori Vechir odnoaktnih baletiv Francheska da Rimini na muziku P Chajkovskogo i Karmen syuyita Zh Bize ta R Shedrina 1999 Slovenska Nacionalna opera v Maribori Z 1994 po 2004 rik postaviv dlya trupi Mizhnarodnij balet Ochi Pavlova Nijinsky Memorial Ballet International de Ochi v Nagoyi Yaponiya taki baleti Zhizel A Adana 1994 Koppeliya L Deliba 1994 Bila syuyita na muziku P Chajkovskogo 1995 Don Kihot L Minkusa 1995 2001 Splyacha krasunya P Chajkovskogo 1995 2002 Silfida H Levensholda 1995 Gran pa z baletu Pahita L Minkusa 1995 Tanci z operi Sid Zh Massne 1997 Valpurgiyeva nich Sh Guno 1997 Klasichna simfoniya S Prokof yeva 1997 Korsar A Adana 1997 Bayaderka L Minkusa 1999 2003 Lebedine ozero P Chajkovskogo 2003 Somnambula na muziku P Chajkovskogo 2004 Parizke veseloshi na muziku Zh Offenbaha 2004 Vidznaki red 1976 Narodnij artist URSR 1977 premiya Leninskogo komsomolu razom z Tetyanoyu Tayakinoyu 1978 Narodnij artist SRSR 1986 Shevchenkivska premiya za stvorennya golovnih partij v baletah Lisova pisnya M Skorulskogo Splyacha krasunya P Chajkovskogo u Derzhavnomu akademichnomu teatri operi ta baletu URSR imeni T G Shevchenka i koncertno vikonavsku diyalnist ostannih rokiv Primitki red Klasichnij balet ros Velika radyanska enciklopediya Arhivovano 28 travnya 2014 u Wayback Machine ros Kiyivski nekropoli Arhivovano 29 Listopada 2012 u Wayback Machine ros Dzherela red Vse pro teatr ros Posilannya red Kovtun Valerij Petrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 455 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kovtun Valerij Petrovich amp oldid 35074369