www.wikidata.uk-ua.nina.az

Губаренко Віталій Сергійович Віта лій Сергі йович Губаре нко 13 червня 1934 1934 06 13 Харків 5 травня 2000 2000 05 05 К

Губаренко Віталій Сергійович

Віта́лій Сергі́йович Губаре́нко (13 червня 1934(1934-06-13), Харків — 5 травня 2000(2000-05-05), Київ) — український композитор, член Спілки композиторів України. Чоловік Марини Черкашиної-Губаренко, батько поетеси й композитора Ірини Губаренко.

Віталій Сергійович Губаренко
Зображення
Основна інформація
Дата народження 13 червня 1934(1934-06-13)
Місце народження Харків, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 5 травня 2000(2000-05-05) (65 років)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР, Україна
Професії композитор, редактор, вчитель
Освіта Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського
Жанри опера
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Губаренко.

Біографія Редагувати

Народився 13 червня 1934(19340613) року в Харкові. У 1960 році закінчив Харківську консерваторію по класу композиції Д. Клебанова. У 1958–1960 роках викладач теоретичних предметів та музичної літератури в дитячій музичній школі. З 1960 року музичний редактор обласного радіо. У 1961–1972 роках викладач теорії музики і композиції в Харківському інституті мистецтв, з 1962 року одночасно в Харківському музичному училищі. З 1972 року на творчій роботі. До 1985 року жив у Харкові, з 1985 — в Києві.

Могила Віталія Губаренка

Помер 5 травня 2000 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Творчість Редагувати

Віталію Губаренкові належить чільне місце серед оперних композиторів України ХХ ст. На думку Л. Кияновської, кожна з його 13 опер «приваблює небанальним, своєрідним вирішенням у поєднанні музики й сценічної дії, відповідним до індивідуального задуму і вибору сюжету». Для більшості опер лібрето писала його дружина — Марина Черкашина-Губаренко. В них композитор розкриває «вміння передати музичними засобами аромат і колорит далекої епохи, тривожний пульс сьогодення, тонке відчуття душевної експресії героїв, динаміки розгортання їх почуттів, яскравість і пластичність музичних картин, драматичну насиченість великих полотен». Окрім оперного жанру, композитор звертався також і до інструментальної та камерно-вокальної. Л. Кияновська відзначає, що в них композитор зокрема проявив інтерес до українських фольклорних обрядів (симфонічна поема «Купало»), інтимної лірики українських поетів (вокальні цикли «Барви та настрої» на слова І.Драча, «Осінні сонети» на слова Д. Павличка, «Простягни долоні» на слова В. Сосюри).

Перелік творів Редагувати

  • Опери:
    • «Загибель ескадри» (за однойменною п'єсою О. Корнійчука, 1965-66, вп. пост. 1967);
    • «Мамаї» (за п'єсою Ю. Яновського «Дума про Британку», 1969, вп. пост. 1970);
    • «Листи кохання» (моно-опера для сопрано з оркестром за новелою А. Барбюса «Ніжність», 1971, вп. пост. 1972);
    • «Відроджений травень» (за п'єсою В. Єжова «Солов'їна ніч», 1973, вп. пост. 1974);
    • «Крізь полум'я» (1975, вп. пост. 1976);
    • «Пам'ятай мене» (за п'єсою В. Єжова «Солов'їна ніч», 1977, вп. пост. 1980 під назвою «Незабутнє»);
    • Опера-балет «Вій» (за повістю М. Гоголя, 1980, вп. пост. 1984).
    • «Сват мимоволі» (за п'єсою Г. Квітки-Основ'яненка «Шельменко-денщик», 1982, вп. пост. 1985);
    • «Альпійська балада» (за однойменною повістю В. Бикова, 1984, вп. пост. 1985);
    • «Кому посміхалися зорі», (за мотивами творів О. Корнійчука, 1987);
    • «Згадайте, братія моя!..» (за творами Т. Шевченка, 1991, вп. 1992);
    • «Самотність» (моноопера для тенора з оркестром за новелою П. Меріме «Листи до незнайомки», 1993, вп. 1994);
    • «Монологи Джульєтти» (ліричні сцени за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», вп. 1998).
  • Балети:
    • «Камінний господар» (за мотивами однойменної драми Лесі Українки, 1968, вп. пост. 1969);
    • «Ассоль» (симфонія-балет для оркестру, сопрано і тенора за феєрією О. Ґріна «Червоні вітрила», вп. 1977);
    • «Запорожці» (хореографічні сцени, 1980);
    • «Обов'язок і віра і любов» (за кіносценарієм Є. Габриловича «Комуніст», вп. пост. 1985 під назвою «Комуніст»);
    • «Майська ніч» (симфонія-балет за повістю М. Гоголя, 1988);
    • «Зелені святки» (симфонія-балет, 1992);
    • «Liebestod» (симфонія-балет, 1997);
    • «Вій» (хореографічні сцени за однойменною повістю М. Гоголя, 2000).
  • Вокально-симфонічні твори:
    • Кантата «чуття єдиної родини» (сл. П. Тичини, 1977);
    • «De profundis» (симфонія для оркестру, сопрано і тенора, сл. Т. Шевченка, 1996);
    • Симфонія № 3 (для оркестру і чоловічого хору, сл. Р. Левіна, 1975).
  • Для оркестру:
    • Симфонія № 1 (1962);
    • Поема «Пам'яті Тараса Шевченка» (1963);
    • Концертино (1964);
    • Симфонія № 2 (1965);
    • Сюїта з опери «Загибель ескадри» (1967);
    • Дві сюїти з балету «Камінний господар» (1970, 1974);
    • Симфонічна картина «Купало» (1971);
    • Лірична поема «In modo romantico» (1989).
  • Для інструментів з оркестром:
    • Камерні симфонії № 1 і № 2 для скрипки з оркестром (1967, 1978);
    • Концерт-поема для віолончелі з оркестром (1963);
    • Концерт для флейти з камерним оркестром (1965);
    • Українське каприччіо для скрипки, з камерним оркестром (1973);
    • Камерна симфонія № 3 для двох скрипок з оркестром (1983);
    • «Лірична поема» для фаґота і струнного оркестру (1992);
    • Камерна симфонія № 4 для віолончелі і струнного оркестру (1996);
    • «Арія» для кларнета і струнного оркестру (1996);
    • «Адажіо» для гобоя і струнного оркестру (1999).
  • Для струнного оркестру:
    • Симфонієта (1960);
    • Concerto grosso (1982).
  • Камерна музика:
    • Струнний квартет (1965);
    • Триптих для квінтету духових (1978);
    • «Іспанська сюїта» для ансамблю віолончелей і фортепіано.
  • Для скрипки і камерного хору: «Canto ricordo» — камерна симфонія № 5 (1983/1999).
  • Цикли для голосу з фортепіано:
    • «Із поезій Йосипа Уткіна» (1962);
    • «Барви та настрої» (сл. І. Драча, 1965);
    • Два романси на сл. Ф. Кривіна (1966);
    • «Простягни долоні» (сл. В. Сосюри, 1977);
    • «Осінні сонети» (сл. Д. Павличка, 1983).
  • Для хору:
    • «Русские эскизы» (сл. С. Єсеніна, 1978);
    • Поема «Любіть Україну» (сл. В. Сосюри).
  • Музика до кінофільму «Дума про Ковпака».

Звання, премії, нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кияновська, 235
  2. Кияновська, 237
  3. Кияновська, 238

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vita lij Sergi jovich Gubare nko 13 chervnya 1934 1934 06 13 Harkiv 5 travnya 2000 2000 05 05 Kiyiv ukrayinskij kompozitor chlen Spilki kompozitoriv Ukrayini Cholovik Marini Cherkashinoyi Gubarenko batko poetesi j kompozitora Irini Gubarenko Vitalij Sergijovich GubarenkoZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 13 chervnya 1934 1934 06 13 Misce narodzhennya Harkiv Ukrayinska SRR SRSRData smerti 5 travnya 2000 2000 05 05 65 rokiv Misce smerti Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaProfesiyi kompozitor redaktor vchitelOsvita Harkivske muzichne uchilishe imeni Borisa LyatoshinskogoZhanri operaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gubarenko Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Perelik tvoriv 3 Zvannya premiyi nagorodi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 13 chervnya 1934 19340613 roku v Harkovi U 1960 roci zakinchiv Harkivsku konservatoriyu po klasu kompoziciyi D Klebanova U 1958 1960 rokah vikladach teoretichnih predmetiv ta muzichnoyi literaturi v dityachij muzichnij shkoli Z 1960 roku muzichnij redaktor oblasnogo radio U 1961 1972 rokah vikladach teoriyi muziki i kompoziciyi v Harkivskomu instituti mistectv z 1962 roku odnochasno v Harkivskomu muzichnomu uchilishi Z 1972 roku na tvorchij roboti Do 1985 roku zhiv u Harkovi z 1985 v Kiyevi nbsp Mogila Vitaliya GubarenkaPomer 5 travnya 2000 roku v Kiyevi Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a Tvorchist RedaguvatiVitaliyu Gubarenkovi nalezhit chilne misce sered opernih kompozitoriv Ukrayini HH st Na dumku L Kiyanovskoyi kozhna z jogo 13 oper privablyuye nebanalnim svoyeridnim virishennyam u poyednanni muziki j scenichnoyi diyi vidpovidnim do individualnogo zadumu i viboru syuzhetu 1 Dlya bilshosti oper libreto pisala jogo druzhina Marina Cherkashina Gubarenko V nih kompozitor rozkrivaye vminnya peredati muzichnimi zasobami aromat i kolorit dalekoyi epohi trivozhnij puls sogodennya tonke vidchuttya dushevnoyi ekspresiyi geroyiv dinamiki rozgortannya yih pochuttiv yaskravist i plastichnist muzichnih kartin dramatichnu nasichenist velikih poloten 2 Okrim opernogo zhanru kompozitor zvertavsya takozh i do instrumentalnoyi ta kamerno vokalnoyi L Kiyanovska vidznachaye sho v nih kompozitor zokrema proyaviv interes do ukrayinskih folklornih obryadiv simfonichna poema Kupalo intimnoyi liriki ukrayinskih poetiv vokalni cikli Barvi ta nastroyi na slova I Dracha Osinni soneti na slova D Pavlichka Prostyagni doloni na slova V Sosyuri 3 Perelik tvoriv Redaguvati Operi Zagibel eskadri za odnojmennoyu p yesoyu O Kornijchuka 1965 66 vp post 1967 Mamayi za p yesoyu Yu Yanovskogo Duma pro Britanku 1969 vp post 1970 Listi kohannya mono opera dlya soprano z orkestrom za noveloyu A Barbyusa Nizhnist 1971 vp post 1972 Vidrodzhenij traven za p yesoyu V Yezhova Solov yina nich 1973 vp post 1974 Kriz polum ya 1975 vp post 1976 Pam yataj mene za p yesoyu V Yezhova Solov yina nich 1977 vp post 1980 pid nazvoyu Nezabutnye Opera balet Vij za povistyu M Gogolya 1980 vp post 1984 Svat mimovoli za p yesoyu G Kvitki Osnov yanenka Shelmenko denshik 1982 vp post 1985 Alpijska balada za odnojmennoyu povistyu V Bikova 1984 vp post 1985 Komu posmihalisya zori za motivami tvoriv O Kornijchuka 1987 Zgadajte bratiya moya za tvorami T Shevchenka 1991 vp 1992 Samotnist monoopera dlya tenora z orkestrom za noveloyu P Merime Listi do neznajomki 1993 vp 1994 Monologi Dzhulyetti lirichni sceni za tragediyeyu V Shekspira Romeo i Dzhulyetta vp 1998 Baleti Kaminnij gospodar za motivami odnojmennoyi drami Lesi Ukrayinki 1968 vp post 1969 Assol simfoniya balet dlya orkestru soprano i tenora za feyeriyeyu O Grina Chervoni vitrila vp 1977 Zaporozhci horeografichni sceni 1980 Obov yazok i vira i lyubov za kinoscenariyem Ye Gabrilovicha Komunist vp post 1985 pid nazvoyu Komunist Majska nich simfoniya balet za povistyu M Gogolya 1988 Zeleni svyatki simfoniya balet 1992 Liebestod simfoniya balet 1997 Vij horeografichni sceni za odnojmennoyu povistyu M Gogolya 2000 Vokalno simfonichni tvori Kantata chuttya yedinoyi rodini sl P Tichini 1977 De profundis simfoniya dlya orkestru soprano i tenora sl T Shevchenka 1996 Simfoniya 3 dlya orkestru i cholovichogo horu sl R Levina 1975 Dlya orkestru Simfoniya 1 1962 Poema Pam yati Tarasa Shevchenka 1963 Koncertino 1964 Simfoniya 2 1965 Syuyita z operi Zagibel eskadri 1967 Dvi syuyiti z baletu Kaminnij gospodar 1970 1974 Simfonichna kartina Kupalo 1971 Lirichna poema In modo romantico 1989 Dlya instrumentiv z orkestrom Kamerni simfoniyi 1 i 2 dlya skripki z orkestrom 1967 1978 Koncert poema dlya violoncheli z orkestrom 1963 Koncert dlya flejti z kamernim orkestrom 1965 Ukrayinske kaprichchio dlya skripki z kamernim orkestrom 1973 Kamerna simfoniya 3 dlya dvoh skripok z orkestrom 1983 Lirichna poema dlya fagota i strunnogo orkestru 1992 Kamerna simfoniya 4 dlya violoncheli i strunnogo orkestru 1996 Ariya dlya klarneta i strunnogo orkestru 1996 Adazhio dlya goboya i strunnogo orkestru 1999 Dlya strunnogo orkestru Simfoniyeta 1960 Concerto grosso 1982 Kamerna muzika Strunnij kvartet 1965 Triptih dlya kvintetu duhovih 1978 Ispanska syuyita dlya ansamblyu violonchelej i fortepiano Dlya skripki i kamernogo horu Canto ricordo kamerna simfoniya 5 1983 1999 Cikli dlya golosu z fortepiano Iz poezij Josipa Utkina 1962 Barvi ta nastroyi sl I Dracha 1965 Dva romansi na sl F Krivina 1966 Prostyagni doloni sl V Sosyuri 1977 Osinni soneti sl D Pavlichka 1983 Dlya horu Russkie eskizy sl S Yesenina 1978 Poema Lyubit Ukrayinu sl V Sosyuri Muzika do kinofilmu Duma pro Kovpaka Zvannya premiyi nagorodi Redaguvatilaureat Respublikanskoyi komsomolskoyi premiyi imeni M Ostrovskogo 1967 zasluzhenij diyach mistectv URSR 1969 nagorodzhenij medallyu imeni O Oleksandrova 1975 laureat Derzhavnoyi premiyi imeni T G Shevchenka 1984 narodnij artist Ukrayini 1993 Primitki Redaguvati Kiyanovska 235 Kiyanovska 237 Kiyanovska 238Literatura RedaguvatiGubarenko Vitalij Ukrayinskij nekropol istorichnij naukovij dovidnik Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine V O Zhadko K Zhadko V O 2005 S 165 Gubarenko Vitalij Sergijovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 183 ISBN 5 88500 071 9 Gubarenko Vitalij Sergijovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 192 193 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Gubarenko Vitalij Sergijovich Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 S 118 119 ISBN 966 7575 29 2 Gubarenko Vitalij Sergeevich Gondolera Korsov ros M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1974 Stvp 192 193 Enciklopedii Slovari Spravochniki Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh 1973 1982 t 2 ros ros Gubarenko Vitalij Sergeevich Muzyka Bolshoj enciklopedicheskij slovar G V Keldysh red 2 e izd ispr M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 S 154 ISBN 5 85270 254 4 ros Drach I S Kompozitor Vitalij Gubarenko Aspekti tvorchoyi individualnosti Harkiv Akta 2021 362 s ISBN 978 966 8917 98 1 Zhadko V O Nekropol na Bajkovij gori literaturno publicistichne vidannya K Vidavnictvo Feniks 2008 S 67 283 Zhanrovij poshuk u baletnij muzici Vitaliya Gubarenka monografiya G M Polyanska Nizhin Vid PP Lisenko M M 2017 328 s ISBN 617 640 351 4 Kiyanovska L Ukrayinska muzichna kultura navch posib Lviv Triada plyus 2008 S 235 238 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 S 81 82 Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo Vipusk 32 kniga 4 Do 90 richchya Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo Vitalij Gubarenko Storinki tvorchosti Statti doslidzhennya spogadi Kiyiv 2003 ukr ros nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Yavorskij E N Vitalij Gubarenko K Muzichna Ukrayina 1972 50 s il Posilannya RedaguvatiGubarenko Vitalij Sergijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 547 548 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gubarenko Vitalij Sergijovich amp oldid 39203806