www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жураковський Анатолій Євгенович Анатолій Євгенович Жураковський нар 4 17 березня 1897 18970317 Москва Російська імперія

Жураковський Анатолій Євгенович

Анатолій Євгенович Жураковський (нар. 4 (17) березня 1897(18970317), Москва, Російська імперія — пом. 3 грудня 1937, урочище Сандармох, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — священник Російської православної церкви, духовний письменник, громадський діяч та ідеолог Істинно-Православної Церкви у Києві.

Жураковський Анатолій Євгенович
Релігія: православна церква
Течія: Катакомбна церква
Новий релігійний рух: Іосифляни (XX століття)
Дата народження: 4 (17) березня 1897(18970317)
Місце народження: Москва, Російська імперія
Дата смерті: 3 грудня 1937(1937-12-03) або 1937
Місце смерті: Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Країна: Російська імперія
 СРСР
Національність: росіянин
Альма-матер: історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира (1920)
Основні інтереси: духовний письменник, ідеолог Істинно-Православної Церкви у Києві
Вчителі:
Список
Вплинув на:
Список
Праці:
Список
  • «К вопросу о вечных муках»
    «Тайна любви и таинство брака»
    «Из дум о братстве в Церкви»
    «Литургический канон теперь и прежде»
    «Жозеф де Местр и Константин Леонтьев»
 Жураковський Анатолій Євгенович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жураковський.

Походив із сім'ї російських дворян. Більшу частину свого життя провів у Києві. Ще в гімназійні роки відвідував Київське релігійно-філософське товариство. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. 1918 року підтримував діяльність уряду Гетьмана Павла Скоропадського. Сан священника отримав 18 серпня 1920 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври на початку гоніння радянської влади проти церкви. З 1927 року став одним із головних прихильників «йосифлянського» руху в Києві. Розстріляний 3 грудня 1937 року на станції Ведмежа гора (Сандармох). Старший брат Геннадій став радянським педагогом, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук Російської РФСР.

Біографія Редагувати

Дитинство і юність Редагувати

Народився Анатолій Жураковський 17 (за старим стилем 4) березня 1897 року в Москві. Його батько, Євген Жураковський-Луговськой, (1871–?) походив із російських дворян Смоленської губернії, батько і дідусь його були офіцерами. Сам Євген став педагогом. Він викладав російську мову і літературу та естетику в різних московських гімназіях (іноді декількох одночасно). Дідусь — генерал-лейтенант Дмитро Жураковський (1822–?) був начальником інженерного корпусу Московського військового округу. Бабуся Ольга Святська (Жураковська, 1838—1920) була донькою російського посла у Данії та матері — уродженки цієї країни. Мати, Ольга Жураковська (уроджена Вейсман), ще до заміжжя також працювала вчителькою гімназій, підтримуючи народництво, мала радикальні погляди на суспільні процеси, прагнучи справедливого соціального устрою. Тому вони з батьком незабаром занепокоїлися церковними настроями сина Анатолія. Старший брат Геннадій (1894—1955) став радянським педагогом, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук Російської РФСР. 1899 року в родині народився ще один син — Аркадій (1899—1905), а ще через два роки донька Євгенія (1901–?).

Із дитячих років Анатолій часто відвідував сусідній храм і молився на колінах, не зважаючи на негативне ставлення до цього батьків. Багато в чому на це його спонукала хвороба молодшого брата на туберкульоз на початку 1900-х років та відсутність батька в родині, який, аби не бачити страждання сина, покинув на декілька років родину та винайняв іншу квартиру. Згодом молодший брат помер. Замість дитячих ігор та театру, до якого раніше Анатолій любив ходити, він вирішив віддати все своє життя священницькій діяльності. 1907 року 10-річний Анатолій вступає до першого класу 6-ї чоловічої гімназії Москви.

У 4-му класі гімназії Анатолій вирішив, що стане священником. У травні 1910 року поліція через донос на батька Євгена Жураковського проводить у будинку родини обшук. Через хворобу матері на туберкульоз родина відразу переїхала на південь — до Тифліса. Анатолій пішов на навчання до четвертого класу вірменської гімназії в Тифлісі. Згодом він організував православний гурток. Тут хлопчики займалися читанням Євангелія й духовних книг та відвідували храми. Тоді ж Анатолій Євгенович остаточно вирішує стати священником. Утім, довго родина в столиці Грузії не затрималася. Стан здоров'я матері погіршився ще більше. У серпні 1911 року родина переїздить до Києва та оселяється на вулиці Дмитрівській. У новому місті батько працював у Київській консерваторії, викладав історію мистецтва та естетику. Сам Анатолій вступає до VII казенної гімназії. Не дивлячись на заборону, відвідував засідання Релігійно-філософського товариства, що заборонялося гімназійним статутом. Також він вивчав богослов'я, читав святе письмо. У цей період великий вплив на нього справили відомі київські вчені, що були знайомими батька. Це філософи й богослови Василь Зеньківський (читав курс російської філософії), Василь Екземплярський (курс морального богослов'я), Петро Кудрявцев (курс історії філософії). Євген Жураковський познайомив з ними сина влітку 1912 року. Анатолій Жураковський слухав учених у Київському релігійно-філософському товаристві. Тут він також знайомиться з відомими представниками київського приходського духовенства: професором Київської духовної академії Олександром Глаголєвим та впливовим священником і громадським діячем Михайлом Єдлинським[ru]. Юний Анатолій Жураковський надихався ідеями товариства, діячі якого прагнули через моральні та культурні пошуки досягти поліпшення взаємовідносин між соціальними колами тодішнього суспільства.

Студентські роки Редагувати

Після закінчення 7-ї Київської гімназії Анатолій Жураковський, як і його старший брат Геннадій, 1915 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Обидвоє братів навчалися безоплатно як діти штатних учителів казенних закладів освіти. Анатолій одночасно навчався на двох відділеннях: класичному та філософському. Активно співпрацював із українським філософом Василем Зеньківським. Анатолій Жураковський писав під його науковим керівництвом роботу з філософії на здобуття золотої медалі: «Жозеф де Местр і Костянтин Леонтьєв». Із багатого творчого архіву залишився тільки рукопис цієї праці.

Після того, як 1916 року російська армія в ході Першої світової війни почала відступати, життя ускладнилося: продукти дорожчали, а грошей не вистачало. Родина Жураковських переїхала на іншу квартиру, на околиці Лукьянівки за адресою: вулиця Велика Дорогожицька (за радянської влади — Ювеналія Мельникова, а з 2108 року — Юрія Іллєнка), будинок № 39.

У цей час старший брат, Геннадій Жураковський, що закінчив другий курс університету, працював у Земському союзі, тому (як перепуток) цей факт біографії приписується також і Анатолію. Втім, 1916 року він був мобілізований в армію до складу немуштрової частини та викладав фізику й математику в організованій для солдатів школі при залізничному батальйоні. На фронті не полишав занять богослов'ям. Фронтовий побут призвів до депресії. Про це він розповідав у листі дружині у вересні 1916 року: «…як я знервувався за цей час. Всі говоримо про якусь користь для нервової системи, про те, що тут відпочину розумом тощо. Ні, красно дякую за такий відпочинок. Це якесь катування, точно кожен нерв витягають поодинці… У мене ж кожне почуття й думка постає, як рогатка, й таїть у собі антиномію, і цей антиномізм розслабляє волю й породжує муку…»

1916 року Анатолій Жураковський, ще більше занурюючись через релігійну філософію у віру, написав роботу «До питання про вічні муки», а 1917 року — «Євхаристійний канон колись і тепер», «Таємниця любові та таїнство шлюбу», які були опубліковані в часописі «Християнська думка» видавництва «Христианская мысль», які заснував та очолив 1915 року Василь Екзмеплярський.

Вплив революційних подій Редагувати

У травні 1917 року Анатолій Жураковський демобілізувався за станом здоров'я і продовжив навчання в Київському університеті. В цей час він одружився з Ніною Богословською, яка також навчалася на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. В умовах Української революції та розгортання влади Української Центральної Ради, Анатолій Жураковський зустрічається та починає співпрацю не з українськими патріотами, а людьми релігійним, що орієнтувалися на колишню Російську православну церкву. Зокрема, таким товаришем та колегою Анатолія Жураковського влітку 1917 року та весь 1918 рік стає колишній афонський ченець Георгій Кисляков. Він під час війни служив полковим священником, а повернувся з фронту до Києва для співпраці з Василем Екзмеплярським. Започаткувавши у вересні 1917 року Київське братство «Ісуса Найсолодшого» професори Кудрявцев та Екземплярський обирають його головою архімандрита Спиридона (Кислякова).

Анатолій Жураковський допомагав Спиридону Кислякову служити вечірню у Златоустівському храмі на Галицькій площі (нині площа Перемоги). Були введені ряд богослужбових особливостей, як, наприклад, звершення літургії при відкритих Царських вратах або читання вголос «таємних» молитов. На це Спиридон одержав благословення патріарха Московського Тихона. Молодому Анатолію подобалося читати проповіді для ветеранів війни, що масово наводнили Київ. У залізничному районі Києва, на розі Дмитрівської вулиці та Галицької площі знаходився відомий на все місто «босяцький магазин», де вечорами влаштовувалася чайна Товариства тверезості та збиралися низи суспільства — жителі київських нетрів. Саме тут Георгій та Анатолій проводили молебні про сцілення заблукавших душ та вели проповіді. Тут таки почали організовувати зустрічі з дітьми та проводити лекції на актуальні теми з родинами залізничників. Також, організовувались хресні ходи.. На початку 1918 року вони разом брали участь у допомозі постраждалим від обстрілу Києва більшовицькими військами. Вони збирали нужденним одяг, організовували харчування, допомагали доглядом за дітьми.

Після приходу до влади Гетьмана Павла Скоропадського наприкінці квітня 1918 року, Релігійно-філософське товариство, яке очолювали вчителі й друзі Жураковського, бере курс на активну співпрацю з українським національно-демократичним урядом. Керівник товариства Василь Зеньківський став міністром сповідань. Професори Кудрявцев та Екземплярський увійшли до комісії з перекладу Святого Письма українською мовою. Анатолій Жураковський в цей час підтримав ідею Зеньківського про «двоєдину культуру», яка полягала в тому, що державність України повинна будуватися на основі століттями освяченої нероздільної «двоєдиної» українсько-російської культури. Жураковський в цей час активно публікується російською мовою у двомовній церковній газеті «Слово», яку видає міністерство віросповідань Української держави. Втім, під час революційних подій 1919 року та більшовицької агресії, всі ці досягнення разом були порушені.

1920 року Анатолій Жураковський закінчив Київський університет. У цей час він, ослаблений недоїданням, захворів на туберкульоз, як це було з його матір'ю.

Служіння в РПЦ Редагувати

Анатолій Жураковський на світлині кінця 1920-х років

18 серпня 1920 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври Анатолій Жураковський був висвячений в сан священника. Після отримання сану священника був направлений на служіння до села Червона Гірка (входить до Макарівської селищної громади Бучанського району) поблизу містечка Бородянка на Київщині. Спочатку жив у селянській родині та лікувався від ослаблення недоїданням та туберкульозом. Тут він служив у місцевій церкві, переробленій зі звичайного будинку, та в прилеглому селі Андріївка у ще наявній церкві Вознесіння Господнього. На службу до панотця Анатолія приходили навіть люди з Києва. З осені 1921 року (за іншими даними 1922 року) його перевели служити настоятелем до колишньої домової церкви дитячого притулку Святої Марії Магдалини на розі Микільсько-Ботанічної та Паньківської вулиць Києва, що неподалік університету.

Починав служити в майже порожньому храмі, куди приходило кілька бабусь і дівчаток з сусідських дворів. Талановитий проповідник і церковний письменник, учасник диспутів з атеїстами створив православну громаду, до якої входили, як літні люди, так й інтелігентна молодь. Зокрема, серед них був і український вчений та лікар Феофіл Яновський. Ідеї реформаторства пастві крім Жураковського також пропонували професори Екземплярський та Кудрявцев. Незабаром, при церкві організувався церковний хор та гуртки за інтересами — від філософських і до гуртків з виготовлення іграшок, квітів тощо. Вироби, виготовлені гуртківцями продавали та збирали, таким чином, кошти на допомогу хворим, одиноким та малозабезпеченим. Щотижня вівторками Анатолій Жураковський проводив вечірні проповіді на які завжди приходило багато людей. Анатолій Жураковський став одним з найавторитетніших київських священнослужителів. У громаді, як панотця Анатолія Жураковського, так і архимандрита Спиридона таїнство каяття також мало свої особливості. Воно відбувалося безпосередньо під час богослужіння. Також і сповідь, яку проводив архимандрит Спиридон, часто відбувалася привселюдно.

Учасники громади крім благодійності, займалися поширенням православної літератури, збирали матеріали про переслідування вірян. Молодь вивчала основи богослов'я. З дітьми велися заняття з вивчення Закону Божого. Творчі братчики писали вірші у стилі передреволюційної символічної культури. Всі вони побачили світ у рукописному альманасі «Первопуток».

У березні 1922 року Анатолій Жураковський виступив на диспуті проти теософів, прочитавши публічну доповідь «Христос і ми». У травні 1922 року, вже в умовах гоніння більшовиків проти релігії та церкви, він брав участь у грандіозному диспуті на тему «Наука і релігія», що проходив три дні (перший — в актовій залі Київського університету, другий і третій — в приміщенні оперного театру).

Перший арешт та повернення Редагувати

Така діяльність не сподобалася владі. Менше ніж через два роки церкву закрили, а громаді надали приміщення колишнього домового храму в ім'я святого Іоанна Златоуста при Релігійно-просвітницькому товаристві. Вона розташовувалась по вулиці Великій Житомирській, № 9. «Так тривожно, так неспокійно навколо, — описував ситуацію в березні 1923 року сам Анатолій Жураковський. — Так загострилося становище за останні дні, що не дивлячись на всі перешкоди, Владика Алексій (Ґотовцев) (настоятель Михайло-Архангельського Золотоверхого монастиря) розпорядився за будь-яких умов здійснити сьогодні нічне моління: „Може бути, востаннє будемо молитися разом“, — говорив він. Отже, вночі будемо молитися».

Дійсно, уночі з 3 на 4 квітня 1923 року з початком Великого четверга, в ході розгрому православного «активу» Києва, проведеного 5-м відділенням секретно-оперативної частини (СОЧ) № 19 київського губернського відділу ҐПУ було заарештовано й Анатолія Жураковського за адресою: вулиця Велика Підвальна, будинок № 36 (приміщення Українського наукового товариства), помешкання № 9, де він тоді реально мешкав з дружиною. На Великодні свята священник перебував у Лук'янівській в'язниці, де продовжував релігійні служби.

Згодом, разом з іншими ув'язненими так званої Київської операції київського губернського відділу ҐПУ Анатолій Жураковський був переміщений до Бутирської в'язниці у Москві. Саме тут 1905 року в будинку Лебедєвої по вулиці Долгоруковській, коли у родині помер молодший син Аркадій, і мешкала родина Жураковських. Третьокласник Московської гімназії Анатолій у той час частенько прогулювався околицями тодішньої Москви поблизу Бутирської застави. В ув'язненні Анатолій Жураковський перебував у одній камері з Екзархом України митрополитом Михаїлом (Єрмаковим). Про той період він згадував у листі: «Густа решітка, розгублена усмішка, дещо схожа на судому нестерпної скорботи — слабкий кричущий голосок, що потопає в крику інших голосів… Ось все, що мені залишилося від останньої зустрічі…».

14 квітня 1923 року у протоколі допиту було зазначено, що священник Анатолій Жураковський «агітував проти Радвлади шляхом проповідей», але сам він цього не визнав. На судовому засіданні колегії ҐПУ 20 квітня 1923 року справу № 18079 за «звинуваченням Вербицького Максима Андрійовича, Богдашевського Дмитра Івановича та інших в антирадянській діяльності» було затверджено та передано на розгляд комісії НКВС з адміністративної висилки.

Панотець 14 травня в листі до Анни Карпеко так передав власні переживання та зміни у свідомості:

«…Часто це почуття радості охоплює душу гострим болем, іноді розливається спокійним світлом у серці. Ніколи, впевненість у собі, і в праведності Його шляхів не була в душі такою життєвою, твердою. Своєю волі немає, немає своїх планів, фантазій і навіть немає своєї відповідальності. Є Його воля, Його мудрість. Його шлях, його добрість. Це почалося в ту ніч, коли вийшов у невідомість з дому, відірвавшись від старого життя, від минулого. […] Кожен день дякую Богові за всю послану ним радість».

16 травня цього ж року комісія НКВС ухвалила вислати Анатолія Жураковського на два роки до «Маробласті». Перед відправленням він пробув у Москві два дні, коли до нього з Києва навідалися друзі на побачення. На заслання до Краснококшайська (нині Йошкар-Ола) панотець разом з дружиною поїхав 19 травня 1923 року кіньми в обозі. Разом з архимандритом Єрмогеном вони спочатку винайняли нову хату, а незабаром Анатолій Жураковський разом з дружиною винайняв мезонін з однією кімнатою й передньою. Не дивлячись но регулярні нічні труси, коли шукали заборонену літературу та тексти, Анатолій Жураковський і надалі потаємно служив літургію за столиком, що виконував роль престолу. Наприкінці 1923 року храм святителя Іоанна Златоуста у Києві був закритий. Чимало членів київської громади Анатолія Жураковського відвідували на засланні свого духовного наставника. Так панотець одержав антимінс, ікони, богослужбові й світські книжки. Під час заслання в Краснококшайську в 1923 — 1924 роках служив літургію вдома, потім у місцевому храмі (за що був заарештований), написав есей «Іуда». Після тримісячного тюремного ув'язнення його звільнили. На прохання засланців соціалістів відправляв панахиду.

У цей час безголова київська громада продовжила своє існування, перейшовши до невеликої зимової церкви при храмі святителя Миколая Доброго на Покровській вулиці (по нинішній вулиці Зелінського, № 6 на Подолі). Настоятелем храму на той час був священник Олександр Ґлаґолєв. До нового осередку парафіяни знесли все церковне майно громади Святої Марії Магдалини та, частково, церкви Релігійно-просвітнього товариства. У цьому ж храмі після повернення, в листопаді 1924 року із заслання, служив і сам Анатолій Жураковський. Це була невеличка тепла зимова церква во ім'я великомучениці Варвари, влаштована у другому ярусі дзвіниці.

Опозиція митрополиту Сергію Редагувати

Анатолій Жураківський негативно сприйняв Декларацію Заступника Патріаршого намісника митрополита Сергія (Страгородського), опубліковану 1927 року. Вона передбачала повну лояльність радянській владі. Так він став одним з головних прихильників «йосифлянського» руху в Києві, опираючись, головним чином, на представників інтелігенції.

1928 року він перейшов до Преображенської церкви на Павлівській вулиці, настоятелем якої був архімандрит Спиридон (Кисляков). Щовівторка після вечірньої служби Анатолій Жураковський читав проповіді. Всі вони були законспектовані парафіяни та згодом практично всі опубліковані. Їх друкували під копірку на друкарській машинці в Ірпені. Ймовірно, цього ж року Анатолій Жураковський написав есей «Ілля Ілля». Напевно, він же написав і широко відому антисергіанську «Київську відозву».

У жовтні 1928 року Анатолій Жураківський відвідав Ленінград, де зустрівся з одним з видних «йосифлянських» пастирів протоієреєм Федором Андрєєвим. Панотець Анатолій на першому етапі очолив групу київських істинно-православних, а потім входив до Преображенської громади йосифлян — однієї з чотирьох у Києві. Зокрема, 21 жовтня 1928 року, в одній з проповідей Анатолій Жураківський звернув увагу, що в цей час, церква позбавлена ​​будь-якої свободи… На його думку, це сталось через зраду представниками церкви, «до обов'язку яких належала охорона вірності та чистоти Євангельської істини». Цих вищих представників він називає підлабузниками. Тому саме, їх «Церква є єдиною, спадкоємного, що отримала благодать від Святого Духа…»

З весни 1929 року в Анатолія Жураковського почали виникати суперечності з іншими лідерами київських істинно-православних Леонідом Рохліцем та Борисом Квасницьким. У результаті їх поїздок до Ленінграда архієпископ Димитрій (Любимов) призначив своїм уповноваженим (благочинним) Димитрія Іванова. Для урегулювання конфлікту на деякий час було досягнуто компромісу — архієпископ Димитрій надав священникам Анатолію Жураковському, Андрію Бойчуку, Леоніду Рохліцу та Димитрію Іванову право приймати духовних осіб до йосифлянської орієнтації.

У жовтні 1929 року стосунки більшості київських йосифлян з групою Анатолія Жураковського та архимандрита Спиридона (Кислякова) знову загострилися. Колишні союзники критикували дії архімандрита, який упроваджував деякі нововведення літургійного характеру стосовно публічності каяття та сповіді, засуджені Помісним Собором 1917—1918. Він також служив російською мовою. Крім того, вимагали тимчасово (протягом року) припинити служіння при відкритих Царських вратах. Анатолій Жураковський з цим не погодився і через деякий час звернувся до єпископа Павла (Кратірова). Після того, як у листопаді 1929 року арештували архієпископа Димитрія київські йосифляни з початку 1930 року оформлялися в єпископа Павла. Однак цей архієрей посідав нейтральну позицію і порекомендував виконати вимогу митрополита Іосифа (Петрових). Архімандрит Спиридон вирішив поїхати для пояснень до місця заслання митрополита, але несподівано помер від серцевого нападу 11 вересня 1930 року. Скориставшись цим випадком радянська влада зачинила Преображенську церкву.

Другий та третій арешти Редагувати

14 жовтня 1930 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці Анатолія Жураковського було заарештовано, як «керівного» учасника «всеросійського церковно-монархічного контрреволюційного центру». Анатолія Жураковського помістили до київської Лук'янівської в'язниці, потім перевели до Москви, де він перебував на Луб'янці та в Бутирській в'язниці. З вересня 1931 року він опинився у новоствореному Свірському таборі, що розташовувався вздовж річки Свір та Виговського озера. Головне управління табору базувалося у містечку Лодєйне Поле Ленінградської області. Протягом року Анатолій Жураковський перебував почергово на станції Свір, у селищі Важіни (де був Сплавний пункт) та в селі Гришине, в якому розміщувався штаб 2-го відділення Свірських таборів. У жовтні-грудні він виконує різноманітні обов'язки: канцеляриста чи сторожа або направляють виконувати виснажливу фізичну працю. За неповні п'ять місяців табірного життя (до середини березня 1932 роки) Анатолій Жураковський двічі потрапляв до лікарняного бараку. Чому був переведений до 3-ї інвалідної бригади. Хворів на загострення туберкульозу або ревматизм.

Дружину Ніну Сергіївну заарештували 19 лютого 1931 року в Москві також за цією ж справою. Її помістили до Бутирської в'язниці. Ніна відбувала покарання в Маріїнських таборах за Новосибірськом. Майже всі члени громади Анатолія Жураковського також були заарештовані. 3 вересня 1931 року Анатолія Жураковського колегія ОДПУ на своєму судовому засіданні засудила до розстрілу із заміною десятьма роками позбавлення волі у концтаборі. Покарання він відбував в ув'язненні у Свірських таборах, на Соловках, у Біломорсько-Балтійському виправно-трудовому таборі. Дружина Ніна Жураковська із заслання повернулася 1933 року. Проживала в місті Рибинську, а згодом переїхала до Москви.

14 жовтня 1937 року Анатолія Жураковського знову заарештували, коли він перебував на трудовому поселенні в Медвеж'єгорському районі Карелії. Священника помістили до в'язниці Петрозаводська, де 20 листопада 1937 року 3-м відділом НКВС «Белбалткомбіната» за статтею 58-10-11 Кримінального кодексу РРФСР[ru] він був звинувачений в «шпигунстві на користь Польщі». За новим покаранням, у вигляді позбавлення волі терміном на 10 років без права листування, його помістили до табору з посиленим режимом. Втім, «трійкою» при НКВС Карельської АРСР був засуджений до розстрілу. О 1 годині 15 хвилин 3 грудня 1937 року Анатолія Жураковського було розстріляно на станції Ведмежа гора (Сандармох).

1955 року керівництво Петрозаводської в'язниці повідомило, що Анатолій Жураковський помер 10 жовтня 1939 року «від туберкульозу, ускладненого запаленням легенів». Його тіло кинули до спільної ями з биркою на нозі.

Богословські погляди Редагувати

Анатолій Жураковський належав до числа православних богословів, які стверджували, що порятунок можливий для всіх. Він підтримував думку своїх київських духовних учителів Василя Екземплярського, Петра Кудрявцева, а також Василя Зеньківського, які намагалися звільнити Церкву від тиску бюрократії. Крім того, найважливішою метою розвитку суспільства за еволюційним шляхом мало стати внутрішнє звільнення. Адже, на його думку, саме свобода та її внутрішня чистота зможе укріпити Церкву, а від так і Вітчизну. Як, наслідок, суспільство вільних людей творчо перестворять Росію на засадах Православ'я, обраного серцем.

Анатолій Жураковський критикував Церкву за її підтримку смертної кари, світової війни та недоліки капіталістичного ладу (наявність бідних верств суспільства).

Наводячи приклад сходження апостола Павла до третього неба (Друге послання до Коринтян), у вічність, і повернення з неї, о. Анатолій писав:

Чи не вносить це допущення особливої гармонії в розуміння Євангельського вчення, не малює воно нам Бога, як любов до кінця? Грішники увійдуть до вічної муки, впинаються її всією повнотою свого існування, але будуть мучитися не безкінечно. Настане час і вони вийдуть з мук, зі сфери небуття. Таким чином, вічна мука існує, але її існування не виключає можливості загального порятунку. Бо пекло має значення очисного, моменту, що настає в розвитку особистості.

З приходом радянської влади Анатолій Жураковський гуртував навколо себе багато молоді. Нову владу він іменував «новим рабством світу комуністичної ідеології». Його учні вбачали перспективи своєї духовної свободи у служінні Ісусу Христу. Адже, "безсилля людей перед природними, історичними та іншими процесами є результат не тільки їх онтологічної гріховності, а й небажання піднятися над ними, переродитися, досягати цілісності, зазначав у проповіді Анатолій Жураковський.

Родина Редагувати

Дружина: Ніна Жураковська (дівоче прізвище Боґоявленська) (7 (19) грудня 1896(18961219) — 14 листопада 1975, Рибінськ). Заарештована владою в лютому 1931 року, відбувала строк у Маріїнських таборах (Кузбас), звільнилася 1933 року.

Дітей подружжя не мало.

Вшанування пам'яті Редагувати

У 1981 році рішенням Архієрейського Собору Російської православної церкви закордоном Анатолія Жураковського канонізовано до лику сповідників (як «Анатолій, пресвітер Київський») в складі Собору новомучеників і сповідників Російських[ru] без встановлення дня пам'яті.

30 листопада 1989 року реабілітований прокурором Карельської АРСР разом із іншими репресованими 1937 року.

У червні 2016 року на честь Анатолія Жураковського було перейменовано колишню вулицю Радянську в Солом'янському районі Києва в селищі Жуляни. Вона отримала назву вулиця Отця Анатолія Жураковського.

Праці Редагувати

  • / (сост., вступ. ст. П. Г. Проценко[ru]. Paris: YMCA-PRESS, 1984
  • Литургический канон теперь и прежде. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] М., 2005
  • «Мы должны все претерпеть ради Христа…»: Проповеди, богословские эссе, письмо из ссылки к своей пастве [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — М.: ПСТГУ, 2008. — 348 с.
  •  — К.: Дух і літера, 2012. — 384 с.
  • «Мне ничего не нужно, кроме Бога» (Стихи) / П. Г. Проценко. «К незакатному Свету». Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик. — М. : Православный Св.-Тихонов. гуманит. ун-т ; ЭКСМО. 2017. 784 с.
  • К вопросу о вечных муках // Христианская мысль. 1916. Июль-август. С. 78-93; Сентябрь. С. 52-69. Окремо: Київ, 1916. 35 с.
  • Тайна любви и таинство брака // Христианская мысль. 1917. Январь. С. 61-75; Март-апрель. С. 34-54; Май-июнь. С. 41-51; Июль-август. С. 15-29.
  • Из дум о братстве в Церкви // Христианская мысль. 1917. Май-июнь. С. 147—149.
  • Литургический канон теперь и прежде: К вопросу о церковной реформе // Христианская мысль. 1917. Сентябрь-октябрь. С. 3-26; Ноябрь-декабрь. С. 10-34.
  • Медальний твір «Жозеф де Местр и Константин Леонтьев». Рукопис.

Рукописи проповідей Редагувати

Українським істориком Сергієм Білоконем систематизовано 69 проповідей Анатолія Жураковського за роками:

  • 1921: 1) без точнішої дати, 64) «Во время всенощного моления в церкви Св. Александра Невского», 23 листопада (церква Св. Олександра Нєвського [28]), 65) 25 грудня, 67) 26 грудня, 68) 27 грудня.
  • 1922: 4) 14 лютого, 7) 6 березня (Десятинна церква) [29], 44) Серпень (закриття храму Марії Магдалини [30]), 66) 25 грудня.
  • 1923: 2) 15 січня, 6) 2 березня, 12) 19 березня.
  • 1924: 16) 25 березня.
  • 1925: 3) 27 січня [31], 11) 18 березня, 19) 6 квітня, 22) «На посвящение в сестры М. Д.», 11 травня, 23) 13 травня, 25) 20 травня, 27) 26 травня, 33) 22 липня, 49) 14 вересня, 62) 13 листопада.
  • 1926: 15) 25 березня, 21) 17 квітня, 28) 26 травня ([Покровська?] церква на Солом'янці).
  • 1927: 10) «Слово при отпевании Павла Ивановича Морозова, заслуженного профессора оперативной хирургии, сказанное в Софийском соборе», 14 березня (Тепла Софія), 26) 23 травня, 50) 14 вересня, 51) 22 вересня (церква Св. Бориса й Гліба [32]), 52) 29 вересня, 54) 9 жовтня, 55) 10 жовтня, 56) «22 октября — день Иконы Казанской Божьей Матери», 22 жовтня, 57) 24 жовтня, 58) 25 жовтня, 59) без точнішої дати, 60) 5 листопада, 61) 12 листопада, 62) 14 листопада, 63) 21 листопада.
  • 1928: 5) 18 лютого, 17) 25 березня, 24) 16 травня, 29) 30 травня. 47) 5 вересня.
  • 1929: 8) 6 березня, 9) 9 березня, 13) 20 березня, 14) 22 березня, 18) 25 березня.
  • 1930: 20) 14 квітня, 30) 2 червня, 31) 9 червня, 32) 16 червня, 34) 22 липня, 35) 28 липня, 36) 1 серпня, 37) 4 серпня, 38) 6 серпня, 39) 11 серпня, 40) 15 серпня, 41) 16 серпня, 42) 25 серпня, 43) 29 серпня (церква Усікновіння глави Іоанна Хрестителя [33]), 45) «Над гробом о. Спиридона», 1 вересня, 46) 3 вересня, 48) 8 вересня.
  • Датовані недокладно: 53) 8 жовтня, 59) 1927? 69) «О вере и неверии», без дати.

Примітки Редагувати

  1. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1206002565 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 16. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  4. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 17. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  5. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 745. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  6. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 13. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  7. ↑ . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021. 
  8. ↑ . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021. 
  9. ↑ Монахиня Магдалина (Глаголева-Пальян) Жураковский Анатолий, священник [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 14. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  11. ↑ . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  12. . https://pravoslavie.ru/ (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 грудня 2019. 
  13. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 111. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  14. . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  15. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 123. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  16. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 153. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  17. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 200. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  18. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 200, 212-213. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  19. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 216-217. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  20. Афанасьева, О. В. Проповедь покаяния как часть миссии церкви в период с 1917 по 1943 г. (на примере общин свящ. Анатолия Жураковского и архим. Спиридона Кислякова) [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Религия и письменность как факторы формирования славянской культуры: сборник докладов XXIII международных Кирилло-Мефодиевских чтений / ГУО «Институт теологии имени святых Мефодия и Кирилла» БГУ: ред.-сост.: С. И. Шатравский, священник Святослав Рогальский. — Мн.: ООО «Позитив-центр», 2018. — С. 138
  21. Див. Жураковский А. Слово // Слово: Ежедневная церковно-общественная, политическая и литературная газета. Киев, 1918
  22. ↑ . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021. 
  23. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 746. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  24. Тарченко, І. П.; Добрянський, Д. В.; Гуменюк, Г. Л.; Дудка, П. Ф.; Ільницький, Р. І.; Кузьменко, Н. М. (2018). Ф. Г. Яновський — лікар, науковець, особистість. Астма та алергія (4): 46–53. ISSN 23073373. doi:10.31655/2307-3373-2018-4-46-53. 
  25. ↑ «Мы должны все претерпеть ради Христа…»: Проповеди, богословские эссе, письмо из ссылки к своей пастве [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] / Священник Анатолий Жураковский; Сост. П. Г. Проценко. — М. : ПСТГУ, 2008
  26. Афанасьева, О. В. Проповедь покаяния как часть миссии церкви в период с 1917 по 1943 г. (на примере общин свящ. Анатолия Жураковского и архим. Спиридона Кислякова) [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Религия и письменность как факторы формирования славянской культуры: сборник докладов XXIII международных Кирилло-Мефодиевских чтений / ГУО «Институт теологии имени святых Мефодия и Кирилла» БГУ: ред.-сост.: С. И. Шатравский, священник Святослав Рогальский. — Мн.: ООО «Позитив-центр», 2018. — С. 139
  27. ↑ Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 345. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  28. ↑ Священник Анатолий Жураковский: Материалы к житию [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] / [сост., вступ. ст. П. Г. Проценко]. — Paris: YMCA-PRESS, 1984. — С. 71
  29. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 368-370. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  30. ↑ . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 
  31. ↑ Священник Анатолий Жураковский: Материалы к житию [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] / [сост., вступ. ст. П. Г. Проценко]. — Paris: YMCA-PRESS, 1984. — С. 72 Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Жураковский: Материалы к житию_72» визначена кілька разів з різним вмістом
  32. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 395-396. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  33. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 540. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  34. ↑ Шкаровский, М. В. Иосифлянство: течение в Русской Православной Церкви [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб.: Научно-информационный центр «Мемориал​», 1999. С. 91 Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Шкаровский,91» визначена кілька разів з різним вмістом
  35. Шкаровский, М. В. Иосифлянство: течение в Русской Православной Церкви [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб.: Научно-информационный центр «Мемориал​», 1999. С. 93
  36. Шкаровский, М. В. Иосифлянство: течение в Русской Православной Церкви [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб.: Научно-информационный центр «Мемориал​», 1999. С. 94-95
  37. Афанасьева, О. В. Проповедь покаяния как часть миссии церкви в период с 1917 по 1943 г. (на примере общин свящ. Анатолия Жураковского и архим. Спиридона Кислякова) [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Религия и письменность как факторы формирования славянской культуры: сборник докладов XXIII международных Кирилло-Мефодиевских чтений / ГУО «Институт теологии имени святых Мефодия и Кирилла» БГУ: ред.-сост.: С. И. Шатравский, священник Святослав Рогальский. — Мн.: ООО «Позитив-центр», 2018. — С. 138—139
  38. Шкаровский, М. В. Иосифлянство: течение в Русской Православной Церкви [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб.: Научно-информационный центр «Мемориал​», 1999. С. 95-96
  39. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 634-636. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  40. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 152. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  41. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 537. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  42. Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва : ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — С. 154. — 2500 прим. — ISBN ISBN 978-5-7429-0494-6.
  43. Цит. за: Осипов А. И. Путь разума в поисках истины. § 4. Антиномия геенны [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
  44. Священник Анатолий Жураковский. К вопросу о вечных муках // «Христианская мысль». № 7-9. 1916
  45. Жураковский Анатолий, свящ. Мы спасаемся Его жизнью. Проповеди 1921—1930гг. Статьи. — Київ: Дух і літера, 2012. — С. 213
  46. . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 16 травня 2021. 
  47. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 травня 2021. 
  48. Обговорення щодо перейменування вулиці Радянської у Солом'янському районі на вулицю Отця Анатолія Жураковського [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 вересня — 10 листопада
  49. Розпорядження Київського міського голови від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — № 65 (4835). — 2016. — 17 червня. — С. 2–3. [ з першоджерела 31 травня 2023.]
  50. . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021. 

Література Редагувати

  • Шкаровский М. В. Жураковский [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2008. — Т. XIX. — С. 387—388. — 752 с. — 39 000 экз. — ISBN 978-5-89572-034-9.
  • Проценко П. Г. К незакатному Свету. Анатолий Жураковский: пастырь, поэт, мученик, 1897—1937. Москва–Киев–Беломорканал. — Москва: ЭКСМО; ПСТГУ, 2017. — 784, ил. с. — 2500 экз. — ISBN SBN 978-5-7429-0486-1;. — ISBN 978-5-7429-0494-6..
  • Афанасьева, О. В. Проповедь покаяния как часть миссии церкви в период с 1917 по 1943 г. (на примере общин свящ. Анатолия Жураковского и архим. Спиридона Кислякова). Религия и письменность как факторы формирования славянской культуры: сборник докладов XXIII международных Кирилло-Мефодиевских чтений / ГУО «Институт теологии имени святых Мефодия и Кирилла» БГУ: ред.-сост.: С. И. Шатравский, священник Святослав Рогальский. — Мн.: ООО «Позитив-центр», 2018. — С. 138—140.
  • Священник Анатолий Жураковский: Материалы к житию / [сост., вступ. ст. П. Г. Проценко]. — Paris: YMCA-PRESS, 1984. — 228 с. : портр.
  • Жураковский А. Е. «Мы должны все претерпеть ради Христа…»: Проповеди, богословские эссе, письмо из ссылки к своей пастве / Священник Анатолий Жураковский; Сост. П. Г. Проценко. — М. : ПСТГУ, 2008.
  • Жураковский А. Солнце здесь не вечереющее. Оно не знает заката: Лагерные письма иерея А. Жураковского / публ., пред., коммент. П. Г. Проценко // Северные просторы. — 1992. — № 1-2. — С. 28-31 ; № 3-4. — С. 28-33.
  • Жураковский А. Е. Письма из лагеря, 1935—1937 // Бродский Ю. А. Соловки. Двадцать лет Особого Назначения. — М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН), 2002. — С. 468—471 : портр., ил.
  • Яснопольская В. Н. Счастливый случай: Воспоминания // Мироносицы в эпоху ГУЛАГа: сб. / сост. и коммент. П. Г. Проценко. — Н. Новгород, 2004. — С. 465—605.
  • С. І. Білокінь. Жураковський Анатолій Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання Редагувати

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Anatolij Yevgenovich Zhurakovskij nar 4 17 bereznya 1897 18970317 Moskva Rosijska imperiya pom 3 grudnya 1937 urochishe Sandarmoh Medvezh yegorskij rajon Karelska ARSR Rosijska RFSR SRSR svyashennik Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi duhovnij pismennik gromadskij diyach ta ideolog Istinno Pravoslavnoyi Cerkvi u Kiyevi Zhurakovskij Anatolij YevgenovichReligiya pravoslavna cerkvaTechiya Katakombna cerkvaNovij religijnij ruh Iosiflyani XX stolittya Data narodzhennya 4 17 bereznya 1897 18970317 Misce narodzhennya Moskva Rosijska imperiya 1 Data smerti 3 grudnya 1937 1937 12 03 abo 1937 2 Misce smerti Sandarmoh Povenecke miske poselennyad Medvezh yegorskij rajond Karelska ARSR Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninAlma mater istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1920 Osnovni interesi duhovnij pismennik ideolog Istinno Pravoslavnoyi Cerkvi u KiyeviVchiteli Spisok Vasil Zenkivskij Vasil Ekzemplyarskij Petro Kudryavcev Spiridon Kislyakov Vplinuv na Spisok Feofil Yanovskij Anna KarpekoPraci Spisok K voprosu o vechnyh mukah Tajna lyubvi i tainstvo braka Iz dum o bratstve v Cerkvi Liturgicheskij kanon teper i prezhde Zhozef de Mestr i Konstantin Leontev Zhurakovskij Anatolij Yevgenovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhurakovskij Pohodiv iz sim yi rosijskih dvoryan Bilshu chastinu svogo zhittya proviv u Kiyevi She v gimnazijni roki vidviduvav Kiyivske religijno filosofske tovaristvo Navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1918 roku pidtrimuvav diyalnist uryadu Getmana Pavla Skoropadskogo San svyashennika otrimav 18 serpnya 1920 roku v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri na pochatku goninnya radyanskoyi vladi proti cerkvi Z 1927 roku stav odnim iz golovnih prihilnikiv josiflyanskogo ruhu v Kiyevi Rozstrilyanij 3 grudnya 1937 roku na stanciyi Vedmezha gora Sandarmoh Starshij brat Gennadij stav radyanskim pedagogom chlenom korespondentom Akademiyi pedagogichnih nauk Rosijskoyi RFSR Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo i yunist 1 2 Studentski roki 1 3 Vpliv revolyucijnih podij 1 4 Sluzhinnya v RPC 1 5 Pershij aresht ta povernennya 1 6 Opoziciya mitropolitu Sergiyu 1 7 Drugij ta tretij areshti 2 Bogoslovski poglyadi 3 Rodina 4 Vshanuvannya pam yati 5 Praci 5 1 Rukopisi propovidej 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiDitinstvo i yunist Redaguvati Narodivsya Anatolij Zhurakovskij 17 za starim stilem 4 bereznya 1897 roku v Moskvi Jogo batko Yevgen Zhurakovskij Lugovskoj 1871 pohodiv iz rosijskih dvoryan Smolenskoyi guberniyi batko i didus jogo buli oficerami Sam Yevgen stav pedagogom Vin vikladav rosijsku movu i literaturu ta estetiku v riznih moskovskih gimnaziyah inodi dekilkoh odnochasno Didus general lejtenant Dmitro Zhurakovskij 1822 buv nachalnikom inzhenernogo korpusu Moskovskogo vijskovogo okrugu 3 Babusya Olga Svyatska Zhurakovska 1838 1920 bula donkoyu rosijskogo posla u Daniyi ta materi urodzhenki ciyeyi krayini 4 Mati Olga Zhurakovska urodzhena Vejsman 3 5 she do zamizhzhya takozh pracyuvala vchitelkoyu gimnazij pidtrimuyuchi narodnictvo mala radikalni poglyadi na suspilni procesi pragnuchi spravedlivogo socialnogo ustroyu Tomu voni z batkom nezabarom zanepokoyilisya cerkovnimi nastroyami sina Anatoliya Starshij brat Gennadij 1894 1955 stav radyanskim pedagogom chlenom korespondentom Akademiyi pedagogichnih nauk Rosijskoyi RFSR 1899 roku v rodini narodivsya she odin sin Arkadij 1899 1905 a she cherez dva roki donka Yevgeniya 1901 6 7 8 Iz dityachih rokiv Anatolij chasto vidviduvav susidnij hram i molivsya na kolinah ne zvazhayuchi na negativne stavlennya do cogo batkiv 9 Bagato v chomu na ce jogo sponukala hvoroba molodshogo brata na tuberkuloz na pochatku 1900 h rokiv ta vidsutnist batka v rodini yakij abi ne bachiti strazhdannya sina pokinuv na dekilka rokiv rodinu ta vinajnyav inshu kvartiru Zgodom molodshij brat pomer Zamist dityachih igor ta teatru do yakogo ranishe Anatolij lyubiv hoditi vin virishiv viddati vse svoye zhittya svyashennickij diyalnosti 7 10 1907 roku 10 richnij Anatolij vstupaye do pershogo klasu 6 yi cholovichoyi gimnaziyi Moskvi 3 U 4 mu klasi gimnaziyi Anatolij virishiv sho stane svyashennikom U travni 1910 roku policiya cherez donos na batka Yevgena Zhurakovskogo provodit u budinku rodini obshuk Cherez hvorobu materi na tuberkuloz rodina vidrazu pereyihala na pivden do Tiflisa Anatolij pishov na navchannya do chetvertogo klasu virmenskoyi gimnaziyi v Tiflisi Zgodom vin organizuvav pravoslavnij gurtok Tut hlopchiki zajmalisya chitannyam Yevangeliya j duhovnih knig ta vidviduvali hrami Todi zh Anatolij Yevgenovich ostatochno virishuye stati svyashennikom 5 Utim dovgo rodina v stolici Gruziyi ne zatrimalasya Stan zdorov ya materi pogirshivsya she bilshe U serpni 1911 roku rodina pereyizdit do Kiyeva 11 ta oselyayetsya na vulici Dmitrivskij 8 U novomu misti batko pracyuvav u Kiyivskij konservatoriyi vikladav istoriyu mistectva ta estetiku Sam Anatolij vstupaye do VII kazennoyi gimnaziyi 5 Ne divlyachis na zaboronu vidviduvav zasidannya Religijno filosofskogo tovaristva sho zaboronyalosya gimnazijnim statutom 7 Takozh vin vivchav bogoslov ya chitav svyate pismo U cej period velikij vpliv na nogo spravili vidomi kiyivski vcheni sho buli znajomimi batka Ce filosofi j bogoslovi Vasil Zenkivskij chitav kurs rosijskoyi filosofiyi Vasil Ekzemplyarskij kurs moralnogo bogoslov ya Petro Kudryavcev kurs istoriyi filosofiyi Yevgen Zhurakovskij poznajomiv z nimi sina vlitku 1912 roku 5 Anatolij Zhurakovskij sluhav uchenih u Kiyivskomu religijno filosofskomu tovaristvi 9 11 Tut vin takozh znajomitsya z vidomimi predstavnikami kiyivskogo prihodskogo duhovenstva profesorom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Oleksandrom Glagolyevim ta vplivovim svyashennikom i gromadskim diyachem Mihajlom Yedlinskim ru Yunij Anatolij Zhurakovskij nadihavsya ideyami tovaristva diyachi yakogo pragnuli cherez moralni ta kulturni poshuki dosyagti polipshennya vzayemovidnosin mizh socialnimi kolami todishnogo suspilstva 8 Studentski roki Redaguvati Pislya zakinchennya 7 yi Kiyivskoyi gimnaziyi 12 Anatolij Zhurakovskij yak i jogo starshij brat Gennadij 1915 roku vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira Obidvoye brativ navchalisya bezoplatno yak diti shtatnih uchiteliv kazennih zakladiv osviti 13 Anatolij odnochasno navchavsya na dvoh viddilennyah klasichnomu ta filosofskomu Aktivno spivpracyuvav iz ukrayinskim filosofom Vasilem Zenkivskim Anatolij Zhurakovskij pisav pid jogo naukovim kerivnictvom robotu z filosofiyi na zdobuttya zolotoyi medali Zhozef de Mestr i Kostyantin Leontyev 7 Iz bagatogo tvorchogo arhivu zalishivsya tilki rukopis ciyeyi praci 14 Pislya togo yak 1916 roku rosijska armiya v hodi Pershoyi svitovoyi vijni pochala vidstupati zhittya uskladnilosya produkti dorozhchali a groshej ne vistachalo Rodina Zhurakovskih pereyihala na inshu kvartiru na okolici Lukyanivki za adresoyu vulicya Velika Dorogozhicka za radyanskoyi vladi Yuvenaliya Melnikova a z 2108 roku Yuriya Illyenka budinok 39 15 U cej chas starshij brat Gennadij Zhurakovskij sho zakinchiv drugij kurs universitetu pracyuvav u Zemskomu soyuzi 15 tomu yak pereputok cej fakt biografiyi pripisuyetsya takozh i Anatoliyu Vtim 1916 roku vin buv mobilizovanij v armiyu do skladu nemushtrovoyi chastini ta vikladav fiziku j matematiku v organizovanij dlya soldativ shkoli pri zaliznichnomu bataljoni Na fronti ne polishav zanyat bogoslov yam Frontovij pobut prizviv do depresiyi Pro ce vin rozpovidav u listi druzhini u veresni 1916 roku yak ya znervuvavsya za cej chas Vsi govorimo pro yakus korist dlya nervovoyi sistemi pro te sho tut vidpochinu rozumom tosho Ni krasno dyakuyu za takij vidpochinok Ce yakes katuvannya tochno kozhen nerv vityagayut poodinci U mene zh kozhne pochuttya j dumka postaye yak rogatka j tayit u sobi antinomiyu i cej antinomizm rozslablyaye volyu j porodzhuye muku 8 1916 roku Anatolij Zhurakovskij she bilshe zanuryuyuchis cherez religijnu filosofiyu u viru napisav robotu Do pitannya pro vichni muki a 1917 roku Yevharistijnij kanon kolis i teper Tayemnicya lyubovi ta tayinstvo shlyubu yaki buli opublikovani v chasopisi Hristiyanska dumka 16 vidavnictva Hristianskaya mysl yaki zasnuvav ta ocholiv 1915 roku Vasil Ekzmeplyarskij 9 Vpliv revolyucijnih podij Redaguvati U travni 1917 roku Anatolij Zhurakovskij demobilizuvavsya za stanom zdorov ya i prodovzhiv navchannya v Kiyivskomu universiteti 9 V cej chas vin odruzhivsya z Ninoyu Bogoslovskoyu yaka takozh navchalasya na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira V umovah Ukrayinskoyi revolyuciyi ta rozgortannya vladi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Anatolij Zhurakovskij zustrichayetsya ta pochinaye spivpracyu ne z ukrayinskimi patriotami a lyudmi religijnim sho oriyentuvalisya na kolishnyu Rosijsku pravoslavnu cerkvu Zokrema takim tovarishem ta kolegoyu Anatoliya Zhurakovskogo vlitku 1917 roku ta ves 1918 rik staye kolishnij afonskij chenec Georgij Kislyakov Vin pid chas vijni sluzhiv polkovim svyashennikom a povernuvsya z frontu do Kiyeva dlya spivpraci z Vasilem Ekzmeplyarskim 17 Zapochatkuvavshi u veresni 1917 roku Kiyivske bratstvo Isusa Najsolodshogo profesori Kudryavcev ta Ekzemplyarskij obirayut jogo golovoyu arhimandrita Spiridona Kislyakova 18 Anatolij Zhurakovskij dopomagav Spiridonu Kislyakovu sluzhiti vechirnyu u Zlatoustivskomu hrami na Galickij ploshi nini plosha Peremogi Buli vvedeni ryad bogosluzhbovih osoblivostej yak napriklad zvershennya liturgiyi pri vidkritih Carskih vratah abo chitannya vgolos tayemnih molitov Na ce Spiridon oderzhav blagoslovennya patriarha Moskovskogo Tihona Molodomu Anatoliyu podobalosya chitati propovidi dlya veteraniv vijni sho masovo navodnili Kiyiv U zaliznichnomu rajoni Kiyeva na rozi Dmitrivskoyi vulici ta Galickoyi ploshi znahodivsya vidomij na vse misto bosyackij magazin de vechorami vlashtovuvalasya chajna Tovaristva tverezosti ta zbiralisya nizi suspilstva zhiteli kiyivskih netriv Same tut Georgij ta Anatolij provodili molebni pro scilennya zablukavshih dush ta veli propovidi Tut taki pochali organizovuvati zustrichi z ditmi ta provoditi lekciyi na aktualni temi z rodinami zaliznichnikiv Takozh organizovuvalis hresni hodi 19 Na pochatku 1918 roku voni razom brali uchast u dopomozi postrazhdalim vid obstrilu Kiyeva bilshovickimi vijskami Voni zbirali nuzhdennim odyag organizovuvali harchuvannya dopomagali doglyadom za ditmi 7 20 Pislya prihodu do vladi Getmana Pavla Skoropadskogo naprikinci kvitnya 1918 roku Religijno filosofske tovaristvo yake ocholyuvali vchiteli j druzi Zhurakovskogo bere kurs na aktivnu spivpracyu z ukrayinskim nacionalno demokratichnim uryadom Kerivnik tovaristva Vasil Zenkivskij stav ministrom spovidan Profesori Kudryavcev ta Ekzemplyarskij uvijshli do komisiyi z perekladu Svyatogo Pisma ukrayinskoyu movoyu Anatolij Zhurakovskij v cej chas pidtrimav ideyu Zenkivskogo pro dvoyedinu kulturu yaka polyagala v tomu sho derzhavnist Ukrayini povinna buduvatisya na osnovi stolittyami osvyachenoyi nerozdilnoyi dvoyedinoyi ukrayinsko rosijskoyi kulturi Zhurakovskij v cej chas aktivno publikuyetsya rosijskoyu movoyu 21 u dvomovnij cerkovnij gazeti Slovo yaku vidaye ministerstvo virospovidan Ukrayinskoyi derzhavi Vtim pid chas revolyucijnih podij 1919 roku ta bilshovickoyi agresiyi vsi ci dosyagnennya razom buli porusheni 8 1920 roku Anatolij Zhurakovskij zakinchiv Kiyivskij universitet U cej chas vin oslablenij nedoyidannyam zahvoriv na tuberkuloz yak ce bulo z jogo matir yu 22 Sluzhinnya v RPC Redaguvati nbsp Anatolij Zhurakovskij na svitlini kincya 1920 h rokiv18 serpnya 1920 roku v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Anatolij Zhurakovskij buv visvyachenij v san svyashennika 23 Pislya otrimannya sanu svyashennika buv napravlenij na sluzhinnya do sela Chervona Girka vhodit do Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu poblizu mistechka Borodyanka na Kiyivshini Spochatku zhiv u selyanskij rodini ta likuvavsya vid oslablennya nedoyidannyam ta tuberkulozom Tut vin sluzhiv u miscevij cerkvi pereroblenij zi zvichajnogo budinku ta v prileglomu seli Andriyivka u she nayavnij cerkvi Voznesinnya Gospodnogo Na sluzhbu do panotcya Anatoliya prihodili navit lyudi z Kiyeva Z oseni 1921 roku 8 23 za inshimi danimi 1922 roku 7 jogo pereveli sluzhiti nastoyatelem do kolishnoyi domovoyi cerkvi dityachogo pritulku Svyatoyi Mariyi Magdalini na rozi Mikilsko Botanichnoyi ta Pankivskoyi vulic Kiyeva sho nepodalik universitetu 11 Pochinav sluzhiti v majzhe porozhnomu hrami kudi prihodilo kilka babus i divchatok z susidskih dvoriv Talanovitij propovidnik i cerkovnij pismennik uchasnik disputiv z ateyistami stvoriv pravoslavnu gromadu do yakoyi vhodili yak litni lyudi tak j inteligentna molod Zokrema sered nih buv i ukrayinskij vchenij ta likar Feofil Yanovskij 24 Ideyi reformatorstva pastvi krim Zhurakovskogo takozh proponuvali profesori Ekzemplyarskij ta Kudryavcev Nezabarom pri cerkvi organizuvavsya cerkovnij hor ta gurtki za interesami vid filosofskih i do gurtkiv z vigotovlennya igrashok kvitiv tosho Virobi vigotovleni gurtkivcyami prodavali ta zbirali takim chinom koshti na dopomogu hvorim odinokim ta malozabezpechenim Shotizhnya vivtorkami Anatolij Zhurakovskij provodiv vechirni propovidi na yaki zavzhdi prihodilo bagato lyudej 25 Anatolij Zhurakovskij stav odnim z najavtoritetnishih kiyivskih svyashennosluzhiteliv 8 U gromadi yak panotcya Anatoliya Zhurakovskogo tak i arhimandrita Spiridona tayinstvo kayattya takozh malo svoyi osoblivosti Vono vidbuvalosya bezposeredno pid chas bogosluzhinnya Takozh i spovid yaku provodiv arhimandrit Spiridon chasto vidbuvalasya privselyudno 26 Uchasniki gromadi krim blagodijnosti zajmalisya poshirennyam pravoslavnoyi literaturi zbirali materiali pro peresliduvannya viryan Molod vivchala osnovi bogoslov ya Z ditmi velisya zanyattya z vivchennya Zakonu Bozhogo 7 25 Tvorchi bratchiki pisali virshi u stili peredrevolyucijnoyi simvolichnoyi kulturi Vsi voni pobachili svit u rukopisnomu almanasi Pervoputok 27 U berezni 1922 roku Anatolij Zhurakovskij vistupiv na disputi proti teosofiv prochitavshi publichnu dopovid Hristos i mi U travni 1922 roku vzhe v umovah goninnya bilshovikiv proti religiyi ta cerkvi vin brav uchast u grandioznomu disputi na temu Nauka i religiya sho prohodiv tri dni pershij v aktovij zali Kiyivskogo universitetu drugij i tretij v primishenni opernogo teatru 7 Pershij aresht ta povernennya Redaguvati Taka diyalnist ne spodobalasya vladi Menshe nizh cherez dva roki cerkvu zakrili a gromadi nadali primishennya kolishnogo domovogo hramu v im ya svyatogo Ioanna Zlatousta pri Religijno prosvitnickomu tovaristvi Vona roztashovuvalas po vulici Velikij Zhitomirskij 9 Tak trivozhno tak nespokijno navkolo opisuvav situaciyu v berezni 1923 roku sam Anatolij Zhurakovskij Tak zagostrilosya stanovishe za ostanni dni sho ne divlyachis na vsi pereshkodi Vladika Aleksij Gotovcev nastoyatel Mihajlo Arhangelskogo Zolotoverhogo monastirya rozporyadivsya za bud yakih umov zdijsniti sogodni nichne molinnya Mozhe buti vostannye budemo molitisya razom govoriv vin Otzhe vnochi budemo molitisya 28 Dijsno unochi z 3 na 4 kvitnya 1923 roku z pochatkom Velikogo chetverga v hodi rozgromu pravoslavnogo aktivu Kiyeva provedenogo 5 m viddilennyam sekretno operativnoyi chastini SOCh 19 kiyivskogo gubernskogo viddilu GPU bulo zaareshtovano j Anatoliya Zhurakovskogo za adresoyu vulicya Velika Pidvalna budinok 36 primishennya Ukrayinskogo naukovogo tovaristva pomeshkannya 9 de vin todi realno meshkav z druzhinoyu 29 Na Velikodni svyata svyashennik perebuvav u Luk yanivskij v yaznici de prodovzhuvav religijni sluzhbi 30 Zgodom razom z inshimi uv yaznenimi tak zvanoyi Kiyivskoyi operaciyi kiyivskogo gubernskogo viddilu GPU Anatolij Zhurakovskij buv peremishenij do Butirskoyi v yaznici u Moskvi 23 Same tut 1905 roku v budinku Lebedyevoyi po vulici Dolgorukovskij koli u rodini pomer molodshij sin Arkadij i meshkala rodina Zhurakovskih Tretoklasnik Moskovskoyi gimnaziyi Anatolij u toj chas chastenko progulyuvavsya okolicyami todishnoyi Moskvi poblizu Butirskoyi zastavi 10 V uv yaznenni Anatolij Zhurakovskij perebuvav u odnij kameri z Ekzarhom Ukrayini mitropolitom Mihayilom Yermakovim 8 Pro toj period vin zgaduvav u listi Gusta reshitka rozgublena usmishka desho shozha na sudomu nesterpnoyi skorboti slabkij krichushij golosok sho potopaye v kriku inshih golosiv Os vse sho meni zalishilosya vid ostannoyi zustrichi 31 14 kvitnya 1923 roku u protokoli dopitu bulo zaznacheno sho svyashennik Anatolij Zhurakovskij agituvav proti Radvladi shlyahom propovidej ale sam vin cogo ne viznav Na sudovomu zasidanni kolegiyi GPU 20 kvitnya 1923 roku spravu 18079 za zvinuvachennyam Verbickogo Maksima Andrijovicha Bogdashevskogo Dmitra Ivanovicha ta inshih v antiradyanskij diyalnosti bulo zatverdzheno ta peredano na rozglyad komisiyi NKVS z administrativnoyi visilki 30 Panotec 14 travnya v listi do Anni Karpeko tak peredav vlasni perezhivannya ta zmini u svidomosti Chasto ce pochuttya radosti ohoplyuye dushu gostrim bolem inodi rozlivayetsya spokijnim svitlom u serci Nikoli vpevnenist u sobi i v pravednosti Jogo shlyahiv ne bula v dushi takoyu zhittyevoyu tverdoyu Svoyeyu voli nemaye nemaye svoyih planiv fantazij i navit nemaye svoyeyi vidpovidalnosti Ye Jogo volya Jogo mudrist Jogo shlyah jogo dobrist Ce pochalosya v tu nich koli vijshov u nevidomist z domu vidirvavshis vid starogo zhittya vid minulogo Kozhen den dyakuyu Bogovi za vsyu poslanu nim radist 31 16 travnya cogo zh roku komisiya NKVS uhvalila vislati Anatoliya Zhurakovskogo na dva roki do Maroblasti Pered vidpravlennyam vin probuv u Moskvi dva dni koli do nogo z Kiyeva navidalisya druzi na pobachennya Na zaslannya do Krasnokokshajska nini Joshkar Ola panotec razom z druzhinoyu poyihav 19 travnya 1923 roku kinmi v obozi Razom z arhimandritom Yermogenom voni spochatku vinajnyali novu hatu a nezabarom Anatolij Zhurakovskij razom z druzhinoyu vinajnyav mezonin z odniyeyu kimnatoyu j perednoyu Ne divlyachis no regulyarni nichni trusi koli shukali zaboronenu literaturu ta teksti Anatolij Zhurakovskij i nadali potayemno sluzhiv liturgiyu za stolikom sho vikonuvav rol prestolu 30 32 Naprikinci 1923 roku hram svyatitelya Ioanna Zlatousta u Kiyevi buv zakritij 30 Chimalo chleniv kiyivskoyi gromadi Anatoliya Zhurakovskogo vidviduvali na zaslanni svogo duhovnogo nastavnika Tak panotec oderzhav antimins ikoni bogosluzhbovi j svitski knizhki Pid chas zaslannya v Krasnokokshajsku v 1923 1924 rokah sluzhiv liturgiyu vdoma potim u miscevomu hrami za sho buv zaareshtovanij napisav esej Iuda Pislya trimisyachnogo tyuremnogo uv yaznennya jogo zvilnili Na prohannya zaslanciv socialistiv vidpravlyav panahidu 30 U cej chas bezgolova kiyivska gromada prodovzhila svoye isnuvannya perejshovshi do nevelikoyi zimovoyi cerkvi pri hrami svyatitelya Mikolaya Dobrogo na Pokrovskij vulici po ninishnij vulici Zelinskogo 6 na Podoli Nastoyatelem hramu na toj chas buv svyashennik Oleksandr Glagolyev Do novogo oseredku parafiyani znesli vse cerkovne majno gromadi Svyatoyi Mariyi Magdalini ta chastkovo cerkvi Religijno prosvitnogo tovaristva U comu zh hrami pislya povernennya v listopadi 1924 roku iz zaslannya sluzhiv i sam Anatolij Zhurakovskij 23 Ce bula nevelichka tepla zimova cerkva vo im ya velikomuchenici Varvari vlashtovana u drugomu yarusi dzvinici 30 Opoziciya mitropolitu Sergiyu Redaguvati Anatolij Zhurakivskij negativno sprijnyav Deklaraciyu Zastupnika Patriarshogo namisnika mitropolita Sergiya Stragorodskogo opublikovanu 1927 roku Vona peredbachala povnu loyalnist radyanskij vladi Tak vin stav odnim z golovnih prihilnikiv josiflyanskogo ruhu v Kiyevi 28 opirayuchis golovnim chinom na predstavnikiv inteligenciyi 33 1928 roku vin perejshov do Preobrazhenskoyi cerkvi na Pavlivskij vulici nastoyatelem yakoyi buv arhimandrit Spiridon Kislyakov Shovivtorka pislya vechirnoyi sluzhbi Anatolij Zhurakovskij chitav propovidi Vsi voni buli zakonspektovani parafiyani ta zgodom praktichno vsi opublikovani Yih drukuvali pid kopirku na drukarskij mashinci v Irpeni Jmovirno cogo zh roku Anatolij Zhurakovskij napisav esej Illya Illya 7 Napevno vin zhe napisav i shiroko vidomu antisergiansku Kiyivsku vidozvu 34 U zhovtni 1928 roku Anatolij Zhurakivskij vidvidav Leningrad de zustrivsya z odnim z vidnih josiflyanskih pastiriv protoiyereyem Fedorom Andryeyevim Panotec Anatolij na pershomu etapi ocholiv grupu kiyivskih istinno pravoslavnih 34 a potim vhodiv do Preobrazhenskoyi gromadi josiflyan odniyeyi z chotiroh u Kiyevi 35 Zokrema 21 zhovtnya 1928 roku v odnij z propovidej Anatolij Zhurakivskij zvernuv uvagu sho v cej chas cerkva pozbavlena bud yakoyi svobodi Na jogo dumku ce stalos cherez zradu predstavnikami cerkvi do obov yazku yakih nalezhala ohorona virnosti ta chistoti Yevangelskoyi istini Cih vishih predstavnikiv vin nazivaye pidlabuznikami Tomu same yih Cerkva ye yedinoyu spadkoyemnogo sho otrimala blagodat vid Svyatogo Duha 28 Z vesni 1929 roku v Anatoliya Zhurakovskogo pochali vinikati superechnosti z inshimi liderami kiyivskih istinno pravoslavnih Leonidom Rohlicem ta Borisom Kvasnickim U rezultati yih poyizdok do Leningrada arhiyepiskop Dimitrij Lyubimov priznachiv svoyim upovnovazhenim blagochinnim Dimitriya Ivanova Dlya uregulyuvannya konfliktu na deyakij chas bulo dosyagnuto kompromisu arhiyepiskop Dimitrij nadav svyashennikam Anatoliyu Zhurakovskomu Andriyu Bojchuku Leonidu Rohlicu ta Dimitriyu Ivanovu pravo prijmati duhovnih osib do josiflyanskoyi oriyentaciyi 36 U zhovtni 1929 roku stosunki bilshosti kiyivskih josiflyan z grupoyu Anatoliya Zhurakovskogo ta arhimandrita Spiridona Kislyakova znovu zagostrilisya Kolishni soyuzniki kritikuvali diyi arhimandrita yakij uprovadzhuvav deyaki novovvedennya liturgijnogo harakteru stosovno publichnosti kayattya ta spovidi 37 zasudzheni Pomisnim Soborom 1917 1918 Vin takozh sluzhiv rosijskoyu movoyu Krim togo vimagali timchasovo protyagom roku pripiniti sluzhinnya pri vidkritih Carskih vratah Anatolij Zhurakovskij z cim ne pogodivsya i cherez deyakij chas zvernuvsya do yepiskopa Pavla Kratirova Pislya togo yak u listopadi 1929 roku areshtuvali arhiyepiskopa Dimitriya kiyivski josiflyani z pochatku 1930 roku oformlyalisya v yepiskopa Pavla Odnak cej arhiyerej posidav nejtralnu poziciyu i porekomenduvav vikonati vimogu mitropolita Iosifa Petrovih Arhimandrit Spiridon virishiv poyihati dlya poyasnen do miscya zaslannya mitropolita ale nespodivano pomer vid sercevogo napadu 11 veresnya 1930 roku Skoristavshis cim vipadkom radyanska vlada zachinila Preobrazhensku cerkvu 38 Drugij ta tretij areshti Redaguvati 14 zhovtnya 1930 roku na svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Anatoliya Zhurakovskogo bulo zaareshtovano yak kerivnogo uchasnika vserosijskogo cerkovno monarhichnogo kontrrevolyucijnogo centru 8 Anatoliya Zhurakovskogo pomistili do kiyivskoyi Luk yanivskoyi v yaznici potim pereveli do Moskvi de vin perebuvav na Lub yanci ta v Butirskij v yaznici 22 Z veresnya 1931 roku vin opinivsya u novostvorenomu Svirskomu tabori sho roztashovuvavsya vzdovzh richki Svir ta Vigovskogo ozera Golovne upravlinnya taboru bazuvalosya u mistechku Lodyejne Pole Leningradskoyi oblasti Protyagom roku Anatolij Zhurakovskij perebuvav pochergovo na stanciyi Svir u selishi Vazhini de buv Splavnij punkt ta v seli Grishine v yakomu rozmishuvavsya shtab 2 go viddilennya Svirskih taboriv U zhovtni grudni vin vikonuye riznomanitni obov yazki kancelyarista chi storozha abo napravlyayut vikonuvati visnazhlivu fizichnu pracyu Za nepovni p yat misyaciv tabirnogo zhittya do seredini bereznya 1932 roki Anatolij Zhurakovskij dvichi potraplyav do likarnyanogo baraku Chomu buv perevedenij do 3 yi invalidnoyi brigadi Hvoriv na zagostrennya tuberkulozu abo revmatizm 39 Druzhinu Ninu Sergiyivnu zaareshtuvali 19 lyutogo 1931 roku v Moskvi takozh za ciyeyu zh spravoyu Yiyi pomistili do Butirskoyi v yaznici Nina vidbuvala pokarannya v Mariyinskih taborah za Novosibirskom Majzhe vsi chleni gromadi Anatoliya Zhurakovskogo takozh buli zaareshtovani 3 veresnya 1931 roku Anatoliya Zhurakovskogo kolegiya ODPU na svoyemu sudovomu zasidanni zasudila do rozstrilu iz zaminoyu desyatma rokami pozbavlennya voli u konctabori Pokarannya vin vidbuvav v uv yaznenni u Svirskih taborah na Solovkah u Bilomorsko Baltijskomu vipravno trudovomu tabori Druzhina Nina Zhurakovska iz zaslannya povernulasya 1933 roku Prozhivala v misti Ribinsku a zgodom pereyihala do Moskvi 22 23 14 zhovtnya 1937 roku Anatoliya Zhurakovskogo znovu zaareshtuvali koli vin perebuvav na trudovomu poselenni v Medvezh yegorskomu rajoni Kareliyi Svyashennika pomistili do v yaznici Petrozavodska de 20 listopada 1937 roku 3 m viddilom NKVS Belbaltkombinata za statteyu 58 10 11 Kriminalnogo kodeksu RRFSR ru vin buv zvinuvachenij v shpigunstvi na korist Polshi Za novim pokarannyam u viglyadi pozbavlennya voli terminom na 10 rokiv bez prava listuvannya jogo pomistili do taboru z posilenim rezhimom 8 Vtim trijkoyu pri NKVS Karelskoyi ARSR buv zasudzhenij do rozstrilu O 1 godini 15 hvilin 3 grudnya 1937 roku Anatoliya Zhurakovskogo bulo rozstrilyano na stanciyi Vedmezha gora Sandarmoh 22 23 1955 roku kerivnictvo Petrozavodskoyi v yaznici povidomilo sho Anatolij Zhurakovskij pomer 10 zhovtnya 1939 roku vid tuberkulozu uskladnenogo zapalennyam legeniv 22 23 Jogo tilo kinuli do spilnoyi yami z birkoyu na nozi 7 Bogoslovski poglyadi RedaguvatiAnatolij Zhurakovskij nalezhav do chisla pravoslavnih bogosloviv yaki stverdzhuvali sho poryatunok mozhlivij dlya vsih Vin pidtrimuvav dumku svoyih kiyivskih duhovnih uchiteliv Vasilya Ekzemplyarskogo Petra Kudryavceva a takozh Vasilya Zenkivskogo yaki namagalisya zvilniti Cerkvu vid tisku byurokratiyi Krim togo najvazhlivishoyu metoyu rozvitku suspilstva za evolyucijnim shlyahom malo stati vnutrishnye zvilnennya Adzhe na jogo dumku same svoboda ta yiyi vnutrishnya chistota zmozhe ukripiti Cerkvu a vid tak i Vitchiznu 40 Yak naslidok suspilstvo vilnih lyudej tvorcho perestvoryat Rosiyu na zasadah Pravoslav ya obranogo sercem 41 Anatolij Zhurakovskij kritikuvav Cerkvu za yiyi pidtrimku smertnoyi kari svitovoyi vijni ta nedoliki kapitalistichnogo ladu nayavnist bidnih verstv suspilstva 42 Navodyachi priklad shodzhennya apostola Pavla do tretogo neba Druge poslannya do Korintyan u vichnist i povernennya z neyi o Anatolij pisav 43 Chi ne vnosit ce dopushennya osoblivoyi garmoniyi v rozuminnya Yevangelskogo vchennya ne malyuye vono nam Boga yak lyubov do kincya Grishniki uvijdut do vichnoyi muki vpinayutsya yiyi vsiyeyu povnotoyu svogo isnuvannya ale budut muchitisya ne bezkinechno Nastane chas i voni vijdut z muk zi sferi nebuttya Takim chinom vichna muka isnuye ale yiyi isnuvannya ne viklyuchaye mozhlivosti zagalnogo poryatunku Bo peklo maye znachennya ochisnogo momentu sho nastaye v rozvitku osobistosti 44 Z prihodom radyanskoyi vladi Anatolij Zhurakovskij gurtuvav navkolo sebe bagato molodi Novu vladu vin imenuvav novim rabstvom svitu komunistichnoyi ideologiyi Jogo uchni vbachali perspektivi svoyeyi duhovnoyi svobodi u sluzhinni Isusu Hristu 27 Adzhe bezsillya lyudej pered prirodnimi istorichnimi ta inshimi procesami ye rezultat ne tilki yih ontologichnoyi grihovnosti a j nebazhannya pidnyatisya nad nimi pereroditisya dosyagati cilisnosti zaznachav u propovidi Anatolij Zhurakovskij 45 Rodina RedaguvatiDruzhina Nina Zhurakovska divoche prizvishe Bogoyavlenska 7 19 grudnya 1896 18961219 14 listopada 1975 Ribinsk Zaareshtovana vladoyu v lyutomu 1931 roku vidbuvala strok u Mariyinskih taborah Kuzbas zvilnilasya 1933 roku Ditej podruzhzhya ne malo 30 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU 1981 roci rishennyam Arhiyerejskogo Soboru Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Anatoliya Zhurakovskogo kanonizovano do liku spovidnikiv yak Anatolij presviter Kiyivskij v skladi Soboru novomuchenikiv i spovidnikiv Rosijskih ru bez vstanovlennya dnya pam yati 46 30 listopada 1989 roku reabilitovanij prokurorom Karelskoyi ARSR razom iz inshimi represovanimi 1937 roku 47 U chervni 2016 roku na chest Anatoliya Zhurakovskogo bulo perejmenovano kolishnyu vulicyu Radyansku v Solom yanskomu rajoni Kiyeva v selishi Zhulyani Vona otrimala nazvu vulicya Otcya Anatoliya Zhurakovskogo 48 49 Praci RedaguvatiSvyashennik Anatolij Zhurakovskij Materialy k zhitiyu sost vstup st P G Procenko ru Paris YMCA PRESS 1984 Liturgicheskij kanon teper i prezhde Arhivovano 16 travnya 2021 u Wayback Machine M 2005 My dolzhny vse preterpet radi Hrista Propovedi bogoslovskie esse pismo iz ssylki k svoej pastve Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine M PSTGU 2008 348 s My spasaemsya Ego zhiznyu Propovedi 1921 1930 gg Stati K Duh i litera 2012 384 s Mne nichego ne nuzhno krome Boga Stihi P G Procenko K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik M Pravoslavnyj Sv Tihonov gumanit un t EKSMO 2017 784 s K voprosu o vechnyh mukah Hristianskaya mysl 1916 Iyul avgust S 78 93 Sentyabr S 52 69 Okremo Kiyiv 1916 35 s Tajna lyubvi i tainstvo braka Hristianskaya mysl 1917 Yanvar S 61 75 Mart aprel S 34 54 Maj iyun S 41 51 Iyul avgust S 15 29 Iz dum o bratstve v Cerkvi Hristianskaya mysl 1917 Maj iyun S 147 149 Liturgicheskij kanon teper i prezhde K voprosu o cerkovnoj reforme Hristianskaya mysl 1917 Sentyabr oktyabr S 3 26 Noyabr dekabr S 10 34 Medalnij tvir Zhozef de Mestr i Konstantin Leontev Rukopis Rukopisi propovidej Redaguvati Ukrayinskim istorikom Sergiyem Bilokonem sistematizovano 69 propovidej Anatoliya Zhurakovskogo za rokami 1921 1 bez tochnishoyi dati 64 Vo vremya vsenoshnogo moleniya v cerkvi Sv Aleksandra Nevskogo 23 listopada cerkva Sv Oleksandra Nyevskogo 28 65 25 grudnya 67 26 grudnya 68 27 grudnya 1922 4 14 lyutogo 7 6 bereznya Desyatinna cerkva 29 44 Serpen zakrittya hramu Mariyi Magdalini 30 66 25 grudnya 1923 2 15 sichnya 6 2 bereznya 12 19 bereznya 1924 16 25 bereznya 1925 3 27 sichnya 31 11 18 bereznya 19 6 kvitnya 22 Na posvyashenie v sestry M D 11 travnya 23 13 travnya 25 20 travnya 27 26 travnya 33 22 lipnya 49 14 veresnya 62 13 listopada 1926 15 25 bereznya 21 17 kvitnya 28 26 travnya Pokrovska cerkva na Solom yanci 1927 10 Slovo pri otpevanii Pavla Ivanovicha Morozova zasluzhennogo professora operativnoj hirurgii skazannoe v Sofijskom sobore 14 bereznya Tepla Sofiya 26 23 travnya 50 14 veresnya 51 22 veresnya cerkva Sv Borisa j Gliba 32 52 29 veresnya 54 9 zhovtnya 55 10 zhovtnya 56 22 oktyabrya den Ikony Kazanskoj Bozhej Materi 22 zhovtnya 57 24 zhovtnya 58 25 zhovtnya 59 bez tochnishoyi dati 60 5 listopada 61 12 listopada 62 14 listopada 63 21 listopada 1928 5 18 lyutogo 17 25 bereznya 24 16 travnya 29 30 travnya 47 5 veresnya 1929 8 6 bereznya 9 9 bereznya 13 20 bereznya 14 22 bereznya 18 25 bereznya 1930 20 14 kvitnya 30 2 chervnya 31 9 chervnya 32 16 chervnya 34 22 lipnya 35 28 lipnya 36 1 serpnya 37 4 serpnya 38 6 serpnya 39 11 serpnya 40 15 serpnya 41 16 serpnya 42 25 serpnya 43 29 serpnya cerkva Usiknovinnya glavi Ioanna Hrestitelya 33 45 Nad grobom o Spiridona 1 veresnya 46 3 veresnya 48 8 veresnya Datovani nedokladno 53 8 zhovtnya 59 1927 69 O vere i neverii bez dati 50 Primitki Redaguvati Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Deutsche Nationalbibliothek Record 1206002565 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 16 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 17 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b v g Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 745 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 13 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b v g d e zh i k l Anatolij Zhurakovskij Materialy k zhitiyu Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021 a b v g d e zh i k l Svyashennik Anatolij Zhurakovskij My dolzhny vsyo preterpet radi Hrista Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021 a b v g Monahinya Magdalina Glagoleva Palyan Zhurakovskij Anatolij svyashennik Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine a b Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 14 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b v iyerej Anatolij Zhurakovskij Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 I YuNOSTI NELOZhNYE OBETY ZAPEChATLELIS YaZVAMI KRESTA Pamyati svyashennika Anatoliya Zhurakovskogo 3 dekabrya 1937 g https pravoslavie ru ros Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2019 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 111 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 O Anatolij Zhurakovskij i kiyivski josiflyani Dzherela Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 a b Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 123 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 153 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 200 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 200 212 213 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 216 217 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Afanaseva O V Propoved pokayaniya kak chast missii cerkvi v period s 1917 po 1943 g na primere obshin svyash Anatoliya Zhurakovskogo i arhim Spiridona Kislyakova Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine Religiya i pismennost kak faktory formirovaniya slavyanskoj kultury sbornik dokladov XXIII mezhdunarodnyh Kirillo Mefodievskih chtenij GUO Institut teologii imeni svyatyh Mefodiya i Kirilla BGU red sost S I Shatravskij svyashennik Svyatoslav Rogalskij Mn OOO Pozitiv centr 2018 S 138 Div Zhurakovskij A Slovo Slovo Ezhednevnaya cerkovno obshestvennaya politicheskaya i literaturnaya gazeta Kiev 1918 a b v g d Zhurakovskij Anatolij Evgenevich 1897 1939 svyashennik Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 2 lipnya 2021 a b v g d e zh Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 746 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Tarchenko I P Dobryanskij D V Gumenyuk G L Dudka P F Ilnickij R I Kuzmenko N M 2018 F G Yanovskij likar naukovec osobistist Astma ta alergiya 4 46 53 ISSN 23073373 doi 10 31655 2307 3373 2018 4 46 53 a b My dolzhny vse preterpet radi Hrista Propovedi bogoslovskie esse pismo iz ssylki k svoej pastve Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Svyashennik Anatolij Zhurakovskij Sost P G Procenko M PSTGU 2008 Afanaseva O V Propoved pokayaniya kak chast missii cerkvi v period s 1917 po 1943 g na primere obshin svyash Anatoliya Zhurakovskogo i arhim Spiridona Kislyakova Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine Religiya i pismennost kak faktory formirovaniya slavyanskoj kultury sbornik dokladov XXIII mezhdunarodnyh Kirillo Mefodievskih chtenij GUO Institut teologii imeni svyatyh Mefodiya i Kirilla BGU red sost S I Shatravskij svyashennik Svyatoslav Rogalskij Mn OOO Pozitiv centr 2018 S 139 a b Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 345 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b v Svyashennik Anatolij Zhurakovskij Materialy k zhitiyu Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine sost vstup st P G Procenko Paris YMCA PRESS 1984 S 71 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 368 370 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b v g d e zh Bilokin Sergij Rozgrom Kiyivskogo yeparhialnogo upravlinnya 1923 roku Iz knigi O Anatolij Zhurakovskij i kiyivski josiflyani Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 a b Svyashennik Anatolij Zhurakovskij Materialy k zhitiyu Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine sost vstup st P G Procenko Paris YMCA PRESS 1984 S 72 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Zhurakovskij Materialy k zhitiyu 72 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 395 396 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 540 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 a b Shkarovskij M V Iosiflyanstvo techenie v Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine SPb Nauchno informacionnyj centr Memorial 1999 S 91 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Shkarovskij 91 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Shkarovskij M V Iosiflyanstvo techenie v Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine SPb Nauchno informacionnyj centr Memorial 1999 S 93 Shkarovskij M V Iosiflyanstvo techenie v Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine SPb Nauchno informacionnyj centr Memorial 1999 S 94 95 Afanaseva O V Propoved pokayaniya kak chast missii cerkvi v period s 1917 po 1943 g na primere obshin svyash Anatoliya Zhurakovskogo i arhim Spiridona Kislyakova Arhivovano 1 serpnya 2021 u Wayback Machine Religiya i pismennost kak faktory formirovaniya slavyanskoj kultury sbornik dokladov XXIII mezhdunarodnyh Kirillo Mefodievskih chtenij GUO Institut teologii imeni svyatyh Mefodiya i Kirilla BGU red sost S I Shatravskij svyashennik Svyatoslav Rogalskij Mn OOO Pozitiv centr 2018 S 138 139 Shkarovskij M V Iosiflyanstvo techenie v Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine SPb Nauchno informacionnyj centr Memorial 1999 S 95 96 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 634 636 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 152 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 537 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 S 154 2500 prim ISBN ISBN 978 5 7429 0494 6 Cit za Osipov A I Put razuma v poiskah istiny 4 Antinomiya geenny Arhivovano 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Svyashennik Anatolij Zhurakovskij K voprosu o vechnyh mukah Hristianskaya mysl 7 9 1916 Zhurakovskij Anatolij svyash My spasaemsya Ego zhiznyu Propovedi 1921 1930gg Stati Kiyiv Duh i litera 2012 S 213 Spisok Novomuchenikov i Ispovednikov Rossijskih utverzhden Arhierejskim Soborom RPCZ v 1981 g Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 16 travnya 2021 Zhurakovskij Anatolij Evgenevich Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2021 Obgovorennya shodo perejmenuvannya vulici Radyanskoyi u Solom yanskomu rajoni na vulicyu Otcya Anatoliya Zhurakovskogo Arhivovano 28 veresnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 2015 10 veresnya 10 listopada Rozporyadzhennya Kiyivskogo miskogo golovi vid 19 lyutogo 2016 roku 125 1 Pro perejmenuvannya bulvaru vulic ploshi ta provulkiv u misti Kiyevi Hreshatik 65 4835 2016 17 chervnya S 2 3 Arhivovano z pershodzherela 31 travnya 2023 O Anatolij Zhurakovskij i kiyivski josiflyani Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Literatura RedaguvatiShkarovskij M V Zhurakovskij Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2008 T XIX S 387 388 752 s 39 000 ekz ISBN 978 5 89572 034 9 Procenko P G K nezakatnomu Svetu Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik 1897 1937 Moskva Kiev Belomorkanal Moskva EKSMO PSTGU 2017 784 il s 2500 ekz ISBN SBN 978 5 7429 0486 1 ISBN 978 5 7429 0494 6 Afanaseva O V Propoved pokayaniya kak chast missii cerkvi v period s 1917 po 1943 g na primere obshin svyash Anatoliya Zhurakovskogo i arhim Spiridona Kislyakova Religiya i pismennost kak faktory formirovaniya slavyanskoj kultury sbornik dokladov XXIII mezhdunarodnyh Kirillo Mefodievskih chtenij GUO Institut teologii imeni svyatyh Mefodiya i Kirilla BGU red sost S I Shatravskij svyashennik Svyatoslav Rogalskij Mn OOO Pozitiv centr 2018 S 138 140 Svyashennik Anatolij Zhurakovskij Materialy k zhitiyu sost vstup st P G Procenko Paris YMCA PRESS 1984 228 s portr Zhurakovskij A E My dolzhny vse preterpet radi Hrista Propovedi bogoslovskie esse pismo iz ssylki k svoej pastve Svyashennik Anatolij Zhurakovskij Sost P G Procenko M PSTGU 2008 Zhurakovskij A Solnce zdes ne vechereyushee Ono ne znaet zakata Lagernye pisma iereya A Zhurakovskogo publ pred komment P G Procenko Severnye prostory 1992 1 2 S 28 31 3 4 S 28 33 Zhurakovskij A E Pisma iz lagerya 1935 1937 Brodskij Yu A Solovki Dvadcat let Osobogo Naznacheniya M Ros polit encikl ROSSPEN 2002 S 468 471 portr il Yasnopolskaya V N Schastlivyj sluchaj Vospominaniya Mironosicy v epohu GULAGa sb sost i komment P G Procenko N Novgorod 2004 S 465 605 S I Bilokin Zhurakovskij Anatolij Yevgenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya RedaguvatiTvoreniya Sobranie tvorenij svyatogo Anatoliya Zhurakovskogo Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine svyash Anatolij Zhurakovskij My dolzhny vsyo preterpet radi Hrista Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Pavel Procenko Licom k licu pastyrskij opyt o Anatoliya Zhurakovskogo Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Mihail Shkarovskij IOSIFLYaNSTVO Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Tvoreniya Sobranie tvorenij svyatogo Anatoliya Zhurakovskogo Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Anatolij Zhurakovskij pastyr poet muchenik Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine I YuNOSTI NELOZhNYE OBETY ZAPEChATLELIS YaZVAMI KRESTA Pamyati svyashennika Anatoliya Zhurakovskogo 3 dekabrya 1937 g Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhurakovskij Anatolij Yevgenovich amp oldid 38286108