www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зеньківський Василь Васильович Васи ль Васи льович Зенькі вський Зеньковський нар 4 16 липня 1881 18810716 Проскурів 5 с

Зеньківський Василь Васильович

Васи́ль Васи́льович Зенькі́вський (Зеньковський; нар. 4 (16) липня 1881(18810716), Проскурів — 5 серпня 1962, Париж) — український та російський філософ, психолог, публіцист та церковний і державний діяч. Противник незалежності України, прихильник входження України до складу Росії.

Зеньківський Василь Васильович
Зеньківський Василь Васильович
 
Народження: 4 (16) липня 1881
Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть: 5 серпня 1962(1962-08-05) (81 рік)
Париж, Франція
Поховання:
Сент-Женев'єв-де-Буа : 

Країна: Російська імперія
Освіта: Імператорський університет Святого Володимира і КНУ імені Тараса Шевченка

Життєпис Редагувати

Василь Васильович Зеньківський народився 4(16) липня 1881 року в місті Проскурові у родині священика. Вищу освіту він здобув на історико-філологічному факультеті Київського університету, де був одним з безпосередніх учнів Георгія Челпанова. Доцент, а після стажування за кордоном, закінчення якого збіглося з початком Першої світової війни, та захисту докторської дисертації з 1915 року — професор кафедри філософії університету. Читав курс психології та логіки. Активно цікавився релігією. З 1908-го року Василь Зеньківський став головою Київського товариства з вивчення релігії та філософії, активно приєднався до церковного руху в Україні.

У 1918 році Василь Зеньківський увійшов до складу уряду Скоропадського, обійнявши в ньому посаду міністра віросповідань. Перебуваючи на цій посаді, Зеньківський порушував питання українізації богослужіння, зокрема перекладу Біблії та богослужбових книг на українську мову.

У 1919 року виїхав за кордон, спочатку до Югославії, де викладав філософію у Белградському університеті, а з 1926 працював у Парижі на посаді професора філософії Богословського православного інституту. В 1942 році прийняв сан священика. Помер 5 серпня 1962 року.

Педагогічна та наукова діяльність Редагувати

З 1910 року починає читати курс загальної психології в Київському університеті. Особливістю розробленого ним лекційного курсу став тісний зв'язок психології з «історією педагогічних учень» та загальна релігійна спрямованість. В. В. Зеньківський намагався виховати у студентів інтерес до психології, привернути їх увагу до нових досліджень у цій галузі, заохотити до наукової роботи. З цією метою він почав відновлювати роботу психологічної лабораторії, яка, після від'їзду з Києва Г. І. Челпанова, не працювала.

У лекціях та науковій роботі В. В. Зеньківський намагався поєднати релігійні погляди на сутність і природу психіки з дослідними даними, особливо високу оцінку надавав емоційним елементам психіки. Його магістерська дисертація «Проблема психической причинности» (1914) стала своєрідною спробою показати особливості психічних явищ та їх закономірностей порівняно з явищами матеріального світу. Серед основних його наукових праць: «Про соціальне виховання» (1920), «Психологія дитинства» (1924), «Проблема виховання у світлі християнської антропології» (1934).

Філософська діяльність Редагувати

Основна праця Василя Зіньківського — «Історія російської філософії», основою якого стали його лекції у Свято-Сергіївському богословському інституті в Парижі; ця робота присвячена російській думці XVIII—XX століть. Двотомна «Історія російської філософії» вийшла в Парижі російською мовою у 1948—1950 роках і в 1956 була видана в СРСР обмеженим тиражем з грифом «розсилається за спеціальним списком».

Вважав, що російська філософія є унікальним національним досвідом створення християнської філософії. Звертав увагу до безперервність російської філософської традиції. Значну увагу приділяв темі впливу західної думки на російську філософію. Вважав, що,

долучаючись до філософської культури Заходу, російські люди хіба що скорочували собі шлях свого сходження на висоти філософської думки і швидко входили у складну філософську проблематику свого часу. У цьому відношенні гідне подиву те, з якою швидкістю виявлялися на висоті сучасності, наприклад, російські вчені (Ломоносов у середині XVIII ст., Лобачевський у першій третині XIX ст. та багато інших).

Оригінальний текст (рос.)
приобщаясь к философской культуре Запада, русские люди как бы сокращали для себя путь собственного восхождения на высоты философской мысли и быстро входили в сложную философскую проблематику своего времени. В этом отношении достойно удивления то, с какой быстротой оказывались на высоте современности, например, русские учёные (Ломоносов в середине XVIII в., Лобачевский в первой трети XIX в. и многие другие).

Водночас, на думку Зеньківського,

у філософії власна творчість була все ж таки дуже утиснута в Росії саме тим, що знаходили російські люди на Заході. Цілі покоління потрапляли в полон Заходу, у пристрасне й гаряче наслідування його створінь і шукань; Росія взагалі відповідала живим відлуння те що, що відбувалося у країнах. Могутність її власного генія вперше виявилася у сфері літератури: після кількох десятиліть наслідування Заходу, через епоху Державіна, а потім Жуковського, приходить Пушкін, у якому російська творчість стала на власний шлях — не цураючись Заходу, навіть відгукуючись на його життя, але вже пов'язавши себе у свободі та натхненні із самими глибинами російського духу, з російською «стихією». За літературою пішли інші форми мистецтва (театр, живопис, пізніше музика), але незабаром й філософія в Росії вже знайшла свої шляхи — теж не цураючись Заходу, навіть навчаючись у нього постійно й старанно, але все ж таки живучи своїми натхненнями, своїми проблемами. XIX століття окрилило філософське обдарування у російських людей. Росія вийшла на шлях самостійної філософської думки.

Оригінальний текст (рос.)
в философии собственное творчество было всё же очень стеснено в России именно тем, что находили русские люди на Западе. Целые поколения попадали в плен Западу, в страстное и горячее следование его созданиям и исканиям; Россия вообще отвечала живым эхо на то, что совершалось на Западе. Мощь же её собственного гения впервые проявилась в сфере литературы: после нескольких десятилетий подражания Западу, через эпоху Державина, а потом Жуковского, приходит Пушкин, в котором русское творчество стало на собственный путь — не чуждаясь Запада, даже откликаясь на его жизнь, но уже связав себя в свободе и вдохновении с самыми глубинами русского духа, с русской «стихией». За литературой последовали другие формы искусства (театр, живопись, позднее музыка), но скоро и философия в России уже нашла свои пути — тоже не чуждаясь Запада, даже учась у него постоянно и прилежно, но все же живя своими вдохновениями, своими проблемами. XIX век окрылил философское дарование у русских людей. Россия вышла на путь самостоятельной философской мысли.

Філософське вчення Зеньківського включало метафізику, гносеологію та антропологію, причому він завжди прагнув дотримуватися християнської (церковної) традиції розуміння світу й людини. Вважав, що християнська філософія повинна мати особливу тему, яка відрізняє її від догматики:

Догматика є філософія віри, а християнська філософія є філософія, яка втікає з віри. Пізнання світу й людини, систематичне зведення основних принципів буття не дано в нашій вірі, вони повинні бути будовані у вільній творчій нашій праці, але у світлі Христовому.

Оригінальний текст (рос.)
Догматика есть философия веры, а христианская философия есть философия, вытекающая из веры. Познание мира и человека, систематическая сводка основных принципов бытия не даны в нашей вере, они должны быть построяемы в свободном творческом нашем труде, но в свете Христовом.

Борис Тихомиров писав, що скромні за обсягом, але вагомі за своєю значимістю роботи про Достоєвського з літературної спадщини Зеньковского увійшли до «золотого фонду» російської «достоєвістики» XX століття .

Оцінки творчості Редагувати

На думку укладачів-упорядників видання його спогадів «П'ять місяців при владі», Василь Зеньківський є класиком історії російської філософії та одним із стовпів культури Російського Зарубіжжя XX ст.

Погляди Редагувати

Василь Зеньківський був противником незалежності України, та вважав, що Україна має бути у складі Росії, навіть попри бажання самих українців. Восени 1931 року він писав:

...Росія не може й не повинна втрачати Україну. Україна має це знати — хоч би це знання далося їй у результаті кривавої війни; «поступитися» Україною комусь іншому (а реальне незалежне існування України поза Росією взагалі неможливе) Росія не повинна... Україна повинна зважати на те, що Росія ні за що нікому не поступиться Україні — хоч би як складалися історичні обставини, яка б не була воля самої України. Навіть проти волі України вона має бути у складі Росії — і це мають твердо й назавжди зрозуміти українські політики, якщо вони хочуть розуміти реальну історичну обстановку. Це не примха, не «Wille zur Macht» з боку «Московії» — це сувора й глибока потреба, з якою має рахуватися українська політична думка. Росія не може бути без України з політичних та економічних причин, для неї (Росії) це суворий імператив її історії, її долі. Тут просто немає питання — й хоч би як обурювалися українські політичні діячі, але перед невідворотністю цього якраз й має змиритися твереза й розумна українська політична думка. Якщо Україні забажається воювати з Росією — нехай воює, — але хоч би чого Росії не вартувала війна з Україною, вона її вестиме «до переможного кінця».
Оригінальний текст (рос.)
...Россия не может и не должна терять Украину. Украина должна это знать — хотя бы это знание далось ей в итоге кровавой войны; «уступить» Украину кому-нибудь другому (а реальное независимое существование Украины вне России вообще невозможно) Россия не должна... Украина должна считаться с тем, что Россия ни за что никому не уступит Украину — как бы ни складывались исторические обстоятельства, какова ни была воля самой Украины. Даже против воли Украины она должна быть в составе России — и это должны твердо и раз навсегда понять украинские политики, если они хотят понимать реальную историческую обстановку. Это не каприз, не «Wille zur Macht» со стороны «Московии» — это суровая и глубокая необходимость, с которой должна считаться украинская политическая мысль. Россия не может быть без Украины — по политическим и экономическим причинам, для нее (России) это суровый императив ее истории, ее судьбы. Тут просто нет вопроса — и как бы ни возмущались этим украинские политические деятели, но перед неотвратимостью этого как раз и должна смириться трезвая и разумная украинская политическая мысль. Если Украине будет угодно воевать с Россией — пусть воюет, — но чего бы России ни стоила война с Украиной, она будет ее вести «до победного конца».
Україна віддавала своїх найкращих синів Росії, й тим творила Росію — й має рацію Липинський, що не повинні українці зрікатися своїх прав на Росію, створену не одними великоросами, а й українцями. Але, віддаючи свої найкращі сили Росії, Україна не вмирала, а навпаки, розквітала у своєрідності.
Оригінальний текст (рос.)
Украина отдавала своих лучших сынов России, тем создавала Россию — и прав Липинский, что не должно отрекаться украинцам своих прав на Россию, которая создана не одними великороссами, но и украинцами. Но, отдавая свои лучшие силы России, Украина не умирала, а, наоборот, расцветала в своем своеобразии.

Вшанування пам'яті Редагувати

У мікрорайоні Книжківці міста Хмельницького на честь Василя Зеньківського (у форматі «вулиця Василя Зеньковського») у 2007 році перейменовано вулицю, яка до того носила назву Косіора, одного з організаторів Голодомору в Україні 1932—1933 років.

Твори Редагувати

  • Современное состояние психофизической проблемы. — К., 1905;
  • Проблема психической причинности. — К., 1914;
  • Психология детства. — Берлин, 1923, 279 с; (Перевидання: сербською і польською мовою — 1955; російською: — М.: Школа-Пресс, 1995. 334 с.)
  • Вопросы пола. — Париж, 1926. 71 с.
  • Дар свободы. — Париж, [б/д]. 23 с.
  • О чуде. — Париж, 1929.
  • На пороге зрелости. — Париж, 1929 (2-е видання — 1953).
  • История русской философии: В 2 томах. Париж — Т. 1. 1945. 469 с.; Т. 2. 1950. 477 с.
  • Проблема воспитания в свете христианской антропологии. — Париж, 1934
  • Das Bild des Menschen in der Ostlichen Kirche. — Stuttgart, 1953
  • Grundlagen der Orthodoxen Anthropologie. — Stuttgart, 1953
  • Русские мыслители и Европа. — Париж, 1955;
  • Наша эпоха. — Париж, 1955. 47 с
  • О мнимом материализме русской науки и философии. — Мюнхен, 1956. 72 с.
  • Апологетика. — Париж, 1957. 260 с. (2-е видання — М.: Братство Всемилостивого Спаса, [б/г]).
  • Русская педагогика XX века. — Париж, I960.
  • Н. В. Гоголь. — Париж, 1961 (перевидання: — М.: Слово, 1997. 224 с.)
  • Основы христианской философии. — Париж, 1961—1964. — Т. 1—2.
  • Педагогика. — Париж; Москва, 1996. 153 с.
  • Христианское учение о познании. — М.: Грааль, 2001. 140 с.
  • Пять месяцев у власти. — М.: Крутицкое подворье, 1995. 237 с. (2-е видання — Пять месяцев у власти [Воспоминания] / Под ред. М. А. Колерова. — М.: Издательский дом REGNUM, 2011. 648 с. Серия «Исследования по истории русской мысли». Том 15). ISBN 987-5-91887-013-6 (написана восени 1931)

Джерела та література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Пять месяцев у власти [Воспоминания] / Под ред. М. А. Колерова. — М.: Издательский дом REGNUM, 2011. 648 с. Серия «Исследования по истории русской мысли». Том 15. C 328
  2. Маслов К. С. «Рассылается по специальному списку»: об изданиях «Истории русской философии» Н. О. Лосского и В. В. Зеньковского в СССР в 50-е гг. ХХ в. // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. 2015. № 4.
  3. Тихомиров, 2007, с. 200.
  4. Пять месяцев у власти [Воспоминания] / Под ред. М. А. Колерова. — М.: Издательский дом REGNUM, 2011. 648 с. Серия «Исследования по истории русской мысли». Том 15. C 4
  5. Пять месяцев у власти [Воспоминания] / Под ред. М. А. Колерова. — М.: Издательский дом REGNUM, 2011. 648 с. Серия «Исследования по истории русской мысли». Том 15. C 309
  6. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 19 червня 2022. 
  7. Постанова Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року у розслідуваній Службою безпеки України кримінальній справі про геноцид в Україні у 1932—1933 роках

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasi l Vasi lovich Zenki vskij Zenkovskij nar 4 16 lipnya 1881 18810716 Proskuriv 5 serpnya 1962 Parizh ukrayinskij ta rosijskij filosof psiholog publicist ta cerkovnij i derzhavnij diyach Protivnik nezalezhnosti Ukrayini prihilnik vhodzhennya Ukrayini do skladu Rosiyi 1 Zenkivskij Vasil VasilovichZenkivskij Vasil Vasilovich Narodzhennya 4 16 lipnya 1881 Proskuriv Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert 5 serpnya 1962 1962 08 05 81 rik Parizh FranciyaPohovannya Sent Zhenev yev de Bua Krayina Rosijska imperiyaOsvita Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira i KNU imeni Tarasa Shevchenka Zmist 1 Zhittyepis 2 Pedagogichna ta naukova diyalnist 3 Filosofska diyalnist 4 Ocinki tvorchosti 5 Poglyadi 6 Vshanuvannya pam yati 7 Tvori 8 Dzherela ta literatura 9 Primitki 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiVasil Vasilovich Zenkivskij narodivsya 4 16 lipnya 1881 roku v misti Proskurovi u rodini svyashenika Vishu osvitu vin zdobuv na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu de buv odnim z bezposerednih uchniv Georgiya Chelpanova Docent a pislya stazhuvannya za kordonom zakinchennya yakogo zbiglosya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni ta zahistu doktorskoyi disertaciyi z 1915 roku profesor kafedri filosofiyi universitetu Chitav kurs psihologiyi ta logiki Aktivno cikavivsya religiyeyu Z 1908 go roku Vasil Zenkivskij stav golovoyu Kiyivskogo tovaristva z vivchennya religiyi ta filosofiyi aktivno priyednavsya do cerkovnogo ruhu v Ukrayini U 1918 roci Vasil Zenkivskij uvijshov do skladu uryadu Skoropadskogo obijnyavshi v nomu posadu ministra virospovidan Perebuvayuchi na cij posadi Zenkivskij porushuvav pitannya ukrayinizaciyi bogosluzhinnya zokrema perekladu Bibliyi ta bogosluzhbovih knig na ukrayinsku movu U 1919 roku viyihav za kordon spochatku do Yugoslaviyi de vikladav filosofiyu u Belgradskomu universiteti a z 1926 pracyuvav u Parizhi na posadi profesora filosofiyi Bogoslovskogo pravoslavnogo institutu V 1942 roci prijnyav san svyashenika Pomer 5 serpnya 1962 roku Pedagogichna ta naukova diyalnist RedaguvatiZ 1910 roku pochinaye chitati kurs zagalnoyi psihologiyi v Kiyivskomu universiteti Osoblivistyu rozroblenogo nim lekcijnogo kursu stav tisnij zv yazok psihologiyi z istoriyeyu pedagogichnih uchen ta zagalna religijna spryamovanist V V Zenkivskij namagavsya vihovati u studentiv interes do psihologiyi privernuti yih uvagu do novih doslidzhen u cij galuzi zaohotiti do naukovoyi roboti Z ciyeyu metoyu vin pochav vidnovlyuvati robotu psihologichnoyi laboratoriyi yaka pislya vid yizdu z Kiyeva G I Chelpanova ne pracyuvala U lekciyah ta naukovij roboti V V Zenkivskij namagavsya poyednati religijni poglyadi na sutnist i prirodu psihiki z doslidnimi danimi osoblivo visoku ocinku nadavav emocijnim elementam psihiki Jogo magisterska disertaciya Problema psihicheskoj prichinnosti 1914 stala svoyeridnoyu sproboyu pokazati osoblivosti psihichnih yavish ta yih zakonomirnostej porivnyano z yavishami materialnogo svitu Sered osnovnih jogo naukovih prac Pro socialne vihovannya 1920 Psihologiya ditinstva 1924 Problema vihovannya u svitli hristiyanskoyi antropologiyi 1934 Filosofska diyalnist RedaguvatiOsnovna pracya Vasilya Zinkivskogo Istoriya rosijskoyi filosofiyi osnovoyu yakogo stali jogo lekciyi u Svyato Sergiyivskomu bogoslovskomu instituti v Parizhi cya robota prisvyachena rosijskij dumci XVIII XX stolit Dvotomna Istoriya rosijskoyi filosofiyi vijshla v Parizhi rosijskoyu movoyu u 1948 1950 rokah i v 1956 bula vidana v SRSR obmezhenim tirazhem z grifom rozsilayetsya za specialnim spiskom 2 Vvazhav sho rosijska filosofiya ye unikalnim nacionalnim dosvidom stvorennya hristiyanskoyi filosofiyi Zvertav uvagu do bezperervnist rosijskoyi filosofskoyi tradiciyi Znachnu uvagu pridilyav temi vplivu zahidnoyi dumki na rosijsku filosofiyu Vvazhav sho doluchayuchis do filosofskoyi kulturi Zahodu rosijski lyudi hiba sho skorochuvali sobi shlyah svogo shodzhennya na visoti filosofskoyi dumki i shvidko vhodili u skladnu filosofsku problematiku svogo chasu U comu vidnoshenni gidne podivu te z yakoyu shvidkistyu viyavlyalisya na visoti suchasnosti napriklad rosijski vcheni Lomonosov u seredini XVIII st Lobachevskij u pershij tretini XIX st ta bagato inshih Originalnij tekst ros priobshayas k filosofskoj kulture Zapada russkie lyudi kak by sokrashali dlya sebya put sobstvennogo voshozhdeniya na vysoty filosofskoj mysli i bystro vhodili v slozhnuyu filosofskuyu problematiku svoego vremeni V etom otnoshenii dostojno udivleniya to s kakoj bystrotoj okazyvalis na vysote sovremennosti naprimer russkie uchyonye Lomonosov v seredine XVIII v Lobachevskij v pervoj treti XIX v i mnogie drugie Vodnochas na dumku Zenkivskogo u filosofiyi vlasna tvorchist bula vse zh taki duzhe utisnuta v Rosiyi same tim sho znahodili rosijski lyudi na Zahodi Cili pokolinnya potraplyali v polon Zahodu u pristrasne j garyache nasliduvannya jogo stvorin i shukan Rosiya vzagali vidpovidala zhivim vidlunnya te sho sho vidbuvalosya u krayinah Mogutnist yiyi vlasnogo geniya vpershe viyavilasya u sferi literaturi pislya kilkoh desyatilit nasliduvannya Zahodu cherez epohu Derzhavina a potim Zhukovskogo prihodit Pushkin u yakomu rosijska tvorchist stala na vlasnij shlyah ne curayuchis Zahodu navit vidgukuyuchis na jogo zhittya ale vzhe pov yazavshi sebe u svobodi ta nathnenni iz samimi glibinami rosijskogo duhu z rosijskoyu stihiyeyu Za literaturoyu pishli inshi formi mistectva teatr zhivopis piznishe muzika ale nezabarom j filosofiya v Rosiyi vzhe znajshla svoyi shlyahi tezh ne curayuchis Zahodu navit navchayuchis u nogo postijno j staranno ale vse zh taki zhivuchi svoyimi nathnennyami svoyimi problemami XIX stolittya okrililo filosofske obdaruvannya u rosijskih lyudej Rosiya vijshla na shlyah samostijnoyi filosofskoyi dumki Originalnij tekst ros v filosofii sobstvennoe tvorchestvo bylo vsyo zhe ochen stesneno v Rossii imenno tem chto nahodili russkie lyudi na Zapade Celye pokoleniya popadali v plen Zapadu v strastnoe i goryachee sledovanie ego sozdaniyam i iskaniyam Rossiya voobshe otvechala zhivym eho na to chto sovershalos na Zapade Mosh zhe eyo sobstvennogo geniya vpervye proyavilas v sfere literatury posle neskolkih desyatiletij podrazhaniya Zapadu cherez epohu Derzhavina a potom Zhukovskogo prihodit Pushkin v kotorom russkoe tvorchestvo stalo na sobstvennyj put ne chuzhdayas Zapada dazhe otklikayas na ego zhizn no uzhe svyazav sebya v svobode i vdohnovenii s samymi glubinami russkogo duha s russkoj stihiej Za literaturoj posledovali drugie formy iskusstva teatr zhivopis pozdnee muzyka no skoro i filosofiya v Rossii uzhe nashla svoi puti tozhe ne chuzhdayas Zapada dazhe uchas u nego postoyanno i prilezhno no vse zhe zhivya svoimi vdohnoveniyami svoimi problemami XIX vek okrylil filosofskoe darovanie u russkih lyudej Rossiya vyshla na put samostoyatelnoj filosofskoj mysli Filosofske vchennya Zenkivskogo vklyuchalo metafiziku gnoseologiyu ta antropologiyu prichomu vin zavzhdi pragnuv dotrimuvatisya hristiyanskoyi cerkovnoyi tradiciyi rozuminnya svitu j lyudini Vvazhav sho hristiyanska filosofiya povinna mati osoblivu temu yaka vidriznyaye yiyi vid dogmatiki Dogmatika ye filosofiya viri a hristiyanska filosofiya ye filosofiya yaka vtikaye z viri Piznannya svitu j lyudini sistematichne zvedennya osnovnih principiv buttya ne dano v nashij viri voni povinni buti budovani u vilnij tvorchij nashij praci ale u svitli Hristovomu Originalnij tekst ros Dogmatika est filosofiya very a hristianskaya filosofiya est filosofiya vytekayushaya iz very Poznanie mira i cheloveka sistematicheskaya svodka osnovnyh principov bytiya ne dany v nashej vere oni dolzhny byt postroyaemy v svobodnom tvorcheskom nashem trude no v svete Hristovom Boris Tihomirov pisav sho skromni za obsyagom ale vagomi za svoyeyu znachimistyu roboti pro Dostoyevskogo z literaturnoyi spadshini Zenkovskogo uvijshli do zolotogo fondu rosijskoyi dostoyevistiki XX stolittya 3 Ocinki tvorchosti RedaguvatiNa dumku ukladachiv uporyadnikiv vidannya jogo spogadiv P yat misyaciv pri vladi Vasil Zenkivskij ye klasikom istoriyi rosijskoyi filosofiyi ta odnim iz stovpiv kulturi Rosijskogo Zarubizhzhya XX st 4 Poglyadi RedaguvatiVasil Zenkivskij buv protivnikom nezalezhnosti Ukrayini ta vvazhav sho Ukrayina maye buti u skladi Rosiyi navit popri bazhannya samih ukrayinciv Voseni 1931 roku vin pisav nbsp Rosiya ne mozhe j ne povinna vtrachati Ukrayinu Ukrayina maye ce znati hoch bi ce znannya dalosya yij u rezultati krivavoyi vijni postupitisya Ukrayinoyu komus inshomu a realne nezalezhne isnuvannya Ukrayini poza Rosiyeyu vzagali nemozhlive Rosiya ne povinna Ukrayina povinna zvazhati na te sho Rosiya ni za sho nikomu ne postupitsya Ukrayini hoch bi yak skladalisya istorichni obstavini yaka b ne bula volya samoyi Ukrayini Navit proti voli Ukrayini vona maye buti u skladi Rosiyi i ce mayut tverdo j nazavzhdi zrozumiti ukrayinski politiki yaksho voni hochut rozumiti realnu istorichnu obstanovku Ce ne primha ne Wille zur Macht z boku Moskoviyi ce suvora j gliboka potreba z yakoyu maye rahuvatisya ukrayinska politichna dumka Rosiya ne mozhe buti bez Ukrayini z politichnih ta ekonomichnih prichin dlya neyi Rosiyi ce suvorij imperativ yiyi istoriyi yiyi doli Tut prosto nemaye pitannya j hoch bi yak oburyuvalisya ukrayinski politichni diyachi ale pered nevidvorotnistyu cogo yakraz j maye zmiritisya tvereza j rozumna ukrayinska politichna dumka Yaksho Ukrayini zabazhayetsya voyuvati z Rosiyeyu nehaj voyuye ale hoch bi chogo Rosiyi ne vartuvala vijna z Ukrayinoyu vona yiyi vestime do peremozhnogo kincya 1 Originalnij tekst ros Rossiya ne mozhet i ne dolzhna teryat Ukrainu Ukraina dolzhna eto znat hotya by eto znanie dalos ej v itoge krovavoj vojny ustupit Ukrainu komu nibud drugomu a realnoe nezavisimoe sushestvovanie Ukrainy vne Rossii voobshe nevozmozhno Rossiya ne dolzhna Ukraina dolzhna schitatsya s tem chto Rossiya ni za chto nikomu ne ustupit Ukrainu kak by ni skladyvalis istoricheskie obstoyatelstva kakova ni byla volya samoj Ukrainy Dazhe protiv voli Ukrainy ona dolzhna byt v sostave Rossii i eto dolzhny tverdo i raz navsegda ponyat ukrainskie politiki esli oni hotyat ponimat realnuyu istoricheskuyu obstanovku Eto ne kapriz ne Wille zur Macht so storony Moskovii eto surovaya i glubokaya neobhodimost s kotoroj dolzhna schitatsya ukrainskaya politicheskaya mysl Rossiya ne mozhet byt bez Ukrainy po politicheskim i ekonomicheskim prichinam dlya nee Rossii eto surovyj imperativ ee istorii ee sudby Tut prosto net voprosa i kak by ni vozmushalis etim ukrainskie politicheskie deyateli no pered neotvratimostyu etogo kak raz i dolzhna smiritsya trezvaya i razumnaya ukrainskaya politicheskaya mysl Esli Ukraine budet ugodno voevat s Rossiej pust voyuet no chego by Rossii ni stoila vojna s Ukrainoj ona budet ee vesti do pobednogo konca nbsp nbsp Ukrayina viddavala svoyih najkrashih siniv Rosiyi j tim tvorila Rosiyu j maye raciyu Lipinskij sho ne povinni ukrayinci zrikatisya svoyih prav na Rosiyu stvorenu ne odnimi velikorosami a j ukrayincyami Ale viddayuchi svoyi najkrashi sili Rosiyi Ukrayina ne vmirala a navpaki rozkvitala u svoyeridnosti 5 Originalnij tekst ros Ukraina otdavala svoih luchshih synov Rossii tem sozdavala Rossiyu i prav Lipinskij chto ne dolzhno otrekatsya ukraincam svoih prav na Rossiyu kotoraya sozdana ne odnimi velikorossami no i ukraincami No otdavaya svoi luchshie sily Rossii Ukraina ne umirala a naoborot rascvetala v svoem svoeobrazii nbsp Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU mikrorajoni Knizhkivci mista Hmelnickogo na chest Vasilya Zenkivskogo u formati vulicya Vasilya Zenkovskogo u 2007 roci perejmenovano vulicyu yaka do togo nosila nazvu Kosiora 6 odnogo z organizatoriv Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 rokiv 7 Tvori RedaguvatiSovremennoe sostoyanie psihofizicheskoj problemy K 1905 Problema psihicheskoj prichinnosti K 1914 Psihologiya detstva Berlin 1923 279 s Perevidannya serbskoyu i polskoyu movoyu 1955 rosijskoyu M Shkola Press 1995 334 s Voprosy pola Parizh 1926 71 s Dar svobody Parizh b d 23 s O chude Parizh 1929 Na poroge zrelosti Parizh 1929 2 e vidannya 1953 Istoriya russkoj filosofii V 2 tomah Parizh T 1 1945 469 s T 2 1950 477 s Problema vospitaniya v svete hristianskoj antropologii Parizh 1934 Das Bild des Menschen in der Ostlichen Kirche Stuttgart 1953 Grundlagen der Orthodoxen Anthropologie Stuttgart 1953 Russkie mysliteli i Evropa Parizh 1955 Nasha epoha Parizh 1955 47 s O mnimom materializme russkoj nauki i filosofii Myunhen 1956 72 s Apologetika Parizh 1957 260 s 2 e vidannya M Bratstvo Vsemilostivogo Spasa b g Russkaya pedagogika XX veka Parizh I960 N V Gogol Parizh 1961 perevidannya M Slovo 1997 224 s Osnovy hristianskoj filosofii Parizh 1961 1964 T 1 2 Pedagogika Parizh Moskva 1996 153 s Hristianskoe uchenie o poznanii M Graal 2001 140 s Pyat mesyacev u vlasti M Krutickoe podvore 1995 237 s 2 e vidannya Pyat mesyacev u vlasti Vospominaniya Pod red M A Kolerova M Izdatelskij dom REGNUM 2011 648 s Seriya Issledovaniya po istorii russkoj mysli Tom 15 ISBN 987 5 91887 013 6 napisana voseni 1931 Dzherela ta literatura RedaguvatiT S Ostashko Zenkivskij Vasil Vasilovich Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 353 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Zenkivskij Vasil Vasilovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Russkie pisateli emigracii Biograficheskie svedeniya i bibliografiya ih knig po bogosloviyu religioznoj filosofii cerkovnoj istorii i pravoslavnoj kulture 1921 1972 Sostavitel N M Zernov Boston G K Hall amp Co 1973 ros Za rubezhom Belgrad Parizh Oksford Hronika semi Zernovyh 1921 1972 Pod red N M i M V Zernovyh Parizh YMCA Press 1973 S 98 ros Zenkovskij V V Rec na kn Wilfred Monod Du protestantisme Seriya Les religions Felix Alcan 1928 Put Parizh 1928 15 Fevr S 135 137 Primitki Redaguvati a b Pyat mesyacev u vlasti Vospominaniya Pod red M A Kolerova M Izdatelskij dom REGNUM 2011 648 s Seriya Issledovaniya po istorii russkoj mysli Tom 15 C 328 Maslov K S Rassylaetsya po specialnomu spisku ob izdaniyah Istorii russkoj filosofii N O Losskogo i V V Zenkovskogo v SSSR v 50 e gg HH v Vestnik Russkoj hristianskoj gumanitarnoj akademii 2015 4 Tihomirov 2007 s 200 Pyat mesyacev u vlasti Vospominaniya Pod red M A Kolerova M Izdatelskij dom REGNUM 2011 648 s Seriya Issledovaniya po istorii russkoj mysli Tom 15 C 4 Pyat mesyacev u vlasti Vospominaniya Pod red M A Kolerova M Izdatelskij dom REGNUM 2011 648 s Seriya Issledovaniya po istorii russkoj mysli Tom 15 C 309 Mikrorajon Knizhkivci istoriya ta sogodennya Informacijna dovidka pidgotuvala V V Bugayeva Hmelnickij 2011 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 19 chervnya 2022 Postanova Apelyacijnogo sudu mista Kiyeva vid 13 sichnya 2010 roku u rozsliduvanij Sluzhboyu bezpeki Ukrayini kriminalnij spravi pro genocid v Ukrayini u 1932 1933 rokahPosilannya RedaguvatiMikrorajon Knizhkivci istoriya ta sogodennya Informacijna dovidka pidgotuvala V V Bugayeva Hmelnickij 2011 Arhivovano 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Tut mozhna vznati bilshe pro jogo filosofski poglyadi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zhittya o Vasilya Zenkovskogo na sajti Religijni diyachi rosijskogo zakordonu Arhivovano 20 travnya 2012 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zenkivskij Vasil Vasilovich amp oldid 40630251