www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовківський повіт Округ ЖовківськийКоронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїна Австрійська імперія Австро Уг

Жовківський повіт

Жовківський повіт
Округ Жовківський
Коронний край  Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
Центр Жовква
Створений 1854
Площа 1256,81 км² (1890)
Населення 80 936 (1890)
Найбільші міста Жовква, Куликів, Великі Мости

Жовківський повіт (пол. Powiat żółkiewski) — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях. Існував від 1854 до 1944 року і входив до складу різних держав (Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і Третього Райху). Центром повіту було місто Жовква.

Австро-Угорщина Редагувати

Провісник пізнішого адміністративного повіту (одночасно адміністративно-судовий орган) «повітове староство Жовква» було створене наприкінці 1850 р. і йому підпорядковувались:

  • Судовий округ Жовква,
  • Судовий округ Мости Великі,
  • Судовий округ Кам'янка Струмилова.

Після проголошення в 1854 р., 29 вересня 1855 р. в межах Львівського округу було створене повітове управління Жовква (відповідальне за управління та юрисдикцію). Після реформи 1867 р. до повіту Жовква приєднані повіти Куликів і Мости Великі, однак структура окремих трьох повітових судів залишилась. Повіт охоплював 74 громади і 54 фільварки із загальним числом населення 71 864 осіб, з якого 69 591 особи належали до громад, а 2 273 - до фільварків.

Поділявся на три судові повіти: Жовкву, Куликів, Мости Великі. На 31 грудня 1880 року судовий повіт Жовкви охоплював 30 громад та 15 фільварків, у ньому проживало 28 923 жителів. У судовому повіті Куликова було 26 громад та 20 фільварків, нараховувалося 20 917 осіб. До судового повіту Мостів Великих входило 18 громад, 19 фільварків, проживало 22 024 мешканців. На той час у повіті переважали малі громади: лише 21 громада мала чисельність населення понад 1000 осіб.

1881 року на території повіту були проведені перші вибори Жовківської повітової ради.

На початок Першої світової війни у Жовківському повіті діяли Народний Дім, філії «Просвіти», Руського Педагогічного Товариства, «Сільського господаря», військових організацій «Січові Стрільці», «Сокіл», «Пласт».

ЗУНР Редагувати

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Михайло Король (УНДП). Делегатом до УНРади обраний від повіту о. Платонід Філяс (УНДП).

Під польською окупацією Редагувати

Жовківський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1880
Населення: 95.500
Площа: 1 111 км²
Густота: 112 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Жовква
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Стефан Бернатович, Ян Емерик

Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР.

Зміни адміністративного поділу Редагувати

Жовківський повіт

1 квітня 1930 р. села Батятичі, Рожанка, Костянтинівка і Зубів Міст передані з Жовківського повіту Львівського воєводства до Кам'янко-Струмилівського повіту Тарнопольського воєводства.

Згідно з переписом 1931 року у повіті було 3 міські та 68 сільських громад, усього 288 населених пунктів, де проживало 95 206 осіб. У 30 громадах жителів було понад 1000 осіб. За адміністративним поділом від 1 квітня 1932 року до Жовківського повіту входило 3 міста (міські ґміни Жовква, Куликів і Мости Великі). Площа повіту складала 1111 км².

Під час адміністративної реформи 1934 року була введена нова адміністративна одиниця — волость, що об'єднувала кілька громад. Жовківський повіт було поділено на 9 сільських громад — волостей (ґмін).

Міста (Міські ґміни) Редагувати

  1. м. Жовква
  2. містечко Куликів — місто з 1934 р.
  3. містечко Мости Великі — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Редагувати

Кількість: 

1920—1930 рр. — 72

1930—1934 рр. — 68

1934—1939 рр. — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Воля Висоцька Воля Висоцька, Добросин, Глинсько (Глинськ), Замочок, Липина, Пили 6
2 Ґміна Зіболки Артасів, Блищиводи, Жовтанецька Воля (Воля-Жовтанецька), Желдець, Звертів, Зіболки, Красічин, Нагірці, Передриміхи Малі, Передрімихи Великі, Теодорсгоф 11
3 Ґміна Бутини Бесіди, Бутини, Двірці, Любеля, Пристань 5
4 Ґміна Колодно Дальнич, Жовтанці, Колодно, Колоденці, Печихвости, Честині 6
5 Ґміна Крехів Брище, Вілька Кунинська, Гутисько, Крехів, Кунин, Майдан, Провала, Руда Крехівська, Фійна 9
6 Ґміна Мокротин Візенберґ, Мацошин, Мокротин, Мокротин Колонія, Поляни, Скварява Нова, Скварява Стара, Сопошин 8
7 Ґміна Великі Мости Боянець, Борове, Волиця, Купичволя, Реклинець, Станислівка, Стремінь 7
8 Ґміна Надичі Дорошів Малий, Дорошів Великий, Гребенці, Кошелів, Мервичі, Могиляни, Надичі, Нове Село, Перемивки, Смереків, Сулимів, Уднів 12
9 Ґміна Туринка В'язова, Деревня, Кулява, Туринка 4
передано до Камʼянського повіту Тарнопільського воєводства Батятичі (до 01.04.1930), Рожанка (до 01.04.1930), Костянтинівка (до 01.04.1930), Зубів Міст (до 01.04.1930) 4

Перейменування Редагувати

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:

Населення Редагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 72 % населення повіту.

Станом на 01.01.1939 року в Жовківському повіті проживало 101 970 жителів, із яких: українців-грекокатоликів — 75 855 (74,39 %), українців-латинників — 8 400 (8,24 %), поляків — 7 455 (7,31 %), польських колоністів міжвоєнного періоду — 1 220 (1,2 %), євреїв — 7 420 (7,28 %), німців — 1 590 (1,56 %). Українці домінували у сільській місцевості, у містах більшість складали поляки та жиди.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 507 населення ніби-то було аж 35 816 (37,5 %) поляків при 56 060 (58,7 %) українців, 3 344 (3,5 %) євреїв і 151 (0,16 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

СРСР Редагувати

Після приєднання західноукраїнських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Рейх Редагувати

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Жовківський повіт, для управління яким 11.08.1941 утворено окружне староство і об'єднання гмін Лемберг-Ланд (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land). Відновлений був також і поділ на ґміни. На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. Адміністративним центром було місто Львів.

Пізніше окружне староство Лемберг-Ланд було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Захід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-West). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019. 
  2. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016. 
  3. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.[недоступне посилання] (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017. 
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 104—106
  6. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945 [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhovkivskij povit Okrug ZhovkivskijKoronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr ZhovkvaStvorenij 1854Plosha 1256 81 km 1890 Naselennya 80 936 1890 Najbilshi mista Zhovkva Kulikiv Veliki MostiZhovkivskij povit pol Powiat zolkiewski istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah Isnuvav vid 1854 do 1944 roku i vhodiv do skladu riznih derzhav Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi SRSR i Tretogo Rajhu Centrom povitu bulo misto Zhovkva Zmist 1 Avstro Ugorshina 2 ZUNR 3 Pid polskoyu okupaciyeyu 3 1 Zmini administrativnogo podilu 3 1 1 Mista Miski gmini 3 1 2 Silski gmini 3 2 Perejmenuvannya 3 3 Naselennya 4 SRSR 5 Tretij Rejh 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaAvstro Ugorshina RedaguvatiProvisnik piznishogo administrativnogo povitu odnochasno administrativno sudovij organ povitove starostvo Zhovkva bulo stvorene naprikinci 1850 r i jomu pidporyadkovuvalis Sudovij okrug Zhovkva Sudovij okrug Mosti Veliki Sudovij okrug Kam yanka Strumilova Pislya progoloshennya v 1854 r 29 veresnya 1855 r v mezhah Lvivskogo okrugu bulo stvorene povitove upravlinnya Zhovkva vidpovidalne za upravlinnya ta yurisdikciyu Pislya reformi 1867 r do povitu Zhovkva priyednani poviti Kulikiv i Mosti Veliki odnak struktura okremih troh povitovih sudiv zalishilas Povit ohoplyuvav 74 gromadi i 54 filvarki iz zagalnim chislom naselennya 71 864 osib z yakogo 69 591 osobi nalezhali do gromad a 2 273 do filvarkiv Podilyavsya na tri sudovi poviti Zhovkvu Kulikiv Mosti Veliki Na 31 grudnya 1880 roku sudovij povit Zhovkvi ohoplyuvav 30 gromad ta 15 filvarkiv u nomu prozhivalo 28 923 zhiteliv U sudovomu poviti Kulikova bulo 26 gromad ta 20 filvarkiv narahovuvalosya 20 917 osib Do sudovogo povitu Mostiv Velikih vhodilo 18 gromad 19 filvarkiv prozhivalo 22 024 meshkanciv Na toj chas u poviti perevazhali mali gromadi lishe 21 gromada mala chiselnist naselennya ponad 1000 osib 1881 roku na teritoriyi povitu buli provedeni pershi vibori Zhovkivskoyi povitovoyi radi Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni u Zhovkivskomu poviti diyali Narodnij Dim filiyi Prosviti Ruskogo Pedagogichnogo Tovaristva Silskogo gospodarya vijskovih organizacij Sichovi Strilci Sokil Plast ZUNR RedaguvatiPovit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv d r Mihajlo Korol UNDP Delegatom do UNRadi obranij vid povitu o Platonid Filyas UNDP 1 Pid polskoyu okupaciyeyu RedaguvatiZhovkivskij povitOsnovni daniKrayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo LvivskeUtvorenij 1880Naselennya 95 500Plosha 1 111 km Gustota 112 osib km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr m Zhovkva nbsp Mapa povituPovitova vladaStarosta Stefan Bernatovich Yan EmerikVklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva 3 grudnya 1920 roku na okupovanih polyakami zemlyah ZUNR Zmini administrativnogo podilu Redaguvati nbsp Zhovkivskij povit1 kvitnya 1930 r sela Batyatichi Rozhanka Kostyantinivka i Zubiv Mist peredani z Zhovkivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva do Kam yanko Strumilivskogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva 2 Zgidno z perepisom 1931 roku u poviti bulo 3 miski ta 68 silskih gromad usogo 288 naselenih punktiv de prozhivalo 95 206 osib U 30 gromadah zhiteliv bulo ponad 1000 osib Za administrativnim podilom vid 1 kvitnya 1932 roku do Zhovkivskogo povitu vhodilo 3 mista miski gmini Zhovkva Kulikiv i Mosti Veliki Plosha povitu skladala 1111 km Pid chas administrativnoyi reformi 1934 roku bula vvedena nova administrativna odinicya volost sho ob yednuvala kilka gromad Zhovkivskij povit bulo podileno na 9 silskih gromad volostej gmin Mista Miski gmini Redaguvati m Zhovkva mistechko Kulikiv misto z 1934 r mistechko Mosti Veliki misto z 1934 r Silski gmini Redaguvati Kilkist 1920 1930 rr 721930 1934 rr 681934 1939 rr 9 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Volya Visocka Volya Visocka Dobrosin Glinsko Glinsk Zamochok Lipina Pili 62 Gmina Zibolki Artasiv Blishivodi Zhovtanecka Volya Volya Zhovtanecka Zheldec Zvertiv Zibolki Krasichin Nagirci Peredrimihi Mali Peredrimihi Veliki Teodorsgof 113 Gmina Butini Besidi Butini Dvirci Lyubelya Pristan 54 Gmina Kolodno Dalnich Zhovtanci Kolodno Kolodenci Pechihvosti Chestini 65 Gmina Krehiv Brishe Vilka Kuninska Gutisko Krehiv Kunin Majdan Provala Ruda Krehivska Fijna 96 Gmina Mokrotin Vizenberg Macoshin Mokrotin Mokrotin Koloniya Polyani Skvaryava Nova Skvaryava Stara Soposhin 87 Gmina Veliki Mosti Boyanec Borove Volicya Kupichvolya Reklinec Stanislivka Stremin 78 Gmina Nadichi Doroshiv Malij Doroshiv Velikij Grebenci Kosheliv Mervichi Mogilyani Nadichi Nove Selo Peremivki Smerekiv Sulimiv Udniv 129 Gmina Turinka V yazova Derevnya Kulyava Turinka 4peredano do Kamʼyanskogo povitu Tarnopilskogo voyevodstva Batyatichi do 01 04 1930 Rozhanka do 01 04 1930 Kostyantinivka do 01 04 1930 Zubiv Mist do 01 04 1930 4Perejmenuvannya Redaguvati Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski 3 Teodoruvka pol Teodorowka zamist Teodorsgof nim Theodorshof Kachoruvka pol Kaczorowka zamist Erenfeld nim Ehrenfeld Chervoni Kamyen pol Czerwony Kamien zamist Vizenberg nim Wiesebberg Naselennya Redaguvati U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 72 naselennya povitu 4 Stanom na 01 01 1939 roku v Zhovkivskomu poviti prozhivalo 101 970 zhiteliv iz yakih ukrayinciv grekokatolikiv 75 855 74 39 ukrayinciv latinnikiv 8 400 8 24 polyakiv 7 455 7 31 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 220 1 2 yevreyiv 7 420 7 28 nimciv 1 590 1 56 Ukrayinci dominuvali u silskij miscevosti u mistah bilshist skladali polyaki ta zhidi 5 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 95 507 naselennya nibi to bulo azh 35 816 37 5 polyakiv pri 56 060 58 7 ukrayinciv 3 344 3 5 yevreyiv i 151 0 16 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskim 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami SRSR RedaguvatiPislya priyednannya zahidnoukrayinskih zemel do Ukrayinskoyu RSR povit vklyuchenij 27 listopada 1939 r do skladu novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 17 sichnya 1940 roku povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Velikomostivskij z miskoyi gmini Mosti Veliki ta silskih gmin Veliki Mosti Butini i Turinka Kulikivskij z miskoyi gmini Kulikiv ta silskih gmin Zibolki Kolodno i Nadichi Zhovkivskij z miskoyi gmini Zhovkva ta silskih gmin Volya Visocka Krehiv i Mokrotin Tretij Rejh RedaguvatiNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij Zhovkivskij povit dlya upravlinnya yakim 11 08 1941 utvoreno okruzhne starostvo i ob yednannya gmin Lemberg Land nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg Land Vidnovlenij buv takozh i podil na gmini Na choli stoyav okruzhnij starosta krajsgauptman Administrativnim centrom bulo misto Lviv Piznishe okruzhne starostvo Lemberg Land bulo perejmenovano na okruzhne starostvo Lemberg Land Zahid nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land West 6 1 kvitnya 1942 shlyahom ob yednannya okruzhnih starostv Lemberg Land Shid i Lemberg Land Zahid ta krajskomisariatu Sudova Vishnya bulo utvoreno t zv Lvivsku zamisku okrugu nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land abo zh Lvivske okruzhne starostvo Z 1 chervnya 1943 kerivnikom ob yednanogo okruzhnogo starostva stav oberlandrat baron Joahim fon der Layen 1 lipnya 1943 stvoreno Bibrkivskij Gorodockij Sudovovishnyanskij i Zhovkivskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Bobrka Grodek Sadowa Wisznia Zolkiew Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni Div takozh RedaguvatiZhovkivskij rajon ZhovkvaPrimitki Redaguvati Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Dz U 1929 nr 81 poz 602 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 104 106 Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 Arhivovano 24 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Dzherela RedaguvatiBryuhovicka H Zauvagi do istoriyi Zhovkvi Arhivovano 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Yi 2012 Ch 67 Shankivskij L Strij i Strijshina u vizvolnij vijni 1918 1920 rr Arhivovano 10 lyutogo 2005 u Wayback Machine Yi 2012 Ch 70 Zolkiewski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 821 pol Posilannya RedaguvatiInternet portal Moya Zhovkivshina Proces formuvannya Zhovkivskogo rajonu Arhivovano 23 listopada 2017 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhovkivskij povit amp oldid 38709184