Стара Скваря́ва — село у Львівському районі Львівської області. Голова сільської ради- Маслюк Роман Володимирович.
| село Стара Скварява | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Львівська область | |
| Район | Львівський район | |
| Громада | Жовківська міська громада | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1398 | |
| Населення | 1,090 | |
| Площа | 0,971 км² | |
| Густота населення | 1122,55 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 80354 | |
| Телефонний код | +380 3252 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 50°02′19″ пн. ш. 23°56′41″ сх. д. / 50.03861° пн. ш. 23.94472° сх. д.Координати: 50°02′19″ пн. ш. 23°56′41″ сх. д. / 50.03861° пн. ш. 23.94472° сх. д. | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 80354, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Стара Скварява | |
| Карта | ||
Стара Скварява | ||
Стара Скварява | ||
| Мапа | ||
| Стара Скварява у Вікісховищі |
Розташування ред.
Лежить на південь від Жовкви. На схід лежать Сопошин і Мацошин, на південь — Мокротин, на захід — Нова Скварява, на північ — Глинськ і Жовква. Вздовж південного кордону села протікає річка Свиня. На пн.-сході села, в лісі Загуменному, утворюється притока Свині і пливе на схід до Сопошина. В долині цього потоку лежить сільська забудова.
Історія ред.
Стара Скварява (пол. Skwarzawa Stara) — згадується в документі 1368 року як «село королівське». Належало до Жовківського повіту.
В 1880 році було 97 будинків, 558 жителів у гміні. (315 греко-католиків, 235 римо-католиків, 8 ізраелітів; 489 русинів, 14 поляків, 55 німців). Парафія римо-католицька була в Жовкві, греко-католицька була в Новій Скваряві. В селі була церква. Стара та Нова Скварява належали раніше Жолкевським і Собеським. В рукописі, що знаходився в бібліотеці Осолінських (№ 2837), на стор. 162 можна прочитати: "A.D. 1633 die 28 februarii. Cracoviae in comitiis coronationis. Ex actis metrices regni. Privilegium super villas regales, Krechow, Skwarzawa Nowa vulgo dicta Czajkowa Wola, Skwarzawa Stara etc. ad capitaneatum Javoroviense pertinentes Generoso, Vladislao Kazanowski, capitaneo crosnensi a Vladislao quarto rege collatum". В люстрації з 1661 і 1662 років (Рукопис Осолінських № 2834, стр. 223) можна прочитати: "Це село на чвертях ланових здавна посаджено. Підданих в цьому селі перед війною було 150; тепер тільки на 4 чвертях сидять 12. Інші чверті лежать пустими... Млин у цьому селі був, 12 років уже пустує чума... Корчма в цьому селі була, тепер пустує, однак пиво з двірського бровару там дають. Межує це село з Мокротином з одного боку, з Мацошином (Macierzyn) з другого, з Глинськом з третього, з Креховом з четвертого боку.".
Пам'ятки ред.
За гора (Загора) — ентомологічний заказник місцевого значення.
У селі біля мурованого храму збереглася , реставровану в 2015 році з унікальним Староскварявським іконостасом XVI-XVIII ст.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- На карті Львівщини постав новий музей — “Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.”
Посилання ред.
- Велосипедний маршрут «Одноденний маршрут по Жовківському Розточчю».[недоступне посилання з травня 2019]
Бібліографія ред.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1889, t. X (str.742, №3)[недоступне посилання з травня 2019].
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1902, t. XV cz.2(str. 592)[недоступне посилання з травня 2019].