www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зіболки село у Львівському районі Львівської області Належить до Жовківської міської громади Перша згадка про село в іст

Зіболки

Зіболки — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади. Перша згадка про село в історичних документах припадає на 1399 рік. З 1949 року по 1991 рік село мало назву Підлісне.

село Зіболки
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Жовківська міська громада
Основні дані
Засноване 1399
Населення 1201 особа
Площа 3,175 км²
Густота населення 378,27 осіб/км²
Поштовий індекс 80360
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°02′04″ пн. ш. 24°08′12″ сх. д. / 50.03444° пн. ш. 24.13667° сх. д. / 50.03444; 24.13667Координати: 50°02′04″ пн. ш. 24°08′12″ сх. д. / 50.03444° пн. ш. 24.13667° сх. д. / 50.03444; 24.13667
Місцева влада
Карта
Зіболки
Зіболки
Мапа

Історія ред.

Часи Королівства Польського та Речі Посполитої ред.

Село Зіболки станом на 1398 рік було власністю Петра Сніського. Король Владислав Ягайло дарував його в 1398 році якомусь Ярославові, в 1402 році перейшло у власність шляхтича Миколая, дідича Куликова. В 1543 році було проведене розмежування цього села. 1578 року було власністю белзького каштеляна Станіслава Журавніцького, 1632-го перейшло до Кшиштофа Журавніцького. 1634 року Станіслав Данилович та його дружина Зофія Жолкевська купили Зіболки та Куликів за 40000 злотих польських. Власниками села були, зокрема, представники родів Жолкевських, Даниловичів, Собеських.

Часи Австрійських монархій ред.

Зіболки (пол. Dzibułki, разом з Бродом пол. Brod і Забавкою пол. Zabawka) — село, що належало до Жовківського повіту, 9 км від римо-католицької парафії в Куликові. Населення в 1880 році: всього 1304 мешканці, з них 1173 греко-католики, 92 римо-католики, 49 ізраелітів. В селі була етатова школа з одним вчителем. Велика земельна власність належала монастирю оо. Домініканів у Жовкві.

Друга світова війна ред.

22 березня 1945 під с. Зіболки відбувся бій, відомий як Бій під Жовквою.

Відділ УПА «Галайда-1» під командуванням сотенного «Перемоги» (Василяшко Василь), чисельність якого становила 167 вояків, протягом двох годин протистояв наступові двох полків Червоної армії, підсилених підрозділами НКВД. Успішно відбивши ворожі наступи, сотня прорвалася з оточення. В. Василяшко в бою був поранений у груди, але, попри це, холоднокровно командував проривом. Після короткого лікування він вже за кілька тижнів повернувся до командування своїм відділом. Наказом УПА-Захід ч. 12 від 28.04.1945 р. «Перемога» був нагороджений Бронзовим Хрестом бойової заслуги, а наказом Головного Військового Штабу УПА ч. 2/45 від 27.04.1945 р. йому присвоєно ступінь хорунжого УПА.

Релігія ред.

Греко-католицька парафія ред.

На південь від села стояла на пагорбі дерев'яна церква, поставлена в 1796 році. Про давнішу церкву була легенда, що село Зіболки лежало раніше на схід від цього пагорбка, на якому церква стоїть. Після того як татари спалили село разом з церквою, люди більше не будували на старому місці, а перенесли село на захід, де тепер стоїть село і де раніше був ліс, так само, як і на цьому пагорбі. В лісі була капличка Святих апостолів Петра і Павла, які об'явилися в цьому місці, і в цій капличці відправлялись служби Божі, аж до часу, коли збудовано нову церкву, яка згоріла 1785 року. Доказом правдивості цієї легенди є те, що на празник в день Святих апостолів Петра і Павла люди з цілої околиці сходяться, тому що і давніше сходились до каплички святих апостолів, хоча теперішня церква названа на честь Святих Кузьми і Дем'яна. В лісі був дубовий хрест, який стояв на місці, на якому під час страшної епідемії в Жовкві в 1770 році велика кількість жовківських жителів, які втекли до лісу в Зіболках, загинули частково від голоду, частково від хвороби. Жителі були греко-католицької віри, ізраелітів було 2 сім'ї. Частина села, що називається «Волохи», населена волоськими колоністами, напевно військовими полоненими, як це можна судити з їхніх прізвищ, наприклад Запинка, Чивара, Керкер і т. д. Є тут і інші колоністи, які мають прізвище «Турчин».

Парафія УГКЦ належала до Куликівського деканату УГКЦ наприкінці ХІХ століття.

Римо-католицька парафія ред.

Час первинної фундації парафії невідомий, є тільки згадка в засновних актах костелу в Куликові. Згідно з нею, львівський латинський архієпископ Якуб Стрепа, посвячуючи Куликівський костел у 1398 році, записав йому зі своїх столових доходів десятину із Зіболок.

Дитячий табір ред.

Дитячий табір «Росинка» заснований 1976 року силами сільських господарств. Кожен колгосп Нестеровського (з 1991 року — Жовківський) району Львівської області збудував один будиночок (колибу) і табір розпочав своє існування.

В 1990-их роках табір приблизно на 10 років перебрав на себе УДЮМК Франківського району міста Львова. В цей період табір змінює свою назву на «Усмішка».

В січні 2003 року табір було повернуто в комунальну власність Жовківського району як позашкільний заклад. Дитячий табір повертає собі традиційну назву «Росинка».

У новітній період в таборі відпочиває протягом літа до тисячі школярів. Безкоштовно оздоровлюються діти-сироти і діти позбавлені батьківської опіки, діти з малозабезпечених сімей, призери районних та обласних олімпіад.

Дитячий табір має волейбольне, баскетбольне та футбольне поле, їдальню на 200 осіб, 50 будиночків на 200 осіб.

Відомі люди ред.

Проживали ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016. 
  2. тут якась двозначність, бо його дружиною була Марина Семашко, а Софія Жолкевська — то його мати
  3. «Пам'ятники міста Жовкви», написана Садоком Барончем, С. 82.
  4. ерекційних
  5. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016. 
  6. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.108-109

Бібліографія ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zibolki selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Nalezhit do Zhovkivskoyi miskoyi gromadi Persha zgadka pro selo v istorichnih dokumentah pripadaye na 1399 rik Z 1949 roku po 1991 rik selo malo nazvu Pidlisne selo ZibolkiKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Zhovkivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1399Naselennya 1201 osobaPlosha 3 175 km Gustota naselennya 378 27 osib km Poshtovij indeks 80360 1 Telefonnij kod 380 3252Geografichni daniGeografichni koordinati 50 02 04 pn sh 24 08 12 sh d 50 03444 pn sh 24 13667 sh d 50 03444 24 13667 Koordinati 50 02 04 pn sh 24 08 12 sh d 50 03444 pn sh 24 13667 sh d 50 03444 24 13667Misceva vladaKartaZibolkiZibolkiMapa Zmist 1 Istoriya 1 1 Chasi Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi 1 2 Chasi Avstrijskih monarhij 1 3 Druga svitova vijna 2 Religiya 2 1 Greko katolicka parafiya 3 Rimo katolicka parafiya 4 Dityachij tabir 5 Vidomi lyudi 5 1 Prozhivali 6 Primitki 7 Bibliografiya 8 PosilannyaIstoriya red Chasi Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi red Selo Zibolki stanom na 1398 rik bulo vlasnistyu Petra Sniskogo Korol Vladislav Yagajlo daruvav jogo v 1398 roci yakomus Yaroslavovi v 1402 roci perejshlo u vlasnist shlyahticha Mikolaya didicha Kulikova V 1543 roci bulo provedene rozmezhuvannya cogo sela 1578 roku bulo vlasnistyu belzkogo kashtelyana Stanislava Zhuravnickogo 1632 go perejshlo do Kshishtofa Zhuravnickogo 1634 roku Stanislav Danilovich ta jogo druzhina Zofiya Zholkevska 2 kupili Zibolki ta Kulikiv za 40000 zlotih polskih Vlasnikami sela buli zokrema predstavniki rodiv Zholkevskih Danilovichiv Sobeskih Chasi Avstrijskih monarhij red Zibolki pol Dzibulki razom z Brodom pol Brod i Zabavkoyu pol Zabawka selo sho nalezhalo do Zhovkivskogo povitu 9 km vid rimo katolickoyi parafiyi v Kulikovi Naselennya v 1880 roci vsogo 1304 meshkanci z nih 1173 greko katoliki 92 rimo katoliki 49 izraelitiv V seli bula etatova shkola z odnim vchitelem Velika zemelna vlasnist nalezhala monastiryu oo Dominikaniv u Zhovkvi Druga svitova vijna red 22 bereznya 1945 pid s Zibolki vidbuvsya bij vidomij yak Bij pid Zhovkvoyu Viddil UPA Galajda 1 pid komanduvannyam sotennogo Peremogi Vasilyashko Vasil chiselnist yakogo stanovila 167 voyakiv protyagom dvoh godin protistoyav nastupovi dvoh polkiv Chervonoyi armiyi pidsilenih pidrozdilami NKVD Uspishno vidbivshi vorozhi nastupi sotnya prorvalasya z otochennya V Vasilyashko v boyu buv poranenij u grudi ale popri ce holodnokrovno komanduvav prorivom Pislya korotkogo likuvannya vin vzhe za kilka tizhniv povernuvsya do komanduvannya svoyim viddilom Nakazom UPA Zahid ch 12 vid 28 04 1945 r Peremoga buv nagorodzhenij Bronzovim Hrestom bojovoyi zaslugi a nakazom Golovnogo Vijskovogo Shtabu UPA ch 2 45 vid 27 04 1945 r jomu prisvoyeno stupin horunzhogo UPA Religiya red Greko katolicka parafiya red Na pivden vid sela stoyala na pagorbi derev yana cerkva postavlena v 1796 roci Pro davnishu cerkvu bula legenda sho selo Zibolki lezhalo ranishe na shid vid cogo pagorbka na yakomu cerkva stoyit Pislya togo yak tatari spalili selo razom z cerkvoyu lyudi bilshe ne buduvali na staromu misci a perenesli selo na zahid de teper stoyit selo i de ranishe buv lis tak samo yak i na comu pagorbi V lisi bula kaplichka Svyatih apostoliv Petra i Pavla yaki ob yavilisya v comu misci i v cij kaplichci vidpravlyalis sluzhbi Bozhi azh do chasu koli zbudovano novu cerkvu yaka zgorila 1785 roku Dokazom pravdivosti ciyeyi legendi ye te sho na praznik v den Svyatih apostoliv Petra i Pavla lyudi z ciloyi okolici shodyatsya tomu sho i davnishe shodilis do kaplichki svyatih apostoliv hocha teperishnya cerkva nazvana na chest Svyatih Kuzmi i Dem yana V lisi buv dubovij hrest yakij stoyav na misci na yakomu pid chas strashnoyi epidemiyi v Zhovkvi v 1770 roci velika kilkist zhovkivskih zhiteliv yaki vtekli do lisu v Zibolkah zaginuli chastkovo vid golodu chastkovo vid hvorobi 3 Zhiteli buli greko katolickoyi viri izraelitiv bulo 2 sim yi Chastina sela sho nazivayetsya Volohi naselena voloskimi kolonistami napevno vijskovimi polonenimi yak ce mozhna suditi z yihnih prizvish napriklad Zapinka Chivara Kerker i t d Ye tut i inshi kolonisti yaki mayut prizvishe Turchin Parafiya UGKC nalezhala do Kulikivskogo dekanatu UGKC naprikinci HIH stolittya Rimo katolicka parafiya red Chas pervinnoyi fundaciyi parafiyi nevidomij ye tilki zgadka v zasnovnih 4 aktah kostelu v Kulikovi Zgidno z neyu lvivskij latinskij arhiyepiskop Yakub Strepa posvyachuyuchi Kulikivskij kostel u 1398 roci zapisav jomu zi svoyih stolovih dohodiv desyatinu iz Zibolok Dityachij tabir red Dityachij tabir Rosinka zasnovanij 1976 roku silami silskih gospodarstv Kozhen kolgosp Nesterovskogo z 1991 roku Zhovkivskij rajonu Lvivskoyi oblasti zbuduvav odin budinochok kolibu i tabir rozpochav svoye isnuvannya V 1990 ih rokah tabir priblizno na 10 rokiv perebrav na sebe UDYuMK Frankivskogo rajonu mista Lvova V cej period tabir zminyuye svoyu nazvu na Usmishka V sichni 2003 roku tabir bulo povernuto v komunalnu vlasnist Zhovkivskogo rajonu yak pozashkilnij zaklad Dityachij tabir povertaye sobi tradicijnu nazvu Rosinka U novitnij period v tabori vidpochivaye protyagom lita do tisyachi shkolyariv Bezkoshtovno ozdorovlyuyutsya diti siroti i diti pozbavleni batkivskoyi opiki diti z malozabezpechenih simej prizeri rajonnih ta oblasnih olimpiad Dityachij tabir maye volejbolne basketbolne ta futbolne pole yidalnyu na 200 osib 50 budinochkiv na 200 osib 5 Vidomi lyudi red Bashnyanin Grigorij Ivanovich doktor ekonomichnih nauk profesor Zaviduvach kafedri ekonomichnoyi teoriyi Lvivskoyi komercijnoyi akademiyi Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Panchishin Stepan Mihajlovich doktor ekonomichnih nauk profesor kafedri analitichnoyi ekonomiyi ta mizhnarodnoyi ekonomiki zasluzhenij profesor Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka u 2003 2015 rr dekan Ekonomichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Bogdan Volodimirovich Zabavskij 19 serpnya 1957 s Pidlisne nini Zibolki Lvivskoyi oblasti 1 serpnya 2020 Lviv ukrayinskij matematik doktor fiziko matematichnih nauk profesor kafedri algebri i logiki Lvivskogo universitetu Zasluzhenij profesor Lvivskogo universitetu 2018 1 Prozhivali red Sapruka Andrij selyanin posol Galickogo sejmu 2 go sklikannya 6 Primitki red Dovidnik poshtovih indeksiv Ukrayini Lvivska oblast Zhovkivskij rajon Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 tut yakas dvoznachnist bo jogo druzhinoyu bula Marina Semashko a Sofiya Zholkevska to jogo mati Pam yatniki mista Zhovkvi napisana Sadokom Baronchem S 82 erekcijnih Sajt taboru Rosinka Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 I Chornovol 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il s 108 109Bibliografiya red Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv 1968 Dzibulki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 267 pol S 267 268 pol Posilannya red Istoriya Mist i Sil Pidlisne ros V Moroz Povstanskij komandir Peremoga Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zibolki amp oldid 38366893