www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туринка Тури нка село у Львівському районі Львівської області Належить до Жовківської міської громади село Країна Україн

Туринка

Тури́нка — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.

село Туринка
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Жовківська міська громада
Основні дані
Засноване 1478
Населення 1991 осіб
Площа 6,350 км²
Густота населення 313,540 осіб/км²
Поштовий індекс 80342
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°08′05″ пн. ш. 24°03′24″ сх. д. / 50.13472° пн. ш. 24.05667° сх. д. / 50.13472; 24.05667Координати: 50°08′05″ пн. ш. 24°03′24″ сх. д. / 50.13472° пн. ш. 24.05667° сх. д. / 50.13472; 24.05667
Місцева влада
Карта
Туринка
Туринка
Мапа

 Туринка у Вікісховищі

Історія Редагувати

Перша письмова згадка про село відноситься до 1478 року і пов'язана з побудовою в ньому млина.

У податковому реєстрі 1515 року задокументовано, що в селі є шинок і село виконує повинності з обслуговування замку.

Джерела Редагувати

«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Туринка:

Туринка (пол. Turynka) — село, в Жовківському повіті, 10 км на північний схід від Жовкви (повітового суду і станції залізниці), з поштою і телеграфом в селі. На півночі лежить Деревня, на сході Боянець і Воля Жовтанецька, на південному сході Передримихи, на півдні Блищиводи (частина, яка називається Оплітна (пол. Opłytna), і німецька колонія Еренфельд (нім. Ehrenfeld), на заході В'язова і Кулява. Село лежить в піщаній низовині басейну Бугу, за посередництвом Свині, притоки Рати. Свиня входить тут з пд.-зах. з В'язової і на території села приймає з правого берега більший потік, в долині якого лежать будівлі села. На південний захід від них група будинків «Руда Туринецька» над Свинею. На схід від Руди узгір'я «Туринка» (229 м). На пд.-зах. туринецький ліс, підвищення 234 м. Власність більша (Наполеона Сарнецького) має орної ріллі 624, лугів і городів 361, пасовищ 430, лісу 3138 моргів; власність менша має орної ріллі 2269, лугів і городів 1687, пасовищ 98, лісу 9 моргів. В 1880 році було 308 будинків, 1821 житель в гміні, 6 будинків, 42 жителі на території двору (1697 греко-католиків, 76 римо-католиків, 63 ізраеліти, 27 інших віросповідань; 1687 русинів, 86 поляків, 90 німців). Парафія римо-католицька в Жовкві, греко-католицька на місці, жовківський деканат. В селі 1-класна школа.

Біля дороги на узгір'ї стоїть мурована церква з куполом, поміж старими липами і соснами. Дата заснування парафії не відома. Відомо, що Василь Коцур, священник з Купичволі, отримав в 1730 році від королевича Костянтина Собєського призначення на туринецького пароха. Після нього був Ян П'ясецький, а потім син останнього Олексій, згідно з документом від 20 січня 1753 року, підписаним кн. Михайлом Казимиром Радзівіллом, засновником василіанської архімандрії в Жовкві. Олексій П'ясецький збудував нову тимчасову церкву, плануючи збудувати муровану надалі. Привіз він до церкви чудотворний образ Христа, який знаходився раніше в Стрілиськах (Бібрський повіт), в василіанському монастирі. Коли монастир було зачинено, ігумен подарував ікону міщанинові в Стрілиськах. Відтоді на іконі, згідно з переказом, почало з'являтись світло. За порадою Бабчинського, священника в Стрілиськах, перенесено ікону до церкви. Світло і тут також з'являлось, його бачив також князь Яблоновський, воєвода брацлавський, який помістив на іконі срібне серце. Олексій П'ясецький бувши хворим, пообіцяв перенести ікону до своєї церкви. Після одужання, виконав свою обіцянку і переніс ікону до Туринки 2 липня 1765 року з великими урочистостями. Коли ж і тут почало з'являтись світло на іконі, призначив Олексій П'ясецький відпуст для туринецької церкви (1765 р.) і заснував церковне брацтво, якого опікуном був князь Михайло Ридзівілл, віленський воєвода. Слава туринецької ікони притягувала побожних прочан. Священник О. П'ясецький заклав фундамент під муровану церкву. Зупинене через смерть П'ясецького (1799 року) будівництво закінчив др. Петро Крауснекер, лікар зі Львова, власник Туринки. Церкву освячено в 1837 році на честь Св. Параскевії. Чудотворна ікона Збавителя намальована на дереві, покрита срібною бляхою так, що тільки лице і руки є видимими. На іконі знаходяться численні дари (між ними від Льва Шептицького, архієпископа львівського; від міста Жовкви; від жовківських домініканів; від М. Тхужевської, хорунжої ленчицької і т. д.). Церква колись була багатою. Під час Наполеонівських воєн пограбовано всі коштовності, навіть срібне покриття з ікони забрано до Жовкви, не дивлячись на супротив селян. Тільки коли селяни зібрали 100 золотих дукатів, повернено було їм це покриття. До тепер збереглась лише тільки цінна літургічна чаша, покрита красивим орнаментом у вигляді риб'ячої луски, на постаменті з двома масивними фігурами крилатих лицарів, які несуть щит з літургічними написами (кирилицею). Чаша важить 40 фунтів, походить з кінця XVII ст. і є ймовірно королівським даром. («Каталог археологічно-бібліографічної виставки Ставропігійського інституту у Львові», 1888, стр. 94). Тут також є портрети: єпископа Лева Шептицького, митрополита Антонія Ангеловича, папи Клеменса XIV і Петра Крауснекера. На увагу заслуговує також книга, в якій записано близько 74 чудес, що стались біля ікони Збавителя. На даний момент відбувається покриття церкви бляхою і оздоблення величним куполом. Священник Клеменс Ходикевич видав у Львові в 1771 році: «Казань на урочистість перенесення Ісуса до туринецької церкви». Існує також опис вигляду ікони (Баронч: «Життя славних вірмен», Львів, 1856, стр. 113). Про заснування села немає відомостей. Село належало до королівської власності. Перша згадка відноситься до 1 березня 1543 року, де в документі, виданому в Кракові, наказує король Зигмунт I, під погрозою кари, підданим королівського села Туринка, яке належало до Львівського староства, щоб виконували обов'язки, які на них накладені. (Arch. krajowe we Lwowie, C., t. 20, str. 455). Документом від 2 липня 1555 року, який видано в Замброві, повідомляє король Зигмунт Август хорунжого познанського Мацея Гурецького, що надав село Туринка Станіславові Жолкевському (там же, С., т. 32, стр. 12). В Варшаві 20 січня 1556 року забороняє король Зигмунт Август старості львівському Зигмунтові Лігезі турбувати Станіслава Жолкевського стосовно власності на село Туринка (там же, С., т. 33, стр. 308). В Туринці народився коронний гетьман Станіслав Жолкевський, переможець татар і турків, засновник Жовкви, який загинув під Цецорою в 1620 році. Пізніше належало село до маєтку Яна Собєського. Знаходяться тут ще окопи, які оточували старий дерев'яний палац Жолкевського. В описі туринецької церкви використано в основному статтю: «Туринка і туринецька церква», написана Василем Черницьким, Діло, Львів, 1892.

Відомі люди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016. 
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

Бібліографія Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Turi nka selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Nalezhit do Zhovkivskoyi miskoyi gromadi selo TurinkaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Zhovkivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1478Naselennya 1991 osibPlosha 6 350 km Gustota naselennya 313 540 osib km Poshtovij indeks 80342 1 Telefonnij kod 380 3252Geografichni daniGeografichni koordinati 50 08 05 pn sh 24 03 24 sh d 50 13472 pn sh 24 05667 sh d 50 13472 24 05667 Koordinati 50 08 05 pn sh 24 03 24 sh d 50 13472 pn sh 24 05667 sh d 50 13472 24 05667Misceva vladaKartaTurinkaTurinkaMapa Turinka u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Dzherela 2 Vidomi lyudi 3 Primitki 4 BibliografiyaIstoriya RedaguvatiPersha pismova zgadka pro selo vidnositsya do 1478 roku i pov yazana z pobudovoyu v nomu mlina U podatkovomu reyestri 1515 roku zadokumentovano sho v seli ye shinok i selo vikonuye povinnosti z obslugovuvannya zamku 2 Dzherela Redaguvati Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tak opisuye selo Turinka nbsp Turinka pol Turynka selo v Zhovkivskomu poviti 10 km na pivnichnij shid vid Zhovkvi povitovogo sudu i stanciyi zaliznici z poshtoyu i telegrafom v seli Na pivnochi lezhit Derevnya na shodi Boyanec i Volya Zhovtanecka na pivdennomu shodi Peredrimihi na pivdni Blishivodi chastina yaka nazivayetsya Oplitna pol Oplytna i nimecka koloniya Erenfeld nim Ehrenfeld na zahodi V yazova i Kulyava Selo lezhit v pishanij nizovini basejnu Bugu za poserednictvom Svini pritoki Rati Svinya vhodit tut z pd zah z V yazovoyi i na teritoriyi sela prijmaye z pravogo berega bilshij potik v dolini yakogo lezhat budivli sela Na pivdennij zahid vid nih grupa budinkiv Ruda Turinecka nad Svineyu Na shid vid Rudi uzgir ya Turinka 229 m Na pd zah turineckij lis pidvishennya 234 m Vlasnist bilsha Napoleona Sarneckogo maye ornoyi rilli 624 lugiv i gorodiv 361 pasovish 430 lisu 3138 morgiv vlasnist mensha maye ornoyi rilli 2269 lugiv i gorodiv 1687 pasovish 98 lisu 9 morgiv V 1880 roci bulo 308 budinkiv 1821 zhitel v gmini 6 budinkiv 42 zhiteli na teritoriyi dvoru 1697 greko katolikiv 76 rimo katolikiv 63 izraeliti 27 inshih virospovidan 1687 rusiniv 86 polyakiv 90 nimciv Parafiya rimo katolicka v Zhovkvi greko katolicka na misci zhovkivskij dekanat V seli 1 klasna shkola Bilya dorogi na uzgir yi stoyit murovana cerkva z kupolom pomizh starimi lipami i sosnami Data zasnuvannya parafiyi ne vidoma Vidomo sho Vasil Kocur svyashennik z Kupichvoli otrimav v 1730 roci vid korolevicha Kostyantina Sobyeskogo priznachennya na turineckogo paroha Pislya nogo buv Yan P yaseckij a potim sin ostannogo Oleksij zgidno z dokumentom vid 20 sichnya 1753 roku pidpisanim kn Mihajlom Kazimirom Radzivillom zasnovnikom vasilianskoyi arhimandriyi v Zhovkvi Oleksij P yaseckij zbuduvav novu timchasovu cerkvu planuyuchi zbuduvati murovanu nadali Priviz vin do cerkvi chudotvornij obraz Hrista yakij znahodivsya ranishe v Striliskah Bibrskij povit v vasilianskomu monastiri Koli monastir bulo zachineno igumen podaruvav ikonu mishaninovi v Striliskah Vidtodi na ikoni zgidno z perekazom pochalo z yavlyatis svitlo Za poradoyu Babchinskogo svyashennika v Striliskah pereneseno ikonu do cerkvi Svitlo i tut takozh z yavlyalos jogo bachiv takozh knyaz Yablonovskij voyevoda braclavskij yakij pomistiv na ikoni sribne serce Oleksij P yaseckij buvshi hvorim poobicyav perenesti ikonu do svoyeyi cerkvi Pislya oduzhannya vikonav svoyu obicyanku i perenis ikonu do Turinki 2 lipnya 1765 roku z velikimi urochistostyami Koli zh i tut pochalo z yavlyatis svitlo na ikoni priznachiv Oleksij P yaseckij vidpust dlya turineckoyi cerkvi 1765 r i zasnuvav cerkovne bractvo yakogo opikunom buv knyaz Mihajlo Ridzivill vilenskij voyevoda Slava turineckoyi ikoni prityaguvala pobozhnih prochan Svyashennik O P yaseckij zaklav fundament pid murovanu cerkvu Zupinene cherez smert P yaseckogo 1799 roku budivnictvo zakinchiv dr Petro Krausneker likar zi Lvova vlasnik Turinki Cerkvu osvyacheno v 1837 roci na chest Sv Paraskeviyi Chudotvorna ikona Zbavitelya namalovana na derevi pokrita sribnoyu blyahoyu tak sho tilki lice i ruki ye vidimimi Na ikoni znahodyatsya chislenni dari mizh nimi vid Lva Sheptickogo arhiyepiskopa lvivskogo vid mista Zhovkvi vid zhovkivskih dominikaniv vid M Thuzhevskoyi horunzhoyi lenchickoyi i t d Cerkva kolis bula bagatoyu Pid chas Napoleonivskih voyen pograbovano vsi koshtovnosti navit sribne pokrittya z ikoni zabrano do Zhovkvi ne divlyachis na suprotiv selyan Tilki koli selyani zibrali 100 zolotih dukativ poverneno bulo yim ce pokrittya Do teper zbereglas lishe tilki cinna liturgichna chasha pokrita krasivim ornamentom u viglyadi rib yachoyi luski na postamenti z dvoma masivnimi figurami krilatih licariv yaki nesut shit z liturgichnimi napisami kiriliceyu Chasha vazhit 40 funtiv pohodit z kincya XVII st i ye jmovirno korolivskim darom Katalog arheologichno bibliografichnoyi vistavki Stavropigijskogo institutu u Lvovi 1888 str 94 Tut takozh ye portreti yepiskopa Leva Sheptickogo mitropolita Antoniya Angelovicha papi Klemensa XIV i Petra Krausnekera Na uvagu zaslugovuye takozh kniga v yakij zapisano blizko 74 chudes sho stalis bilya ikoni Zbavitelya Na danij moment vidbuvayetsya pokrittya cerkvi blyahoyu i ozdoblennya velichnim kupolom Svyashennik Klemens Hodikevich vidav u Lvovi v 1771 roci Kazan na urochistist perenesennya Isusa do turineckoyi cerkvi Isnuye takozh opis viglyadu ikoni Baronch Zhittya slavnih virmen Lviv 1856 str 113 Pro zasnuvannya sela nemaye vidomostej Selo nalezhalo do korolivskoyi vlasnosti Persha zgadka vidnositsya do 1 bereznya 1543 roku de v dokumenti vidanomu v Krakovi nakazuye korol Zigmunt I pid pogrozoyu kari piddanim korolivskogo sela Turinka yake nalezhalo do Lvivskogo starostva shob vikonuvali obov yazki yaki na nih nakladeni Arch krajowe we Lwowie C t 20 str 455 Dokumentom vid 2 lipnya 1555 roku yakij vidano v Zambrovi povidomlyaye korol Zigmunt Avgust horunzhogo poznanskogo Maceya Gureckogo sho nadav selo Turinka Stanislavovi Zholkevskomu tam zhe S t 32 str 12 V Varshavi 20 sichnya 1556 roku zaboronyaye korol Zigmunt Avgust starosti lvivskomu Zigmuntovi Ligezi turbuvati Stanislava Zholkevskogo stosovno vlasnosti na selo Turinka tam zhe S t 33 str 308 V Turinci narodivsya koronnij getman Stanislav Zholkevskij peremozhec tatar i turkiv zasnovnik Zhovkvi yakij zaginuv pid Cecoroyu v 1620 roci Piznishe nalezhalo selo do mayetku Yana Sobyeskogo Znahodyatsya tut she okopi yaki otochuvali starij derev yanij palac Zholkevskogo V opisi turineckoyi cerkvi vikoristano v osnovnomu stattyu Turinka i turinecka cerkva napisana Vasilem Chernickim Dilo Lviv 1892 nbsp Vidomi lyudi RedaguvatiStanislav Zholkevskij galickij shlyahtich vijskovij ta derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Kupeckij Grigorij 1909 1988 aktivnij diyach OUN uchasnik napadu na poshtu v misti Gorodku 30 listopada 1932 Ochilnik Ukrayinskoyi Dalekoshidnoyi Sichi v Manchzhuriyi Otec Velikij Atanasij Grigorij ChSVV ukrayinskij cerkovnij diyach naukovec vidomij istorik Cerkvi arheograf svyashenik vasiliyanin protoarhimandrit Vasiliyanskogo Chinu 1963 1976 Veresyuk Ivan spivak Lvivskoyi operi sotnik UPA licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Primitki Redaguvati Dovidnik poshtovih indeksiv Ukrayini Lvivska oblast Zhovkivskij rajon Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 153 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Bibliografiya RedaguvatiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv 1968 Turynka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 660 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turinka amp oldid 39893735