Довжа́нський райо́н (до 2016 року Свердло́вський райо́н) — колишній район України у південно-східній частині Луганської області з адміністративним центром у місті Довжанськ, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило на 1 серпня 2013 року 11 943 особи. Площа району була 1132 км².року. З травня 2014 року до ліквідації району у 2020 році територія району знаходилася на тимчасово окупованій території України, що контролювалася Російською Федерацією та перебувала в адміністративному управлінні т. зв. «Луганської народної республіки».
| Довжанський район | |
|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
| | |
| Район на карті Луганська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР ( УРСР), Україна |
| Область: | Луганська область |
| Код КОАТУУ: | 4424200000 |
| Утворений: | 1938 р. |
| Населення: | (на 1.01.2019) |
| Площа: | 1132 км² |
| Густота: | 10.8 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-6434 |
| Поштові індекси: | 94820—94871 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Довжанськ |
| Селищні ради: | 1 |
| Сільські ради: | 6 |
| Смт: | 1 |
| Села: | 26 |
| Селища: | 3 |
| Районна влада | |
| Адреса: | 94800, Луганська обл., м. Довжанськ, вул. Енгельса, 42 |
| Мапа | |
| | |
| Довжанський район у Вікісховищі |
Найвища точка — могила Таловська — 335 м. Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Географія Редагувати
Розташування Редагувати
Довжанський район розташовувався на південному сході Луганської області, у східній частині Донецького кряжу, у північно-східній степовій фізико-географічній зоні. Межував з Сорокинським районом на півночі, з Лутугинським районом на північному заході, з Антрацитівським районом на заході, на півдні та сході — з Ростовською областю Російської Федерації. Довжина державного кордону — 84 км.
Найвища точка — могила Таловська — 335 м.
Корисні копалини Редагувати
У цілому у районі нараховується понад 50 видів корисних копалин.
З XIX століття тут започаткувалося промислове видобування вугілля. Наразі в районі працює декілька шахт, які добувають кам'яне вугілля марки «А» та збагачувальні фабрики, які переробляють рядове вугілля.
У надрах району є значні запаси пісковику, вапняку, глинистих сланців, різноманітної глини та суглинки.
У селах Дар'їно-Єрмаківка й Астахове наявні джерела мінеральної води.
Клімат Редагувати
Середньорічні температури: літня — +22ºС, зимова — −10ºС. Кількість опадів — 459—505 мм на рік.
Гідрологія Редагувати
Район має незначні водні ресурси. На його території розташовані 7 малих річок та 57 водойм, що розмістилися в річищах річок та балок.
Найбільші річки:
- Кундрюча — права притока Сіверського Дінця,
- Нагольна — ліва притока Міуса,
- Довжик — права притока Великої Кам'янки.
Ґрунти Редагувати
Загальна площа земель району становить 113,2 тис. га. Ґрунтовий покрив переважно кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий, значна частина ґрунту зазнає ерозії.
Флора Редагувати
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України:
- громовик гранітний (Onosma graniticola), причерноморський ендемік, Провальський степ;
- дельфіній Сергія (Delphinium sergii), Провалля, Королівські скелі, і яскраво-червоний (Delphinium puniceum), Провальський степ;
- карагана скіфська (Caragana scythica), Провальський степ;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила відмінна (Stipa anomala), уральський вид, локалітет лише в Провальському степу, волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) й українська (Stipa ucrainica) — численні популяції охороняються в Провальському степу;
- майкараган волзький (Calophaca wolgarica), Провальський степ;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Провальський степ;
- ранник донецький (Scrophularia donetzica), Провальський степ;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica), Провальський степ;
- рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), околиці Провалля;
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), байрачні ліси, змієлистий (Tulipa ophiophylla), на відслоненнях, і Шренка (Tulipa schrenkii), поодинокі екземпляри в Провальськім степу;
- цибуля лінійна (Allium lineare), Королівські скелі, Провальський степ;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 6 сільських рад, які об'єднують 30 населених пунктів і підпорядковані Довжанській районній раді. Адміністративний центр — місто Довжанськ, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
До складу району входять:
Населення Редагувати
Населення мешкає в 1 селищі міського типу (Криничне), 26 селах і 3 селищах.
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 6700 | 1229 | 1065 | 1989 | 1652 | 747 | 18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 7526 | 1250 | 1006 | 1951 | 1918 | 1312 | 89 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
За даними перепису 2001 року населення району становило 14 227 осіб, з них 56,01 % зазначили рідною українську мову, 41,29 % — російську, а 2,7 % — іншу.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| українська | російська | вірменська | молдовська | білоруська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Довжанський район | 56,0 | 41,3 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| смт Криничне | 77,2 | 21,0 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
| Олександрівська сільрада | 26,0 | 72,2 | 0,6 | 0,1 | |
| Дар'їно-Єрмаківська сільрада | 55,2 | 42,9 | 1,2 | ||
| Матвіївська сільрада | 40,4 | 55,8 | 0,9 | ||
| Медвежанська сільрада | 78,2 | 14,9 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| Новоборовицька сільрада | 75,9 | 23,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| Провальська сільрада | 7,6 | 87,8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Загальна чисельність населення становить 11 981 осіб, в тому числі міське населення — 4 013 осіб, сільське населення — 7 968 осіб.
Транспорт Редагувати
Пам'ятки Редагувати
Заповідні зони Редагувати
На території району розташоване відділення Луганського природного заповідника загальнодержавного значення Провальський степ площею 587,5 га. Ще 5 об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області загальною площею 776 га мають місцеве значення:
- Ведмежанський — ботанічний заказник;
- Королівські скелі — геологічна пам'ятка природи;
- Курячий — ботанічний заказник;
- Нагольний кряж — ландшафтний заказник;
- Провальський дуб — ботанічна пам'ятка природи.
Примітки Редагувати
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- Адміністративно-територіальний устрій Свердловського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
- Природно-заповідний фонд Луганської області [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довжанський район (1938—2020) |