| Кундрюча | |
|---|---|
| | |
| | |
| 47°43′44″ пн. ш. 40°56′27″ сх. д. / 47.72888900002777746° пн. ш. 40.94111100002777448° сх. д. | |
| Витік | місто Довжанськ, Донецький кряж |
| • координати | 48°02′19″ пн. ш. 39°38′28″ сх. д. / 48.03861° пн. ш. 39.64111° сх. д. |
| • висота, м | 269 м |
| Гирло | річка Дон |
| • координати | 47°43′45″ пн. ш. 40°56′33″ сх. д. / 47.72917° пн. ш. 40.94250° сх. д. |
| • висота, м | 9 м |
| Похил, м/км | 1,1 м/км |
| Басейн | Азовське море |
| Країни: | Росія і Україна |
| Прирічкові країни: | Україна Росія |
| Регіон | Луганська область Ростовська область |
| Довжина | 244 км |
| Площа басейну: | 2320 км² |
| Притоки: | Бургуста (притока Кундрючої), Bolshaya Gnilushad і Burgutkad |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Кундрю́ча, або Кондрю́ча (рос. Кундрючья, Кондрючья) — річка на сході України та півдні Росії, права притока Сіверського Дінця.
Течія Редагувати
Річка бере початок на південно-західній околиці міста Довжанськ Луганської області. Річище меандруюче, утворює численні луки-звивини. Загальний напрямок течії — південний схід та схід. Територією України протікає 21 км. Впадає до Сіверського Дінця нижче станиці Нижньокундрюченська, до протоки Кадамка.
Морфометрія Редагувати
Живлення переважно снігове та дощове. Пересічні витрати води у гирлі становлять 3,74 м³/с. Льодостав триває від кінця листопада до середини березня. Річка не судноплавна. Використовують для зрошування, розведення птиці та господарського водопостачання. В декількох місцях русло перекрите греблями, тут розташована досить велика для регіону гідроелектростанція, збудовані водосховища (в Україні — Бірюковське, Павлівське, у Росії — Соколовське, Несветайське). Води багаті рибою — короп, сазан, товстолоб, окунь, щука, судак, сом; багато раків.
Якість води річки відповідає тимчасовим нормативам, які регламентовані «Угодою про спільне використання, відтворення та охорону водних ресурсів трансграничного водного об'єкту». Рівень забруднення води у створі не узгоджується з вимогами санітарних норм за вмістом ХСК (1,4 ГДК), сухого залишку (1,6 ГДК) та БСК (1,1 ГДК). Решта показників мала незначні коливання й варіювала в межах ГДК. Клас якості річки залишився без змін — 3, «помірно-забруднена». Через це купатись у річці офіційно заборонено.
Притоки Редагувати
До річки впадають такі притоки:
- ліві — Балка Талова, Бургуста (Велика Бургуста), Велика Бугутка (Велика Багутка, Бургутка), Велика Гнилуша, Гнилуша
- праві — Галута
Населені пункти Редагувати
Уздовж річки лежать такі населені пункти:
Україна Редагувати
- Свердловська міська рада — місто Довжанськ, село Кондрюче, селище Хмельницький;
- Довжанський район — селище міського типу Криничне;
Росія Редагувати
- Красносулінський район — село Павловка, село Ребриковка, село Кисельово;
- Новошахтинський міський округ — місто Новошахтинськ;
- Красносулінський район — місто Красний Сулін, хутір Пролетарка, село Прохоровка, станиця Владимировська, хутір Велика Федоровка, хутір Мала Федоровка, хутір Зайцевка, хутір Садки, хутір Правда, хутір Дудкіно;
- Білокалитвинський район — хутір Дубовий, хутір Грушевка, хутір Семимаячний, хутір Чернишев, хутір Голубінка, хутір Казьмінка;
- Усть-Донецький район — хутір Тереховський, хутір Євсеєвський, хутір Мостовий, хутір Крива Лука, станиця Верхньокундрюченська, хутір Черні, хутір Бородіно, хутір Листопадов, станиця Нижньокундрюченська.
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- «Каталог річок України» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 154. — (№ 2612).
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
Посилання Редагувати
- Державний водний реєстр Російської Федерації [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона
- Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)