www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грубешівський повіт Російська імперія Грубешівський повіт рос Грубѣшовский уѣздъ пол Powiat hrubieszowski адміністративн

Грубешівський повіт (Російська імперія)

Грубешівський повіт (рос. Грубѣшовский уѣздъ, пол. Powiat hrubieszowski) — адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії (до 1918), УНР (1918) та Люблінського воєводства Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Грубешів.

Грубешівський повіт
Губернія Люблінська губернія (1867—1912), Холмська губернія (1912—1918)
Центр Грубешів
Створений 1867
Скасований 1939
Площа 1291,3 (1885)
Населення 101 392 осіб (1897)
Найбільші міста Грубешів
Наступники Грубешівський повіт

Положення Редагувати

Повіт лежав у південно-східній частині Люблінської губернії. Обіймав площу 1291,3 верст². Межував на півночі — з Холмським повітом, а на заході — зі Замостським і Красноставським повітами, на півдні — з Томашівським повітом, а на сході по річці Західний Буг — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії.

У північній та східній частині Грубешівського повіту було багато озер, боліт, торфовищ з дрібною рослинністю, через що вона була подібна до сусіднього волинського Полісся та заболоченої річкової долини Західного Бугу. Далі на південь починалася горбиста місцевість із глинистим, частково чорноземним ґрунтом, що має спільні риси з прилеглою Волинню. Серед ґрунтів переважав чорнозем.

Адміністративний поділ Редагувати

Грубешівський повіт, 1907 рік

На 1882 рік у повіті налічувалося 13 гмін. До повіту входили 2 міста (Грубешів, Дубенка) і 2 містечка (Городло, Крилів). За судовим поділом повіт поділявся на 4 округи з центрами в Ярославці, Грабовці, Дяконеві та Модринці.

У 1901 році повіт складався з 13 гмін, налічувалося 161 поселення, в яких було 9510 дворів (з них 7473 селянські).

Станом на 1913 рік повіт складався з 14 гмін/волостей (додалась Довгобичівська волость):

Історія Редагувати

У 1866 році з Грубешівського повіту виділено Томашівський повіт.

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 року (закон 23 червня 1912) Грубешівський повіт переданий з Люблінської губернії до новоствореної Холмської.

Населення Редагувати

Населення повіту переважно становили українці. Місцеве населення здебільшого займалося землеробством.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 40 622 греко-католики, які розмовляли українською мовою.

Близько 1882 року в повіті налічувалося 78 226 осіб.

За переписом 1892 року в повіті проживало 101 852 особи (50 820 чоловіків і 51 032 жінки). У 1890 році наслення повіту становило 92 806 осіб, з них за волостями:

Волость Усе населення Православних Євреїв Католиків
Грубешів (місто) 9406 3259 5264 1074
Дубенка (місто) 5177 792 2833 1500
Білополе 6594 4243 95 1756
Грабовець 7843 1886
Ярославець 8057 3381 1613
Городло 8575 5200 1021
Грубешів (без міста) 6433 6026
Крилів 7451 4517 1412
Мячин 5434 4095
Ментке 4200 2856
Міняни 4402 3980
Молодятичі 5413 3581
Монятичі 4818 3313
Вербковичі 6696 5758

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 101 392 особи. Найбільші міста — Грубешів (10 639 осіб) і Дубенка (4 799 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:

Мова Осіб Відсоток
українська 60 413 59,58 %
польська 23 387 23,07 %
єврейська 14 745 14,54 %
російська 1 889 1,86 %
інші 958 0,94 %
Разом 101 392 100 %

У 1899 році було укладено 658 шлюбів, народилося 4230 дітей (1964 хлопчиків і 2266 дівчаток), померло 2136 осіб, природний приріст становив 2094 осіб. У 1900 році в повіті проживало 115 488 осіб. Близько 1901 року в повіті налічувалося 10 793 безземельних осіб (2441 родина). За переписом 1905 року у повіті було 14 сільських волостей, 2 міста, 4 селища, 176 сіл, 37 колоній, 150 фільварків і 7 окремих адміністративних одиниць, налічувалось 14 408 будинків і 124 590 мешканців, з них 65 359 православних, 34 279 римо-католиків (латинників і поляків), 20 276 юдеїв, 663 лютеран і 13 інших. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 65 105 православних і 48 238 римо-католиків.

Промисловість Редагувати

Станом на 1880 рік, площа лісів становила 57 632 моргів (з них 4617 задіяні у лісовому господарстві), 3182 моргів землі було незаліснені, у селянській власності було 195 моргів, сервітутових земель — 2588 моргів, міські поселення обіймали 622 морги. Близько 1901 року землі перебувало у приватній власності — 73 156 десятин, селянських наділів — 50 320 десятин, державні — 2314 десятин, міські — 5441 десятина. Орних — 74 391 десятина, сінокосних і пасовищних — 20 656 десятин, лісних — 26 561 десятин, незручних — 2659 десятин.

Засівали озиму та яру пшеницю, жито, овес, ячмінь, гречку та особливо картоплю, яка слугувала основним продуктом харчування місцевого населення. У 1899 році зібрано 388 000 четв. зерна та 436 270 четв. картоплі. Фабрично-заводська промисловість була розвинена слабо через відсутність міст і торговельних шляхів. Станом на 1882 рік, у повіті діяло є 20 заводів (загальна сума продукції 413 тис. рублів), з них 9 ґуралень (з вартістю виробництва 306 тис. рублів), один цукрозавод (62 тис. рублів), один паровий млин у Побережанах (28 тис. рублів), 6 малих броварень, одна дистилярня та дві медоваварні. Близько 1901 року налічувалося 157 фабрик і заводів, на яких працювало 1072 осіб, виробництва становила до 2 млн рублів. Найбільшим підприємством був цукровий завод. Великого поширення мало візництво.

Інфраструктура Редагувати

Станом на 1882 рік у Грубешівському повіті діяло 72 початкові школи. У 1901 році початкових шкіл державних було 73, церковних шкіл — 20, у яких навчалося 5020 учнів На 1908 рік у повіті працювало 142 шкіл (92 державні та 50 прицерковних). Через повіт проходило відгалудження державного шосе.

Релігія Редагувати

У 1863 році на території повіту налічувалося 18 парафій Грубешівського деканату Холмської дієцезії Греко-католицької церкви: у Хижевичах, Черничині (філія в Масломичах), Городку-Надбужному, Голуб'ї, Гостинному, Грубешеві, Крилові (філія в Пригорілому), Мірчому, Модриню, Молодятичах, Неледові, Павловичах, Пересоловичах (філіїя в Богутичах та Гдешині), Підгірцях (філія в Гоздові), Сліпчому (філії в Чомові та Мінянах), Шиховичах (філія в Малкові), Теребіні та Вербковичах. Пізніше Грубешівський деканат переведений у православну церкву. Станом на 1882 рік до Грубешівського деканату Люблінської дієцезії Римо-католицької церкви належало 8 парафій: у Дубенці, Грабовці, Городлі, Грубешеві, Крилові, Монятичах, Тріщанах і Уханях. 1901 року в повіті налічувалося 37 православних церков, 7 римо-католицьких костелів і декілька єврейських синагог. У 1906/1907 роках у повіті діяло 63 православних церков і 8 римо-католицьких костелів.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. ↑ Грубѣшовский уѣздъ // Большая энциклопедия. — 1901. — Т. 7: Глаз — Гюго. — С. 643. (рос.)
  2. ↑ . www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016. 
  3. ↑ Hrubieszów. Powiat Hrubieszowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 186. (пол.)
  4. ↑ Люблинская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. — С. 147. (рос. дореф.)
  6. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  7. ↑ Hrubieszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 591. (пол.)
  8. З них 500 протестантів.
  9. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Грубешовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. 
  10. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2018. 
  11. ↑ Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10. (пол.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grubeshivskij povit ros Grubѣshovskij uѣzd pol Powiat hrubieszowski administrativno teritorialna odinicya Lyublinskoyi 1867 1912 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi do 1918 UNR 1918 ta Lyublinskogo voyevodstva Polshi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Grubeshiv Grubeshivskij povitGuberniya Lyublinska guberniya 1867 1912 Holmska guberniya 1912 1918 Centr GrubeshivStvorenij 1867Skasovanij 1939Plosha 1291 3 1 1885 Naselennya 101 392 2 osib 1897 Najbilshi mista GrubeshivNastupniki Grubeshivskij povit Zmist 1 Polozhennya 2 Administrativnij podil 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Promislovist 6 Infrastruktura 7 Religiya 8 Div takozh 9 Posilannya 10 LiteraturaPolozhennya RedaguvatiPovit lezhav u pivdenno shidnij chastini Lyublinskoyi guberniyi 1 Obijmav ploshu 1291 3 verst 1 Mezhuvav na pivnochi z Holmskim povitom a na zahodi zi Zamostskim i Krasnostavskim povitami na pivdni z Tomashivskim povitom a na shodi po richci Zahidnij Bug z Volodimir Volinskim povitom Volinskoyi guberniyi 3 U pivnichnij ta shidnij chastini Grubeshivskogo povitu bulo bagato ozer bolit torfovish z dribnoyu roslinnistyu cherez sho vona bula podibna do susidnogo volinskogo Polissya ta zabolochenoyi richkovoyi dolini Zahidnogo Bugu 4 3 Dali na pivden pochinalasya gorbista miscevist iz glinistim chastkovo chornozemnim gruntom sho maye spilni risi z prilegloyu Volinnyu 3 Sered gruntiv perevazhav chornozem 4 Administrativnij podil Redaguvati nbsp Grubeshivskij povit 1907 rikNa 1882 rik u poviti nalichuvalosya 13 gmin 3 Do povitu vhodili 2 mista Grubeshiv Dubenka i 2 mistechka Gorodlo Kriliv 2 5 Za sudovim podilom povit podilyavsya na 4 okrugi z centrami v Yaroslavci Grabovci Dyakonevi ta Modrinci 3 U 1901 roci povit skladavsya z 13 gmin nalichuvalosya 161 poselennya v yakih bulo 9510 dvoriv z nih 7473 selyanski 1 Stanom na 1913 rik povit skladavsya z 14 gmin volostej dodalas Dovgobichivska volost 5 Bilopole s Bilopole Verbkovichi s Verbkovichi Gorodlo pos Gorodlo Grabovec s Dvorisko Grubeshiv s Dyakoniv Dovgobichiv s Dovgobichiv Kriliv pos Kriliv Mentke s Sagrin Mirche s Mirche Myachin s Myachin Molodyatichi s Molodyatichi Monyatichi s Monyatichi Minyani s Minyani Yaroslavec s Yaroslavec Istoriya RedaguvatiU 1866 roci z Grubeshivskogo povitu vidileno Tomashivskij povit 3 Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 roku zakon 23 chervnya 1912 Grubeshivskij povit peredanij z Lyublinskoyi guberniyi do novostvorenoyi Holmskoyi Naselennya RedaguvatiNaselennya povitu perevazhno stanovili ukrayinci 4 Misceve naselennya zdebilshogo zajmalosya zemlerobstvom 1 Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 40 622 greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu 6 Blizko 1882 roku v poviti nalichuvalosya 78 226 osib 3 Za perepisom 1892 roku v poviti prozhivalo 101 852 osobi 50 820 cholovikiv i 51 032 zhinki 1 U 1890 roci naslennya povitu stanovilo 92 806 osib z nih za volostyami 7 Volost Use naselennya Pravoslavnih Yevreyiv KatolikivGrubeshiv misto 9406 3259 5264 1074Dubenka misto 5177 792 2833 1500Bilopole 6594 8 4243 95 1756Grabovec 7843 1886Yaroslavec 8057 3381 1613Gorodlo 8575 5200 1021Grubeshiv bez mista 6433 6026Kriliv 7451 4517 1412Myachin 5434 4095Mentke 4200 2856Minyani 4402 3980Molodyatichi 5413 3581Monyatichi 4818 3313Verbkovichi 6696 5758Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 101 392 osobi 2 Najbilshi mista Grubeshiv 10 639 osib i Dubenka 4 799 osib 2 Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku 9 Mova Osib Vidsotokukrayinska 60 413 59 58 polska 23 387 23 07 yevrejska 14 745 14 54 rosijska 1 889 1 86 inshi 958 0 94 Razom 101 392 100 U 1899 roci bulo ukladeno 658 shlyubiv narodilosya 4230 ditej 1964 hlopchikiv i 2266 divchatok pomerlo 2136 osib prirodnij pririst stanoviv 2094 osib 1 U 1900 roci v poviti prozhivalo 115 488 osib 7 Blizko 1901 roku v poviti nalichuvalosya 10 793 bezzemelnih osib 2441 rodina 1 Za perepisom 1905 roku u poviti bulo 14 silskih volostej 2 mista 4 selisha 176 sil 37 kolonij 150 filvarkiv i 7 okremih administrativnih odinic nalichuvalos 14 408 budinkiv i 124 590 meshkanciv z nih 65 359 pravoslavnih 34 279 rimo katolikiv latinnikiv i polyakiv 20 276 yudeyiv 663 lyuteran i 13 inshih 10 U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 65 105 pravoslavnih i 48 238 rimo katolikiv 11 Promislovist RedaguvatiStanom na 1880 rik plosha lisiv stanovila 57 632 morgiv z nih 4617 zadiyani u lisovomu gospodarstvi 3182 morgiv zemli bulo nezalisneni u selyanskij vlasnosti bulo 195 morgiv servitutovih zemel 2588 morgiv miski poselennya obijmali 622 morgi 3 Blizko 1901 roku zemli perebuvalo u privatnij vlasnosti 73 156 desyatin selyanskih nadiliv 50 320 desyatin derzhavni 2314 desyatin miski 5441 desyatina 1 Ornih 74 391 desyatina sinokosnih i pasovishnih 20 656 desyatin lisnih 26 561 desyatin nezruchnih 2659 desyatin 1 Zasivali ozimu ta yaru pshenicyu zhito oves yachmin grechku ta osoblivo kartoplyu yaka sluguvala osnovnim produktom harchuvannya miscevogo naselennya 1 U 1899 roci zibrano 388 000 chetv zerna ta 436 270 chetv kartopli 1 Fabrichno zavodska promislovist bula rozvinena slabo cherez vidsutnist mist i torgovelnih shlyahiv 4 Stanom na 1882 rik u poviti diyalo ye 20 zavodiv zagalna suma produkciyi 413 tis rubliv z nih 9 guralen z vartistyu virobnictva 306 tis rubliv odin cukrozavod 62 tis rubliv odin parovij mlin u Poberezhanah 28 tis rubliv 6 malih brovaren odna distilyarnya ta dvi medovavarni 4 Blizko 1901 roku nalichuvalosya 157 fabrik i zavodiv na yakih pracyuvalo 1072 osib virobnictva stanovila do 2 mln rubliv 1 Najbilshim pidpriyemstvom buv cukrovij zavod 1 Velikogo poshirennya malo viznictvo 4 Infrastruktura RedaguvatiStanom na 1882 rik u Grubeshivskomu poviti diyalo 72 pochatkovi shkoli 3 U 1901 roci pochatkovih shkil derzhavnih bulo 73 cerkovnih shkil 20 u yakih navchalosya 5020 uchniv 1 Na 1908 rik u poviti pracyuvalo 142 shkil 92 derzhavni ta 50 pricerkovnih 11 Cherez povit prohodilo vidgaludzhennya derzhavnogo shose 4 Religiya RedaguvatiU 1863 roci na teritoriyi povitu nalichuvalosya 18 parafij Grubeshivskogo dekanatu Holmskoyi diyeceziyi Greko katolickoyi cerkvi u Hizhevichah Chernichini filiya v Maslomichah Gorodku Nadbuzhnomu Golub yi Gostinnomu Grubeshevi Krilovi filiya v Prigorilomu Mirchomu Modrinyu Molodyatichah Neledovi Pavlovichah Peresolovichah filiyiya v Bogutichah ta Gdeshini Pidgircyah filiya v Gozdovi Slipchomu filiyi v Chomovi ta Minyanah Shihovichah filiya v Malkovi Terebini ta Verbkovichah 3 Piznishe Grubeshivskij dekanat perevedenij u pravoslavnu cerkvu 3 Stanom na 1882 rik do Grubeshivskogo dekanatu Lyublinskoyi diyeceziyi Rimo katolickoyi cerkvi nalezhalo 8 parafij u Dubenci Grabovci Gorodli Grubeshevi Krilovi Monyatichah Trishanah i Uhanyah 3 1901 roku v poviti nalichuvalosya 37 pravoslavnih cerkov 7 rimo katolickih kosteliv i dekilka yevrejskih sinagog 1 U 1906 1907 rokah u poviti diyalo 63 pravoslavnih cerkov i 8 rimo katolickih kosteliv 11 Div takozh RedaguvatiGrubeshivskij povit suchasna administrativna odinicya u skladi Lyublinskogo voyevodstva Polshi Posilannya Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r s t Grubѣshovskij uѣzd Bolshaya enciklopediya 1901 T 7 Glaz Gyugo S 643 ros a b v g Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Lyublinskaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 a b v g d e zh i k l m n Hrubieszow Powiat Hrubieszowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 186 pol a b v g d e zh Lyublinskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 S 147 ros doref Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 364 365 ros doref a b Hrubieszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 591 pol Z nih 500 protestantiv Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Grubeshovskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Spis powszechny 1905 rok Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2018 a b v Wiercienski H pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 9 10 pol Literatura RedaguvatiHrubieszow Powiat Hrubieszowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 186 pol Hrubieszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 591 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grubeshivskij povit Rosijska imperiya amp oldid 39308280