www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гарнет Волслі 1 й віконт Волслі Фельдмаршал Гарнет Джозеф Волслі 1 й віконт Волслі англ Garnet Wolseley KP GCB ОМ GCMG P

Гарнет Волслі, 1-й віконт Волслі

Фельдмаршал Гарнет Джозеф Волслі, 1-й віконт Волслі (англ. Garnet Wolseley) KP, GCB, ОМ, GCMG, PC (4 червня 1833(1833-06-04), Дублін — 25 березня 1913(1913-03-25), Ментона) — англо-ірландський офіцер британської армії, що став одним із найвпливовіших і шанованих британських генералів після низки успіхів у Канаді, Західній Африці та Єгипті, після чого він відіграв центральну роль у модернізації британської армії задля підвищення її ефективності.

Гарнет Волслі, 1-й віконт Волслі
англ. Garnet Wolseley, 1. Viscount Wolseley
Прізвисько "Sargrenti"
Народження 4 червня 1833(1833-06-04)[…]
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство
Смерть 25 березня 1913(1913-03-25) (у віці 79 років)
Ментона
Поховання собор Святого Павла
Країна  Сполучене Королівство
Звання фельдмаршал
Війни / битви

Друга англо-бірманська війна
Кримська війна

Повстання сипаїв (1857)

  • Облога Локгнау
  • Взяття Лакгнау

Друга опіумна війна

  • Битва за форти Дагу (1860)

Громадянська війна в США (спостерігач)
Феніанські набіги
Повстання на Ред-Рівер
Третя англо-ашантська війна
Англо-зулуська війна
Рік Секухуне (1879)
Англо-єгипетська війна 1882)

Повстання Махді

  • Нільська експедиція
Друга англо-бурська війна
Титул віконт, Viscount Wolseleyd і Baron Wolseleyd
Діти Frances Wolseleyd
Нагороди Орден Святого Патрика
Орден Заслуг
Орден Лазні
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Нагорода офіцерів-добровольців
Орден Меджида (Османська імперія)
Орден «Османіє» (Османська імперія)
Орден Почесного легіону (Франція)
 Гарнет Волслі, 1-й віконт Волслі у Вікісховищі

Волслі вважається одним із найвидатніших героїв війни Британської імперії епохи Нового імперіалізму, які отримали нагороди. Брав участь у воєнних кампаніях у Бірмі, Китаї, Канаді та Кримській війні, повстанні сипаїв у Вндії, а також по всій Африці, включаючи кампанію Ашанті (1873—1874) та Нільську експедицію проти Махдистського Судану в 1884—1885 роках. Волслі обіймав посаду головнокомандувача збройними силами з 1895 по 1900 рік. Його репутація ефективного працівника призвела до появи англійської фрази наприкінці XIX століття «все, сер Гарнет», що означає «все в порядку».

Походження та навчання ред.

Лорд Волслі народився 1833 року старшим сином у відомій англо-ірландській родині в Дубліні майора Гарнета Джозефа Волслі з лінійного піхотного полку King's Own Scottish Borderers та Френсіс Енн Волслі (уродженої Сміт). Волслі були давньою землевласницькою родиною у Волселі, графство Стаффордшир, яка має тисячолітню історію. Волслі народився в Голден-Брідж-Хаус, резиденції родини його матері. Його дідом по батьковій лініх був преподобний Вільям Волслі, ректор Таллікорбета, і третій син сера Річарда Волслі, 1-го баронета, який засідав у Палаті громад Ірландії від Карлоу.

Місцем проживання родини була гора Волслі в графстві Карлоу. Гарнет Джозеф Волслі мав чотирьох молодших сестер і двох молодших братів, Фредеріка Волслі (1837—1899) та сера Джорджа Волслі (1839—1921)./

Батько Волслі помер у 1840 році на 63-му році життя, залишивши свою вдову та сімох дітей на свою армійську пенсією. На відміну від інших хлопців у його класі, Волслі не відправили до Англії, щоб навчатися у школі Герроу чи коледжі в Ітоні, він навчався в місцевій школі в Дубліні. Сімейні обставини змусили Волслі покинути школу, коли йому було 14 років, і він знайшов роботу в офісі геодезиста, що допомогло йому отримувати зарплату та продовжувати вивчати математику та географію самостійно.

Початок військової кар'єри ред.

Гарнет Джозеф Волслі спочатку мріяв про кар'єру в церкві, але його фінансове становище означало, що йому потрібен був багатий покровитель, щоб підтримати таку ініціативу. Замість цього він шукав можливість вивчитися на офіцера. Не маючи змоги дозволити собі навчання в Королівському військовому коледжі у Сандгерсті або купити комісію, Волслі написав своєму співвітчизнику з Дубліна, фельдмаршалу 1-му герцогу Веллінгтону Артуру Веллслі, з проханням про допомогу. Веллінгтон, тодішній головнокомандувач збройними силами, пообіцяв допомогти хлопцю, коли йому виповниться 16 років. Однак Веллінгтон, очевидно, не помітив його й не відповів на інший лист, надісланий Джозефом Волслі у 17-річнму віці. Тому хлопець безуспішно звернувся до його секретаря, лорда Фіцроя Сомерсета. На той час британська армія відновлювалася після значних втрат під час останньої війни в Південній Африці, і Волслі написав Сомерсету: «Я буду готовий розпочати військову службу в найкоротший термін, якщо ваша світлість захоче призначити мене до полку, який зараз перебуває на фронті». Тоді його мати написала герцогу, щоб оскаржити прохання сина, утім 12 березня 1852 року 18-річного Волслі було призначено прапорщиком у 12-му Саффолкському полку, на знак визнання служби його батька.

Через місяць після початку служби у складі 12-го піхотного полку, 13 квітня 1852 року Волслі перейшов до 80-го піхотного полку, з яким він брав участь у Другій англо-бірманській війні. 19 березня 1853 року під час атаки на Донабю Гарнет Джозеф Волслі був важко поранений в ліве стегно кулею джінгала , про що згадується в депешах. Підвищений у лейтенанти 16 травня 1853 року і повернувшись додому інвалідом, Волслі перевівся до 84-го піхотного полку 27 січня 1854 року, а потім до 90-го легкого піхотного полку, який на той час дислокувався в Дубліні 24 лютого 1854 року. 29 грудня 1854 року Джозеф Волслі отримав звання капітана.

Кримська війна ред.

Волслі супроводжував полк до Криму і висадився в Балаклаві в грудні 1854 року. Його обрали помічником командира інженерних військ у складі корпусу королівських інженерів під час облоги Севастополя. Волслі ніс військову службу протягом усієї облоги, де був поранений у «Каменоломнях» 7 червня 1855 року, а потім знову в окопах 30 серпня 1855 року, втративши око.

Після падіння Севастополя Волслі був прийнятий на службу до штабу генерал-квартирмейстера, допомагаючи у відправці військ, боєприпасів та продовольства, і був одним з останніх британських військовиків, які покинули Кримський півострів у липні 1856 року . За свої заслуги капітан Волслі двічі згадувався в депешах, отримав військову медаль, французький Орден Почесного легіону 5-го ступеня та турецький орден Меджиді 5-го ступеня.

Через шість місяців після приєднання до 90-го піхотного полку в Олдершоті Гарнет Джозеф Волслі у березні 1857 року був відправлений на фронт другої опіумної війни. Під час подорожі, транспортне судно Transit, на якому перебували військовики, зазнало аварії в протоці Банка. Усі британські армійці були врятовані, але лише з особистою зброєю та мінімальною кількістю боєприпасів. Їх доставили до Сінгапуру, а звідти відправили до Калькутти для придушення повстання сипаїв у Індії.

Індійське повстання 1857 року ред.

Підполковник Волслі в Індії, картина художника Фелікса Беато, 1858—1859

Волслі відзначився під час оборони Лакгнау під командуванням сера Коліна Кемпбелла в листопаді 1857 року та під час оборони позиції в Аламбагу під командуванням Оутрама , беручи участь у діях 22 грудня 1857 року, 12 січня 1858 року та 16 січня 1858 року, а також у відбитті великої атаки 21 лютого 1858 року. Тогорічного березня він брав участь в останній облозі та захопленні Лакгнау. Потім він був призначений заступником-помічником генерал-квартирмейстера в штабі дивізії держави Ауд сера Гоупа Гранта і брав участь у всіх операціях кампанії, включаючи дії в Барі, Сарсі, Навабганджі, захопленні Файзабада, захопленні Гомті та Султанпура. Восени і взимку 1858—1859 років він брав участь у кампаніях Байсвара, Транс-Гхагхари та Транс- Рапті, які завершилися повним придушенням повстання. За його заслуги він часто згадувався в депешах, і отримавши Індійську медаль за придушення повстання. Також Гарнет Джозеф Волслі був підвтщений до військового тимчасове звання майора 24 березня 1858 року та лейтенанта-полковника 26 квітня 1859 року.

Під час повстання Волслі демонстрував рішучу позицію щодо корінних народів, називаючи їх "звірячими нігерами «, і зауважуючи, що сипаї мали „бочки й бочки з брудом, який тече в жилах цих негрів“.

Волслі продовжував службу в штабі сера Гоупа Гранта в Ауді, і коли Грант був призначений командуючим британськими військами в англо-французькій експедиції до Китаю 1860 року (під час другої опіумної війни), супроводжував його як заступник-помічник генерал-квартирмейстера. Джозеф Волслі також був присутній під час боїв під Син-го, взяття Тан-гу, штурму фортів Дагу , окупації Тяньцзіня, битви при Па-то-чео та вступу до Пекіну (під час якого було розпочато руйнування Старого літнього палацу китайських імператорів). Він допоміг у повторній висадці британських військ до настання зими. Джозефа Волслі знову згадували в Посланнях, і за його заслуги він отримав медаль і дві застібки. Повернувшись додому, офіцер опублікував „Розповідь про війну з Китаєм“ у 1860 році . А 15 лютого 1861 року йому було присвоєно звання майора.

Громадянська війна в США та служба в Канаді ред.

Фельдмаршал віконт Волслі

У 1862 році, невдовзі після битви під Антітамі, Волслі звільнився зі своїх військових обов'язків і вирушив розслідувати хід громадянської війни в США. Він подружився з прихильниками Півдня в Меріленді, які допомогли йому подолати шлях до Вірджинії з проривачем блокади через річку Потомак. Там він познайомився з генералами Робертом Едвардом Лі, Джеймсом Лонгстрітом та Стоунволом Джексоном. Джозеф Волслі також надав аналіз бойових дій генерал-лейтенантові Натану Бедфорда Форресту. New Orleans Picayune (10 квітня 1892) опублікував десятисторінковий життєпис Волслі про Форреста, який опрацював головну інформацію зібрану про нього біографами того часу. Ця робота була опублікована в журналі Південного історичного товариства в тому ж році, і сьогодні її часто цитують. Волслі звернувся до ролі Форреста в битві при Форт-Піллоу біля Мемфіса, штат Теннессі в США, у квітні 1864 року, в якій, за деякими твердженнями, деякі афроамериканці у складі Кольорових військ США та білі офіцери були вбиті після завоювання Форт-Піллоу. Волслі писав: „Я не думаю, що той факт, що половина невеликого гарнізону захопленого штурмом місця була вбита або поранена, свідчить про якусь незвичайну кровожерливість з боку нападників“.

У листопаді 1861 року Волслі був одним з офіцерів спеціальної служби, направлених до провінції Канада у зв'язку з інцидентом <i id="mw_g">у Тренті</i>. Після закінчення Громадянської війни в Сполучених Штатах Америки Волслі повернувся до Канади, де 5 червня 1865 року став бревет-полковником, а з того ж дня став помічником генерал-квартирмейстера в Канаді. Наступного року він брав активну участь у захисті Канади від феніанських набігів зі США. 1 жовтня 1867 року він був призначений заступником генерал-квартирмейстера в Канаді У 1869 році була опублікована його „Солдатська кишенькова книжка для польової служби“ , яка відтоді витримала багато видань. У 1870 році Гарнет Джозеф Волслі успішно керував експедицією на Ред-Рівер для встановлення суверенітету Канади над Північно-Західними територіями та Манітобою. Провінція Манітоба увійшла до Канадської конфедерації, коли компанія Гудзонової затоки передала свій контроль над Землею Руперта уряду Домініону Канада. Британська та канадська влада проігнорувала Раду Ассінібої, що існувала раніше, і зірвала переговори з її заміною, тимчасовим повстанським урядом метисів на чолі з Луї Ріелем. Кампанія з придушення повстання була ускладнена поганою комунікацією на той час. Форт Гаррі (нині Вінніпег), столиця Манітоби, був невеликим центром, відділеним від Онтаріо скелями та лісами регіону Канадського щита. Найпростіший шлях до Форт-Гаррі, який не проходив через Сполучені Штати Америки, пролягав через багато річок і озер, що простягалися на шістсот миль від Верхнього озера, якими нечасто перетиналися неаборигени, і де неможливо було поповнити власні припаси. Чудові заходи та ретельна організація транспорту відображають велику заслугу командира (Гарнета Джозефа Волслі), який після повернення додому 22 грудня 1870 року був нагороджений орденом Святого Михайла та Святого Георгія, а також компаньйоном Ордена Лазні 13 березня 1871 року.

Реформи Кардвелла ред.

Призначений помічником генерал-ад'ютанта у Воєнному офісі в 1871 році, Гарнет Джозеф Волслі сприяв планам Кардвелла щодо реформування армії. Нововведення зустріли сильний спротив з боку високопоставлених військових діячів на чолі з герцогом Джорджом Кембриджським, головнокомандуючим збройними силами. В їх основі був намір значно розширити приховану силу армії шляхом створення резервів, як через запровадження законодавства про „коротку службу“ , яке дозволяло солдатам нести другу частину терміну військової служби в резерві, так і через введення міліційних (тобто нерегулярних) батальйонів до складу нової локалізованої полкової структури. Опір консерваторів у армії тривав, і на ряді наступних військових посад Волслі боровся публічно, а також у структурі армії за їх впровадження, довго ще після того, як законодавство було прийнято і Кардвелл пішов.

Гарнет Джозеф Волслі в 1874 році, з Illustrated London News

2 жовтня 1873 року Волслі був призначений губернатором британських західноафриканських поселень Сьєрра-Леоне та губернатором Золотого узбережжя. Як губернатор обох британських територій у Західній Африці, він відповідав за колонії Гамбії, Золотого Берегу та Західної, Східної та Північної Нігерії, і в цій ролі керував експедицією проти імперії Ашанті. Гарнет Джозеф Волслі вжив усіх заходів у Голд-Кості до прибуття військ у січні 1874 року. У битві при Амоафулі 31 січня експедиція Волслі розбила чисельно переважаючу армію вождя Аманкватії в чотиригодинному бою, просуваючись крізь густі чагарники у вільних квадратах. Після п'ятиденних боїв, які закінчилися битвою під Ордашем, британці увійшли до столиці Кумасі, яку вони спалили. Волслі завершив кампанію за два місяці і повернув свої війська додому до початку холодного сезону. Ця кампанія зробила його відомим у Великій Британії. Гарнет Джозеф Волслі отримав подяку від обох палат парламенту та грант у розмірі 25 000 фунтів стерлінгів, 1 квітня 1874 року отримав військове звання генерал-майора за видатні заслуги в бойових діях, отримав медаль із застібкою та став кавалером Великого хреста Ордена Святого Михайла і Святого Георгія 31 березня 1874 року і кавалер-командором Ордена Лазні. Свобода міста Лондона була дарована йому мечем честі, і Гарнет Джозеф Волслі став почесним доктором Оксфордського та доктором права Кембриджського університетів.

Генерал-інспектор допоміжних військ та наступні кампанії ред.

Після повернення додому Гарнет Джозеф Волслі був призначений генерал-інспектором допоміжних військ з 1 квітня 1874 року. Виконуючи свою роль у допоміжних силах, він спрямовував свої зусилля на формування відповідних добровольчих резервних сил. Виявивши опір старшого військового керівництва, він написав сильний меморандум і погрожував своєю відставкою, коли вони намагалися переконати його відкликати її. Волслі став довічним прихильником добровольчих резервів, пізніше зазначивши, що всі військові реформи в британській армії з 1860 року вперше були запроваджені добровольцями. Невдовзі, внаслідок заворушень корінного населення в Наталі, 24 лютого 1875 року його було відправлено до цієї колонії на посаду губернатора та генерал-командувача.

Волслі прийняв місце в Раді Індії в листопаді 1876 року та 1 жовтня 1877 року отримав військове звання генерал-майора. 25 березня 1878 року він отримав звання генерал-лейтенанта 12 липня 1878 року Гарнет Джозеф Волслі був призначений першим Верховним комісаром Кіпру, щойно придбаного британського володіння.

У наступному році його відправили до Південної Африки, щоб замінити лорда Челмсфорда, який командував військами у англо-залуській війні , а також був губернатором Наталу і Трансваалю та Верховним комісаром Південної Африки. Волслі зі своїми прихильниками „Кільця Ашанті“ відправили до Дурбану. Але прибувши в липні, виявив, що зулуська війна практично закінчилася. Через деякий час Гарнет Джозеф Волслі вирушив до Трансваалю. Під час служби в Південній Африці 4 червня 1879 року він отримав звання генерала. Реорганізувавши там адміністрацію та підпорядкувавши короля Бапеді Секухуне, повернувся до Лондона в травні 1880 року. За свої заслуги в Південній Африці Волслі був нагороджений Південно-Африканської медаллю із застібкою і 19 червня 1880 року отримав звання кавалера Великого хреста ордена Лазні. Нарешті, ніби на знак стрімкого зростання імперської пошани, 1 липня 1880 року Гарнета Джозефа Волслі було призначено генерал-квартирмейстером військ. Він виявив, що все ще існує великий опір скороченому терміну військової служби і використав свою зростаючу популярність, щоб підтримати реформи Кардвелла, особливо щодо створення резервів, включаючи промову на бенкеті в маєтку, в якій він прокоментував: „…як армія, вирощена за системою тривалої служби, повністю зникла за кілька місяців під мурами Севастополя“.

Єгипет, Нільська експедиція та головнокомандувач ред.

1882 рік, карикатура з Панча
Похоронна процесія королеви Вікторії
Коронаційна процесія Едуарда VII в Лондоні 9 серпня 1902 року

1 квітня 1882 року Волслі був призначений генерал-ад'ютантом військ, а в серпні того ж року йому було передано командування британськими військами в Єгипті під керівництвом Хедіва Тауфіка для придушення повстання Урабі. Захопивши Суецький канал, він потім висадив свої війська в Ісмаїлії та після дуже короткої кампанії повністю розгромив Орабі-пашу в битві біля Тель-ель-Кебірі, тим самим придушивши ще одне повстання. За свої заслуги Гарнет Джозеф Волслі отримав чин генерала 18 листопада і здобув звання барона Волслі з Каїра та Волслі в графстві Стаффорд. Він також отримав подяку парламенту та Єгипетську медаль із застібкою; орден Османіє першого ступеня, наданий єгипетським хедивом; і більш сумнівну відзнаку композиції на його честь від поета Вільяма Топаза Макгонегелла.

1 вересня 1884 року Волслі знову був відкликаний з посади генерал-ад'ютанта, щоб командувати Нільською експедицією для надання допомоги генералу Гордону та обложеному гарнізону в Хартумі. Незвичайна стратегія Волслі полягала в тому, щоб здійснити експедицію на човні вгору по Нілу, а потім перетнути пустелю до Хартума, тоді як морські човни прямували до Хартума. Експедиція прибула надто пізно; Хартум було взято, а Чарльза Гордона було вбито. Навесні 1885 року виникли ускладнення з імперською Росією через інцидент у Панджде, і послідувало відкликання цієї конкретної експедиції. За свої заслуги там він отримав дві застібки на вже вручені єгипетські медалі та подяку парламенту. 28 вересня 1885 року Гарнет Джозеф був призначений віконтом Волслі, Волслі в графстві Стаффорд, і отримав титул лицаря ордена Святого Патрика. На запрошення королеви восени 1888 року родина Волслі переїхала зі свого колишнього будинку на Гілл-стріт, 6, у Лондоні, до набагато величнішого Будинку рейнджерів у Гринвічі .

Волслі продовжував працювати у Воєнному офісі на посаді генерал-ад'ютанта Збройних сил до 1890 року, коли він став Головнокомандувачем Ірландії. Він отримав звання фельдмаршала 26 травня 1894 року і був призначений консервативним урядом наступником герцога Кембриджського на посаді Головнокомандувача Збройними силами 1 листопада 1895 року. Це була посада, на яку його великий досвід у бойових діях і попередні значні успіхи безпосередньо у воєнному офісі давали йому повне право, але це ставало дедалі неактуальним. Проте повноваження фельдмаршала віконта Волслі на цій посаді були обмежені новим наказом у Раді, і після того, як він протримався на цій посаді більше п'яти років, Волслі передав командування своєму колезі-фельдмаршалу, графу Робертсу, 3 січня 1901 року. У 1897 році Гарнет Джозеф Волслі також переніс серйозну хворобу, від якої так і не одужав.

Несподівано великі сили, необхідні для початкової фази другої англо-бурської війни, були забезпечені, головним чином, за допомогою системи резервів, створеної Волслі. Залучаючи звичайних резервістів і добровольців, Велика Британія змогла зібрати найбільшу армію, яку вона коли-небудь розгортала за кордоном. Проте нові умови у військовому відомстві йому не сподобалися. Кульмінацією фіаско, яке тепер називається Чорний тиждень, стало його звільнення на Різдво 1900 року. Після звільнення від виконання обов'язків Волслі у своїй промові виніс це питання перед Палатою лордів.

Лорд Волслі мав честь обіймати офіційну посаду охоронця у британському королівському домі (Gold Stick and Silver Stick), як особистий помічник суверена під час урочистих подій королеви Вікторії. Тому він брав участь у похоронній процесії після смерті королеви Вікторії в лютому 1901 року. Також Гарнет Джозеф Волслі був у статусі особистого помічника суверена під час урочистостей з нагоди коронації короля Едуарда в серпні 1902 року.

Почесні та королівські доручення ред.

Герб віконта Волслі: срібло, червоно-червоний тальбот, кефаль, для відмінності

На початку 1901 року король Едуард призначив лорда Волслі очолити спеціальну дипломатичну місію до урядів Австро-Угорщини, Румунії, Сербії, Османської імперії та Греції з урочистим оголошенням про вступ на посаду короля. Під час свого візиту до Константинополя султан вручив йому орден Османіє в діамантах.

Гарнет Джозеф Волслі був одним із перших нагороджених орденом Заслуг в списку коронаційних почестей 1902 року, опублікованому 26 червня 1902 року, і отримав орден особисто від короля Едуарда VII у Букінгемському палаці 8 серпня 1902 року. За службу в добровольчих силах 11 серпня 1903 року він був нагороджений орденом офіцерів-добровольців. Волслі також був почесним полковником 23-го Міддлсекського полку з 12 травня 1883 року, почесним полковником Королівської стрілецької добровольчої бригади Королівського шотландського полку (Лотіанського полку) з 24 квітня 1889 року, полковником Королівської кінної гвардії з 29 березня 1895 року і обер-полковник Королівського Ірландського полку з 20 липня 1898 року.

У відставці Гарнет Джозеф Волслі був членом ради пароплавної компанії Union-Castle.

Тунель під Ла-Маншем ред.

Генерал Волслі верхи на леві, що втікає. Опубліковано в американському гумористичному журналі «Puck» (бл. 1885).

Волслі був категорично проти спроби сера Едварда Воткіна побудувати тунель під Ла-Маншем. Він надав докази парламентській комісії, що будівництво може бути «катастрофічним для Англії», він додав, що «незалежно від того, які укріплення та оборонні споруди були побудовані, завжди буде небезпека того, що якась континентальна армія зненацька захопить вихід з тунелю». Щоб задовольнити його заперечення, були висунуті різні хитрощі, включаючи петлю лінії на віадуку від Дуврських скель і назад у них, щоб з'єднання могло бомбардуватися за бажанням Королівським флотом. Через сукупність причин мало пройти понад 100 років, перш ніж було встановлено постійний зв'язок.

Особисте життя та смерть ред.

Екслібрис з гербом Гарнета Джозефа Волслі.

34-річний Волслі одружився у 1867 році з Луїзою (1843—1920), донькою містера А. Ерскіна. Єдина дитина, Френсіс (1872—1936), що народилася у шлюбі, стала письменницею та заснувала Коледж для Леді Садівниць у Глайнді. Донька стала спадкоємицею віконтства за спеціальним правилом, але воно припинилось після її смерті.

У пізні роки життя лорд і леді Волслі жили в комфортабельній квартирі в палаці Гемптон-Корт. Гарнет Джозеф з дружиною Луїзою зиму проводили на Віллі Туретт муніціпалітеті Ментоні на Французькій Рив'єрі, де генерал захворів на грип і помер 26 березня 1913 року на 80-му році життя.

Гарнета Джозефа Волслі поховали 31 березня 1913 року в крипті собору Святого Павла під музику, яку грав оркестр 2-го батальйону Королівського ірландського полку, першим полковником якого він був.

Спадщина ред.

Кінна статуя фельдмаршала лорда Волслі, скульптор Госкомб Джон, парад кінної гвардії (2008)

На параді Кінної гвардії в Лондоні встановлена кінна статуя Волслі. Його вилив сер Вільям Госкомб Джон Р. А. і спорудив у 1920 році. Wolseley Barracks у Лондоні, Онтаріо, є канадською військовою базою (нині офіційно відома як ASU London), заснована в 1886 році. Він розташований на місці Wolseley Hall, першої будівлі, побудованої канадським урядом спеціально для розміщення елементу нещодавно створених Постійних сил. Казарми Волслі були постійно зайняті канадською армією з моменту їх створення, і в них завжди перебували окремі частини Королівського канадського полку. В даний час Wolseley Hall займає музей Королівського канадського полку та 4-й батальйон полку, серед інших орендарів. Білий корковий шолом, який носять як частину повної уніформи RCR та багатьох інших канадських полків, відомий як шолом Волслі. Будинок також є приміщенням для старших хлопчиків у Королівській військовій школі герцога Йоркського.

Меморіал лорда Волслі в церкві Святого Михайла та всіх ангелів у Колвічі, Стаффордшир

На честь фельдмаршала лорда Волслі встановлено табличку в церкві Святого Михайла та всіх ангелів у Колвічі, графство Стаффордшир, неподалік від Шагборо-Голлу та парку Волслі в Колвічі, поблизу Руглі. Церква була місцем поховання баронетів Волслі з Волслі-парку, родового будинку родини Волслі.

Вільям Ш. Гілберт, член музичного товариства Гілберт і Салліван, спеціально створив образ генерал-майора Стенлі в опереті «Пірати Пензенса» на Волслі, як і Джордж Гроссміт, актор, який першим зіграв його роль у першій постановці. В іншій опереті Гілберта та Саллівана, "Терпіння ", полковник Калверлі хвалить Волслі у фразі: «Вміння сера Гарнета бити канібала».

Файл:Sir Garnet pub 1883 drawing.jpg
Паб «Сер Гарнет» у 1883 році

Житлові райони Волслі у Вінніпезі провінції Манітоба в Канаді, розташовані в західній центральній частині міста та Волслі провінції Саскачеван у Канаді, названі на його честь. Місто Волслі у Західному Кейпі Південної Африки, названо на честь сера Гарнета Джозефа Волслі. Цей населений пункт був заснований на фермі Goedgevonden у 1875 році та отримав муніципальний статус у 1955 році; до цього вона була відома як дорога Церери.

Паб Sir Garnet у центрі Норвіча в графстві Норфоле з видом на історичну ринкову площу та міську ратушу названий на честь фельдмаршала лорда Волслі. Паб відкрився приблизно в 1861 році та прийняв назву Сер Гарнет Волслі у 1874 році, після короткого закриття (2011—2012) змінив нахву на Сер Гарнет.

У Гані Волслі відомий під іменем «Сарґренті». Він зображений як лиходій у романі 2014 року «Хлопчик, який плюнув в око Сарґренті» південноафриканського письменника Ману Гербштейна. Ця історія є вигаданою розповіддю про англо-ашантську війну, розказана з позиції хлопчика-ашанті на ім'я Кофі Г'ян.

Уніформа Волслі, жезл фельдмаршала та сувеніри з його різних кампаній зберігаються в колекціях музею Гленбоу в Калгарі, Альберта в Канаді. Волслі підтримував глибокий інтерес до видатних особистостей у ранньомодерній європейській історії та збирав предмети, пов'язані з багатьма з них (наприклад, скринька від сера Френсіса Дрейка, годинник, пов'язаний з Олівером Кромвелем, похоронний значок для адмірала Гораціо Нельсона та особиста табакерка генерала Джеймса Вольфа). Ці речі також зберігаються в цій колекції.

На знак визнання його успіху виник вислів: "весь сер Гарнет ", що означає; що все в порядку.

Вибрані публікації віконта Волслі ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Farmer та Henley, 1903, с. 215.
  6. Burke's Genealogical and Heraldic History of the Peerage, Baronetage and Knightage. Burke's Peerage Limited. 1885. с. 1425. Процитовано 28 червня 2017. 
  7. Complete Baronetage: Great Britain and Ireland, 1707–1800, and Jacobite, 1688–1788. W. Pollard & Company, Limited. 1906. с. 356–357. 
  8. Шаблон:Cite newspaper The Times
  9. ↑ Field Marshal Garnet Joseph Wolseley, 1st Viscount Wolseley, KP, GCB, OM, GCMG, VD, PC.. Irish Masonic History and the Jewels of Irish Freemasonry. Процитовано 14 травня 2023. 
  10. ↑ «Garnet Wolseley, 1st Viscount Wolseley». Oxford Dictionary of National Biography (онлайн вид.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/36995.  (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  11. ↑ Heathcote, 1999, с. 311.
  12. Page 4259 | Issue 21645, 29 December 1854 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  13. Wolseley, Garnet Joseph Wolseley, Viscount. 1911 Encyclopædia Britannica. Volume 28. Процитовано 14 травня 2023. 
  14. Page 1264 | Issue 22107, 2 March 1858 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  15. ↑ A Victorian Army Hero. Timmonet. Процитовано 14 травня 2023. 
  16. Page 1571 | Issue 22117, 24 March 1858 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  17. Page 1727 | Issue 22255, 26 April 1859 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  18. Hibbert, Christopher (1978). The Great Mutiny: India 1857. Viking Press. с. 254. ISBN 9780670349838. 
  19. Wolseley, 1862.
  20. Page 654 | Issue 22480, 15 February 1861 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  21. United Service Magazine, London, 1892, April and May issues
  22. ↑ Heathcote, 1999, с. 312.
  23. Page 5873 | Issue 23690, 23 December 1870 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  24. Page 1378 | Issue 23715, 14 March 1871 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  25. McElwee, 1974, с. 73.
  26. Ensor, 1936, с. 16.
  27. ↑ Lehmann, 1964, с. 224.
  28. ↑ Gregory, 2006, с. 103.
  29. Page 1924 | Issue 24082, 31 March 1874 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  30. Page 1971 | Issue 24083, 3 April 1874 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  31. Wolseley, Garnet Joseph. Dictionary of Irish Biography. Процитовано 15 січня 2021. 
  32. Page 810 | Issue 24184, 26 February 1875 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  33. Page 5460 | Issue 24508, 2 October 1877 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  34. Page 2638 | Issue 24574, 19 April 1878 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  35. Page 4154 | Issue 24605, 16 July 1878 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  36. Page 3587 | Issue 24857, 22 June 1880 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  37. Page 2727 | Issue 24838, 27 April 1880 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  38. Page 1131 | Issue 25084, 14 March 1882 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  39. ↑ Heathcote, 1999, с. 313.
  40. Page 5173 | Issue 25169, 17 November 1882 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  41. Page 5106 | Issue 25168, 17 November 1882 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  42. The Battle of Tel-el-Kebir. Mcgonagall. 23 серпня 2011. Процитовано 16 вересня 2015. 
  43. Page 4515 | Issue 25514, 25 September 1885 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  44. Cokayne, 1898, с. 195.
  45. James, 2012, с. 229.
  46. Page 5923 | Issue 26676, 1 November 1895 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  47. Page 83 | Issue 27263, 4 January 1901 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  48. The Boer War. Family History. Процитовано 15 січня 2021. 
  49. . Hansard. 4 березня 1901. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 26 лютого 2012. 
  50. Page 3552 | Supplement 27316, 22 May 1901 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  51. The Coronation». The Times. No. 36834. London. 31 July 1902. p. 8
  52. The King — the special Embassies". The Times. No. 36410. London. 23 March 1901. p. 12
  53. The King´s accession". The Times. No. 36427. London. 12 April 1901. p. 3
  54. Court Circular". The Times. No. 36842. London. 9 August 1902. p. 6
  55. ↑ Page 5679 | Issue 27470, 2 September 1902 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  56. Page 5078 | Issue 27586, 11 August 1903 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  57. Page 2500 | Issue 25229, 11 May 1883 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  58. Page 2294 | Issue 25926, 23 April 1889 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  59. Page 2774 | Issue 26624, 14 May 1895 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  60. Page 4354 | Issue 26988, 19 July 1898 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 14 травня 2023. 
  61. New Castle liner Walmer Castle". The Times. No. 36716. London. 15 March 1902. p. 11
  62. . Hansard. 24 січня 1929. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 25 лютого 2012. 
  63. ↑ Heathcote, 1999, с. 314.
  64. Geoghegan, 1911.
  65. Baker, 2008, с. 18.
  66. Horse Guards Parade. Secret London. Процитовано 29 березня 2013. 
  67. Bates та Suciu, 2009.
  68. . Duke of York's Royal Military School. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 25 лютого 2012. 
  69. Parish Church of St Michael and All Angels, Colwich. British Listed Buildings. Процитовано 1 жовтня 2012. 
  70. Bradley, 2005, с. 220.
  71. . diamond.boisestate.edu. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 17 квітня 2015. 
  72. An Historical Walking Tour of Wolseley (Winnipeg). The Manitoba Historical Society. Процитовано 25 лютого 2012. 
  73. . Harrowsmith Country Life. April 2000. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2012. 
  74. Raper, 1989, с. 479.
  75. Gemma (30 травня 2012). . Vintage Norwich. Архів оригіналу за 2 May 2014. Процитовано 2 травня 2014. 
  76. Sir Garnet Wolseley. Norwich Market. Norwich Heritage Projects. Процитовано 2 травня 2014. 
  77. . The Sir Garnet. Архів оригіналу за 3 May 2014. Процитовано 2 травня 2014. 
  78. Bale, David (29 червня 2012). . Norwich Evening News. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 29 березня 2013. 
  79. admin (21 червня 2016). The Boy who Spat in Sargrenti’s Eye (амер.). Процитовано 11 квітня 2023. 
  80. Herbstein, Manu (2014). The Boy who Spat in Sargrenti's Eye (англ.). Techmate Publishers. ISBN 978-9988-1-9184-9. 
  81. Famous People & Battles. Glenbow. n.d. Процитовано 22 травня 2017. 
  82. Partridge, 2006, с. 14.
  83. Army cuts: Not 'All Sir Garnet'. The Guardian. 18 липня 2011. Процитовано 18 лютого 2013. «The Victorian byword for a smart operation of any kind was 'All Sir Garnet'...»  
  84. Review: The Decline and Fall of Napoleon by Field-Marshal Viscount Wolseley. The Saturday Review of Politics, Literature, Science and Art 79 (2061): 552. 27 квітня 1895. 

Джерела ред.

  • Bailes, Howard (1980). Technology and imperialism: A case study of the Victorian army in Africa. Victorian Studies 24 (1): 83–104. JSTOR 826880. 
  • Baker, Margaret (2008). Discovering London Statues and Monuments. Osprey Publishing. ISBN 978-0747804956. 
  • Bates, Stuart Jeffery; Suciu, Peter (2009). The Wolseley Helmet in Pictures: From Omdurman to El Alamein. PSB Publishing. ISBN 978-0-9806567-0-1. 
  • Black, Jeremy, ред. (2008). Great Military Leaders and Their Campaigns. Thames & Hudson. с. 232–233. ISBN 978-0-500-25145-4. 
  • Bond, Brian (1961). The Retirement of the Duke of Cambridge. Journal of the Royal United Services Institute for Defence Studies 106 (62): 544–553. doi:10.1080/03071846109420729. 
  • Bradley, Ian C. (2005). The Complete Annotated Gilbert & Sullivan. Oxford University Press. ISBN 978-0198167105. 
  • Cokayne, George Edward (1898). Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct, Or Dormant. G. Bell & sons. с. 195. 
  • Ensor, R. C. K. (1936). England 1870–1914. 
  • Farmer, John Stephen; Henley, W.E. (1903). Slang and Its Analogues Past and Present: A Dictionary... with Synonyms in English, French... Etc.. Harrison & Sons. 
  • Geoghegan, Brigadier-General Stannus (1911). The Campaigns and History of the Royal Irish Regiment (вид. updated 1927). Edinburgh and London: Blackwood. 
  • Hamer, William Spencer. The British Army; civil-military relations, 1885—1905 (1970).
  • Gregory, Barry (2006). The History of the Artists Rifles 1859–1947. Pen and Sword. ISBN 978-1844155033. 
  • Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736–1997. Pen & Sword Books Ltd. ISBN 0-85052-696-5. 
  • Holt, Edgar. «Garnet Wolseley: Soldier of Empire» History Today (Oct 1958) 8#10 pp 706—713.
  • James, Henry (2012). The Master, the Modern Major General, and His Clever Wife: Henry James's Letters to Field Marshal Lord Wolseley and Lady Wolseley, 1878–1913. University of Virginia Press. ISBN 9780813932354. 
  • Kochanski, H.M. (1997). Field Marshal Viscount Wolseley as commander‐in‐chief, 1895–1900: A reassessment. Journal of Strategic Studies 20 (2): 119–139. ISSN 0140-2390. doi:10.1080/01402399708437681. 
  • Kochanski, Halik (1999). Sir Garnet Wolseley: Victorian Hero. London: Hambledon Press. ISBN 1-85285-188-0. 
  • Lehmann, Joseph (1964). All Sir Garnet; a life of Field-Marshal Lord Wolseley. London: J. Cape. ASIN B0014BQSRS. 
  • McElwee, W.L. (1974). The art of war: Waterloo to Mons. London: Weidenfeld and Nicolson. ISBN 0-297-76865-4. 
  • Partridge, Eric (2006). A Dictionary of Slang and Unconventional English. Routledge. ISBN 978-1-134-96365-2. 
  • Raper, P. E. (1989). Dictionary of Southern African Place Names. J. Ball. ISBN 978-0-947464-04-2. 
  • Spiers, Edward M. (1992). The Late Victorian Army, 1868–1902. Manchester History of the British Army. 
  • Tabor, Paddy (2010). The Household Cavalry Museum. Ajanta Book Publishing. ISBN 978-1-84820-882-7. 
  • Wessels, Andre (2003). The British Army in 1899: problems that hampered preparations for war in South Africa. Journal for Contemporary History (University of the Free State) 28 (2). ISSN 0258-2422.  Проігноровано невідомий параметр |hdl= (довідка)
  • White-Spunner, Barney (2008). Horse Guards. Macmillan. ISBN 978-1-4050-5574-1. 

Першоджерела ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гарнет Волслі, 1-й віконт Волслі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Feldmarshal Garnet Dzhozef Volsli 1 j vikont Volsli angl Garnet Wolseley KP GCB OM GCMG PC 4 chervnya 1833 1833 06 04 Dublin 25 bereznya 1913 1913 03 25 Mentona anglo irlandskij oficer britanskoyi armiyi sho stav odnim iz najvplivovishih i shanovanih britanskih generaliv pislya nizki uspihiv u Kanadi Zahidnij Africi ta Yegipti pislya chogo vin vidigrav centralnu rol u modernizaciyi britanskoyi armiyi zadlya pidvishennya yiyi efektivnosti Garnet Volsli 1 j vikont Volsliangl Garnet Wolseley 1 Viscount WolseleyPrizvisko Sargrenti Narodzhennya 4 chervnya 1833 1833 06 04 1 2 Dublin Irlandiya d Spoluchene KorolivstvoSmert 25 bereznya 1913 1913 03 25 u vici 79 rokiv MentonaPohovannya sobor Svyatogo PavlaKrayina Spoluchene KorolivstvoZvannya feldmarshalVijni bitvi Druga anglo birmanska vijnaKrimska vijna Oborona SevastopolyaPovstannya sipayiv 1857 Obloga Lokgnau Vzyattya LakgnauDruga opiumna vijna Bitva za forti Dagu 1860 Gromadyanska vijna v SShA sposterigach Fenianski nabigiPovstannya na Red RiverTretya anglo ashantska vijnaAnglo zuluska vijnaRik Sekuhune 1879 Anglo yegipetska vijna 1882 Bitva bilya Tel el KebirPovstannya Mahdi Nilska ekspediciyaDruga anglo burska vijnaTitul vikont Viscount Wolseleyd i Baron WolseleydDiti Frances Wolseleyd 4 Nagorodi Orden Svyatogo PatrikaOrden ZaslugOrden LazniOrden Svyatogo Mihajla i Svyatogo GeorgiyaNagoroda oficeriv dobrovolcivOrden Medzhida Osmanska imperiya Orden Osmaniye Osmanska imperiya Orden Pochesnogo legionu Franciya Garnet Volsli 1 j vikont Volsli u VikishovishiVolsli vvazhayetsya odnim iz najvidatnishih geroyiv vijni Britanskoyi imperiyi epohi Novogo imperializmu yaki otrimali nagorodi Brav uchast u voyennih kampaniyah u Birmi Kitayi Kanadi ta Krimskij vijni povstanni sipayiv u Vndiyi a takozh po vsij Africi vklyuchayuchi kampaniyu Ashanti 1873 1874 ta Nilsku ekspediciyu proti Mahdistskogo Sudanu v 1884 1885 rokah Volsli obijmav posadu golovnokomanduvacha zbrojnimi silami z 1895 po 1900 rik Jogo reputaciya efektivnogo pracivnika prizvela do poyavi anglijskoyi frazi naprikinci XIX stolittya vse ser Garnet sho oznachaye vse v poryadku 5 Zmist 1 Pohodzhennya ta navchannya 2 Pochatok vijskovoyi kar yeri 3 Krimska vijna 4 Indijske povstannya 1857 roku 5 Gromadyanska vijna v SShA ta sluzhba v Kanadi 6 Reformi Kardvella 7 General inspektor dopomizhnih vijsk ta nastupni kampaniyi 8 Yegipet Nilska ekspediciya ta golovnokomanduvach 8 1 Pochesni ta korolivski doruchennya 9 Tunel pid La Manshem 10 Osobiste zhittya ta smert 11 Spadshina 12 Vibrani publikaciyi vikonta Volsli 13 Div takozh 14 Primitki 15 Dzherela 15 1 Pershodzherela 16 PosilannyaPohodzhennya ta navchannya red Lord Volsli narodivsya 1833 roku starshim sinom u vidomij anglo irlandskij rodini v Dublini majora Garneta Dzhozefa Volsli z linijnogo pihotnogo polku King s Own Scottish Borderers ta Frensis Enn Volsli urodzhenoyi Smit Volsli buli davnoyu zemlevlasnickoyu rodinoyu u Volseli grafstvo Staffordshir yaka maye tisyacholitnyu istoriyu Volsli narodivsya v Golden Bridzh Haus rezidenciyi rodini jogo materi Jogo didom po batkovij linih buv prepodobnij Vilyam Volsli rektor Tallikorbeta i tretij sin sera Richarda Volsli 1 go baroneta yakij zasidav u Palati gromad Irlandiyi vid Karlou 6 Miscem prozhivannya rodini bula gora Volsli v grafstvi Karlou 7 Garnet Dzhozef Volsli mav chotiroh molodshih sester i dvoh molodshih brativ Frederika Volsli 1837 1899 ta sera Dzhordzha Volsli 1839 1921 8 Batko Volsli pomer u 1840 roci na 63 mu roci zhittya zalishivshi svoyu vdovu ta simoh ditej na svoyu armijsku pensiyeyu Na vidminu vid inshih hlopciv u jogo klasi Volsli ne vidpravili do Angliyi shob navchatisya u shkoli Gerrou chi koledzhi v Itoni vin navchavsya v miscevij shkoli v Dublini Simejni obstavini zmusili Volsli pokinuti shkolu koli jomu bulo 14 rokiv i vin znajshov robotu v ofisi geodezista sho dopomoglo jomu otrimuvati zarplatu ta prodovzhuvati vivchati matematiku ta geografiyu samostijno 9 10 Pochatok vijskovoyi kar yeri red Garnet Dzhozef Volsli spochatku mriyav pro kar yeru v cerkvi ale jogo finansove stanovishe oznachalo sho jomu potriben buv bagatij pokrovitel shob pidtrimati taku iniciativu Zamist cogo vin shukav mozhlivist vivchitisya na oficera Ne mayuchi zmogi dozvoliti sobi navchannya v Korolivskomu vijskovomu koledzhi u Sandgersti abo kupiti komisiyu Volsli napisav svoyemu spivvitchizniku z Dublina feldmarshalu 1 mu gercogu Vellingtonu Arturu Vellsli z prohannyam pro dopomogu Vellington todishnij golovnokomanduvach zbrojnimi silami poobicyav dopomogti hlopcyu koli jomu vipovnitsya 16 rokiv 9 Odnak Vellington ochevidno ne pomitiv jogo j ne vidpoviv na inshij list nadislanij Dzhozefom Volsli u 17 richnmu vici Tomu hlopec bezuspishno zvernuvsya do jogo sekretarya lorda Ficroya Somerseta Na toj chas britanska armiya vidnovlyuvalasya pislya znachnih vtrat pid chas ostannoyi vijni v Pivdennij Africi i Volsli napisav Somersetu Ya budu gotovij rozpochati vijskovu sluzhbu v najkorotshij termin yaksho vasha svitlist zahoche priznachiti mene do polku yakij zaraz perebuvaye na fronti 9 Todi jogo mati napisala gercogu shob oskarzhiti prohannya sina utim 12 bereznya 1852 roku 18 richnogo Volsli bulo priznacheno praporshikom u 12 mu Saffolkskomu polku na znak viznannya sluzhbi jogo batka 10 Cherez misyac pislya pochatku sluzhbi u skladi 12 go pihotnogo polku 13 kvitnya 1852 roku Volsli perejshov do 80 go pihotnogo polku z yakim vin brav uchast u Drugij anglo birmanskij vijni 11 19 bereznya 1853 roku pid chas ataki na Donabyu Garnet Dzhozef Volsli buv vazhko poranenij v live stegno kuleyu dzhingala 11 pro sho zgaduyetsya v depeshah Pidvishenij u lejtenanti 16 travnya 1853 roku i povernuvshis dodomu invalidom Volsli perevivsya do 84 go pihotnogo polku 27 sichnya 1854 roku a potim do 90 go legkogo pihotnogo polku yakij na toj chas dislokuvavsya v Dublini 24 lyutogo 1854 roku 11 29 grudnya 1854 roku Dzhozef Volsli otrimav zvannya kapitana 12 Krimska vijna red Volsli suprovodzhuvav polk do Krimu i visadivsya v Balaklavi v grudni 1854 roku Jogo obrali pomichnikom komandira inzhenernih vijsk u skladi korpusu korolivskih inzheneriv pid chas oblogi Sevastopolya Volsli nis vijskovu sluzhbu protyagom usiyeyi oblogi de buv poranenij u Kamenolomnyah 7 chervnya 1855 roku a potim znovu v okopah 30 serpnya 1855 roku vtrativshi oko 11 Pislya padinnya Sevastopolya Volsli buv prijnyatij na sluzhbu do shtabu general kvartirmejstera dopomagayuchi u vidpravci vijsk boyepripasiv ta prodovolstva i buv odnim z ostannih britanskih vijskovikiv yaki pokinuli Krimskij pivostriv u lipni 1856 roku 11 Za svoyi zaslugi kapitan Volsli dvichi zgaduvavsya v depeshah otrimav vijskovu medal francuzkij Orden Pochesnogo legionu 5 go stupenya ta tureckij orden Medzhidi 5 go stupenya 13 14 Cherez shist misyaciv pislya priyednannya do 90 go pihotnogo polku v Oldershoti Garnet Dzhozef Volsli u berezni 1857 roku buv vidpravlenij na front drugoyi opiumnoyi vijni 11 Pid chas podorozhi transportne sudno Transit na yakomu perebuvali vijskoviki zaznalo avariyi v protoci Banka Usi britanski armijci buli vryatovani ale lishe z osobistoyu zbroyeyu ta minimalnoyu kilkistyu boyepripasiv Yih dostavili do Singapuru a zvidti vidpravili do Kalkutti dlya pridushennya povstannya sipayiv u Indiyi 15 Indijske povstannya 1857 roku red nbsp Pidpolkovnik Volsli v Indiyi kartina hudozhnika Feliksa Beato 1858 1859Volsli vidznachivsya pid chas oboroni Lakgnau pid komanduvannyam sera Kolina Kempbella v listopadi 1857 roku ta pid chas oboroni poziciyi v Alambagu pid komanduvannyam Outrama 11 beruchi uchast u diyah 22 grudnya 1857 roku 12 sichnya 1858 roku ta 16 sichnya 1858 roku a takozh u vidbitti velikoyi ataki 21 lyutogo 1858 roku 10 Togorichnogo bereznya vin brav uchast v ostannij oblozi ta zahoplenni Lakgnau Potim vin buv priznachenij zastupnikom pomichnikom general kvartirmejstera v shtabi diviziyi derzhavi Aud sera Goupa Granta 10 i brav uchast u vsih operaciyah kampaniyi vklyuchayuchi diyi v Bari Sarsi Navabgandzhi zahoplenni Fajzabada zahoplenni Gomti ta Sultanpura Voseni i vzimku 1858 1859 rokiv vin brav uchast u kampaniyah Bajsvara Trans Ghaghari ta Trans Rapti yaki zavershilisya povnim pridushennyam povstannya 15 Za jogo zaslugi vin chasto zgaduvavsya v depeshah i otrimavshi Indijsku medal za pridushennya povstannya Takozh Garnet Dzhozef Volsli buv pidvtshenij do vijskovogo timchasove zvannya majora 24 bereznya 1858 roku 16 ta lejtenanta polkovnika 26 kvitnya 1859 roku 17 Pid chas povstannya Volsli demonstruvav rishuchu poziciyu shodo korinnih narodiv nazivayuchi yih zviryachimi nigerami i zauvazhuyuchi sho sipayi mali bochki j bochki z brudom yakij teche v zhilah cih negriv 18 Volsli prodovzhuvav sluzhbu v shtabi sera Goupa Granta v Audi i koli Grant buv priznachenij komanduyuchim britanskimi vijskami v anglo francuzkij ekspediciyi do Kitayu 1860 roku pid chas drugoyi opiumnoyi vijni 11 suprovodzhuvav jogo yak zastupnik pomichnik general kvartirmejstera Dzhozef Volsli takozh buv prisutnij pid chas boyiv pid Sin go vzyattya Tan gu shturmu fortiv Dagu 11 okupaciyi Tyanczinya bitvi pri Pa to cheo ta vstupu do Pekinu pid chas yakogo bulo rozpochato rujnuvannya Starogo litnogo palacu kitajskih imperatoriv 11 Vin dopomig u povtornij visadci britanskih vijsk do nastannya zimi Dzhozefa Volsli znovu zgaduvali v Poslannyah i za jogo zaslugi vin otrimav medal i dvi zastibki Povernuvshis dodomu oficer opublikuvav Rozpovid pro vijnu z Kitayem u 1860 roci 19 A 15 lyutogo 1861 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya majora 20 Gromadyanska vijna v SShA ta sluzhba v Kanadi red nbsp Feldmarshal vikont VolsliU 1862 roci nevdovzi pislya bitvi pid Antitami Volsli zvilnivsya zi svoyih vijskovih obov yazkiv i virushiv rozsliduvati hid gromadyanskoyi vijni v SShA Vin podruzhivsya z prihilnikami Pivdnya v Merilendi yaki dopomogli jomu podolati shlyah do Virdzhiniyi z prorivachem blokadi cherez richku Potomak Tam vin poznajomivsya z generalami Robertom Edvardom Li Dzhejmsom Longstritom ta Stounvolom Dzheksonom 11 Dzhozef Volsli takozh nadav analiz bojovih dij general lejtenantovi Natanu Bedforda Forrestu New Orleans Picayune 10 kvitnya 1892 opublikuvav desyatistorinkovij zhittyepis Volsli pro Forresta yakij opracyuvav golovnu informaciyu zibranu pro nogo biografami togo chasu Cya robota bula opublikovana v zhurnali Pivdennogo istorichnogo tovaristva v tomu zh roci i sogodni yiyi chasto cituyut Volsli zvernuvsya do roli Forresta v bitvi pri Fort Pillou bilya Memfisa shtat Tennessi v SShA u kvitni 1864 roku v yakij za deyakimi tverdzhennyami deyaki afroamerikanci u skladi Kolorovih vijsk SShA ta bili oficeri buli vbiti pislya zavoyuvannya Fort Pillou Volsli pisav Ya ne dumayu sho toj fakt sho polovina nevelikogo garnizonu zahoplenogo shturmom miscya bula vbita abo poranena svidchit pro yakus nezvichajnu krovozherlivist z boku napadnikiv 21 U listopadi 1861 roku Volsli buv odnim z oficeriv specialnoyi sluzhbi napravlenih do provinciyi Kanada u zv yazku z incidentom lt i id mw g gt u Trenti lt i gt 10 Pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni v Spoluchenih Shtatah Ameriki Volsli povernuvsya do Kanadi de 5 chervnya 1865 roku 11 stav brevet polkovnikom a z togo zh dnya stav pomichnikom general kvartirmejstera v Kanadi Nastupnogo roku vin brav aktivnu uchast u zahisti Kanadi vid fenianskih nabigiv zi SShA 1 zhovtnya 1867 roku vin buv priznachenij zastupnikom general kvartirmejstera v Kanadi U 1869 roci bula opublikovana jogo Soldatska kishenkova knizhka dlya polovoyi sluzhbi 22 yaka vidtodi vitrimala bagato vidan U 1870 roci Garnet Dzhozef Volsli uspishno keruvav ekspediciyeyu na Red River dlya vstanovlennya suverenitetu Kanadi nad Pivnichno Zahidnimi teritoriyami ta Manitoboyu 22 Provinciya Manitoba uvijshla do Kanadskoyi konfederaciyi koli kompaniya Gudzonovoyi zatoki peredala svij kontrol nad Zemleyu Ruperta uryadu Dominionu Kanada Britanska ta kanadska vlada proignoruvala Radu Assiniboyi sho isnuvala ranishe i zirvala peregovori z yiyi zaminoyu timchasovim povstanskim uryadom metisiv na choli z Luyi Rielem 22 Kampaniya z pridushennya povstannya bula uskladnena poganoyu komunikaciyeyu na toj chas Fort Garri nini Vinnipeg stolicya Manitobi buv nevelikim centrom viddilenim vid Ontario skelyami ta lisami regionu Kanadskogo shita Najprostishij shlyah do Fort Garri yakij ne prohodiv cherez Spolucheni Shtati Ameriki prolyagav cherez bagato richok i ozer sho prostyagalisya na shistsot mil vid Verhnogo ozera yakimi nechasto peretinalisya neaborigeni i de nemozhlivo bulo popovniti vlasni pripasi 22 Chudovi zahodi ta retelna organizaciya transportu vidobrazhayut veliku zaslugu komandira Garneta Dzhozefa Volsli yakij pislya povernennya dodomu 22 grudnya 1870 roku buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Mihajla ta Svyatogo Georgiya 23 a takozh kompanjonom Ordena Lazni 13 bereznya 1871 roku 24 Reformi Kardvella red Priznachenij pomichnikom general ad yutanta u Voyennomu ofisi v 1871 roci Garnet Dzhozef Volsli spriyav planam Kardvella shodo reformuvannya armiyi 22 Novovvedennya zustrili silnij sprotiv z boku visokopostavlenih vijskovih diyachiv na choli z gercogom Dzhordzhom Kembridzhskim golovnokomanduyuchim zbrojnimi silami 25 V yih osnovi buv namir znachno rozshiriti prihovanu silu armiyi shlyahom stvorennya rezerviv yak cherez zaprovadzhennya zakonodavstva pro korotku sluzhbu 26 yake dozvolyalo soldatam nesti drugu chastinu terminu vijskovoyi sluzhbi v rezervi tak i cherez vvedennya milicijnih tobto neregulyarnih bataljoniv do skladu novoyi lokalizovanoyi polkovoyi strukturi Opir konservatoriv u armiyi trivav i na ryadi nastupnih vijskovih posad Volsli borovsya publichno a takozh u strukturi armiyi za yih vprovadzhennya dovgo she pislya togo yak zakonodavstvo bulo prijnyato i Kardvell pishov 27 28 nbsp Garnet Dzhozef Volsli v 1874 roci z Illustrated London News2 zhovtnya 1873 roku Volsli buv priznachenij gubernatorom britanskih zahidnoafrikanskih poselen Syerra Leone ta gubernatorom Zolotogo uzberezhzhya Yak gubernator oboh britanskih teritorij u Zahidnij Africi vin vidpovidav za koloniyi Gambiyi Zolotogo Beregu ta Zahidnoyi Shidnoyi ta Pivnichnoyi Nigeriyi i v cij roli keruvav ekspediciyeyu proti imperiyi Ashanti Garnet Dzhozef Volsli vzhiv usih zahodiv u Gold Kosti do pributtya vijsk u sichni 1874 roku U bitvi pri Amoafuli 31 sichnya ekspediciya Volsli rozbila chiselno perevazhayuchu armiyu vozhdya Amankvatiyi v chotirigodinnomu boyu prosuvayuchis kriz gusti chagarniki u vilnih kvadratah Pislya p yatidennih boyiv yaki zakinchilisya bitvoyu pid Ordashem britanci uvijshli do stolici Kumasi yaku voni spalili Volsli zavershiv kampaniyu za dva misyaci 22 i povernuv svoyi vijska dodomu do pochatku holodnogo sezonu Cya kampaniya zrobila jogo vidomim u Velikij Britaniyi Garnet Dzhozef Volsli otrimav podyaku vid oboh palat parlamentu ta grant u rozmiri 25 000 funtiv sterlingiv 1 kvitnya 1874 roku otrimav vijskove zvannya general majora za vidatni zaslugi v bojovih diyah 29 otrimav medal iz zastibkoyu ta stav kavalerom Velikogo hresta Ordena Svyatogo Mihajla i Svyatogo Georgiya 31 bereznya 1874 roku 30 i kavaler komandorom Ordena Lazni Svoboda mista Londona bula darovana jomu mechem chesti i Garnet Dzhozef Volsli stav pochesnim doktorom Oksfordskogo ta doktorom prava Kembridzhskogo universitetiv 31 General inspektor dopomizhnih vijsk ta nastupni kampaniyi red Pislya povernennya dodomu Garnet Dzhozef Volsli buv priznachenij general inspektorom dopomizhnih vijsk z 1 kvitnya 1874 roku Vikonuyuchi svoyu rol u dopomizhnih silah vin spryamovuvav svoyi zusillya na formuvannya vidpovidnih dobrovolchih rezervnih sil Viyavivshi opir starshogo vijskovogo kerivnictva vin napisav silnij memorandum i pogrozhuvav svoyeyu vidstavkoyu koli voni namagalisya perekonati jogo vidklikati yiyi 27 Volsli stav dovichnim prihilnikom dobrovolchih rezerviv piznishe zaznachivshi sho vsi vijskovi reformi v britanskij armiyi z 1860 roku vpershe buli zaprovadzheni dobrovolcyami 28 Nevdovzi vnaslidok zavorushen korinnogo naselennya v Natali 24 lyutogo 1875 roku jogo bulo vidpravleno do ciyeyi koloniyi na posadu gubernatora ta general komanduvacha 32 Volsli prijnyav misce v Radi Indiyi v listopadi 1876 roku ta 1 zhovtnya 1877 roku otrimav vijskove zvannya general majora 33 25 bereznya 1878 roku vin otrimav zvannya general lejtenanta 34 12 lipnya 1878 roku Garnet Dzhozef Volsli buv priznachenij pershim Verhovnim komisarom Kipru shojno pridbanogo britanskogo volodinnya 35 U nastupnomu roci jogo vidpravili do Pivdennoyi Afriki shob zaminiti lorda Chelmsforda yakij komanduvav vijskami u anglo zaluskij vijni 22 a takozh buv gubernatorom Natalu i Transvaalyu ta Verhovnim komisarom Pivdennoyi Afriki Volsli zi svoyimi prihilnikami Kilcya Ashanti vidpravili do Durbanu Ale pribuvshi v lipni viyaviv sho zuluska vijna praktichno zakinchilasya 22 Cherez deyakij chas Garnet Dzhozef Volsli virushiv do Transvaalyu Pid chas sluzhbi v Pivdennij Africi 4 chervnya 1879 roku vin otrimav zvannya generala Reorganizuvavshi tam administraciyu ta pidporyadkuvavshi korolya Bapedi Sekuhune povernuvsya do Londona v travni 1880 roku Za svoyi zaslugi v Pivdennij Africi Volsli buv nagorodzhenij Pivdenno Afrikanskoyi medallyu iz zastibkoyu i 19 chervnya 1880 roku otrimav zvannya kavalera Velikogo hresta ordena Lazni 36 Nareshti nibi na znak strimkogo zrostannya imperskoyi poshani 1 lipnya 1880 roku Garneta Dzhozefa Volsli bulo priznacheno general kvartirmejsterom vijsk 37 Vin viyaviv sho vse she isnuye velikij opir skorochenomu terminu vijskovoyi sluzhbi i vikoristav svoyu zrostayuchu populyarnist shob pidtrimati reformi Kardvella osoblivo shodo stvorennya rezerviv vklyuchayuchi promovu na benketi v mayetku v yakij vin prokomentuvav yak armiya viroshena za sistemoyu trivaloyi sluzhbi povnistyu znikla za kilka misyaciv pid murami Sevastopolya 27 Yegipet Nilska ekspediciya ta golovnokomanduvach red nbsp 1882 rik karikatura z Pancha nbsp Pohoronna procesiya korolevi Viktoriyi nbsp Koronacijna procesiya Eduarda VII v Londoni 9 serpnya 1902 roku1 kvitnya 1882 roku Volsli buv priznachenij general ad yutantom vijsk 38 a v serpni togo zh roku jomu bulo peredano komanduvannya britanskimi vijskami v Yegipti pid kerivnictvom Hediva Taufika dlya pridushennya povstannya Urabi 39 Zahopivshi Sueckij kanal vin potim visadiv svoyi vijska v Ismayiliyi ta pislya duzhe korotkoyi kampaniyi povnistyu rozgromiv Orabi pashu v bitvi bilya Tel el Kebiri tim samim pridushivshi she odne povstannya 39 Za svoyi zaslugi Garnet Dzhozef Volsli otrimav chin generala 18 listopada 40 i zdobuv zvannya barona Volsli z Kayira ta Volsli v grafstvi Stafford Vin takozh otrimav podyaku parlamentu ta Yegipetsku medal iz zastibkoyu orden Osmaniye pershogo stupenya nadanij yegipetskim hedivom 41 i bilsh sumnivnu vidznaku kompoziciyi na jogo chest vid poeta Vilyama Topaza Makgonegella 42 1 veresnya 1884 roku Volsli znovu buv vidklikanij z posadi general ad yutanta shob komanduvati Nilskoyu ekspediciyeyu dlya nadannya dopomogi generalu Gordonu ta oblozhenomu garnizonu v Hartumi Nezvichajna strategiya Volsli polyagala v tomu shob zdijsniti ekspediciyu na chovni vgoru po Nilu a potim peretnuti pustelyu do Hartuma todi yak morski chovni pryamuvali do Hartuma Ekspediciya pribula nadto pizno Hartum bulo vzyato a Charlza Gordona bulo vbito 39 Navesni 1885 roku vinikli uskladnennya z imperskoyu Rosiyeyu cherez incident u Pandzhde i posliduvalo vidklikannya ciyeyi konkretnoyi ekspediciyi Za svoyi zaslugi tam vin otrimav dvi zastibki na vzhe vrucheni yegipetski medali ta podyaku parlamentu 43 28 veresnya 1885 roku Garnet Dzhozef buv priznachenij vikontom Volsli Volsli v grafstvi Stafford 44 i otrimav titul licarya ordena Svyatogo Patrika 10 Na zaproshennya korolevi voseni 1888 roku rodina Volsli pereyihala zi svogo kolishnogo budinku na Gill strit 6 u Londoni do nabagato velichnishogo Budinku rejndzheriv u Grinvichi 45 Volsli prodovzhuvav pracyuvati u Voyennomu ofisi na posadi general ad yutanta Zbrojnih sil do 1890 roku koli vin stav Golovnokomanduvachem Irlandiyi 39 Vin otrimav zvannya feldmarshala 26 travnya 1894 roku i buv priznachenij konservativnim uryadom nastupnikom gercoga Kembridzhskogo na posadi Golovnokomanduvacha Zbrojnimi silami 1 listopada 1895 roku 46 Ce bula posada na yaku jogo velikij dosvid u bojovih diyah i poperedni znachni uspihi bezposeredno u voyennomu ofisi davali jomu povne pravo ale ce stavalo dedali neaktualnim Prote povnovazhennya feldmarshala vikonta Volsli na cij posadi buli obmezheni novim nakazom u Radi i pislya togo yak vin protrimavsya na cij posadi bilshe p yati rokiv Volsli peredav komanduvannya svoyemu kolezi feldmarshalu grafu Robertsu 3 sichnya 1901 roku 47 U 1897 roci Garnet Dzhozef Volsli takozh perenis serjoznu hvorobu vid yakoyi tak i ne oduzhav 39 Nespodivano veliki sili neobhidni dlya pochatkovoyi fazi drugoyi anglo burskoyi vijni buli zabezpecheni golovnim chinom za dopomogoyu sistemi rezerviv stvorenoyi Volsli Zaluchayuchi zvichajnih rezervistiv i dobrovolciv Velika Britaniya zmogla zibrati najbilshu armiyu yaku vona koli nebud rozgortala za kordonom 48 Prote novi umovi u vijskovomu vidomstvi jomu ne spodobalisya Kulminaciyeyu fiasko yake teper nazivayetsya Chornij tizhden stalo jogo zvilnennya na Rizdvo 1900 roku Pislya zvilnennya vid vikonannya obov yazkiv Volsli u svoyij promovi vinis ce pitannya pered Palatoyu lordiv 49 Lord Volsli mav chest obijmati oficijnu posadu ohoroncya u britanskomu korolivskomu domi Gold Stick and Silver Stick yak osobistij pomichnik suverena pid chas urochistih podij korolevi Viktoriyi Tomu vin brav uchast u pohoronnij procesiyi pislya smerti korolevi Viktoriyi v lyutomu 1901 roku 50 Takozh Garnet Dzhozef Volsli buv u statusi osobistogo pomichnika suverena pid chas urochistostej z nagodi koronaciyi korolya Eduarda v serpni 1902 roku 51 Pochesni ta korolivski doruchennya red nbsp Gerb vikonta Volsli sriblo chervono chervonij talbot kefal dlya vidminnostiNa pochatku 1901 roku korol Eduard priznachiv lorda Volsli ocholiti specialnu diplomatichnu misiyu do uryadiv Avstro Ugorshini Rumuniyi Serbiyi Osmanskoyi imperiyi ta Greciyi z urochistim ogoloshennyam pro vstup na posadu korolya 52 Pid chas svogo vizitu do Konstantinopolya sultan vruchiv jomu orden Osmaniye v diamantah 53 Garnet Dzhozef Volsli buv odnim iz pershih nagorodzhenih ordenom Zaslug v spisku koronacijnih pochestej 1902 roku opublikovanomu 26 chervnya 1902 roku 54 55 i otrimav orden osobisto vid korolya Eduarda VII u Bukingemskomu palaci 8 serpnya 1902 roku 55 Za sluzhbu v dobrovolchih silah 11 serpnya 1903 roku vin buv nagorodzhenij ordenom oficeriv dobrovolciv 56 Volsli takozh buv pochesnim polkovnikom 23 go Middlsekskogo polku z 12 travnya 1883 roku 57 pochesnim polkovnikom Korolivskoyi strileckoyi dobrovolchoyi brigadi Korolivskogo shotlandskogo polku Lotianskogo polku z 24 kvitnya 1889 roku 58 polkovnikom Korolivskoyi kinnoyi gvardiyi z 29 bereznya 1895 roku 59 i ober polkovnik Korolivskogo Irlandskogo polku z 20 lipnya 1898 roku 60 U vidstavci Garnet Dzhozef Volsli buv chlenom radi paroplavnoyi kompaniyi Union Castle 61 Tunel pid La Manshem red nbsp General Volsli verhi na levi sho vtikaye Opublikovano v amerikanskomu gumoristichnomu zhurnali Puck bl 1885 Volsli buv kategorichno proti sprobi sera Edvarda Votkina pobuduvati tunel pid La Manshem Vin nadav dokazi parlamentskij komisiyi sho budivnictvo mozhe buti katastrofichnim dlya Angliyi vin dodav sho nezalezhno vid togo yaki ukriplennya ta oboronni sporudi buli pobudovani zavzhdi bude nebezpeka togo sho yakas kontinentalna armiya znenacka zahopit vihid z tunelyu Shob zadovolniti jogo zaperechennya buli visunuti rizni hitroshi vklyuchayuchi petlyu liniyi na viaduku vid Duvrskih skel i nazad u nih shob z yednannya moglo bombarduvatisya za bazhannyam Korolivskim flotom Cherez sukupnist prichin malo projti ponad 100 rokiv persh nizh bulo vstanovleno postijnij zv yazok 62 Osobiste zhittya ta smert red nbsp Ekslibris z gerbom Garneta Dzhozefa Volsli 34 richnij Volsli odruzhivsya u 1867 roci z Luyizoyu 1843 1920 donkoyu mistera A Erskina 11 Yedina ditina Frensis 1872 1936 sho narodilasya u shlyubi stala pismenniceyu ta zasnuvala Koledzh dlya Ledi Sadivnic u Glajndi Donka stala spadkoyemiceyu vikontstva za specialnim pravilom ale vono pripinilos pislya yiyi smerti 63 U pizni roki zhittya lord i ledi Volsli zhili v komfortabelnij kvartiri v palaci Gempton Kort Garnet Dzhozef z druzhinoyu Luyizoyu zimu provodili na Villi Turett municipaliteti Mentoni na Francuzkij Riv yeri de general zahvoriv na grip i pomer 26 bereznya 1913 roku na 80 mu roci zhittya Garneta Dzhozefa Volsli pohovali 31 bereznya 1913 roku v kripti soboru Svyatogo Pavla pid muziku yaku grav orkestr 2 go bataljonu Korolivskogo irlandskogo polku pershim polkovnikom yakogo vin buv 63 64 Spadshina red nbsp Kinna statuya feldmarshala lorda Volsli skulptor Goskomb Dzhon parad kinnoyi gvardiyi 2008 Na paradi Kinnoyi gvardiyi v Londoni vstanovlena kinna statuya Volsli Jogo viliv ser Vilyam Goskomb Dzhon R A 65 i sporudiv u 1920 roci 66 Wolseley Barracks u Londoni Ontario ye kanadskoyu vijskovoyu bazoyu nini oficijno vidoma yak ASU London zasnovana v 1886 roci Vin roztashovanij na misci Wolseley Hall pershoyi budivli pobudovanoyi kanadskim uryadom specialno dlya rozmishennya elementu neshodavno stvorenih Postijnih sil Kazarmi Volsli buli postijno zajnyati kanadskoyu armiyeyu z momentu yih stvorennya i v nih zavzhdi perebuvali okremi chastini Korolivskogo kanadskogo polku V danij chas Wolseley Hall zajmaye muzej Korolivskogo kanadskogo polku ta 4 j bataljon polku sered inshih orendariv Bilij korkovij sholom yakij nosyat yak chastinu povnoyi uniformi RCR ta bagatoh inshih kanadskih polkiv vidomij yak sholom Volsli 67 Budinok takozh ye primishennyam dlya starshih hlopchikiv u Korolivskij vijskovij shkoli gercoga Jorkskogo 68 nbsp Memorial lorda Volsli v cerkvi Svyatogo Mihajla ta vsih angeliv u Kolvichi StaffordshirNa chest feldmarshala lorda Volsli vstanovleno tablichku v cerkvi Svyatogo Mihajla ta vsih angeliv u Kolvichi grafstvo Staffordshir nepodalik vid Shagboro Gollu ta parku Volsli v Kolvichi poblizu Rugli Cerkva bula miscem pohovannya baronetiv Volsli z Volsli parku rodovogo budinku rodini Volsli 69 Vilyam Sh Gilbert chlen muzichnogo tovaristva Gilbert i Sallivan specialno stvoriv obraz general majora Stenli v opereti Pirati Penzensa na Volsli yak i Dzhordzh Grossmit aktor yakij pershim zigrav jogo rol u pershij postanovci 70 V inshij opereti Gilberta ta Sallivana Terpinnya polkovnik Kalverli hvalit Volsli u frazi Vminnya sera Garneta biti kanibala 71 Fajl Sir Garnet pub 1883 drawing jpgPab Ser Garnet u 1883 rociZhitlovi rajoni Volsli u Vinnipezi provinciyi Manitoba v Kanadi roztashovani v zahidnij centralnij chastini mista 72 ta Volsli provinciyi Saskachevan u Kanadi nazvani na jogo chest 73 Misto Volsli u Zahidnomu Kejpi Pivdennoyi Afriki nazvano na chest sera Garneta Dzhozefa Volsli Cej naselenij punkt buv zasnovanij na fermi Goedgevonden u 1875 roci ta otrimav municipalnij status u 1955 roci do cogo vona bula vidoma yak doroga Cereri 74 Pab Sir Garnet u centri Norvicha v grafstvi Norfole z vidom na istorichnu rinkovu ploshu ta misku ratushu nazvanij na chest feldmarshala lorda Volsli Pab vidkrivsya priblizno v 1861 roci ta prijnyav nazvu Ser Garnet Volsli u 1874 roci pislya korotkogo zakrittya 2011 2012 zminiv nahvu na Ser Garnet 75 76 77 78 U Gani Volsli vidomij pid imenem Sargrenti 79 Vin zobrazhenij yak lihodij u romani 2014 roku Hlopchik yakij plyunuv v oko Sargrenti pivdennoafrikanskogo pismennika Manu Gerbshtejna Cya istoriya ye vigadanoyu rozpoviddyu pro anglo ashantsku vijnu rozkazana z poziciyi hlopchika ashanti na im ya Kofi G yan 80 Uniforma Volsli zhezl feldmarshala ta suveniri z jogo riznih kampanij zberigayutsya v kolekciyah muzeyu Glenbou v Kalgari Alberta v Kanadi Volsli pidtrimuvav glibokij interes do vidatnih osobistostej u rannomodernij yevropejskij istoriyi ta zbirav predmeti pov yazani z bagatma z nih napriklad skrinka vid sera Frensisa Drejka godinnik pov yazanij z Oliverom Kromvelem pohoronnij znachok dlya admirala Goracio Nelsona ta osobista tabakerka generala Dzhejmsa Volfa Ci rechi takozh zberigayutsya v cij kolekciyi 81 Na znak viznannya jogo uspihu vinik visliv ves ser Garnet sho oznachaye sho vse v poryadku 82 83 Vibrani publikaciyi vikonta Volsli red The Story of a Soldier s Life I New York Charles Scribner s Sons 1903 The Story of a Soldier s Life II New York Charles Scribner s Sons 1904 General Lee Macmillan s Magazine 55 329 321 331 March 1887 Narrative of the war with China in 1860 Longman Green 1862 The soldier s pocket book of field service Macmillan and Co 1874 The life of John Churchill Duke of Marlborough to the accession of Queen Anne 1894 The decline and fall of Napoleon Pall Mall magazine library Roberts Bros 1895 84 The story of a soldier s life A Constable amp Co 1903 General Lee Press of C Mann printing company 1906 Letters of Lord and Lady Wolseley 1870 1911 ed by Sir George Arthur 1922 American Civil War an English view writings of Viscount Wolseley selected amp ed by James A Rawley 1964 Preston Adrian W red 1967 In relief of Gordon Lord Wolseley s campaign journal of the Khartoum Relief Expedition 1884 1885 Preston Adrian W red 1973 South African journal of Sir Garnet Wolseley 1879 1880 Div takozh red Britanska armiyaPrimitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Farmer ta Henley 1903 s 215 Burke s Genealogical and Heraldic History of the Peerage Baronetage and Knightage Burke s Peerage Limited 1885 s 1425 Procitovano 28 chervnya 2017 Complete Baronetage Great Britain and Ireland 1707 1800 and Jacobite 1688 1788 W Pollard amp Company Limited 1906 s 356 357 Shablon Cite newspaper The Times a b v Field Marshal Garnet Joseph Wolseley 1st Viscount Wolseley KP GCB OM GCMG VD PC Irish Masonic History and the Jewels of Irish Freemasonry Procitovano 14 travnya 2023 a b v g d e Garnet Wolseley 1st Viscount Wolseley Oxford Dictionary of National Biography onlajn vid Oxford University Press doi 10 1093 ref odnb 36995 Neobhidna pidpiska abo chlenstvo v publichnij biblioteci Spoluchenogo Korolivstva a b v g d e zh i k l m n p Heathcote 1999 s 311 Page 4259 Issue 21645 29 December 1854 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Wolseley Garnet Joseph Wolseley Viscount 1911 Encyclopaedia Britannica Volume 28 Procitovano 14 travnya 2023 Page 1264 Issue 22107 2 March 1858 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 a b A Victorian Army Hero Timmonet Procitovano 14 travnya 2023 Page 1571 Issue 22117 24 March 1858 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 1727 Issue 22255 26 April 1859 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Hibbert Christopher 1978 The Great Mutiny India 1857 Viking Press s 254 ISBN 9780670349838 Wolseley 1862 Page 654 Issue 22480 15 February 1861 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 United Service Magazine London 1892 April and May issues a b v g d e zh i Heathcote 1999 s 312 Page 5873 Issue 23690 23 December 1870 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 1378 Issue 23715 14 March 1871 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 McElwee 1974 s 73 Ensor 1936 s 16 a b v Lehmann 1964 s 224 a b Gregory 2006 s 103 Page 1924 Issue 24082 31 March 1874 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 1971 Issue 24083 3 April 1874 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Wolseley Garnet Joseph Dictionary of Irish Biography Procitovano 15 sichnya 2021 Page 810 Issue 24184 26 February 1875 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 5460 Issue 24508 2 October 1877 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 2638 Issue 24574 19 April 1878 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 4154 Issue 24605 16 July 1878 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 3587 Issue 24857 22 June 1880 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 2727 Issue 24838 27 April 1880 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 1131 Issue 25084 14 March 1882 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 a b v g d Heathcote 1999 s 313 Page 5173 Issue 25169 17 November 1882 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 5106 Issue 25168 17 November 1882 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 The Battle of Tel el Kebir Mcgonagall 23 serpnya 2011 Procitovano 16 veresnya 2015 Page 4515 Issue 25514 25 September 1885 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Cokayne 1898 s 195 James 2012 s 229 Page 5923 Issue 26676 1 November 1895 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 83 Issue 27263 4 January 1901 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 The Boer War Family History Procitovano 15 sichnya 2021 War Office Administration Duties of Commander in Chief Hansard 4 bereznya 1901 Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2012 Page 3552 Supplement 27316 22 May 1901 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 The Coronation The Times No 36834 London 31 July 1902 p 8 The King the special Embassies The Times No 36410 London 23 March 1901 p 12 The King s accession The Times No 36427 London 12 April 1901 p 3 Court Circular The Times No 36842 London 9 August 1902 p 6 a b Page 5679 Issue 27470 2 September 1902 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 5078 Issue 27586 11 August 1903 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 2500 Issue 25229 11 May 1883 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 2294 Issue 25926 23 April 1889 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 2774 Issue 26624 14 May 1895 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 Page 4354 Issue 26988 19 July 1898 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 14 travnya 2023 New Castle liner Walmer Castle The Times No 36716 London 15 March 1902 p 11 Proposed Channel Tunnel Hansard 24 sichnya 1929 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2012 a b Heathcote 1999 s 314 Geoghegan 1911 Baker 2008 s 18 Horse Guards Parade Secret London Procitovano 29 bereznya 2013 Bates ta Suciu 2009 Structure Duke of York s Royal Military School Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 25 lyutogo 2012 Parish Church of St Michael and All Angels Colwich British Listed Buildings Procitovano 1 zhovtnya 2012 Bradley 2005 s 220 Patience Web Opera diamond boisestate edu Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 17 kvitnya 2015 An Historical Walking Tour of Wolseley Winnipeg The Manitoba Historical Society Procitovano 25 lyutogo 2012 Wolseley My Kind of Town Harrowsmith Country Life April 2000 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 25 lyutogo 2012 Raper 1989 s 479 Gemma 30 travnya 2012 A New Life for Sir Garnet Vintage Norwich Arhiv originalu za 2 May 2014 Procitovano 2 travnya 2014 Sir Garnet Wolseley Norwich Market Norwich Heritage Projects Procitovano 2 travnya 2014 About the Sir Garnet The Sir Garnet Arhiv originalu za 3 May 2014 Procitovano 2 travnya 2014 Bale David 29 chervnya 2012 Norwich market place to get the Sir Garnet Wolseley pub back but with a different name Norwich Evening News Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 29 bereznya 2013 admin 21 chervnya 2016 The Boy who Spat in Sargrenti s Eye amer Procitovano 11 kvitnya 2023 Herbstein Manu 2014 The Boy who Spat in Sargrenti s Eye angl Techmate Publishers ISBN 978 9988 1 9184 9 Famous People amp Battles Glenbow n d Procitovano 22 travnya 2017 Partridge 2006 s 14 Army cuts Not All Sir Garnet The Guardian 18 lipnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2013 The Victorian byword for a smart operation of any kind was All Sir Garnet Review The Decline and Fall of Napoleon by Field Marshal Viscount Wolseley The Saturday Review of Politics Literature Science and Art 79 2061 552 27 kvitnya 1895 Dzherela red Bailes Howard 1980 Technology and imperialism A case study of the Victorian army in Africa Victorian Studies 24 1 83 104 JSTOR 826880 Baker Margaret 2008 Discovering London Statues and Monuments Osprey Publishing ISBN 978 0747804956 Bates Stuart Jeffery Suciu Peter 2009 The Wolseley Helmet in Pictures From Omdurman to El Alamein PSB Publishing ISBN 978 0 9806567 0 1 Black Jeremy red 2008 Great Military Leaders and Their Campaigns Thames amp Hudson s 232 233 ISBN 978 0 500 25145 4 Bond Brian 1961 The Retirement of the Duke of Cambridge Journal of the Royal United Services Institute for Defence Studies 106 62 544 553 doi 10 1080 03071846109420729 Bradley Ian C 2005 The Complete Annotated Gilbert amp Sullivan Oxford University Press ISBN 978 0198167105 Cokayne George Edward 1898 Complete Peerage of England Scotland Ireland Great Britain and the United Kingdom Extant Extinct Or Dormant G Bell amp sons s 195 Ensor R C K 1936 England 1870 1914 Farmer John Stephen Henley W E 1903 Slang and Its Analogues Past and Present A Dictionary with Synonyms in English French Etc Harrison amp Sons Geoghegan Brigadier General Stannus 1911 The Campaigns and History of the Royal Irish Regiment vid updated 1927 Edinburgh and London Blackwood Hamer William Spencer The British Army civil military relations 1885 1905 1970 Gregory Barry 2006 The History of the Artists Rifles 1859 1947 Pen and Sword ISBN 978 1844155033 Heathcote Tony 1999 The British Field Marshals 1736 1997 Pen amp Sword Books Ltd ISBN 0 85052 696 5 Holt Edgar Garnet Wolseley Soldier of Empire History Today Oct 1958 8 10 pp 706 713 James Henry 2012 The Master the Modern Major General and His Clever Wife Henry James s Letters to Field Marshal Lord Wolseley and Lady Wolseley 1878 1913 University of Virginia Press ISBN 9780813932354 Kochanski H M 1997 Field Marshal Viscount Wolseley as commander in chief 1895 1900 A reassessment Journal of Strategic Studies 20 2 119 139 ISSN 0140 2390 doi 10 1080 01402399708437681 Kochanski Halik 1999 Sir Garnet Wolseley Victorian Hero London Hambledon Press ISBN 1 85285 188 0 Lehmann Joseph 1964 All Sir Garnet a life of Field Marshal Lord Wolseley London J Cape ASIN B0014BQSRS McElwee W L 1974 The art of war Waterloo to Mons London Weidenfeld and Nicolson ISBN 0 297 76865 4 Partridge Eric 2006 A Dictionary of Slang and Unconventional English Routledge ISBN 978 1 134 96365 2 Raper P E 1989 Dictionary of Southern African Place Names J Ball ISBN 978 0 947464 04 2 Spiers Edward M 1992 The Late Victorian Army 1868 1902 Manchester History of the British Army Tabor Paddy 2010 The Household Cavalry Museum Ajanta Book Publishing ISBN 978 1 84820 882 7 Wessels Andre 2003 The British Army in 1899 problems that hampered preparations for war in South Africa Journal for Contemporary History University of the Free State 28 2 ISSN 0258 2422 Proignorovano nevidomij parametr hdl dovidka White Spunner Barney 2008 Horse Guards Macmillan ISBN 978 1 4050 5574 1 Pershodzherela red Wolseley 1903 Wolseley 1904 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Garnet Volsli 1 j vikont VolsliBiografiya v Dictionary of Canadian Biography Online Tvori Garnet Volsli 1 j vikont Volsli u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Garnet Volsli 1 j vikont Volsli u Internet arhivi Portraits of Garnet Wolseley Nacionalna portretna galereya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garnet Volsli 1 j vikont Volsli amp oldid 40698396