www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лондонське Сіті Ло ндонське Сі ті англ City of London адміністративно територіальне утворення зі статусом сіті церемоніа

Лондонське Сіті

Ло́ндонське Сі́ті (англ. City of London) — адміністративно-територіальне утворення зі статусом «сіті», церемоніальне графство у центрі регіону Великий Лондон, історичне ядро Лондона, яке сформувалося на основі давньоримського міста Лондиній (Londinium).

Лондонське Сіті
City of London
Лондонське Сіті
Сіті на мапі Лондона
Основні дані
51°30′41″ пн. ш. 0°05′30″ зх. д. / 51.51139° пн. ш. 0.09167° зх. д. / 51.51139; -0.09167Координати: 51°30′41″ пн. ш. 0°05′30″ зх. д. / 51.51139° пн. ш. 0.09167° зх. д. / 51.51139; -0.09167
Країна Англія
Адмінодиниця Лондон[d]
Столиця для Королівство Англія (колишня держава)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Великий Лондон ?
Поділ
  • Ward of Aldersgated, Ward of Aldgated, Ward of Portsokend, Ward of Bassishawd, Ward of Billingsgated, Ward of Bishopsgated, Ward of Bread Streetd, Ward of Bridged, Ward of Broad Streetd, Ward of Candlewickd, Ward of Castle Baynardd, Ward of Cheapd, Ward of Coleman Streetd, Ward of Cordwainerd, Ward of Cornhilld, Ward of Cripplegated, Ward of Dowgated, Ward of Farringdon Withind, Ward of Farringdon Withoutd, Ward of Langbournd, Ward of Lime Streetd, Queenhithed, Ward of Towerd, Ward of Vintryd, Ward of Walbrookd, Norton Folgated
    • Площа 2,90 км²
    Населення 7400
    · густота 2759 осіб/км²
    Агломерація Великий Лондон
    Висота НРМ 20 м
    Географічна зона Внутрішній Лондон
    Водойма Темза, River Fleetd
    Міста-побратими Шанхай
    Телефонний код (+44) 020
    Часовий пояс ECG і UTC+0
    GeoNames 2643741, 2643744
    OSM r51800  ·R
    Міська влада
    Лорд-мер Лондона Charles Bowmand
    Мапа
     Лондонське Сіті у Вікісховищі
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сіті.

    Площа у межах Лондонського муру римського походження — 2,9 км², що майже дорівнює квадратній милі; звідси походить прізвисько — «Квадратна миля» (англ. Square mile). На схід від Сіті простягається «пролетарський» Лондон — Іст-Енд, а на захід — більш респектабельний Вест-Енд. Девіз Сіті: «Направляй нас, Господи» (лат. Domine dirige nos).

    Має права церемоніального графства і міського району з особливими історичними привілеями: у Сіті є власна поліція, монарх може в'їхати на територію Сіті тільки з дозволу лорд-мера. Сіті з 1695 року наділено правами окремого міста, і у нього є свій уряд (12 керуючих).

    Сіті є великим діловим і фінансовим центром, поряд з Нью-Йорком його вважають світовим фінансовим центром; протягом XIX століття Сіті було головним бізнес-центром світу і продовжує залишатися однією зі столиць світового бізнесу й на сьогодні.

    Постійно в Сіті проживає близько 7 000 осіб (дані 2011 року), але приблизно 316 700 осіб працюють в ньому, в основному в сфері фінансових послуг. Представники юридичних галузей працюють головним чином на півночі та заході Сіті — особливо в Темпл та Ченсері-Лейн, де розташовані Судові інни. Страхові компанії займають східну частину Сіті.

    Історія

    Див. також: Історія Лондона

    Лондиній

    Вважають, що Лондиній був заснований як торговий порт близько 47 року н. е. Нові поселення і порт були розташовані в долині річки Уолбрук. Приблизно в 60 або 61 році Лондиній зруйнували іцени на чолі з їх королевою Боудіккою. Проте Лондиній швидко відновили. Нове місто стало процвітаючим і зазнало швидкої розбудови й до кінця I століття воно було найбільшим населеним пунктом римської Британії, а вже до початку II століття, змінивши Камулодун, стало її столицею.

    У період розвитку римського міста в ньому жило 45 000—60 000 осіб. У 190—225 роках римляни побудували Лондонський мур. Межі сучасного Сіті багато в чому визначені старими римськими межами, хоча Лондініум не мав ніяких прав на захід від брами Ладгейт і річки Фліт, тим більше що Темза була ширше в той час, і тому берегова межа римського міста була на північ від сьогоденної. Міст через річку побудували близько 50 року по Р. Х.. Його розташування поруч з сучасним Лондонським мостом.

    На час будівництва римського муру Лондон переживав занепад. Великі ушкодження йому завдали пожежі та епідемії чуми. У Римській імперії почався довгий період нестабільності і руйнувань, у самій Британії проти римської влади повстав Караузій. У III та IV століттях нашої ери Лондон часто зазнавав нападів пиктів, скоттів і саксів. У 410 році від Р. Х. римляни покинули Британію. Багато римських громадських будівель у Лондинії вже на той час перебували в занепаді і їх мало використовували, а після цього, ймовірно, виявилися покинутими. Центр життя і торгівлі перемістився на захід від Лондинія у Люнденвік.

    Англосаксонський період

    Табличка на честь відновлення Лондонського Сіті англосаксами.

    Альфред Великий, король Вессексу і перший король 'англійців', зайняв і почав заселяти територію всередині римських мурів. У 886 році він призначив свого васала короля Мерсії Етельреда II панувати над ним. Жителі переселялися з англосаксонського поселення Люнденбург («Лондонський порт») у межі римських стін. «Реконструкція» при Альфреді включала в себе відновлення римських фортець, будівництво набережної уздовж Темзи і прокладку нових вулиць..

    У X столітті Етельстан дозволив існування в Лондоні восьми королівським монетним дворам, тоді як у місті Вінчестер, столиці Англії, їх було всього шість, що говорить про те, що Лондон мав велике значення. Лондонський міст, який прийшов в занепад і зазнав руйнації після відходу римлян, був перебудований саксами, але періодично зазнав руйнування під час набігів вікінгів.

    Високе середньовіччя та початок Нового часу

    Мапа Лондона в 1300 р.
    Мапа, що показує територію поширення великої лондонської пожежі.
    В 1666 році пожежа знищила 80 % міста.

    Після битви при Гастінгсі, Вільгельм I Завойовник рушив на Лондон з боку Саутерку, але йому не вдалося ні захопити Лондонський міст, ні зломити дух лондонців. Врешті-решт він переправився через Темзу в Валлінгворді і розграбував навколишні землі. Аби не допустити продовження війну, Едгар Етелінг, Едвін з Мерсії та Моркар нортумбрійський здалися Вільгельму у Беркхемстеді. В 1075 році Вільгельм видав спеціальний статут для жителів Лондона; Лондонське Сіті залишалося містом, не до кінця підвладне новому уряду. Територію Сіті не враховано у книзі страшного суду.

    У 1130 році Генріх I ввів посаду шерифа, який контролює жителів Лондона разом із графством Мідлсекс; це не значило те, що Сіті потрапляло до залежності від графства, але тільки те, що дві ці одиниці адміністративно розглядалися як одна — до прийняття в 1888 році закону про місцеве самоврядування. З 1141 року громадяни Сіті становлять єдину спільноту. Ця «комуна» перетворилася в лондонську міську корпорацію. Громадяни отримали право обирати мера за згодою короля в 1189 році — і самостійно в 1215 році.

    Сіті має поділ на 25 старих адміністративних районів, кожен був під орудою олдермена. Тінг також формально проводили. Багато з середньовічних традицій продовжують існувати і до цього дня, демонструючи унікальність Сіті і його корпорації.

    Декілька разів місто зазнала жахливі пожежі, одні з найважчих трапилися в 1123 році і знову в 1666 році, коли сталася Велика лондонська пожежа. Після пожежі 1666 року було складено декілька планів з перепланування вулиць міста і перебудови його в стилі ренесансу з площами і бульварами. Ці плани не були приведені в життя, і середньовічне планування міста збереглося майже в первісному вигляді.

    До кінця XVI століття Лондон став великим центром банківської справи, міжнародної торгівлі та комерції. У 1565 році сер Томас Грешем заснував Королівську біржу, що стала центром торгівлі для лондонських ділків та отримала королівське заступництво в 1571 році. Хоча вона втратила своє первинне значення, але й в наш час ріг Корнхгілл і Треднідл вважають географічним центром банківських і фінансових послуг в Сіті, поряд з Банком Англії, який з 1734 року розташовано навпроти біржі.

    Розбудова Лондона

    Собор Святого Павла в 1896 році.

    XVIII століття було періодом швидкої розбудови Лондона, що відбиває збільшення чисельності населення, ранні паростки промислової революції і роль Лондона, як столиці Британської імперії. Міські райони мали розбудову за межі Сіті, особливо в Вест-Енд та Вестмінстер.

    У 1708 році в день народження Крістофера Рена завершили спорудження його шедевру, собору Святого Павла. Проте перша служба в соборі пройшла 2 грудня 1697 року більш ніж за 10 років до закінчення будівництва. Ця споруда замінила оригінальний собор Св. Павла, знищений під час великої пожежі 1666 г. Його вважають одним з кращих прикладів архітектури бароко Великої Британії.

    У XIX столітті було продовжено розбудову Лондона. У східному лондонському порту все століття будували доки, необхідні місту, так як старий порт вже не міг впоратися з обсягом торгівлі. Поява залізниць і метро збільшило можливості Лондона до розширення.

    До середини XIX століття Сіті стало лише невеликою частиною зростаючого мегаполіса.

    XX століття

    У 1894 році була безуспішно прийнята спроба об'єднати Сіті і довколишнє графство Лондон. Лондонське Сіті вижило і існує до сьогодення, незважаючи на зростання Лондона і численні реформи місцевого управління. Що до представництва в парламенті, то жителі Сіті обирали чотирьох членів нереформованої палати громад навіть після прийняття закону про вибори 1832 року й протягом XX століття. На початок XXI століття Сіті входить в один виборчий округ з Вестмінстером і члени парламенту обираються спільно.

    Населення Лондона значно скоротилося у XIX столітті та продовжувало зменшуватися й у XX столітті через те, що люди переїжджали з Лондона у передмістя і багато будинків зносили для побудови сучасних офісних будівель. Найбільша житлова частина Сіті — Барбікан — побудована в 1965—1976 роках. Там живе більшість населення Сіті.

    Сіті, як і багато інших районів Лондона та інших британських міст, зазнало великомасштабних і вельми руйнівних повітряних бомбардувань під час Другої світової війни. Зараз це відомо як лондонський бліц Собор Святого Павла залишився цілим, але багато частин Сіті було зруйновано. Особливо важкі рейди наприкінці грудня 1940 року призвели до вогненного смерчу, який отримав назву «другої великої лондонської пожежі». Перше десятиліття після війни було присвячено відновленню Сіті. У деяких районах (наприклад в Барбікан) різко змінився міський ландшафт. Замість зруйнованих історичних будівель будували великомасштабні, сучасні офіси. Проте, у частині Сіті, що не сильно постраждало від бомбардувань зберегли багато історичних будівель. Вуличне планування, багато в чому зберегло середньовічний характер, змінилася не набагато, хоча виразно присутні повоєнні модерністські зміни, внесені, наприклад, у Патерностер-сквер.

    В 1970-х розгорнулося будівництво високих офісних будівель, наприклад 183-метрова, 47-поверхова Вежа-42, перший хмарочос у Великій Британії..

    Будівництво офісних приміщень відбулось в центральних, північних і східних частинах Сіті, де розташовані Хмарочос Мері-Екс та Ерон-Тауер.

    Герб, девіз та прапор

    Прапор Сіті
    Герб Сіті

    Корпорація лондонського Сіті має повний герб, що складається з щита, на якому розташовуються смуги, нашоломнику, щитотримачів у вигляді драконів з кожного боку і девізу під щитом

    Герб Сіті з'явився в «незапам'ятні часи» у геральдичній палаті. Його вже використовували в 1381 році, так як став частиною нового оздоблення мерії, встановленого 17 квітня того року. Цей герб мав білий щит з червоним хрестом і прямим червоним мечем у першій чверті. Оздоблення поєднувало в собі символи двох святих покровителів Лондона та Англії: хрест святого Георгія та меч — символ мучеництва святого Павла. Герб 1381 роки замінив більш ранній, знайдений в статуті 1319 року, на якому зображено святого Павла, що тримає меч. Існує помилкова думка про те, що меч може бути символом вбивства лордом-мером Лондона Вільямом Волвортом ватажка селянського повстання Вота Тайлера. Проте герб був введено ще за декілька місяців до цієї події, і меч не може ототожнюватися з кинджалом Волворта.

    Нашоломник і щитотримач з'явилися в XVII столітті, але до 30 квітня 1957 року використовувалися неофіційно, поки не були підтверджені геральдичної палатою.

    Нашоломник є короною, з якої виходить драконівське крило, що несе хрест святого Георгія. Воно позначає владу перів королівства. Перший варіант нашоломнику з'явився в 1539 році на новій печатці уряду. Він являв собою якийсь дивний об'єкт з хрестом. Згодом він перетворився в драконівське крило, і саме в такому вигляді в 1633 році його зображали на гербі на фронтиспісі четвертого видання книги Джона Стоу «Огляд Лондона». Офіційно використання нашоломнику підтвердили в 1957 році. Проте існують більш ранні герби, на яких вже представлено нашоломник, що відносять до часу Стюартів або григоріанського періоду.

    На печатці 1381 року щит підтримують два леви. Але до 1609 року це вже два справжніх Щитотримачі, два білих дракони з червоними хрестами на крилах. Ймовірно, дракони з'явилися під впливом легенди про святого Георгія і дракона.

    Девіз Сіті написано латиною і звучить як «Domine dirige nos», що можна перекласти як «Господи, скеровуй нас». Він був прийнятий в XVII столітті, а найперші його згадки датують 1633 роком.

    Малюнок щита також є малюнком прапора.

    Уряд

    Гілдхолл — церемоніальний та адміністративний центр Сіті.
    Меншн-хаус — офіційна резиденція лорда-мера.
    Лорд-мер лондонського Сіті Джон Стюттард на параді на честь лорда-мера У 2006 р.
    Див. також: Корпорація Лондонського Сіті

    Лондонське Сіті має унікальний політичний статус, що простежується з часів англосаксів і відбиває його особливі відносини з короною. Історично система управління Сіті не є чимось незвичайним, але її не змінив закон про муніципальну реформу 1835 року і ненабагато поміняли пізніші реформи.

    Сіті є під орудою Муніципальної корпорації лондонського Сіті, очолюваної лорд-мером Лондона (не варто плутати з недавно створеною посадою мера Лондона), якого вважають очільником Сіті та представляє інтереси жителів за його межами. На відміну від інших сучасних англійських органів місцевого самоврядування корпорація ділиться на дві ради: на (в основному церемоніальну) раду Олдерменів і міську раду. Рада Олдерменів обирається від районів, від кожного району (незалежно від розміру) обирається один Олдермен.

    Сіті — церемоніальне графство, хоча замість лорд-лейтенанта в ньому існує комісія намісника, очолювана лордом-мером. У Сіті також є два шерифи.

    Лорда-мера, шерифів та деяких інших посадових осіб обирає особливий виборчий орган — Загальний зал. У нього входять найстаріші члени так званих ліврейних компаній (спадкоємці середньовічних професійних цехів).

    Адміністративні округи

    Сіті складається з 25 округів, сучасні межі яких встановлені У 2003 році, хоча їх кількість і назви залишилися колишніми. Це залишки старої державної системи, що дозволяє маленьким районам існувати окремо у межах більшого міста. Вони існують окремо у виборчих і політичних питаннях, а також як церемоніальні, географічні та адміністративні підрозділи. Кожен округ має олдермена, який раніше обирався довічно, а тепер має переобиратися кожних 6 років. Округи всі також мають Бідла. Ця стара посада в наш час носить скоріше церемоніальний характер, а функції управління в основному несе на собі Вордмоут, щорічні збори виборців, представників і офіційних осіб (збори відбуваються в кожному окрузі окремо).

    Поділ на округи дуже старий звичай, та їх кількість змінювали тільки 3 рази: 1394 році Фаррінгтон розділили на зовнішній та внутрішній; у 1550 році крім Бриджу внутрішнього був створений Бридж зовнішній; і в 1978 році ці два округи злилися в єдиний Бридж.

    На початок XXI століття кожна палата обирає Олдермена до ради олдерменів та людей до загальної ради корпорації. Кількість людей, що округ посилає до ради Сіті (від 2 до 10), залежить від його розміру (не географічного), а чисельності населення, що має право голосу.

    Вибори

    У Сіті існує унікальна виборча система. Велика частина виборців — бізнесмени, а також компанії, розташовані в Сіті. У різних виборчих округах, сформованих ще в середньовіччі, голосують нерівна кількості людей. У виборах беруть участь як працюють в Сіті бізнесмени, так і що проживають на її території.

    Основною причиною голосування людей, що не проживають у Сіті, є те, що вдень населення Сіті становить близько 330 000 осіб, які і користуються найбільшою кількістю послуг, що надаються, на противагу постійно 7000, що проживають там. Проте, система виборів тривалий час була предметом суперечок. Голосування за принципом працюючих було скасовано на всіх інших британських виборах в органи місцевого управління в 1969 році.

    У 2002 році акт парламенту реформував систему голосування для обрання членів муніципальної корпорації лондонського Сіті. Відповідно до нової системи, кількість що не проживають виборців зросла з 16000 до 32000. Раніше безправні фірми отримали право не тільки голосування, але і висунення своїх кандидатур на вибори.

    Компанії з кількістю менше 10 співробітників можуть висунути 1 особу; від 10 до 50 можуть висунути одного кандидата від кожних 5 співробітників; а ті, де працюють понад 50 чоловік можуть висунути 10 кандидатур і ще по додатковому від кожних 50 осіб.

    Така форма голосування давно скасована в інших частинах Великої Британії. Її противники стверджують, що вона є причиною інституційної інерції.

    Обов'язки Корпорації

    Ліденхолльський ринок — історичний ринок на Грейсчерч-стріт

    Корпорація володіє двома ринками в межах Сіті — Сміефілд-маркет та Леденхолл-маркет. У власності корпорації перебуває декілька місцин за межами Сіті, включаючи різні парки та ліси в околицях Великого Лондона, а також більшою частиною Еппінг-форест, Хемпстед-Хіт, а також безліччю публічних місць у Північній Ірландії, навіть почесним ірландським товариством. Також у її власності Старий Спітафілдський ринок та Біллінсгейтський рибний ринок, що розташовані у сусідньому з Сіті лондонським боро, Тауер-Хемлетс. Корпорація також є власником і спонсором Олд-Бейлі, центрального кримінального суду Англії та Уельсу.

    У Сіті є своя власна незалежна поліція, Поліція Лондонського Сіті. Решту Великого Лондона охороняє міська поліція, що базується у новому Скотланд-Ярді. У Сіті розташована одна лікарня — Шпиталь Святого Варфоломія, відомий також як Бартс. Шпиталь відкрито у 1123 році.

    Географія

    Лондонський Сіті — найменше за популяцією і площею англійське церемоніальне графство та четверте за щільністю населення. З 326 англійських дистриктів він другий найменший за населенням після Сіллі і найменший за площею. Лондонський Сіті також другий найменший за населенням британський сіті після Сент-Дейвідсу в Уельсі.

    Межі

    Межі Лондонського Сіті. Межі, що були до 1994 року, вказані червоним
    Дракон на в'їзді у Сіті з боку Темпл-Бара

    Із заходу, де Сіті межує з Вестмінстером, межа перетинає набережну Вікторії у напрямку від Темзи, прямує західніше Міддл-Темпл, потім повертає вздовж Стренд і потім на північ по Ченсері-Лейн, де Сіті межує з Кемденом. Межа прямує на схід уздовж Холборн до Холборн-Циркус і потім на північний схід по Чатерхаус-стріт. На розі Чатерхаус-стріт та Фаррінгдон-роад Сіті межує з Іслінгтон. Межа прямує на північ по Олдерсгейт і повертає на схід, стаючи Госвелл-роад. Захід Балтік-стріт — найпівнічніша точка Сіті. Межа включає весь Барбікан і прямує на захід уздовж Ропермейкер-стріт і її продовження на іншій стороні Мургейту. Потім вона прямує на північ до межі з Хакнеєм, потім на схід, на північ, знову на схід по закутках, північну межу що утворює Воршип-стріт, що обмежує будинки Бродгейта. Потім межа повертає на південь до Нортон-фолгейт, де Сіті межує з Тауер-Хемлетс. Вона прямує на південь, обмежуючи Бішопгейт, і деякий час прямує то на південь, то на південний схід по Міддлсекс-стріт. Потім вона повертає на південний захід, перетинає Міноріес, відсікаючи від Сіті Тауер, а потім досягає Темзи. Потім межа Сіті прямує по середині річки.

    Сквери та вуличні скульптури

    Площа Фінсбері, найбільше відкрите публічне місце в Сіті, вид з вежі-42

    В межах Сіті немає значних парків, але є декілька скверів і відкритих просторів, багато з яких утримаються корпорацією. Вони варіюються від справжніх скверів, таких як площа Фінсбері, до церковних садків. Водні об'єкти і твори мистецтв часто розташовані на території дворів..

    Клімат

    Історично, найближчою метеостанцією був Лондонський погодний центр, розташований на розі Кінгсвей та Холборн, але спостереження припинилися У 2010 році. Зараз офіційні дані надає Сент-Джеймс-парк.

    Сіті розташовано в зоні океанічного клімату (за Кеппеном «Cfb»). Середня температура в ньому трохи вище, ніж на околицях. Наприклад, у серпні середній мінімум температури в Сіті становив 14,7 °C, тоді як в Гринвічі і Незроуві 13,3 °C,а в Уїслї 11,6 °C. Всі дані відносяться до періоду спостережень 1971—2000 років.

    Клімат Лондонського Сіті 1971–2000, 43m asl
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
    Середній максимум, °C 8,3 8,5 11,1 13,5 17,1 20,0 22,6 22,5 19,3 15,3 11,2 9,1
    Середній мінімум, °C 3,7 3,4 5,0 6,4 9,4 12,3 14,6 14,7 12,5 9,6 6,2 4,7

    Державні послуги

    Поліція та безпека

    У Сіті діє власна поліція Лондонського Сіті, окрема від Metropolitan Police Service, що захищає весь інший Великий Лондон. У підпорядкуванні поліції Сіті перебуває 3 поліційних дільниці, розташованих на Сноу-Хілл, Вуд-стріт та Бішопгейт. На службі є 813 офіцерів поліції, 85 спеціальних констеблів і 48 офіцерів підтримки. Поліція, що працює лише на території Лондонського Сіті, є найменшою на території Англії та Уельсу як за географічною площею, так і за кількістю офіцерів.

    Поліціянти одягнуті темно-сині мундири як під час чергування, так і вдома. Для відмінності чергових офіцерів вони мають носити наручні пов'язки з біло-червоними смугами. Особистий номер у поліціянтів Сіті не білий, як у столичних полісменів, а жовтий — тризначний у констеблів і двозначний у сержантів. Також під час патрулювання поліціянти надягають шоломи прусського зразка.

    Сіті грає роль фінансового центру Сполученого Королівства і займає одне з найважливіших місць в економіці країни, збираючи близько 2,5 % від валового національного продукту Великої Британії,. Через це воно і стало мішенню політичного насильства. На початку 1990-х Тимчасова ІРА організувала вибухи декількох бомб в Сіті, таких як Бішопгейтський вибух 1993.

    Пожежна служба

    У Сіті спостерігається великий ризик виникнення пожежі, особливо у Соборі Святого Павла, Олд-Бейлі, Меншен-хаусі, Гуідхоллі та у численних висотних будівлях. У Сіті є тільки одна пожежна станція в Доугейті В основному Сіті покладається на пожежні служби навколишніх районів. Всього за 2006/2007 рік відбулося 1814 випадків виникнення пожежі — найменше число серед лондонських боро. У 2003—2007 році не трапилося жодної смерті під час надзвичайних подій, зокрема, через пожежі.

    Демографія

    Населення між 1800 і 2000 роком

    За даними, опублікованими Office for National Statistics, У 2011 році в Сіті проживало близько 7 000 осіб; приблизно стільки ж проживало під час перепису У 2001 році. У 2001 році етнічні групи в складі населення розподілялися так: 84,6 % — білі, 6,8 % — індо-пакистанці, 2,6 % — чорношкірий, 2,3 % — змішані раси, 2,0 % — китайці та 1,7 % — інші групи. Праворуч представлений графік чисельності населення Сіті з 1801 року на основі десятирічних переписів. У першій половині XIX століття чисельність стабільно тримається на рівні 120 000—140 000 осіб, однак вона різко знизилася з 1851 по 1991 рік і лише трохи зросла між 1991 і 2001 роком.

    Люди, що працюють в Сіті, мають вищий середній тижневий валовий дохід, ніж люди у Лондоні та Великої Британії (Англія, Уельс та Шотландія): £ 773.30 в порівнянні з £ 598.60 і £ 491.00 відповідно. Проте існує значна гендерна нерівність у заробітках (£ 1,085.90 у чоловіків і £ 653.50 у жінок). За результатами перепису 2001 року Сіті значно виділяється серед 376 районів Англії та Уельсу. У Сіті найбільше (пропорційно до загальної кількості сімей) число сімей без автомобіля або фургона, людей-одинаків, людей з вищою освітою і найвищий показник перенаселеності. Також Сіті лідирує серед районів Великого Лондона за чисельністю атеїстів та зайнятих осіб.

    Економіка

    Див. також: Економіка Лондона
    Банк Англії на Триднідл-стріт, центральний банк Великої Британії.

    Як і Нью-Йорк, Сіті є однією з фінансових столиць світу; тут розташовані штаб-квартири багатьох банків і страхових установ, Лондонська фондова біржа (акції і облігації), і Lloyd's of London (страхування) та банк Англії. У Сіті знаходяться офіси понад 500 банків, і він є визнаним лідером по торгівлі єврооблігаціями, валютного обміну, підписанню ф'ючерсних контрактів і глобальному страхуванню. У 2009 році ВВП Лондонського Сіті склав 2,4 % від ВВП Великої Британії.

    Лондон є найбільшим у світі валютним ринком, причому більша частина торгів відбувається у Лондонському Сіті. За даними 2009 року, з $ 3,98 мільярдів щоденного глобального обороту, на торгах в Лондоні пораховано $ 1,85 мільярди, або 36,7 % від загальної суми. Фунт стерлінгів, валюта Великої Британії, займає четверте місце в світі по купівельному і третє по використанню як резервної валюти.

    У 1991 році, у декількох милях на схід від Сіті було побудовано Кенері-Ворф, який став ще одним центром фінансових послуг Лондона. Там розташовано багато банків та інших установ, що раніше розташовувалися в межах Сіті. Хоча і Сіті і Кенері-Уорф потужно розвиваються, Корпорація Сіті прийшла до висновку, що її політика може змусити деякі компанії віддати перевагу конкурентам як майданчика для контори.

    Штаб-квартири

    Патерностер-сквер — місцезнаходження Лондонської фондової біржі

    У Сіті розташовані штаб-квартири багатьох світових компаній, включаючи Aviva, BT Group, Lloyds Banking Group, Old Mutual, Prudential, Standard Chartered, та Unilever.

    У Сіті розташовані штаб-квартири ряду найбільших світових юридичних фірм, серед них Allen & Overy, Freshfields Bruckhaus Deringer, DLA Piper, Hogan Lovells, Linklaters, Eversheds та Slaughter and May.

    Архітектура

    Поряд із Саутерком та Вестмінстером лондонський Сіті є одним з трьох центрів, з яких сформувався Лондон. З Саутворком його з'єднує мальовничий Тауерський міст, а з Вестмінстером — вулиця Фліт-стріт, за межами міського муру (точніше, Темпл-Бар, «застави Темпла») переходить в Стренд. Про середньовічний період історії Сіті нагадує Лондонський Тауер — пам'ятник Всесвітньої спадщини.

    До 80 відсотків історичної забудови Сіті було знищено Великою лондонською пожежею (1666), після чого основні будівлі, включаючи і міський собор Святого Павла, були відбудовані заново під керівництвом архітектора Крістофера Рена.

    Пожежа, бомбардування та повоєнна перебудова призвели до того, що в Сіті залишилося досить мало незайманих історичних будівель. До наших днів дійшли такі, як Монумент в пам'ять про Велику лондонську пожежу («монумент»), Собор Святого Павла, Гуїдхолл, Королівська біржа, Меншин-хаус та безліч церков, побудованих Крістофером Реном, творцем собору Святого Павла. Неподалік від Лондонського Тауера можна побачити залишки Римських мурів. Архітектурні об'єкти привертають в Сіті туристів, археологів та дослідників.

    Для архітектурного вигляду Сіті характерні різкі контрасти пам'яток старовини (особливо реновського класицизму) з ультрасучасними будівлями, такими, як хмарочос Мері-Екс.

    Вигляд на схід із мосту Ватерлоо.

    Хмарочоси

    Див. також: Список найвищих будівель та споруд Лондона
    Хмарочос Мері-Екс, відомий також як «огірок».

    Побудовані

    Кількість високих будівель і хмарочосів Сіті, в основному розташовані у фінансовому секторі, зростає. В основному хмарочоси зосереджені у східній частині Сіті, яку прийнято вважати його фінансовим ядром. На півночі є три висотних житлових будинки та комерційна вежа CitiPoint. 13 найвищих побудованих хмарочосів (понад 100 метрів) на початок XXI сторіччя:

    № Назва будівлі Зображення Висота
    в метрах         		Поверховість Рік будівництва Примітка
    1 Leadenhall Building[en] 225 01.046 2014
    2 Heron Tower[en] 202 01.046 2011
    3 Tower 42[en] 183 07.047 1980 Також відома як NatWest Tower. Найвища будівля, побудована в Лондоні в 1980-х роках.
    4 Сент-Мері Екс 30 180 09.040 2003 Також відома як Swiss Re building або Gherkin.
    5 Broadgate Tower[en] 161 14.035 2008 .
    6 CityPoint[en] 127 11.036 1967
    7 Willis Building[en] 125 29.026 2007
    8= Cromwell Tower 123 08.042 1973
    8= Lauderdale Tower 123 06.043 1974
    8= Shakespeare Tower 123 05.043 1976
    9 Aviva Tower[en] 118 28.028 1969 На середину 2010-х має назву St. Helen's.
    10 Собор Святого Павла 111 38.0N/A 1710 Найвища релігійна споруда у Лондоні. Була найвищою будівлею, побудованим у Лондоні в 1700-х роках.
    11 99 Bishopsgate[en] 104 31.026 1976
    12 Stock Exchange Tower[en] 100 26.027 1970 Реконструйовано У 2007 році.

    Хронологія найвищих будівель та споруд

    Біла вежа Тауеру була найвищою спорудою в Лондоні з 1098 по 1310 рік
    Назва будівля Період Висота
    в метрах         		Поверховість Прим.
    Біла вежа 1098—1310 01.027 03.0—
    Старий Кафедральний собор Святого Павла[en][A] 1310—1666 07.0150[B] 08.0—
    Саутваркський собор 1666—1677 02.050 04.0—
    Монумент в пам'ять о Великій лондонській пожежі 1677—1683 03.062 05.0—
    Сент-Мері-ле-Боу 1683—1710 04.072 06.0—
    Собор Святого Павла 1710—1962 05.0111 07.0—
    CityPoint 1967—1980 06.0122 01.035
    Tower 42[en] 1980—2010 08.0183 09.047
    Heron Tower 2010—сьогодення 09.0202 02.046

    Транспорт

    Рейковий

    Сім з одинадцяти ліній лондонського метрополітену прямують під Сіті, та одинадцять станцій метро.

    Дві станції Доклендське легке метро є у Сіті: Бенк-енд-Моньюмент та Тауер-Гейтвей.

    Три станції далекого прямування: Ліверпуль-стріт (потяги в основному до Ессексу та Східної Англії, включаючи Аеропорт Саутенд), Фенчерч-стріт (потяги до Східного Лондона та Південного Ессексу) та Кеннон-стріт (потяги на південь).

    Моргейт — кінцевий пункт для приміських потягів з Гертфордшира, а два наскрізні маршрути прямують переважно під землею уздовж головних осей:

    Північна лінія сполучає з двома іншими головними залізничними станціями, Юстон та Ватерлоо) остання також має пряме сполучення з Сіті через Лінія Ватерлоо-енд-Сіті.

    Автострада

    У Сіті мають початок національні автостради A1, A10, A3, A4 та A40. Сіті розташовано у зоні Протизаторний збір в Лондоні, за винятком невеликої секції A1210 / A1211, які є частиною внутрішньої кільцевої дороги. Наведені мости, перелічені із заходу на схід (за течією), перетинають річку Темза: міст Блекфріарс, залізничний міст Блекфріарс, Міст Міленіум (пішохідний міст), Саутваркський, залізничний міст Кеннон-стріт та Лондонський міст; Тауерський міст розташований не в Сіті. Сіті, як і більшість центральних районів Лондона, добре обслуговується автобусами, включаючи нічні автобуси. Два автовокзали розташовані в Сіті, Олдгейт на східній межі з Тауер-Гамлетс та Ліверпуль-стріт біля залізничної станції. У Сіті є 20 пунктів прокату велосипедів London Cycle Network

    Див. також

    Примітки

    1. Global Financial Centres 7. zyen.com (англ.). Z/Yen. оригіналу за 5 листопада 2010. Процитовано 21 квітня 2010. 
    2. Larkin Dunton The World and Its People. — Silver, Burdett, 1896. — P. 24. (англ.)
    3. ↑ Research and statistics FAQ. cityoflondon.gov.uk (англ.). The City of London. оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 1 січня 2022. 
    4. Official site of the British Museum. britishmuseum.org (англ.). British Museum. оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022. 
    5. Museum of London — Roman London: A Brief History [ 12 вересня 2009 у Wayback Machine.] www.museumoflondon.org.uk
    6. Vince, Alan, Saxon London: An Archaeological Investigation, The Archaeology of London series (1990)
    7. Походы викингов [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
    8. http://www.berkhamsted.co.uk/localhistoryberkhamsted.htm [ 2013-04-28 у Wayback Machine.] The Historic Town of Berkhamsted
    9. Victoria County History: A history of the County of Middlesex: Vol 2 pp15-60 paragraph 12, [1] [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
    10. . Архів оригіналу за 2 квітня 2007. Процитовано 5 січня 2018. 
    11. http://www.stpauls.co.uk/ [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт
    12. . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 5 січня 2018. 
    13. . Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 5 січня 2018. 
    14. BBCRussian.com - Архитектура Лондона. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 25 січня 2013. 
    15. Juliet Gardiner: The Blitz: The British Under Attack. Harper Press, London 2010, ISBN 978-0-00-724077-7
    16. Diagram of London skyscrapers [ 21 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті SkyscraperPage
    17. ↑ Briggs, Geoffrey (1971). Civic and Corporate Heraldry: A Dictionary of Impersonal Arms of England, Wales and Northern Ireland. London: Heraldry Today. с. 240. ISBN 0-900455-21-7. 
    18. ↑ Beningfield, Thomas James (1964). London, 1900-1964: Armorial bearings and regalia of the London County Council, the Corporation of London and the Metropolitan Boroughs. Cheltenham and London: J Burrow & Co Ltd. с. 21–23. 
    19. ↑ . Corporation of London Records Office. Архів оригіналу за 26 вересня 2006. Процитовано 17 квітня 2011. 
    20. ↑ Scott-Giles, C Wilfrid (1953). Civic Heraldry of England and Wales, 2nd edition. London: J M Dent & Sons. с. 245–246. 
    21. ↑ Fox-Davies, A C (1915). The Book of Public Arms, (вид. 2). London: T C & E C Jack. с. 456–458. 
    22. Crosley, Richard (1928). London's Coats Of Arms And The Stories They Tell. London: Robert Scott. с. 14–21. 
    23. . Архів оригіналу за 9 лютого 2008. Процитовано 5 січня 2018. 
    24. Титули шерифа та олдермена в Лондон-сіті: історія [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
    25. The City of London — a history Borer, M.I.C. : New York, D.McKay Co, 1978 ISBN 0-09-461880-1 p112
    26. City of London Corporation [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] Ward Motes
    27. Guildhall Library Manuscripts Section [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.] City of London wards
    28. Bridge Ward Club [ 23 серпня 2007 у Wayback Machine.] History of the Bridge wards
    29. HMSO ''City of London (Ward Elections) Act 2002 (2002 Chapter vi)''. Opsi.gov.uk. 21 жовтня 2011. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011. 
    30. Shaxson, N. (2011). Treasure islands: Tax havens and the men who stole the world. London: The Bodley Head.
    31. James, David (31 січня 2010). . The Sunday Times magazine (London: Times Newspapers). с. 20–26. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 7 лютого 2010. 
    32. Police Reform and Social Responsibility Act 2011. Legislation.gov.uk. 26 жовтня 2011. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011. 
    33. Національне статистичне агентство Великої Британії (Office for National Statistics (ONS) (2007)[2] [Архівовано 14 жовтня 2008 у UK Government Web Archive]
    34. Gardens of the City of London. Gardens of the City of London. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 30 жовтня 2011. 
    35. Aug Min. YR.NO. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 січня 2018. 
    36. Aug Min. MetOffice. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 січня 2018. 
    37. Aug Min. MetOffice. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 січня 2018. 
    38. Aug Min. MetOffice. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 січня 2018. 
    39. . Архів оригіналу за 23 червня 2007. Процитовано 6 січня 2018. 
    40. Key facts. Cityoflondon.gov.uk. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 30 жовтня 2011. 
    41. ↑ . London-fire.gov.uk. Архів оригіналу за 5 жовтня 2007. Процитовано 30 жовтня 2011. 
    42. Estimates of the population for the UK, England and Wales, Scotland and Northern Ireland. ons.gov.uk (англ.). The office for National Statistics. оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 2 січня 2022. 
    43. ↑ City of London Census 2001 profile. United Census 2001. The office for National Statistics. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 23 жовтня 2010. 
    44. ↑ . nomis. The office for National Statistics. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 24 жовтня 2010. 
    45. . Aviva. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 15 серпня 2010. 
    46. Contact BT. BT Group. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. 
    47. Company Contacts. Lloyds Banking Group. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. 
    48. Investor Relations Contacts. Old Mutual. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. 
    49. Contact. Prudential. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. 
    50. Contact Us. Standard Chartered. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 15 серпня 2010. 
    51. . Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 6 січня 2018. 
    52. (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 3 березня 2007. Процитовано 2 червня 2012. 
    53. Tower 42 (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    54. Broadgate Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    55. Broadgate Tower (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    56. CityPoint (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    57. CityPoint (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    58. The Willis Building (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    59. The Willis Building (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    60. Cromwell Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    61. Cromwell Tower (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    62. Lauderdale Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    63. Lauderdale Tower (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    64. Shakespeare Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    65. Shakespeare Tower (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    66. Aviva Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    67. St. Helen's (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    68. St. Paul's Cathedral (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2008. 
    69. ↑ St. Paul's Cathedral (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    70. 99 Bishopsgate (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    71. 99 Bishopsgate (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    72. Stock Exchange Tower (англ.). SkyscraperNews.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    73. Stock Exchange Tower (англ.). Emporis.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 2 червня 2012. 
    74. The Tower of London (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2008. 
    75. Old St. Paul's Cathedral (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2008. 
    76. Southwark Cathedral (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 30 червня 2008. 
    77. The Monument (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 30 червня 2008. 
    78. Church of St. Mary-Le-Bow (англ.). SkyscraperPage.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 30 червня 2008. 
    79. map of docking station locations
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Lo ndonske Si ti angl City of London administrativno teritorialne utvorennya zi statusom siti ceremonialne grafstvo u centri regionu Velikij London istorichne yadro Londona yake sformuvalosya na osnovi davnorimskogo mista Londinij Londinium Londonske SitiCity of LondonGerb Londonskogo Siti Prapor Londonskogo SitiLondonske SitiSiti na mapi LondonaOsnovni dani51 30 41 pn sh 0 05 30 zh d 51 51139 pn sh 0 09167 zh d 51 51139 0 09167 Koordinati 51 30 41 pn sh 0 05 30 zh d 51 51139 pn sh 0 09167 zh d 51 51139 0 09167Krayina AngliyaAdminodinicya London d Stolicya dlya Korolivstvo Angliya kolishnya derzhava Mezhuye z susidni nas punktiVelikij London Podil Ward of Aldersgated Ward of Aldgated Ward of Portsokend Ward of Bassishawd Ward of Billingsgated Ward of Bishopsgated Ward of Bread Streetd Ward of Bridged Ward of Broad Streetd Ward of Candlewickd Ward of Castle Baynardd Ward of Cheapd Ward of Coleman Streetd Ward of Cordwainerd Ward of Cornhilld Ward of Cripplegated Ward of Dowgated Ward of Farringdon Withind Ward of Farringdon Withoutd Ward of Langbournd Ward of Lime Streetd Queenhithed Ward of Towerd Ward of Vintryd Ward of Walbrookd Norton FolgatedPlosha 2 90 km Naselennya 7400 gustota 2759 osib km Aglomeraciya Velikij LondonVisota NRM 20 mGeografichna zona Vnutrishnij LondonVodojma Temza River FleetdMista pobratimi ShanhajTelefonnij kod 44 020Chasovij poyas ECG i UTC 0GeoNames 2643741 2643744OSM r51800 RMiska vladaLord mer Londona Charles BowmandMapa Londonske Siti u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Siti Plosha u mezhah Londonskogo muru rimskogo pohodzhennya 2 9 km sho majzhe dorivnyuye kvadratnij mili zvidsi pohodit prizvisko Kvadratna milya angl Square mile Na shid vid Siti prostyagayetsya proletarskij London Ist End a na zahid bilsh respektabelnij Vest End Deviz Siti Napravlyaj nas Gospodi lat Domine dirige nos Maye prava ceremonialnogo grafstva i miskogo rajonu z osoblivimi istorichnimi privileyami u Siti ye vlasna policiya monarh mozhe v yihati na teritoriyu Siti tilki z dozvolu lord mera Siti z 1695 roku nadileno pravami okremogo mista i u nogo ye svij uryad 12 keruyuchih Siti ye velikim dilovim i finansovim centrom poryad z Nyu Jorkom jogo vvazhayut svitovim finansovim centrom 1 protyagom XIX stolittya Siti bulo golovnim biznes centrom svitu i prodovzhuye zalishatisya odniyeyu zi stolic svitovogo biznesu j na sogodni 2 Postijno v Siti prozhivaye blizko 7 000 osib dani 2011 roku ale priblizno 316 700 osib pracyuyut v nomu v osnovnomu v sferi finansovih poslug 3 Predstavniki yuridichnih galuzej pracyuyut golovnim chinom na pivnochi ta zahodi Siti osoblivo v Templ ta Chenseri Lejn de roztashovani Sudovi inni Strahovi kompaniyi zajmayut shidnu chastinu Siti Zmist 1 Istoriya 1 1 Londinij 1 2 Anglosaksonskij period 1 3 Visoke serednovichchya ta pochatok Novogo chasu 1 4 Rozbudova Londona 1 5 XX stolittya 2 Gerb deviz ta prapor 3 Uryad 3 1 Administrativni okrugi 3 2 Vibori 3 3 Obov yazki Korporaciyi 4 Geografiya 4 1 Mezhi 4 2 Skveri ta vulichni skulpturi 4 3 Klimat 5 Derzhavni poslugi 5 1 Policiya ta bezpeka 5 2 Pozhezhna sluzhba 6 Demografiya 7 Ekonomika 7 1 Shtab kvartiri 8 Arhitektura 8 1 Hmarochosi 8 1 1 Pobudovani 8 1 2 Hronologiya najvishih budivel ta sporud 9 Transport 9 1 Rejkovij 9 2 Avtostrada 10 Div takozh 11 PrimitkiIstoriya RedaguvatiDiv takozh Istoriya Londona Londinij Redaguvati Dokladnishe LondinijVvazhayut sho Londinij buv zasnovanij yak torgovij port blizko 47 roku n e Novi poselennya i port buli roztashovani v dolini richki Uolbruk Priblizno v 60 abo 61 roci Londinij zrujnuvali iceni na choli z yih korolevoyu Boudikkoyu Prote Londinij shvidko vidnovili Nove misto stalo procvitayuchim i zaznalo shvidkoyi rozbudovi j do kincya I stolittya vono bulo najbilshim naselenim punktom rimskoyi Britaniyi a vzhe do pochatku II stolittya zminivshi Kamulodun stalo yiyi stoliceyu 4 U period rozvitku rimskogo mista v nomu zhilo 45 000 60 000 osib U 190 225 rokah rimlyani pobuduvali Londonskij mur Mezhi suchasnogo Siti bagato v chomu viznacheni starimi rimskimi mezhami hocha Londinium ne mav niyakih prav na zahid vid brami Ladgejt i richki Flit tim bilshe sho Temza bula shirshe v toj chas i tomu beregova mezha rimskogo mista bula na pivnich vid sogodennoyi Mist cherez richku pobuduvali blizko 50 roku po R H Jogo roztashuvannya poruch z suchasnim Londonskim mostom Na chas budivnictva rimskogo muru London perezhivav zanepad Veliki ushkodzhennya jomu zavdali pozhezhi ta epidemiyi chumi U Rimskij imperiyi pochavsya dovgij period nestabilnosti i rujnuvan u samij Britaniyi proti rimskoyi vladi povstav Karauzij U III ta IV stolittyah nashoyi eri London chasto zaznavav napadiv piktiv skottiv i saksiv U 410 roci vid R H rimlyani pokinuli Britaniyu Bagato rimskih gromadskih budivel u Londiniyi vzhe na toj chas perebuvali v zanepadi i yih malo vikoristovuvali a pislya cogo jmovirno viyavilisya pokinutimi Centr zhittya i torgivli peremistivsya na zahid vid Londiniya u Lyundenvik 5 Anglosaksonskij period Redaguvati Dokladnishe Anglosaksonskij London Tablichka na chest vidnovlennya Londonskogo Siti anglosaksami Alfred Velikij korol Vesseksu i pershij korol anglijciv zajnyav i pochav zaselyati teritoriyu vseredini rimskih muriv U 886 roci vin priznachiv svogo vasala korolya Mersiyi Etelreda II panuvati nad nim Zhiteli pereselyalisya z anglosaksonskogo poselennya Lyundenburg Londonskij port u mezhi rimskih stin Rekonstrukciya pri Alfredi vklyuchala v sebe vidnovlennya rimskih fortec budivnictvo naberezhnoyi uzdovzh Temzi i prokladku novih vulic 6 U X stolitti Etelstan dozvoliv isnuvannya v Londoni vosmi korolivskim monetnim dvoram todi yak u misti Vinchester stolici Angliyi yih bulo vsogo shist sho govorit pro te sho London mav velike znachennya Londonskij mist yakij prijshov v zanepad i zaznav rujnaciyi pislya vidhodu rimlyan buv perebudovanij saksami ale periodichno zaznav rujnuvannya pid chas nabigiv vikingiv 7 Visoke serednovichchya ta pochatok Novogo chasu Redaguvati Mapa Londona v 1300 r Mapa sho pokazuye teritoriyu poshirennya velikoyi londonskoyi pozhezhi V 1666 roci pozhezha znishila 80 mista Pislya bitvi pri Gastingsi Vilgelm I Zavojovnik rushiv na London z boku Sauterku ale jomu ne vdalosya ni zahopiti Londonskij mist ni zlomiti duh londonciv Vreshti resht vin perepravivsya cherez Temzu v Vallingvordi i rozgrabuvav navkolishni zemli Abi ne dopustiti prodovzhennya vijnu Edgar Eteling Edvin z Mersiyi ta Morkar nortumbrijskij zdalisya Vilgelmu u Berkhemstedi 8 V 1075 roci Vilgelm vidav specialnij statut dlya zhiteliv Londona Londonske Siti zalishalosya mistom ne do kincya pidvladne novomu uryadu Teritoriyu Siti ne vrahovano u knizi strashnogo sudu U 1130 roci Genrih I vviv posadu sherifa yakij kontrolyuye zhiteliv Londona razom iz grafstvom Midlseks ce ne znachilo te sho Siti potraplyalo do zalezhnosti vid grafstva ale tilki te sho dvi ci odinici administrativno rozglyadalisya yak odna do prijnyattya v 1888 roci zakonu pro misceve samovryaduvannya 9 Z 1141 roku gromadyani Siti stanovlyat yedinu spilnotu Cya komuna peretvorilasya v londonsku misku korporaciyu Gromadyani otrimali pravo obirati mera za zgodoyu korolya v 1189 roci i samostijno v 1215 roci Siti maye podil na 25 starih administrativnih rajoniv kozhen buv pid orudoyu oldermena Ting takozh formalno provodili Bagato z serednovichnih tradicij prodovzhuyut isnuvati i do cogo dnya demonstruyuchi unikalnist Siti i jogo korporaciyi Dekilka raziv misto zaznala zhahlivi pozhezhi odni z najvazhchih trapilisya v 1123 roci i znovu v 1666 roci koli stalasya Velika londonska pozhezha Pislya pozhezhi 1666 roku bulo skladeno dekilka planiv z pereplanuvannya vulic mista i perebudovi jogo v stili renesansu z ploshami i bulvarami Ci plani ne buli privedeni v zhittya i serednovichne planuvannya mista zbereglosya majzhe v pervisnomu viglyadi Do kincya XVI stolittya London stav velikim centrom bankivskoyi spravi mizhnarodnoyi torgivli ta komerciyi U 1565 roci ser Tomas Greshem zasnuvav Korolivsku birzhu sho stala centrom torgivli dlya londonskih dilkiv ta otrimala korolivske zastupnictvo v 1571 roci 10 Hocha vona vtratila svoye pervinne znachennya ale j v nash chas rig Kornhgill i Trednidl vvazhayut geografichnim centrom bankivskih i finansovih poslug v Siti poryad z Bankom Angliyi yakij z 1734 roku roztashovano navproti birzhi Rozbudova Londona Redaguvati Sobor Svyatogo Pavla v 1896 roci XVIII stolittya bulo periodom shvidkoyi rozbudovi Londona sho vidbivaye zbilshennya chiselnosti naselennya ranni parostki promislovoyi revolyuciyi i rol Londona yak stolici Britanskoyi imperiyi Miski rajoni mali rozbudovu za mezhi Siti osoblivo v Vest End ta Vestminster U 1708 roci v den narodzhennya Kristofera Rena zavershili sporudzhennya jogo shedevru soboru Svyatogo Pavla Prote persha sluzhba v sobori projshla 2 grudnya 1697 roku bilsh nizh za 10 rokiv do zakinchennya budivnictva Cya sporuda zaminila originalnij sobor Sv Pavla znishenij pid chas velikoyi pozhezhi 1666 g Jogo vvazhayut odnim z krashih prikladiv arhitekturi baroko Velikoyi Britaniyi 11 U XIX stolitti bulo prodovzheno rozbudovu Londona U shidnomu londonskomu portu vse stolittya buduvali doki neobhidni mistu tak yak starij port vzhe ne mig vporatisya z obsyagom torgivli Poyava zaliznic i metro zbilshilo mozhlivosti Londona do rozshirennya 12 Do seredini XIX stolittya Siti stalo lishe nevelikoyu chastinoyu zrostayuchogo megapolisa XX stolittya Redaguvati U 1894 roci bula bezuspishno prijnyata sproba ob yednati Siti i dovkolishnye grafstvo London Londonske Siti vizhilo i isnuye do sogodennya nezvazhayuchi na zrostannya Londona i chislenni reformi miscevogo upravlinnya Sho do predstavnictva v parlamenti to zhiteli Siti obirali chotiroh chleniv nereformovanoyi palati gromad navit pislya prijnyattya zakonu pro vibori 1832 roku j protyagom XX stolittya 13 Na pochatok XXI stolittya Siti vhodit v odin viborchij okrug z Vestminsterom i chleni parlamentu obirayutsya spilno Naselennya Londona znachno skorotilosya u XIX stolitti ta prodovzhuvalo zmenshuvatisya j u XX stolitti cherez te sho lyudi pereyizhdzhali z Londona u peredmistya i bagato budinkiv znosili dlya pobudovi suchasnih ofisnih budivel Najbilsha zhitlova chastina Siti Barbikan pobudovana v 1965 1976 rokah 14 Tam zhive bilshist naselennya Siti Siti yak i bagato inshih rajoniv Londona ta inshih britanskih mist zaznalo velikomasshtabnih i velmi rujnivnih povitryanih bombarduvan pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zaraz ce vidomo yak londonskij blic 15 Sobor Svyatogo Pavla zalishivsya cilim ale bagato chastin Siti bulo zrujnovano Osoblivo vazhki rejdi naprikinci grudnya 1940 roku prizveli do vognennogo smerchu yakij otrimav nazvu drugoyi velikoyi londonskoyi pozhezhi Pershe desyatilittya pislya vijni bulo prisvyacheno vidnovlennyu Siti U deyakih rajonah napriklad v Barbikan rizko zminivsya miskij landshaft Zamist zrujnovanih istorichnih budivel buduvali velikomasshtabni suchasni ofisi Prote u chastini Siti sho ne silno postrazhdalo vid bombarduvan zberegli bagato istorichnih budivel Vulichne planuvannya bagato v chomu zbereglo serednovichnij harakter zminilasya ne nabagato hocha virazno prisutni povoyenni modernistski zmini vneseni napriklad u Paternoster skver V 1970 h rozgornulosya budivnictvo visokih ofisnih budivel napriklad 183 metrova 47 poverhova Vezha 42 pershij hmarochos u Velikij Britaniyi 16 Budivnictvo ofisnih primishen vidbulos v centralnih pivnichnih i shidnih chastinah Siti de roztashovani Hmarochos Meri Eks ta Eron Tauer Gerb deviz ta prapor Redaguvati Prapor Siti Gerb SitiKorporaciya londonskogo Siti maye povnij gerb sho skladayetsya z shita na yakomu roztashovuyutsya smugi nasholomniku shitotrimachiv u viglyadi drakoniv z kozhnogo boku i devizu pid shitom 17 18 19 Gerb Siti z yavivsya v nezapam yatni chasi u geraldichnij palati Jogo vzhe vikoristovuvali v 1381 roci tak yak stav chastinoyu novogo ozdoblennya meriyi vstanovlenogo 17 kvitnya togo roku Cej gerb mav bilij shit z chervonim hrestom i pryamim chervonim mechem u pershij chverti Ozdoblennya poyednuvalo v sobi simvoli dvoh svyatih pokroviteliv Londona ta Angliyi hrest svyatogo Georgiya ta mech simvol muchenictva svyatogo Pavla Gerb 1381 roki zaminiv bilsh rannij znajdenij v statuti 1319 roku na yakomu zobrazheno svyatogo Pavla sho trimaye mech 18 19 Isnuye pomilkova dumka pro te sho mech mozhe buti simvolom vbivstva lordom merom Londona Vilyamom Volvortom vatazhka selyanskogo povstannya Vota Tajlera Prote gerb buv vvedeno she za dekilka misyaciv do ciyeyi podiyi i mech ne mozhe ototozhnyuvatisya z kindzhalom Volvorta 18 20 21 22 Nasholomnik i shitotrimach z yavilisya v XVII stolitti ale do 30 kvitnya 1957 roku vikoristovuvalisya neoficijno poki ne buli pidtverdzheni geraldichnoyi palatoyu 17 18 19 Nasholomnik ye koronoyu z yakoyi vihodit drakonivske krilo sho nese hrest svyatogo Georgiya Vono poznachaye vladu periv korolivstva Pershij variant nasholomniku z yavivsya v 1539 roci na novij pechatci uryadu Vin yavlyav soboyu yakijs divnij ob yekt z hrestom Zgodom vin peretvorivsya v drakonivske krilo i same v takomu viglyadi v 1633 roci jogo zobrazhali na gerbi na frontispisi chetvertogo vidannya knigi Dzhona Stou Oglyad Londona Oficijno vikoristannya nasholomniku pidtverdili v 1957 roci 17 Prote isnuyut bilsh ranni gerbi na yakih vzhe predstavleno nasholomnik sho vidnosyat do chasu Styuartiv abo grigorianskogo periodu Na pechatci 1381 roku shit pidtrimuyut dva levi Ale do 1609 roku ce vzhe dva spravzhnih Shitotrimachi dva bilih drakoni z chervonimi hrestami na krilah 19 21 Jmovirno drakoni z yavilisya pid vplivom legendi pro svyatogo Georgiya i drakona 18 20 Deviz Siti napisano latinoyu i zvuchit yak Domine dirige nos sho mozhna pereklasti yak Gospodi skerovuj nas Vin buv prijnyatij v XVII stolitti a najpershi jogo zgadki datuyut 1633 rokom 19 21 Malyunok shita takozh ye malyunkom prapora Uryad Redaguvati Gildholl ceremonialnij ta administrativnij centr Siti Menshn haus oficijna rezidenciya lorda mera Lord mer londonskogo Siti Dzhon Styuttard na paradi na chest lorda mera U 2006 r Div takozh Korporaciya Londonskogo Siti Londonske Siti maye unikalnij politichnij status sho prostezhuyetsya z chasiv anglosaksiv i vidbivaye jogo osoblivi vidnosini z koronoyu Istorichno sistema upravlinnya Siti ne ye chimos nezvichajnim ale yiyi ne zminiv zakon pro municipalnu reformu 1835 roku i nenabagato pominyali piznishi reformi Siti ye pid orudoyu Municipalnoyi korporaciyi londonskogo Siti ocholyuvanoyi lord merom Londona ne varto plutati z nedavno stvorenoyu posadoyu mera Londona yakogo vvazhayut ochilnikom Siti ta predstavlyaye interesi zhiteliv za jogo mezhami Na vidminu vid inshih suchasnih anglijskih organiv miscevogo samovryaduvannya korporaciya dilitsya na dvi radi na v osnovnomu ceremonialnu radu Oldermeniv i misku radu Rada Oldermeniv obirayetsya vid rajoniv vid kozhnogo rajonu nezalezhno vid rozmiru obirayetsya odin Oldermen 23 Siti ceremonialne grafstvo hocha zamist lord lejtenanta v nomu isnuye komisiya namisnika ocholyuvana lordom merom U Siti takozh ye dva sherifi 24 Lorda mera sherifiv ta deyakih inshih posadovih osib obiraye osoblivij viborchij organ Zagalnij zal U nogo vhodyat najstarishi chleni tak zvanih livrejnih kompanij spadkoyemci serednovichnih profesijnih cehiv Administrativni okrugi Redaguvati Siti skladayetsya z 25 okrugiv suchasni mezhi yakih vstanovleni U 2003 roci hocha yih kilkist i nazvi zalishilisya kolishnimi Ce zalishki staroyi derzhavnoyi sistemi sho dozvolyaye malenkim rajonam isnuvati okremo u mezhah bilshogo mista 25 Voni isnuyut okremo u viborchih i politichnih pitannyah a takozh yak ceremonialni geografichni ta administrativni pidrozdili Kozhen okrug maye oldermena yakij ranishe obiravsya dovichno a teper maye pereobiratisya kozhnih 6 rokiv Okrugi vsi takozh mayut Bidla Cya stara posada v nash chas nosit skorishe ceremonialnij harakter a funkciyi upravlinnya v osnovnomu nese na sobi Vordmout shorichni zbori viborciv predstavnikiv i oficijnih osib zbori vidbuvayutsya v kozhnomu okruzi okremo 26 Podil na okrugi duzhe starij zvichaj ta yih kilkist zminyuvali tilki 3 razi 1394 roci Farrington rozdilili na zovnishnij ta vnutrishnij u 1550 roci krim Bridzhu vnutrishnogo buv stvorenij Bridzh zovnishnij 27 i v 1978 roci ci dva okrugi zlilisya v yedinij Bridzh 28 Na pochatok XXI stolittya kozhna palata obiraye Oldermena do radi oldermeniv ta lyudej do zagalnoyi radi korporaciyi Kilkist lyudej sho okrug posilaye do radi Siti vid 2 do 10 zalezhit vid jogo rozmiru ne geografichnogo a chiselnosti naselennya sho maye pravo golosu Vibori Redaguvati U Siti isnuye unikalna viborcha sistema Velika chastina viborciv biznesmeni a takozh kompaniyi roztashovani v Siti U riznih viborchih okrugah sformovanih she v serednovichchi golosuyut nerivna kilkosti lyudej U viborah berut uchast yak pracyuyut v Siti biznesmeni tak i sho prozhivayut na yiyi teritoriyi Osnovnoyu prichinoyu golosuvannya lyudej sho ne prozhivayut u Siti ye te sho vden naselennya Siti stanovit blizko 330 000 osib yaki i koristuyutsya najbilshoyu kilkistyu poslug sho nadayutsya na protivagu postijno 7000 sho prozhivayut tam Prote sistema viboriv trivalij chas bula predmetom superechok Golosuvannya za principom pracyuyuchih bulo skasovano na vsih inshih britanskih viborah v organi miscevogo upravlinnya v 1969 roci U 2002 roci akt parlamentu 29 reformuvav sistemu golosuvannya dlya obrannya chleniv municipalnoyi korporaciyi londonskogo Siti Vidpovidno do novoyi sistemi kilkist sho ne prozhivayut viborciv zrosla z 16000 do 32000 Ranishe bezpravni firmi otrimali pravo ne tilki golosuvannya ale i visunennya svoyih kandidatur na vibori Kompaniyi z kilkistyu menshe 10 spivrobitnikiv mozhut visunuti 1 osobu vid 10 do 50 mozhut visunuti odnogo kandidata vid kozhnih 5 spivrobitnikiv a ti de pracyuyut ponad 50 cholovik mozhut visunuti 10 kandidatur i she po dodatkovomu vid kozhnih 50 osib Taka forma golosuvannya davno skasovana v inshih chastinah Velikoyi Britaniyi Yiyi protivniki stverdzhuyut sho vona ye prichinoyu institucijnoyi inerciyi 30 Obov yazki Korporaciyi Redaguvati Lidenhollskij rinok istorichnij rinok na Grejscherch stritKorporaciya volodiye dvoma rinkami v mezhah Siti Smiefild market ta Ledenholl market U vlasnosti korporaciyi perebuvaye dekilka miscin za mezhami Siti vklyuchayuchi rizni parki ta lisi v okolicyah Velikogo Londona a takozh bilshoyu chastinoyu Epping forest Hempsted Hit a takozh bezlichchyu publichnih misc u Pivnichnij Irlandiyi navit pochesnim irlandskim tovaristvom Takozh u yiyi vlasnosti Starij Spitafildskij rinok ta Billinsgejtskij ribnij rinok sho roztashovani u susidnomu z Siti londonskim boro Tauer Hemlets Korporaciya takozh ye vlasnikom i sponsorom Old Bejli centralnogo kriminalnogo sudu Angliyi ta Uelsu 31 U Siti ye svoya vlasna nezalezhna policiya Policiya Londonskogo Siti 32 Reshtu Velikogo Londona ohoronyaye miska policiya sho bazuyetsya u novomu Skotland Yardi U Siti roztashovana odna likarnya Shpital Svyatogo Varfolomiya vidomij takozh yak Barts Shpital vidkrito u 1123 roci Geografiya RedaguvatiLondonskij Siti najmenshe za populyaciyeyu i plosheyu anglijske ceremonialne grafstvo ta chetverte za shilnistyu naselennya 33 Z 326 anglijskih distriktiv vin drugij najmenshij za naselennyam pislya Silli i najmenshij za plosheyu Londonskij Siti takozh drugij najmenshij za naselennyam britanskij siti pislya Sent Dejvidsu v Uelsi Mezhi Redaguvati Mezhi Londonskogo Siti Mezhi sho buli do 1994 roku vkazani chervonim Drakon na v yizdi u Siti z boku Templ BaraIz zahodu de Siti mezhuye z Vestminsterom mezha peretinaye naberezhnu Viktoriyi u napryamku vid Temzi pryamuye zahidnishe Middl Templ potim povertaye vzdovzh Strend i potim na pivnich po Chenseri Lejn de Siti mezhuye z Kemdenom Mezha pryamuye na shid uzdovzh Holborn do Holborn Cirkus i potim na pivnichnij shid po Chaterhaus strit Na rozi Chaterhaus strit ta Farringdon road Siti mezhuye z Islington Mezha pryamuye na pivnich po Oldersgejt i povertaye na shid stayuchi Gosvell road Zahid Baltik strit najpivnichnisha tochka Siti Mezha vklyuchaye ves Barbikan i pryamuye na zahid uzdovzh Ropermejker strit i yiyi prodovzhennya na inshij storoni Murgejtu Potim vona pryamuye na pivnich do mezhi z Hakneyem potim na shid na pivnich znovu na shid po zakutkah pivnichnu mezhu sho utvoryuye Vorship strit sho obmezhuye budinki Brodgejta Potim mezha povertaye na pivden do Norton folgejt de Siti mezhuye z Tauer Hemlets Vona pryamuye na pivden obmezhuyuchi Bishopgejt i deyakij chas pryamuye to na pivden to na pivdennij shid po Middlseks strit Potim vona povertaye na pivdennij zahid peretinaye Minories vidsikayuchi vid Siti Tauer a potim dosyagaye Temzi Potim mezha Siti pryamuye po seredini richki Skveri ta vulichni skulpturi Redaguvati Plosha Finsberi najbilshe vidkrite publichne misce v Siti vid z vezhi 42V mezhah Siti nemaye znachnih parkiv ale ye dekilka skveriv i vidkritih prostoriv bagato z yakih utrimayutsya korporaciyeyu Voni variyuyutsya vid spravzhnih skveriv takih yak plosha Finsberi do cerkovnih sadkiv Vodni ob yekti i tvori mistectv chasto roztashovani na teritoriyi dvoriv 34 Klimat Redaguvati Istorichno najblizhchoyu meteostanciyeyu buv Londonskij pogodnij centr roztashovanij na rozi Kingsvej ta Holborn ale sposterezhennya pripinilisya U 2010 roci Zaraz oficijni dani nadaye Sent Dzhejms park Siti roztashovano v zoni okeanichnogo klimatu za Keppenom Cfb Serednya temperatura v nomu trohi vishe nizh na okolicyah Napriklad u serpni serednij minimum temperaturi v Siti 35 stanoviv 14 7 C todi yak v Grinvichi i Nezrouvi 13 3 C 36 37 a v Uyislyi 11 6 C 38 Vsi dani vidnosyatsya do periodu sposterezhen 1971 2000 rokiv Klimat Londonskogo Siti 1971 2000 43m aslPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruSerednij maksimum C 8 3 8 5 11 1 13 5 17 1 20 0 22 6 22 5 19 3 15 3 11 2 9 1Serednij minimum C 3 7 3 4 5 0 6 4 9 4 12 3 14 6 14 7 12 5 9 6 6 2 4 7Derzhavni poslugi RedaguvatiPoliciya ta bezpeka Redaguvati U Siti diye vlasna policiya Londonskogo Siti okrema vid Metropolitan Police Service sho zahishaye ves inshij Velikij London U pidporyadkuvanni policiyi Siti perebuvaye 3 policijnih dilnici roztashovanih na Snou Hill Vud strit ta Bishopgejt Na sluzhbi ye 813 oficeriv policiyi 85 specialnih konstebliv i 48 oficeriv pidtrimki Policiya sho pracyuye lishe na teritoriyi Londonskogo Siti ye najmenshoyu na teritoriyi Angliyi ta Uelsu yak za geografichnoyu plosheyu tak i za kilkistyu oficeriv 39 Policiyanti odyagnuti temno sini mundiri yak pid chas cherguvannya tak i vdoma Dlya vidminnosti chergovih oficeriv voni mayut nositi naruchni pov yazki z bilo chervonimi smugami Osobistij nomer u policiyantiv Siti ne bilij yak u stolichnih polismeniv a zhovtij triznachnij u konstebliv i dvoznachnij u serzhantiv Takozh pid chas patrulyuvannya policiyanti nadyagayut sholomi prusskogo zrazka Siti graye rol finansovogo centru Spoluchenogo Korolivstva i zajmaye odne z najvazhlivishih misc v ekonomici krayini zbirayuchi blizko 2 5 vid valovogo nacionalnogo produktu Velikoyi Britaniyi 40 Cherez ce vono i stalo mishennyu politichnogo nasilstva Na pochatku 1990 h Timchasova IRA organizuvala vibuhi dekilkoh bomb v Siti takih yak Bishopgejtskij vibuh 1993 Pozhezhna sluzhba Redaguvati U Siti sposterigayetsya velikij rizik viniknennya pozhezhi osoblivo u Sobori Svyatogo Pavla Old Bejli Menshen hausi Guidholli ta u chislennih visotnih budivlyah U Siti ye tilki odna pozhezhna stanciya v Dougejti 41 V osnovnomu Siti pokladayetsya na pozhezhni sluzhbi navkolishnih rajoniv Vsogo za 2006 2007 rik vidbulosya 1814 vipadkiv viniknennya pozhezhi najmenshe chislo sered londonskih boro U 2003 2007 roci ne trapilosya zhodnoyi smerti pid chas nadzvichajnih podij zokrema cherez pozhezhi 41 Demografiya Redaguvati Naselennya mizh 1800 i 2000 rokomZa danimi opublikovanimi Office for National Statistics U 2011 roci v Siti prozhivalo blizko 7 000 osib 42 priblizno stilki zh prozhivalo pid chas perepisu U 2001 roci 43 U 2001 roci etnichni grupi v skladi naselennya rozpodilyalisya tak 84 6 bili 6 8 indo pakistanci 2 6 chornoshkirij 2 3 zmishani rasi 2 0 kitajci ta 1 7 inshi grupi 43 Pravoruch predstavlenij grafik chiselnosti naselennya Siti z 1801 roku na osnovi desyatirichnih perepisiv U pershij polovini XIX stolittya chiselnist stabilno trimayetsya na rivni 120 000 140 000 osib odnak vona rizko znizilasya z 1851 po 1991 rik i lishe trohi zrosla mizh 1991 i 2001 rokom Lyudi sho pracyuyut v Siti mayut vishij serednij tizhnevij valovij dohid nizh lyudi u Londoni ta Velikoyi Britaniyi Angliya Uels ta Shotlandiya 773 30 v porivnyanni z 598 60 i 491 00 vidpovidno 44 Prote isnuye znachna genderna nerivnist u zarobitkah 1 085 90 u cholovikiv i 653 50 u zhinok 44 Za rezultatami perepisu 2001 roku Siti znachno vidilyayetsya sered 376 rajoniv Angliyi ta Uelsu 43 U Siti najbilshe proporcijno do zagalnoyi kilkosti simej chislo simej bez avtomobilya abo furgona lyudej odinakiv lyudej z vishoyu osvitoyu i najvishij pokaznik perenaselenosti 43 Takozh Siti lidiruye sered rajoniv Velikogo Londona za chiselnistyu ateyistiv ta zajnyatih osib 43 Ekonomika RedaguvatiDiv takozh Ekonomika Londona Bank Angliyi na Tridnidl strit centralnij bank Velikoyi Britaniyi Yak i Nyu Jork Siti ye odniyeyu z finansovih stolic svitu tut roztashovani shtab kvartiri bagatoh bankiv i strahovih ustanov Londonska fondova birzha akciyi i obligaciyi i Lloyd s of London strahuvannya ta bank Angliyi U Siti znahodyatsya ofisi ponad 500 bankiv i vin ye viznanim liderom po torgivli yevroobligaciyami valyutnogo obminu pidpisannyu f yuchersnih kontraktiv i globalnomu strahuvannyu U 2009 roci VVP Londonskogo Siti sklav 2 4 vid VVP Velikoyi Britaniyi 3 London ye najbilshim u sviti valyutnim rinkom prichomu bilsha chastina torgiv vidbuvayetsya u Londonskomu Siti Za danimi 2009 roku z 3 98 milyardiv shodennogo globalnogo oborotu na torgah v Londoni porahovano 1 85 milyardi abo 36 7 vid zagalnoyi sumi 3 Funt sterlingiv valyuta Velikoyi Britaniyi zajmaye chetverte misce v sviti po kupivelnomu i tretye po vikoristannyu yak rezervnoyi valyuti U 1991 roci u dekilkoh milyah na shid vid Siti bulo pobudovano Keneri Vorf yakij stav she odnim centrom finansovih poslug Londona Tam roztashovano bagato bankiv ta inshih ustanov sho ranishe roztashovuvalisya v mezhah Siti Hocha i Siti i Keneri Uorf potuzhno rozvivayutsya Korporaciya Siti prijshla do visnovku sho yiyi politika mozhe zmusiti deyaki kompaniyi viddati perevagu konkurentam yak majdanchika dlya kontori Shtab kvartiri Redaguvati Paternoster skver misceznahodzhennya Londonskoyi fondovoyi birzhiU Siti roztashovani shtab kvartiri bagatoh svitovih kompanij vklyuchayuchi Aviva 45 BT Group 46 Lloyds Banking Group 47 Old Mutual 48 Prudential 49 Standard Chartered 50 ta Unilever 51 U Siti roztashovani shtab kvartiri ryadu najbilshih svitovih yuridichnih firm sered nih Allen amp Overy Freshfields Bruckhaus Deringer DLA Piper Hogan Lovells Linklaters Eversheds ta Slaughter and May Arhitektura RedaguvatiPoryad iz Sauterkom ta Vestminsterom londonskij Siti ye odnim z troh centriv z yakih sformuvavsya London Z Sautvorkom jogo z yednuye malovnichij Tauerskij mist a z Vestminsterom vulicya Flit strit za mezhami miskogo muru tochnishe Templ Bar zastavi Templa perehodit v Strend Pro serednovichnij period istoriyi Siti nagaduye Londonskij Tauer pam yatnik Vsesvitnoyi spadshini Do 80 vidsotkiv istorichnoyi zabudovi Siti bulo znisheno Velikoyu londonskoyu pozhezheyu 1666 pislya chogo osnovni budivli vklyuchayuchi i miskij sobor Svyatogo Pavla buli vidbudovani zanovo pid kerivnictvom arhitektora Kristofera Rena Pozhezha bombarduvannya ta povoyenna perebudova prizveli do togo sho v Siti zalishilosya dosit malo nezajmanih istorichnih budivel Do nashih dniv dijshli taki yak Monument v pam yat pro Veliku londonsku pozhezhu monument Sobor Svyatogo Pavla Guyidholl Korolivska birzha Menshin haus ta bezlich cerkov pobudovanih Kristoferom Renom tvorcem soboru Svyatogo Pavla Nepodalik vid Londonskogo Tauera mozhna pobachiti zalishki Rimskih muriv Arhitekturni ob yekti privertayut v Siti turistiv arheologiv ta doslidnikiv Dlya arhitekturnogo viglyadu Siti harakterni rizki kontrasti pam yatok starovini osoblivo renovskogo klasicizmu z ultrasuchasnimi budivlyami takimi yak hmarochos Meri Eks Viglyad na shid iz mostu Vaterloo Hmarochosi Redaguvati Div takozh Spisok najvishih budivel ta sporud Londona Hmarochos Meri Eks vidomij takozh yak ogirok Pobudovani Redaguvati Kilkist visokih budivel i hmarochosiv Siti v osnovnomu roztashovani u finansovomu sektori zrostaye V osnovnomu hmarochosi zoseredzheni u shidnij chastini Siti yaku prijnyato vvazhati jogo finansovim yadrom Na pivnochi ye tri visotnih zhitlovih budinki ta komercijna vezha CitiPoint 13 najvishih pobudovanih hmarochosiv ponad 100 metriv na pochatok XXI storichchya Nazva budivli Zobrazhennya Visota v metrah Poverhovist Rik budivnictva Primitka1 Leadenhall Building en 225 01 0 46 20142 Heron Tower en 202 01 0 46 20113 Tower 42 en 183 07 0 47 1980 Takozh vidoma yak NatWest Tower Najvisha budivlya pobudovana v Londoni v 1980 h rokah 52 53 4 Sent Meri Eks 30 180 09 0 40 2003 Takozh vidoma yak Swiss Re building abo Gherkin 5 Broadgate Tower en 161 14 0 35 2008 54 55 6 CityPoint en 127 11 0 36 1967 56 57 7 Willis Building en 125 29 0 26 2007 58 59 8 Cromwell Tower 123 08 0 42 1973 60 61 8 Lauderdale Tower 123 06 0 43 1974 62 63 8 Shakespeare Tower 123 05 0 43 1976 64 65 9 Aviva Tower en 118 28 0 28 1969 Na seredinu 2010 h maye nazvu St Helen s 66 67 10 Sobor Svyatogo Pavla 111 38 0 N A 1710 Najvisha religijna sporuda u Londoni Bula najvishoyu budivleyu pobudovanim u Londoni v 1700 h rokah 68 69 11 99 Bishopsgate en 104 31 0 26 1976 70 71 12 Stock Exchange Tower en 100 26 0 27 1970 Rekonstrujovano U 2007 roci 72 73 Hronologiya najvishih budivel ta sporud Redaguvati Bila vezha Taueru bula najvishoyu sporudoyu v Londoni z 1098 po 1310 rikNazva budivlya Period Visota v metrah Poverhovist Prim Bila vezha 1098 1310 01 0 27 03 0 74 Starij Kafedralnij sobor Svyatogo Pavla en A 1310 1666 07 0 150 B 08 0 75 Sautvarkskij sobor 1666 1677 02 0 50 04 0 76 Monument v pam yat o Velikij londonskij pozhezhi 1677 1683 03 0 62 05 0 77 Sent Meri le Bou 1683 1710 04 0 72 06 0 78 Sobor Svyatogo Pavla 1710 1962 05 0 111 07 0 69 CityPoint 1967 1980 06 0 122 01 0 35Tower 42 en 1980 2010 08 0 183 09 0 47Heron Tower 2010 sogodennya 09 0 202 02 0 46Transport RedaguvatiDokladnishe Transport u LondoniRejkovij Redaguvati Sim z odinadcyati linij londonskogo metropolitenu pryamuyut pid Siti ta odinadcyat stancij metro Dvi stanciyi Doklendske legke metro ye u Siti Benk end Monyument ta Tauer Gejtvej Tri stanciyi dalekogo pryamuvannya Liverpul strit potyagi v osnovnomu do Esseksu ta Shidnoyi Angliyi vklyuchayuchi Aeroport Sautend Fencherch strit potyagi do Shidnogo Londona ta Pivdennogo Esseksu ta Kennon strit potyagi na pivden Morgejt kincevij punkt dlya primiskih potyagiv z Gertfordshira a dva naskrizni marshruti pryamuyut perevazhno pid zemleyu uzdovzh golovnih osej Pivnich pivden Siti Temzlink pivnich i Blekfriars pivden roztashovani na zaliznici Thameslink potyagi pryamuyut vid Bedforda do Brajtona takozh do stanciyi Sent Pankras terminalu Eurostar aeroportiv London Gatvik ta London Luton Shid Zahid Crossrail obslugovuye stanciyi Farringdon Morgejt ta Liverpul strit Pivnichna liniya spoluchaye z dvoma inshimi golovnimi zaliznichnimi stanciyami Yuston ta Vaterloo ostannya takozh maye pryame spoluchennya z Siti cherez Liniya Vaterloo end Siti Avtostrada Redaguvati U Siti mayut pochatok nacionalni avtostradi A1 A10 A3 A4 ta A40 Siti roztashovano u zoni Protizatornij zbir v Londoni za vinyatkom nevelikoyi sekciyi A1210 A1211 yaki ye chastinoyu vnutrishnoyi kilcevoyi dorogi Navedeni mosti perelicheni iz zahodu na shid za techiyeyu peretinayut richku Temza mist Blekfriars zaliznichnij mist Blekfriars Mist Milenium pishohidnij mist Sautvarkskij zaliznichnij mist Kennon strit ta Londonskij mist Tauerskij mist roztashovanij ne v Siti Siti yak i bilshist centralnih rajoniv Londona dobre obslugovuyetsya avtobusami vklyuchayuchi nichni avtobusi Dva avtovokzali roztashovani v Siti Oldgejt na shidnij mezhi z Tauer Gamlets ta Liverpul strit bilya zaliznichnoyi stanciyi U Siti ye 20 punktiv prokatu velosipediv London Cycle Network 79 Sobor Svyatogo Pavla Hmarochos Sent Meri Eks 30 Bank Angliyi Londonska fondova birzhaDiv takozh RedaguvatiPoliciya Londonskogo SitiPrimitki Redaguvati Global Financial Centres 7 zyen com angl Z Yen Arhiv originalu za 5 listopada 2010 Procitovano 21 kvitnya 2010 Larkin Dunton The World and Its People Silver Burdett 1896 P 24 angl a b v Research and statistics FAQ cityoflondon gov uk angl The City of London Arhiv originalu za 24 sichnya 2010 Procitovano 1 sichnya 2022 Official site of the British Museum britishmuseum org angl British Museum Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 Museum of London Roman London A Brief History Arhivovano 12 veresnya 2009 u Wayback Machine www museumoflondon org uk Vince Alan Saxon London An Archaeological Investigation The Archaeology of London series 1990 Pohody vikingov Arhivovano 22 serpnya 2016 u Wayback Machine ros http www berkhamsted co uk localhistoryberkhamsted htm Arhivovano 2013 04 28 u Wayback Machine The Historic Town of Berkhamsted Victoria County History A history of the County of Middlesex Vol 2 pp15 60 paragraph 12 1 Arhivovano 31 travnya 2012 u Wayback Machine Oficijnij sajt Korolivskoyi birzhi Arhiv originalu za 2 kvitnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2018 http www stpauls co uk Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt LONDON London stolicya Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi i najbilshe misto na Britanskih ostrovah Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2018 Istoriya miscevogo samovryaduvannya Londonskogo Siti Arhiv originalu za 19 veresnya 2010 Procitovano 5 sichnya 2018 BBCRussian com Arhitektura Londona Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 25 sichnya 2013 Juliet Gardiner The Blitz The British Under Attack Harper Press London 2010 ISBN 978 0 00 724077 7 Diagram of London skyscrapers Arhivovano 21 chervnya 2017 u Wayback Machine na sajti SkyscraperPage a b v Briggs Geoffrey 1971 Civic and Corporate Heraldry A Dictionary of Impersonal Arms of England Wales and Northern Ireland London Heraldry Today s 240 ISBN 0 900455 21 7 a b v g d Beningfield Thomas James 1964 London 1900 1964 Armorial bearings and regalia of the London County Council the Corporation of London and the Metropolitan Boroughs Cheltenham and London J Burrow amp Co Ltd s 21 23 a b v g d The City Arms Corporation of London Records Office Arhiv originalu za 26 veresnya 2006 Procitovano 17 kvitnya 2011 a b Scott Giles C Wilfrid 1953 Civic Heraldry of England and Wales 2nd edition London J M Dent amp Sons s 245 246 a b v Fox Davies A C 1915 The Book of Public Arms vid 2 London T C amp E C Jack s 456 458 Crosley Richard 1928 London s Coats Of Arms And The Stories They Tell London Robert Scott s 14 21 Korporaciya na sajti Siti Arhiv originalu za 9 lyutogo 2008 Procitovano 5 sichnya 2018 Tituli sherifa ta oldermena v London siti istoriya Arhivovano 10 serpnya 2007 u Wayback Machine angl The City of London a history Borer M I C New York D McKay Co 1978 ISBN 0 09 461880 1 p112 City of London Corporation Arhivovano 27 travnya 2010 u Wayback Machine Ward Motes Guildhall Library Manuscripts Section Arhivovano 28 grudnya 2010 u Wayback Machine City of London wards Bridge Ward Club Arhivovano 23 serpnya 2007 u Wayback Machine History of the Bridge wards HMSO City of London Ward Elections Act 2002 2002 Chapter vi Opsi gov uk 21 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Shaxson N 2011 Treasure islands Tax havens and the men who stole the world London The Bodley Head James David 31 sichnya 2010 It s murder every day in the Old Bailey The Sunday Times magazine London Times Newspapers s 20 26 Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Police Reform and Social Responsibility Act 2011 Legislation gov uk 26 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Nacionalne statistichne agentstvo Velikoyi Britaniyi Office for National Statistics ONS 2007 2 Arhivovano 14 zhovtnya 2008 u UK Government Web Archive Gardens of the City of London Gardens of the City of London Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Aug Min YR NO Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2018 Aug Min MetOffice Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2018 Aug Min MetOffice Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2018 Aug Min MetOffice Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2018 Oficijnij vebsajt policiyi londonskogo Siti Arhiv originalu za 23 chervnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2018 Key facts Cityoflondon gov uk Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2011 a b London Fire Brigade City of London Profile London fire gov uk Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2007 Procitovano 30 zhovtnya 2011 Estimates of the population for the UK England and Wales Scotland and Northern Ireland ons gov uk angl The office for National Statistics Arhiv originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 2 sichnya 2022 a b v g d City of London Census 2001 profile United Census 2001 The office for National Statistics Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2010 a b Labour Market Profile City of London nomis The office for National Statistics Arhiv originalu za 15 chervnya 2011 Procitovano 24 zhovtnya 2010 Contact us Aviva Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2010 Procitovano 15 serpnya 2010 Contact BT BT Group Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2010 Company Contacts Lloyds Banking Group Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2010 Investor Relations Contacts Old Mutual Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2010 Contact Prudential Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2010 Contact Us Standard Chartered Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2010 Unilever registered offices Arhiv originalu za 30 serpnya 2010 Procitovano 6 sichnya 2018 Tower 42 angl Emporis com Arhiv originalu za 3 bereznya 2007 Procitovano 2 chervnya 2012 Tower 42 angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Broadgate Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Broadgate Tower angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 CityPoint angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 CityPoint angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 The Willis Building angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 The Willis Building angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Cromwell Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Cromwell Tower angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Lauderdale Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Lauderdale Tower angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Shakespeare Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Shakespeare Tower angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Aviva Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 St Helen s angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 St Paul s Cathedral angl Emporis com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 6 lipnya 2008 a b St Paul s Cathedral angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 99 Bishopsgate angl Emporis com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 99 Bishopsgate angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Stock Exchange Tower angl SkyscraperNews com Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 Stock Exchange Tower angl Emporis com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2012 The Tower of London angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 6 lipnya 2008 Old St Paul s Cathedral angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 23 veresnya 2012 Procitovano 6 lipnya 2008 Southwark Cathedral angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2012 Procitovano 30 chervnya 2008 The Monument angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2012 Procitovano 30 chervnya 2008 Church of St Mary Le Bow angl SkyscraperPage com Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2012 Procitovano 30 chervnya 2008 Barclays Cycle Hire Scheme map of docking station locations Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Londonske Siti amp oldid 39065043