Барбікан (англ. Barbican Estate) — житловий мікрорайон, що налічує близько 2000 квартир, мезонетів та будинків у Лондонському Сіті, Велика Британія. Спочатку побудований як орендне житло для представників середнього та вищого середнього класу, він і до сьогодні залишається елітним житловим масивом. Він містить або примикає до Центру мистецтв Барбікана, Лондонського музею, Школу музики та драми Гілдголлу, публічну бібліотеку Барбікана, Школу для дівчат Лондонського Сіті[en] та YMCA (нині закрито), колишній комплекс Барбікан.
| Барбікан | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 51°31′09″ пн. ш. 0°05′38″ зх. д. / 51.519166666694772516° пн. ш. 0.093888888917° зх. д.Координати: 51°31′09″ пн. ш. 0°05′38″ зх. д. / 51.519166666694772516° пн. ш. 0.093888888917° зх. д. | |
| Країна | Велика Британія |
| Адмінодиниця | Лондонське Сіті |
| Засновано | 1982 |
| Площа | 11,76 гектар |
| Карта | |
| Барбікан у Вікісховищі |
До Другої світової війни в цьому районі розташовувалися невеликі майстерні та склади. 1940 року Барбікан був повністю зруйнований внаслідок німецьких бомбардувань з повітря.
Після війни було вирішено побудувати тут сучасний житловий район з освітніми установами, культурним центром, внутрішніми садами та необхідною господарською інфраструктурою. У післявоєнні роки столиця Великої Британії відчувала серйозну нестачу житла, а на місці Барбікан можна було створити ціле сучасне місто, з якого пізніше виросли соціалістичні міста-сади, а також сучасні містобудівні структури, в цілому засновані на ідеї соціалістичного утопізму.
Внаслідок розчищення зруйнованої під час війни території виникла можливість створити в центрі Лондона мікрорайон на 6500 осіб, в якому були б втілені останні досягнення сучасної архітектури та техніки.
Паралельно, крім декількох кілометрів залізничних колій, сховали під землю лінію метрополітену, поклавши рейки на гумові прокладки, які знизили рівень шуму.
В Барбікані вперше з'явилися малогабаритні квартири, невеликі кухні та легкі меблі.
Фінські дизайнери та троє британських архітекторів, Чемберлен, Пауелл і Бон, стали малювати образ цього житлового масиву в популярному стилі бруталізму.
По периметру кварталу були побудовані стометрові житлові будинки, на верхніх поверхах яких — озеленені дворики.
Архітектура цих будинків ввібрала в себе ідеї Ле Корбюзьє, який одночасно будував аналогічний житловий квартал в Марселі, а також Франка Ллойда Райта, який спроектував хмарочос, побудований не на прямокутному, а на трикутному фундаменті.
У центрі кварталу будувалися низькі будинки для сімей, а в центрі було влаштовано простір з каналами та водоспадами.
Примітки Редагувати
- ↑ archINFORM — 1994.
- . Islington Gazette. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барбікан |
- http://www.bbc.co.uk/russian/specials/1250_London_architec/page6.shtml [ 11 березня 2009 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |