Іцени

Іцени (ікени) — кельтський народ стародавньої Британії, що населяв одну з південно-східних областей острова (тепер Норфолк і Саффолк).

Історія

Повстав проти римського панування при Нероні. Приводом до повстання послужили:

• Розорення римськими легіонами острова Мона, головного притулку друїдизму й вогнища кельтських національних традицій
• Зловживання римських адміністраторів і лихварів (у тому числі знаменитого Сенеки)
• Образи, завдані іценській царській родині.

У 60 помер правитель племені Прасутаг. Римляни оголошують конфіскованими всі його володіння. Вдова Прасутага Боудікка піднімає повстання. Повсталі іцени і трінованти захоплюють Веруламій, Камулодун і Лондініум. Союзником римлян виступив король Тиберій Клавдій Тогідубн. Паулін розгромив іценів і з крайньою жорстокістю придушує повстання. Самогубство Боудікки. Повний розгром повстанців вирішив долю південної частини острова на користь Риму.

Міста та поселення

• Тетфорд (Thetford)

Правителі іценів

• Кандуро
• Аесу
• Саему
• Антедій (уп. бл. 25 н. е.)

Приєднання до Римської імперії (з 47 н. е.)

• Прасутаг (47 — 60)
• Боудікка, цариця (60 — 61), повстала проти Риму