www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берегівський район 1953 2020 Ця стаття про колишній Берегівський район Про сучасний район див Берегівський район Бе регі

Берегівський район (1953—2020)

Ця стаття про колишній Берегівський район. Про сучасний район див. Берегівський район.

Бе́регівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Закарпатської області. Населення становить 51 842 (на 1.08.2013). Площа — 635 км². Адміністративний центр — місто Берегове, яке не входить до складу району. Ліквідований у липні 2020 року, у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи та включений до складу новоутвореного укрупненого Берегівського району, до якого також увійшли колишній Виноградівський та частина Іршавського районів.

Берегівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Закарпатська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Закарпатська область
Код КОАТУУ: 2120400000
Утворений: 1953
Ліквідований: 2020
Населення: ▼ 50 340 (на 01.01.2020)
Площа: 635 км²
Густота: 79.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3141
Поштові індекси: 90210—90264
Населені пункти та ради
Районний центр: Берегове
Селищні ради: 1
Сільські ради: 30
Смт: 1
Села: 42
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Шін Йосиф Бейлович
Голова РДА: Петрушка Іштван Шімонович
Вебсторінка: Берегівська РДА
Берегівська районна рада
Адреса: 90200, Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Мукачівська, 6
Мапа

Берегівський район у Вікісховищі

Географія Редагувати

На півночі він межував з Мукачівським районом, на сході — з Іршавським та Виноградівським, на заході — з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою.

Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території, району протікають річки Боржава, Тиса, канали Верке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметалічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.

Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів, серед них E58 та E81. Територією району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів.

Історія Редагувати

Територія району заселена з давніх-давен. Виявлено багато стоянок, найдавніші з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом угорських племен в Х ст. на території району засновуються нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м. Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. 1271 року місто стає центром Березької жупи.

1347 року місту надано статут королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку XVIII ст. Берегівщина стає одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання 1711 року місто стає власністю австрійського графа Шенборна—Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини.

У березні 1929 року робітники провели Берегівський страйк виноградарів, домоглися підвищення заробітної плати.

1938 року угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська зайняли територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.

Адміністративний устрій Редагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 30 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти та підпорядковані Берегівській районній раді. Адміністративний центр — місто Берегове, яке не входить до складу району.

З липня 2020 року, у результаті проведення реформи адміністративно-територіального устрою, територія району була укрупнена, за рахунок приєднання до нього Виноградівського, частини Іршавського і Мукачівського районів. Площа району — 1.5 тис. кв.км. Населення району збільшилося до 209.2 тисяч осіб. У складі району перебуває 10 громад, з яких 2 — міських, 3 — селищних та 5 — сільських.

Номер Назва громади Статус Центр
1. Батівська Селищна сел. Батьово
2. Берегівська Міська м. Берегово
3. Великоберезька Сільська с. Великі Береги
4. Великобийганська Сільська с. Велика Бийгань
5. Вилоцька Селищна сел. Вилок
6. Виноградівська Міська м. Виноградів
7. Кам'янська Сільська с. Кам'янське
8. Королівська Селищна с. Королево
9. Косонська Сільська с. Косонь
10. Пийтефолвівська Сільська с. Пийтерфолво

Населення Редагувати

На території району розташовано 43 населених пунктів, підпорядковані 30 сільським та 1 селищній радам. Районний центр — місто Берегове. Станом на 5 грудня 2001 року чисельність населення району становила 54,0 тис. осіб, тобто 4,3 % від загальної чисельності населення області.

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 25 703 5487 4198 8073 5825 2062 58
Жінки 28 359 5318 4111 7974 6733 4019 204


Національний склад населення району за переписом 2001 року

національність чисельність частка
угорці 41163 76,2 %
українці 10185 18,8 %
цигани 2211 4,1 %
росіяни 361 0,7 %
білоруси 25 0,0 %
німці 13 0,0 %
словаки 12 0,0 %

Історична динаміка національного складу Берегівського району за даними переписів населення

1959 1989 2001
українці  16,6 %  19,5 %  18,8 %
угорці  80,3 %  75,6 %  76,2 %
цигани  3,2 %  4,1 %
росіяни  0,8 %  1,2 %  0,7 %

Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)

угорська українська російська
Берегівський район 80,2 18,8 0,8
смт Батьово 64,6 32,9 2,0
с. Батрадь 77,2 21,8 1,0
с. Горонглаб 79,1 19,8 1,1
с. Великі Береги 87,4 11,7 0,6
с. Бадалово 98,2 1,3 0,3
с. Вари 98,1 1,6 0,2
с. Боржава 95,1 4,6 0,3
с. Велика Бійгань 87,5 11,9 0,5
с. Мала Бійгань 95,6 3,7 0,5
с. Галабор 98,1 1,6 0,3
с. Гут 95,8 3,8 0,4
с. Гать 94,2 5,5 0,2
с. Чікош-горонда 27,5 71,3
с. Геча 88,6 10,4 0,7
с. Велика Бакта 31,2 60,7 6,6
с. Чома 88,0 11,5 0,6
с. Кідьош 86,9 12,6 0,3
с. Дийда 83,4 16,1 0,5
с. Шом 95,2 4,4 0,2
с. Каштаново 1,2 97,3 1,5
с. Бене 90,6 8,5 0,8
с. Запсонь 94,3 5,2 0,4
с. Яноші 91,5 8,1 0,2
с. Балажер 90,3 9,3 0,4
с. Квасово 5,7 93,1 1,2
с. Косонь 96,1 2,9 0,8
с. Мочола 80,2 18,4 1,0
с. Астей 87,3 11,7 0,7
с. Гуняді 2,8 97,2
с. Мужієво 82,3 16,4 1,2
с. Нижні Ремети 0,8 97,8 1,2
с. Верхні Ремети 1,0 98,0 1,0
с. Берегуйфалу 82,2 17,6 0,2
с. Оросієво 95,1 4,5 0,3
с. Попово 98,0 1,4 0,5
с. Гетен 98,6 0,9 0,1
с. Мале попово 97,1 2,9
с. Рафайново 96,4 2,6 0,9
с. Свобода 33,6 64,9 1,2
с. Бадів 0,6 98,7 0,7
с. Бакош 49,7 49,1 1,0
с. Данилівка 3,5 95,1 1,2
с. Четфалва 97,4 2,4 0,3

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Берегівського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 40,04 % (проголосували 16 255 із 40 600 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 73,77 % (11 911 виборців); Юлія Тимошенко — 5,76 % (936 виборців), Михайло Добкін — 5,06 % (822 виборців), Олег Ляшко — 3,52 % (572 виборців), Анатолій Гриценко — 1,93 % (314 виборців), . Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,60 %.

Культура Редагувати

Мережа установ культури і мистецтва Берегівського району складається: з 44 закладів клубного типу, 41 бібліотеки, 4 дитячих мистецьких шкіл, Угорського драматичного театру ім. Д.Іейша, 4 музеїв на громадських засадах.

Відродження народного мистецтва, розвиток художньої самодіяльності та організацію дозвілля населення району забезпечують Районний центр культури і довкілля, міський будинок культури «Геолог», 2 сільських будинки фольклору (с. Великі Береги, Квасово), Центр дозвілля (с. Берегуйфалу), 12 сільським будинків культури, 4 міським та 19 сільським клубів, 4 клуби-бібліотеки.

У закладах культури клубного типу працює 60 чоловік, з яких 54 забезпечують культурно-освітню діяльність. В клубних установах району працюють 365 клубних формувань з кількістю учасників 4313, з них 229 — гуртки художньої самодіяльності, в тому числі 101 дитячих. Три колективи носять звання «народний». Клубними закладами організовуються культурно-масові заходи з нагоди відзначення державних, релігійних, традиційних свят та урочистостей. Щорічно проводяться фестиваль «Бережський тиждень», осінній фестиваль «Золота осінь», народні свята винозбирання, свята урожаю, Міжнародний конкурс дитячої художньої творчості «Природа очима дітей» до дня пам'яті Чорнобильської катастрофи, обласний фестиваль виконавців угорської пісні.

Персоналії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 12 листопада 2019 року № 387/2019-рп «Про призначення І.Петрушки головою Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
  2. . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
  3. Берегівський страйк виноградарів 1929 // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 407.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Берегівського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX
  6. . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 2 лютого 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013. 
  11. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берегівський район (1953—2020)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro kolishnij Beregivskij rajon Pro suchasnij rajon div Beregivskij rajon Be regivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u pivdenno zahidnij chastini Zakarpatskoyi oblasti Naselennya stanovit 51 842 na 1 08 2013 Plosha 635 km Administrativnij centr misto Beregove yake ne vhodit do skladu rajonu Likvidovanij u lipni 2020 roku u zv yazku z provedennyam administrativno teritorialnoyi reformi ta vklyuchenij do skladu novoutvorenogo ukrupnenogo Beregivskogo rajonu do yakogo takozh uvijshli kolishnij Vinogradivskij ta chastina Irshavskogo rajoniv 2 Beregivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Zakarpatska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastKod KOATUU 2120400000Utvorenij 1953Likvidovanij 2020Naselennya 50 340 na 01 01 2020 Plosha 635 km Gustota 79 5 osib km Tel kod 380 3141Poshtovi indeksi 90210 90264Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BeregoveSelishni radi 1Silski radi 30Smt 1Sela 42Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Shin Josif BejlovichGolova RDA Petrushka Ishtvan Shimonovich 1 Vebstorinka Beregivska RDABeregivska rajonna radaAdresa 90200 Zakarpatska obl m Beregovo vul Mukachivska 6MapaBeregivskij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Administrativnij ustrij 4 Naselennya 5 Politika 6 Kultura 7 Personaliyi 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNa pivnochi vin mezhuvav z Mukachivskim rajonom na shodi z Irshavskim ta Vinogradivskim na zahodi z Uzhgorodskim rajonom na pivdni i pivdennomu zahodi prohodit kordon Ukrayini z Ugorskoyu Respublikoyu Uzhgorodskij rajon Mukachivskij rajon Irshavskij rajon nbsp Ugorshina nbsp Beregove Vinogradivskij rajon nbsp Ugorshina nbsp UgorshinaPoverhnya Beregivskogo rajonu maye perevazhno rivninnij relyef yakij na shodi perehodit v masivi Karpat Po teritoriyi rajonu protikayut richki Borzhava Tisa kanali Verke ta Chornij Mochar Z korisnih kopalin tut ye polimetalichni rudi bariti aluniti vugillya budivelni materiali zokrema perliti Rajon vkrito gustoyu sitkoyu shosejnih shlyahiv sered nih E58 ta E81 Teritoriyeyu rajonu takozh prohodit zaliznichna liniya Chop Batovo Vinogradiv Istoriya RedaguvatiTeritoriya rajonu zaselena z davnih daven Viyavleno bagato stoyanok najdavnishi z yakih datovani ponad 12 tis rokiv tomu Z prihodom ugorskih plemen v H st na teritoriyi rajonu zasnovuyutsya novi ukripleni poselennya V HI st zasnovano m Lampertsas yake piznishe oderzhalo nazvu Beregsas U 1241 roci teritoriyu rajonu spustoshili ordi hana Batiya Pislya navali misto ta navkolishni poselennya pochali zaselyati novi pereselenci Zemli mali bagato privileyiv 1271 roku misto staye centrom Berezkoyi zhupi 1347 roku mistu nadano statut korolivskogo mista vono oderzhalo svoyu pechatku Na pochatku XVIII st Beregivshina staye odnim z centriv vizvolnoyi vijni ugorciv pid provodom Ferenca II Rakoci proti Gabsburgiv Pislya rozgromu povstannya 1711 roku misto staye vlasnistyu avstrijskogo grafa Shenborna Buhgejma Osnovnim zanyattyam naselennya v ti chasi bulo zemlerobstvo ta vinogradarstvo Pislya pershoyi svitovoyi vijni teritoriya rajonu yak i Zakarpattya vvijshla do skladu Chehoslovachchini U berezni 1929 roku robitniki proveli Beregivskij strajk vinogradariv domoglisya pidvishennya zarobitnoyi plati 3 1938 roku ugorski vijska zahopili teritoriyu Beregivskogo rajonu U zhovtni 1944 roku radyanski vijska zajnyali teritoriyu rajonu V 1946 roci buv utvorenij Beregivskij okrug z centrom v Beregovi V 1953 roci utvorenij Beregivskij rajon Administrativnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Beregivskogo rajonuAdministrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 30 silskih rad yaki ob yednuyut 43 naseleni punkti ta pidporyadkovani Beregivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Beregove yake ne vhodit do skladu rajonu 4 Z lipnya 2020 roku u rezultati provedennya reformi administrativno teritorialnogo ustroyu teritoriya rajonu bula ukrupnena za rahunok priyednannya do nogo Vinogradivskogo chastini Irshavskogo i Mukachivskogo rajoniv Plosha rajonu 1 5 tis kv km Naselennya rajonu zbilshilosya do 209 2 tisyach osib U skladi rajonu perebuvaye 10 gromad z yakih 2 miskih 3 selishnih ta 5 silskih 5 6 Nomer Nazva gromadi Status Centr1 Bativska Selishna sel Batovo2 Beregivska Miska m Beregovo3 Velikoberezka Silska s Veliki Beregi4 Velikobijganska Silska s Velika Bijgan5 Vilocka Selishna sel Vilok6 Vinogradivska Miska m Vinogradiv7 Kam yanska Silska s Kam yanske8 Korolivska Selishna s Korolevo9 Kosonska Silska s Koson10 Pijtefolvivska Silska s PijterfolvoNaselennya RedaguvatiNa teritoriyi rajonu roztashovano 43 naselenih punktiv pidporyadkovani 30 silskim ta 1 selishnij radam Rajonnij centr misto Beregove Stanom na 5 grudnya 2001 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 54 0 tis osib tobto 4 3 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya oblasti Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 7 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 25 703 5487 4198 8073 5825 2062 58Zhinki 28 359 5318 4111 7974 6733 4019 204Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki58 85 204 143 80 84 348 367 75 79 968 667 70 74 1272 885 65 69 1431 1086 60 64 1520 1061 55 59 1301 1691 50 54 1854 1987 45 49 2058 2190 40 44 2162 1894 35 39 1981 1906 30 34 1833 2083 25 29 1998 2124 20 24 2046 2074 15 20 2065 2144 10 14 2060 1788 5 9 1806 1555 0 4 1452 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku 8 nacionalnist chiselnist chastkaugorci 41163 76 2 ukrayinci 10185 18 8 cigani 2211 4 1 rosiyani 361 0 7 bilorusi 25 0 0 nimci 13 0 0 slovaki 12 0 0 Istorichna dinamika nacionalnogo skladu Beregivskogo rajonu za danimi perepisiv naselennya 9 1959 1989 2001ukrayinci 16 6 19 5 18 8 ugorci 80 3 75 6 76 2 cigani 3 2 4 1 rosiyani 0 8 1 2 0 7 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajon ridni movi naselennya 10 ugorska ukrayinska rosijskaBeregivskij rajon 80 2 18 8 0 8smt Batovo 64 6 32 9 2 0s Batrad 77 2 21 8 1 0s Goronglab 79 1 19 8 1 1s Veliki Beregi 87 4 11 7 0 6s Badalovo 98 2 1 3 0 3s Vari 98 1 1 6 0 2s Borzhava 95 1 4 6 0 3s Velika Bijgan 87 5 11 9 0 5s Mala Bijgan 95 6 3 7 0 5s Galabor 98 1 1 6 0 3s Gut 95 8 3 8 0 4s Gat 94 2 5 5 0 2s Chikosh goronda 27 5 71 3s Gecha 88 6 10 4 0 7s Velika Bakta 31 2 60 7 6 6s Choma 88 0 11 5 0 6s Kidosh 86 9 12 6 0 3s Dijda 83 4 16 1 0 5s Shom 95 2 4 4 0 2s Kashtanovo 1 2 97 3 1 5s Bene 90 6 8 5 0 8s Zapson 94 3 5 2 0 4s Yanoshi 91 5 8 1 0 2s Balazher 90 3 9 3 0 4s Kvasovo 5 7 93 1 1 2s Koson 96 1 2 9 0 8s Mochola 80 2 18 4 1 0s Astej 87 3 11 7 0 7s Gunyadi 2 8 97 2s Muzhiyevo 82 3 16 4 1 2s Nizhni Remeti 0 8 97 8 1 2s Verhni Remeti 1 0 98 0 1 0s Beregujfalu 82 2 17 6 0 2s Orosiyevo 95 1 4 5 0 3s Popovo 98 0 1 4 0 5s Geten 98 6 0 9 0 1s Male popovo 97 1 2 9s Rafajnovo 96 4 2 6 0 9s Svoboda 33 6 64 9 1 2s Badiv 0 6 98 7 0 7s Bakosh 49 7 49 1 1 0s Danilivka 3 5 95 1 1 2s Chetfalva 97 4 2 4 0 3Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Beregivskogo rajonu bulo stvoreno 36 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 40 04 progolosuvali 16 255 iz 40 600 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 73 77 11 911 viborciv Yuliya Timoshenko 5 76 936 viborciv Mihajlo Dobkin 5 06 822 viborciv Oleg Lyashko 3 52 572 viborciv Anatolij Gricenko 1 93 314 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 60 11 Kultura RedaguvatiMerezha ustanov kulturi i mistectva Beregivskogo rajonu skladayetsya z 44 zakladiv klubnogo tipu 41 biblioteki 4 dityachih misteckih shkil Ugorskogo dramatichnogo teatru im D Iejsha 4 muzeyiv na gromadskih zasadah Vidrodzhennya narodnogo mistectva rozvitok hudozhnoyi samodiyalnosti ta organizaciyu dozvillya naselennya rajonu zabezpechuyut Rajonnij centr kulturi i dovkillya miskij budinok kulturi Geolog 2 silskih budinki folkloru s Veliki Beregi Kvasovo Centr dozvillya s Beregujfalu 12 silskim budinkiv kulturi 4 miskim ta 19 silskim klubiv 4 klubi biblioteki U zakladah kulturi klubnogo tipu pracyuye 60 cholovik z yakih 54 zabezpechuyut kulturno osvitnyu diyalnist V klubnih ustanovah rajonu pracyuyut 365 klubnih formuvan z kilkistyu uchasnikiv 4313 z nih 229 gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti v tomu chisli 101 dityachih Tri kolektivi nosyat zvannya narodnij Klubnimi zakladami organizovuyutsya kulturno masovi zahodi z nagodi vidznachennya derzhavnih religijnih tradicijnih svyat ta urochistostej Shorichno provodyatsya festival Berezhskij tizhden osinnij festival Zolota osin narodni svyata vinozbirannya svyata urozhayu Mizhnarodnij konkurs dityachoyi hudozhnoyi tvorchosti Priroda ochima ditej do dnya pam yati Chornobilskoyi katastrofi oblasnij festival vikonavciv ugorskoyi pisni Personaliyi RedaguvatiBrashajko Mihajlo Mihajlovich ukrayinskij politichnij diyach Zakarpattya Golova konstitucijno pravnichoyi komisiyi Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Narodivsya u seli Balazher Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 12 listopada 2019 roku 387 2019 rp Pro priznachennya I Petrushki golovoyu Beregivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zakarpatskoyi oblasti Prijnyato Postanovu www rada gov ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 9 serpnya 2020 Beregivskij strajk vinogradariv 1929 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona S 407 Administrativno teritorialnij ustrij Beregivskogo rajonu Arhivovano 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vid 17 07 2020 807 IX Prijnyato Postanovu www rada gov ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zakarpatska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 Molnar Jozsef Molnar D Istvan Karpatalja nepessege es magyarsaga a nepszamlalasi es nepmozgalmi adatok tukreben II Rakoczi Ferenc Karpataljai Magyar Foiskola Matematika es Termeszettudomanyi Tanszek Beregszasz 2005 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Pro kilkist ta sklad naselennya Ukrayini za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 2 lyutogo 2012 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 21 lyutogo 2016 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Beregivskij rajon 1953 2020 Beregivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR Arhivovano 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Beregivskij rajon 1953 2020 amp oldid 38159068