Анато́лій Дми́трович Базиле́вич (7 червня 1926, Жмеринка — 30 червня 2005, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Батько графіка Олексія Базилевича.
Базилевич Анатолій Дмитрович | |
---|---|
Народження | 7 червня 1926 Жмеринка, Вінницька округа, Українська СРР, СРСР |
Смерть | 30 червня 2005 (79 років) |
Київ, Україна | |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Навчання | Харківський художній інститут (1953) |
Діяльність | графік |
Вчитель | Світличний Єфрем Павлович, Бондаренко Григорій Антонович, Дайц Йосип Абрамович, Мироненко Василь Федорович, Страхов Адольф Йосипович, Супонін Петро Михайлович, Кокель Олексій Опанасович і Філонов Іван Никифорович |
Член | Спілка радянських художників України |
Нагороди | |
| |
Базилевич Анатолій Дмитрович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 7 червня 1926 року в містечку Жмеринці (нині Вінницька область, Україна) у сім'ї інженера. У 1933 році з батьками переїхав до Маріуполя, де пішов навчатися до школи та відвідував художній гурток у Будинку піонерів Іллічівського району (керівник Кузьма Бендрик). Під час німецько-радянської війни разом із батьками був відправлений на примусові роботи до Німеччини. 1945 року повернувся до Маріуполя, працював художником-оформлювачем на заводі та завершив середню освіту у вечірній школі.
Протягом 1947—1953 років навчався у Харківському художньому інституті, де його вчителями були Григорій Бондаренко, Йосип Дайц, Адольф Страхов, Єфрем Світличний, Василь Мироненко, Петро Супонін, Олексій Кокель, Івана Філонова. Дипломна робота — ілюстрації до «Буковинської повісті» Ігоря Муратова.
З 1953 року в Києві співпрацював із місцевими видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Радянський письменник», «Радянська школа» (усі — Київ), харківським — «Прапор», з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».
Мешкав у Києві будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира № 9. Помер 30 червня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Творчість Редагувати
Працював у галузях книжкової та станкової графіки (автор низки екслібрисів), монументального живопису. Серед робіт:
- «Байки» Геннадія Брежньова (1951);
- «Байки» Івана Крилова (1952);
- «Піднята цілина» (1954), «Тихий Дон» (1960) Михайла Шолохова;
- «Казки» Ганса Крістіана Андерсена (1955);
- «Записки причетника» Марка Вовчка (1955);
- «Кіт у чоботях» та «Синя Борода» Шарля Перро (1955);
- «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека (1957);
- «Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ'яненка (1961);
- «Старосвітські батюшки та матушки» (1963), Кайдашева сім'я (1980) Івана Нечуя-Левицького;
- «Повернення з зірок» Станіслава Лема (1965);
- «Переслів'я» Степана Руданського (1966);
- «По щучому велінню» Марка Кропивницького (1967);
- «Енеїда» (1968; 1994), «Наталка Полтавка» (1990) Івана Котляревського;
- збірки «Українські народні казки» (1970, 1974);
- «Брама невмирущості» Кіндрата Кропиви (1974);
- казки Михайла Стельмаха (1980);
- «Абу-Касимові капці» Івана Франка (1984);
- «Як Мамай до Канади їхав» Володимира Бровченка (1984).
Виконав ілюстрації до окремих творів Тараса Шевченка: «Причинна», «Катерина», «Перебендя», «Відьма», «Єретик», «Гайдамаки» (всі кольорові, олія, 1961). Автор станкового твору «Зустріч з сестрою» (м'який лак, 1963), малюнків для поштових листівок з українськими народними піснями на слова Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Од села до села», «У гаю, гаю», «Ой гоп, гопака» (всі — туш, перо, акварель, 1961), «Перебендя старий, сліпий», «Якби мені черевички» (обидві — туш, перо, акварель, 1962). Взяв участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря» (Київ, 1964 — ілюстрація до поеми «Тарасова ніч», м'який лак, 1963). Оформив видання «Малий Кобзар» (Київ, 1969).
- стінопис «Революція», «Перемога», «Наука», «Праця» в Київському університеті (1967, у співавторстві з Олександром Вороною, Юрієм Ільченком);
- розпис кафе «Еней» Київського будинку літераторів (1967).
Брав участь республіканських у виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1955 року. Персональні виставки відбулися в Києві 1961 та 1996 року, Москві у 1962 році.
Твори зберігаються в Національному художньому музеї України та Музеї книги та друкарства України в Києві, Горлівському, Запорізькому і Херсонському художніх музеях, Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка, Стеблівському літературно-меморіальному музеї Івана Нечуя-Левицького.
Відзнаки Редагувати
- Срібна медаль ВДНГ СРСР (1962; за ілюстрації до «Тихого Дону» Михайла Шолохова та «Пана Халявського» Григорія Квітки-Основ'яненка);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969; за ілюстрації до поеми «Енеїда» Івана Котляревського видавництва «Дніпро»);
- Народний художник України (1993);
- Всеукраїнська премія «Визнання» (2001; в номінації «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво»).
Вшанування Редагувати
У травні 2023 року колишній провулок Червонозаводський у Святошинському районі Києва отримав нову назву на честь Анатолія Базилевича.
Примітки Редагувати
- ↑ Велика українська енциклопедія.
- ↑ Народний художник України Анатолій Базилевич. 1926—2005. Каталог виставки творів, 2006, с. 23.
- Художники народов СССР, с. 259, Т. 1.
- ↑ Словник художників України. Біобібліографічний довідник, 2019, с. 80.
- Геннадій Брежньов. Байки. Харків, Харківське книжково-газетне видавництво, 1951.
- Марко Кропивницький. По щучому велінню… Київ, Веселка, 1967.
- Ілюстрації Анатолія Базилевича до «Енеїди» Івана Котляревського.
- Очерки о художниках Советской Украины, 1980, с. 51.
- Народний художник України Анатолій Базилевич. 1926—2005. Каталог виставки творів, 2006, с. 22.
- ↑ Народний художник України Анатолій Базилевич. 1926—2005. Каталог виставки творів, 2006, с. 24.
- Тетяна Лозовенко. У Києві змінили назви станцій метро, вулиць та провулків. Українська правда. Процитовано 18 травня 2023.
Література Редагувати
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 134.;
- Базилевич, Анатолий Дмитриевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 259. (рос.)
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 21.;
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 15.
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 52;
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., С. 321;
- Базилевич, Анатолий Дмитриевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1978. — Т. 4 (Руанда и Бурунди — Филиппины). — С. 597. (рос.);
- Л. И. Попова, В. П. Цельтнер. Базилевич Анатолий Дмитриевичч // Очерки о художниках Советской Украины. — Москва : «Советский художник», 1980. — С. 50—69. (рос.);
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 40—41. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- А. О. В'юник. Базилевич Анатолій Дмитрович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 128. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 35. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Д. В. Степовик. Базилевич Анатолій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
- Народний художник України Анатолій Базилевич. 1926—2005. Каталог виставки творів / Олексій Базилевич. — Київ, 2006.;
- Станіслав Бушак. Базилевич Анатолій Дмитрович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — Т. 1 А—В. — С. 300—301. — ISBN 978-966-02-6421-2.;
- А. Л. Щербань. Базилевич, Анатолій Дмитрович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.;
- О. Ламонова. Базилевич Анатолій Дмитрович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / Г. Скрипник. — Київ : видавництво ІМФЕ, 2019. — С. 79—80. — ISBN ISBN 978-966-02-8960-4.