www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архітектура модерну Львова стала провідною у будівництві міста перших десятиліть XX століття до початку Першої світової

Архітектура модерну Львова

Архітектура модерну Львова — стала провідною у будівництві міста перших десятиліть XX століття до початку Першої світової війни. У міжвоєнний період будівництво велось у значно менших обсягах. Стилі пізнього модерну, Ар Деко були характерними для 1920-х років міжвоєнного періоду, поступившись згодом конструктивізму, функціоналізму.

Історія Редагувати

На 1900 рік йшло стрімке зростання населення Львова, що супроводжувалося значними змінами у інфраструктурі міста — розвитком мережі газо-, електро-, водопостачання і водовідведення, прокладенням нових ліній трамваю, мереж освітлення вулиць.

У прийнятому 1909 року третьому будівельному статуті міста вперше дозволялось будувати п'ятиповерхові будинки за спеціальним дозволом міської ради, чому сприяло впровадження металевих конструкцій, залізобетону. У будівлях вперше встановили централізоване опалення, ліфти. Цей будівельний розвиток збігся з поширенням нового стилю модерну — сецесії. Було зведено як окремі громадські, житлові будівлі, так і блоки будівель, що могли займати цілі квартали забудови.

Житлові будівлі Редагувати

Поширення стилю сецесії збіглося в часі з докорінною перебудовою комунальних служб, будівельних технологій. Будинки змінились не настільки зовнішньо, як конструктивно. Завдяки модернізації водогонів було збільшено поверховість забудови, змінено планування будинків, де вже не облаштовували внутрішньобудинкових загальних туалетів, балконів з входами до квартир. Якщо спочатку це були дорогі презентабельні будівлі, то незабаром вони стали нормою комфорту. Квартири з санвузлами з туалетами, ванними розміщувались навколо центральної сходової клітки. У перекриттях поверхів дерев'яні балки замінили на металеві профілі, залізобетон. Якщо у центральній частині міста зводили окремі будівлі на вільних парцелах, то на новозакладенех вулицях у найближчому оточенні старого міста появлялись цілі комплекси, вулиці у стилі модерн.

До найкращих зразків житлових комплексів належить забудова вулиць Богомольця, Донцова, Глибокої, Верхратського, Кравчука, Севастопольської, Генерала Чупринки, Валовій, 7-13.

Громадські споруди Редагувати

Адміністративні будівлі Редагувати

Статус столиці коронного краю сприяв будівництву нових адміністративних будівель, приватних фінансових, господарських, професійних спілок. Найпоказнішими серед адміністративних були будівля Фінансової прокуратури і військової інспекції (поміж вулицями Саксаганського, І. Франка, Зибликевича), Дирекції залізниці (вул. Листопадового чину — Гоголя), Торгово-ремісничної палати (пр. Шевченка, 17), Ремісничої палати (пл. Галицького Галицького).

  • Віденський проєкт 1913 Фінансової прокуратури переробили у бюро М. Уляма, завершивши будівлю стилізованим ренесансним аттиком.
  • Дирекцію залізниці (1912/13) у стилі модернізованого класицизму спроєктував Збіґнєв Брохвіч-Левинський. Адміністративна будівля через курдонер була об'єднана з блоком житлових будинків чиновників залізниці.
  • Торгово-ремісничу палату 1912 збудували за проєктом Альфреда Захаревича, поєднавши риси модерну і неокласицизму. Фасад прикрашають фігурний (скульптор Войцех Пшедвоєвський) і мозаїчний (скульптор Генрик Узембл) фризи з алегоричними зображеннями торгівлі, ремесел. Багатим декором відзначаються інтер'єри будівлі, зокрема залу засідань з пластичним декором Зигмунта Курчинського.
  • Реміснича палата (1913/19) була зведена за проектом Яна Протшке у стилі ретроспективного модерну. Зал засідань використовується Театром ляльок (1947).

Фінансові заклади Редагувати

Фінансові установи звели не менш претензійні будівлі — першу 5-поверхову будівлю міста банку «Уніон» (пр. Свободи — вул. Памви Беринди), Страхової компанії Трієсту і Кредитного товариства землевласників (вул. Коперника, 3, 4), Акціонерного кооперативного банку (пл. Генерала Григоренка, 3), Празького кредитного банку (пр. Свободи — вул. Гнатюка), Австро-Угорського банку (вул. Листопадового чину, 8).

Навчальні заклади Редагувати

Серед декількох будівель міських шкіл, гімназій цього періоду виділяються Гімназія і бурса Українського педагогічного товариства (вул. Чупринки 103), Науково-виховний заклад для дівчат Софії Стшалковської (вул. Зелена, 22), Державна Промислова школа (вул Снопківська, 47), Технологічного інституту (вул. Нижанківського, 5), Музичного інституту імені М. Лисенка (пл. Шашкевича, 6), Жіноча учительської семінарії імені Собінського (вул. Котляревського, 67), Бурса Народного дому (вул. Лисенка 14),

Видовищно-розважальні, спортивні заклади Редагувати

У цей період було збудовано декілька будівель видовищно-розважальних закладів різного спрямування (театр, кабаре, ярмарок, спортивна зала) та було перебудовано значну кількість приміщень кав'ярень. До найвідоміших належали театр-вар'єте «Казино де Парі» (вул. Леся Курбаса, 3), Католицький дім (вул. Городоцька, 36), театр «Colosseum» (вул. Куліша, 23), Музичного товариства Галичини (вул. Чайковського, 7), Польського політехнічного товариства (вул. Дудаєва, 9), Педагогічного товариства (вул. Дудаєва, 17), ковзанка для роликів «Skating-ring» (вул. Зелена, 59), зал товариства «Сокіл» (вул. Ковжуна, 11), Луна-парк (1912, Піскова гора).

Заклади торгівлі Редагувати

У 2-й половині XIX столітті у світі почали розвиватись мережі універсальних магазинів з рядами крамниць, цукерень, де жінки могли провести час за переглядом, купівлею усіх необхідних в побуті речей, одягу. Серед перших звели пасаж Міколяша (вул. Коперника 1 — Вулиця Вороного), пасаж Феллерів (вул. Наливайка — пр. Свободи, 35), універмаг «Труст» (пл. Ринок, 32), універмаг «Магнус» (вул. Городоцька, 10 — Шпитальна, 1), Торгова біржа (вул. Городоцька, 2), Торговий дім Францішека Голомба (вул. Городоцька, 17).

Готелі Редагувати

З розвитком залізниць значно зросли обсяги подорожей, що у свою чергу призводило до розвитку модерних готелів замість давніх заїздів. У еклектичній будівлі готелю «Жорж» (1900) оздоблення номерів вже отримали сецесійні мотиви. У стилі модерну збудували готелі «Народна гостиниця» (вуд. Дорошенка — Костюшка), «Сплендід» (вул. Наливайка), «Краківський» (пл. Соборна, 7 — вул. Пекарська), «Асторія» (вул. Городоцька, 15).

Лікувальні заклади Редагувати

Серед лікувальних закладів виділяється колишнья лічниця (санаторій) лікаря Казимира Солецького (вул. Личаківська, 107), дерматологічна клініка (вул. Пекарська, 69), інфекційної клініки (вул. Пекарська, 54/56), Українського товариства допомоги інвалідам (вул. Генерала Чупринки, 48), благодійний заклад Віктора Бурлярда — притулок для бідних Святого Лазаря (вул. Нижанківського, 2/4).

Сакральна архітектура Редагувати

У даний період в основному проводили перебудови давніших культових споруд. Найбільш значними стали облаштування нового входу до Вірменського собору та нове оздоблення її інтер'єру (вул. Краківська — Вірменська, 7/9), монастир єзуїтів «Domus Recollectum» (вул. Залізняка, 11), каплиця Ісуса Милосердного Латинського собору, синагоги «Бет-Тахара» (Новий єврейський цвинтар).

Архітектори Редагувати

Модерні будівлі Львова зводили місцеві архітектори, будівельні фірми, що були затребувані далеко за його межами. Частина з них була об'єднана в «Кола польських архітекторів у Львові» (1908). Серед них до найбільш активних належали Збіґнєв Брохвіч-Левинський, Анджей Ґоломб, Владислав Дердацький, Генрик Заремба, Зигмунт Кендзерський, Олександр Лушпинський, Вітольд Мінкевич, Тадеуш Обмінський, Владислав Садловський, Значний вклад внесли архітектурні бюро, підприємства Альфреда Захаревича, Ігнатія Кендзерського і Адама Опольського, Івана Левинського, Михайла Лужецького, Михайла Уляма,

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — 336 с. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
  • Mączyński Franciszek Mateusz // Słownik biograficzny historii Polski / Pod red. J. Chodery, F. Kiryka. — Wrocław—Warszawa—Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — ISBN 83-04-04857-4. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arhitektura modernu Lvova stala providnoyu u budivnictvi mista pershih desyatilit XX stolittya do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennij period budivnictvo velos u znachno menshih obsyagah Stili piznogo modernu Ar Deko buli harakternimi dlya 1920 h rokiv mizhvoyennogo periodu postupivshis zgodom konstruktivizmu funkcionalizmu Zmist 1 Istoriya 2 Zhitlovi budivli 3 Gromadski sporudi 3 1 Administrativni budivli 3 2 Finansovi zakladi 3 3 Navchalni zakladi 3 4 Vidovishno rozvazhalni sportivni zakladi 3 5 Zakladi torgivli 3 6 Goteli 3 7 Likuvalni zakladi 3 8 Sakralna arhitektura 4 Arhitektori 5 Div takozh 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNa 1900 rik jshlo strimke zrostannya naselennya Lvova sho suprovodzhuvalosya znachnimi zminami u infrastrukturi mista rozvitkom merezhi gazo elektro vodopostachannya i vodovidvedennya prokladennyam novih linij tramvayu merezh osvitlennya vulic U prijnyatomu 1909 roku tretomu budivelnomu statuti mista vpershe dozvolyalos buduvati p yatipoverhovi budinki za specialnim dozvolom miskoyi radi chomu spriyalo vprovadzhennya metalevih konstrukcij zalizobetonu U budivlyah vpershe vstanovili centralizovane opalennya lifti Cej budivelnij rozvitok zbigsya z poshirennyam novogo stilyu modernu secesiyi Bulo zvedeno yak okremi gromadski zhitlovi budivli tak i bloki budivel sho mogli zajmati cili kvartali zabudovi Zhitlovi budivli RedaguvatiPoshirennya stilyu secesiyi zbiglosya v chasi z dokorinnoyu perebudovoyu komunalnih sluzhb budivelnih tehnologij Budinki zminilis ne nastilki zovnishno yak konstruktivno Zavdyaki modernizaciyi vodogoniv bulo zbilsheno poverhovist zabudovi zmineno planuvannya budinkiv de vzhe ne oblashtovuvali vnutrishnobudinkovih zagalnih tualetiv balkoniv z vhodami do kvartir Yaksho spochatku ce buli dorogi prezentabelni budivli to nezabarom voni stali normoyu komfortu Kvartiri z sanvuzlami z tualetami vannimi rozmishuvalis navkolo centralnoyi shodovoyi klitki U perekrittyah poverhiv derev yani balki zaminili na metalevi profili zalizobeton Yaksho u centralnij chastini mista zvodili okremi budivli na vilnih parcelah to na novozakladeneh vulicyah u najblizhchomu otochenni starogo mista poyavlyalis cili kompleksi vulici u stili modern Do najkrashih zrazkiv zhitlovih kompleksiv nalezhit zabudova vulic Bogomolcya Doncova Glibokoyi Verhratskogo Kravchuka Sevastopolskoyi Generala Chuprinki Valovij 7 13 nbsp Zabudova modern na vulici Valovij livoruch nbsp Kolishnij pributkovij budinok Gryuneriv 1920 arhitektor Roman Felinskij vul Gnatyuka 20 22 nbsp Kolishnya chinshova kam yanicya bankira Mojseya Rogatina 1913 arhitektor Roman Felinskij vul Sichovih Strilciv 12 nbsp Budinok inzhenera Yana Stromengera 1907 arhitektor Tadeush Obminskij pl Generala Grigorenka 4 nbsp Kolishnij pributkovij budinok Emilya Vekslera 1909 arhitektor Zbignyev Levinskij pr Shevchenka 27 nbsp Kolishnij pributkovij budinok Jona Shprehera 1912 1921 arhitektor Fejvl Ferdinand Kasler pl Mickevicha 8 nbsp Kolishnya chinshova kam yanicya bankira Mihala Stoffa 1906 arhitektor Vladislav Sadlovskij vul Rustaveli 8 8a nbsp Kolishnya chinshova kam yanicya skarbovogo radnika Lyudvika Girsha 1911 1912 arhitektor Ivan Bagenskij vul Konovalcya 44 nbsp Zhitlova kam yanicya 1909 arhitektor Mar yan Osinskij vul Gliboka 14 Gromadski sporudi RedaguvatiAdministrativni budivli Redaguvati Status stolici koronnogo krayu spriyav budivnictvu novih administrativnih budivel privatnih finansovih gospodarskih profesijnih spilok Najpokaznishimi sered administrativnih buli budivlya Finansovoyi prokuraturi i vijskovoyi inspekciyi pomizh vulicyami Saksaganskogo I Franka Ziblikevicha Direkciyi zaliznici vul Listopadovogo chinu Gogolya Torgovo remisnichnoyi palati pr Shevchenka 17 Remisnichoyi palati pl Galickogo Galickogo Videnskij proyekt 1913 Finansovoyi prokuraturi pererobili u byuro M Ulyama zavershivshi budivlyu stilizovanim renesansnim attikom Direkciyu zaliznici 1912 13 u stili modernizovanogo klasicizmu sproyektuvav Zbignyev Brohvich Levinskij Administrativna budivlya cherez kurdoner bula ob yednana z blokom zhitlovih budinkiv chinovnikiv zaliznici Torgovo remisnichu palatu 1912 zbuduvali za proyektom Alfreda Zaharevicha poyednavshi risi modernu i neoklasicizmu Fasad prikrashayut figurnij skulptor Vojceh Pshedvoyevskij i mozayichnij skulptor Genrik Uzembl frizi z alegorichnimi zobrazhennyami torgivli remesel Bagatim dekorom vidznachayutsya inter yeri budivli zokrema zalu zasidan z plastichnim dekorom Zigmunta Kurchinskogo Remisnicha palata 1913 19 bula zvedena za proektom Yana Protshke u stili retrospektivnogo modernu Zal zasidan vikoristovuyetsya Teatrom lyalok 1947 nbsp Finansova prokuratura pravoruch nbsp Direkciya zaliznici nbsp Zhitlove krilo Direkciyi zaliznici vid vul Gogolya nbsp Torgovo remisnicha palata nbsp Remisnicha palataFinansovi zakladi Redaguvati Finansovi ustanovi zveli ne mensh pretenzijni budivli pershu 5 poverhovu budivlyu mista banku Union pr Svobodi vul Pamvi Berindi Strahovoyi kompaniyi Triyestu i Kreditnogo tovaristva zemlevlasnikiv vul Kopernika 3 4 Akcionernogo kooperativnogo banku pl Generala Grigorenka 3 Prazkogo kreditnogo banku pr Svobodi vul Gnatyuka Avstro Ugorskogo banku vul Listopadovogo chinu 8 bank Union 1909 proyekt vikonali u byuro Mihala Ulyama Strahova kompaniya Triyestu 1908 10 bula zbudovana za proyektom Alfreda Zaharevicha z dekorom fasadu skulptora Zigmunta Kurchinskogo Kreditne tovaristvo zemlevlasnikiv 1912 13 bulo sproyektovane Alfredom Zaharevichem ta dekorovane skulptorom Zigmuntom Kurchinskim Vidilyayetsya dekor Operacijnoyi zali z zasklenim sklepinnyam Akcijnij kooperativnij bank 1909 11 zbuduvali za proyektom Alfreda Zaharevicha Prazkij kreditnij bank 1911 12 zveli u stili racionalnogo modernu za proyektom cheskogo arhitektora Mateya Bleha z skulpturnim dekorom Emanuelya Kodeta Avstro Ugorskij bank 1912 13 sproyektuvav Mihal Luzheckij Skulpturnij dekor frizu vikonav Yuliush Beltovskij Kreditne tovaristvo Dnister vul Ruska 20 Pidvalna 1905 06 priznachalosya dlya spivpraci z ukrayincyami Galichini i bulo zbudovane u stili ukrayinskogo modernu z guculskimi motivami Budivlyu zbuduvala firma Ivana Levinskogo z bagatim ozdoblennyam lipninoyu majolikovimi plitkami hudozhnim metalom nbsp Bank Union nbsp Strahova kompaniya Triyestu nbsp Kreditne tovaristvo zemlevlasnikiv nbsp Akcijnij kooperativnij bank nbsp Prazkij kreditnij bank nbsp Avstro Ugorskij bank nbsp Kreditne tovaristvo Dnister Navchalni zakladi Redaguvati Sered dekilkoh budivel miskih shkil gimnazij cogo periodu vidilyayutsya Gimnaziya i bursa Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva vul Chuprinki 103 Naukovo vihovnij zaklad dlya divchat Sofiyi Stshalkovskoyi vul Zelena 22 Derzhavna Promislova shkola vul Snopkivska 47 Tehnologichnogo institutu vul Nizhankivskogo 5 Muzichnogo institutu imeni M Lisenka pl Shashkevicha 6 Zhinocha uchitelskoyi seminariyi imeni Sobinskogo vul Kotlyarevskogo 67 Bursa Narodnogo domu vul Lisenka 14 Gimnaziya i bursa Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva 1906 08 sproyektuvali Tadeush Obminskij Oleksandr Lushpinskij Lev Levinskij u stili ukrayinskogo modernu z guculskimi motivami Naukovo vihovnij zaklad dlya divchat Sofiyi Stshalkovskoyi 1911 13 bula zbudovana za proyektom Alfreda Zaharevicha z parovim opalennyam sistemoyu ventilyaciyi sklyanim dahom aktovogo zalu astronomichnoyu observatoriyeyu dekorom u zakopanskomu stili Derzhavnu promislovu shkolu 1906 09 sproyektuvav Vladislav Sadlovskij z dekorom Petra Vijtovicha Tehnologichnij institut 1907 09 zbuduvali za proyektom Tadeusha Obminskogo i byuro Ivana Levinskogo z majolikovimi vstavkami po fasadu Spoluchavsya z Torgovo promislovoyu palatoyu div vishe Muzichnij institut imeni M Lisenka 1913 proyekt rozrobilo byuro Ivana Levinskogo u stili geometrichnogo modernu z rozpisami inter yeriv Modestom Sosenkom lipnim dekorom Vchitelski polski i ukrayinski seminariyi 1911 proyekt budivli rozrobilo byuro Ivana Levinskogo u stili piznogo modernu z skulpturnim dekorom frizu Bursa Narodnogo domu 1906 07 sproyektovana byuro Ivana Levinskogo za proyektom Oleksandra Lushpinskogo u stili guculskoyi secesiyi z keramichnim frizom nbsp Gimnaziya i bursa Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva nbsp Naukovo vihovnij zaklad dlya divchat Sofiyi Stshalkovskoyi nbsp Derzhavna promislova shkola nbsp Tehnologichnij institut nbsp Muzichnij institut imeni M Lisenka nbsp Vchitelski polski i ukrayinski seminariyi nbsp Bursa Narodnogo domuVidovishno rozvazhalni sportivni zakladi Redaguvati U cej period bulo zbudovano dekilka budivel vidovishno rozvazhalnih zakladiv riznogo spryamuvannya teatr kabare yarmarok sportivna zala ta bulo perebudovano znachnu kilkist primishen kav yaren Do najvidomishih nalezhali teatr var yete Kazino de Pari vul Lesya Kurbasa 3 Katolickij dim vul Gorodocka 36 teatr Colosseum vul Kulisha 23 Muzichnogo tovaristva Galichini vul Chajkovskogo 7 Polskogo politehnichnogo tovaristva vul Dudayeva 9 Pedagogichnogo tovaristva vul Dudayeva 17 kovzanka dlya rolikiv Skating ring vul Zelena 59 zal tovaristva Sokil vul Kovzhuna 11 Luna park 1912 Piskova gora teatr var yete Kazino de Pari 1909 zveli za proyektom Zigmunta Fedorskogo Katolickij dim 1909 proyektu Ignatiya Kendzerskogo i Adama Opolskogo z teatralnoyu zaloyu teatr Colosseum 1898 1907 sporudili za proyektom Mihala Fehtera i Artura Shleyena na osnovi metalevogo karkasa paviljonu Yana Matejka z Galickoyi krajovoyi vistavki 1894 dlya Muzichnogo tovaristva Galichini 1905 1907 budivlyu z koncertnim zalom sporudili za proyektom Vladislava Sadlovskogo z lipnim dekorom Petra Garasimovicha zhivopisnim frizom vtracheno Dim Politehnichnogo tovaristva 1906 z zalom zasidan zbuduvali za proyektom Vincenta Ravskogo molodshogo sho vigrav konkurs z modernistichnimi renesansno manyeristichnimi elementami lipnim dekorom Edmunda Plishevskogo dim Pedagogichnogo tovaristva 1911 sproyektuvali Vladislav Derdackij i Vitold Minkevich z zalom zasidan vistav a plastichnij dekor vikonav Zigmunt Kurchinskij Skating ring 1909 1910 zveli za proyektom Yuliana Pinkerfelda pl ta Genrika Zarembi z prozorim sklyanim dahom na metalevih konstrukciyah lipnim dekorom Zigmunta Kurchinskogo zhivopisnim dekorom Leonarda Vinterovskogo vitrazhami Vitolda Zhegocinskogo pl Witold Rzegocinski zal tovaristva Sokil 1907 sproyektuvav Alfred Kamenobrodskij modernizovanim renesansnim atikom nbsp Teatr var yete Kazino de Pari nbsp Katolickij dim nbsp Muzichne tovaristvo Galichini nbsp Politehnichne tovaristvo nbsp Pedagogichne tovaristvoZakladi torgivli Redaguvati U 2 j polovini XIX stolitti u sviti pochali rozvivatis merezhi universalnih magaziniv z ryadami kramnic cukeren de zhinki mogli provesti chas za pereglyadom kupivleyu usih neobhidnih v pobuti rechej odyagu Sered pershih zveli pasazh Mikolyasha vul Kopernika 1 Vulicya Voronogo pasazh Felleriv vul Nalivajka pr Svobodi 35 univermag Trust pl Rinok 32 univermag Magnus vul Gorodocka 10 Shpitalna 1 Torgova birzha vul Gorodocka 2 Torgovij dim Francisheka Golomba vul Gorodocka 17 pasazh Mikolyasha 1899 1900 zbuduvala firma Ivana Levinskogo za proyektom Ivana Levinskogo ta Alfreda Zaharevicha iz zasklenim sklepinnyam na metalevih konstrukciyah pasazh Felleriv 1908 1909 perebudovanij za proyektom Ferdinanda Kasslera univermag Trust 1912 1921 zbudovanij firmoyu Edmunda Zhihovicha za proyektom Mihala Luzheckogo u stili modern z elementami istorizmu univermag Magnus 1912 1913 zbudovano za proyektom Romana Felinskogo firmoyu Mihala Ulyama u stili racionalnogo modernu i rannogo funkcionalizmu Torgova birzha 1910 1913 zvedena firmoyu Mihala Ulyama za proyektom Yuzefa Pjontkovskogo Torgovij dim Francisheka Golomba 1913 zbuduvanij za proyektom byuro Adolfa Pillera z dvoyarusnoyu moderno renesansnoyu lodzhiyeyu nbsp Pasazh Felleriv nbsp Univermag Trust nbsp Univermag Magnus nbsp Torgova birzha nbsp Torgovij dim Francisheka GolombaGoteli Redaguvati Z rozvitkom zaliznic znachno zrosli obsyagi podorozhej sho u svoyu chergu prizvodilo do rozvitku modernih goteliv zamist davnih zayizdiv U eklektichnij budivli gotelyu Zhorzh 1900 ozdoblennya nomeriv vzhe otrimali secesijni motivi U stili modernu zbuduvali goteli Narodna gostinicya vud Doroshenka Kostyushka Splendid vul Nalivajka Krakivskij pl Soborna 7 vul Pekarska Astoriya vul Gorodocka 15 Narodna gostinicya 1904 1906 zbudovana firmoyu Mihala Ulyama za proyektom Tadeusha Obminskogo U lipnomu dekori vikoristano secesijni guculski motivi Splendid 1912 zbudovano za proyektom Yuzefa Avina u stili geometrichnogo modernu relyefami Zigmunta Kurchinskogo Krakivskij 1913 1914 zbudovano za konkursnim proektom Mihala Luzheckogo dizajnom inter yeriv Mar yana Olshevskogo z velikimi vitrinami pershogo poverhu dekorativnim atikom Astoriya 1912 1914 zvedenij na zamovlennya lvivskogo Opernogo teatru za proyektom rozroblenim v byuro Adolfa Pillera jmovirno arhitektorom Tadeushem Gartlem u stili postmodernu ta rannogo konstruktivizmu nbsp Kolishnij gotel Narodna Gostinicya nbsp Kolishnij gotel Krakivskij nbsp Gotel Astoriya Likuvalni zakladi Redaguvati Sered likuvalnih zakladiv vidilyayetsya kolishnya lichnicya sanatorij likarya Kazimira Soleckogo vul Lichakivska 107 dermatologichna klinika vul Pekarska 69 infekcijnoyi kliniki vul Pekarska 54 56 Ukrayinskogo tovaristva dopomogi invalidam vul Generala Chuprinki 48 blagodijnij zaklad Viktora Burlyarda pritulok dlya bidnih Svyatogo Lazarya vul Nizhankivskogo 2 4 lichnicya sanatorij likarya Kazimira Soleckogo 1908 zbuduvala firma Ivana Levinskogo za proyektom Oleksandra Lushpinskogo u poyednanni zakopanskogo ta guculskogo stiliv dermatologichna klinika 1912 za proyektom nevidomogo avtora zbudovana u poyednanni modernu i neoklasichnogo stiliv infekcijna klinika 1910 14 zbudovana za proyektom Tadeusha Vrubelya u stili racionalnoyi postsecesiyi dlya Ukrayinskogo tovaristva dopomogi invalidam 1904 05 pritulok Viktora Burlyarda 1908 zbuduvali za proyektom Tadeusha Obminskogo nbsp Sanatorij likarya Kazimira Soleckogo nbsp Dermatologichna klinika nbsp Ukrayinskogo tovaristva dopomogi invalidam nbsp Pritulok Viktora BurlyardaSakralna arhitektura Redaguvati U danij period v osnovnomu provodili perebudovi davnishih kultovih sporud Najbilsh znachnimi stali oblashtuvannya novogo vhodu do Virmenskogo soboru ta nove ozdoblennya yiyi inter yeru vul Krakivska Virmenska 7 9 monastir yezuyitiv Domus Recollectum vul Zaliznyaka 11 kaplicya Isusa Miloserdnogo Latinskogo soboru sinagogi Bet Tahara Novij yevrejskij cvintar Virmenskij sobor 1908 10 1920 i rr bulo perebudovano za proyektom Franciska Monchinskogo z stilizovanimi pid davnye shidne mistectvo mozayikami Jozefa Megoffera rozpisami Yana Genrika Rozena monastir yezuyitiv Domus Recollectum 1911 zbudovano za proyektami Karla Rihtmana Rudnevskogo i Yuzefa Pjontkovskogo rekolekcijnij dim Stanislava Dideka ta Franciska Monchinskogo hram kaplicya Isusa Miloserdnogo 1905 1907 perebudovana u stili secesiyi za proyektom Vladislava Sadlovskogo z plastichnim dekorom Tomasha Dikasa Aloyiza Bunsha rozpisami Stanislava Dembickogo ta Valeriana Kricinskogo vitrazhem za eskizami Lyuni Dreksler sinagoga Bet Tahara 1911 1914 zbudovana firmoyu M Ulyama za proektom R Felinskogo nbsp Novij vhid do Virmenskogo soboru nbsp Mozayiki v inter yeri soboru nbsp Kostel svyatogo Josifa i blazhennogo Andzheya Boboli monastirya yezuyitiv Domus Recollectum Arhitektori RedaguvatiModerni budivli Lvova zvodili miscevi arhitektori budivelni firmi sho buli zatrebuvani daleko za jogo mezhami Chastina z nih bula ob yednana v Kola polskih arhitektoriv u Lvovi 1908 Sered nih do najbilsh aktivnih nalezhali Zbignyev Brohvich Levinskij Andzhej Golomb Vladislav Derdackij Genrik Zaremba Zigmunt Kendzerskij Oleksandr Lushpinskij Vitold Minkevich Tadeush Obminskij Vladislav Sadlovskij Znachnij vklad vnesli arhitekturni byuro pidpriyemstva Alfreda Zaharevicha Ignatiya Kendzerskogo i Adama Opolskogo Ivana Levinskogo Mihajla Luzheckogo Mihajla Ulyama Div takozh RedaguvatiGotichna arhitektura Lvova Renesansna arhitektura Lvova Barokova arhitektura Lvova Klasicistichna arhitektura Lvova Mizhvoyenna arhitektura LvovaDzherela RedaguvatiArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 336 s ISBN 978 966 7022 86 0 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Maczynski Franciszek Mateusz Slownik biograficzny historii Polski Pod red J Chodery F Kiryka Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 2005 ISBN 83 04 04857 4 pol Posilannya Redaguvati nbsp Portal Modern Modern chastina druga arhitektura u Lvovi antikvar lviv livejournal com 15 grudnya 2010 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Igor Chornovol 2 lipnya 2004 Tvorec modernogo Lvova Ivan Levinskij portal lviv ua Lvivskij portal Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Bogdanova Yu L Umovi viniknennya ta rozvitku modernizmu u lvivskij arhitekturi Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Yu L Bogdanova Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2012 728 Arhitektura S 91 95 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arhitektura modernu Lvova amp oldid 40176711