www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класицистична архітектура Львова Класицистична і ампірна архітектура Львова розвивалась з 2 ї половини XVIII ст до серед

Класицистична архітектура Львова

Класицистична і ампірна архітектура Львова розвивалась з 2-ї половини XVIII ст. до середини ХІХ ст.

Будинок Коритовського
Львівська ратуша

Світська забудова Редагувати

Перші риси стилю класицизм проступали у декотрих будівлях пізнього бароко. Поширення стилю збіглося в часі із занепадом норм магдебурзького права і перебудовою міщанських кам'яниць під шляхетські резиденції. Вузькі кам'яниці не надто відповідали цим параметрам і доволі часто почали викуповувати і об'єднувати в одну будівлю дві сусідні кам'яниці. Першими звели на вулиці Театральній, 10 палац для генерала Роха Вінявського (1768—1773), кам'яниця Коритовського на площі Ринок, 29 палац львівського (польського) гарнізону полковника Феліц'яна Коритовського (1770). Дотепер виділяються своїм декором кам'яниця Піллерів на вул. Личаківській, 3, будинок на вул. Краківській, 34, кам'яниця Гауснера на пр. Свободи, 1/3 та інші з декором початку XIX століття.

Пл. Данила Галицького, 3

З переходом міста під владу Габсбургів виникла потреба пристосування будівель для новоприбулих австрійських урядовців, військових. Було впроваджено нові вимоги до будівництва, а з 1780 розроблено проект впорядкування забудови із знесенням фортифікацій. Замість розкопаного міського валу з'явились прогулянкові бульвари — Гетьманські і Губернаторські вали з містками через Полтву, торгові площі, нові вулиці. Охочі були зобов'язані зводити триповерхові будинки згідно з планами, затвердженими урядовцями магістрату і з дозволу дирекції поліції. Нові правила пожежної охорони, санітарні вимоги змусили власників перебудувати будинки, які доволі часто були надбудовані новими поверхами. У помешканнях закрили давні декоровані сволоки стель, розібрали старі пічки. На новопрокладених вулицях не діяли обмеження щодо розміру парцель і тут виросли показні будівлі у стилі класицизму. Вони донині прикрашають вулиці Середмістя, навколишні площі Данила Галицького, Князя Ярослава Осмомисла, проспект Свободи, Соборну, вулиці Личаківську, Князя Романа, Пекарську, Дорошенка. На кінець XVIII ст. припадає встановлення першого пам'ятника не релігійного діяча на теренах України — пам'ятника гетьману Станіславу Яну Яблоновському.

Урядова забудова Редагувати

Фронтон колегіуму піярів

Першу світську будівлю з елементами класицизму заклали у 1750-х роках для Колегіуму піарів. Львів став столицею новоутвореної австрійської провінції. Для потреб урядовців збудували урядові будівлі на пр. Свободи, резиденцію губернаторів, ратушу, будинок вбогих. Під урядові заклади, для проживання урядовців було перебудовано будівлі закритих монастирів. Найбільшою будівлею тогочасного міста став театр Скарбека, що займав цілий житловий квартал і є найдорожчою будівлею в історії міста. Тоді це був за розмірами третій театр Європи, з готелем, кав'ярнями, крамницями, житловими приміщеннями (квартирами). У стилі зрілого класицизму було перебудовано костел св. Агнесси для наукового закладу Оссоленіум, подарованого засновником місту. Було збудовано нову будівлю колегіуму єзуїтів на час їхнього нетривалого повернення до міста.

Сакральна забудова Редагувати

Ще на початку XVIII століття з'явилися перші храми з елементами класицизму — костел св. Трійці тринітаріїв, костел св. Урсули, св. Агнесси кармеліток взутих. За австрійської доби після касати монастирів 1785 сакральне будівництво у місті завмерло. В основному проводилось розбирання давніх храмів (шпитальних Св. Духа, Св. Станіслава, декількох менших костелів), пристосування костелів під церкви (Церква Петра і Павла), чи для потреб міста (монастир кармелітів взутих, шпиталь боніфратрів, монастир бригідок, монастир францисканців, монастир тринітаріїв і т. д.). У 1840-х рр. було збудовано палац римо-католицьких архієпископів замість старого на площі Ринок, перебудованого у стилі віденського класицизму. Одночасно у Львові появилось декілька синагог — Велика міська синагога, Темпль.

Мілітарна забудова Редагувати

Наприкінці XVIII століття було знесено старі фортифікації міста. Замість них на початку XIX століття наступив тривалий період перебудови старих монастирських будівель під казарми артилерії, в'язниці і гарнізонного суду та зведення нових казарм артилерії ім. ерцгерцога Фердинанда, штабних будівель, гауптвахти, комендатури, управління XI армійського корпусу, військового басейну на Пелчинському ставі. Прикладом перебудови давніх фортифікацій для нових потреб може бути арсенал Сенявських.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klasicistichna i ampirna arhitektura Lvova rozvivalas z 2 yi polovini XVIII st do seredini HIH st Budinok KoritovskogoLvivska ratushaZmist 1 Svitska zabudova 2 Uryadova zabudova 3 Sakralna zabudova 4 Militarna zabudova 5 Galereya 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Posilannya Svitska zabudova Redaguvati Pershi risi stilyu klasicizm prostupali u dekotrih budivlyah piznogo baroko Poshirennya stilyu zbiglosya v chasi iz zanepadom norm magdeburzkogo prava i perebudovoyu mishanskih kam yanic pid shlyahetski rezidenciyi Vuzki kam yanici ne nadto vidpovidali cim parametram i dovoli chasto pochali vikupovuvati i ob yednuvati v odnu budivlyu dvi susidni kam yanici Pershimi zveli na vulici Teatralnij 10 palac dlya generala Roha Vinyavskogo 1768 1773 kam yanicya Koritovskogo na ploshi Rinok 29 palac lvivskogo polskogo garnizonu polkovnika Felic yana Koritovskogo 1770 Doteper vidilyayutsya svoyim dekorom kam yanicya Pilleriv na vul Lichakivskij 3 budinok na vul Krakivskij 34 kam yanicya Gausnera na pr Svobodi 1 3 ta inshi z dekorom pochatku XIX stolittya Pl Danila Galickogo 3Z perehodom mista pid vladu Gabsburgiv vinikla potreba pristosuvannya budivel dlya novopribulih avstrijskih uryadovciv vijskovih Bulo vprovadzheno novi vimogi do budivnictva a z 1780 rozrobleno proekt vporyadkuvannya zabudovi iz znesennyam fortifikacij Zamist rozkopanogo miskogo valu z yavilis progulyankovi bulvari Getmanski i Gubernatorski vali z mistkami cherez Poltvu torgovi ploshi novi vulici Ohochi buli zobov yazani zvoditi tripoverhovi budinki zgidno z planami zatverdzhenimi uryadovcyami magistratu i z dozvolu direkciyi policiyi Novi pravila pozhezhnoyi ohoroni sanitarni vimogi zmusili vlasnikiv perebuduvati budinki yaki dovoli chasto buli nadbudovani novimi poverhami U pomeshkannyah zakrili davni dekorovani svoloki stel rozibrali stari pichki Na novoprokladenih vulicyah ne diyali obmezhennya shodo rozmiru parcel i tut virosli pokazni budivli u stili klasicizmu Voni donini prikrashayut vulici Seredmistya navkolishni ploshi Danila Galickogo Knyazya Yaroslava Osmomisla prospekt Svobodi Sobornu vulici Lichakivsku Knyazya Romana Pekarsku Doroshenka Na kinec XVIII st pripadaye vstanovlennya pershogo pam yatnika ne religijnogo diyacha na terenah Ukrayini pam yatnika getmanu Stanislavu Yanu Yablonovskomu Uryadova zabudova Redaguvati Fronton kolegiumu piyarivPershu svitsku budivlyu z elementami klasicizmu zaklali u 1750 h rokah dlya Kolegiumu piariv Lviv stav stoliceyu novoutvorenoyi avstrijskoyi provinciyi Dlya potreb uryadovciv zbuduvali uryadovi budivli na pr Svobodi rezidenciyu gubernatoriv ratushu budinok vbogih Pid uryadovi zakladi dlya prozhivannya uryadovciv bulo perebudovano budivli zakritih monastiriv Najbilshoyu budivleyu togochasnogo mista stav teatr Skarbeka sho zajmav cilij zhitlovij kvartal i ye najdorozhchoyu budivleyu v istoriyi mista Todi ce buv za rozmirami tretij teatr Yevropi z gotelem kav yarnyami kramnicyami zhitlovimi primishennyami kvartirami U stili zrilogo klasicizmu bulo perebudovano kostel sv Agnessi dlya naukovogo zakladu Ossolenium podarovanogo zasnovnikom mistu Bulo zbudovano novu budivlyu kolegiumu yezuyitiv na chas yihnogo netrivalogo povernennya do mista Sakralna zabudova Redaguvati She na pochatku XVIII stolittya z yavilisya pershi hrami z elementami klasicizmu kostel sv Trijci trinitariyiv kostel sv Ursuli sv Agnessi karmelitok vzutih Za avstrijskoyi dobi pislya kasati monastiriv 1785 sakralne budivnictvo u misti zavmerlo V osnovnomu provodilos rozbirannya davnih hramiv shpitalnih Sv Duha Sv Stanislava dekilkoh menshih kosteliv pristosuvannya kosteliv pid cerkvi Cerkva Petra i Pavla chi dlya potreb mista monastir karmelitiv vzutih shpital bonifratriv monastir brigidok monastir franciskanciv monastir trinitariyiv i t d U 1840 h rr bulo zbudovano palac rimo katolickih arhiyepiskopiv zamist starogo na ploshi Rinok perebudovanogo u stili videnskogo klasicizmu Odnochasno u Lvovi poyavilos dekilka sinagog Velika miska sinagoga Templ Militarna zabudova RedaguvatiNaprikinci XVIII stolittya bulo zneseno stari fortifikaciyi mista Zamist nih na pochatku XIX stolittya nastupiv trivalij period perebudovi starih monastirskih budivel pid kazarmi artileriyi v yaznici i garnizonnogo sudu ta zvedennya novih kazarm artileriyi im ercgercoga Ferdinanda shtabnih budivel gauptvahti komendaturi upravlinnya XI armijskogo korpusu vijskovogo basejnu na Pelchinskomu stavi Prikladom perebudovi davnih fortifikacij dlya novih potreb mozhe buti arsenal Senyavskih Galereya Redaguvati nbsp Neisnuyucha uryadova budivlya na prospekti Svobodi nbsp Budivli u stili klasicizmu na vulici Lichakivskij nbsp Budinok u stili piznogo klasicizmu na vul Valovij 29 nbsp Budinok u stili ampir na vul Vinnichenka 8 nbsp Ratusha nbsp Palac rimo katolickih arhiyepiskopiv nbsp Teatr Skarbeka nbsp Palac Didushickih Vul Teatralna 18 nbsp Palac Besyadeckih u stili ampir nbsp Budinok u stili ampir na pl Rinok 45 nbsp Ossolenium nbsp Arsenal Senyavskih 1916 nbsp Budivlya upravlinnya XI armijskogo korpusu Vul Valova 16 nbsp Kolishnij kolegium yezuyitiv livoruch nbsp Altanka u parkuDiv takozh RedaguvatiGotichna arhitektura Lvova Renesansna arhitektura Lvova Barokova arhitektura Lvova Arhitektura modernu Lvova Mizhvoyenna arhitektura LvovaDzherela RedaguvatiArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 123 126 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V S Lipka R M Zustrich zi Lvovom Putivnik Lviv Kamenyar 1987 175 s Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Lviv Kamenyar 1979 129 s Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 175 s ISBN 5 7745 0358 5 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Avt peredm Ya D Isayevich Uporyad tekstolog oprac i prim B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 167 s ISBN 5 7745 0316 H Igor Kachor Lyubov Kachor Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 240 s ISBN 966 7022 44 7 Igor Kachor Lyubov Kachor Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi Lviv Apriori 2009 64 s ISBN 978 966 2154 22 1 Janusz Witwicki Obwarowania srodmiescia Lwowa Kwart Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 pol Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 656 s ISBN 978 966 7007 68 8 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Lviv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klasicistichna arhitektura Lvova amp oldid 38696293