www.wikidata.uk-ua.nina.az

Темпль Львів Темпль синагога реформістів поступовців Гейхал га неорім джерело у Львові що розташовувалася на площі Стари

Темпль (Львів)

Темпль — синагога реформістів (поступовців) «Гейхал га-неорім»[джерело?] у Львові, що розташовувалася на площі Старий Ринок. Існувала із 1846 по 1942 рік, коли була зруйнована гітлерівцями.

Темпль
Фото 1863 року
49°50′46″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.8462778° пн. ш. 24.0297833° сх. д. / 49.8462778; 24.0297833
Тип споруди зруйнована синагога[d]
Розташування Україна, Львів
Початок будівництва 1843
Кінець будівництва 1846
Зруйновано 1942
Стиль класицизм
Належність реформістський юдаїзм
Адреса пл. Старий Ринок
Темпль (Львів) (Львів)
 Темпль у Вікісховищі

Історія ред.

Ідею будівництва у Львові синагоги поступовців вперше висловив адвокат Емануель Блюменфельд у 1840 році. Спочатку будівництво планувалося на площі Стрілецькій (сьогодні — Данила Галицького), однак, через протести черниць розташованого поруч монастиря бенедиктинок, було перенесене далі від центру, на площу Старий Ринок.

4 липня 1843 року Галицьке австрійське намісництво передало єврейській громаді землю під будівництво. Синагога була зведена у 1843–1846 роках під керівництвом архітектора Йогана Зальцмана. Припускають, що автором проєкту був архітектор Іван Левицький. Зразком послужила Міська синагога Відня. Відкриття відбулося 18 вересня 1846 року. Синагога була у багатьох відношеннях нетипова. За стилем — класицистична. Хоча більшості синагог того часу, зокрема і реформістських, були притаманні орієнтальні риси. У плані була ротондою із водночас дещо вираженою хрестовидністю, чим нагадувала християнські храми. Незвичним для синагог був орган у молитовному залі.

У 1894–1896 роках на замовлення громади поступовців професор Львівської політехніки Юліан Захаревич розробив проєкт реконструкції синагоги. Було заплановано добудову двох масивних пілонів при вході від вулиці Жовківської (тепер вул. Хмельницького), збільшення вестибюля, добудову санктуарію для зборів керівництва громади. Трансформації планувались і в інтер'єрі. Внутрішній простір мав орієнтуватись на місце рабинів, яке у свою чергу слід було дещо підняти відносно місць для вірних. Купол планувалось увінчати широким ліхтарем у формі зірки Давида. Внутрішні розписи купола мали імітувати блакитне небо із зірками. Захаревич відкинув традицію будівництва єврейських святинь у неомавританському чи неоготичному стилі і звернувся до гіпотетичних форм первинного храму Соломона (бл. 957–950 р. до н. е.), які він почерпнув із праць Шарля Шип'є і Жоржа Перро, а також Оділо Вольфа. Однак із цілого проєкту було реалізовано лише розписи інтер'єрів (1895 р.). Плани Захаревич представив 29 січня 1896 року на засіданні Політехнічного товариства. Опублікував у друкованому органі товариства — журналі «Czasopismo Techniczne», а також у вигляді окремої брошури. На думку мистецтвознавця Юрія Бірюльова, ідею звернення до гіпотетичних форм соломонового храму в Захаревича перейняли проєктанти синагог у Каїрі, Градец-Кралове, Кошіце і хоральної синагоги в Харкові.

У 1906–1907 роках темпль реконструйовано. Спочатку від сходу добудовано кімнати рабинів і канторів за проєктом Альфреда Каменобродського. Потім ще дві прибудови з півночі і півдня зі сходовими клітками, проєкт Мавриция Зильберштайна. Після взяття міста польськими військами 1918 року, було влаштовано погром єврейського кварталу, під час якого постраждали синагоги, зокрема Темпль. Ремонтом 1919 року керував Леопольд Райсс. 1921 року Райсс прибудував також приміщення із півдня, чим завершив реалізацію первинного задуму Альфреда Каменобродського.

На початку XX століття поступова громада планувала будівництво другої синагоги на ділянці на вулиці Листопадового чину, 8. 1905 року архітектор Август Богохвальський виготовив проєкт, у якому застосовано оригінальне переосмислення історичних стилів. Однак до реалізації задуму не дійшло через смерть 1906 року ініціатора — Еміля Бика. Дослідник Сергій Кравцов стверджує також, що влада заборонила будівництво синагоги. На ділянці було споруджено банк. Після першої світової війни 1922 року було проведено конференцію на тему будівництва нової святині. Далі справа не зрушила з місця. До 1935 року громада двічі розглядала можливість купівлі іншої ділянки для синагоги. Перший раз — на розі вулиць Я. Германа та Вл. Локетка, а згодом — на перехресті вулиць Балабана та Джерельної.

Проповіді у синагозі виголошувались німецькою мовою, а з 1903 — польською. Приміщення використовували і для нерелігійних зібрань.

Першим рабином у синагозі був Авраам Кон, виходець із Західної Австрії[джерело?], який у 1848 році помер внаслідок отруєння. Із синагогою також була повʼязана діяльність таких відомих львівських рабинів, як Ехескела Каро, Бернарда Льовенштейна та Єхескела Левина.

Під час німецької окупації 14 серпня 1941 року, а також протягом кількох наступних днів низку синагог у Львові було підпалено. Тоді ж горів і Темпль. Остаточно зруйновано німцями у 1942 році (за іншими даними, у 1941-му). Історик Володимир Меламед стверджує, що синагога була підірвана разом із людьми всередині. У 1990-х на місці синагоги встановлено пам'ятний знак.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Навколо Старого Ринку. Львівська газета, четвер, 08 , 2008 року, № 64 (372) [недоступне посилання]
  2. Архітектура Львова… — С. 199.
  3. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 121—123. — ISBN 978-966-7022-86-0..
  4. Бойко О. Поступова… — С. 149.
  5. Бойко О. Поступова… — С. 151.
  6. Kravtsov S. The Progressive… — S. 209.
  7. Kravtsov S. The Progressive… — S. 212.
  8. Бойко О. Поступова… — С. 152.
  9. Гельстон Й. Нездійснений проєкт будівництва нової синагоги прогресистів у Львові // Галицька брама. — 1997. — № 10—11 (34—35). — С. 9.
  10. Довкола Високого замку й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова… — С. 46.
  11. Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 — 5 II 1946 / zebrali Grzegorz Mazur, Jerzy Skwara, Jerzy Węgierski. — Katowice: Unia, 2007. — S. 227. — ISBN 978-83-86250-49-3.
  12. Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 312.

Джерела ред.

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник І. В. Довкола Високого замку й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — 288 с. — 1000 прим. — ISBN 978-9662154-32-0.
  • Бойко О. Поступова синагога (Темпель) // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 142—153. — ISBN 966-8849-30-2..
  • Kravtsov S. The Progressive Synagogue in Lemberg/Lwów/Lviv: Architecture and Community // Jews and Slavs. — Vol. 23. — Jerusalem—Siedlce, 2013. — P. 185–214. — ISBN 978-83-63307-72-1.

Посилання ред.

Темпль
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Темпль у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Templ sinagoga reformistiv postupovciv Gejhal ga neorim dzherelo u Lvovi sho roztashovuvalasya na ploshi Starij Rinok Isnuvala iz 1846 po 1942 1 rik koli bula zrujnovana gitlerivcyami TemplFoto 1863 roku49 50 46 pn sh 24 01 47 sh d 49 8462778 pn sh 24 0297833 sh d 49 8462778 24 0297833Tip sporudi zrujnovana sinagoga d Roztashuvannya Ukrayina LvivPochatok budivnictva 1843Kinec budivnictva 1846Zrujnovano 1942Stil klasicizmNalezhnist reformistskij yudayizmAdresa pl Starij RinokTempl Lviv Lviv Templ u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Galereya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya red Ideyu budivnictva u Lvovi sinagogi postupovciv vpershe visloviv advokat Emanuel Blyumenfeld u 1840 roci Spochatku budivnictvo planuvalosya na ploshi Strileckij sogodni Danila Galickogo odnak cherez protesti chernic roztashovanogo poruch monastirya benediktinok bulo perenesene dali vid centru na ploshu Starij Rinok 4 lipnya 1843 roku Galicke avstrijske namisnictvo peredalo yevrejskij gromadi zemlyu pid budivnictvo Sinagoga bula zvedena u 1843 1846 rokah pid kerivnictvom arhitektora Jogana Zalcmana Pripuskayut sho avtorom proyektu buv arhitektor Ivan Levickij Zrazkom posluzhila Miska sinagoga Vidnya 2 Vidkrittya vidbulosya 18 veresnya 1846 roku Sinagoga bula u bagatoh vidnoshennyah netipova Za stilem klasicistichna Hocha bilshosti sinagog togo chasu zokrema i reformistskih buli pritamanni oriyentalni risi U plani bula rotondoyu iz vodnochas desho virazhenoyu hrestovidnistyu chim nagaduvala hristiyanski hrami Nezvichnim dlya sinagog buv organ u molitovnomu zali U 1894 1896 rokah na zamovlennya gromadi postupovciv profesor Lvivskoyi politehniki Yulian Zaharevich rozrobiv proyekt rekonstrukciyi sinagogi Bulo zaplanovano dobudovu dvoh masivnih piloniv pri vhodi vid vulici Zhovkivskoyi teper vul Hmelnickogo zbilshennya vestibyulya dobudovu sanktuariyu dlya zboriv kerivnictva gromadi Transformaciyi planuvalis i v inter yeri Vnutrishnij prostir mav oriyentuvatis na misce rabiniv yake u svoyu chergu slid bulo desho pidnyati vidnosno misc dlya virnih Kupol planuvalos uvinchati shirokim lihtarem u formi zirki Davida Vnutrishni rozpisi kupola mali imituvati blakitne nebo iz zirkami Zaharevich vidkinuv tradiciyu budivnictva yevrejskih svyatin u neomavritanskomu chi neogotichnomu stili i zvernuvsya do gipotetichnih form pervinnogo hramu Solomona bl 957 950 r do n e yaki vin pocherpnuv iz prac Sharlya Ship ye i Zhorzha Perro a takozh Odilo Volfa Odnak iz cilogo proyektu bulo realizovano lishe rozpisi inter yeriv 1895 r Plani Zaharevich predstaviv 29 sichnya 1896 roku na zasidanni Politehnichnogo tovaristva Opublikuvav u drukovanomu organi tovaristva zhurnali Czasopismo Techniczne a takozh u viglyadi okremoyi broshuri Na dumku mistectvoznavcya Yuriya Biryulova ideyu zvernennya do gipotetichnih form solomonovogo hramu v Zaharevicha perejnyali proyektanti sinagog u Kayiri Gradec Kralove Koshice i horalnoyi sinagogi v Harkovi 3 U 1906 1907 rokah templ rekonstrujovano Spochatku vid shodu dobudovano kimnati rabiniv i kantoriv za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo Potim she dvi pribudovi z pivnochi i pivdnya zi shodovimi klitkami proyekt Mavriciya Zilbershtajna 4 Pislya vzyattya mista polskimi vijskami 1918 roku bulo vlashtovano pogrom yevrejskogo kvartalu pid chas yakogo postrazhdali sinagogi zokrema Templ Remontom 1919 roku keruvav Leopold Rajss 5 1921 roku Rajss pribuduvav takozh primishennya iz pivdnya chim zavershiv realizaciyu pervinnogo zadumu Alfreda Kamenobrodskogo 6 Na pochatku XX stolittya postupova gromada planuvala budivnictvo drugoyi sinagogi na dilyanci na vulici Listopadovogo chinu 8 1905 roku arhitektor Avgust Bogohvalskij vigotoviv proyekt u yakomu zastosovano originalne pereosmislennya istorichnih stiliv Odnak do realizaciyi zadumu ne dijshlo cherez smert 1906 roku iniciatora Emilya Bika Doslidnik Sergij Kravcov stverdzhuye takozh sho vlada zaboronila budivnictvo sinagogi 7 Na dilyanci bulo sporudzheno bank Pislya pershoyi svitovoyi vijni 1922 roku bulo provedeno konferenciyu na temu budivnictva novoyi svyatini Dali sprava ne zrushila z miscya 8 Do 1935 roku gromada dvichi rozglyadala mozhlivist kupivli inshoyi dilyanki dlya sinagogi Pershij raz na rozi vulic Ya Germana ta Vl Loketka a zgodom na perehresti vulic Balabana ta Dzherelnoyi 9 Propovidi u sinagozi vigoloshuvalis nimeckoyu movoyu a z 1903 polskoyu Primishennya vikoristovuvali i dlya nereligijnih zibran 10 Pershim rabinom u sinagozi buv Avraam Kon vihodec iz Zahidnoyi Avstriyi dzherelo yakij u 1848 roci pomer vnaslidok otruyennya Iz sinagogoyu takozh bula povʼyazana diyalnist takih vidomih lvivskih rabiniv yak Eheskela Karo Bernarda Lovenshtejna ta Yeheskela Levina Pid chas nimeckoyi okupaciyi 14 serpnya 1941 roku a takozh protyagom kilkoh nastupnih dniv nizku sinagog u Lvovi bulo pidpaleno Todi zh goriv i Templ 11 Ostatochno zrujnovano nimcyami u 1942 roci za inshimi danimi u 1941 mu Istorik Volodimir Melamed stverdzhuye sho sinagoga bula pidirvana razom iz lyudmi vseredini 12 U 1990 h na misci sinagogi vstanovleno pam yatnij znak Galereya red nbsp Litografiya 1846 r nbsp Najranishe foto Templya nbsp Sinagoga Templ na pl Starij Rinok 1862 r nbsp Foto zblizka nbsp 1907 p nbsp Inter yer 1907 r nbsp Plan nbsp Inter yer u 1937 r nbsp Sinagoga Templ na pochaku HH st nbsp nbsp Vid na Krakivske peredmistya i sinagogu Templ nbsp Vid na Krakivske peredmistya i sinagogu Templ nbsp Palayuchij Templ pid chas pogromu v 1914 r nbsp V grudni 1931 r nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Pam yatnij znakDiv takozh red Sinagogi LvovaPrimitki red Navkolo Starogo Rinku Lvivska gazeta chetver 08 2008 roku 64 372 nedostupne posilannya Arhitektura Lvova S 199 Biryulov Yu O Zaharevichi Tvorci stolichnogo Lvova Lviv Centr Yevropi 2010 S 121 123 ISBN 978 966 7022 86 0 Bojko O Postupova S 149 Bojko O Postupova S 151 Kravtsov S The Progressive S 209 Kravtsov S The Progressive S 212 Bojko O Postupova S 152 Gelston J Nezdijsnenij proyekt budivnictva novoyi sinagogi progresistiv u Lvovi Galicka brama 1997 10 11 34 35 S 9 Dovkola Visokogo zamku j vulicyami Zhovkivskogo peredmistya ta pivnichnih okolic mista Lvova S 46 Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 5 II 1946 zebrali Grzegorz Mazur Jerzy Skwara Jerzy Wegierski Katowice Unia 2007 S 227 ISBN 978 83 86250 49 3 Melamed V Putivnik starimi gebrejskimi vulichkami Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2008 51 S 312 Dzherela red Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Melnik I V Dovkola Visokogo zamku j vulicyami Zhovkivskogo peredmistya ta pivnichnih okolic mista Lvova Lviv Apriori 2010 288 s 1000 prim ISBN 978 9662154 32 0 Bojko O Postupova sinagoga Tempel Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 142 153 ISBN 966 8849 30 2 Kravtsov S The Progressive Synagogue in Lemberg Lwow Lviv Architecture and Community Jews and Slavs Vol 23 Jerusalem Siedlce 2013 P 185 214 ISBN 978 83 63307 72 1 Posilannya red Templu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Templ u Vikishovishi Gelston J Sinagogi Lvova pol Sinagoga postupovciv na ploshi Starij Rinok Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Sinagoga Tempel Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Templ Lviv amp oldid 39280366