www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барокова архітектура Львова Бароко це напрям у літературі мистецтві та архітектурі в XVII XVIII століття який прийшов на

Барокова архітектура Львова

Бароко — це напрям у літературі, мистецтві та архітектурі в XVII—XVIII століття, який прийшов на зміну Відродженню. Слово «бароко» перекладається як «перлина неправильної форми». Основними рисами бароко стали асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненої форми, парадності. Протягом другої половини XVI і до середини XVII століття у Львові помітно пожвавлюється економічне і культурне життя. Забудова простягається на південь, схід і захід від середмістя.

Фасад колишнього костелу єзуїтів

Передумови становлення ред.

Починаючи з другої половини XVII століття у Львові ще більше загострюються соціальні і політичні суперечності. Українські та інші міщани зубожіють, а всі багатства зосереджуються в руках небагатьох патриціанських сімей. Багатіють і множаться різні монаші ордени. Роль міщанства в будівництві, я і в суспільному житті в цілому, поступово падає, ініціативу перебирають до своїх рук світські і духовні магнати, які стають основними замовниками архітекторів, художників. Вони вимагають, щоб будівлі поставали пишними і помпезними, щедро оздоблювалися декором. У львівську архітектуру поступово проникає бароко, яке наприкінці XVII століття стає панівним стилем, а в середині XVIII століття досягає тут свого найвищого розвитку.

Барокова архітектура Львова почала розвиватись на початку XVII століття з будівництва костелу єзуїтів (1610—1630) за проектом Джакомо Бріано. Його зводили за зразком римської базиліки Іль-Джезу. Львівський храм єзуїтів вважають першим бароковим храмом на теренах сучасної України та одним з перших у Речі Посполитій. В цьому ж столітті у Львові постали барокові комплекси монастирів Кармелітів босих, Лазаря та Магдалини.

Світська забудова ред.

Впродовж першої половини XVII століття будівничі міського цеху мулярів надалі переважно споруджували у місті будівлі у стилі пізнього Відродження. Міщанські кам'яниці зводили архітектори Яків Петровський, Ян Лельовський, Франциск Ксаверій Кульчицький, Антон Косинський, Петро Полейовський, Бернард Меретин та інші. Через тривалі війни, зубожіння міщан бароко не надто вплинуло на цивільне будівництво межі XVII—XVIII століть. Фасади будівель на периферійних вулицях отримували доволі скромний декор. Будівлі у стилі розвиненого бароко появились наприкінці XVII століття переважно у магнатських резиденціях навколо міста, зокрема у належних королю Янові III Собеському замках (Золочева, Жовкви, Олеська), біля яких заклали партерні барокові парки. У Львові було зведено палац Яблоновських, перебудовано належний Собеському палац Корнякта (1678), який по фасаду отримав високий аттик. До появи аттиків на фасадах багатьох кам'яниць міста призвела поява брандмауерів, що розділяли сусідні будівлі і запобігали поширенню пожеж.

Королівська кам'яниця

Лише з середини XVIII століття навколо Середмістя появилось декілька споруд у стилі пізнього бароко — палаци князів Вишневецьких, Радзивілів, Четвертинських, шляхтичів Жевуських, Гадзевичів, Косаковських, Грановських, Калиновських, Бекерських, Секежинських, також Карло Ґарані (1734), які не дійшли до нашого часу, або були значно перебудовані. У Середмісті було перебудовано з міщанських кам'яниць палац князів Любомирських (1760), палац католицьких архієпископів (1634), митрополичі палати (1762), палац вірменських архієпископів. Також було збудовано чи перебудовано ряд житлових будинків — Муратовичів (вул. Вірменська 13), ряд будівель на площі Ринок, що зберегли донині свій вигляд, зокрема кам'яниці Роттендорфівська, Кільяніщинська, Бандінеллі. Міщанські кам'яниці в основному зазнали перебудов з виокремленням помешкань декількох співвласників, що зумовило пізнішу появу прибуткових будинків. Також з кінця 1760-х років розпочалась перебудова фасадів кам'яниць у стилі рококо (кам'яниця Францвенігівська), а через десятиліття доволі швидко почав поширюватись класицистичний стиль.

Сакральна забудова ред.

Іншим шляхом йшов розвиток барокової сакральної архітектури міста, що прославилась далеко за межами України декількома непересічними спорудами. Над ними працювали придворні архітектори, не обмежені цеховими нормами. Одночасно у місті ще будували храми у стилі пізнього Відродження з значним впливом північного маньєризму. За зразком римського костелу Санта Сусанна (перший храм чистого бароко) було збудовано костел костел Стрітення монастиря кармеліток босих за проектом Джованні Джизлені. Згодом було збудовано костели святого Казимира реформаторів (1664), святого Лаврентія боніфратів (1659), святої Агнеси кармеліток (1716), святого Леонарда кармелітів (1720-і рр.), святого Антонія францисканців (1718), капуцинів (1730), святої Анни августинців (1673, 1730) святого Мартина кармелітів (1736), костел св. Миколая тринітаріїв (1739), сакраменток (1744), св. Михаїла кармелітів (1634—1732), святої Марії Магдалини домініканок (1754—1758), святої Софії (1765). Серед архітекторів найвідомішими були Петро Бебер, Мартин Урбанік, Клеменс Фесінґер, Бернард Меретин, Ян де Вітте, Петро Полейовський. Барокові завершення отримала вежа Корнякта (1695) та оздоблення інтер'єру костелу бернардинців (1738—1740). Також барокове ліпне оздоблення склепіння костелу єзуїтів поступилось ілюзорному розпису. При монастирях, палацах було закладено партерні регулярні сади, чиї зображення рясно покривають на картах передмістя Львова.

Розписи склепіння костелу святого Михаїла

Доба бароко у Львові завершилась перебудовою Латинського собору (1765—1771), спорудженням костелу домініканців (1749—1764), собору святого Юра (1744—1762), які відносять до перлин барокової архітектури України.

Над бароковими спорудами працювали найвідоміші сницарі, скульптори того часу Руського, Подільського воєводств — Томас Гуттер, Конрад Кутшенрайтер, Себастьян Фесінґер, Франциск Оленський, Михайло Філевич, Антон Штиль, Іоан Георг Пінзель, Матвій Полейовський. Їм належить як скульптурний декор фасадів храмів, так і оздоблення інтер'єрів, вівтарів. Також крім декору інтер'єрів, вівтарних образів було виконано ілюзорні розписи склепінь костелів бернардинців, кармелітів, єзуїтів, Латинського собору та інших, над якими разом з учнями працювали Франциск та Себастьян Екштайни, Джузеппе Карло Педретті, Бенедикт Мазуркевич, Станіслав Строїнський. Над оздобленням церков працював художник Лука Долинський.

Навчальні заклади ред.

На бароковий період припав розвиток освіти у місті, що супроводжувався будівництвом показних будівель колегіумів єзуїтів (1612). Пізніші будівлі XVIII століття колегіумів театинів (1744), Nobilium єзуїтів (1749) та інших зводили вже у стилі пізнього бароко з елементами класицизму.

Мілітарна забудова ред.

На жаль майже не залишилось слідів барокової мілітарної архітектури міста, над чим працювало немало королівських архітекторів — Павло Ґродзицький, Фрідріх Ґеткант, Андреа дель Аква, Десро. У перебудованому вигляді зберігся лише Королівський арсенал (1639—1646), декілька фрагментів фортифікацій монастирів. Впродовж XVII—XVIII століть було проведено модернізацію міських фортифікацій з перебудовою міських брам, хвірток. Зберігся лише ескіз нової Єзуїтської хвіртки з 1770-х років. Також не збереглося жодних згадок, зображень про вигляд брам у четвертій лінії оборони міста Беренса з кінця XVIII століття, з якої вцілів незначний фрагмент бастіону.

Галерея ред.

Костел єзуїтів ред.

Костел Єзуїтів

Першим провісником стилю бароко у Львові стала споруда Костелу єзуїтів, збудованого у 1610—1630 роках архітектором Джакомо Бріано. Він прибув до Львова, коли будівництво вже було розпочато, і лише детально опрацював існуючий проєкт та видозмінив інтер'єр. Бріано вніс у будівлю костьолу форми, що вперше склалися в схемі фасаду церкви Іль Джезу в Римі, авторами якої були Джакомо да Віньола та Джакомо делла Порта. У плані костьол тринавний, зі слабо вираженою зовні гранчастою апсидою. Бічні нави по відношенню до центрального дуже вузькі та низькі, над ними було збудовано галереї — емпори. Домінуючим є головний фасад, розкрепований пілястрами, нішами та сильно розвиненим карнизом, натомість південний фасад — набагато скромніший і стриманіший. Костел одна з найбільших культових будівель Львова: його довжина 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.

Костел кармеліток босих ред.

Близький до єзуїтського костелу за схемою фасаду, але відмінний в об'ємно планувальній структурі костел кармеліток босих. Зразком для нього послужила римська церква Санта Сусанна архітектора Карло Мадерни. Проект львівського костелу виготовив у 1642 році італійський архітектор Джованні Баттиста Джизлені. Костел у плані має чітко виражену форму латинського хреста. На перетині нави і трансепта здіймається невеличкий купол, завершений зовні сигнатуркою. Фасад, оздоблений білокам'яним архітектурним декором, майже повністю повторює барокові форми свого римського першовзірця. В нішах першого ярусу стоять декоративні вази, на другому — скульптурні постаті, виконані А. Шванером.

Костел Лазаря ред.

Дещо інший образний лад має костел Лазаря. Це пам'ятка нагадує швидше оборонну споруду, ніж храм. Костел і шпиталь Лазаря пов'язані з іменем архітектора А.Прихильного: він був фундатором і будівничим цього комплексу. За типологічною характеристикою, костел — невелика однонавна будівля з малою прямокутною апсидою. До північної і південної сторін апсиди приставлені невисокі триярусні квадратні вежі, завершені наметовим покриттям. Це єдиний випадок такого розташування веж у львівській архітектурі.

Королівський арсенал ред.

Спорудження Королівського арсеналу розпочалося у 1639 р. під наглядом інженера — фортифікатора Павла Гродзицького. Південний фасад будівлі, що виходить на площу, вирішений у легких витончених формах з ажурною аркадою і завершується бароковим фронтоном. Основний акцент у цьому фасаді кладеться на білокам'яний портал з рустованими пілястрами і волютами на антаблементі.

Розквіт архітектури бароко ред.

Починаючи з 1740-х років мистецтво львівського бароко досягає найвищого розквіту. Незважаючи на південнонімецькі й австрійські впливи, воно має самобутній і оригінальний характер, набирає особливої гармонійності і стильової цільності. Архітектура бароко з її спрямування до емоційної наснаженості форм викликала бурхливий розвиток декоративної пластики і монументального малярства. Ці види мистецтва, синтезуючись, доповнювали, збагачували архітектуру. Зодчий і скульптор працюють спільно. Бернард Меретин та Йоган-Георг Пінзель явили яскравий приклад такої нероздільної творчої співпраці. Найвизначнішими спорудами XVIII століття, які надали Львову особливого архітектурного колориту, стали собор Юра і Костьол домініканців. Крім них, з'явилася значна кількість пам'яток, більш скромних за своєю мистецькою цінністю. Але й вони відіграли помітну роль у формуванні забудови міста.

Пізньобарокова архітектура ред.

У другій чверті XVIII століття постає ще кілька пам'яток пізньобарокової архітектури, які не виділяються особливими стильовими характеристиками. Серед них костел Анни, яка походить з 1730 року. Зовсім пізнім елементом споруди є вежа, добудована на початку XX століття Б. Віктором. Монастирський будинок, що стоїть поруч, зберіг характерні риси архітектури XVIII століття. Більш багате архітектурно — декоративне оздоблення має фасад костелу Мартина. Гнуті лінії фронтону, глибокі ніші, декоративні вазони і сильне крепування подвійними пілястрами надають фасадові мальовничості.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Зустріч зі Львовом, 1997, с. 63.
  2. Ревзухіна Л. О., Кірдіна О. М. Особливості стилю бароко в декоративно-прикладному мистецтві // Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КНУКіМ. Випуск 17 / Київський національний університет культури і мистецтв. — Київ, 2016. — 200 с. — С. 179—185.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baroko ce napryam u literaturi mistectvi ta arhitekturi v XVII XVIII stolittya yakij prijshov na zminu Vidrodzhennyu Slovo baroko perekladayetsya yak perlina nepravilnoyi formi Osnovnimi risami baroko stali asimetriya tyazhinnya do kontrastiv do pishnoyi uskladnenoyi formi paradnosti Protyagom drugoyi polovini XVI i do seredini XVII stolittya u Lvovi pomitno pozhvavlyuyetsya ekonomichne i kulturne zhittya Zabudova prostyagayetsya na pivden shid i zahid vid seredmistya Fasad kolishnogo kostelu yezuyitiv Zmist 1 Peredumovi stanovlennya 1 1 Svitska zabudova 1 2 Sakralna zabudova 1 3 Navchalni zakladi 2 Militarna zabudova 3 Galereya 3 1 Kostel yezuyitiv 3 2 Kostel karmelitok bosih 3 3 Kostel Lazarya 3 4 Korolivskij arsenal 4 Rozkvit arhitekturi baroko 5 Piznobarokova arhitektura 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaPeredumovi stanovlennya red Pochinayuchi z drugoyi polovini XVII stolittya u Lvovi she bilshe zagostryuyutsya socialni i politichni superechnosti Ukrayinski ta inshi mishani zubozhiyut a vsi bagatstva zoseredzhuyutsya v rukah nebagatoh patricianskih simej Bagatiyut i mnozhatsya rizni monashi ordeni Rol mishanstva v budivnictvi ya i v suspilnomu zhitti v cilomu postupovo padaye iniciativu perebirayut do svoyih ruk svitski i duhovni magnati yaki stayut osnovnimi zamovnikami arhitektoriv hudozhnikiv Voni vimagayut shob budivli postavali pishnimi i pompeznimi shedro ozdoblyuvalisya dekorom U lvivsku arhitekturu postupovo pronikaye baroko yake naprikinci XVII stolittya staye panivnim stilem a v seredini XVIII stolittya dosyagaye tut svogo najvishogo rozvitku Barokova arhitektura Lvova pochala rozvivatis na pochatku XVII stolittya z budivnictva kostelu yezuyitiv 1610 1630 za proektom Dzhakomo Briano Jogo zvodili za zrazkom rimskoyi baziliki Il Dzhezu Lvivskij hram yezuyitiv vvazhayut pershim barokovim hramom na terenah suchasnoyi Ukrayini ta odnim z pershih u Rechi Pospolitij V comu zh stolitti u Lvovi postali barokovi kompleksi monastiriv Karmelitiv bosih Lazarya ta Magdalini 1 Svitska zabudova red Vprodovzh pershoyi polovini XVII stolittya budivnichi miskogo cehu mulyariv nadali perevazhno sporudzhuvali u misti budivli u stili piznogo Vidrodzhennya Mishanski kam yanici zvodili arhitektori Yakiv Petrovskij Yan Lelovskij Francisk Ksaverij Kulchickij Anton Kosinskij Petro Polejovskij Bernard Meretin ta inshi Cherez trivali vijni zubozhinnya mishan baroko ne nadto vplinulo na civilne budivnictvo mezhi XVII XVIII stolit Fasadi budivel na periferijnih vulicyah otrimuvali dovoli skromnij dekor Budivli u stili rozvinenogo baroko poyavilis naprikinci XVII stolittya perevazhno u magnatskih rezidenciyah navkolo mista zokrema u nalezhnih korolyu Yanovi III Sobeskomu zamkah Zolocheva Zhovkvi Oleska bilya yakih zaklali parterni barokovi parki U Lvovi bulo zvedeno palac Yablonovskih perebudovano nalezhnij Sobeskomu palac Kornyakta 1678 yakij po fasadu otrimav visokij attik Do poyavi attikiv na fasadah bagatoh kam yanic mista prizvela poyava brandmaueriv sho rozdilyali susidni budivli i zapobigali poshirennyu pozhezh nbsp Korolivska kam yanicyaLishe z seredini XVIII stolittya navkolo Seredmistya poyavilos dekilka sporud u stili piznogo baroko palaci knyaziv Vishneveckih Radziviliv Chetvertinskih shlyahtichiv Zhevuskih Gadzevichiv Kosakovskih Granovskih Kalinovskih Bekerskih Sekezhinskih takozh Karlo Garani 1734 yaki ne dijshli do nashogo chasu abo buli znachno perebudovani U Seredmisti bulo perebudovano z mishanskih kam yanic palac knyaziv Lyubomirskih 1760 palac katolickih arhiyepiskopiv 1634 mitropolichi palati 1762 palac virmenskih arhiyepiskopiv Takozh bulo zbudovano chi perebudovano ryad zhitlovih budinkiv Muratovichiv vul Virmenska 13 ryad budivel na ploshi Rinok sho zberegli donini svij viglyad zokrema kam yanici Rottendorfivska Kilyanishinska Bandinelli Mishanski kam yanici v osnovnomu zaznali perebudov z viokremlennyam pomeshkan dekilkoh spivvlasnikiv sho zumovilo piznishu poyavu pributkovih budinkiv Takozh z kincya 1760 h rokiv rozpochalas perebudova fasadiv kam yanic u stili rokoko kam yanicya Francvenigivska a cherez desyatilittya dovoli shvidko pochav poshiryuvatis klasicistichnij stil Sakralna zabudova red Inshim shlyahom jshov rozvitok barokovoyi sakralnoyi arhitekturi mista sho proslavilas daleko za mezhami Ukrayini dekilkoma neperesichnimi sporudami Nad nimi pracyuvali pridvorni arhitektori ne obmezheni cehovimi normami Odnochasno u misti she buduvali hrami u stili piznogo Vidrodzhennya z znachnim vplivom pivnichnogo manyerizmu Za zrazkom rimskogo kostelu Santa Susanna pershij hram chistogo baroko bulo zbudovano kostel kostel Stritennya monastirya karmelitok bosih za proektom Dzhovanni Dzhizleni Zgodom bulo zbudovano kosteli svyatogo Kazimira reformatoriv 1664 svyatogo Lavrentiya bonifrativ 1659 svyatoyi Agnesi karmelitok 1716 svyatogo Leonarda karmelitiv 1720 i rr svyatogo Antoniya franciskanciv 1718 kapuciniv 1730 svyatoyi Anni avgustinciv 1673 1730 svyatogo Martina karmelitiv 1736 kostel sv Mikolaya trinitariyiv 1739 sakramentok 1744 sv Mihayila karmelitiv 1634 1732 svyatoyi Mariyi Magdalini dominikanok 1754 1758 svyatoyi Sofiyi 1765 Sered arhitektoriv najvidomishimi buli Petro Beber Martin Urbanik Klemens Fesinger Bernard Meretin Yan de Vitte Petro Polejovskij Barokovi zavershennya otrimala vezha Kornyakta 1695 ta ozdoblennya inter yeru kostelu bernardinciv 1738 1740 Takozh barokove lipne ozdoblennya sklepinnya kostelu yezuyitiv postupilos ilyuzornomu rozpisu Pri monastiryah palacah bulo zakladeno parterni regulyarni sadi chiyi zobrazhennya ryasno pokrivayut na kartah peredmistya Lvova nbsp Rozpisi sklepinnya kostelu svyatogo MihayilaDoba baroko u Lvovi zavershilas perebudovoyu Latinskogo soboru 1765 1771 sporudzhennyam kostelu dominikanciv 1749 1764 soboru svyatogo Yura 1744 1762 yaki vidnosyat do perlin barokovoyi arhitekturi Ukrayini Nad barokovimi sporudami pracyuvali najvidomishi snicari skulptori togo chasu Ruskogo Podilskogo voyevodstv Tomas Gutter Konrad Kutshenrajter Sebastyan Fesinger Francisk Olenskij Mihajlo Filevich Anton Shtil Ioan Georg Pinzel Matvij Polejovskij Yim nalezhit yak skulpturnij dekor fasadiv hramiv tak i ozdoblennya inter yeriv vivtariv Takozh krim dekoru inter yeriv vivtarnih obraziv bulo vikonano ilyuzorni rozpisi sklepin kosteliv bernardinciv karmelitiv yezuyitiv Latinskogo soboru ta inshih nad yakimi razom z uchnyami pracyuvali Francisk ta Sebastyan Ekshtajni Dzhuzeppe Karlo Pedretti Benedikt Mazurkevich Stanislav Stroyinskij Nad ozdoblennyam cerkov pracyuvav hudozhnik Luka Dolinskij Navchalni zakladi red Na barokovij period pripav rozvitok osviti u misti sho suprovodzhuvavsya budivnictvom pokaznih budivel kolegiumiv yezuyitiv 1612 Piznishi budivli XVIII stolittya kolegiumiv teatiniv 1744 Nobilium yezuyitiv 1749 ta inshih zvodili vzhe u stili piznogo baroko z elementami klasicizmu Militarna zabudova red Na zhal majzhe ne zalishilos slidiv barokovoyi militarnoyi arhitekturi mista nad chim pracyuvalo nemalo korolivskih arhitektoriv Pavlo Grodzickij Fridrih Getkant Andrea del Akva Desro U perebudovanomu viglyadi zberigsya lishe Korolivskij arsenal 1639 1646 dekilka fragmentiv fortifikacij monastiriv Vprodovzh XVII XVIII stolit bulo provedeno modernizaciyu miskih fortifikacij z perebudovoyu miskih bram hvirtok Zberigsya lishe eskiz novoyi Yezuyitskoyi hvirtki z 1770 h rokiv Takozh ne zbereglosya zhodnih zgadok zobrazhen pro viglyad bram u chetvertij liniyi oboroni mista Berensa z kincya XVIII stolittya z yakoyi vciliv neznachnij fragment bastionu Galereya red nbsp Golovnij vivtar kostelu yezuyitiv nbsp Kostel Stritennya nbsp Palac Lyubomirskih nbsp Mitropolichi palati nbsp Kam yanicya Kilyanishinska nbsp Inter yer kostelu svyatogo Antoniya nbsp Kostel Mariyi Magdalini nbsp Barokovi vivtari kostelu bernardinciv nbsp Inter yer kostelu svyatogo Mikolaya trinitariyiv nbsp Barokove ozdoblennya Zolotoyi kaplici Latinskogo soboru nbsp Rozpis sklepinnya Latinskogo soboru nbsp Golovnij vivtar kostelu dominikanciv nbsp Kostel dominikanciv nbsp Sobor svyatogo Yura nbsp Portal soboru svyatogo Yura nbsp Golovnij vivtar soboru svyatogo Yura nbsp Zalishki fortifikacij monastirya karmelitiv nbsp Korolivskij arsenal nbsp Proyekt Yezuyitskoyi hvirtki 1771 nbsp Plan liniyi oboroni Ya Berensa 1674 Kostel yezuyitiv red nbsp Kostel YezuyitivPershim provisnikom stilyu baroko u Lvovi stala sporuda Kostelu yezuyitiv zbudovanogo u 1610 1630 rokah arhitektorom Dzhakomo Briano Vin pribuv do Lvova koli budivnictvo vzhe bulo rozpochato i lishe detalno opracyuvav isnuyuchij proyekt ta vidozminiv inter yer Briano vnis u budivlyu kostolu formi sho vpershe sklalisya v shemi fasadu cerkvi Il Dzhezu v Rimi avtorami yakoyi buli Dzhakomo da Vinola ta Dzhakomo della Porta U plani kostol trinavnij zi slabo virazhenoyu zovni granchastoyu apsidoyu Bichni navi po vidnoshennyu do centralnogo duzhe vuzki ta nizki nad nimi bulo zbudovano galereyi empori Dominuyuchim ye golovnij fasad rozkrepovanij pilyastrami nishami ta silno rozvinenim karnizom natomist pivdennij fasad nabagato skromnishij i strimanishij Kostel odna z najbilshih kultovih budivel Lvova jogo dovzhina 41 m shirina 22 5 m visota 26 m Kostel karmelitok bosih red Blizkij do yezuyitskogo kostelu za shemoyu fasadu ale vidminnij v ob yemno planuvalnij strukturi kostel karmelitok bosih Zrazkom dlya nogo posluzhila rimska cerkva Santa Susanna arhitektora Karlo Maderni Proekt lvivskogo kostelu vigotoviv u 1642 roci italijskij arhitektor Dzhovanni Battista Dzhizleni Kostel u plani maye chitko virazhenu formu latinskogo hresta Na peretini navi i transepta zdijmayetsya nevelichkij kupol zavershenij zovni signaturkoyu Fasad ozdoblenij bilokam yanim arhitekturnim dekorom majzhe povnistyu povtoryuye barokovi formi svogo rimskogo pershovzircya V nishah pershogo yarusu stoyat dekorativni vazi na drugomu skulpturni postati vikonani A Shvanerom Kostel Lazarya red Desho inshij obraznij lad maye kostel Lazarya Ce pam yatka nagaduye shvidshe oboronnu sporudu nizh hram Kostel i shpital Lazarya pov yazani z imenem arhitektora A Prihilnogo vin buv fundatorom i budivnichim cogo kompleksu Za tipologichnoyu harakteristikoyu kostel nevelika odnonavna budivlya z maloyu pryamokutnoyu apsidoyu Do pivnichnoyi i pivdennoyi storin apsidi pristavleni nevisoki triyarusni kvadratni vezhi zaversheni nametovim pokrittyam Ce yedinij vipadok takogo roztashuvannya vezh u lvivskij arhitekturi Korolivskij arsenal red Sporudzhennya Korolivskogo arsenalu rozpochalosya u 1639 r pid naglyadom inzhenera fortifikatora Pavla Grodzickogo Pivdennij fasad budivli sho vihodit na ploshu virishenij u legkih vitonchenih formah z azhurnoyu arkadoyu i zavershuyetsya barokovim frontonom Osnovnij akcent u comu fasadi kladetsya na bilokam yanij portal z rustovanimi pilyastrami i volyutami na antablementi Rozkvit arhitekturi baroko red Pochinayuchi z 1740 h rokiv mistectvo lvivskogo baroko dosyagaye najvishogo rozkvitu Nezvazhayuchi na pivdennonimecki j avstrijski vplivi vono maye samobutnij i originalnij harakter nabiraye osoblivoyi garmonijnosti i stilovoyi cilnosti Arhitektura baroko z yiyi spryamuvannya do emocijnoyi nasnazhenosti form viklikala burhlivij rozvitok dekorativnoyi plastiki i monumentalnogo malyarstva Ci vidi mistectva sintezuyuchis dopovnyuvali zbagachuvali arhitekturu Zodchij i skulptor pracyuyut spilno Bernard Meretin ta Jogan Georg Pinzel yavili yaskravij priklad takoyi nerozdilnoyi tvorchoyi spivpraci Najviznachnishimi sporudami XVIII stolittya yaki nadali Lvovu osoblivogo arhitekturnogo koloritu stali sobor Yura i Kostol dominikanciv Krim nih z yavilasya znachna kilkist pam yatok bilsh skromnih za svoyeyu misteckoyu cinnistyu Ale j voni vidigrali pomitnu rol u formuvanni zabudovi mista Piznobarokova arhitektura red U drugij chverti XVIII stolittya postaye she kilka pam yatok piznobarokovoyi arhitekturi yaki ne vidilyayutsya osoblivimi stilovimi harakteristikami Sered nih kostel Anni yaka pohodit z 1730 roku Zovsim piznim elementom sporudi ye vezha dobudovana na pochatku XX stolittya B Viktorom Monastirskij budinok sho stoyit poruch zberig harakterni risi arhitekturi XVIII stolittya Bilsh bagate arhitekturno dekorativne ozdoblennya maye fasad kostelu Martina Gnuti liniyi frontonu gliboki nishi dekorativni vazoni i silne krepuvannya podvijnimi pilyastrami nadayut fasadovi malovnichosti 2 Div takozh red Gotichna arhitektura Lvova Renesansna arhitektura Lvova Klasicistichna arhitektura Lvova Eklektichna arhitektura Lvova Arhitektura modernu Lvova Mizhvoyenna arhitektura LvovaPrimitki red Zustrich zi Lvovom 1997 s 63 Revzuhina L O Kirdina O M Osoblivosti stilyu baroko v dekorativno prikladnomu mistectvi Kultura i mistectvo u suchasnomu sviti Naukovi zapiski KNUKiM Vipusk 17 Kiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectv Kiyiv 2016 200 s S 179 185 Dzherela red Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 123 126 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Yu Biryulov Baroko Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 180 183 ISBN 978 966 7007 68 8 Vujcik V S Lipka R M Zustrich zi Lvovom Putivnik Lviv Kamenyar 1987 175 s Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Lviv Kamenyar 1979 129 s Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 175 s ISBN 5 7745 0358 5 Vujcik V S Fortifikatori Lvova XV XVII st Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1994 2 S 18 23 Igor Kachor Lyubov Kachor Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 240 s ISBN 966 7022 44 7 Igor Kachor Lyubov Kachor Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi Lviv Apriori 2009 64 s ISBN 978 966 2154 22 1 Igor Kachor Lyubov Kachor Marevo davnogo Lvova Lviv Apriori 2009 164 s ISBN 978 966 2154 03 0 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Avt peredm Ya D Isayevich Uporyad tekstolog oprac i prim B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 167 s ISBN 5 7745 0316 H Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR N L Zharikov red Kiev Budivelnik 1985 T 3 Lvovskaya Nikolaevskaya Odesskaya Poltavskaya Rovenskaya oblasti 337 s ros Janusz Witwicki Obwarowania srodmiescia Lwowa Kwart Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 pol Posilannya red nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Baroko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barokova arhitektura Lvova amp oldid 40473811