www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел святої Марії Магдалини Львів Римо католицький костел Святої Марії Магдалини у Львові розташований на захід від Ст

Костел святої Марії Магдалини (Львів)

Римо-католицький костел Святої Марії Магдалини у Львові розташований на захід від Старого міста, біля Львівської політехніки.

Львівський Будинок Органної та Камерної Музики (Колишній Костел Марії Магдалини)
Фасад
Фасад
49°50′06″ пн. ш. 24°01′05″ сх. д. / 49.835000000027775968° пн. ш. 24.018055560027779194° сх. д. / 49.835000000027775968; 24.018055560027779194Координати: 49°50′06″ пн. ш. 24°01′05″ сх. д. / 49.835000000027775968° пн. ш. 24.018055560027779194° сх. д. / 49.835000000027775968; 24.018055560027779194
Країна  Україна
Місто Львів
Тип церква
Матеріал цегла
Стиль бароко
Львівський Будинок Органної та Камерної Музики (Колишній Костел Марії Магдалини)
Львівський Будинок Органної та Камерної Музики (Колишній Костел Марії Магдалини) (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Будівлю теперішнього Львівського органного залу (колишнього римо-католицького костелу святої Марії Магдалени) було побудовано між 1600 й 1612 роками ченцями-домініканцями за межами міських укріплень, на місці старого дерев'яного храму, фундаторкою якого була Анна Пстроконська гербу Папарона. Авторами проекту були архітектори Войцех Келар й Мартин Годний. Будівництво закінчено 1635 року.

Пам'ятка неодноразово зазнавала спустошень. У 1648 році монастирські укріплення, як і прилеглий шпиталь святого Лазаря, захопили війська Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття церква постраждала від пожежі.

У 1754—1758 році церкву розширив і перебудував архітектор Мартин Урбанік: змінено фасади, добудовано вежі. Перед 1764 роком дві камінні статуї святих Домініка та Гіацинта на фасаді храму виконав Себастьян Фесінґер.

Після «йозефінської касати» 1783 року храм став парафіяльним, в монастирі влаштували жіночу в'язницю, яка перестала діяти 1922 року.

Сучасного вигляду церква отримала 1870 року. У наш час споруда є тринавною шестистовпною базилікою з витягнутим хором і гранчастою апсидою, перекритими хрестовими склепіннями. Прості площини бічних фасадів, ритмічно розчленовані рядом високих вікон, відтінюють насичений декоративними елементами головний фасад. Традиції ренесансу поєднуються з рисами стилю бароко («шоломи» на вежах поставили наприкінці XIX століття.).

У 1920-х роках монастир реставровано під керівництвом професора політехніки Владислава Клімчака. Проведено адаптацію для потреб політехніки. У 1932 році тут було встановлено виготовлений у Чехії орган фірми «Gebrüder Rieger» (opus 2565), найбільший на території України.

У радянський період, від 1962 року, у будинку певний час містився спортивний зал.

У 1960-х роках будівлю пристосовано під органний зал Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка.

Польський скульптор Станіслав Роман Левандовський виготовив пам'ятник польського ученого, графа Станіслава Борковського-Дуніна.

Теперішній час ред.

Фрески ред.

Унікальні розписи, автором яких є відомий художник ХХ століття Ян Генрік Розен, були відкриті після забуття у 2019 році. Їх датують 1931 роком. Це третє „розенівське“ місце у Львові.

За радянських часів фрески замурували, а приміщення, де вони знаходилися, перетворили на туалети. Зондування стін у вбиральнях показало, що під шарами вапна, фарби та плитки приховані розписи.

Реставраційні роботи проводила українсько-польська група реставраторів. Сьогодні розписи Розена відкриті для огляду.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 778. (пол.)
  2. у книзі Мечислава Орловича вказано, що Ян Годний → Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
  3. Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademja Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 425. (пол.)
  4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 159.
  5. Ілько Лемко Цікавинки з історії Львова… — іл.
  6. Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 37—38.
  7. Органи України. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2008. 
  8. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 20 вересня 2007. 
  9. Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
  10. . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  11. . Гал-інфо. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  12. . Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 

Джерела ред.

Костел святої Марії Магдалини
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Костел святої Марії Магдалини у Вікісховищі?

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rimo katolickij kostel Svyatoyi Mariyi Magdalini u Lvovi roztashovanij na zahid vid Starogo mista bilya Lvivskoyi politehniki lat sec lat dir lat min CoordScale region lon sec lon min lon dir Lvivskij Budinok Organnoyi ta Kamernoyi Muziki Kolishnij Kostel Mariyi Magdalini Fasad Fasad49 50 06 pn sh 24 01 05 sh d 49 835000000027775968 pn sh 24 018055560027779194 sh d 49 835000000027775968 24 018055560027779194 Koordinati 49 50 06 pn sh 24 01 05 sh d 49 835000000027775968 pn sh 24 018055560027779194 sh d 49 835000000027775968 24 018055560027779194Krayina UkrayinaMisto LvivTip cerkvaMaterial ceglaStil barokoLvivskij Budinok Organnoyi ta Kamernoyi Muziki Kolishnij Kostel Mariyi Magdalini Lvivskij Budinok Organnoyi ta Kamernoyi Muziki Kolishnij Kostel Mariyi Magdalini Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Teperishnij chas 3 Freski 4 Galereya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya red Budivlyu teperishnogo Lvivskogo organnogo zalu kolishnogo rimo katolickogo kostelu svyatoyi Mariyi Magdaleni bulo pobudovano mizh 1600 j 1612 rokami chencyami dominikancyami za mezhami miskih ukriplen na misci starogo derev yanogo hramu fundatorkoyu yakogo bula Anna Pstrokonska gerbu Paparona 1 Avtorami proektu buli arhitektori Vojceh Kelar j Martin Godnij 2 Budivnictvo zakincheno 1635 roku Pam yatka neodnorazovo zaznavala spustoshen U 1648 roci monastirski ukriplennya yak i prileglij shpital svyatogo Lazarya zahopili vijska Bogdana Hmelnickogo a v drugij polovini XVII stolittya cerkva postrazhdala vid pozhezhi U 1754 1758 roci cerkvu rozshiriv i perebuduvav arhitektor Martin Urbanik zmineno fasadi dobudovano vezhi Pered 1764 rokom dvi kaminni statuyi svyatih Dominika ta Giacinta na fasadi hramu vikonav Sebastyan Fesinger 3 Pislya jozefinskoyi kasati 1783 roku hram stav parafiyalnim v monastiri vlashtuvali zhinochu v yaznicyu yaka perestala diyati 1922 roku 4 Suchasnogo viglyadu cerkva otrimala 1870 roku U nash chas sporuda ye trinavnoyu shestistovpnoyu bazilikoyu z vityagnutim horom i granchastoyu apsidoyu perekritimi hrestovimi sklepinnyami Prosti ploshini bichnih fasadiv ritmichno rozchlenovani ryadom visokih vikon vidtinyuyut nasichenij dekorativnimi elementami golovnij fasad Tradiciyi renesansu poyednuyutsya z risami stilyu baroko sholomi na vezhah postavili naprikinci XIX stolittya 5 U 1920 h rokah monastir restavrovano pid kerivnictvom profesora politehniki Vladislava Klimchaka Provedeno adaptaciyu dlya potreb politehniki 6 U 1932 roci tut bulo vstanovleno vigotovlenij u Chehiyi organ firmi Gebruder Rieger opus 2565 najbilshij na teritoriyi Ukrayini 7 U radyanskij period vid 1962 roku u budinku pevnij chas mistivsya sportivnij zal 8 U 1960 h rokah budivlyu pristosovano pid organnij zal Lvivskoyi konservatoriyi imeni Mikoli Lisenka Polskij skulptor Stanislav Roman Levandovskij vigotoviv pam yatnik polskogo uchenogo grafa Stanislava Borkovskogo Dunina 9 Teperishnij chas red Dokladnishe Lvivskij budinok organnoyi i kamernoyi muzikiFreski red Unikalni rozpisi avtorom yakih ye vidomij hudozhnik HH stolittya Yan Genrik Rozen buli vidkriti pislya zabuttya u 2019 roci Yih datuyut 1931 rokom Ce tretye rozenivske misce u Lvovi 10 Za radyanskih chasiv freski zamuruvali a primishennya de voni znahodilisya peretvorili na tualeti Zonduvannya stin u vbiralnyah pokazalo sho pid sharami vapna farbi ta plitki prihovani rozpisi 11 Restavracijni roboti provodila ukrayinsko polska grupa restavratoriv Sogodni rozpisi Rozena vidkriti dlya oglyadu 12 Galereya red nbsp Golovnij fasad nbsp Viglyad z ploshi Shashkevicha nbsp Lvivskij budinok organnoyi i kamernoyi muzikiPrimitki red Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 S 778 pol u knizi Mechislava Orlovicha vkazano sho Yan Godnij Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 159 Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademja Umiejetnosci 1948 T VI 5 zeszyt 30 S 425 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 159 Ilko Lemko Cikavinki z istoriyi Lvova il Architekt 1930 3 4 S 37 38 Organi Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 25 chervnya 2008 Chvari bilya vivtarya Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 20 veresnya 2007 Borkowski Stanislaw Jan Nepomucen Kajetan Dunin herbu Labedz 1782 1850 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 T II S 338 pol U primishenni Lvivskogo zalu organnoyi ta kamernoyi muziki pid sharom nabiliv buli shovani freski Yana Rozena Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Novini Lvova Kistki ta freski pro sho movchat stini Lvivskogo organnogo zalu Gal info Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 V organnomu zali do kincya roku vidrestavruyut rozpisi Rozena Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Dzherela red Kostel svyatoyi Mariyi Magdaliniu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Kostel svyatoyi Mariyi Magdalini u Vikishovishi Ilko Lemko Cikavinki z istoriyi Lvova Lviv Apriori 2011 128 s il ISBN 978 617 629 024 7 Nina Polishuk 18 chervnya 2015 Kostel sv Mariyi Magdalini u Lvovi i tayemnici jogo kripti risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 24 travnya 2023 Janusz B Kosciol sw Magdaleny we Lwowie i jego restauracja Ziemia Dwutygodnik Krajoznawczy Ilustrowany 1928 7 S 98 103 pol Lozinski W Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku architektura i rzezba Lwow H Altenberg 1901 S 138 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 276 s S 159 161 mapa pol Posilannya red Lvivskij organnij zal Arhivovano 21 serpnya 2021 u Wayback Machine Rimsko Katolicka Cerkva v Ukrayini Arhivovano 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Parafiya cv Mariyi Magdalini Arhivovano 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kostel svyatoyi Mariyi Magdalini Lviv amp oldid 39926232