Вулиця Верхра́тського — вулиця у Личаківському районі міста Львова, у місцевості Личаків. Сполучає вулиці Чехова та Чернігівську.
| Вулиця Верхратського Львів | |
|---|---|
| | |
| Місцевість | Личаків |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Івана Верхратського |
| Колишні назви | |
| Гофмана бічна, Голомба, Рьонтґенґассе, Голомба | |
| польського періоду (польською) | Hofmanna boczna, Gołąba |
| радянського періоду (українською) | Голомба |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 110 м |
| Координати початку | 49°50′19″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 49.838639° пн. ш. 24.042194° сх. д.Координати: 49°50′19″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 49.838639° пн. ш. 24.042194° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′18″ пн. ш. 24°02′38″ сх. д. / 49.838361° пн. ш. 24.04389° сх. д. |
| Поштові індекси | 79010 |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—15 |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 6-11, 11а, 12, 15 |
| Поштові відділення | ВПЗ № 10 (вул. Личаківська, 69) |
| Забудова | класицизм, сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| Вулиця Верхратського у Вікісховищі |
Історія ред.
Вулиця виникла на початку XX століття. Не пізніше 1904 року отримала назву Гофмана бічна, а наступного, 1905 року — Ґоломба, на честь архітектора Анджея Ґоломба. Протягом німецької окупації, від 1943 року до липня 1944 року, мала назву Рьонтґенґассе. Сучасну назву вулиця має з 1946 року, на честь українського мовознавця та природознавця Івана Верхратського, який працював та був похований у Львові.
Забудова ред.
Вулиця забудована здебільшого триповерховими будинками у стилі віденського класицизму та сецесії (єдиним п'ятиповерховим будинком є будинок під № 10, надбудований пізніше, 1923 року). Цілісність та завершеність архітектурного ансамблю вулиці пояснюється тим, що його єдиним автором був львівський архітектор Анджей Ґоломб, який протягом 1887—1903 років споруджував житлові будинки у Личаківській дільниці Львова.
Забудова вулиці почалася у 1899 році та проходила у два етапи. До 1903 року під керівництвом А. Ґоломба розбудовувався непарний бік вулиці, провідним стилем тут є еклектизм. По смерті архітектора забудова вулиці тривала. Були зведені кам'яниці № 7—15 та забудовано парний бік вулиці, проте тут уже переважає пізня сецесія. У під'їзді будинку № 9 збереглися намальовані арабески.
Особи, пов'язані з вулицею Верхратського ред.
У будинку № 3 мешкав письменник Пилип Свистун, у будинку № 6 — польська письменниця та актриса Габріеля Запольська, у будинку № 7 — етнограф та композитор Філарет Колесса.
У будинку № 8 мешкав Іван Верхратський, який був власником цієї кам'яниці. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1209-м. Також тут мешкав польський історик Людвік Кубаля, український літературознавець Василь Щурат (кв. № 2)
Будинок № 10 за польських часів належав домовласнику Бернарду Раппопорту. На третьому поверсі будинку, у квартирі № 7 — мешкали письменниці Ольга Дучимінська та Ірина Вільде.
У будинку під № 11а мешкає композитор Валерій Квасневський.
За часів Польської республіки у житловому будинку № 15 була контора Родаковського зі встановлення водотягів.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 8 липня 2023.
- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
Джерела ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Верхратського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 206. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 12. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Верхратського І.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.