www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алессандро Стріджо старший Алессандро Стріджо італ Alessandro Striggio Мантуя бл 1536 1537 або 1540 Мантуя 29 лютого 159

Алессандро Стріджо (старший)

Алессандро Стріджо (італ. Alessandro Striggio) (Мантуя бл. 1536-1537 або 1540 - Мантуя 29 лютого 1592) — італійський композитор пізнього Відродження; автор мадригалів та театральної музики, поєднував жанри, створюючи мадригальні комедії. Його син Алессандро, поет, відомий як автор лібрето «Орфея» Монтеверді.

Алессандро Стріджо
Основна інформація
Дата народження бл. 1536 або 1540
Місце народження Мантуя
Дата смерті 29 лютого 1592(1592-02-29)
Місце смерті Мантуя
Громадянство  Італія
Національність італієць
Професія композитор, віоліст, дипломат
Інструменти віола, ліра да гамба
Жанр мадригал, мадригальна комедія, мотет, меса

Біографія ред.

Алессандро Стріджо старший народився у Мантуї, очевидно в аристократичній родині. Збереглося мало документів відносно його дитинства, але напевне, що замолоду він мусив переїхати до Флоренції, де, починаючи принаймні з 1560 року, був у щільному зв'язку з сім'єю Медічі; про це свідчить той факт, що саме від Медічі, у 1567 році, він був посланий до Англії з дипломатичною місією. У шістдесяті роки XVI століття Стріджо компонував численні інтермедії для Медічі, з нагоди весіль, візитів та інших статусних подій. У подальшому, в останні роки Козімо та при новому великому герцогові Франческо, цікавість Медічі до музики зменшилась, і, можливо через це, Стріджо шукав контактів поза Флоренцією. Тим часом його слава подолала Альпи, і у 1568 році він був запрошений до Мюнхена задля виконання його мотету на 40 голосів «Ecce beatam lucem», з нагоди одруження герцога Альбрехта IV Баварського.

Близько 1570 року став другом Віченцо Ґалілеї, батька астронома та члена Флорентійської камерати, чи був сам Стріджо членом Камерати, не відомо.

У липні 1584 року був запрошений до Феррари герцогом Альфонсо II д'Есте. З листування, видно, що Стріджо вирішив прийняти запрошення Есте, щоб поїхати послухати «Concerto di donne di Ferrara» (Концерт жінок Феррари). Феррара була одним з тогочасних авангардних музичних центрів, і складається враження, що подорож була заохочена великим герцогом Франческо де Медічі — здійснити свого роду індустріальний шпіонаж у відношенні нового феррарського стилю. На жаль жодної композиції, про які йшлося в кореспонденції, до наших днів не добулось.

У 1586 році Стріджо переїхав до Мантуї, де залишався решту життя, хоча й знаходився у тісному контакті з Медічі, компонуючи для них музику принаймні до 1589 року.

Придворний музикант ред.

Стріджо був дуже відомим віоліністом, хоча за ренесансу віддавалася перевага більше ліроне або лірі да гамба ніж віолі. Саме як ліроніст він брав участь у виконанні написаних ним інтермедій у 1565 році. У інтермедіях 1589 року грав не лише на ліроне, а здебільшого на віолі сопраніно (sopranino di viola), певно різновиді віоли діскантіки (viola discantica).

Музика та стиль ред.

Стріджо писав як сакральну так і світську музику; до нашого часу дісталися лише вокальні твори, хоча інколи з інструментальним супроводом. Окрім двох версій своєї відомішої праці, мадригальної комедії «Il cicalamento delle donne al bucato et la caccia» (Жіноче цокотіння на пранні та полювання), опублікував сім книг мадригалів.

Мадригальна комедія, чи то вигадана особисто Стріджо, чи то просто вдячна йому своєю славою, довго вважалася попередником опери, але сучасні музикознавці схиляються бачити в ній радше одну з численних спроб в італійській музиці кінця XVI століття пристосувати домінуючі музичні форми до потреб драматичного дійства. В мадригальній комедії немає дії: 15 окремих мадригалів «Cicalamento» оповідають історію лише словами та музикою без будь-якої активності на сцені. Мадригальна комедія не має особливих відмінностей від інших музичних форм на кшталт інтермедії.

Одним з його найвидатніших творів, як і одним з найвидатніших досягнень ренесансової поліфонії, є мотет Ecce beatam lucem для чотирьох хорів (40 голосів) та continuo, очевидно виконаний у Мюнхені у 1568 році. Існують також дані, що ця композиція (або меса Стріджо на 40/60 голосів) була виконана під час його дипломатичного візиту до Лондона у 1567 році. Певно у цьому виконанні брав участь Томас Талліс, який був натхнутий, а можливо підбурений твором Стріджо на створення свого славетного 40-голосного «Spem in alium», що він написав його невдовзі по тому за дорученням Роберта Дадлі, графа Лестера для королеви Єлизавети I. На відміну від Талліса, Стріджо спеціально вказує, щоб голоси були подвоєні інструментами; у баварському виконанні 1568 року використовувалося вісім флейт, вісім віол, вісім тромбонів, клавесин та басова лютня. Мотет є поліхоральною композицією для чотирьох хорів, які були просторово розділені та складалися послідовно з шістнадцяти, десяти, восьми та шести голосів.

Працею ще більшого масштабу, що довго вважалася втраченою, є меса Стріджо на сорок та фіналом «Agnus Dei», на шістдесят голосів. Твір недавно був знайдений берклійським музикознавцем Девідом Мороні та ідентифікований як пародійна меса, Missa sopra Ecco sì beato giorno[en]. Скоріш за все твір був написаний у 1565/6, і пізньою зимою та весною 1567 року повезений Стріджо через Європу, щоб виконати його у Мантуї, Мюнхені та Парижі. Перше сучасне виконання меси було здійснене 17 липня 2007 року в Альберт-холі під час лондонських променадних концертів[en] співаками BBC та вокального ансамблю «Tallis Scholars[en]» під орудою Мороні. Перший комерційний забис меси був здійснений британским вокальним ансамблем «I Fagiolini[en]» (диригент Роберт Холлінгворт), на лейблі Decca у березні 2011 року і виграв Gramophone Award, та Diapason D'Or de L'Année[en] французького журналу Diapason[en] , а також випередив альбомы Емінема, Бон Джові та Джорджа Харрісона у британському чарті поп-музики. Другий запис був зроблений у 2012 році під керівництвом Ерве Ніке та за обробки Доменіка Вісса[en].

Стріджо був дуже впливовим композитором, про що можна судити з широкого розповсюдження його музики в Європі у кінці XVI століття. Особливо широкий вплив він мав у Англії; можливо це було частково пов'язано з його візитом 1567 року, можливо також з діяльністю Альфонсо Феррабоско, італійського мадригаліста, який більшу частину свого життя провів у Англії, популяризуючи там італійський музичний стиль.

Деякі твори ред.

  • Мотет Ecce beatam lucem на 40 голосів
  • Меса на Ось такий блаженний день (Missa sopra Ecco sì beato giorno,) на 40/60 голосів
  • Перша книга мадригалів (Il primo libro di madrigali), 5 voll., 1558, втрачена.
  • Перша книга мадригалів (Il primo libro di madrigali), 6 voll., 1560.
  • Жіноче цокотіння на пранні та полювання (Il cicalamento delle donne al bucato et La caccia), 1567.
  • Друга книга мадригалів (Il secondo libro di madrigali), 5 voll., 1570.
  • Третя книга мадригалів (Il terzo libro di madrigali), 5 voll., 1596.
  • Четверта книга мадригалів (Il quarto libro di madrigali), 5 voll., 1596.
  • П'ята книга мадригалів (Il quinto libro di madrigali), 5 voll., 1597.

Примітки ред.

  1. Cicalamento від cicala (укр. цикада; базіка, торохтій, балакун)
  2. Iain Fenlon, Grove online
  3. Moroney, p. 8-16
  4. . Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 6 березня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 6 березня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2012. 

Бібліографія ред.

  • Iain Fenlon, voce "Alessandro Striggio", in The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie, 20 voll., London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • Gustave Reese, Music in the Renaissance, New York, W.W. Norton & Co., 1954. ISBN 0-393-09530-4
  • Iain Fenlon, Hugh Keyte, "Early Music", July 1980. Reference in CD liner notes to Spem in Alium by Tallis Scholars, Gimell CDGIM 006.

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alessandro Stridzho ital Alessandro Striggio Mantuya bl 1536 1537 abo 1540 Mantuya 29 lyutogo 1592 italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya avtor madrigaliv ta teatralnoyi muziki poyednuvav zhanri stvoryuyuchi madrigalni komediyi Jogo sin Alessandro poet vidomij yak avtor libreto Orfeya Monteverdi Alessandro StridzhoOsnovna informaciyaData narodzhennya bl 1536 abo 1540Misce narodzhennya MantuyaData smerti 29 lyutogo 1592 1592 02 29 Misce smerti MantuyaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnist italiyecProfesiya kompozitor violist diplomatInstrumenti viola lira da gambaZhanr madrigal madrigalna komediya motet mesa Zmist 1 Biografiya 1 1 Pridvornij muzikant 1 2 Muzika ta stil 2 Deyaki tvori 3 Primitki 4 Bibliografiya 5 Zovnishni posilannyaBiografiya red Alessandro Stridzho starshij narodivsya u Mantuyi ochevidno v aristokratichnij rodini Zbereglosya malo dokumentiv vidnosno jogo ditinstva ale napevne sho zamolodu vin musiv pereyihati do Florenciyi de pochinayuchi prinajmni z 1560 roku buv u shilnomu zv yazku z sim yeyu Medichi pro ce svidchit toj fakt sho same vid Medichi u 1567 roci vin buv poslanij do Angliyi z diplomatichnoyu misiyeyu U shistdesyati roki XVI stolittya Stridzho komponuvav chislenni intermediyi dlya Medichi z nagodi vesil vizitiv ta inshih statusnih podij U podalshomu v ostanni roki Kozimo ta pri novomu velikomu gercogovi Franchesko cikavist Medichi do muziki zmenshilas i mozhlivo cherez ce Stridzho shukav kontaktiv poza Florenciyeyu Tim chasom jogo slava podolala Alpi i u 1568 roci vin buv zaproshenij do Myunhena zadlya vikonannya jogo motetu na 40 golosiv Ecce beatam lucem z nagodi odruzhennya gercoga Albrehta IV Bavarskogo Blizko 1570 roku stav drugom Vichenco Galileyi batka astronoma ta chlena Florentijskoyi kamerati chi buv sam Stridzho chlenom Kamerati ne vidomo U lipni 1584 roku buv zaproshenij do Ferrari gercogom Alfonso II d Este Z listuvannya vidno sho Stridzho virishiv prijnyati zaproshennya Este shob poyihati posluhati Concerto di donne di Ferrara Koncert zhinok Ferrari Ferrara bula odnim z togochasnih avangardnih muzichnih centriv i skladayetsya vrazhennya sho podorozh bula zaohochena velikim gercogom Franchesko de Medichi zdijsniti svogo rodu industrialnij shpionazh u vidnoshenni novogo ferrarskogo stilyu Na zhal zhodnoyi kompoziciyi pro yaki jshlosya v korespondenciyi do nashih dniv ne dobulos U 1586 roci Stridzho pereyihav do Mantuyi de zalishavsya reshtu zhittya hocha j znahodivsya u tisnomu kontakti z Medichi komponuyuchi dlya nih muziku prinajmni do 1589 roku Pridvornij muzikant red Stridzho buv duzhe vidomim violinistom hocha za renesansu viddavalasya perevaga bilshe lirone abo liri da gamba nizh violi Same yak lironist vin brav uchast u vikonanni napisanih nim intermedij u 1565 roci U intermediyah 1589 roku grav ne lishe na lirone a zdebilshogo na violi sopranino sopranino di viola pevno riznovidi violi diskantiki viola discantica Muzika ta stil red Stridzho pisav yak sakralnu tak i svitsku muziku do nashogo chasu distalisya lishe vokalni tvori hocha inkoli z instrumentalnim suprovodom Okrim dvoh versij svoyeyi vidomishoyi praci madrigalnoyi komediyi Il cicalamento delle donne al bucato et la caccia Zhinoche cokotinnya 1 na pranni ta polyuvannya opublikuvav sim knig madrigaliv Madrigalna komediya chi to vigadana osobisto Stridzho chi to prosto vdyachna jomu svoyeyu slavoyu dovgo vvazhalasya poperednikom operi ale suchasni muzikoznavci shilyayutsya bachiti v nij radshe odnu z chislennih sprob v italijskij muzici kincya XVI stolittya pristosuvati dominuyuchi muzichni formi do potreb dramatichnogo dijstva V madrigalnij komediyi nemaye diyi 15 okremih madrigaliv Cicalamento opovidayut istoriyu lishe slovami ta muzikoyu bez bud yakoyi aktivnosti na sceni Madrigalna komediya ne maye osoblivih vidminnostej vid inshih muzichnih form na kshtalt intermediyi Odnim z jogo najvidatnishih tvoriv yak i odnim z najvidatnishih dosyagnen renesansovoyi polifoniyi ye motet Ecce beatam lucem dlya chotiroh horiv 40 golosiv ta continuo ochevidno vikonanij u Myunheni u 1568 roci 2 Isnuyut takozh dani sho cya kompoziciya abo mesa Stridzho na 40 60 golosiv bula vikonana pid chas jogo diplomatichnogo vizitu do Londona u 1567 roci Pevno u comu vikonanni brav uchast Tomas Tallis yakij buv nathnutij a mozhlivo pidburenij tvorom Stridzho na stvorennya svogo slavetnogo 40 golosnogo Spem in alium sho vin napisav jogo nevdovzi po tomu za doruchennyam Roberta Dadli grafa Lestera dlya korolevi Yelizaveti I Na vidminu vid Tallisa Stridzho specialno vkazuye shob golosi buli podvoyeni instrumentami u bavarskomu vikonanni 1568 roku vikoristovuvalosya visim flejt visim viol visim tromboniv klavesin ta basova lyutnya Motet ye polihoralnoyu kompoziciyeyu dlya chotiroh horiv yaki buli prostorovo rozdileni ta skladalisya poslidovno z shistnadcyati desyati vosmi ta shesti golosiv Praceyu she bilshogo masshtabu sho dovgo vvazhalasya vtrachenoyu ye mesa Stridzho na sorok ta finalom Agnus Dei na shistdesyat golosiv Tvir nedavno buv znajdenij berklijskim muzikoznavcem Devidom Moroni ta identifikovanij yak parodijna mesa Missa sopra Ecco si beato giorno en Skorish za vse tvir buv napisanij u 1565 6 i piznoyu zimoyu ta vesnoyu 1567 roku povezenij Stridzho cherez Yevropu shob vikonati jogo u Mantuyi Myunheni ta Parizhi 3 Pershe suchasne vikonannya mesi bulo zdijsnene 17 lipnya 2007 roku v Albert holi pid chas londonskih promenadnih koncertiv en spivakami BBC ta vokalnogo ansamblyu Tallis Scholars en pid orudoyu Moroni Pershij komercijnij zabis mesi buv zdijsnenij britanskim vokalnim ansamblem I Fagiolini en dirigent Robert Hollingvort na lejbli Decca u berezni 2011 roku i vigrav Gramophone Award 4 ta Diapason D Or de L Annee en francuzkogo zhurnalu Diapason en 5 a takozh viperediv albomy Eminema Bon Dzhovi ta Dzhordzha Harrisona u britanskomu charti pop muziki 6 Drugij zapis buv zroblenij u 2012 roci pid kerivnictvom Erve Nike ta za obrobki Domenika Vissa en Stridzho buv duzhe vplivovim kompozitorom pro sho mozhna suditi z shirokogo rozpovsyudzhennya jogo muziki v Yevropi u kinci XVI stolittya Osoblivo shirokij vpliv vin mav u Angliyi mozhlivo ce bulo chastkovo pov yazano z jogo vizitom 1567 roku mozhlivo takozh z diyalnistyu Alfonso Ferrabosko italijskogo madrigalista yakij bilshu chastinu svogo zhittya proviv u Angliyi populyarizuyuchi tam italijskij muzichnij stil Deyaki tvori red Motet Ecce beatam lucem na 40 golosiv Mesa na Os takij blazhennij den Missa sopra Ecco si beato giorno na 40 60 golosiv Persha kniga madrigaliv Il primo libro di madrigali 5 voll 1558 vtrachena Persha kniga madrigaliv Il primo libro di madrigali 6 voll 1560 Zhinoche cokotinnya na pranni ta polyuvannya Il cicalamento delle donne al bucato et La caccia 1567 Druga kniga madrigaliv Il secondo libro di madrigali 5 voll 1570 Tretya kniga madrigaliv Il terzo libro di madrigali 5 voll 1596 Chetverta kniga madrigaliv Il quarto libro di madrigali 5 voll 1596 P yata kniga madrigaliv Il quinto libro di madrigali 5 voll 1597 Primitki red Cicalamento vid cicala ukr cikada bazika torohtij balakun Iain Fenlon Grove online Moroney p 8 16 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 6 bereznya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 6 bereznya 2012 Muzykalnye novosti Muz24 ru Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2012 Bibliografiya red Iain Fenlon voce Alessandro Striggio in The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 voll London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Gustave Reese Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4 Iain Fenlon Hugh Keyte Early Music July 1980 Reference in CD liner notes to Spem in Alium by Tallis Scholars Gimell CDGIM 006 Zovnishni posilannya red Motet Ecce beatam Lucem na 40 golosiv Youtube Arhivovano 24 listopada 2012 u Wayback Machine Missa sopra Ecco si Beato Giorno 40 60 The BBC singers Tallis Scholars His Majesty s Sagbutts amp Cornetts Davitt Moroney Youtube Arhivovano 13 lyutogo 2013 u Wayback Machine The Pope the Emperor and the Grand Duke Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine lekciya Moroni u Greshem koledzhi 18 chervnya 2007 dostupna do zavantazhennya yak audio video fajl a takozh yak tekstovij fajl Alessandro Stridzho starshij noti na sajti ChoralWiki angl Alessandro Striggio Partituri na sajti Werner Icking Music Archive WIMA Vilni noti avtorstva Alessandro Stridzho starshij na sajti International Music Score Library Project IMSLP Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alessandro Stridzho starshij amp oldid 40541577