www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лютня Лю тня родина різноманітних старовинних музичних інструментів поширених в Європі та Малій Азії зі стародавніх часі

Лютня

Лю́тня — родина різноманітних старовинних музичних інструментів поширених в Європі та Малій Азії зі стародавніх часів.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лютні

Європейська лютня — щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі й овальним корпусом. Слово «лютня» ймовірно походить від араб. al‘ud‎, «дерево», хоча нещодавні дослідження Екхарда Нойбауера доводять що ‘ud просто є арабізованим варіантом перського слова rud, що має значення струни, струнного інструменту, або лютні. Водночас Джанфранко Лотті вважає, що «дерево» було зневажливим терміном в ранньому ісламі, у зв'язку із забороною ним будь-якої інструментальної музики.

Виконавець на лютні називається лютністом, а виробник лютнярем.

Лютні виготовляються майже цілком з дерева. Дека, зроблена з тонкого листа деревини (як правило ялини) має овальну форму. У всіх типах лютні дека містить одинарну або іноді потрійну розетку замість звукового отвору. Розетки як правило багато декоровані.

Корпус лютні збирають з окремих ребер твердого дерева (клен, вишня, ебоніт, червоне дерево і ін.). На відміну від більшості сучасних струнних інструментів гриф лютні вмонтовується на одному рівні з декою і не нависає над нею. Шийка лютні як правило виготовляється з легкого дерева з покриттям з ебоніту.

Історія Редагувати

Старовинна майстерня лютняра, 1568 р.

Походження лютні достеменно невідомо. Різні варіанти інструменту використовувалися з давніх-давен в культурах Стародавнього Єгипту, Хеттського царства, Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Болгарії, Османської імперії, Китаю, Кілікії. На початку VII століття схожі за формою варіанти лютні з'явилися в Персії, Вірменії, Візантії та Арабському халіфаті. У VI столітті, завдяки болгарам, лютня з короткою шийкою поширилася по всьому Балканському півострові, а в VIII столітті була принесена маврами в культури Іспанії та Каталонії, таким чином витіснивши домінуючі до цього в Середземномор'ї лютні з довгою шийкою, пандуру і цитру. Історія останніх на цьому, однак, не закінчилася: на їх основі виникли італійська гітара, колашоне і кітарроне.

На стику XV, XVI і століть багато іспанських, каталонських та португальських лютнярів поряд з лютнею стали використовувати віуелу де мано («ручну віуелу»), інструмент, який за формою близький до віоле да гамба і чий лад відповідає строю лютні. Віуела під назвою «віола да мано» надалі поширилася на територіях Італії, що перебували на той час під владою Іспанії, особливо в Сицилії, Неаполітанському королівстві і папській державі часів Папи Олександра VI. Можливо, найважливішим «перевалочним пунктом» між мусульманською та європейською християнською культурами в даному випадку слід вважати саме Сицилію, куди лютня була принесена візантійськими або, пізніше, сарацинськими музикантами. У зв'язку з тим, що ці співаки-лютнярі служили придворними музикантами в період, що склався після відродження на острові християнства, лютня частіше, ніж будь-які інші музичні інструменти, зображена на розписі стель побудованої в 1140 році у церкві Каппелла Палатіна (Палермо, Італія), заснованої норманським королем Рожером II. До XIV століття лютня вже поширилася по всій території Італії і змогла з Палермо проникнути в німецькомовні країни, ймовірно, завдяки впливу, який чиниться на культури сусідніх держав династією Гогенштауфенів. Середньовічні лютні мали чотири або п'ять парних струн. Звукодобування здійснювалося за допомогою плектра. Розмір лютень варіювався: існує документальне підтвердження того, що до кінця епохи Ренесансу, налічувалося до семи розмірів (виключаючи басову лютню). Очевидно, в Середньовіччі лютня в основному використовувалася для акомпанементу. Кількість музичних партитур, написаних до початку XVI століття, що збереглися до наших днів, яку з великою впевненістю можна віднести до творів спеціально для лютні — надзвичайно мало. Швидше за все, це пояснюється тим, що в Середньовіччі і на початку епохи Ренесансу лютневий акомпанемент мав імпровізаційний характер, що не вимагає нотного запису. В останні десятиліття XV століття, лютнярі поступово відмовилися від використання плектра на користь пальцевого способу гри придатнішого для виконання поліфонічної музики. Кількість парних струн збільшилася до шести і більше. У XVI столітті лютня стала головним сольним інструментом свого часу, однак продовжувала використовуватися і для акомпанементу співакам. До кінця Відродження кількість парних струн зросла до десяти, а в епоху бароко досягла чотирнадцяти (іноді доходячи до дев'ятнадцяти). Інструменти, що налічують до 26-35 струн, зажадали зміни самої структури лютні. На момент завершення історія розвитку інструменту архілютня, теорба і торбан мали подовжувачі, вбудовані в основну колкову головку, що створювало додаткову резонуючу довжину басових струн. Людська долоня нездатна охопити чотирнадцять струн для грифа, і тому басові струни були навішані поза грифом і ніколи не затискалися лівою рукою.

В епоху бароко функції лютні були в значній мірі обмежені акомпанементом бассо контінуо, і поступово вона була витіснена в цій іпостастії клавішними інструментами. Починаючи з XIX століття, лютня практично вийшла з ужитку, але кілька її різновидів продовжували існувати в Німеччині, Швеції та Україні.

Художник Давид Хойер грає на лютні, картина Яна Купецкого, 1711

Стрій Редагувати

Стрій середньовічної лютні Редагувати

Середньовічні лютні були інструментами з 4 або 5 струнами, на яких грали пером в якості медіатора. За відсутності письмових записів середньовічної музики, встановити стрій інструмента важко.

Стрій ренесансної лютні Редагувати

Ренесансова тенерова лютня була налаштована по інтервалам кварти між усіма струнами, крім третьої та четвертої, що були налаштовані між собою у мажорну терцію. Тенерова 6-струнна лютня, зазвичай була налаштована номінально в Соль (до 20 століття не було стандарту висоти тону) по найнижчій струні. Стрій мав такий вигляд — (G'G) (Cc) (FF) (AA) ( dd) (g) від найнижчої струни до найвищої. На гітарі твори для ренесансної лютні можна грати, налаштував третю струну на пів тону вниз, маючи такий стрій E, A, d, f#, h, e'.

Для лютні з більш, ніж шістьма струнами додавали струни нижче за звучанням і використовували їх у якості додаткових басових нот. Тому для 8-хорової лютні справедливий стрій (D'D) (F'F) (G'G) (Cc) (FF) (AA) (dd) (g) від найнижчої до найвищої.

Для 10-хорової — ( C'C) (D'D) (E ♭ 'E ♭) (F'F) (G'G) (Cc) (FF) (AA) (dd) (g).

Якщо твір вимагав інший стрій лютні, то рукописи містили інструкції для гравця, наприклад, 7e chœur en fa = "Сьомий хор (пара струн) у fa" (= F в стандартній гаммі C).

Стрій теорби Редагувати

Стрій 14-хорової архілютні Редагувати

Архілютні, що збереглися, за розміром варіюють від альтів до великих тенорів. У більшості струни мають довжину 58-59 або 66-67 см на основному грифі. Альтові інструменти налаштовували таким чином: G'-A'-B'-C-D-E-F-G-A-d-g-b-e'-a '; тенора - трохи нижче: F'-G'-A'-B'-C-D-E-F-G-c-f-a-d'-g '

Стрій барокової лютні Редагувати

Перша частина XVII століття була періодом значного розмаїття в налаштуванні лютні, особливо у Франції. Однак приблизно до 1670 р. схема, відома сьогодні як "барокова" чи "мінорна", стала нормою, принаймні у Франції, у Північній та Центральній Європі. Відомий стрій 13-струнної барокової лютні найпліднішого композитора німецької лютневої барокової музики Сильвіуса Леопольда Вайса у строї (A ″ A ') (B ″ B') (C'C) (D'D) (E'E) (F'F) (G 'G) (A'A') (DD) (FF) (AA) (d) (f).

Сучасні лютністи налаштовують свої інструменти від А = 392 до 470 Гц, залежно від типу інструменту, на якому вони грають, репертуару, висоти звуку інших інструментів в ансамблі і таке інше.

Репертуар Редагувати

Видатні композитори лютневої музики Редагувати

Ренесанс Редагувати

Італія

  • Vincenzo Capirola
  • Francesco Canova da Milano, Ренесанс—Центральна Європа
  • Bálint Bakfark,
  • Melchior Newsidler

Англія

Бароко Редагувати

Італія

Франція

Німеччина

Модерні та сучасні композитори Редагувати

  • Johann Nepomuk David — Німеччина
  • Володимир Вавілов — Росія
  • Sandor Kallosz — Угорщина-Росія
  • Stefan Lundgren — Німеччина-Швеція
  • Toyohiko Satoh — Японія-Нідерланди
  • Ronn McFarlane — США
  • Paulo Galvão — Португалія
  • Rob MacKillop —Шотландія
  • Jozef van Wissems —Нідерланди
  • Александр Данилевський — Франція-Росія
  • Роман Туровський-Савчук — США-Україна
  • Максим Звонарьов —Україна

Див. також Редагувати

  • Теорба — басова лютня.
  • Торбан — різновид басової лютні поширений із першої половини 18-ого до початку 20-ого століття в Україні, Польщі та Росії.
  • Лютня Вандерфогель - німецька лютня 19 -20 ст. на 6 струн гітарного строю.
  • Лютня Штесселя – гібрид лютні та цитри, винайдений Ґеорґом Штесселем у 1914 році в Кельні, Німеччина.

Примітки Редагувати

  1. Eckhard Neubauer, «Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts», Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.
  2. Gianfranco Lotti, «Dizionario Degli Insulti», A. Mondadori, 1990. ISBN 88-04-33145-3
  3. ↑ Grove, 2001.
  4. . The Lute Society of America. Trustees of Dartmouth College. 24 травня 2015. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 3 листопада 2018. 

Бібліоґрафія Редагувати

  • A History of the Lute from Antiquity to the Renaissance by Douglas Alton Smith, published by the Lute Society of America (2002). ISBN 0-9714071-0-X
  • The Lute in Britain: A History of the Instrument and its Music by Matthew Spring, published by Oxford University Press (2001).
  • Historical Lute Construction by Robert Lundberg, published by the Guild of American Luthiers (2002).
  • La musique de luth en France au XVIe siècle by Jean-Michel Vaccaro (1981).
  • Articles in Journal of the Lute Society of America (1968-), The Lute (1958-), and other journals published by the various national lute societies.
  • Eckhard Neubauer, "Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen, persischen und türkischen Quellen des 9. bis 15. Jahrhunderts, " Zeitschrift für Geschichte der arabisch-islamischen Wissenschaften, vol. 8 (1993): 279—378.

Посилання Редагувати

Дискографія Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyu tnya rodina riznomanitnih starovinnih muzichnih instrumentiv poshirenih v Yevropi ta Malij Aziyi zi starodavnih chasiv LyutnyaRenesansova lyutnyaRenesansova lyutnyaKlasifikaciya strunni muzichni instrumenti strunni shipkovi instrumenti hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321Podibni instrumenti ud mandora mandolina mavritanska gitara teorba torban kobza angelika gitara pipa biva Lyutnya u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LyutniYevropejska lyutnya shipkovij strunnij muzichnij instrument z ladami na grifi j ovalnim korpusom Slovo lyutnya jmovirno pohodit vid arab al ud derevo hocha neshodavni doslidzhennya Ekharda Nojbauera 1 dovodyat sho ud prosto ye arabizovanim variantom perskogo slova rud sho maye znachennya struni strunnogo instrumentu abo lyutni Vodnochas Dzhanfranko Lotti vvazhaye 2 sho derevo bulo znevazhlivim terminom v rannomu islami u zv yazku iz zaboronoyu nim bud yakoyi instrumentalnoyi muziki Vikonavec na lyutni nazivayetsya lyutnistom a virobnik lyutnyarem Lyutni vigotovlyayutsya majzhe cilkom z dereva Deka zroblena z tonkogo lista derevini yak pravilo yalini maye ovalnu formu U vsih tipah lyutni deka mistit odinarnu abo inodi potrijnu rozetku zamist zvukovogo otvoru Rozetki yak pravilo bagato dekorovani Korpus lyutni zbirayut z okremih reber tverdogo dereva klen vishnya ebonit chervone derevo i in Na vidminu vid bilshosti suchasnih strunnih instrumentiv grif lyutni vmontovuyetsya na odnomu rivni z dekoyu i ne navisaye nad neyu Shijka lyutni yak pravilo vigotovlyayetsya z legkogo dereva z pokrittyam z ebonitu Zmist 1 Istoriya 2 Strij 2 1 Strij serednovichnoyi lyutni 2 2 Strij renesansnoyi lyutni 2 3 Strij teorbi 2 4 Strij 14 horovoyi arhilyutni 2 5 Strij barokovoyi lyutni 3 Repertuar 3 1 Vidatni kompozitori lyutnevoyi muziki 3 1 1 Renesans 3 1 2 Baroko 3 1 3 Moderni ta suchasni kompozitori 4 Div takozh 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 Posilannya 8 DiskografiyaIstoriya Redaguvati nbsp Starovinna majsternya lyutnyara 1568 r Pohodzhennya lyutni dostemenno nevidomo Rizni varianti instrumentu vikoristovuvalisya z davnih daven v kulturah Starodavnogo Yegiptu Hettskogo carstva Starodavnoyi Greciyi Starodavnogo Rimu Bolgariyi Osmanskoyi imperiyi Kitayu Kilikiyi Na pochatku VII stolittya shozhi za formoyu varianti lyutni z yavilisya v Persiyi Virmeniyi Vizantiyi ta Arabskomu halifati U VI stolitti zavdyaki bolgaram lyutnya z korotkoyu shijkoyu poshirilasya po vsomu Balkanskomu pivostrovi a v VIII stolitti bula prinesena mavrami v kulturi Ispaniyi ta Kataloniyi takim chinom vitisnivshi dominuyuchi do cogo v Seredzemnomor yi lyutni z dovgoyu shijkoyu panduru i citru Istoriya ostannih na comu odnak ne zakinchilasya na yih osnovi vinikli italijska gitara kolashone i kitarrone Na stiku XV XVI i stolit bagato ispanskih katalonskih ta portugalskih lyutnyariv poryad z lyutneyu stali vikoristovuvati viuelu de mano ruchnu viuelu instrument yakij za formoyu blizkij do viole da gamba i chij lad vidpovidaye stroyu lyutni Viuela pid nazvoyu viola da mano nadali poshirilasya na teritoriyah Italiyi sho perebuvali na toj chas pid vladoyu Ispaniyi osoblivo v Siciliyi Neapolitanskomu korolivstvi i papskij derzhavi chasiv Papi Oleksandra VI Mozhlivo najvazhlivishim perevalochnim punktom mizh musulmanskoyu ta yevropejskoyu hristiyanskoyu kulturami v danomu vipadku slid vvazhati same Siciliyu kudi lyutnya bula prinesena vizantijskimi abo piznishe saracinskimi muzikantami U zv yazku z tim sho ci spivaki lyutnyari sluzhili pridvornimi muzikantami v period sho sklavsya pislya vidrodzhennya na ostrovi hristiyanstva lyutnya chastishe nizh bud yaki inshi muzichni instrumenti zobrazhena na rozpisi stel pobudovanoyi v 1140 roci u cerkvi Kappella Palatina Palermo Italiya zasnovanoyi normanskim korolem Rozherom II Do XIV stolittya lyutnya vzhe poshirilasya po vsij teritoriyi Italiyi i zmogla z Palermo proniknuti v nimeckomovni krayini jmovirno zavdyaki vplivu yakij chinitsya na kulturi susidnih derzhav dinastiyeyu Gogenshtaufeniv Serednovichni lyutni mali chotiri abo p yat parnih strun Zvukodobuvannya zdijsnyuvalosya za dopomogoyu plektra Rozmir lyuten variyuvavsya isnuye dokumentalne pidtverdzhennya togo sho do kincya epohi Renesansu nalichuvalosya do semi rozmiriv viklyuchayuchi basovu lyutnyu Ochevidno v Serednovichchi lyutnya v osnovnomu vikoristovuvalasya dlya akompanementu Kilkist muzichnih partitur napisanih do pochatku XVI stolittya sho zbereglisya do nashih dniv yaku z velikoyu vpevnenistyu mozhna vidnesti do tvoriv specialno dlya lyutni nadzvichajno malo Shvidshe za vse ce poyasnyuyetsya tim sho v Serednovichchi i na pochatku epohi Renesansu lyutnevij akompanement mav improvizacijnij harakter sho ne vimagaye notnogo zapisu V ostanni desyatilittya XV stolittya lyutnyari postupovo vidmovilisya vid vikoristannya plektra na korist palcevogo sposobu gri pridatnishogo dlya vikonannya polifonichnoyi muziki Kilkist parnih strun zbilshilasya do shesti i bilshe U XVI stolitti lyutnya stala golovnim solnim instrumentom svogo chasu odnak prodovzhuvala vikoristovuvatisya i dlya akompanementu spivakam Do kincya Vidrodzhennya kilkist parnih strun zrosla do desyati a v epohu baroko dosyagla chotirnadcyati inodi dohodyachi do dev yatnadcyati Instrumenti sho nalichuyut do 26 35 strun zazhadali zmini samoyi strukturi lyutni Na moment zavershennya istoriya rozvitku instrumentu arhilyutnya teorba i torban mali podovzhuvachi vbudovani v osnovnu kolkovu golovku sho stvoryuvalo dodatkovu rezonuyuchu dovzhinu basovih strun Lyudska dolonya nezdatna ohopiti chotirnadcyat strun dlya grifa i tomu basovi struni buli navishani poza grifom i nikoli ne zatiskalisya livoyu rukoyu V epohu baroko funkciyi lyutni buli v znachnij miri obmezheni akompanementom basso kontinuo i postupovo vona bula vitisnena v cij ipostastiyi klavishnimi instrumentami Pochinayuchi z XIX stolittya lyutnya praktichno vijshla z uzhitku ale kilka yiyi riznovidiv prodovzhuvali isnuvati v Nimechchini Shveciyi ta Ukrayini nbsp Hudozhnik David Hojer graye na lyutni kartina Yana Kupeckogo 1711Strij RedaguvatiStrij serednovichnoyi lyutni Redaguvati Serednovichni lyutni buli instrumentami z 4 abo 5 strunami na yakih grali perom v yakosti mediatora Za vidsutnosti pismovih zapisiv serednovichnoyi muziki vstanoviti strij instrumenta vazhko Strij renesansnoyi lyutni Redaguvati Renesansova tenerova lyutnya bula nalashtovana po intervalam kvarti mizh usima strunami krim tretoyi ta chetvertoyi sho buli nalashtovani mizh soboyu u mazhornu terciyu Tenerova 6 strunna lyutnya zazvichaj bula nalashtovana nominalno v Sol do 20 stolittya ne bulo standartu visoti tonu po najnizhchij struni Strij mav takij viglyad G G Cc FF AA dd g vid najnizhchoyi struni do najvishoyi Na gitari tvori dlya renesansnoyi lyutni mozhna grati nalashtuvav tretyu strunu na piv tonu vniz mayuchi takij strij E A d f h e nbsp Dlya lyutni z bilsh nizh shistma strunami dodavali struni nizhche za zvuchannyam i vikoristovuvali yih u yakosti dodatkovih basovih not Tomu dlya 8 horovoyi lyutni spravedlivij strij D D F F G G Cc FF AA dd g vid najnizhchoyi do najvishoyi Dlya 10 horovoyi C C D D E E F F G G Cc FF AA dd g nbsp Yaksho tvir vimagav inshij strij lyutni to rukopisi mistili instrukciyi dlya gravcya napriklad 7e chœur en fa Somij hor para strun u fa F v standartnij gammi C Strij teorbi Redaguvati Dokladnishe TeorbaStrij 14 horovoyi arhilyutni Redaguvati nbsp Arhilyutni sho zbereglisya za rozmirom variyuyut vid altiv do velikih tenoriv U bilshosti struni mayut dovzhinu 58 59 abo 66 67 sm na osnovnomu grifi 3 Altovi instrumenti nalashtovuvali takim chinom G A B C D E F G A d g b e a tenora trohi nizhche F G A B C D E F G c f a d g 3 Dokladnishe ArhilyutnyaStrij barokovoyi lyutni Redaguvati Persha chastina XVII stolittya bula periodom znachnogo rozmayittya v nalashtuvanni lyutni osoblivo u Franciyi Odnak priblizno do 1670 r shema vidoma sogodni yak barokova chi minorna stala normoyu prinajmni u Franciyi u Pivnichnij ta Centralnij Yevropi Vidomij strij 13 strunnoyi barokovoyi lyutni najplidnishogo kompozitora nimeckoyi lyutnevoyi barokovoyi muziki Silviusa Leopolda Vajsa u stroyi A A B B C C D D E E F F G G A A DD FF AA d f 4 nbsp nbsp Suchasni lyutnisti nalashtovuyut svoyi instrumenti vid A 392 do 470 Gc zalezhno vid tipu instrumentu na yakomu voni grayut repertuaru visoti zvuku inshih instrumentiv v ansambli i take inshe Repertuar RedaguvatiVidatni kompozitori lyutnevoyi muziki Redaguvati Renesans Redaguvati Italiya Vincenzo Capirola Francesco Canova da Milano Renesans Centralna Yevropa Balint Bakfark Melchior NewsidlerAngliya Dzhon Doulend Dzhon Dzhonson Philip Rosseter en Thomas Campion en Baroko Redaguvati Italiya Alessandro Pichchini Antonio Vivaldi Johannes Hieronymus KapsbergerFranciya Rober de Vize Denis Gaultier en Nimechchina Jogann Sebastyan Bah Silvius Leopold Weiss Wolf Jakob Lauffensteiner Joachim Bernhard Hagen Adam Falckenhagen Karl KohautModerni ta suchasni kompozitori Redaguvati Johann Nepomuk David Nimechchina Volodimir Vavilov Rosiya Sandor Kallosz Ugorshina Rosiya Stefan Lundgren Nimechchina Shveciya Toyohiko Satoh Yaponiya Niderlandi Ronn McFarlane SShA Paulo Galvao Portugaliya Rob MacKillop Shotlandiya Jozef van Wissems Niderlandi Aleksandr Danilevskij Franciya Rosiya Roman Turovskij Savchuk SShA Ukrayina Maksim Zvonarov UkrayinaDiv takozh RedaguvatiTeorba basova lyutnya Torban riznovid basovoyi lyutni poshirenij iz pershoyi polovini 18 ogo do pochatku 20 ogo stolittya v Ukrayini Polshi ta Rosiyi Lyutnya Vanderfogel nimecka lyutnya 19 20 st na 6 strun gitarnogo stroyu Lyutnya Shtesselya gibrid lyutni ta citri vinajdenij Georgom Shtesselem u 1914 roci v Kelni Nimechchina Primitki Redaguvati Eckhard Neubauer Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen persischen und turkischen Quellen des 9 bis 15 Jahrhunderts Zeitschrift fur Geschichte der arabisch islamischen Wissenschaften vol 8 1993 279 378 Gianfranco Lotti Dizionario Degli Insulti A Mondadori 1990 ISBN 88 04 33145 3 a b Grove 2001 Forms of the Lute The Lute Society of America Trustees of Dartmouth College 24 travnya 2015 Arhiv originalu za 7 veresnya 2017 Procitovano 3 listopada 2018 Bibliografiya RedaguvatiI Zinkiv lyutnya Ukrayinska muzichna enciklopediya K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 T 3 S 245 246 Lakizyuk V Lyutnya v Ukrayini Viktor Lakizyuk Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 1995 1 S 55 57 A History of the Lute from Antiquity to the Renaissance by Douglas Alton Smith published by the Lute Society of America 2002 ISBN 0 9714071 0 X The Lute in Britain A History of the Instrument and its Music by Matthew Spring published by Oxford University Press 2001 Historical Lute Construction by Robert Lundberg published by the Guild of American Luthiers 2002 La musique de luth en France au XVIe siecle by Jean Michel Vaccaro 1981 Articles in Journal of the Lute Society of America 1968 The Lute 1958 and other journals published by the various national lute societies Eckhard Neubauer Der Bau der Laute und ihre Besaitung nach arabischen persischen und turkischen Quellen des 9 bis 15 Jahrhunderts Zeitschrift fur Geschichte der arabisch islamischen Wissenschaften vol 8 1993 279 378 Posilannya RedaguvatiLyutnya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 245 246 The Lute Society of America Arhivovano 7 bereznya 2022 u Wayback Machine A not for profit organization founded to promote and share information about the lute among professional and amateur lutenists Wayne Cripps lute pages Arhivovano 19 lipnya 2006 u Wayback Machine Everything about lutes including lots of pictures Internal bracing of a lute Arhivovano 23 chervnya 2006 u Wayback Machine The German Lute Society Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine A not for profit organization founded to promote and share information about the lute among professional and amateur lutenists The Lute Lieder Site Arhivovano 20 lipnya 2006 u Wayback Machine A large library of songs and lieder with baroque lute accompaniment The Baroque Lute Site Arhivovano 20 lipnya 2006 u Wayback Machine Biblioteka barokovoyi muziki vklyuchno z istoriyeyu instrumentu The Ukrainan Lute Page An extensive study of Torban a Ukrainian variety of lute theorbo Hopkinson Smith Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine sajt vidatnogo lyutnista Hopkinson Smith sho mistit fajli diskografiyi fotografiyi biografiyu tosho Robert Barto Arhivovano 1 travnya 2006 u Wayback Machine sajt vidatnogo lyutnista Robert Barto sho mistit fajli diskografiyi fotografiyi biografiyu tosho Diskografiya RedaguvatiGopkinson Smit Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Robert Barto Arhivovano 1 travnya 2006 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyutnya amp oldid 40468906