www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панькевич Іван Артемович Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконал

Панькевич Іван Артемович

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2013)

Іван Артемович Панькевич (6 жовтня 1887(18871006), Цеперів — 25 лютого 1958, Прага) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.

Іван Панькевич
Народився 6 жовтня 1887(1887-10-06)
Україна Львівщина,Новий Яричів
Помер 25 лютого 1958(1958-02-25) (70 років)
Прага
Країна  Австро-Угорщина
 Чехословаччина
Національність українець
Діяльність мовознавець, фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, громадський діяч
Сфера роботи мовознавство, літературознавство, фольклористика, етнографія, мистецтвознавство, історія, українська, українська література і art criticismd
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка і Факультет мистецтв Карлового університету
Мова творів українська, чеська, русинська і Закарпатський говір
Діти Marta Dolnyckád
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панькевич.
Будинок, в якому жив і працював І. Панькевич. Ужгород, вул. Павловича, 13

Життєпис. Зв'язок із Просвітою ред.

Народився 6 жовтня 1887 р. у селі Цеперів Львівського повіту в селянській сім'ї.

Навчався в ц.-к. Четвертій польській гімназії імені Яна Длугоша у Львові, де познайомився з діяльністю львівської «Просвіти». Інтенсивно з цим товариством співпрацював, будучи студентом Львівського університету. Він став великим пропагандистом пересувної бібліотеки «Просвіти», з якою об'їздив багато сіл Львівщини. На зборах львівської філії «Просвіти» в 1910 р. обрали секретарем повітової організації. Він заснував на Львівщині понад 120 читалень. За одну з доповідей, виголошену в селі Руданці 1908 р., він потрапив під судове слідство, проте не був засудженим.

З 1909 р. І. Панькевич продовжував навчатися у Віденському університеті, залучавшись до роботи просвітного студентського товариства «Січ». Під час війни вів активну наукову-дослідну та просвітницьку роботу у таборах військовополонених, зокрема серед полонених із Східної України. Після закриття Консулярної академії у Відні у вересні 1919 р., у якій від 1912 р. він працював вихователем і викладачем російської мови, діяч вирішив працювати на Закарпатській Україні.

До Ужгорода І. Панькевич приїхав 19 грудня 1919 р.

Під час зустрічі із завідувачами шкільного реферату Цивільної управи Підкарпатської Русі Йозефом Пешком та Августином Волошиним він щиро підтримав їхню ідею заснувати Товариство «Просвіта» в Ужгороді. 9 травня у великому залі Ужгородського уряду, «Просвіту» було офіційно засновано, а до її Головного Виділу (президії) увійшов І. Панькевич. На першому засіданні виділу 11 травня його було обрано секретарем «Просвіти». І. Панькевич співпрацював також з «Українським педагогічним товариством» та Науковим товариством ім. Т. Г. Шевченка у Львові.

Під час секретарювання І. Панькевича, на Закарпатті було засновано 142 читальні «Просвіти», педагогічний журнал «Учитель»(1920—1921), дитячий журнал «Віночок» (1920—1923), краєзнавчий щомісячник «Підкарпатська Русь»(1924—1938) та «Науковий збірник Товариства „Просвіта“ в Ужгороді» (1922—1939). Він стояв біля джерел заснування бібліотеки, архіву і музею товариства «Просвіта» в Ужгороді, взяв діяльну участь в організації спорудження Народного Дому товариства «Просвіта», створенні архіву народної пісні.

На шкільному референдумі 1937 р., де батьки дітей «русинських» шкіл обирали між граматиками Панькевича та Сабова, більшість підтримала Сабова. Зі свого боку, проти москвофілів та на підтримку Панькевича виступили як Августин Волошин, так і місцеві комуністи.

Вклад у науку ред.

Серед наукових зацікавлень — слов'янське й українське мовознавство та літературознавство, закарпатоукраїнські пам'ятки мови і культури, історичне краєзнавство, етнографія, фольклор, народне мистецтво, музеєзнавство, педагогіка.

Маючи намір досліджувати волинські говори, але, не отримавши на це дозволу від німецької влади, науковець спочатку зайнявся вивченням фонетики говірок району Золочева, а згодом, із 1922 р., розпочав збирати діалектний матеріал у селах Закарпаття та Східної Словаччини. У трьох зошитах, крім слів, записані оповідання, народні звичаї, виписки із церковних книг, замальовки деяких предметів народного вжитку із зазначенням їх складових.

Детальне вивчення місцевих діалектів, старовинних рукописних і друкованих пам'яток, особливостей матеріальної і духовної культури, творчості письменників, розробка питальників для збору діалектних слів, фольклорних та етнографічних матеріалів, чисельні пошукові експедиції і виїзди у села краю, підготовка, видання і перевидання підручника української мови для шкіл, який відіграв важливу роль у поступовому переході закарпатських українців з народної на українську літературну мову, видання праць «Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей», «Матеріали до історії мови південнокарпатських українців», «Нарис історії українських закарпатських говорів. Частина перша. Фонетика», робота з 1921 р. над словником українських говорів Закарпаття (картотека словника нараховує близько 130 тис. карток), три сотні опублікованих статей і чимала кількість матеріалів, які залишилися в архіві дослідника — перелік здобутків Івана Панькевича. На початку свого перебування в Ужгороді він запланував виконати три завдання: 1) підготувати матеріали про фонетику, морфологію, синтаксис і фразеологію українських говорів Закарпаття; 2) працю з історії закарпатських українських говорів; 3) словник українських говорів Закарпаття. На основі зібраного з 300 сіл діалектного матеріалу вчений видав монографію «Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей» (Прага, 1938), в якій подав вичерпний опис фонетичних і морфологічних явищ. До праці також додано зразки мови із 109 сіл (народні пісні, казки, оповіді, легенди, перекази, звичаї).

Монографія характеризується : 1) описом усієї фонетичної і словозмінної системи; 2) широким застосуванням порівняльно-історичного методу, із застосуванням прикладів із писемних пам'яток; 3) виразним лінгвогеографічним спрямуванням.

І.Панькевич склав 5 карт, які демонстрували межі поширення характерних фонетичних і морфонологічних рис, якими відрізняються виділені групи говірок (долішньо-марамороський, ужанський, шариський, лемківський, бойківський, гуцульський говори). Наукове значення має обґрунтування І.Панькевичем висновку, що ці групи належать до українського говіркового масиву. А лінгвогеографічні спостереження Панькевича і висновки вченого стали підґрунтям для майбутніх лінгвістичних атласів Й.Дзендзелівського, В.Латти, З.Ганудель.

Своєрідним підсумковим дослідженням І.Панькевича у галузі діалектології став «Нарис історії українських закарпатських говорів» (1958). У ній І. Панькевич уперше виділив етапи розвитку закарпатських говорів: 1) з ХІ до XIV ст.; 2) XIV—XVI ст.; 3) XVII—XX ст. Кожен період характеризується своєрідними фонетичними, морфологічними мовними особливостями, що підтверджуються писемними пам'ятками. Досліджуючи діалекти, І. Панькевич використав новітню технологію — фонографічні записи, і залишив нащадкам 27 платівок, які видав М. Мушинка у запису на диск: 98 пісень, 14 прозових творів, 11 записів гри на музичних інструментах.

З великих неопублікованих праць І. Панькевича слід відзначити його книгу «Закарпатоукраїнські колядки і щедрівки» та «Пандекти Антіоха 1307 р.» (аналіз цінної пам'ятки української культури). З інших його етнографічних праць варто відзначити такі, як «Із матеріальної культури Підкарпатської Русі. Сани на руськім Підкарпаттю». «Гуцульські страви», «Водяні млини на Підкарпатській Руси», «Дрітярі», «Ще раз о спиських дрітарях села Орябина», з літературо-знавчих — статті, присвячені творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича, Михайла Андрелли, Євменія Сабова, Юлія Яворського, з краєзнавчих -«Деякі уваги і предложеня до науки о ріднім краю»

Публікації ред.

  • Пандекти Антіоха 1307 p. // Записки наукового товариства ім. Шевченка, 1917. — Т. 123—124. — С. 1—92.
  • Про відношенє памятників староукраїнської мови до полудневославянських під лєксикальним оглядом // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — 1918. — Т. 126/127. — С. 141—160.
  • Тишівська «Александрія» із початку XVIII ст. Текст і язикова аналіза. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1922. — Т. 1. — С. 1—108.
  • Граматика руського языка для молодших кляс шкôл середних и горожанських. — Мукачевъ: «Карпатія», 1922.
    • Граматика руського языка для молодших кляс шкôл середних и горожанських. — 1927.
    • Граматика руського языка для молодших кляс шкôл середних и горожанських. — Прага, 1936.
  • Подкарпаторуський діалектологічний (областний) словар. // Підкарпатська Русь. — Ужгород, 1922. — №. 1. — С. 24—30.
  • Ладомирівське учительне євангеліє. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1923. — Т. 2. — С. 93–107.
  • Інвентарі (протоколи) канонічних візитацій вороновського округа 1750-х років під оглядом язиковим. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1924. — 3. — С. 240—260.
  • Звичаї та повір'я різдв'яні у русинів на Підкарпаттю. // Підкарпатська Русь, 1929. — Т. 4. — № 1. — С. 20-24; — № 2. — С. 43—47.
  • Михаїл Оросвегувський чи Михаїл Феодул? // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1925. — Т. 4. — С. 5—16.
  • «О пути Ерусалимской…Даниила архимандрита монастыря Корсунского» в списку к. XVIII ст. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1925. — Т. 4. — С.
  • Пістралівський рукопис «Александрії» з 1774 р. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1925. — Т. 4. — С.
  • Славеноруська граматика Арсенія Коцака 2 п. XVIII ст. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1927. — Т. 5. — С. 232—259.
  • Підкарпаторуська записка студентських віршів із 1751 р. // Підкарпатська Русь, 1928. — Т. 5. — № 3. — С. 42—43.
  • Кілька уваг до вияснення прізвища боярина і перемиського воєводи Дмитра Детька. // Ювілейний збірник на пошану академіку М. С. Грушевському з нагоди його 60-річчя. — К.: ВУАН, 1928. — Т. 2. — 687—688.
  • Покрайні записи на підкарпатських церковних книгах, ч. 1. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1929. — Т. 6. — С. 129—196.
  • Кілька нових дат до життєпису Михайла Феодула Оросвиговського-Андрелли. // Підкарпатська Русь. — Ужгород, 1931. — Т. 8. — № 7. — С. 162—164.
  • Гуцульскі страви. // Підкарпатська Русь, 1932. — Т. 9. — № 4-6. — С. 87-89.
  • Діалектичний пôдкарпаторуський словар. // Підкарпатська Русь, 1933. — Т. 10. — № 2. — С. 56—60.
  • Говір сіл Ріки Руської був. Марамороша в Румунії. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1934. — Т. 10. — С. 185—216.
  • Записи на підкарпатських церковних книгах. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1937. — Т. 12. — С. 11—97.
  • Новознайдені старинні свіцькі пісні в підкарпатському пісеннику Й.Сабова. // Підкарпатська Русь. — Ужгород, 1934. — № 11. — С. 47-62.
  • Відношення південно-карпатських говорів української мови до всіх инших українських говорів, і передовсім до північно-карпатських. // Записки наукового товариства ім. Шевченка. — Львів: Друк-ня НТШ, 1937. — Т. 155. — С. 173—189.
  • Покрайні записи на південнокарпатських церковних книгах, ч. 2. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1937. — Т. 12. — С. 1-36.
  • Етимологічний правопис на Підкарпатті: історичний нарис. // «Рідна Мова». Науково-популярний місячник: часопис. — Варшава, 1937. — Чис. 1 (49). — Ствб. 7—14.
  • Взірці літературної мови й правопису Підкарпаття. // «Рідна Мова». Науково-популярний місячник: часопис. — Варшава, 1937. — Чис. 4 (52). — Ствб. 183—186.
  • Звідки назва «Січ»? // «Рідна Мова». Науково-популярний місячник: часопис. — Варшава, 1938. — Чис. 2 (62). — Ствб. 83—86.
  • Тмуторокань. Рідномовні замітки. // «Рідна Мова». Науково-популярний місячник: часопис. — Варшава, 1938. — Чис. 5 (65). — Ствб. 235—238.
  • Лемківсько-бойківське пограниччя в Чехословаччині. // Літопис Бойківщини. — Самбір, 1938. — Т. 10. — С.
  • Др. Василь Гаджега і перші початки організації наукового руху на Підкарпатській Русі. // Науковий збірник товариства «Просвіта». — Ужгород, 1938. — Т. 13—14. — С.
  • Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей: З приложенням 5 діялектологічних мап: Частина І. Звучня і морфологія. — V Praze: Nákladem Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi V. komisi nakladatelství «Orbis», 1938. — XXXIII, 546, 3 с., карти. — (Bibliothéque de la commission pour l'étude de la slovaquie et de la russie subcarpathique prés l'institut slave de Prague. № 9).
  • Літературний бідермайєр в галицько-українському письменстві. // Праці Українського історично-філологічного товариства в Празі, 1941. — Т. 3. — С. 109—114.
  • Фольварочна грамота Алексія Мироловича 1607 р. як пам'ятка українського лемківського говору на Спиші. // Linguistica Slovaca, 1946—1948. — № 4-6.
  • Покрайні записи на закарпатсько-українських церковних книгах з додатком 4 монастирських грамот. Збірка закарпатсько-українських народних приповідок Івана Югасевича з р. 1809. — Praga: Stat. tiskarna, 1947. — 69 с.
  • Пісня про Штефана-воєводу як пам'ятка лемківського шариського говору. // Linguistica Slovaca. — Bratislava, 1948. — T. 4—6. — S. 354—367.
  • Словник українських південнокарпатських говорів: Питальник. // Дружно вперед. — Пряшів, 1951. — № 2, 3; 1952. — № 1, 2, 3, 8.
  • Короткі правила українського правопису для вжитку Пряшівщини, 1952.
  • Дві лемківські грамоти з початку XVI ст. // Slavia. — Praha, 1954. — T. XXIII. — S. 23-46.
  • Мукачевские пергаментные отрывки: из наследия проф. д-ра Александра Колессы. — Прага, 1954. — С. 32—172.
  • Українсько-болгарські мовні зв'язки в Семигороді. // Slavia. — Praha, 1955. — T. XXIV. — S. 2—3.
  • Prešovskí ukrajinci a Ukrajina v minulosti. // Věčna družba: sbornik prací k trístému výročí opetného sjednocení Ukrajiny s Ruskem. — Praha: Svět Sovětů, 1955. — S. 237—250.
  • Dalši náleži ukrajinských pisni a veršu na Východnim Slovensku. // Narodopisný věstnik československy, 1956. — T. 33. — № 3—4. — S.
  • Закарпатський діалектичний варіант української літературної мови XVII—XVIII ст., 1958
  • Нарис історії українських закарпатських говорів. Ч.1, Фонетика. // Universita Karlova ve státním pedagogickém nakladatelství. — Praha, 1958. — 131 s.
  • До питання ґенези українських лемківських говорів. // Славянская филология: сб. статей, посвященный IV Международному съезду славистов. — М.: Издательство АН СССР, 1958. — Ч. ІІ. — С. 164—197.
    • До питання генези українських лемківських говорів // Славянская филология. — М., 1985. — С. 164—199.
  • Матеріали до історії мови південнокарпатських українців. // Науковий збірник музею української культури у Свиднику. — Пряшів, 1970. — № 4. — Кн. 2. — 223 с.
  • Культурно-історичне значення покрайніх записів. // Науковий збірник музею української культури у Свиднику. — Пряшів, 1970. — № 4. — Кн. 2. — 223 с.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. http://www.vedakolemnas.cz/miranda2/m2/sys/galerie-download/VKN_55WEB.pdf
  3. http://web.archive.org/web/20230000000000*/http://www.vedakolemnas.cz/miranda2/m2/sys/galerie-download/VKN_55WEB.pdf

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2013 Ivan Artemovich Pankevich 6 zhovtnya 1887 18871006 Ceperiv 25 lyutogo 1958 Praga ukrayinskij movoznavec etnograf pedagog gromadskij diyach Ivan PankevichNarodivsya 6 zhovtnya 1887 1887 10 06 Ukrayina Lvivshina Novij YarichivPomer 25 lyutogo 1958 1958 02 25 70 rokiv PragaKrayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist movoznavec folklorist literaturoznavec etnograf pedagog gromadskij diyachSfera roboti movoznavstvo 1 literaturoznavstvo folkloristika 1 etnografiya 1 mistectvoznavstvo istoriya ukrayinska 1 ukrayinska literatura 1 i art criticismd 1 Alma mater LNU imeni Ivana Franka i Fakultet mistectv Karlovogo universitetu 2 Mova tvoriv ukrayinska 1 cheska rusinska i Zakarpatskij govirDiti Marta Dolnyckad 3 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pankevich Budinok v yakomu zhiv i pracyuvav I Pankevich Uzhgorod vul Pavlovicha 13 Zmist 1 Zhittyepis Zv yazok iz Prosvitoyu 2 Vklad u nauku 3 Publikaciyi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis Zv yazok iz Prosvitoyu red Narodivsya 6 zhovtnya 1887 r u seli Ceperiv Lvivskogo povitu v selyanskij sim yi Navchavsya v c k Chetvertij polskij gimnaziyi imeni Yana Dlugosha u Lvovi de poznajomivsya z diyalnistyu lvivskoyi Prosviti Intensivno z cim tovaristvom spivpracyuvav buduchi studentom Lvivskogo universitetu Vin stav velikim propagandistom peresuvnoyi biblioteki Prosviti z yakoyu ob yizdiv bagato sil Lvivshini Na zborah lvivskoyi filiyi Prosviti v 1910 r obrali sekretarem povitovoyi organizaciyi Vin zasnuvav na Lvivshini ponad 120 chitalen Za odnu z dopovidej vigoloshenu v seli Rudanci 1908 r vin potrapiv pid sudove slidstvo prote ne buv zasudzhenim Z 1909 r I Pankevich prodovzhuvav navchatisya u Videnskomu universiteti zaluchavshis do roboti prosvitnogo studentskogo tovaristva Sich Pid chas vijni viv aktivnu naukovu doslidnu ta prosvitnicku robotu u taborah vijskovopolonenih zokrema sered polonenih iz Shidnoyi Ukrayini Pislya zakrittya Konsulyarnoyi akademiyi u Vidni u veresni 1919 r u yakij vid 1912 r vin pracyuvav vihovatelem i vikladachem rosijskoyi movi diyach virishiv pracyuvati na Zakarpatskij Ukrayini Do Uzhgoroda I Pankevich priyihav 19 grudnya 1919 r Pid chas zustrichi iz zaviduvachami shkilnogo referatu Civilnoyi upravi Pidkarpatskoyi Rusi Jozefom Peshkom ta Avgustinom Voloshinim vin shiro pidtrimav yihnyu ideyu zasnuvati Tovaristvo Prosvita v Uzhgorodi 9 travnya u velikomu zali Uzhgorodskogo uryadu Prosvitu bulo oficijno zasnovano a do yiyi Golovnogo Vidilu prezidiyi uvijshov I Pankevich Na pershomu zasidanni vidilu 11 travnya jogo bulo obrano sekretarem Prosviti I Pankevich spivpracyuvav takozh z Ukrayinskim pedagogichnim tovaristvom ta Naukovim tovaristvom im T G Shevchenka u Lvovi Pid chas sekretaryuvannya I Pankevicha na Zakarpatti bulo zasnovano 142 chitalni Prosviti pedagogichnij zhurnal Uchitel 1920 1921 dityachij zhurnal Vinochok 1920 1923 krayeznavchij shomisyachnik Pidkarpatska Rus 1924 1938 ta Naukovij zbirnik Tovaristva Prosvita v Uzhgorodi 1922 1939 Vin stoyav bilya dzherel zasnuvannya biblioteki arhivu i muzeyu tovaristva Prosvita v Uzhgorodi vzyav diyalnu uchast v organizaciyi sporudzhennya Narodnogo Domu tovaristva Prosvita stvorenni arhivu narodnoyi pisni Na shkilnomu referendumi 1937 r de batki ditej rusinskih shkil obirali mizh gramatikami Pankevicha ta Sabova bilshist pidtrimala Sabova Zi svogo boku proti moskvofiliv ta na pidtrimku Pankevicha vistupili yak Avgustin Voloshin tak i miscevi komunisti Vklad u nauku red Sered naukovih zacikavlen slov yanske j ukrayinske movoznavstvo ta literaturoznavstvo zakarpatoukrayinski pam yatki movi i kulturi istorichne krayeznavstvo etnografiya folklor narodne mistectvo muzeyeznavstvo pedagogika Mayuchi namir doslidzhuvati volinski govori ale ne otrimavshi na ce dozvolu vid nimeckoyi vladi naukovec spochatku zajnyavsya vivchennyam fonetiki govirok rajonu Zolocheva a zgodom iz 1922 r rozpochav zbirati dialektnij material u selah Zakarpattya ta Shidnoyi Slovachchini U troh zoshitah krim sliv zapisani opovidannya narodni zvichayi vipiski iz cerkovnih knig zamalovki deyakih predmetiv narodnogo vzhitku iz zaznachennyam yih skladovih Detalne vivchennya miscevih dialektiv starovinnih rukopisnih i drukovanih pam yatok osoblivostej materialnoyi i duhovnoyi kulturi tvorchosti pismennikiv rozrobka pitalnikiv dlya zboru dialektnih sliv folklornih ta etnografichnih materialiv chiselni poshukovi ekspediciyi i viyizdi u sela krayu pidgotovka vidannya i perevidannya pidruchnika ukrayinskoyi movi dlya shkil yakij vidigrav vazhlivu rol u postupovomu perehodi zakarpatskih ukrayinciv z narodnoyi na ukrayinsku literaturnu movu vidannya prac Ukrayinski govori Pidkarpatskoyi Rusi i sumezhnih oblastej Materiali do istoriyi movi pivdennokarpatskih ukrayinciv Naris istoriyi ukrayinskih zakarpatskih govoriv Chastina persha Fonetika robota z 1921 r nad slovnikom ukrayinskih govoriv Zakarpattya kartoteka slovnika narahovuye blizko 130 tis kartok tri sotni opublikovanih statej i chimala kilkist materialiv yaki zalishilisya v arhivi doslidnika perelik zdobutkiv Ivana Pankevicha Na pochatku svogo perebuvannya v Uzhgorodi vin zaplanuvav vikonati tri zavdannya 1 pidgotuvati materiali pro fonetiku morfologiyu sintaksis i frazeologiyu ukrayinskih govoriv Zakarpattya 2 pracyu z istoriyi zakarpatskih ukrayinskih govoriv 3 slovnik ukrayinskih govoriv Zakarpattya Na osnovi zibranogo z 300 sil dialektnogo materialu vchenij vidav monografiyu Ukrayinski govori Pidkarpatskoyi Rusi i sumezhnih oblastej Praga 1938 v yakij podav vicherpnij opis fonetichnih i morfologichnih yavish Do praci takozh dodano zrazki movi iz 109 sil narodni pisni kazki opovidi legendi perekazi zvichayi Monografiya harakterizuyetsya 1 opisom usiyeyi fonetichnoyi i slovozminnoyi sistemi 2 shirokim zastosuvannyam porivnyalno istorichnogo metodu iz zastosuvannyam prikladiv iz pisemnih pam yatok 3 viraznim lingvogeografichnim spryamuvannyam I Pankevich sklav 5 kart yaki demonstruvali mezhi poshirennya harakternih fonetichnih i morfonologichnih ris yakimi vidriznyayutsya vidileni grupi govirok dolishno maramoroskij uzhanskij shariskij lemkivskij bojkivskij guculskij govori Naukove znachennya maye obgruntuvannya I Pankevichem visnovku sho ci grupi nalezhat do ukrayinskogo govirkovogo masivu A lingvogeografichni sposterezhennya Pankevicha i visnovki vchenogo stali pidgruntyam dlya majbutnih lingvistichnih atlasiv J Dzendzelivskogo V Latti Z Ganudel Svoyeridnim pidsumkovim doslidzhennyam I Pankevicha u galuzi dialektologiyi stav Naris istoriyi ukrayinskih zakarpatskih govoriv 1958 U nij I Pankevich upershe vidiliv etapi rozvitku zakarpatskih govoriv 1 z HI do XIV st 2 XIV XVI st 3 XVII XX st Kozhen period harakterizuyetsya svoyeridnimi fonetichnimi morfologichnimi movnimi osoblivostyami sho pidtverdzhuyutsya pisemnimi pam yatkami Doslidzhuyuchi dialekti I Pankevich vikoristav novitnyu tehnologiyu fonografichni zapisi i zalishiv nashadkam 27 plativok yaki vidav M Mushinka u zapisu na disk 98 pisen 14 prozovih tvoriv 11 zapisiv gri na muzichnih instrumentah Z velikih neopublikovanih prac I Pankevicha slid vidznachiti jogo knigu Zakarpatoukrayinski kolyadki i shedrivki ta Pandekti Antioha 1307 r analiz cinnoyi pam yatki ukrayinskoyi kulturi Z inshih jogo etnografichnih prac varto vidznachiti taki yak Iz materialnoyi kulturi Pidkarpatskoyi Rusi Sani na ruskim Pidkarpattyu Guculski stravi Vodyani mlini na Pidkarpatskij Rusi Drityari She raz o spiskih dritaryah sela Oryabina z literaturo znavchih statti prisvyacheni tvorchosti Tarasa Shevchenka Ivana Franka Markiyana Shashkevicha Oleksandra Duhnovicha Mihajla Andrelli Yevmeniya Sabova Yuliya Yavorskogo z krayeznavchih Deyaki uvagi i predlozhenya do nauki o ridnim krayu Publikaciyi red Pandekti Antioha 1307 p Zapiski naukovogo tovaristva im Shevchenka 1917 T 123 124 S 1 92 Pro vidnoshenye pamyatnikiv staroukrayinskoyi movi do poludnevoslavyanskih pid lyeksikalnim oglyadom Zapiski Naukovogo tovaristva im Shevchenka 1918 T 126 127 S 141 160 Tishivska Aleksandriya iz pochatku XVIII st Tekst i yazikova analiza Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1922 T 1 S 1 108 Gramatika ruskogo yazyka dlya molodshih klyas shkol serednih i gorozhanskih Mukachev Karpatiya 1922 Gramatika ruskogo yazyka dlya molodshih klyas shkol serednih i gorozhanskih 1927 Gramatika ruskogo yazyka dlya molodshih klyas shkol serednih i gorozhanskih Praga 1936 Podkarpatoruskij dialektologichnij oblastnij slovar Pidkarpatska Rus Uzhgorod 1922 1 S 24 30 Ladomirivske uchitelne yevangeliye Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1923 T 2 S 93 107 Inventari protokoli kanonichnih vizitacij voronovskogo okruga 1750 h rokiv pid oglyadom yazikovim Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1924 3 S 240 260 Zvichayi ta povir ya rizdv yani u rusiniv na Pidkarpattyu Pidkarpatska Rus 1929 T 4 1 S 20 24 2 S 43 47 Mihayil Orosveguvskij chi Mihayil Feodul Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1925 T 4 S 5 16 O puti Erusalimskoj Daniila arhimandrita monastyrya Korsunskogo v spisku k XVIII st Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1925 T 4 S Pistralivskij rukopis Aleksandriyi z 1774 r Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1925 T 4 S Slavenoruska gramatika Arseniya Kocaka 2 p XVIII st Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1927 T 5 S 232 259 Pidkarpatoruska zapiska studentskih virshiv iz 1751 r Pidkarpatska Rus 1928 T 5 3 S 42 43 Kilka uvag do viyasnennya prizvisha boyarina i peremiskogo voyevodi Dmitra Detka Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademiku M S Grushevskomu z nagodi jogo 60 richchya K VUAN 1928 T 2 687 688 Pokrajni zapisi na pidkarpatskih cerkovnih knigah ch 1 Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1929 T 6 S 129 196 Kilka novih dat do zhittyepisu Mihajla Feodula Orosvigovskogo Andrelli Pidkarpatska Rus Uzhgorod 1931 T 8 7 S 162 164 Guculski stravi Pidkarpatska Rus 1932 T 9 4 6 S 87 89 Dialektichnij podkarpatoruskij slovar Pidkarpatska Rus 1933 T 10 2 S 56 60 Govir sil Riki Ruskoyi buv Maramorosha v Rumuniyi Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1934 T 10 S 185 216 Zapisi na pidkarpatskih cerkovnih knigah Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1937 T 12 S 11 97 Novoznajdeni starinni svicki pisni v pidkarpatskomu pisenniku J Sabova Pidkarpatska Rus Uzhgorod 1934 11 S 47 62 Vidnoshennya pivdenno karpatskih govoriv ukrayinskoyi movi do vsih inshih ukrayinskih govoriv i peredovsim do pivnichno karpatskih Zapiski naukovogo tovaristva im Shevchenka Lviv Druk nya NTSh 1937 T 155 S 173 189 Pokrajni zapisi na pivdennokarpatskih cerkovnih knigah ch 2 Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1937 T 12 S 1 36 Etimologichnij pravopis na Pidkarpatti istorichnij naris Ridna Mova Naukovo populyarnij misyachnik chasopis Varshava 1937 Chis 1 49 Stvb 7 14 Vzirci literaturnoyi movi j pravopisu Pidkarpattya Ridna Mova Naukovo populyarnij misyachnik chasopis Varshava 1937 Chis 4 52 Stvb 183 186 Zvidki nazva Sich Ridna Mova Naukovo populyarnij misyachnik chasopis Varshava 1938 Chis 2 62 Stvb 83 86 Tmutorokan Ridnomovni zamitki Ridna Mova Naukovo populyarnij misyachnik chasopis Varshava 1938 Chis 5 65 Stvb 235 238 Lemkivsko bojkivske pogranichchya v Chehoslovachchini Litopis Bojkivshini Sambir 1938 T 10 S Dr Vasil Gadzhega i pershi pochatki organizaciyi naukovogo ruhu na Pidkarpatskij Rusi Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1938 T 13 14 S Ukrayinski govori Pidkarpatskoyi Rusi i sumezhnih oblastej Z prilozhennyam 5 diyalektologichnih map Chastina I Zvuchnya i morfologiya V Praze Nakladem Sboru pro vyzkum Slovenska a Podkarpatske Rusi V komisi nakladatelstvi Orbis 1938 XXXIII 546 3 s karti Bibliotheque de la commission pour l etude de la slovaquie et de la russie subcarpathique pres l institut slave de Prague 9 Literaturnij bidermajyer v galicko ukrayinskomu pismenstvi Praci Ukrayinskogo istorichno filologichnogo tovaristva v Prazi 1941 T 3 S 109 114 Folvarochna gramota Aleksiya Mirolovicha 1607 r yak pam yatka ukrayinskogo lemkivskogo govoru na Spishi Linguistica Slovaca 1946 1948 4 6 Pokrajni zapisi na zakarpatsko ukrayinskih cerkovnih knigah z dodatkom 4 monastirskih gramot Zbirka zakarpatsko ukrayinskih narodnih pripovidok Ivana Yugasevicha z r 1809 Praga Stat tiskarna 1947 69 s Pisnya pro Shtefana voyevodu yak pam yatka lemkivskogo shariskogo govoru Linguistica Slovaca Bratislava 1948 T 4 6 S 354 367 Slovnik ukrayinskih pivdennokarpatskih govoriv Pitalnik Druzhno vpered Pryashiv 1951 2 3 1952 1 2 3 8 Korotki pravila ukrayinskogo pravopisu dlya vzhitku Pryashivshini 1952 Dvi lemkivski gramoti z pochatku XVI st Slavia Praha 1954 T XXIII S 23 46 Mukachevskie pergamentnye otryvki iz naslediya prof d ra Aleksandra Kolessy Praga 1954 S 32 172 Ukrayinsko bolgarski movni zv yazki v Semigorodi Slavia Praha 1955 T XXIV S 2 3 Presovski ukrajinci a Ukrajina v minulosti Vecna druzba sbornik praci k tristemu vyroci opetneho sjednoceni Ukrajiny s Ruskem Praha Svet Sovetu 1955 S 237 250 Dalsi nalezi ukrajinskych pisni a versu na Vychodnim Slovensku Narodopisny vestnik ceskoslovensky 1956 T 33 3 4 S Zakarpatskij dialektichnij variant ukrayinskoyi literaturnoyi movi XVII XVIII st 1958 Naris istoriyi ukrayinskih zakarpatskih govoriv Ch 1 Fonetika Universita Karlova ve statnim pedagogickem nakladatelstvi Praha 1958 131 s Do pitannya genezi ukrayinskih lemkivskih govoriv Slavyanskaya filologiya sb statej posvyashennyj IV Mezhdunarodnomu sezdu slavistov M Izdatelstvo AN SSSR 1958 Ch II S 164 197 Do pitannya genezi ukrayinskih lemkivskih govoriv Slavyanskaya filologiya M 1985 S 164 199 Materiali do istoriyi movi pivdennokarpatskih ukrayinciv Naukovij zbirnik muzeyu ukrayinskoyi kulturi u Svidniku Pryashiv 1970 4 Kn 2 223 s Kulturno istorichne znachennya pokrajnih zapisiv Naukovij zbirnik muzeyu ukrayinskoyi kulturi u Svidniku Pryashiv 1970 4 Kn 2 223 s Primitki red a b v g d e zh Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www vedakolemnas cz miranda2 m2 sys galerie download VKN 55WEB pdf http web archive org web 20230000000000 http www vedakolemnas cz miranda2 m2 sys galerie download VKN 55WEB pdfDzherela red Gricenko P Pankevich Ivan Artemovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 2 e vid vipr i dop K Ukrayinska enciklopediya 2004 824 s ISBN 966 7492 19 2 Dzendzelivskij J Ivan Pankevich yak dialektolog Naukovij zbirnik Muzeyu ukrayinskoyi kulturi v Svidniku Pryashiv 1969 T 4 ch I S 167 209 Yedlinska U Ya Ivan Artemovich Pankevich UMSh 1957 6 Isayevich Ya D Pankevich Ivan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 53 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Z listiv Ivana Pankevicha do Volodimira Doroshenka Kisilevskij K Ivan Pankevich Vinnipeg Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk v Kanadi 1958 32 s Mushinka M Bibliografiya prac doc d ra Ivana Pankevicha Nauk zb Muzeyu ukr kulturi v Svidniku Pryashiv 1969 T 4 Kn 1 Mushinka M Ivan Pankevich i Pryashivshina Duklya 1992 Ch 6 S 28 43 Mushinka M Ivan Pankevich spivzahisnik tovaristva Prosvita na Zakarpatskij Ukrayini Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 19 2010 C 577 582 Pankevich I Mij zhittyepis Naukovij zbirnik MUK T 4 Kn 1 S 35 36 Pankevich Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1289 1291 1000 ekz Pankevich Ivan Artemovich Ukrayinska mova Enciklopediya Izbornik Posilannya red Mikoli Mushinci 70 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pankevich Ivan Artemovich amp oldid 38033425