www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бош Євгенія Богданівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бош У Вікіпедії є статті про інших людей із прі

Бош Євгенія Богданівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бош.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майш.

Євге́нія Богда́нівна Бош (рос. Евге́ния Богда́новна Бош, уроджена Євге́нія Го́тлібівна Майш, 22 серпня (3 вересня) 1879, Аджігіолd, Херсонська губернія — 5 січня 1925(1925-01-05), Москва) — радянська партійна і державна діячка, агітаторка і пропагандистка німецького походження. Член РСДРП з 1901 року. Народний секретар внутрішніх справ Української Народної Республіки Рад (1917–1918). Активний борець за встановлення радянської влади в Україні в 1917–1921 роках. Теща Юрія Коцюбинського, друга дружина Юрія П'ятакова.

Євгенія Богданівна Бош
Євгенія Богданівна Бош
Євгенія Бош
1-й народний секретар внутрішніх справ УНРР
17 грудня 1917 — березень 1918
Попередник посаду утворено
Наступник Євген Неронович
Народилася 22 серпня (3 вересня) 1879[1]
Аджігіолd, Анчекрак-Іллінська волость, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Померла 5 січня 1925(1925-01-05) (45 років)
Москва, СРСР
Похована Новодівичий цвинтар
Відома як державна діячка, політична діячка
Країна  СРСР Російська імперія (до березня 1917)
Національність німці
Політична партія РСДРП(б)
У шлюбі з Петро Бош (перший шлюб), Юрій П'ятаков (другий шлюб)
Діти Ольга (1897 р. н., дружина Юрія Коцюбинського), Марія (1899 р. н., обидві від першого шлюбу)
Підпис
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Євгенія Бош

Народилася 22 серпня (3 вересня) 1879(18790903) року в селі Аджігіол Одеського повіту Херсонської губернії, тепер — Миколаївська область, Україна, у родині вюртембергського підданого німця-колоніста Готліба Майша, який, придбавши значні земельні угіддя на Херсонщині, став поміщиком, і бессарабської дворянки Марії Парфентівни Круссер.

Три роки відвідувала Вознесенську жіночу гімназію. У жовтні 1896 року в містечку Братське одружилася з власником невеликої каретної майстерні німцем Петром Бошем. У 1901 році вступила в Соціал-демократичну робітничу партію. У 1905–1907 роках займалась пропагандою ідей більшовизму на півдні України. З 1908 року перебувала в Києві. У 1911–1912 роках — секретар комітету РСДРП(б) у Києві. Навесні 1912 року заарештована, засуджена та заслана в Іркутську губернію. Під час тюремного ув'язнення захворіла на сухоти.

У 1914 році разом із Юрієм П'ятаковим утекла з місця заслання й емігрувала за кордон. Деякий час проживала в США та Швейцарії. Під час перебування в останній була співорганізатором «божийської групи» — її члени заперечували право народів Російської імперії на національне самовизначення.

Після Лютневої революції повернулася до Києва. З початку 1917 року входила до київського комітету РСДРП(б), Київської Ради робітничих депутатів. У квітні того року стала головою Південно-Західного окружного (обласного) комітету більшовицької партії. У грудні 1917 року на Першому Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові обрана до складу більшовицького уряду України — Народного Секретаріату. У ньому з грудня 1917 по березень 1918 року займала посаду секретаря внутрішніх справ та виконувала обов'язки голови уряду. Подала у відставку 4 березня 1918 року на знак протесту проти підписання Брестського мирного договору між РСФРР та Німеччиною й союзниками, після чого приєдналася до червоних військ, що з боями відступали з України під тиском німецько-австрійських військ та військ УНР.

У липні 1918 року як почесний гість перебувала на І з'їзді Комуністичної партії (більшовиків) України, пізніше керувала більшовицькими організаціями в Пензі та Астрахані, навесні 1919 року — член Ради оборони Литовсько-Білоруської СРР, а в липні 1919 року призначена членом Ради оборони Української СРР та надзвичайною уповноваженою Раднаркома УСРР із організації політичної боротьби в прифронтовій смузі більшовицького Південного фронту.

З листопада 1919 року перебувала на лікуванні та епізодично — на другорядних посадах в ЦК Всеросійської спілки працівників землі та лісу, Народному комісаріаті освіти, Комісії Центросоюзу та Наркомату продовольства із надання допомоги голодуючим, Народному комісаріаті робітничо-селянської інспекції. Писала спогади.

У 1923 році підтримала Ліву опозицію в РКП(б) — підписала «Заяву 46-ти».

Через загострення хронічної хвороби (сухоти, астма) і нестерпних страждань покінчила з собою (застрелилася) у січні 1925 року. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (3-тя ділянка).

Увічнення пам'яті Редагувати

Невдовзі після смерті — 10 травня 1925 року — у Києві на честь Євгенії Бош було названо новозбудований міст через Дніпро (зруйнований 19 вересня 1941 року).

На честь Євгенії Бош у Києві також були названі узвіз (з 1928 по 1940 рік) та вулиця (з 1966 по 1999 рік).

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Євгенії Бош Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.

Оцінки Редагувати

За спогадами націонал-комуніста Юрія Лапчинського, Євгенія Бош була віддана справі революції та партійного будівництва:

Головна, провідна роля на конференції від самого початку, безумовно, дісталася Є. Б. Бош. Вона здобула відразу великого авторитету серед усіх товаришів, – мабуть крім певної частини киян, – і так воно й зоставалося до самого кінця, поки в березні місяці вона не пішла з уряду та не поїхала на фронт. Вона імпонувала нам і своїми глибокими змістом та дуже гарної форми промовами, і залізною енергією, що яскраво контрастувала з цим знесиленим надмірною працею та хоробливим тілом, і простотою, що сполучилася за надзвичайною елегантністю насправді культурної, по европейському вихованої людини

Твори Редагувати

  • Национальное правительство и Советская власть на Украине. — М., 1919. — 55 с. (рос.)
  • Октябрьские дни в Киевской области // Пролетарская революция. — 1923. — № 11. — С. 52–67. (рос.)
  • Областной партийный комитет с.-д (б-ков) Юго-Западного края (1917 г.) // Пролетарская революция. — 1924. — № 5. — С. 128—149. (рос.)
  • Встречи и беседы с Владимиром Ильичем (1915—1918 гг.) // Пролетарская революция. — 1924. — № 3. — С. 155—173. (рос.)
  • Год борьбы. Борьба за власть на Украине с апреля 1917 г. до немецкой оккупации / Е. Б. Бош. — М.-Л. : Госиздат, 1925. — 272 с., ил. (рос.) [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Год борьбы / Е. Б. Бош; под науч. ред. П. Л. Варгатюка. — 2-е изд. — К. : Политиздат Украины, 1990. — 447 с. — ISBN 5-319-00505-9. — (Б-ка ист.-рев. мемуаров). (рос.)

Примітки Редагувати

  1. ↑ а б метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. ↑ Бош Евгения Богдановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Нині неіснуюче село приблизно в 22 км на схід від Очакова.
  4. Дата згідно з записом про народження та хрещення Євгенії Майш в метричній книзі за 1879 рік Успенської церкви села Аджігіол Одеського повіту Херсонської губернії (Державний архів Миколаївської області. Ф. 484. Оп. 1. Спр. 888. Арк. 13зв–14.).
  5. У низці джерел вказується помилкова дата та місце народження — 11 (23) серпня 1879 року в Очакові.
  6. Варгатюк, 1989, с. 95..
  7. Згідно з записом про шлюб у метричній книзі за 1896 рік Свято-Миколаївської церкви містечка Братське Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. У травні 1916 року шлюб був розторгнутий у зв'язку із засудженням Євгенії Бош і засланням на поселення в Сибір (Державний архів Миколаївської області. Ф. 484. Оп. 1. Спр. 256. Арк. 179зв–180.).
  8. ↑ Здоров Андрій. Євгенія Бош: парадокси національного нігілізму // Historians.in.ua. 25.08.2019. [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
  9. Узвіз (спуск) Євгенії Бош (колишній Миколаївський) рішенням Київської міськради від 19 березня 1940 р. був перейменований у Дніпровський, підстава рішення перейменування: «Євгенія Бош боролася проти партії Леніна-Сталіна».
  10. Підстава: «Народний секретар внутрішніх справ радянської УНР (грудень 1917 р. — квітень 1918 р.); у 1918 р. керувала збройними більшовицькими загонами в Україні.».
  11. Ґеорґ Лапчинський. З перших днів Всеукраїнської Радянської влади (спогади) // Літопис революції. – 1927. – №5 (26)–6 (27). – С. 57-58.[недоступне посилання]

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bosh U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Majsh Yevge niya Bogda nivna Bosh ros Evge niya Bogda novna Bosh urodzhena Yevge niya Go tlibivna Majsh 22 serpnya 3 veresnya 1879 Adzhigiold Hersonska guberniya 5 sichnya 1925 1925 01 05 Moskva radyanska partijna i derzhavna diyachka agitatorka i propagandistka nimeckogo pohodzhennya Chlen RSDRP z 1901 roku Narodnij sekretar vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rad 1917 1918 Aktivnij borec za vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini v 1917 1921 rokah Tesha Yuriya Kocyubinskogo druga druzhina Yuriya P yatakova Yevgeniya Bogdanivna BoshYevgeniya Bogdanivna BoshYevgeniya Bosh1 j narodnij sekretar vnutrishnih sprav UNRR17 grudnya 1917 berezen 1918Poperednik posadu utvorenoNastupnik Yevgen NeronovichNarodilasya 22 serpnya 3 veresnya 1879 1 Adzhigiold Anchekrak Illinska volost Odeskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomerla 5 sichnya 1925 1925 01 05 2 45 rokiv Moskva SRSR 2 Pohovana Novodivichij cvintarVidoma yak derzhavna diyachka politichna diyachkaKrayina SRSR Rosijska imperiya do bereznya 1917 Nacionalnist nimciPolitichna partiya RSDRP b U shlyubi z Petro Bosh pershij shlyub Yurij P yatakov drugij shlyub Diti Olga 1897 r n druzhina Yuriya Kocyubinskogo Mariya 1899 r n obidvi vid pershogo shlyubu PidpisRoboti u VikidzherelahMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Uvichnennya pam yati 3 Ocinki 4 Tvori 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaBiografiya Redaguvati nbsp Yevgeniya Bosh nbsp Zovnishni zobrazhennya nbsp Mogila Yevgeniyi Bosh na Novodivochomu kladovishi v Moskvi Narodilasya 22 serpnya 3 veresnya 1879 18790903 roku v seli Adzhigiol 3 4 5 Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi 6 teper Mikolayivska oblast Ukrayina u rodini vyurtembergskogo piddanogo nimcya kolonista Gotliba Majsha yakij pridbavshi znachni zemelni ugiddya na Hersonshini stav pomishikom i bessarabskoyi dvoryanki Mariyi Parfentivni Krusser Tri roki vidviduvala Voznesensku zhinochu gimnaziyu U zhovtni 1896 roku v mistechku Bratske odruzhilasya z vlasnikom nevelikoyi karetnoyi majsterni nimcem Petrom Boshem 7 U 1901 roci vstupila v Social demokratichnu robitnichu partiyu U 1905 1907 rokah zajmalas propagandoyu idej bilshovizmu na pivdni Ukrayini Z 1908 roku perebuvala v Kiyevi U 1911 1912 rokah sekretar komitetu RSDRP b u Kiyevi Navesni 1912 roku zaareshtovana zasudzhena ta zaslana v Irkutsku guberniyu Pid chas tyuremnogo uv yaznennya zahvorila na suhoti U 1914 roci razom iz Yuriyem P yatakovim utekla z miscya zaslannya j emigruvala za kordon Deyakij chas prozhivala v SShA ta Shvejcariyi Pid chas perebuvannya v ostannij bula spivorganizatorom bozhijskoyi grupi yiyi chleni zaperechuvali pravo narodiv Rosijskoyi imperiyi na nacionalne samoviznachennya Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi povernulasya do Kiyeva Z pochatku 1917 roku vhodila do kiyivskogo komitetu RSDRP b Kiyivskoyi Radi robitnichih deputativ U kvitni togo roku stala golovoyu Pivdenno Zahidnogo okruzhnogo oblasnogo komitetu bilshovickoyi partiyi U grudni 1917 roku na Pershomu Vseukrayinskomu z yizdi Rad u Harkovi obrana do skladu bilshovickogo uryadu Ukrayini Narodnogo Sekretariatu U nomu z grudnya 1917 po berezen 1918 roku zajmala posadu sekretarya vnutrishnih sprav ta vikonuvala obov yazki golovi uryadu Podala u vidstavku 4 bereznya 1918 roku na znak protestu proti pidpisannya Brestskogo mirnogo dogovoru mizh RSFRR ta Nimechchinoyu j soyuznikami pislya chogo priyednalasya do chervonih vijsk sho z boyami vidstupali z Ukrayini pid tiskom nimecko avstrijskih vijsk ta vijsk UNR 8 U lipni 1918 roku yak pochesnij gist perebuvala na I z yizdi Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini piznishe keruvala bilshovickimi organizaciyami v Penzi ta Astrahani navesni 1919 roku chlen Radi oboroni Litovsko Biloruskoyi SRR a v lipni 1919 roku priznachena chlenom Radi oboroni Ukrayinskoyi SRR ta nadzvichajnoyu upovnovazhenoyu Radnarkoma USRR iz organizaciyi politichnoyi borotbi v prifrontovij smuzi bilshovickogo Pivdennogo frontu Z listopada 1919 roku perebuvala na likuvanni ta epizodichno na drugoryadnih posadah v CK Vserosijskoyi spilki pracivnikiv zemli ta lisu Narodnomu komisariati osviti Komisiyi Centrosoyuzu ta Narkomatu prodovolstva iz nadannya dopomogi goloduyuchim Narodnomu komisariati robitnicho selyanskoyi inspekciyi Pisala spogadi U 1923 roci pidtrimala Livu opoziciyu v RKP b pidpisala Zayavu 46 ti Cherez zagostrennya hronichnoyi hvorobi suhoti astma i nesterpnih strazhdan pokinchila z soboyu zastrelilasya u sichni 1925 roku Pohovana v Moskvi na Novodivochomu kladovishi 3 tya dilyanka Uvichnennya pam yati RedaguvatiNevdovzi pislya smerti 10 travnya 1925 roku u Kiyevi na chest Yevgeniyi Bosh bulo nazvano novozbudovanij mist cherez Dnipro zrujnovanij 19 veresnya 1941 roku Na chest Yevgeniyi Bosh u Kiyevi takozh buli nazvani uzviz z 1928 po 1940 rik 8 9 ta vulicya z 1966 po 1999 rik 2015 roku pislya prijnyattya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki prizvishe Yevgeniyi Bosh Ukrayinskim institutom nacionalnoyi pam yati bulo vklyucheno do spisku osib chiya diyalnist pidpadaye pid diyu zakoniv pro dekomunizaciyu 10 Ocinki RedaguvatiZa spogadami nacional komunista Yuriya Lapchinskogo Yevgeniya Bosh bula viddana spravi revolyuciyi ta partijnogo budivnictva 11 nbsp Golovna providna rolya na konferenciyi vid samogo pochatku bezumovno distalasya Ye B Bosh Vona zdobula vidrazu velikogo avtoritetu sered usih tovarishiv mabut krim pevnoyi chastini kiyan i tak vono j zostavalosya do samogo kincya poki v berezni misyaci vona ne pishla z uryadu ta ne poyihala na front Vona imponuvala nam i svoyimi glibokimi zmistom ta duzhe garnoyi formi promovami i zaliznoyu energiyeyu sho yaskravo kontrastuvala z cim znesilenim nadmirnoyu praceyu ta horoblivim tilom i prostotoyu sho spoluchilasya za nadzvichajnoyu elegantnistyu naspravdi kulturnoyi po evropejskomu vihovanoyi lyudini nbsp Tvori RedaguvatiNacionalnoe pravitelstvo i Sovetskaya vlast na Ukraine M 1919 55 s ros Oktyabrskie dni v Kievskoj oblasti Proletarskaya revolyuciya 1923 11 S 52 67 ros Oblastnoj partijnyj komitet s d b kov Yugo Zapadnogo kraya 1917 g Proletarskaya revolyuciya 1924 5 S 128 149 ros Vstrechi i besedy s Vladimirom Ilichem 1915 1918 gg Proletarskaya revolyuciya 1924 3 S 155 173 ros God borby Borba za vlast na Ukraine s aprelya 1917 g do nemeckoj okkupacii E B Bosh M L Gosizdat 1925 272 s il ros Arhivovano 9 veresnya 2016 u Wayback Machine God borby E B Bosh pod nauch red P L Vargatyuka 2 e izd K Politizdat Ukrainy 1990 447 s ISBN 5 319 00505 9 B ka ist rev memuarov ros Primitki Redaguvati a b metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 a b Bosh Evgeniya Bogdanovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Nini neisnuyuche selo priblizno v 22 km na shid vid Ochakova Data zgidno z zapisom pro narodzhennya ta hreshennya Yevgeniyi Majsh v metrichnij knizi za 1879 rik Uspenskoyi cerkvi sela Adzhigiol Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Derzhavnij arhiv Mikolayivskoyi oblasti F 484 Op 1 Spr 888 Ark 13zv 14 U nizci dzherel vkazuyetsya pomilkova data ta misce narodzhennya 11 23 serpnya 1879 roku v Ochakovi Vargatyuk 1989 s 95 Zgidno z zapisom pro shlyub u metrichnij knizi za 1896 rik Svyato Mikolayivskoyi cerkvi mistechka Bratske Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi U travni 1916 roku shlyub buv roztorgnutij u zv yazku iz zasudzhennyam Yevgeniyi Bosh i zaslannyam na poselennya v Sibir Derzhavnij arhiv Mikolayivskoyi oblasti F 484 Op 1 Spr 256 Ark 179zv 180 a b Zdorov Andrij Yevgeniya Bosh paradoksi nacionalnogo nigilizmu Historians in ua 25 08 2019 Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Uzviz spusk Yevgeniyi Bosh kolishnij Mikolayivskij rishennyam Kiyivskoyi miskradi vid 19 bereznya 1940 r buv perejmenovanij u Dniprovskij pidstava rishennya perejmenuvannya Yevgeniya Bosh borolasya proti partiyi Lenina Stalina Pidstava Narodnij sekretar vnutrishnih sprav radyanskoyi UNR gruden 1917 r kviten 1918 r u 1918 r keruvala zbrojnimi bilshovickimi zagonami v Ukrayini Georg Lapchinskij Z pershih dniv Vseukrayinskoyi Radyanskoyi vladi spogadi Litopis revolyuciyi 1927 5 26 6 27 S 57 58 nedostupne posilannya Posilannya RedaguvatiAndrij Zdorov Yevgeniya Bosh paradoksi nacionalnogo nigilizmu Historians 2019 25 serpnya Perekladi statti anglijskoyu francuzkoyu ta greckoyu movami Skachko Vladimir Put Bosh Kievskij Telegraf 2012 ros Arhivovano 9 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiAussem V Evgeniya Bosh nekrolog Letopis revolyucii 1925 2 S I VII Vargatyuk P L Geroyichne i tragichne v doli Ye B Bosh Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1989 8 341 serpen S 94 104 Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini Ch III 1917 2003 rr Pidruchnik dlya istorichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv H HNU im V N Karazina 2004 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi komandarma 1917 1920 Dokumentalno hudozhnye vidannya uporyad M Kovalchuk K Tempora 2007 608 s Preobrazhenskij E Evgeniya Bogdanovna Bosh nekrolog Proletarskaya revolyuciya 1925 2 S 5 16 ros Ti sho odijshli Proletarska pravda 1927 255 1868 6 listopada S 10 Arhivovano 15 lipnya 2016 u Wayback Machine Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 415 s ISBN 966 03 2921 0 ros Arhivovano 6 lipnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bosh Yevgeniya Bogdanivna amp oldid 40169165