www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеукраїнський з їзд рад Харків У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Всеукраїнський з їзд рад Всеукраїнс

Всеукраїнський з'їзд рад (Харків)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Всеукраїнський з'їзд рад.

Всеукраїнський з'їзд робітничих і солдатських за участю селянських депутатів, в радянській історіографії також Перший всеукраї́нський з'ї́зд ра́д — відбувся 11 (24) грудня — 12 (25) грудня 1917 року за ініціативи більшовиків у Харкові, що був захоплений ними на початку радянсько-української війни. Проходив як альтернатива Всеукраїнському з'їздові рад у Києві 4 (17) грудня — 6 (19) грудня 1917 року, де більшовики зазнали політичної поразки. У роботі з'їзду взяло участь 206 делегатів, обрані лише 95 радами з 300, що діяли в Україні. Представників українського селянства практично не було. З'їзд закінчився проголошенням Української Народної Республіки Рад зі столицею в Харкові.

Прапор Радянської Української Народної Республіки.

Опис Редагувати

8 (21) грудня 1917 року більшовицькі червоногвардійські війська, надіслані Радою народних комісарів Росії, під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка, вступили до українського Харкова. Почалася українсько-радянська війна. 9 (22) грудня більшовики роззброїли українізовані частини, заарештували керівників Харківської ради і гарнізону, й захопили місто. Того ж дня відбулося об'єднане засідання комітетів більшовицької партії — Харківського міського, Харківського губернського і Донецько-Криворізького. На ньому вирішили провести у Харкові Всеукраїнський з'їзд рад у складі делегатів ІІІ з'їзду рад Донкривбасу і членів більшовицької фракції київського з'їзду, що прибули до Харкова.

9 (22) грудня 1917 року почав роботу ІІІ з'їзд рад Донецького та Криворізького басейнів. Однак із 140 рад прибули 78 делегатів від 46. Присутні делегати були переважно учасниками обласної більшовицької конференції Донкривбасу, тобто були представниками більшовицьких фракцій рад, а не власне рад. Незважаючи на нелегітимність з'їзду, його було визнано правочинним під тиском більшовиків. До цих 78 делегатів приєдналися 123 делегати, які прибули з Києва і представляли 49 рад. Разом вони проголосили себе Всеукраїнським з'їздом робітничих і солдатських за участю селянських депутатів — начебто повноважним першим з'їздом рад України. Цей з'їзд у радянській історіографії отримав назву Першого Всеукраїнського з'їзду рад, фальшиво заперечуючи першість київського з'їзду.

З'їзд розпочав роботу 11 (24) грудня 1917 року в будинку Дворянських зборів. Абсолютну більшість делегатів складали більшовики. Також були присутні ліві українські есдеки, російські меншовики та есери. Представників селянства, що становило дві третини населення України, практично не було. Делегати проголосили себе «з'їздом рад робітничих і солдатських депутатів за участі частини селянських депутатів».

На з'їзді розглядалися питання про самовизначення України та Донецького і Криворізького басейнів, про організацію влади в Україні, вибори Центрального Виконавчого Комітету рад України, поточний момент.

Найважливішою резолюцією з’їзду була більшовицька резолюція «Про владу в Україні», прийнята 12(25) грудня 1917 більшістю в 110 голосів (13 меншовиків та правих есерів відмовилися брати участь у голосуванні). Доповідь із цього питання робив Георгій Лапчинський, голова Кременчуцької Ради робітничих і солдатських депутатів. Вона проголошувала владу рад єдиною формою влади, що забезпечує волевиявлення широких народних мас. Судячи за змістом, резолюція була складена ним же та лідером більшовиків України Євгенією Бош.. Запропонував резолюцію більшовик Федір Сергєєв:

Таким чином, влада Української Центральної Ради визнавалася нелегітимною.

З'їзд також обрав Центральний виконавчий комітет рад України як керівний орган радянської України. Він складався з 41 особи: 35 більшовиків, 4 лівих есера, 1 лівий український есдек і 1 меншовик-інтернаціоналіст. 20 місць комітету залишили вакантними. Їх мали надати делегатам рад селянських депутатів, яких мусили обрати на майбутньому Всеукраїнському з'їзді рад селянських депутатів.

З'їзд мусив негайно поширити на територію радянської України дію декретів і розпоряджень Ради народних комісарів Росії: про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про демократизацію армії. Центральний виконавчий комітет рад України повинен був оголосити недійсними всі розпорядження Центральної Ради та Генерального секретаріату. Свої дії радянська Україна мусила узгоджувати з російським центральним урядом.

З'їзд також зобов'язав Центральний виконавчий комітет скликати другий Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. У постанові «Про самовизначення України» з'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки.

13 (26) грудня 1917 року, після закінчення з'їзду, відбулося перше засідання Центрального виконавчого комітету. На ньому обрали президію і комісії. Головою комітету став лівий есдек Юхим Медведєв. Тоді ж була відправлена телеграма Раді народних комісарів про прийняття на себе всієї повноти влади в Україні. На цьому ж засіданні було створено перший радянський уряд України, який за постановою ЦВК від 14 (27) грудня 1917 року став називатися Народним секретаріатом.

13 (26) грудня — 17 (30) грудня року Центральний виконавчий комітет виконав рішення з'їзду. Було прийнято російські декрети про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про поліпшення прав міських самоуправлінь, про права народів, про демократизацію армії, а також скасовано запроваджену Центральною Радою заборону вивезення хліба до Росії.

17 (30) грудня року Центральний виконавчий комітет схвалив маніфест до всіх робітників, селян і солдатів України, який сповіщав про проголошення Всеукраїнським з'їздом рад радянської влади в Україні.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2012. 
  2. . КПУ. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vseukrayinskij z yizd rad Vseukrayinskij z yizd robitnichih i soldatskih za uchastyu selyanskih deputativ v radyanskij istoriografiyi takozh Pershij vseukrayi nskij z yi zd ra d vidbuvsya 11 24 grudnya 12 25 grudnya 1917 roku za iniciativi bilshovikiv u Harkovi sho buv zahoplenij nimi na pochatku radyansko ukrayinskoyi vijni Prohodiv yak alternativa Vseukrayinskomu z yizdovi rad u Kiyevi 4 17 grudnya 6 19 grudnya 1917 roku de bilshoviki zaznali politichnoyi porazki U roboti z yizdu vzyalo uchast 206 delegativ obrani lishe 95 radami z 300 sho diyali v Ukrayini Predstavnikiv ukrayinskogo selyanstva praktichno ne bulo Z yizd zakinchivsya progoloshennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rad zi stoliceyu v Harkovi Prapor Radyanskoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Zmist 1 Opis 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaOpis Redaguvati8 21 grudnya 1917 roku bilshovicki chervonogvardijski vijska nadislani Radoyu narodnih komisariv Rosiyi pid komanduvannyam Volodimira Antonova Ovsiyenka vstupili do ukrayinskogo Harkova 1 Pochalasya ukrayinsko radyanska vijna 9 22 grudnya bilshoviki rozzbroyili ukrayinizovani chastini zaareshtuvali kerivnikiv Harkivskoyi radi i garnizonu j zahopili misto 1 Togo zh dnya vidbulosya ob yednane zasidannya komitetiv bilshovickoyi partiyi Harkivskogo miskogo Harkivskogo gubernskogo i Donecko Krivorizkogo Na nomu virishili provesti u Harkovi Vseukrayinskij z yizd rad u skladi delegativ III z yizdu rad Donkrivbasu i chleniv bilshovickoyi frakciyi kiyivskogo z yizdu sho pribuli do Harkova 9 22 grudnya 1917 roku pochav robotu III z yizd rad Doneckogo ta Krivorizkogo basejniv Odnak iz 140 rad pribuli 78 delegativ vid 46 1 Prisutni delegati buli perevazhno uchasnikami oblasnoyi bilshovickoyi konferenciyi Donkrivbasu tobto buli predstavnikami bilshovickih frakcij rad a ne vlasne rad 1 Nezvazhayuchi na nelegitimnist z yizdu jogo bulo viznano pravochinnim pid tiskom bilshovikiv 1 Do cih 78 delegativ priyednalisya 123 delegati yaki pribuli z Kiyeva i predstavlyali 49 rad Razom voni progolosili sebe Vseukrayinskim z yizdom robitnichih i soldatskih za uchastyu selyanskih deputativ nachebto povnovazhnim pershim z yizdom rad Ukrayini Cej z yizd u radyanskij istoriografiyi otrimav nazvu Pershogo Vseukrayinskogo z yizdu rad 1 falshivo zaperechuyuchi pershist kiyivskogo z yizdu Z yizd rozpochav robotu 11 24 grudnya 1917 roku v budinku Dvoryanskih zboriv Absolyutnu bilshist delegativ skladali bilshoviki Takozh buli prisutni livi ukrayinski esdeki rosijski menshoviki ta eseri Predstavnikiv selyanstva sho stanovilo dvi tretini naselennya Ukrayini praktichno ne bulo Delegati progolosili sebe z yizdom rad robitnichih i soldatskih deputativ za uchasti chastini selyanskih deputativ 1 Na z yizdi rozglyadalisya pitannya pro samoviznachennya Ukrayini ta Doneckogo i Krivorizkogo basejniv pro organizaciyu vladi v Ukrayini vibori Centralnogo Vikonavchogo Komitetu rad Ukrayini potochnij moment Najvazhlivishoyu rezolyuciyeyu z yizdu bula bilshovicka rezolyuciya Pro vladu v Ukrayini prijnyata 12 25 grudnya 1917 bilshistyu v 110 golosiv 13 menshovikiv ta pravih eseriv vidmovilisya brati uchast u golosuvanni Dopovid iz cogo pitannya robiv Georgij Lapchinskij golova Kremenchuckoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ Vona progoloshuvala vladu rad yedinoyu formoyu vladi sho zabezpechuye voleviyavlennya shirokih narodnih mas 1 Sudyachi za zmistom rezolyuciya bula skladena nim zhe ta liderom bilshovikiv Ukrayini Yevgeniyeyu Bosh 2 Zaproponuvav rezolyuciyu bilshovik Fedir Sergyeyev Vseukrayinskij z yizd robitnichih i soldatskih za uchastyu selyanskih deputativ postanovlyaye vlada na teritoriyi Ukrayinskoyi respubliki vidnini nalezhit viklyuchno Radam robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ na miscyah povitovim miskim gubernskim ta oblasnim Radam a v centri Vseukrayinskomu z yizdovi Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ jogo Centralnomu Vikonavchomu Komitetovi j tim organam yaki vin utvorit Ukrayina ogoloshuyetsya respublikoyu Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ Takim chinom vlada Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi viznavalasya nelegitimnoyu Z yizd takozh obrav Centralnij vikonavchij komitet rad Ukrayini yak kerivnij organ radyanskoyi Ukrayini Vin skladavsya z 41 osobi 35 bilshovikiv 4 livih esera 1 livij ukrayinskij esdek i 1 menshovik internacionalist 20 misc komitetu zalishili vakantnimi Yih mali nadati delegatam rad selyanskih deputativ yakih musili obrati na majbutnomu Vseukrayinskomu z yizdi rad selyanskih deputativ 1 Z yizd musiv negajno poshiriti na teritoriyu radyanskoyi Ukrayini diyu dekretiv i rozporyadzhen Radi narodnih komisariv Rosiyi pro zemlyu pro robitnichij kontrol nad virobnictvom pro demokratizaciyu armiyi Centralnij vikonavchij komitet rad Ukrayini povinen buv ogolositi nedijsnimi vsi rozporyadzhennya Centralnoyi Radi ta Generalnogo sekretariatu Svoyi diyi radyanska Ukrayina musila uzgodzhuvati z rosijskim centralnim uryadom 1 Z yizd takozh zobov yazav Centralnij vikonavchij komitet sklikati drugij Vseukrayinskij z yizd rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ U postanovi Pro samoviznachennya Ukrayini z yizd viznav Ukrayinsku respubliku federativnoyu chastinoyu Rosijskoyi respubliki 1 13 26 grudnya 1917 roku pislya zakinchennya z yizdu vidbulosya pershe zasidannya Centralnogo vikonavchogo komitetu Na nomu obrali prezidiyu i komisiyi Golovoyu komitetu stav livij esdek Yuhim Medvedyev Todi zh bula vidpravlena telegrama Radi narodnih komisariv pro prijnyattya na sebe vsiyeyi povnoti vladi v Ukrayini Na comu zh zasidanni bulo stvoreno pershij radyanskij uryad Ukrayini yakij za postanovoyu CVK vid 14 27 grudnya 1917 roku stav nazivatisya Narodnim sekretariatom 13 26 grudnya 17 30 grudnya roku Centralnij vikonavchij komitet vikonav rishennya z yizdu Bulo prijnyato rosijski dekreti pro zemlyu pro robitnichij kontrol nad virobnictvom pro polipshennya prav miskih samoupravlin pro prava narodiv pro demokratizaciyu armiyi a takozh skasovano zaprovadzhenu Centralnoyu Radoyu zaboronu vivezennya hliba do Rosiyi 17 30 grudnya roku Centralnij vikonavchij komitet shvaliv manifest do vsih robitnikiv selyan i soldativ Ukrayini yakij spovishav pro progoloshennya Vseukrayinskim z yizdom rad radyanskoyi vladi v Ukrayini Div takozh RedaguvatiChetvertij Vseukrayinskij z yizd radPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m Z yizd rad u Harkovi Utvorennya radyanskoyi UNR Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini ch III 1917 2003 rr Pidruchnik dlya istorichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv Harkiv HNU im V N Karazina 2004 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2012 25 grudnya 1917 roku Pershij Vseukrayinskij z yizd Rad v Harkovi progolosiv Ukrayinu Respublikoyu Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ Yak ce bulo KPU Arhiv originalu za 12 sichnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2018 Dzherela ta literatura RedaguvatiSoldatenko V F Pershij vseukrayinskij z yizd rad 1917 Arhivovano 11 sichnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 169 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 ukr Z yizd rad u Harkovi Utvorennya radyanskoyi UNR Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini ch III 1917 2003 rr Pidruchnik dlya istorichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv Harkiv HNU im V N Karazina 2004 ukr Babij B M Miscevi organi derzhavnoyi vladi Ukrayinskoyi RSR v 1917 1920 rr K 1956 Posilannya RedaguvatiPershij Vseukrayinskij z yizd rad Arhivovano 20 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 ukr Pershij vseukrayinskij z yizd Rad Arhivovano 4 lipnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vseukrayinskij z 27yizd rad Harkiv amp oldid 40505046