www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абхазьке царство У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Абхазія значення груз აფხაზთა სამეფო 786 1008 Прап

Абхазьке царство

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абхазія (значення).
Абхазьке царство
груз. აფხაზთა სამეფო
↓ 786 – 1008 →

Прапор


Столиця 786—806 Анакопія; 806—1008 Кутаїсі
Мова(и) грецька, грузинська
Форма правління монархія
Попередник		 Наступник
Князівство Іберія
Абазгія
Лазіка (царство)
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Абхазьке царство

Абха́зьке ца́рство (груз. აფხაზთა სამეფო) — ранньофеодальна держава, що існувала з 786 по 1008 роки на Південному Кавказі на території сучасної Абхазії. На початку X століття включала всю сучасну Західну Грузію і частину Східної Грузії, в середині X століття — також частину Кахетії та північ Тао-Кларджеті. Столиця — Кутатісі (Кутаїсі), до 806 — Анакопія. Словосполучення Абхазьке царство характерне тільки для ранніх грузинських джерел, оскільки Візантія вважала Абазгію — Абхазію своїм васальним князівством до X століття.

Найменування «цар абхазів» входило в титулатуру грузинських царів до кінця XII століття.

Передумови виникнення Абхазького царства ред.

Від початку нашої ери на території сучасної Абхазії існувало державно-політичне утворення абхазького племені абазгів — Абазгія, — залежне спочатку від Римської, а згодом — від Візантійської імперії.

Феодалізація у абхазів, головним чином вільних, проходила повільно. Зберіглося общинне землеволодіння та землекористування. Суспільний лад полонин Абхазії був ще більш архаїчним. Княжа влада спиралася, головним чином, на воїнів-дружинників і на церкву. Абазгія, на відміну від Лазики і Апсілії, майже не постраждала від арабського нашестя, що сприяло подальшому прогресу її господарсько-економічного і культурного розвитку. Однією з найважливіших складових її господартсва було відгінне скотарство за наявності розвинутого землеробства. В той же період така сама форма скотарства набула широкого поширення в Візантії. Це дає підставу вважати, що поряд з іншими рисами (кріпосне і храмове будівництво, озброєння, прикраси, почасти кераміка та ін.) та сам уклад абхазького села в момент його вступу в ранньофеодальну стадію розвитку мав уже багато спільного з сусідньою Візантією. За фортифікаційним мистецтвом і церковною архітектурою Абазгія також мало чим відрізнялася від самої Візантії.

Посиленню Абазгії об'єктивно сприяло і традиційне прагнення Візантії убезпечити свій північно-східний кордон: вона використовувала Абазгію як щит від арабських навал і сприяла у VII—VIII століттях включенню в її межі спочатку Апсілії, Місімінії, приморської Лазики, а пізніше і всієї Колхиди. Наприкінці VIII століття увага до регіону з боку адміністрації Візантії значно послабшала, натомість посилився відповідний вплив Хозарського каганату, родичем царя якого був Леон II. Саме хозари були вирішальною силою, яка протиставила Леона II візантійцям, і за цих умов проголошення незалежності Абхазького царства відбулося без будь-яких ускладнень.

Однак невірно вважати, що умови, що виникли наприкінці VIII століття, сприяли повному визволення Абхазії від візантійського впливу. На відміну від Візантії, де, як і в Абхазії, панівною ідеологією було християнство, Хозарія була юдейською країною з сильними язичницькими пережитками. На сході Абхазії протистояли сильні мусульманські державні утворення Східного Закавказзя. Певне значення мали також спільні з Візантійською імперією сухопутні і морські кордони. Збереження переважної економічної, політичної і культурної орієнтації на Візантію простежується протягом усієї двохсотлітньої історії Абхазького царства.

Політична історія ред.

786 року абазгійський князь Леон ІІ, увійшовши в союз із Хозарським каганатом, проголосив незалежність Абхазії і прийняв титул царя. Заснована Леоном ІІ держава протягом його правління формально вважалася васалом Хазарського каганату. Леон ІІ розширив свої володіння та переніс столицю до міста Кутаїсі. Наприкінці його правління держава охоплювала значну частину території Грузії (Абхазія, Сванеті, Арагветі, Лечкумі (Таквері) і землі навколо Кутаїсі). Експансія Абхазького царства на схід у VIII—X століттях не тільки консервувала суцільний абхазький (абазго-апсілійський) етнічний елемент по всій території між Гагрою і Інгурі, а й сприяла поширенню цього елемента в інших районах Колхіди, Картлі і Месхетії. Згодом це об'єктивно привело до приєднання цих територій. Так був створений щит проти арабських навал.

Наступники Леона ІІ намагалися закріпити владу та вплив у регіоні у боротьбі з Аббасидським халіфатом та Тифліським еміратом. У 820—821 роках вони підтримували невдале повстання Фоми Слов'янина у Візантії. Під час правління царя Георгія І (861—868) до Абхазького царства було приєднано частину Картлі, завдяки чому кордони Абхазького царства наблизилися до контрольованого арабськими намісниками Тбілісі.

Після смерті бездітного Георгія I влада в його царстві на 20 років була узурпована представниками роду Шавліані, в той час як законний спадкоємець абхазького престолу син Деметрія II, Баграт, переховувався в Константинополі. Приблизно 879 року Абхазьке царство тимчасово поступається Картлі вірменському царю Ашоту, а 887 року Баграт, отримавши допомогу візантійського імператора, вбиває узурпатора і, пройшовши маршем до Кутаїсі, без опору опановує батьківським престолом (888—893).

Суперництво за Картлі між Абхазьким і Вірменським царством було продовжено за сина Баграта, Костянтина III (893—922). Він зміцнив свої позиції не тільки в Картлі, але й у Кахеті. У першій половині X століття васалами Абхазького царства стали князівства Кахеті та Гереті на Сході Грузії. За часів Георгія II (922—957) та Леона ІІІ (957—967) влада абхазьких царів поширилася до північної частини Тао-Кларджеті та міста Самшвілде у Нижній Картлі.

Послаблення Абхазького царства за Деметрія (967—975) внаслідок феодальних усобиць призвело до того, що першість у боротьбі за об'єднання Грузії перейшла до Тао-Кларджеті. 978 правлячу династію Анчабадзе було зміщено з престолу. Царем Абхазького царства став Баграт із династії Багратіоні. Підставою для захоплення влади стало споріднення династій Багратіоні і Анчабадзе — Баграт був онуком абхазького царя Георгія ІІ. 1008 року, після смерті батька, царя Картлі Гургена, Баграт успадкував владу. Наслідком цього стало об’єднання Абхазького та Картлійського царств у Грузинське царство і ліквідація Абхазького царства.

Міжнародне положення ред.

Міжнародне положення Абхазького царства в першій половині X століття можна спостерігати з дипломатичних документів («келевсів») періоду правління Костянтина Багрянородного. Так, абхазького царя Георгія II називають «блискучим ексусіастом», що свідчить про незалежність правителя Абхазії, так само йдеться про його «царську гідність» і фактичне прохання зберегти з візантійцями «дух союзництва і чистоту дружби». Правителі Абхазії, як і Аланії, отримували від візантійського імператора «золоту буллу», печатку вагою в два соліди, а правителі Хазарії і Вірменії — в три. Для порівняння: правителі Київської Русі і Грузії іменувалися просто архонтами без всяких епітетів, тобто вони були рангом нижче, але отримували булли вагою в два соліди.

Господарство ред.

Основною рисою «гірського феодалізму» в період Абхазького царства було відгінне скотарство. Переважала дрібна рогата худоба — кози та вівці. Землеробство більше було плужним. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, сочевицю. Традиційним промислом залишався збір меду. Господарство в основному було хутірське, як і в давніші часи.

Важливе значення мало ремісниче виробництво (гончарне — за допомогою ножного кола, металообробка — отримання заліза давнім сиродутним способом, ткацтво). Ковалі-ремісники (сокирники, ножарі, зброярі, інструментальники і ін.) вміли локально насталювати залізні вироби, а потім традиційно гартувати в різних гартівних середовищах. Продовжували функціонувати перевальні шляхи від приморських портів (Себастополіс (Діоскурія), Анакопія, Пітиунт (Пицунда) та ін.), звідки йшли купецькі каравани на Північний Кавказ. Населення вело активну торгівлю з іншими грузинськими державами, Близьким Сходом та Середземномор'ям.

Населення ред.

Етнічний склад Абхазького царства був неоднорідним. У його формуванні, крім абхазів, брали участь мегрели і свани, почасти зиги і алани, а також картвели, які в значній кількості переселялися в східні і південні області Колхиди з Картлі, яку араби піддавали систематичному спустошенню. У приморських містах, особливо в середовищі торгового люду, було багато греків, вірмен, євреїв. Експансія абхазької адміністративної структури на схід у VIII—Х століттях, безумовно, не тільки консервувала суцільний абхазький (абазго-апсілійскій) етнічний елемент по всій території між сучасними Гагрою і Інгурі, а й сприяла значному поширенню цього елемента в інших (центральних, східних і південних ) районах Колхиди, а також в Картлі і Месхеті.

В соціально-політичному плані абхазька знать в цей період почала тісно консолідуватися з грузинською, але обидві групи в цілому продовжували зберігати свої етнічні риси.

Церковна архітектура ред.

У період Абхазького царства основним типом церковного будівництва стали хрестово-купольні храми з трьома нефами, що з'явилися ще у VII столітті (Алахадзи, Піцунда, Бзибь, Лихни, Псирдзха та ін.). Вони, з одного боку, тісно пов'язані з церквами Трапезунта, а з іншого — Західної Аланії (Архиз, Шоана та ін.). А Леон III додав до цієї групи храмів п’ятинефний Моквскій собор, який за планом нагадує Софію Київську та інші подібні давньоруські храми. Як свідчать літописи, в оформленні Софії Київської брали участь «обези», тобто майстри з Абхазії.

В період Абхазького царства виділяється «абхазько-аланська школа» східновізантійского церковного будівництва. Подібних церковних будівель , навіть в районі Кутаїсі, в інших місцях Абхазького царства не було.

Мова ред.

До X століття основною мовою ділових документів, церковних актів та офіційного богослужіння залишалася грецька мова. Грузинські написи на території Абхазького царства відомі з кінця X століття.

Царі Абхазії ред.

Р. Груссе та К. Л. Туманов запропонували декілька хронологій правління абхазьких царів, зокрема IX століття. Нижченаведений список складено на підставі роботи Кристіана Сеттипані з урахуванням останніх розробок.

Династія Анчабадзе
786—828 Леон II
828—855 Феодосій II
855—864 Деметрій II
864—871 Георгій I
Династія Шавліані
871—873 Іоанн (узурпатор)
873—882 Адарнасе (узурпатор)
Династія Анчабадзе
882—894 Баграт I
894—923 Костянтин III
923—957 Георгій II
923—930 Баграт II (співправитель)
957—967 Леон III
967—975 Деметрій III 
975—978 Феодосій III Сліпий
Династія Багратіоні
978—1008 Баграт III

Примітки ред.

  1. Toumanoff Cyrille (1990). Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle : Tables généalogiques et chronologiques (франц.) . Rome.
  2. Settipani Christian (2006). Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle (франц.) . Paris: de Boccard.

Джерела ред.

  1. (англ.) Alexei Zverev, Ethnic Conflicts in the Caucasus 1988–1994 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], in B. Coppieters (ed.), Contested Borders in the Caucasus, Brussels: VUBPress, 1996
  2. Graham Smith, Edward A Allworth, Vivien A Law, Annette Bohr, Andrew Wilson, Nation-Building in the Post-Soviet Borderlands: The Politics of National Identities, Cambridge University Press (September 10, 1998), ISBN 0-521-59968-7
  3. Encyclopaedia of Islam[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. (англ.)
  5. (рос.) Вахушти Багратиони. История царства грузинского. Жизнь Эгриси, Абхазети или Имерети. Ч.1 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. S. H. Rapp, Studies In Medieval Georgian Historiography: Early Texts And Eurasian Contexts, Peeters Bvba (September 25, 2003) ISBN 90-429-1318-5
  7. (англ.) Conflicting Narratives in Abkhazia and Georgia. Different Visions of the Same History and the Quest for Objectivity [ 12 серпня 2007 у Wayback Machine.], an article by Levan Gigineishvili, 2003
  8. (англ.) The Role of Historiography in the Abkhazo-Georgian Conflict [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], an article by Seiichi Kitagawa, 1996
  9. (англ.) History of Abkhazia. Medieval Abkhazia: 620–1221 [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] by Andrew Andersen
  10. Georgiy I Mirsky, G I Mirskii, On Ruins of Empire: Ethnicity and Nationalism in the Former Soviet Union (Contributions in Political Science), Greenwood Press (January 30, 1997) ISBN 0-313-30044-5
  11. Сюні Рональд Григор, The Making of the Georgian Nation: 2nd edition (December 1994), Indiana University Press, ISBN 0-253-20915-3, page 45
  12. Robert W. Thomson (translator), Rewriting Caucasian History: The Medieval Armenian Adaptation of the Georgian Chronicles: The Original Georgian Texts and Armenian Adaptation (Oxford Oriental Monographs), Oxford University Press, USA (June 27, 1996), ISBN 0-19-826373-2
  13. Toumanoff C., Chronology of the Kings of Abasgia and other Problems // Le Museon, 69 (1956), S. 73-90.

Посилання ред.

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2008)


Це незавершена стаття з історії Грузії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Абхазію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abhaziya znachennya Abhazke carstvo gruz აფხაზთა სამეფო 786 1008 PraporStolicya 786 806 Anakopiya 806 1008 KutayisiMova i grecka gruzinskaForma pravlinnya monarhiyaPoperednik NastupnikKnyazivstvo IberiyaAbazgiyaLazika carstvo Gruzinske carstvoVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Abhazke carstvoAbha zke ca rstvo gruz აფხაზთა სამეფო rannofeodalna derzhava sho isnuvala z 786 po 1008 roki na Pivdennomu Kavkazi na teritoriyi suchasnoyi Abhaziyi Na pochatku X stolittya vklyuchala vsyu suchasnu Zahidnu Gruziyu i chastinu Shidnoyi Gruziyi v seredini X stolittya takozh chastinu Kahetiyi ta pivnich Tao Klardzheti Stolicya Kutatisi Kutayisi do 806 Anakopiya Slovospoluchennya Abhazke carstvo harakterne tilki dlya rannih gruzinskih dzherel oskilki Vizantiya vvazhala Abazgiyu Abhaziyu svoyim vasalnim knyazivstvom do X stolittya Najmenuvannya car abhaziv vhodilo v titulaturu gruzinskih cariv do kincya XII stolittya Zmist 1 Peredumovi viniknennya Abhazkogo carstva 2 Politichna istoriya 3 Mizhnarodne polozhennya 4 Gospodarstvo 5 Naselennya 6 Cerkovna arhitektura 7 Mova 8 Cari Abhaziyi 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaPeredumovi viniknennya Abhazkogo carstva red Vid pochatku nashoyi eri na teritoriyi suchasnoyi Abhaziyi isnuvalo derzhavno politichne utvorennya abhazkogo plemeni abazgiv Abazgiya zalezhne spochatku vid Rimskoyi a zgodom vid Vizantijskoyi imperiyi Feodalizaciya u abhaziv golovnim chinom vilnih prohodila povilno Zberiglosya obshinne zemlevolodinnya ta zemlekoristuvannya Suspilnij lad polonin Abhaziyi buv she bilsh arhayichnim Knyazha vlada spiralasya golovnim chinom na voyiniv druzhinnikiv i na cerkvu Abazgiya na vidminu vid Laziki i Apsiliyi majzhe ne postrazhdala vid arabskogo nashestya sho spriyalo podalshomu progresu yiyi gospodarsko ekonomichnogo i kulturnogo rozvitku Odniyeyu z najvazhlivishih skladovih yiyi gospodartsva bulo vidginne skotarstvo za nayavnosti rozvinutogo zemlerobstva V toj zhe period taka sama forma skotarstva nabula shirokogo poshirennya v Vizantiyi Ce daye pidstavu vvazhati sho poryad z inshimi risami kriposne i hramove budivnictvo ozbroyennya prikrasi pochasti keramika ta in ta sam uklad abhazkogo sela v moment jogo vstupu v rannofeodalnu stadiyu rozvitku mav uzhe bagato spilnogo z susidnoyu Vizantiyeyu Za fortifikacijnim mistectvom i cerkovnoyu arhitekturoyu Abazgiya takozh malo chim vidriznyalasya vid samoyi Vizantiyi Posilennyu Abazgiyi ob yektivno spriyalo i tradicijne pragnennya Vizantiyi ubezpechiti svij pivnichno shidnij kordon vona vikoristovuvala Abazgiyu yak shit vid arabskih naval i spriyala u VII VIII stolittyah vklyuchennyu v yiyi mezhi spochatku Apsiliyi Misiminiyi primorskoyi Laziki a piznishe i vsiyeyi Kolhidi Naprikinci VIII stolittya uvaga do regionu z boku administraciyi Vizantiyi znachno poslabshala natomist posilivsya vidpovidnij vpliv Hozarskogo kaganatu rodichem carya yakogo buv Leon II Same hozari buli virishalnoyu siloyu yaka protistavila Leona II vizantijcyam i za cih umov progoloshennya nezalezhnosti Abhazkogo carstva vidbulosya bez bud yakih uskladnen Odnak nevirno vvazhati sho umovi sho vinikli naprikinci VIII stolittya spriyali povnomu vizvolennya Abhaziyi vid vizantijskogo vplivu Na vidminu vid Vizantiyi de yak i v Abhaziyi panivnoyu ideologiyeyu bulo hristiyanstvo Hozariya bula yudejskoyu krayinoyu z silnimi yazichnickimi perezhitkami Na shodi Abhaziyi protistoyali silni musulmanski derzhavni utvorennya Shidnogo Zakavkazzya Pevne znachennya mali takozh spilni z Vizantijskoyu imperiyeyu suhoputni i morski kordoni Zberezhennya perevazhnoyi ekonomichnoyi politichnoyi i kulturnoyi oriyentaciyi na Vizantiyu prostezhuyetsya protyagom usiyeyi dvohsotlitnoyi istoriyi Abhazkogo carstva Politichna istoriya red 786 roku abazgijskij knyaz Leon II uvijshovshi v soyuz iz Hozarskim kaganatom progolosiv nezalezhnist Abhaziyi i prijnyav titul carya Zasnovana Leonom II derzhava protyagom jogo pravlinnya formalno vvazhalasya vasalom Hazarskogo kaganatu Leon II rozshiriv svoyi volodinnya ta perenis stolicyu do mista Kutayisi Naprikinci jogo pravlinnya derzhava ohoplyuvala znachnu chastinu teritoriyi Gruziyi Abhaziya Svaneti Aragveti Lechkumi Takveri i zemli navkolo Kutayisi Ekspansiya Abhazkogo carstva na shid u VIII X stolittyah ne tilki konservuvala sucilnij abhazkij abazgo apsilijskij etnichnij element po vsij teritoriyi mizh Gagroyu i Inguri a j spriyala poshirennyu cogo elementa v inshih rajonah Kolhidi Kartli i Meshetiyi Zgodom ce ob yektivno privelo do priyednannya cih teritorij Tak buv stvorenij shit proti arabskih naval Nastupniki Leona II namagalisya zakripiti vladu ta vpliv u regioni u borotbi z Abbasidskim halifatom ta Tifliskim emiratom U 820 821 rokah voni pidtrimuvali nevdale povstannya Fomi Slov yanina u Vizantiyi Pid chas pravlinnya carya Georgiya I 861 868 do Abhazkogo carstva bulo priyednano chastinu Kartli zavdyaki chomu kordoni Abhazkogo carstva nablizilisya do kontrolovanogo arabskimi namisnikami Tbilisi Pislya smerti bezditnogo Georgiya I vlada v jogo carstvi na 20 rokiv bula uzurpovana predstavnikami rodu Shavliani v toj chas yak zakonnij spadkoyemec abhazkogo prestolu sin Demetriya II Bagrat perehovuvavsya v Konstantinopoli Priblizno 879 roku Abhazke carstvo timchasovo postupayetsya Kartli virmenskomu caryu Ashotu a 887 roku Bagrat otrimavshi dopomogu vizantijskogo imperatora vbivaye uzurpatora i projshovshi marshem do Kutayisi bez oporu opanovuye batkivskim prestolom 888 893 Supernictvo za Kartli mizh Abhazkim i Virmenskim carstvom bulo prodovzheno za sina Bagrata Kostyantina III 893 922 Vin zmicniv svoyi poziciyi ne tilki v Kartli ale j u Kaheti U pershij polovini X stolittya vasalami Abhazkogo carstva stali knyazivstva Kaheti ta Gereti na Shodi Gruziyi Za chasiv Georgiya II 922 957 ta Leona III 957 967 vlada abhazkih cariv poshirilasya do pivnichnoyi chastini Tao Klardzheti ta mista Samshvilde u Nizhnij Kartli Poslablennya Abhazkogo carstva za Demetriya 967 975 vnaslidok feodalnih usobic prizvelo do togo sho pershist u borotbi za ob yednannya Gruziyi perejshla do Tao Klardzheti 978 pravlyachu dinastiyu Anchabadze bulo zmisheno z prestolu Carem Abhazkogo carstva stav Bagrat iz dinastiyi Bagrationi Pidstavoyu dlya zahoplennya vladi stalo sporidnennya dinastij Bagrationi i Anchabadze Bagrat buv onukom abhazkogo carya Georgiya II 1008 roku pislya smerti batka carya Kartli Gurgena Bagrat uspadkuvav vladu Naslidkom cogo stalo ob yednannya Abhazkogo ta Kartlijskogo carstv u Gruzinske carstvo i likvidaciya Abhazkogo carstva Mizhnarodne polozhennya red Mizhnarodne polozhennya Abhazkogo carstva v pershij polovini X stolittya mozhna sposterigati z diplomatichnih dokumentiv kelevsiv periodu pravlinnya Kostyantina Bagryanorodnogo Tak abhazkogo carya Georgiya II nazivayut bliskuchim eksusiastom sho svidchit pro nezalezhnist pravitelya Abhaziyi tak samo jdetsya pro jogo carsku gidnist i faktichne prohannya zberegti z vizantijcyami duh soyuznictva i chistotu druzhbi Praviteli Abhaziyi yak i Alaniyi otrimuvali vid vizantijskogo imperatora zolotu bullu pechatku vagoyu v dva solidi a praviteli Hazariyi i Virmeniyi v tri Dlya porivnyannya praviteli Kiyivskoyi Rusi i Gruziyi imenuvalisya prosto arhontami bez vsyakih epitetiv tobto voni buli rangom nizhche ale otrimuvali bulli vagoyu v dva solidi Gospodarstvo red Osnovnoyu risoyu girskogo feodalizmu v period Abhazkogo carstva bulo vidginne skotarstvo Perevazhala dribna rogata hudoba kozi ta vivci Zemlerobstvo bilshe bulo pluzhnim Viroshuvali yachmin proso pshenicyu sochevicyu Tradicijnim promislom zalishavsya zbir medu Gospodarstvo v osnovnomu bulo hutirske yak i v davnishi chasi Vazhlive znachennya malo remisniche virobnictvo goncharne za dopomogoyu nozhnogo kola metaloobrobka otrimannya zaliza davnim sirodutnim sposobom tkactvo Kovali remisniki sokirniki nozhari zbroyari instrumentalniki i in vmili lokalno nastalyuvati zalizni virobi a potim tradicijno gartuvati v riznih gartivnih seredovishah Prodovzhuvali funkcionuvati perevalni shlyahi vid primorskih portiv Sebastopolis Dioskuriya Anakopiya Pitiunt Picunda ta in zvidki jshli kupecki karavani na Pivnichnij Kavkaz Naselennya velo aktivnu torgivlyu z inshimi gruzinskimi derzhavami Blizkim Shodom ta Seredzemnomor yam Naselennya red Etnichnij sklad Abhazkogo carstva buv neodnoridnim U jogo formuvanni krim abhaziv brali uchast megreli i svani pochasti zigi i alani a takozh kartveli yaki v znachnij kilkosti pereselyalisya v shidni i pivdenni oblasti Kolhidi z Kartli yaku arabi piddavali sistematichnomu spustoshennyu U primorskih mistah osoblivo v seredovishi torgovogo lyudu bulo bagato grekiv virmen yevreyiv Ekspansiya abhazkoyi administrativnoyi strukturi na shid u VIII H stolittyah bezumovno ne tilki konservuvala sucilnij abhazkij abazgo apsilijskij etnichnij element po vsij teritoriyi mizh suchasnimi Gagroyu i Inguri a j spriyala znachnomu poshirennyu cogo elementa v inshih centralnih shidnih i pivdennih rajonah Kolhidi a takozh v Kartli i Mesheti V socialno politichnomu plani abhazka znat v cej period pochala tisno konsoliduvatisya z gruzinskoyu ale obidvi grupi v cilomu prodovzhuvali zberigati svoyi etnichni risi Cerkovna arhitektura red U period Abhazkogo carstva osnovnim tipom cerkovnogo budivnictva stali hrestovo kupolni hrami z troma nefami sho z yavilisya she u VII stolitti Alahadzi Picunda Bzib Lihni Psirdzha ta in Voni z odnogo boku tisno pov yazani z cerkvami Trapezunta a z inshogo Zahidnoyi Alaniyi Arhiz Shoana ta in A Leon III dodav do ciyeyi grupi hramiv p yatinefnij Mokvskij sobor yakij za planom nagaduye Sofiyu Kiyivsku ta inshi podibni davnoruski hrami Yak svidchat litopisi v oformlenni Sofiyi Kiyivskoyi brali uchast obezi tobto majstri z Abhaziyi V period Abhazkogo carstva vidilyayetsya abhazko alanska shkola shidnovizantijskogo cerkovnogo budivnictva Podibnih cerkovnih budivel navit v rajoni Kutayisi v inshih miscyah Abhazkogo carstva ne bulo Mova red Do X stolittya osnovnoyu movoyu dilovih dokumentiv cerkovnih aktiv ta oficijnogo bogosluzhinnya zalishalasya grecka mova Gruzinski napisi na teritoriyi Abhazkogo carstva vidomi z kincya X stolittya Cari Abhaziyi red R Grusse ta K L Tumanov 1 zaproponuvali dekilka hronologij pravlinnya abhazkih cariv zokrema IX stolittya Nizhchenavedenij spisok skladeno na pidstavi roboti Kristiana Settipani 2 z urahuvannyam ostannih rozrobok Dinastiya Anchabadze786 828 Leon II828 855 Feodosij II855 864 Demetrij II864 871 Georgij IDinastiya Shavliani871 873 Ioann uzurpator 873 882 Adarnase uzurpator Dinastiya Anchabadze882 894 Bagrat I894 923 Kostyantin III923 957 Georgij II923 930 Bagrat II spivpravitel 957 967 Leon III967 975 Demetrij III 975 978 Feodosij III SlipijDinastiya Bagrationi978 1008 Bagrat IIIPrimitki red Toumanoff Cyrille 1990 Les dynasties de la Caucasie chretienne de l Antiquite jusqu au xixe siecle Tables genealogiques et chronologiques franc Rome Settipani Christian 2006 Continuite des elites a Byzance durant les siecles obscurs Les princes caucasiens et l Empire du vie au ixe siecle franc Paris de Boccard Dzherela red angl Alexei Zverev Ethnic Conflicts in the Caucasus 1988 1994 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine in B Coppieters ed Contested Borders in the Caucasus Brussels VUBPress 1996 Graham Smith Edward A Allworth Vivien A Law Annette Bohr Andrew Wilson Nation Building in the Post Soviet Borderlands The Politics of National Identities Cambridge University Press September 10 1998 ISBN 0 521 59968 7 Encyclopaedia of Islam nedostupne posilannya z lyutogo 2019 angl Center for Citizen Peacebuilding website ros Vahushti Bagrationi Istoriya carstva gruzinskogo Zhizn Egrisi Abhazeti ili Imereti Ch 1 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine S H Rapp Studies In Medieval Georgian Historiography Early Texts And Eurasian Contexts Peeters Bvba September 25 2003 ISBN 90 429 1318 5 angl Conflicting Narratives in Abkhazia and Georgia Different Visions of the Same History and the Quest for Objectivity Arhivovano 12 serpnya 2007 u Wayback Machine an article by Levan Gigineishvili 2003 angl The Role of Historiography in the Abkhazo Georgian Conflict Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine an article by Seiichi Kitagawa 1996 angl History of Abkhazia Medieval Abkhazia 620 1221 Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine by Andrew Andersen Georgiy I Mirsky G I Mirskii On Ruins of Empire Ethnicity and Nationalism in the Former Soviet Union Contributions in Political Science Greenwood Press January 30 1997 ISBN 0 313 30044 5 Syuni Ronald Grigor The Making of the Georgian Nation 2nd edition December 1994 Indiana University Press ISBN 0 253 20915 3 page 45 Robert W Thomson translator Rewriting Caucasian History The Medieval Armenian Adaptation of the Georgian Chronicles The Original Georgian Texts and Armenian Adaptation Oxford Oriental Monographs Oxford University Press USA June 27 1996 ISBN 0 19 826373 2 Toumanoff C Chronology of the Kings of Abasgia and other Problems Le Museon 69 1956 S 73 90 Posilannya red Abhazke carstvo Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine VUECya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2008 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro Abhaziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abhazke carstvo amp oldid 39290964