www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зиги Зихи Зігі Зики Зикхи Чиги Чики Джихи дав гр Ζυγοί груз Джики давньогрецька й латинська назва для адиго абхазьких пл

Зиги

Зиги, Зихи, Зігі, Зики, Зикхи, Чиги, Чики, Джихи (дав.-гр. Ζυγοί, груз. Джики) — давньогрецька й латинська назва для адиго-абхазьких племінних об'єднань Зигії на північному заході Кавказу, використовуване за періода класичної античності до періода пізнього середньовіччя.

Зиги є одним з основних компонентів у етногенезі сучасних адигів й абхазів.

Назва Редагувати

У I ст. до н. е. першу згадку про зигів зробив Страбон у своїй праці «Географія», книга XI.

У IV столітті вони згадуються у періплі «Опис земного кола», яке зробив Руф Фест Авіен, зокрема, він писав так:

«Поблизу живе суворе плем'я геніохів, потім зиги, які колись, залишили царство пелазгів і зайняли найближчі місцевості Понта».

Одне з останніх згадок цього етноніма відноситься до XV століття. Генуезець Джорджіо Інтеріано, що мешкав на Кавказі в XV столітті у своїй книзі «Життя зиків, іменованих черкасами» писав, що «зихами» звуться вони грецькою й латинською мовами; татари й турки звуть їх «черкасами», а самі вони називають себе — «адиги». У XVI столітті у «Записках про Московію» габсбурзький посол, історик і письменник Зиґмунд фон Герберштайн, віддаючи данину колишній традиції, називає цю народність «чікі» (ciki), однак паралельно вже використовує нову назву — «черкаси пятигірські».

Область розселення Редагувати

У відомий дослідникам історичний період (античність і середньовіччя) зиги населяли приблизно одні й ті ж приморські нагірні території Східного Надчорномор'я — від районів розташування сучасного міста Новоросійська (на півночі) до міста Гагра (на півдні). Близько I ст. до н. е. їх сусідами називають ахейців, геніохів, керкетів й макропогонів, а у VI ст. Прокопій Кесарійський називає у їх оточенні аланів, абазгів й гунів-савірів (також у цей період поряд мешкали сагини й гуни-утигури). Область розселення зигів називалася Зигія (Черкесія), у якій розташовувалися невеликі міста — Зигополь, Никопсія та інші. На думку етнографа-кавказознавця Олександра Гадло[ru] одне з зигських племен — сугди (нащадки давніх синдів) — у VIII столітті під тиском хозар переселилося у Крим, де ними було засновано місто Сугдея.

Місцевість та природні умови країни зигів були досить складними й важкодоступними, так I ст. до н. е., Мітрідату Євпатору, якого вигнаноно з Понтійського царства у Боспорське, довелося відмовитися проходити через Зигію через її суворість і дикість, тільки з великими труднощами йому вдалося пробратися вздовж узбережжя.

Міграції зигів Редагувати

Найдавніші міграційні потоки з території історичної Зигії відзначаються для кімерійської доби такими авторитетними дослідниками цього питання, як Єльницький Л. А.[ru], Членова Н. Л.[ru], Джавахішвілі І. О., а також Мелікішвілі Г. О., який зробив висновок, що мали місце міграції частини зигів навіть до Трабзона (тобто зиги дисперсно розселялися й жили на теренах сучасної Абхазії та Грузії).

Історія Редагувати

Страбон описує зигів (поряд з ахейцями та геніохами) як народ, що панував на морі та справляв флотилії для нападу не тільки на купецькі кораблі, але й на прибережні міста. Також він згадує про співпрацю цих приморських племен Кавказу з мешканцями Боспорської держави, що надавали їм свої корабельні стоянки й ринки для збуту здобичі. Зазвичай тактика зигів зводилася до висадки на чужій, добре відомій їм лісистій території, де вони переносили на плечах і ховали свої малі судна, й пішки здійснювали набіги на поселення, з метою викрадення людей для продажу в рабство або отримання за них викупу (зиги сповіщали рідних полонених про викуп вже після виходу у море, й погоджувалися на нього охоче).

Керували зигами так звані «скептухи» («жезло-» або «скиптроносці»), що підпорядковувалися у свою чергу царям, яких могло бути кілька (наприклад у сусідніх геніохів Страбон згадує одночасно чотирьох царів). Про звичаї, що панували тоді, Страбон повідомляє в розповіді про Мітрідата Великого:

«Ця країна виявилася легко прохідною; від наміру пройти через країну зигів йому довелося відмовитися через її суворість і дикість; тільки з труднощами вдалося Мітрідату пробратися вздовж узбережжя, - більшу частину шляху просувався вздовж моря, поки він не прибув до країни ахейців. За їхньої підтримки царю вдалося завершити свою подорож з Фасісу - без малого 4000 стадій ».

У X столітті єврейсько-хозарське листування згадує зигів і касогів серед країн та народів, що воюють з Хозарським каганатом.

На рубежі VIII-IX століть Зигія, очолювана вождями, була досить значною країною. Зиґмунд Герберштайн, посол німецького імператора, який відвідав Велике князівство Московське у 1517 й у 1526 роках, розповідав, що там, де Кавказький хребет упирається в південний рукав Кубані, у горах мешкали п'ятигірські черкаси або чики (Chiki):

«... Цей народ, сподіваючись на захист своїх гір, не робить послуху ні туркам, ні татарам. Московіти стверджують, що це християни, що вони живуть за своїми звичаями, ні від кого не залежать, сповідують грецьку віру, а службу церковну відправляють на слов'янській мові, якою головним чином і користуються. Вони здебільшого сміливі пірати. Спускаються у море річками, що течуть з їх гір, вони грабують, кого попаде, а особливо купців, що пливуть з Кафи до Константинополя ... »

Релігія Редагувати

За церковними переказами, святий апостол Андрій у 40-му році по Христу проповідував християнське віровчення серед гірських народів: алан, абазгів і зигів.

У ранньому середньовіччі зиги поступово починають відмовлятися від традиційних вірувань (власний пантеон богів і культ духів предків) на користь активно поширюваного з Візантії християнства.

У VI—IX століттях на їх землях існували єпархії у складі Константинопольського патріархату (Зигійська, Никопська та інші єпархії).

На початку XVI століття повідомляється про те, що зиги були християнами, що сповідували «грецьку віру», а церковну службу відправляли слов'янською мовою, якою головним чином і користувалися.

Згідно «Житія», Симон Кананіт був убитий зигами в Никопсії у 55 році.

Господарська діяльність Редагувати

Племена зигів займалися землеробством і розводили худобу, наскільки це можливо в нагірних районах (Страбон згадує про убогість їх землі).

Серед приморських племен Кавказу існувало мале суднобудування — вони будували невеликі, вузькі та легкі судна, місткістю приблизно до 25 осіб (рідко 30), звані греками «камара», тобто «криті човни». Тацит описує камари, як низькобортні, широкі у в'язанні барки, для виготовлення яких не використовуються ні мідні, ні залізні скріпи. Під час шторму на них поверх бортів накладають дошки, утворюючи щось на зразок даху, й захищені таким чином човни легко маневрують. Ще однією перевагою при маневруванні було те, що камари мали з обох кінців носи, а весла можна було перекладати за бажанням в різних напрямках, тому судно могло змінювати курс без розвороту.

Через набіги і морський розбій у зигів з середини I тисячоліття до н. е. процвітала торгівля людьми. Тривалий період своєї історії вони були основними постачальниками рабів для міст Боспорської держави (Пантікапею, Феодосії, Фанагорії, Горгіппії та інших).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Зихи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. ↑ . ancientrome.ru. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 2 травня 2019. 
  4. Vita de' Zichi chiamati Ciarcassi di G. Interiano [{{{1}}} Архівовано] на WebCite
  5. ↑ File:Герберштейн С. - Записки о московитских делах (1908).djvu - Wikimedia Commons. commons.wikimedia.org (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2021. 
  6. Ахейці або ахеї (не слід плутати з загальноприйнятим терміном ахейці) — плем'я, що мешкало на узбережжі Північного Кавказу. Греки вважали їх нащадками ахейців, які переселилися сюди після Троянської війни (джерело: Фрідріх Любкер. Ілюстрований словник античності. — «Ексмо», 2005).
  7. ↑ Прокопий Кесарийский. Книга II // Война с персами. Война с вандалами. Тайная история. / Перевод, статья и комментарии А. А. Чекаловой, ответ. редактор Г. Г. Литаврин. Рецензенты: К. В. Хвостова, С. А. Иванов. — М.: «Наука», 1993. — ISBN 5-02-009494-3.
  8. . Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 2 травня 2019. 
  9. Коковцев П. К. Єврейсько-хазарська листування в X столітті. Л., 1932. С. 100-101, 123.
  10. . Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2 травня 2019. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zigi Zihi Zigi Ziki Zikhi Chigi Chiki Dzhihi dav gr Zygoi gruz Dzhiki davnogrecka j latinska nazva dlya adigo abhazkih pleminnih ob yednan Zigiyi na pivnichnomu zahodi Kavkazu vikoristovuvane za perioda klasichnoyi antichnosti do perioda piznogo serednovichchya Zigi ye odnim z osnovnih komponentiv u etnogenezi suchasnih adigiv j abhaziv 1 Zmist 1 Nazva 2 Oblast rozselennya 2 1 Migraciyi zigiv 3 Istoriya 4 Religiya 5 Gospodarska diyalnist 6 Primitki 7 LiteraturaNazva RedaguvatiU I st do n e pershu zgadku pro zigiv zrobiv Strabon u svoyij praci Geografiya kniga XI 2 U IV stolitti voni zgaduyutsya u peripli Opis zemnogo kola yake zrobiv Ruf Fest Avien zokrema vin pisav tak 3 Poblizu zhive suvore plem ya geniohiv potim zigi yaki kolis zalishili carstvo pelazgiv i zajnyali najblizhchi miscevosti Ponta Odne z ostannih zgadok cogo etnonima vidnositsya do XV stolittya 1 Genuezec Dzhordzhio Interiano sho meshkav na Kavkazi v XV stolitti u svoyij knizi Zhittya zikiv imenovanih cherkasami pisav sho zihami zvutsya voni greckoyu j latinskoyu movami tatari j turki zvut yih cherkasami a sami voni nazivayut sebe adigi 4 U XVI stolitti u Zapiskah pro Moskoviyu gabsburzkij posol istorik i pismennik Zigmund fon Gerbershtajn viddayuchi daninu kolishnij tradiciyi nazivaye cyu narodnist chiki ciki odnak paralelno vzhe vikoristovuye novu nazvu cherkasi pyatigirski 5 Oblast rozselennya RedaguvatiU vidomij doslidnikam istorichnij period antichnist i serednovichchya zigi naselyali priblizno odni j ti zh primorski nagirni teritoriyi Shidnogo Nadchornomor ya vid rajoniv roztashuvannya suchasnogo mista Novorosijska na pivnochi do mista Gagra na pivdni 1 Blizko I st do n e yih susidami nazivayut ahejciv 6 geniohiv kerketiv j makropogoniv 2 a u VI st Prokopij Kesarijskij nazivaye u yih otochenni alaniv abazgiv j guniv saviriv 7 takozh u cej period poryad meshkali sagini j guni utiguri 7 Oblast rozselennya zigiv nazivalasya Zigiya Cherkesiya u yakij roztashovuvalisya neveliki mista Zigopol Nikopsiya ta inshi Na dumku etnografa kavkazoznavcya Oleksandra Gadlo ru odne z zigskih plemen sugdi nashadki davnih sindiv u VIII stolitti pid tiskom hozar pereselilosya u Krim de nimi bulo zasnovano misto Sugdeya Miscevist ta prirodni umovi krayini zigiv buli dosit skladnimi j vazhkodostupnimi tak I st do n e Mitridatu Yevpatoru yakogo vignanono z Pontijskogo carstva u Bosporske dovelosya vidmovitisya prohoditi cherez Zigiyu cherez yiyi suvorist i dikist tilki z velikimi trudnoshami jomu vdalosya probratisya vzdovzh uzberezhzhya 2 Migraciyi zigiv Redaguvati Najdavnishi migracijni potoki z teritoriyi istorichnoyi Zigiyi vidznachayutsya dlya kimerijskoyi dobi takimi avtoritetnimi doslidnikami cogo pitannya yak Yelnickij L A ru Chlenova N L ru Dzhavahishvili I O a takozh Melikishvili G O yakij zrobiv visnovok sho mali misce migraciyi chastini zigiv navit do Trabzona tobto zigi dispersno rozselyalisya j zhili na terenah suchasnoyi Abhaziyi ta Gruziyi 8 Istoriya RedaguvatiStrabon opisuye zigiv poryad z ahejcyami ta geniohami yak narod sho panuvav na mori ta spravlyav flotiliyi dlya napadu ne tilki na kupecki korabli ale j na priberezhni mista Takozh vin zgaduye pro spivpracyu cih primorskih plemen Kavkazu z meshkancyami Bosporskoyi derzhavi sho nadavali yim svoyi korabelni stoyanki j rinki dlya zbutu zdobichi Zazvichaj taktika zigiv zvodilasya do visadki na chuzhij dobre vidomij yim lisistij teritoriyi de voni perenosili na plechah i hovali svoyi mali sudna j pishki zdijsnyuvali nabigi na poselennya z metoyu vikradennya lyudej dlya prodazhu v rabstvo abo otrimannya za nih vikupu zigi spovishali ridnih polonenih pro vikup vzhe pislya vihodu u more j pogodzhuvalisya na nogo ohoche 2 Keruvali zigami tak zvani skeptuhi zhezlo abo skiptronosci sho pidporyadkovuvalisya u svoyu chergu caryam yakih moglo buti kilka napriklad u susidnih geniohiv Strabon zgaduye odnochasno chotiroh cariv 2 Pro zvichayi sho panuvali todi Strabon povidomlyaye 2 v rozpovidi pro Mitridata Velikogo Cya krayina viyavilasya legko prohidnoyu vid namiru projti cherez krayinu zigiv jomu dovelosya vidmovitisya cherez yiyi suvorist i dikist tilki z trudnoshami vdalosya Mitridatu probratisya vzdovzh uzberezhzhya bilshu chastinu shlyahu prosuvavsya vzdovzh morya poki vin ne pribuv do krayini ahejciv Za yihnoyi pidtrimki caryu vdalosya zavershiti svoyu podorozh z Fasisu bez malogo 4000 stadij U X stolitti yevrejsko hozarske listuvannya zgaduye zigiv i kasogiv sered krayin ta narodiv sho voyuyut z Hozarskim kaganatom 9 Na rubezhi VIII IX stolit Zigiya ocholyuvana vozhdyami bula dosit znachnoyu krayinoyu 1 Zigmund Gerbershtajn posol nimeckogo imperatora yakij vidvidav Velike knyazivstvo Moskovske u 1517 j u 1526 rokah rozpovidav sho tam de Kavkazkij hrebet upirayetsya v pivdennij rukav Kubani u gorah meshkali p yatigirski cherkasi abo chiki Chiki Cej narod spodivayuchis na zahist svoyih gir ne robit posluhu ni turkam ni tataram Moskoviti stverdzhuyut sho ce hristiyani sho voni zhivut za svoyimi zvichayami ni vid kogo ne zalezhat spoviduyut grecku viru a sluzhbu cerkovnu vidpravlyayut na slov yanskij movi yakoyu golovnim chinom i koristuyutsya Voni zdebilshogo smilivi pirati Spuskayutsya u more richkami sho techut z yih gir voni grabuyut kogo popade a osoblivo kupciv sho plivut z Kafi do Konstantinopolya Religiya RedaguvatiZa cerkovnimi perekazami svyatij apostol Andrij u 40 mu roci po Hristu propoviduvav hristiyanske virovchennya sered girskih narodiv alan abazgiv i zigiv U rannomu serednovichchi zigi postupovo pochinayut vidmovlyatisya vid tradicijnih viruvan vlasnij panteon bogiv i kult duhiv predkiv na korist aktivno poshiryuvanogo z Vizantiyi hristiyanstva U VI IX stolittyah na yih zemlyah isnuvali yeparhiyi u skladi Konstantinopolskogo patriarhatu Zigijska Nikopska ta inshi yeparhiyi Na pochatku XVI stolittya povidomlyayetsya pro te sho zigi buli hristiyanami sho spoviduvali grecku viru a cerkovnu sluzhbu vidpravlyali slov yanskoyu movoyu yakoyu golovnim chinom i koristuvalisya 5 Zgidno Zhitiya Simon Kananit buv ubitij zigami v Nikopsiyi u 55 roci 10 Gospodarska diyalnist RedaguvatiPlemena zigiv zajmalisya zemlerobstvom i rozvodili hudobu naskilki ce mozhlivo v nagirnih rajonah Strabon zgaduye pro ubogist yih zemli 2 1 Sered primorskih plemen Kavkazu isnuvalo male sudnobuduvannya voni buduvali neveliki vuzki ta legki sudna mistkistyu priblizno do 25 osib ridko 30 zvani grekami kamara tobto kriti chovni 2 Tacit opisuye kamari yak nizkobortni shiroki u v yazanni barki dlya vigotovlennya yakih ne vikoristovuyutsya ni midni ni zalizni skripi Pid chas shtormu na nih poverh bortiv nakladayut doshki utvoryuyuchi shos na zrazok dahu j zahisheni takim chinom chovni legko manevruyut She odniyeyu perevagoyu pri manevruvanni bulo te sho kamari mali z oboh kinciv nosi a vesla mozhna bulo perekladati za bazhannyam v riznih napryamkah tomu sudno moglo zminyuvati kurs bez rozvorotu Cherez nabigi i morskij rozbij u zigiv z seredini I tisyacholittya do n e procvitala torgivlya lyudmi Trivalij period svoyeyi istoriyi voni buli osnovnimi postachalnikami rabiv dlya mist Bosporskoyi derzhavi Pantikapeyu Feodosiyi Fanagoriyi Gorgippiyi ta inshih 1 Primitki Redaguvati a b v g d e Zihi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros a b v g d e zh i Strabon Geografiya Kniga XI ancientrome ru Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Rufij Fest Avien Opisanie zemnogo kruga Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 2 travnya 2019 Vita de Zichi chiamati Ciarcassi di G Interiano 1 Arhivovano na WebCite a b File Gerbershtejn S Zapiski o moskovitskih delah 1908 djvu Wikimedia Commons commons wikimedia org angl Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2021 Ahejci abo aheyi ne slid plutati z zagalnoprijnyatim terminom ahejci plem ya sho meshkalo na uzberezhzhi Pivnichnogo Kavkazu Greki vvazhali yih nashadkami ahejciv yaki pereselilisya syudi pislya Troyanskoyi vijni dzherelo Fridrih Lyubker Ilyustrovanij slovnik antichnosti Eksmo 2005 a b Prokopij Kesarijskij Kniga II Vojna s persami Vojna s vandalami Tajnaya istoriya Perevod statya i kommentarii A A Chekalovoj otvet redaktor G G Litavrin Recenzenty K V Hvostova S A Ivanov M Nauka 1993 ISBN 5 02 009494 3 Maksidov Anatolij Ahmedovich Istorichni ta genealogichni zv yazku adigiv z narodami Prichornomor ya Arhiv originalu za 16 chervnya 2013 Procitovano 2 travnya 2019 Kokovcev P K Yevrejsko hazarska listuvannya v X stolitti L 1932 S 100 101 123 Sudaryev N V Misto Rusiya Vitoki rosijskoyi derzhavnosti i hristiyanstva Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 2 travnya 2019 Literatura RedaguvatiLavrov L I O proishozhdenii narodov Severo Zapadnogo Kavkaza v kn Sbornik statej po istorii Kabardy v Zihi Nalchik 1954 s 193 207 Ostapenko R A Apostolskaya propoved sredi zihov Voprosy teorii i metodologii istorii Majkop 2013 S 74 82 Ostapenko R A Hristianskaya missiya rimskoj imperii sredi zihov vtoraya polovina I nachalo V vv n e Metamorfozy istorii Pskov 2016 S 86 98 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zigi amp oldid 37292017