Менгрели (менгрельською: მარგალეფი, маргал'еп'і; груз. მეგრელები мегрелебі) — одна із субетнічних груп грузинського народу, що мешкає переважно в Менгрелії — історичному регіоні Грузії, що на північному заході країни. Багато мегрелів також мешкає у Тбілісі, оскільки етнічна чистка грузинів під час війни в Абхазії 1992—93 років змусила їх туди переселитись.
| Мегрели | |
|---|---|
| Кількість | бл. 350 000 тис |
| Близькі до: | іберо-кавказькі народи |
| Мова | грузинська, менгрельська |
| Релігія | православ'я |
Функцію літературної мови для менгрелів виконує літературна грузинська мова, що належить до спільної з менгрельською картвельської родини мов, при тому будучи відмінною від грузинської, наприклад як німецька та англійська.
Культура та традиції
Серед менгрелів широко поширена любов до співу, а багато наспівів дуже мелодійні (записані з додатком нот X. Гроздовим в «Збірнику матеріалів для опису місцевостей і племен Кавказу», 1894); пісні виконуються під акомпанемент грузинського народного інструменту чонгурі. Рідше грають на дудуку, гануні чи на зурні.
Найбільш відомі страви менгрельської кухні — купати, кучмачі, джурджані, хачапурі, г'уму (мамалига), еларджі, лечкере, гебжаліа, пучхоліа, лобіо, чвіштярі.
Розселення
Менгрели є корінним населенням історичної області Менгрелія у Західній Грузії. У Менгрелії (Мінгрелії) характерні поселення садибного типу (пацха), тому такі села розтягуються на кілька кілометрів. Проживають у Самегрело-Верхній Сванетії на північному заході Грузії, а також на південному сході Абхазії (Гальський і Ткварчельський райони) та в столиці Грузії — Тбілісі. Крім того, проживають у складі грузинських діаспор у США, країнах Європи
Мова
Менгре́льська мова (самоназва მარგალურ ნინა, «маргалур нина») — мова менгрелів, входить до менгрело-занської (колхідської) групи картвельської мовної сім'ї. В основному поширена у північно-західній Грузії (регіоні Самегрело-Верхня Сванетія) та південно-східній Абхазії. Приблизна кількість тих, хто розмовляє, — 800 тисяч людей.
З інших картвельських мов найближча до поширеної в Туреччині лазської мови, разом з якою вони утворюють занську групу. Час поділу цих мов можна визначити лексико-статистично: вони мають 47 % збігів у 100-словному базовому списку.
У мові виділяється 9 відмінків. У синтаксисі сильніші ознаки ергативного ладу, порівняно з грузинською. Фонемний інструмент мови характеризується порівняльним багатством консонантизму, при помірному розвитку вокалізму. Усього тут 29 приголосних фонем, 2 голосно-приголосних, 5 голосних та 1 напівголосна. Справжні довгі голосні та справжні дифтонги
Історія
Менгрели є нащадками колхів або західногрузинських племен, що у ранньому Середньовіччі разом зі східногрузинськими племенами створили загальногрузинську державу. Від 15-го сторіччя і до входження у 1800-х роках до складу Російської імперії менгрельські державні утворення ніколи не існували окремо від решти Грузії. Під час коренізації у СРСР існували газети менгрельською мовою, але це було російська політика divide et impera. проте 1938-го року усі прояви менгрельської писемності були ліквідовані і не відродилися у пострадянській період у зв'язку з єднання Грузинської нації та держави. Так що все звернення щодо менгрелів та їхньої "культурної самобутності" (в тому числі мовної) , бере витоки з епохи сталінщини. Російська ідеолегема є, що ніби грузинізація корінних народів Грузії на їхніх споконвічних етнічних територіях було по аналогу русифікації, в тому числі і серед менгрелів, відкидання права на задоволення їхніх культурних потреб менгрельською мовою, але це є неправда — менгрели були й є грузинами. З-за російської антигрузинської політики, в окупованої Абхазії нині видається газета «Гал», де частина публікацій менгреломовна, втім серед грузинів переважає думка, що це відбувається у рамках політики керівництва самопроголошеної Абхазії спрямованої на позбавлення менгрельського населення Абхазії грузинської самосвідомості.
Перший Президент незалежної Грузії (1991) Звіад Гамсахурдіа був мегрелом, а Менгрелія стала базовим регіоном збройного опору звіадистів, котрі не визнавали усунення Гамсахурдіа від влади під час державного перевороту у січні 1992-го року. У жовтні-листопаді 1993-го року, за участю Збройних сил Російської Федерації збройний опір звіадистів було ліквідовано.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 21 квітня 2020.
- Путкарадзе, Дадіані Шерозія, Тариел, Ека, Реваз (2010). "European Charter for Regional or Minority Languages" and Georgia (Грузинська, Английцька). Кутаиси, Грузия: National Institute of Education. с. https://dspace.nplg.gov.ge/bitstream/1234/315589/1/EvropuliQartiaRegionuliAnUmciresobisEnisShesaxebDaSaqartvelo.pdf. ISBN ISBN 978-9941-0-2423-8.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2016) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мегрели |