Ярмолине́цький райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Ярмолинці.
| Ярмолинецький район | ||
|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | ||
| ||
| Колишній район на карті Хмельницька область | ||
| Основні дані | ||
| Країна: | Україна | |
| Область: | Хмельницька область | |
| Код КОАТУУ: | 6825800000 | |
| Утворений: | 1923 | |
| Ліквідований: | 2020 | |
| Населення: | ▼ 28 322 (01.01.2019) | |
| Площа: | 898 км² | |
| Густота: | 31,54 осіб/км² | |
| Тел. код: | +380-3843 | |
| Поштові індекси: | 32100—32165 | |
| Населені пункти та ради | ||
| Районний центр: | смт. Ярмолинці | |
| Селищні ради: | 1 | |
| Сільські ради: | 29 | |
| Смт: | 1 | |
| Села: | 59 | |
| Мапа району | ||
| Районна влада | ||
| Голова ради: | Копицяк Лаврентій Францович | |
| Голова РДА: | Гуменюк Василь Васильович | |
| Вебсторінка: | Ярмолинецька РДА Ярмолинецька райрада | |
| Адреса: | 32100, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 1 | |
| Мапа | ||
| | ||
| Ярмолинецький район у Вікісховищі |
У районі 1 селищна і 29 сільських рад; 1 селище міського типу і 59 сіл.
Історія Редагувати
28—29 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Кадиївку, Ярмолинці, Сутківці, Баранівку теперішнього Ярмолинецького району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
Район утворений 7 березня 1923 року як Ермолинецький. Розташований у центральній частині Хмельницької області у верхів'ї річки Ушиця. Центром району Ярмолинці стали ще у 1923 році, а у селище міського типу перетворилися у 1958 році в результаті приєднання сіл Березівка, Буринці, Грабина.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Проскурівську сільраду Дунаєвецького району до складу Ярмолинецького району.
2020 року район було ліквідовано і приєднано до Хмельницького району.
Географія Редагувати
Район займав вигідне географічне положення. Звідси продовжують свій біг головні автомобільні дороги і залізниці Волино—Подільській височині на захід, південь і північ, по яких у давнину проходили важливі торгові шляхи, звідси прокладені туристичні траси на Волинь, Київ, Одесу, Буковину, Карпати та європейські країни.
Ярмолинецький район через територіально—адміністративні зміни остаточно утворився у 1956 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.
Територія району представлена полого—хвилястою поверхнею сильно пересічене долинами невеликих річок, ярів, балок, улоговин. Клімат району помірно — континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6, −6 °C о. Середня максимальна в літі температура коливається в межах 28—30 °C, мінімальна зимова — 31 °C. Середньомісячна кількість опадів коливається в межах 520 — 580 мм/рік. Серед ґрунтів поширеними є: темно-сірі, сірі лісові, що займають 51,2 %, чорноземи типові, звичайні — 39,6 %, лугові та дернові — 0,4 %.
Гідрографія району представлена річками Ушиця, Вовк, які відносяться до басейну річки Дністер. Рослинність району представлена лісостеповою рослинністю, з переважанням дерев'янистих — трав'янистих асоціацій. Серед трав'янистих видів переважають: пирій повзучий, тонконіг звичайний, лучний, конюшина повзуча, подорожник, хвощ польовий, тимофіївка, лобода біла, осока. Серед дерев'янистих видів поширеними є дуб, граб, береза, вільха а також сосна, ялиця.
Природно-заповідний фонд Редагувати
Гідрологічні заказники Редагувати
Зелений.
Лісові заказники Редагувати
Євеліна , Соколівщина, Чорний Ліс.
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Алея каштана і бука європейського, Біогрупа екзотичних дерев, Дуб звичайний (урочище Загинці), Дуб звичайний (кв. 20), Дуб черешчатий, Липова алея.
Заповідні урочища Редагувати
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Редагувати
Вербківський, Виноградівський, Лугівський, Куявський, Скаржинецький, Шарівський.
Населення Редагувати
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 38345 | 97,82 % |
| росіяни | 524 | 1,34 % |
| молдовани | 68 | 0,17 % |
| поляки | 62 | 0,16 % |
| білоруси | 51 | 0,13 % |
| інші | 151 | 0,39 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 38462 | 98,11 % |
| російська | 569 | 1,48 % |
| молдовська | 47 | 0,12 % |
| вірменська | 47 | 0,12 % |
| білоруська | 19 | 0,05 % |
| інші | 57 | 0,15 % |
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ярмолинецького району були створені 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,14 % (проголосували 20 320 із 28 167 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,96 % (10 558 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (4 202 виборців), Олег Ляшко — 11,38 % (2 312 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (1 053 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,22 %.
Пам'ятки Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 129/2020-рп «Про призначення В.Гуменюка головою Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області»
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярмолинецький район |
- Ярмолинецька районна державна адміністрація]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |