www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юркевич Памфіл Данилович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юркевич Памфі л Дани лович Юрке вич 16 28 лют

Юркевич Памфіл Данилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юркевич.

Памфі́л Дани́лович Юрке́вич (16 (28) лютого 1826(18260228), Ліпляве — 4 (16) жовтня 1874) — український філософ і педагог родом із с. Ліпляве на Полтавщині, син православного священника.

Юркевич Памфіл Данилович
Народився 16 (28) лютого 1826
Ліпляве, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 4 (16) жовтня 1874 (48 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Москва
Країна  Російська імперія
Діяльність філософ
Alma mater Київська духовна академія
Науковий ступінь магістр богослов'яd
Знання мов російська
Заклад Імператорський Московський університетd
Нагороди

Біографічні відомості Редагувати

Богословську освіту здобув у Полтавській духовній семінарії, яку завершив 1847 року.

З 1851 року викладав філософію (з 1861 — професор) у Київській духовній академії, з 1857 року — також німецьку мову.

1854—1856 роки — асистент інспектора академії.

Рішенням міністерства освіти 1861 року його призначено професором Московського університету на кафедрі філософії. Серед його студентів були майбутній російський філософ В. Соловйов, який високо цінив виклади й творчість свого учителя, а також історик В. Ключевський.

Окрім праці в університеті Юркевич викладав педагогіку в учительській семінарії, а також виступав з публічними лекціями на філософські теми.

Юркевич був представником «ідеал-реалізму», в теорії пізнання підкреслював значення емоційних елементів. Полеміка Юркевича проти матеріалізму та позитивізму привела в часи панування цих течій в російському суспільстві до нападів на нього з боку «прогресивної» журналістики, особливо М. Чернишевського, що довело до його бойкоту.

Київський період діяльності Редагувати

Київський період у діяльності Юркевич був найбільш продуктивним. Тут він написав більшість своїх філософських праць.

Серед них:

  • «Идея» (Журн. Мин-ва Нар. Просвещения, 1859),
  • «Сердце и его значение в духовной жизни человека по учению слова Божия» (ТКДА, 1860),
  • «Материализм и задачи философии» (ЖМНП, 1860),
  • «Из науки о человеческом духе» (ТКДА, 1860),
  • «По поводу статей богословского содержания, помещенных в «Философском Лексиконе» (ТКДА, 1861),
  • «Мир с ближними, как условие христианского общежития» (ТКДА, 1861),
  • «Доказательства бытия Божия» (ТКДА, 1861),
  • «Язык физиологов и психологов» (Русский Вестник, 1862),
  • «Разум по учению Платона и опыт по изучению Канта» (Московския Университетския Известия, 1865–66),
  • «Игра подспудных сил» (Русский Вестник, 1870).

У царині педагогіки Юркевич написав:

  • «Чтения о воспитании» (1865),
  • «Курс общей педагогики» (1869).

Лишилася в рукописі «Метафизика», доля якої невідома.

Курс лекцій:

  • «Історія філософії права» (1868),
  • «Історія філософії права» (1873),
  • «Філософія права» (1872).

«Філософський щоденник» (1858—1860)

Філософію Юркевич визначають конкретним ідеалізмом, або «філософією серця». Він розвиває вчення про людину як вільну, індивідуальну, конкретну й відповідальну істоту. Людина є центр, темою його філософії, а серце в його вченні — хранитель і двигун фізичних сил людини, центр її душевного і духовного життя, багатогранних почувань, зворушень, пристрастей, центр її морального життя.

Радянські дослідники поборювали філософію Юркевича як «релігійне, об'єктивно-ідеалістичне вчення про світ як продукт діяльності бога, духа». Натомість високо цінили творчість Юркевича В. Соловйов, Г. Шпет, Д. Чижевський, В. Рудко, підкреслюючи його зв'язок з українською філософською традицією (Г. Сковорода, М. Гоголь) та об'єктивну цінність і модерний характер його думок.

Погляди на право Редагувати

Проблеми права і держави П. Юркевич розглядав у руслі філософсько-морального сприйняття світу.

Памфіл Юркевич віддавав перевагу природно-правовій, і на її основі розвивав власну концепцію розуміння права, роблячи акцент на зв'язку права з життям. Для нього було характерне дуалістичне сприйняття права, яке будується на визнанні існування природного права як вищого морального закону, що стоїть над позитивним правом.

Природне право має фундаментальне значення та належить усім людям, незалежно від державної території і соціального статусу. Позитивне ж право оголошується приналежним конкретній державі.

Природне право є виразом того, що лежить у людській природі і його втілення повинно реалізовуватись у позитивному праві. П. Юркевич не підтримує розуміння сутності права з точки зору позитивізму. Адже таке право характеризується емпіричним, раціональним началом, витісняючи духовне, природне, або надаючи йому значення другорядності.

Позитивістська концепція розуміє право як сукупність норм та інститутів, створених державою, при цьому не враховуючи образ права як божественного творіння й уособлення справедливості. На його думку цей підхід не в змозі виявити справжню сутність права.

Учених-позитивістів цікавить лише те, що було і є; вони не ставлять питання, що і яким чином повинно бути. Їхнє пізнання емпіричне, в якому закон належить до об'єктів, які досліджуються. Тобто право являє собою цю об'єктивну реальність.

Він обґрунтовує перевагу концепцій природного права, які включають у зміст права моральні аспекти й орієнтуються на цінності свободи та гідного життя.

Памфіл Юркевич пропонує розглядати природне право як:

  • сукупність норм життя, встановлених об'єктивною природою;
  • сукупність наявних у природному розумі норм, які повинні становити основу права;
  • явище універсальне, незмінне й завжди справедливе для всіх.

Філософ стверджує, що право не слід ізольовувати від політики. Будь-яке «живе право»(тобто чинне) — політичне, і має політичну сутність. Проте він ніколи не визнавав примат політики над правом, як це властиво юридичному позитивізму. Це дає підстави вважати П. Юркевича не суб'єктивним ідеалістом, а вченим з об'єктивним мисленням, який орієнтується деякою мірою на соціальну реальність.

Згідно з думками П. Юркевича, позитивне право постійно розвивається: «…ми не знаємо навіть яким воно було у прадавніх і яким воно буде у майбутніх народів. А не знаючи цього, ми не можемо з'ясувати індуктивно, що в цьому праві є необхідним і універсальним»

Український філософ наводить правильну думку про те, що позитивне право (державне) не може бути однаковим як у часі, так і в просторі. Він вбачає в праві, сприймаючи його з точки зору моральності, необхідний регулятор, покликаний підтримувати встановлений порядок у різних суспільних відносинах, виконувати функцію їхньої стабілізації.

Погляди на державу Редагувати

Аналіз проблеми держави Памфіл Юркевич починає з твердження, що держава є головним соціальним інститутом, який володіє авторитетом, владою, і від правильності її організації залежать всі наші блага і досягнення.

Він підкреслює, що цей інститут суспільства є універсальним, з яким не можуть конкурувати інші елементи політичної системи суспільства: «Держава як формальний інститут в змозі прийняти до себе і віруючого, і атеїста, дати місце і бідним, і багатим, не гублячи при цьому свого універсального значення»

Держава призвана вносити «гармонію», згоду в взаємовідносини всіх соціальних груп і суб'єктів: «Держава існує як орган, який вносить гармонію в безкінечно різноманітні приватні інтереси. Для того, щоб держава виконала цю функцію, вона повинна піднятися над окремими приватними інтересами, бути неупередженим глядачем, який з'ясовував би її норми, регулював ці інтереси та попереджував виникненню протиріч». Тому вчені розглядають державу як обличчя, відсторонене від приватних інтересів.

Серед поглядів Юркевича важливе місце слід віднести положенню про межі втручання держави в приватне життя людини. На його думку, держава не повинна втручатися в коло особистого життя, суспільних відносин, які стосуються моральності. Він стверджує, що людина здатна морально самовдосконалюватися, лише знаходячись в значній мірі вільною від державного тиску.

Держава повинна слугувати інститутом соціального компромісу в суспільстві, за допомогою юридичних норм вирішувати приватні протиріччя, які в ній існують, культивувати мораль.

Звертаючись до проблеми виникнення держави, Памфіл Юркевич пише: «…справжня держава виникає з необхідності охорони іншого, щоб він в свою чергу не терпів від неправди». При цьому він вірно підмітив, що кожна держава має «свій шлях», конкретно-історичну особливість виникнення. Різноманіття держав в світі є результат здійснення єдиної цілі (організації спільного життя) різними шляхами.

Основними концептуальними положеннями про державу П. Юркевича можна вважати такі:

  • у державі діють принципи моралі, які підтримуються думками суспільства і збігаються з суспільною мораллю;
  • державою повинні управляти духовні та високоморальні люди;
  • моральні принципи — джерела сили держави, якщо вони життєві, тобто засновані на традиціях предків і відповідають законам природи.

В практичному розумінні сутність держави полягає в тому, щоб підкорити насильство праву, а свавілля — законності.

Твори Редагувати

Видання в СРСР:

  • Юркевич П. Д. Философские произведения /П. Д. Юркевич; вступ. ст. А. И. Абрамова. — М.: Правда, 1990. — 670 с.

Твори Юркевич, перевидані на еміграції:

  • «Твори», ред. С. Ярмусь. Вінніпеґ 1979;
  • «Вибрані твори. Ідея — Серце — Розум і досвід». Переклад з рос. С. Ярмуся. Вінніпеґ 1984.

Твори видані після 1991 року:

  • Юркевич П. Д. Вибране / П. Д. Юркевич; передм. А. Г. Тихолаза. — К.: Абрис, 1993. — 416 с.;
  • Памфіл Юркевич «Історія філософії; Філософія права; Філософський щоденник» — К.:Ред.журн. «Український світ», 1999. − 756 с. ISBN 966-7586-00-6
  • Юркевич П. Історія філософії права; філософія права; філософський щоденник / П. Юркевич. — Вид. 2-ге. — К.: Укр. світ, 2000. — 756 с.
  • Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого / П. Юркевич // Хроніка. — 2000. — 2000. — № 39 — 40. — С. 563—586.

Вшанування пам'яті Редагувати

  • У місті Каневі на честь Памфіла Юркевича названо вулицю.
  • Вулиця Юркевича в Дніпрі (до 2015 року — вулиця Новофрунзенська)
  • В Черкасах існує провулок Памфіла Юркевича.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Юркевич, Памфил Данилович // Русский биографический словарь — СПб: 1912. — Т. 24. — С. 333–335.
    d:Track:Q21175494d:Track:Q25860294d:Track:Q1960551d:Track:Q656
  2. Юркевич Памфил Данилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Нерсесянц В. С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. — М.:Норма-Инфа,1998.- С.15
  4. Юркевич Памфіл. Історія філософії права. Філософія права. Філософський щоденник.- К.,2000.- С.176
  5. ↑ Юркевич Памфіл. З рукописної спадщини.- К.,1999.- С.44
  6. ↑ Тихонов, В. Н. Идеи П. Д. Юркевича о государстве и праве в констексте современности: монография / В. Н. Тихонов ;. — Луганск: РИО ЛАВД, 2003. — 304
  7. Інна Огій, спеціаліст з питань регіональної та інформаційної політики апарату міськвиконкому (17 листопада 2015). . http://kaniv-rada.gov.ua/. Канівська міська рада. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015. 
  8. Розпорядження Голови Черкаської ОДА. 

Джерела Редагувати

У Вікіджерелах є
Юркевич Памфіл Данилович

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurkevich Pamfi l Dani lovich Yurke vich 16 28 lyutogo 1826 18260228 Liplyave 4 16 zhovtnya 1874 ukrayinskij filosof i pedagog rodom iz s Liplyave na Poltavshini sin pravoslavnogo svyashennika Yurkevich Pamfil DanilovichNarodivsya 16 28 lyutogo 1826 Liplyave Zolotoniskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 4 16 zhovtnya 1874 1 48 rokiv Moskva Rosijska imperiya 1 2 Pohovannya MoskvaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist filosofAlma mater Kiyivska duhovna akademiyaNaukovij stupin magistr bogoslov yadZnannya mov rosijskaZaklad Imperatorskij Moskovskij universitetdNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Kiyivskij period diyalnosti 3 Poglyadi na pravo 4 Poglyadi na derzhavu 5 Tvori 6 Vshanuvannya pam yati 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaBiografichni vidomosti RedaguvatiBogoslovsku osvitu zdobuv u Poltavskij duhovnij seminariyi yaku zavershiv 1847 roku Z 1851 roku vikladav filosofiyu z 1861 profesor u Kiyivskij duhovnij akademiyi z 1857 roku takozh nimecku movu 1854 1856 roki asistent inspektora akademiyi Rishennyam ministerstva osviti 1861 roku jogo priznacheno profesorom Moskovskogo universitetu na kafedri filosofiyi Sered jogo studentiv buli majbutnij rosijskij filosof V Solovjov yakij visoko ciniv vikladi j tvorchist svogo uchitelya a takozh istorik V Klyuchevskij Okrim praci v universiteti Yurkevich vikladav pedagogiku v uchitelskij seminariyi a takozh vistupav z publichnimi lekciyami na filosofski temi Yurkevich buv predstavnikom ideal realizmu v teoriyi piznannya pidkreslyuvav znachennya emocijnih elementiv Polemika Yurkevicha proti materializmu ta pozitivizmu privela v chasi panuvannya cih techij v rosijskomu suspilstvi do napadiv na nogo z boku progresivnoyi zhurnalistiki osoblivo M Chernishevskogo sho dovelo do jogo bojkotu Kiyivskij period diyalnosti RedaguvatiKiyivskij period u diyalnosti Yurkevich buv najbilsh produktivnim Tut vin napisav bilshist svoyih filosofskih prac Sered nih Ideya Zhurn Min va Nar Prosvesheniya 1859 Serdce i ego znachenie v duhovnoj zhizni cheloveka po ucheniyu slova Bozhiya TKDA 1860 Materializm i zadachi filosofii ZhMNP 1860 Iz nauki o chelovecheskom duhe TKDA 1860 Po povodu statej bogoslovskogo soderzhaniya pomeshennyh v Filosofskom Leksikone TKDA 1861 Mir s blizhnimi kak uslovie hristianskogo obshezhitiya TKDA 1861 Dokazatelstva bytiya Bozhiya TKDA 1861 Yazyk fiziologov i psihologov Russkij Vestnik 1862 Razum po ucheniyu Platona i opyt po izucheniyu Kanta Moskovskiya Universitetskiya Izvestiya 1865 66 Igra podspudnyh sil Russkij Vestnik 1870 U carini pedagogiki Yurkevich napisav Chteniya o vospitanii 1865 Kurs obshej pedagogiki 1869 Lishilasya v rukopisi Metafizika dolya yakoyi nevidoma Kurs lekcij Istoriya filosofiyi prava 1868 Istoriya filosofiyi prava 1873 Filosofiya prava 1872 Filosofskij shodennik 1858 1860 Filosofiyu Yurkevich viznachayut konkretnim idealizmom abo filosofiyeyu sercya Vin rozvivaye vchennya pro lyudinu yak vilnu individualnu konkretnu j vidpovidalnu istotu Lyudina ye centr temoyu jogo filosofiyi a serce v jogo vchenni hranitel i dvigun fizichnih sil lyudini centr yiyi dushevnogo i duhovnogo zhittya bagatogrannih pochuvan zvorushen pristrastej centr yiyi moralnogo zhittya Radyanski doslidniki poboryuvali filosofiyu Yurkevicha yak religijne ob yektivno idealistichne vchennya pro svit yak produkt diyalnosti boga duha Natomist visoko cinili tvorchist Yurkevicha V Solovjov G Shpet D Chizhevskij V Rudko pidkreslyuyuchi jogo zv yazok z ukrayinskoyu filosofskoyu tradiciyeyu G Skovoroda M Gogol ta ob yektivnu cinnist i modernij harakter jogo dumok Poglyadi na pravo RedaguvatiProblemi prava i derzhavi P Yurkevich rozglyadav u rusli filosofsko moralnogo sprijnyattya svitu Pamfil Yurkevich viddavav perevagu prirodno pravovij i na yiyi osnovi rozvivav vlasnu koncepciyu rozuminnya prava roblyachi akcent na zv yazku prava z zhittyam Dlya nogo bulo harakterne dualistichne sprijnyattya prava yake buduyetsya na viznanni isnuvannya prirodnogo prava yak vishogo moralnogo zakonu sho stoyit nad pozitivnim pravom 3 Prirodne pravo maye fundamentalne znachennya ta nalezhit usim lyudyam nezalezhno vid derzhavnoyi teritoriyi i socialnogo statusu Pozitivne zh pravo ogoloshuyetsya prinalezhnim konkretnij derzhavi Prirodne pravo ye virazom togo sho lezhit u lyudskij prirodi i jogo vtilennya povinno realizovuvatis u pozitivnomu pravi P Yurkevich ne pidtrimuye rozuminnya sutnosti prava z tochki zoru pozitivizmu Adzhe take pravo harakterizuyetsya empirichnim racionalnim nachalom vitisnyayuchi duhovne prirodne abo nadayuchi jomu znachennya drugoryadnosti Pozitivistska koncepciya rozumiye pravo yak sukupnist norm ta institutiv stvorenih derzhavoyu pri comu ne vrahovuyuchi obraz prava yak bozhestvennogo tvorinnya j uosoblennya spravedlivosti 4 Na jogo dumku cej pidhid ne v zmozi viyaviti spravzhnyu sutnist prava Uchenih pozitivistiv cikavit lishe te sho bulo i ye voni ne stavlyat pitannya sho i yakim chinom povinno buti Yihnye piznannya empirichne v yakomu zakon nalezhit do ob yektiv yaki doslidzhuyutsya Tobto pravo yavlyaye soboyu cyu ob yektivnu realnist Vin obgruntovuye perevagu koncepcij prirodnogo prava yaki vklyuchayut u zmist prava moralni aspekti j oriyentuyutsya na cinnosti svobodi ta gidnogo zhittya Pamfil Yurkevich proponuye rozglyadati prirodne pravo yak sukupnist norm zhittya vstanovlenih ob yektivnoyu prirodoyu sukupnist nayavnih u prirodnomu rozumi norm yaki povinni stanoviti osnovu prava yavishe universalne nezminne j zavzhdi spravedlive dlya vsih Filosof stverdzhuye sho pravo ne slid izolovuvati vid politiki Bud yake zhive pravo tobto chinne politichne i maye politichnu sutnist Prote vin nikoli ne viznavav primat politiki nad pravom yak ce vlastivo yuridichnomu pozitivizmu 5 Ce daye pidstavi vvazhati P Yurkevicha ne sub yektivnim idealistom a vchenim z ob yektivnim mislennyam yakij oriyentuyetsya deyakoyu miroyu na socialnu realnist Zgidno z dumkami P Yurkevicha pozitivne pravo postijno rozvivayetsya mi ne znayemo navit yakim vono bulo u pradavnih i yakim vono bude u majbutnih narodiv A ne znayuchi cogo mi ne mozhemo z yasuvati induktivno sho v comu pravi ye neobhidnim i universalnim 6 Ukrayinskij filosof navodit pravilnu dumku pro te sho pozitivne pravo derzhavne ne mozhe buti odnakovim yak u chasi tak i v prostori Vin vbachaye v pravi sprijmayuchi jogo z tochki zoru moralnosti neobhidnij regulyator poklikanij pidtrimuvati vstanovlenij poryadok u riznih suspilnih vidnosinah vikonuvati funkciyu yihnoyi stabilizaciyi Poglyadi na derzhavu RedaguvatiAnaliz problemi derzhavi Pamfil Yurkevich pochinaye z tverdzhennya sho derzhava ye golovnim socialnim institutom yakij volodiye avtoritetom vladoyu i vid pravilnosti yiyi organizaciyi zalezhat vsi nashi blaga i dosyagnennya Vin pidkreslyuye sho cej institut suspilstva ye universalnim z yakim ne mozhut konkuruvati inshi elementi politichnoyi sistemi suspilstva Derzhava yak formalnij institut v zmozi prijnyati do sebe i viruyuchogo i ateyista dati misce i bidnim i bagatim ne gublyachi pri comu svogo universalnogo znachennya 6 Derzhava prizvana vnositi garmoniyu zgodu v vzayemovidnosini vsih socialnih grup i sub yektiv Derzhava isnuye yak organ yakij vnosit garmoniyu v bezkinechno riznomanitni privatni interesi Dlya togo shob derzhava vikonala cyu funkciyu vona povinna pidnyatisya nad okremimi privatnimi interesami buti neuperedzhenim glyadachem yakij z yasovuvav bi yiyi normi regulyuvav ci interesi ta poperedzhuvav viniknennyu protirich 6 Tomu vcheni rozglyadayut derzhavu yak oblichchya vidstoronene vid privatnih interesiv Sered poglyadiv Yurkevicha vazhlive misce slid vidnesti polozhennyu pro mezhi vtruchannya derzhavi v privatne zhittya lyudini Na jogo dumku derzhava ne povinna vtruchatisya v kolo osobistogo zhittya suspilnih vidnosin yaki stosuyutsya moralnosti Vin stverdzhuye sho lyudina zdatna moralno samovdoskonalyuvatisya lishe znahodyachis v znachnij miri vilnoyu vid derzhavnogo tisku Derzhava povinna sluguvati institutom socialnogo kompromisu v suspilstvi za dopomogoyu yuridichnih norm virishuvati privatni protirichchya yaki v nij isnuyut kultivuvati moral Zvertayuchis do problemi viniknennya derzhavi Pamfil Yurkevich pishe spravzhnya derzhava vinikaye z neobhidnosti ohoroni inshogo shob vin v svoyu chergu ne terpiv vid nepravdi 5 Pri comu vin virno pidmitiv sho kozhna derzhava maye svij shlyah konkretno istorichnu osoblivist viniknennya Riznomanittya derzhav v sviti ye rezultat zdijsnennya yedinoyi cili organizaciyi spilnogo zhittya riznimi shlyahami Osnovnimi konceptualnimi polozhennyami pro derzhavu P Yurkevicha mozhna vvazhati taki u derzhavi diyut principi morali yaki pidtrimuyutsya dumkami suspilstva i zbigayutsya z suspilnoyu morallyu derzhavoyu povinni upravlyati duhovni ta visokomoralni lyudi moralni principi dzherela sili derzhavi yaksho voni zhittyevi tobto zasnovani na tradiciyah predkiv i vidpovidayut zakonam prirodi V praktichnomu rozuminni sutnist derzhavi polyagaye v tomu shob pidkoriti nasilstvo pravu a svavillya zakonnosti Tvori RedaguvatiVidannya v SRSR Yurkevich P D Filosofskie proizvedeniya P D Yurkevich vstup st A I Abramova M Pravda 1990 670 s Tvori Yurkevich perevidani na emigraciyi Tvori red S Yarmus Vinnipeg 1979 Vibrani tvori Ideya Serce Rozum i dosvid Pereklad z ros S Yarmusya Vinnipeg 1984 Tvori vidani pislya 1991 roku Yurkevich P D Vibrane P D Yurkevich peredm A G Tiholaza K Abris 1993 416 s Pamfil Yurkevich Istoriya filosofiyi Filosofiya prava Filosofskij shodennik K Red zhurn Ukrayinskij svit 1999 756 s ISBN 966 7586 00 6 Yurkevich P Istoriya filosofiyi prava filosofiya prava filosofskij shodennik P Yurkevich Vid 2 ge K Ukr svit 2000 756 s Yurkevich P Serce i jogo znachennya v duhovnomu zhitti lyudini za vchennyam slova Bozhogo P Yurkevich Hronika 2000 2000 39 40 S 563 586 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU misti Kanevi na chest Pamfila Yurkevicha nazvano vulicyu 7 Vulicya Yurkevicha v Dnipri do 2015 roku vulicya Novofrunzenska V Cherkasah isnuye provulok Pamfila Yurkevicha 8 Primitki Redaguvati a b Yurkevich Pamfil Danilovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1912 T 24 S 333 335 d Track Q21175494d Track Q25860294d Track Q1960551d Track Q656 Yurkevich Pamfil Danilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Nersesyanc V S Yurisprudenciya Vvedenie v kurs obshej teorii prava i gosudarstva M Norma Infa 1998 S 15 Yurkevich Pamfil Istoriya filosofiyi prava Filosofiya prava Filosofskij shodennik K 2000 S 176 a b Yurkevich Pamfil Z rukopisnoyi spadshini K 1999 S 44 a b v Tihonov V N Idei P D Yurkevicha o gosudarstve i prave v konstekste sovremennosti monografiya V N Tihonov Lugansk RIO LAVD 2003 304 Inna Ogij specialist z pitan regionalnoyi ta informacijnoyi politiki aparatu miskvikonkomu 17 listopada 2015 Kaniv maye novi nazvi vulic http kaniv rada gov ua Kanivska miska rada Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 22 listopada 2015 Rozporyadzhennya Golovi Cherkaskoyi ODA Dzherela RedaguvatiMarko Robert Steh Ochima kulturi 62 Ukrayinska filosofiya sercya U Vikidzherelah ye Yurkevich Pamfil DanilovichPAMFIL YuRKEVICh Programa Velich osobistosti 2014 VIDEO Yurkevich Pamfil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Yurkevich Pamfil Danilovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 732 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Solovev V O filosofskih trudah P D Yurkevicha SPb 1874 Perevidano v Sobranie sochinenij T 1 P 1901 Shpet G Filosofskoe nasledie P D Yurkevicha Voprosy fi Chizhevskij D Narisi z istoriyi filosofiyi na Ukrayini Praga 1931 Yarmus S o Pamfil Danilovich Yurkevich ta jogo filosofska spadshina Vinnipeg Volin 1979 76 s Filosofiya sercya P Yurkevicha Elektronna biblioteka mizhnarodnih vidnosin Institut Mizhnarodnih Vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Yurkevich Pamfil Danilovich Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2Posilannya RedaguvatiYurkevich P D Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 491 ISBN 966 7492 06 0 Yurkevich Pamfil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2112 2113 1000 ekz Shenderovskij V A Velikij ukrayinskij filosof Pamfilij Yurkevich Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha Kiyiv VD Prostir 2009 416 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yurkevich Pamfil Danilovich amp oldid 40077696