www.wikidata.uk-ua.nina.az

Природно правова концепція Приро дно правова конце пція праворозумі ння теорія в основі якої покладено ідею що всі норми

Природно-правова концепція

Приро́дно-правова́ конце́пція праворозумі́ння   — теорія, в основі якої покладено ідею, що всі норми права мають ґрунтуватися на певних об'єктивних (природних, надпозитивних) засадах, що не залежать від волі людини й суспільства, установлень держави.

Прихильники цієї школи вважають, що посилання на мораль (насамперед на її складову — справедливість), яка є традиційним втіленням цих об'єктивних засад, становить важливий елемент усякого пояснення, що таке право. Відповідно, головною особливістю природно-правового мислення є критична оцінка позитивного права з позиції моралі. У разі суперечності між природним і позитивним правом перевагу має природне право. Вислів «несправедливий закон не є законом», який приписують Фомі Аквінському, часто тлумачать як підсумок позиції природного права взагалі.

Представники ред.

Обґрунтування вчення про природне право можна знайти в роботах Аристотеля, Цицерона, Павла, Ульпіана, Сократа, Платона, Святого Августина, Фоми Аквінського, Г. Гроція, Гоббса, Томазія, Вольфа, С. Пуфендорфа, Дж. Локка, І. Канта, Ж-Ж. Руссо, П. Гольбаха, Бентама та ін.

Історія концепції ред.

Природно-правові ідеї знаходять своє вираження з давніх часів, наприклад, у давньогрецьких філософів (Сократ, Платон, софісти, стоїки) і римських юристів імператорської епохи (Павло, Ульпіан).

Пояснюючи виникнення природної школи у древньому Римі деякі автори вважають, що у зв'язку з широкими торговельними відносинами римських громадян з іноземцями римськими юристами було вироблено так назване "право народів" (jus gentium), на відміну від права самого Риму, яке мало назву "цивільне право" (jus civile). Це право народів було об'єднанням загальних норм, спільних для законодавства декількох держав. Так, наприклад, оскільки всі держави на той час були рабовласницькими, у праві всіх цих держав були норми, що стосувалися рабства. Тому римські юристи оголосили рабство встановленням права народів.

Значну еволюцію теорія природного права перетерпіла в середні віки, коли вона отримала суттєве релігійне забарвлення. Для середньовічних юристів право - це норми, які випливають з Божественного закону, встановлені Богом, на відміну від позитивного права, встановленого людьми. У такому вигляді ця теорія була розроблена Ф. Аквінським, одним із найвидатніших вчених та мислителів людства.

Теорія природного права отримала найбільшого поширення та обґрунтування у період боротьби з абсолютизмом (ХУІІ-ХУІІІ ст.), коли проходила докорінна зміна в політичному житті західноєвропейського суспільства (у першу чергу Голландії, Англії, Франції тощо). Саме у цей період у працях великої кількості філософів та юристів (зокрема, Г. Гроція, Т. Гоббса, Томазія, Пуффендорфа, X. Вольфа, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта та ін.) ця теорія отримала широке розповсюдження. Завдяки їхнім зусиллям склалась школа природного права, що виявила величезний вплив на процес подальшого розвитку як національного (у рамках окремих країн), так і міжнародного права. Природне право в цей період розглядається як якийсь зразок, якому повинне випливати і яким повинне замінити існуюче, у всіх відносинах недосконале право. Воно представлялося у вигляді кодексу правил, що утворюють якийсь політичний і юридичний ідеал, який може бути виведений апріорі з вимог розуму.

На початку XIX ст. у розвитку природного права настали кризові явища, які були обумовлені комплексом причин як внутрішнього порядку, закладених у самій школі природного права, так і зовнішнього. Ця школа зіштовхнулася в Німеччині з новою течією в особі історичної школи права; в опозицію до природного права в Англії стала утилітарна школа І. Бентама, що поклала у свою основу не природу людину й суспільства, а користь, вигоду як критерії моральності й рушійну силу всіх вчинків людини. Тісний зв'язок школи природного права з революційними тенденціями XVIII ст. викликала ворожість до неї й гоніння з боку всіляких реакційних сил. Однак найдужчий удар ідеї природного права, на думку дослідників, був нанесений науковим духом XIX ст., його історичною, соціальною й еволюційною точкою зору.

Сучасна природно-правова концепція ред.

Відродження природно-правових ідей мало місце після Другої світової війни, як реакція на юридичний позитивізм та авторитарні політичні системи. Як правильно зазначає В. В. Лазарев, природно-правові погляди завжди активуються при переході від поліцейської держави до правової держави. Це пов'язано з тим, що природно-правова школа дає можливість обґрунтувати ідеї народовладдя, відкинуті ідеї тоталітаризму та авторитаризму.

При цьому відродження природно-правових поглядів знайшло своє відображення у межах декількох сучасних філософських систем. Саме це дало підстави Л. Мамуту відзначити, що "найбільше поширення у сучасних умовах одержали такі доктрини природного права, як: неотомізм, феноменологія, екзістенціоналізм і герменевтика".

  • Неотомізм - вважається офіційною філософською доктриною католицизму, що відроджує й модернізує вчення Ф. Аквінського, поєднуючи його з близькими за змістом філософськими системами XIX-XX ст. Найбільшого поширення неотомізм набув у Франції, Бельгії, Італії, ФРН, Іспанії, а також у США. Його представники Ж. Дабен, В. Катрайн, Ж. Марітен та ін. стверджували, що першоджерелом усього буття, в тому числі держави й права, є Бог, а всесвіт поєднує в собі два аспекти: духовний і похідний від нього - матеріальний. Як і їхній видатний попередник Фома Аквінський, вони вважали, що держава і право є результатом Божого втручання, первинності духовних засад. Носієм природно-правового буття є природа людини.
  • Засновником феноменологічного напрямку у філософії й теорії права був німецький мислитель Едмунд Гуссерль (1859-1938). Предметом феноменології є опис актів свідомості в їхньому стосунку до об'єктів, а центральним поняттям - "інтенційність", тобто спрямованість свідомості на об'єкт. Але під свідомістю феноменологія розуміє "чисту", трансцендентальну свідомість, абстраговану від людини і від суспільного середовища"Ейдоси", нормативні ідеї переходять у позитивне право, втілюються в свідомість індивідів і визначають поведінку людей. Тобто, позитивне право, яке діє в той чи інший час у державі, є втіленням, реалізацією в суспільстві "ейдосів", що випливають із "природи речей"
  • Третім напрямком природно-правової теорії права є екзистенціалізм, що його сповідували Е. Фехнер, В. Майгофер та ін. Основною категорією екзистенціалізму є екзистенція (від лат. existentia - існування) - внутрішнє буття людини, те непізнаванне, ірраціональне в людському "я", внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю. Екзистенція заперечує буття суспільства, виявляючи себе щодо нього як небуття, в якому на перший план виступає плинність, часовість, що надає екзистенції специфічного характеру буття, спрямованого в майбутнє. Прибічники цієї філософії досліджували право, протиставляючи емпіричне буття та екзистенцію людини. Позитивне право як результат досвіду, буття є штучним явищем.
  • Герменевтичний напрям. А. Кауфман, В. Гассемер та інші автори герменевтичної (від грець. - мистецтво тлумачення) теорії природного права стверджували, що сутність права полягає у справедливості, яка передбачає формальну рівність людей, обмеження свавілля, суспільну безпеку. Для досягнення цього створюються позитивні правові норми відповідно до свого часу й місця. Головним у герменевтичній теорії є розуміння права, що розглядається як процес, під час якого на основі "живої історичної мови відбувається становлення конкретного історичного права". Поза процесом розуміння не може бути об'єктивної правильності права. Конкретне історичне право, за цим ученням, є ланцюгом подій, актів поведінки і ситуацій, яким повинні відповідати абстрактні норми. Тобто, право не є приписами для виконання судовими та адміністративними органами; навпаки, своїми діями вони створюють правові форми.

У нашій країні ідеї природно-правової школи набули широкого поширення у кінці 80-х років XX ст. у силу відомих політичних подій.

І. Покровський у своїй праці "Основні ідеологічні течії в історії цивільного права. Ідеалізм та позитивізм" (поч. XX ст.), відзначає, що "ідея природного права тягнеться безперервно через всю історію розумового розвитку Західної Європи. Часом вона дещо слабшає, коли в силу тих чи інших причин юридична думка звертається здебільшого до вивчення позитивного права; часом вона ж посилюється та опиняється домінуючим тоном всього настрою епохи. Особливу глибину та інтенсивність природно-правові настрої, як відомо отримали у XVII-XVIII ст., - в епоху, якій дається назва епохи природного права".

Український вчений О.Костенко з початку 90-х років ХХ століття обстоює необхідність відродження природно-правової концепції в сучасних умовах на основі ідеї "соціального натуралізму". Відповідно до цієї ідеї він розвиває доктрину "соціально-натуралістичної юриспруденції", згідно з якою визначає природне право як "закони соціальної природи, які мають відкриватися людьми і втілюватися в форму законодавства". Виходячи з соціально-натуралістичного підходу, критикуються інші природно-правові концепції.

Вплив на право ред.

На сьогодні погляди природно-правової школи права знайшли своє відображення у міжнародних актах, скажімо, Загальна декларація прав людини (1948 р.) закріплює основні невідчужувані права і їх рівність для усіх: право на життя, рівність перед законом, на власність тощо.

Конституція України (1996 р.) також притримується ідей цієї школи щодо прав і свобод людини і громадянина. Схожі положення закріплені і у Конституціях більшості західних країн.

До позитивних рис чи досягнень природно-правової концепції слід віднести ред.

  1. право завжди повинно бути справедливим;
  2. відповідно до зазначеного вище, у праві не може міститись будь-яке положення, вимога чи припис, що є вираженням свавілля;
  3. право неправильно зводити до закону, нормативно-юридичного акта, їх сукупності;
  4. право обмежує державне та суспільне втручання у справи та життя особи;
  5. держава зобов'язана додержуватись природного права та, відповідно, забезпечувати відповідність законодавства (позитивного права) природному праву тощо.

Критика природно-правової концепції ред.

  1. незрозуміле джерело й механізм виникнення природного права (наявність Бога не для усіх очевидна, а прив'язка природного права до раціонального початку досить проблематична в силу того, що природне право припускає, що воно неперехідне й позаісторичне, а очевидно, що для того, щоб сформулювати й визнати наявність навіть мінімальної кількості природних правил рівень інтелектуального розвитку людства повинен бути досить високим);
  2. природні права сформульовані в максимально абстрактній формі, що надає можливість дуже довільних тлумачень, у тому числі зацікавлених тлумачень, що є правовим, а що ним не є;
  3. право нічим не забезпечується й не гарантується (якщо не перебувати на позиції окремих шкіл теологічного напрямку природно правової доктрини).
  4. універсальний характер загальнолюдських цінностей не підтверджується політико-правовою реальністю (наприклад, як співвідносяться право на війну й права людини (?!), проблема з визнанням фундаментальних природних прав окремими досить цивілізованими народами и націями і т.д. Ствердження позаісторичного характеру природних прав не підтверджується історією розвитку людства;
  5. не зрозуміло як вирішити колізії, які виникають у контексті реалізації суб'єктами своїх природних прав. Чи не приведе конкуренція природних прав різних суб'єктів до "війни всіх проти всіх", про що говорив іще один теоретик природного права Т. Гоббс;
  6. неясним є перелік природних прав, а також їхній конкретний зміст;
  7. право, як юридичний інститут, підміняється поняттям "справедливість" й/або "мораль", етичним інститутом. При цьому очевидно, що уявлення про справедливе змінюється в історичній перспективі, отже, і уявлення про право повинні мінятися, але одна із базових тез природно-правової теорії - позаісторичність;
  8. вся природно-правова концепція, у контексті юридичної практики, внутрішньо суперечлива. Причому ця суперечливість не діалектичного, а формально-логічного характеру;
  9. протиставлення права й законодавства може (і веде) до правового нігілізму, до відмови слідувати юридичним нормам і т.д.

Див. також ред.

Список використаної літератури ред.

  1. Костенко О. Культура і закон - у протидії злу. - Київ: Атіка. - 2008. - 351 с.
  2. Костенко О. Що є право? Про основи "натуралістичної" юриспруденції у світлі соціального натуралізму // Право України. - 2010. - №4. - С.83-92.
  3. Костенко А.Н. "Натуралистическая" юриспруденция - прогрессивная основа национального и международного правопорядка // Вопросы правоведения. - 2010.- №2. - С.10-23.
  4. Венгеров А. Б. Теорія держави і права. — М. — 2004.
  5. Алексеев С.С. Философия права. - М., 1998. - С 25.
  6. Теорія держави і права — Скакун О. Ф. [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  7. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред. ) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 2004. - Т.6: Т - Я. - 768 c.
  8. Общая теория государства и права Академический курс В 3 т / Под ред. М Н Марченко Т 1 Теория государства, 2-е изд М., 2001
  9. Історія політичних і правових вчень / Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. - К.: Юрінком Інтер. - 1999. - 304 с.
  10. Марченко М.Н. Политические теории и политическая практика. - М., 1992.
  11. Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи: курс лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2008. - 464с.

Посилання ред.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2014)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Priro dno pravova konce pciya pravorozumi nnya teoriya v osnovi yakoyi pokladeno ideyu sho vsi normi prava mayut gruntuvatisya na pevnih ob yektivnih prirodnih nadpozitivnih zasadah sho ne zalezhat vid voli lyudini j suspilstva ustanovlen derzhavi Prihilniki ciyeyi shkoli vvazhayut sho posilannya na moral nasampered na yiyi skladovu spravedlivist yaka ye tradicijnim vtilennyam cih ob yektivnih zasad stanovit vazhlivij element usyakogo poyasnennya sho take pravo Vidpovidno golovnoyu osoblivistyu prirodno pravovogo mislennya ye kritichna ocinka pozitivnogo prava z poziciyi morali U razi superechnosti mizh prirodnim i pozitivnim pravom perevagu maye prirodne pravo Visliv nespravedlivij zakon ne ye zakonom yakij pripisuyut Fomi Akvinskomu chasto tlumachat yak pidsumok poziciyi prirodnogo prava vzagali Zmist 1 Predstavniki 2 Istoriya koncepciyi 3 Suchasna prirodno pravova koncepciya 3 1 Vpliv na pravo 4 Do pozitivnih ris chi dosyagnen prirodno pravovoyi koncepciyi slid vidnesti 5 Kritika prirodno pravovoyi koncepciyi 6 Div takozh 7 Spisok vikoristanoyi literaturi 8 Posilannya Predstavniki red Obgruntuvannya vchennya pro prirodne pravo mozhna znajti v robotah Aristotelya Cicerona Pavla Ulpiana Sokrata Platona Svyatogo Avgustina Fomi Akvinskogo G Grociya Gobbsa Tomaziya Volfa S Pufendorfa Dzh Lokka I Kanta Zh Zh Russo P Golbaha Bentama ta in Istoriya koncepciyi red Prirodno pravovi ideyi znahodyat svoye virazhennya z davnih chasiv napriklad u davnogreckih filosofiv Sokrat Platon sofisti stoyiki i rimskih yuristiv imperatorskoyi epohi Pavlo Ulpian Poyasnyuyuchi viniknennya prirodnoyi shkoli u drevnomu Rimi deyaki avtori vvazhayut sho u zv yazku z shirokimi torgovelnimi vidnosinami rimskih gromadyan z inozemcyami rimskimi yuristami bulo virobleno tak nazvane pravo narodiv jus gentium na vidminu vid prava samogo Rimu yake malo nazvu civilne pravo jus civile Ce pravo narodiv bulo ob yednannyam zagalnih norm spilnih dlya zakonodavstva dekilkoh derzhav Tak napriklad oskilki vsi derzhavi na toj chas buli rabovlasnickimi u pravi vsih cih derzhav buli normi sho stosuvalisya rabstva Tomu rimski yuristi ogolosili rabstvo vstanovlennyam prava narodiv Znachnu evolyuciyu teoriya prirodnogo prava pereterpila v seredni viki koli vona otrimala suttyeve religijne zabarvlennya Dlya serednovichnih yuristiv pravo ce normi yaki viplivayut z Bozhestvennogo zakonu vstanovleni Bogom na vidminu vid pozitivnogo prava vstanovlenogo lyudmi U takomu viglyadi cya teoriya bula rozroblena F Akvinskim odnim iz najvidatnishih vchenih ta misliteliv lyudstva Teoriya prirodnogo prava otrimala najbilshogo poshirennya ta obgruntuvannya u period borotbi z absolyutizmom HUII HUIII st koli prohodila dokorinna zmina v politichnomu zhitti zahidnoyevropejskogo suspilstva u pershu chergu Gollandiyi Angliyi Franciyi tosho Same u cej period u pracyah velikoyi kilkosti filosofiv ta yuristiv zokrema G Grociya T Gobbsa Tomaziya Puffendorfa X Volfa Zh Zh Russo I Kanta ta in cya teoriya otrimala shiroke rozpovsyudzhennya Zavdyaki yihnim zusillyam sklalas shkola prirodnogo prava sho viyavila velicheznij vpliv na proces podalshogo rozvitku yak nacionalnogo u ramkah okremih krayin tak i mizhnarodnogo prava Prirodne pravo v cej period rozglyadayetsya yak yakijs zrazok yakomu povinne viplivati i yakim povinne zaminiti isnuyuche u vsih vidnosinah nedoskonale pravo Vono predstavlyalosya u viglyadi kodeksu pravil sho utvoryuyut yakijs politichnij i yuridichnij ideal yakij mozhe buti vivedenij apriori z vimog rozumu Na pochatku XIX st u rozvitku prirodnogo prava nastali krizovi yavisha yaki buli obumovleni kompleksom prichin yak vnutrishnogo poryadku zakladenih u samij shkoli prirodnogo prava tak i zovnishnogo Cya shkola zishtovhnulasya v Nimechchini z novoyu techiyeyu v osobi istorichnoyi shkoli prava v opoziciyu do prirodnogo prava v Angliyi stala utilitarna shkola I Bentama sho poklala u svoyu osnovu ne prirodu lyudinu j suspilstva a korist vigodu yak kriteriyi moralnosti j rushijnu silu vsih vchinkiv lyudini Tisnij zv yazok shkoli prirodnogo prava z revolyucijnimi tendenciyami XVIII st viklikala vorozhist do neyi j goninnya z boku vsilyakih reakcijnih sil Odnak najduzhchij udar ideyi prirodnogo prava na dumku doslidnikiv buv nanesenij naukovim duhom XIX st jogo istorichnoyu socialnoyu j evolyucijnoyu tochkoyu zoru Suchasna prirodno pravova koncepciya red Vidrodzhennya prirodno pravovih idej malo misce pislya Drugoyi svitovoyi vijni yak reakciya na yuridichnij pozitivizm ta avtoritarni politichni sistemi Yak pravilno zaznachaye V V Lazarev prirodno pravovi poglyadi zavzhdi aktivuyutsya pri perehodi vid policejskoyi derzhavi do pravovoyi derzhavi Ce pov yazano z tim sho prirodno pravova shkola daye mozhlivist obgruntuvati ideyi narodovladdya vidkinuti ideyi totalitarizmu ta avtoritarizmu Pri comu vidrodzhennya prirodno pravovih poglyadiv znajshlo svoye vidobrazhennya u mezhah dekilkoh suchasnih filosofskih sistem Same ce dalo pidstavi L Mamutu vidznachiti sho najbilshe poshirennya u suchasnih umovah oderzhali taki doktrini prirodnogo prava yak neotomizm fenomenologiya ekzistencionalizm i germenevtika Neotomizm vvazhayetsya oficijnoyu filosofskoyu doktrinoyu katolicizmu sho vidrodzhuye j modernizuye vchennya F Akvinskogo poyednuyuchi jogo z blizkimi za zmistom filosofskimi sistemami XIX XX st Najbilshogo poshirennya neotomizm nabuv u Franciyi Belgiyi Italiyi FRN Ispaniyi a takozh u SShA Jogo predstavniki Zh Daben V Katrajn Zh Mariten ta in stverdzhuvali sho pershodzherelom usogo buttya v tomu chisli derzhavi j prava ye Bog a vsesvit poyednuye v sobi dva aspekti duhovnij i pohidnij vid nogo materialnij Yak i yihnij vidatnij poperednik Foma Akvinskij voni vvazhali sho derzhava i pravo ye rezultatom Bozhogo vtruchannya pervinnosti duhovnih zasad Nosiyem prirodno pravovogo buttya ye priroda lyudini Zasnovnikom fenomenologichnogo napryamku u filosofiyi j teoriyi prava buv nimeckij mislitel Edmund Gusserl 1859 1938 Predmetom fenomenologiyi ye opis aktiv svidomosti v yihnomu stosunku do ob yektiv a centralnim ponyattyam intencijnist tobto spryamovanist svidomosti na ob yekt Ale pid svidomistyu fenomenologiya rozumiye chistu transcendentalnu svidomist abstragovanu vid lyudini i vid suspilnogo seredovisha Ejdosi normativni ideyi perehodyat u pozitivne pravo vtilyuyutsya v svidomist individiv i viznachayut povedinku lyudej Tobto pozitivne pravo yake diye v toj chi inshij chas u derzhavi ye vtilennyam realizaciyeyu v suspilstvi ejdosiv sho viplivayut iz prirodi rechej Tretim napryamkom prirodno pravovoyi teoriyi prava ye ekzistencializm sho jogo spoviduvali E Fehner V Majgofer ta in Osnovnoyu kategoriyeyu ekzistencializmu ye ekzistenciya vid lat existentia isnuvannya vnutrishnye buttya lyudini te nepiznavanne irracionalne v lyudskomu ya vnaslidok chogo lyudina ye konkretnoyu nepovtornoyu osobististyu Ekzistenciya zaperechuye buttya suspilstva viyavlyayuchi sebe shodo nogo yak nebuttya v yakomu na pershij plan vistupaye plinnist chasovist sho nadaye ekzistenciyi specifichnogo harakteru buttya spryamovanogo v majbutnye Pribichniki ciyeyi filosofiyi doslidzhuvali pravo protistavlyayuchi empirichne buttya ta ekzistenciyu lyudini Pozitivne pravo yak rezultat dosvidu buttya ye shtuchnim yavishem Germenevtichnij napryam A Kaufman V Gassemer ta inshi avtori germenevtichnoyi vid grec mistectvo tlumachennya teoriyi prirodnogo prava stverdzhuvali sho sutnist prava polyagaye u spravedlivosti yaka peredbachaye formalnu rivnist lyudej obmezhennya svavillya suspilnu bezpeku Dlya dosyagnennya cogo stvoryuyutsya pozitivni pravovi normi vidpovidno do svogo chasu j miscya Golovnim u germenevtichnij teoriyi ye rozuminnya prava sho rozglyadayetsya yak proces pid chas yakogo na osnovi zhivoyi istorichnoyi movi vidbuvayetsya stanovlennya konkretnogo istorichnogo prava Poza procesom rozuminnya ne mozhe buti ob yektivnoyi pravilnosti prava Konkretne istorichne pravo za cim uchennyam ye lancyugom podij aktiv povedinki i situacij yakim povinni vidpovidati abstraktni normi Tobto pravo ne ye pripisami dlya vikonannya sudovimi ta administrativnimi organami navpaki svoyimi diyami voni stvoryuyut pravovi formi U nashij krayini ideyi prirodno pravovoyi shkoli nabuli shirokogo poshirennya u kinci 80 h rokiv XX st u silu vidomih politichnih podij I Pokrovskij u svoyij praci Osnovni ideologichni techiyi v istoriyi civilnogo prava Idealizm ta pozitivizm poch XX st vidznachaye sho ideya prirodnogo prava tyagnetsya bezperervno cherez vsyu istoriyu rozumovogo rozvitku Zahidnoyi Yevropi Chasom vona desho slabshaye koli v silu tih chi inshih prichin yuridichna dumka zvertayetsya zdebilshogo do vivchennya pozitivnogo prava chasom vona zh posilyuyetsya ta opinyayetsya dominuyuchim tonom vsogo nastroyu epohi Osoblivu glibinu ta intensivnist prirodno pravovi nastroyi yak vidomo otrimali u XVII XVIII st v epohu yakij dayetsya nazva epohi prirodnogo prava Ukrayinskij vchenij O Kostenko z pochatku 90 h rokiv HH stolittya obstoyuye neobhidnist vidrodzhennya prirodno pravovoyi koncepciyi v suchasnih umovah na osnovi ideyi socialnogo naturalizmu Vidpovidno do ciyeyi ideyi vin rozvivaye doktrinu socialno naturalistichnoyi yurisprudenciyi zgidno z yakoyu viznachaye prirodne pravo yak zakoni socialnoyi prirodi yaki mayut vidkrivatisya lyudmi i vtilyuvatisya v formu zakonodavstva Vihodyachi z socialno naturalistichnogo pidhodu kritikuyutsya inshi prirodno pravovi koncepciyi Vpliv na pravo red Na sogodni poglyadi prirodno pravovoyi shkoli prava znajshli svoye vidobrazhennya u mizhnarodnih aktah skazhimo Zagalna deklaraciya prav lyudini 1948 r zakriplyuye osnovni nevidchuzhuvani prava i yih rivnist dlya usih pravo na zhittya rivnist pered zakonom na vlasnist tosho Konstituciya Ukrayini 1996 r takozh pritrimuyetsya idej ciyeyi shkoli shodo prav i svobod lyudini i gromadyanina Shozhi polozhennya zakripleni i u Konstituciyah bilshosti zahidnih krayin Do pozitivnih ris chi dosyagnen prirodno pravovoyi koncepciyi slid vidnesti red pravo zavzhdi povinno buti spravedlivim vidpovidno do zaznachenogo vishe u pravi ne mozhe mistitis bud yake polozhennya vimoga chi pripis sho ye virazhennyam svavillya pravo nepravilno zvoditi do zakonu normativno yuridichnogo akta yih sukupnosti pravo obmezhuye derzhavne ta suspilne vtruchannya u spravi ta zhittya osobi derzhava zobov yazana doderzhuvatis prirodnogo prava ta vidpovidno zabezpechuvati vidpovidnist zakonodavstva pozitivnogo prava prirodnomu pravu tosho Kritika prirodno pravovoyi koncepciyi red nezrozumile dzherelo j mehanizm viniknennya prirodnogo prava nayavnist Boga ne dlya usih ochevidna a priv yazka prirodnogo prava do racionalnogo pochatku dosit problematichna v silu togo sho prirodne pravo pripuskaye sho vono neperehidne j pozaistorichne a ochevidno sho dlya togo shob sformulyuvati j viznati nayavnist navit minimalnoyi kilkosti prirodnih pravil riven intelektualnogo rozvitku lyudstva povinen buti dosit visokim prirodni prava sformulovani v maksimalno abstraktnij formi sho nadaye mozhlivist duzhe dovilnih tlumachen u tomu chisli zacikavlenih tlumachen sho ye pravovim a sho nim ne ye pravo nichim ne zabezpechuyetsya j ne garantuyetsya yaksho ne perebuvati na poziciyi okremih shkil teologichnogo napryamku prirodno pravovoyi doktrini universalnij harakter zagalnolyudskih cinnostej ne pidtverdzhuyetsya politiko pravovoyu realnistyu napriklad yak spivvidnosyatsya pravo na vijnu j prava lyudini problema z viznannyam fundamentalnih prirodnih prav okremimi dosit civilizovanimi narodami i naciyami i t d Stverdzhennya pozaistorichnogo harakteru prirodnih prav ne pidtverdzhuyetsya istoriyeyu rozvitku lyudstva ne zrozumilo yak virishiti koliziyi yaki vinikayut u konteksti realizaciyi sub yektami svoyih prirodnih prav Chi ne privede konkurenciya prirodnih prav riznih sub yektiv do vijni vsih proti vsih pro sho govoriv ishe odin teoretik prirodnogo prava T Gobbs neyasnim ye perelik prirodnih prav a takozh yihnij konkretnij zmist pravo yak yuridichnij institut pidminyayetsya ponyattyam spravedlivist j abo moral etichnim institutom Pri comu ochevidno sho uyavlennya pro spravedlive zminyuyetsya v istorichnij perspektivi otzhe i uyavlennya pro pravo povinni minyatisya ale odna iz bazovih tez prirodno pravovoyi teoriyi pozaistorichnist vsya prirodno pravova koncepciya u konteksti yuridichnoyi praktiki vnutrishno superechliva Prichomu cya superechlivist ne dialektichnogo a formalno logichnogo harakteru protistavlennya prava j zakonodavstva mozhe i vede do pravovogo nigilizmu do vidmovi sliduvati yuridichnim normam i t d Div takozh red Prirodne pravoSpisok vikoristanoyi literaturi red Zagalna teoriya derzhavi i prava Cvik M V Petrishin O V Avrvmenko L V Harkiv 2009 rik Kostenko O Kultura i zakon u protidiyi zlu Kiyiv Atika 2008 351 s Kostenko O Sho ye pravo Pro osnovi naturalistichnoyi yurisprudenciyi u svitli socialnogo naturalizmu Pravo Ukrayini 2010 4 S 83 92 Kostenko A N Naturalisticheskaya yurisprudenciya progressivnaya osnova nacionalnogo i mezhdunarodnogo pravoporyadka Voprosy pravovedeniya 2010 2 S 10 23 Vengerov A B Teoriya derzhavi i prava M 2004 Alekseev S S Filosofiya prava M 1998 S 25 Teoriya derzhavi i prava Skakun O F Arhivovano 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukr encikl 2004 T 6 T Ya 768 c Obshaya teoriya gosudarstva i prava Akademicheskij kurs V 3 t Pod red M N Marchenko T 1 Teoriya gosudarstva 2 e izd M 2001 Istoriya politichnih i pravovih vchen Shulzhenko F P Andrusyak T G K Yurinkom Inter 1999 304 s Marchenko M N Politicheskie teorii i politicheskaya praktika M 1992 Mashkov A Problemi teoriyi derzhavi i prava Osnovi kurs lekcij K Chetverta hvilya 2008 464s Posilannya red Germenevtika yuridichna Arhivovano 26 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 578 ISBN 966 7492 00 X Ekzistencialistska teoriya prava Arhivovano 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prirodno pravova koncepciya amp oldid 34965166