| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2015) |
Гне́й Домі́цій А́нній Ульпіа́н (повне ім'я лат. Gnaeus Domitius Annius Ulpianus або стисліше Domitius Ulpianus; нар. 170 , м. Тір, Фінікія, тепер м. Сур Ліван — пом. 228, Рим) — визначний давньоримський юрист та державний діяч часів правління династії Северів; величезна кількість правових позицій з творів Ульпіана увійшла до складу Дигест імператора Юстиніана.
| Доміцій Ульпіан | |
|---|---|
| Domitius Ulpianus | |
| статуя Ульпіана в Палаці правосуддя в Брюсселі роботи бельгійського скульптора Антуана Фелікса Буре[en] (1883р., уявний скульптурний портрет) | |
| Ім'я при народженні | Доміцій Ульпіан |
| Народився | близько 170 Тір |
| Помер | близько 228 Рим, Римська імперія |
| Підданство | Римська імперія |
| Національність | фінікієць |
| Діяльність | державний діяч, юрист |
| Відомий завдяки | автор Liber singularis regularum, Ad Sabinum, Ad edictum |
| Знання мов | латина |
| Посада | Префект преторія |
|
Життєпис
Народився у місті Тір. За національністю був фінікійцем. Свою кар'єру розпочав есесором (радником) з права при преторі. Після цього очолював відомство прохань імператорської канцелярії. У 205 році призначається есесором при префекті преторії Папініані. Після цього при імператорах Каракаллі та Еліогабалі займав посади префект анонія, начальника імператорської канцелярії.
За імператора Александра Севера Ульпіан у березні 222 року стає префектом аннони, а у грудні того ж року — префектом преторія. Спочатку він виконував свої обов'язки разом з двома колегами — Флавіаном і Хрестом, але незабаром обидва вони були страчені за звинуваченням у змові, Ульпіан залишився єдиним префектом. Він мав великий вплив на молодого імператора й користувався при імперської дворі великою повагою та впливом. Його учнем був Геренній Модестін. Під час чергових інтриг при дворі Доміція Ульпіана було вбито.
Правові погляди та юридичні твори Ульпіана
У творчості Ульпіана помітний вплив стоїцизму на його думки про право. За Ульпіаном право поділяється на три роди (за природою норм права):
Перший — Природне право, яке стосується усіх живих істот.
Другий — Право народів (Jus gentium), яке стосується лише людей.
Третій — Цивільне право, яке належить до відомого політичного цілого.
Особливою увагу в Ульпіана користувався принцип справедливості у праві, судових відносинах.
За Ульпіаном право всезагальне, об'єктивне, знаходиться поза волею людини, головний закон природи. Юриспруденція, згідно з Ульпіаном, — це знання божественних та людських справ, наука про справедливе та несправедливе.
У доробку Ульпіана є 30 трактатів об'ємом у 250 томів. Розквіт літературної та правничої діяльності Ульпіана припадає на 211–222 роки. Основним твором з права Ульпіана є Liber singularis regularum, який був побудований за принципом «Інституцій» іншого відомого правника Гая. У 426 році імператором Валентиніаном праці Ульпіана визнані обов'язковими поряд з працями чотирьох інших видатних давньоримських правників.
Основні твори
- коментар до едикту (Ad edictum, виклад преторського права) — 83 книги;
- коментар до Сабіна (Ad Sabinum, коментарі цивільного права — 50 книг);
- "Книга правил" (Liber singularis regularum).
Література
- Зяблюк М. П., Глухова С. В. Ульпіан (Ulpianus) Доміцій // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 205 – 206. [ 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Ulpianus Domitius // в кн.: Бартошек Милан. Римское право: Понятия, термины, определения / Милан Бартошек; пер. с чеш. Ю.В. Преснякова; спец. науч. ред., авт. предисл. и комментария З.М. Черниловский; сверка лат. текста Н.А. Федорова. – М.: Юридическая литература, 1989. – 448 с. – С. 345.
- Katarzyna Stępień. Ulpian (Domitius Ulpianus) // Powszechna Encyklopedia Filozofii. Internetowa wersja encyklopedii. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана / Пер. с лат. Е. М. Штаерман; отв. ред. и сост. Л. Л. Кофанов. — М., 1998. — 287 с. — (Памятники римского права).
Посилання
- Ульпіан Доміцій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Александр Марей - Источники римского права (uk-UA). Процитовано 30 жовтня 2019.