www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щурат Василь Григорович Васи ль Григо рович Щура т 12 24 серпня 1871 18710824 Вислобоки 27 квітня 1948 Львів український

Щурат Василь Григорович

Васи́ль Григо́рович Щура́т (12 (24) серпня 1871(18710824), Вислобоки — 27 квітня 1948, Львів) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.

Василь Григорович Щурат
Василь Щурат
Народився 12 (24) серпня 1871
Вислобоки, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна
Помер 24 квітня 1948(1948-04-24) (76 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство Австрійська імперія, Польща, СРСР
Національність українець
Діяльність педагог, літературознавець, поет і перекладач
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка і Віденський університет
Науковий керівник Ватрослав Ягич
Заклад ЛНУ імені Івана Франка і Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника
Членство НАН України
Діти Щурат Степан Васильович
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щурат.

1895 року здійснив повний переклад «Пісні про Роланда» українською мовою. Автор найкращого до 1914 року віршового перекладу «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907). Батько вченого-літературознавця Степана Щурата.

Життєпис Редагувати

Родом із села Вислобоки на Львівщині. Студії зі слов'янської філології завершив у 1895 році у Львівському і Віденському (докторат у Ватрослава Яґіча) університетах, педагогічний іспит склав у Чернівецькому університеті в 1898 році.

У літературу, науку, громадянське і публіцистичне життя Львова і Відня Щурата впровадив Іван Франко, під впливом якого він залишився до 1896. Щурат виступав в австрійській, польській, чеській і західноукраїнській пресі зі статтями, поетичними перекладами та ориґінальними віршами, був співредактором газети «Буковина» в Чернівцях, редактором журналу «Молода Муза» (1906), «Сьвіт» і тижневика «Неділя» (1912). З політичних міркувань виступав на стороні «Діла».

У 1898—1934 учителював у державних гімназіях Перемишля, Бродів, Львова (з 1907). 1921-го не присягнув на вірність польській державі й став директором приватної жіночої гімназії сестер Василіянок у Львові (1921—1934).

1914 В. Щурат був обраний дійсним членом НТШ, а з 1915 по 1923 був його головою; брав активну участь у боротьбі за Український університет, а після неуспіху став ініціатором і першим ректором Львівського таємного університету (1921—1923). У 1930, у зв'язку з процесом СВУ і дальшими репресіями в Україні, зрікся гідности дійсного члена ВУАН, якою його наділено у червні 1929 разом з М. С. Возняком та Ф. М. Колессою за спеціальністю «мова та література» (відновлений дійсний член УАН після большевицької окупації Галичини у 1939). Останні роки життя працював директором Львівської бібліотеки АН УРСР і професором Львівського Університету.

Франко Іван склав поетичну відповідь — вірш «Декадент» — на закиди В. Щурата.

Могила Василя Щурата

Помер 24 квітня 1948 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Творчість Редагувати

Літературознавча праця Щурата тематично різноманітна: від староукраїнської літератури («Слово Данила Заточника», 1896), до літератури 19 ст., зокрема праці про Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Пантелеймона Куліша, Івана Котляревського, Юрія Федьковича, Івана Франка, Василя Самійленка, Григорія Квітку-Основ'яненка та ін. («Літературні начерки», 1913).

Збірки поезій:

  • Lux in tenebris (1895),
  • Мої листи (1898),
  • Раз до мене молодість прийшла, На трембіті (1904),
  • Історичні пісні (1907),
  • Вибір пісень (1909),
  • Поема «В суздальській тюрмі» (1916).

1898—1900 видав серію художніх творів «Артистично-літературні новини». 1900 і 1905 Щурат видав віршований молитовник «Із глибини воззвах» і 1902 поему «Зарваниця», що були зразком української релігійної поезії.

Крім того, багато перекладав: зі стародавніх поетів (Горацій), французьких («Пісня про Роланда»), німецьких (Гайне, Ґете), польських (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Марія Конопніцька, Адам Асник, Ян Каспрович, Казімеж Пшерва-Тетмаер), російських, білоруських та інших.
Багато уваги Щурат присвятив питанням українсько-польських відносин, зокрема літературі (студія «Шевченко і поляки», 1917; «Основи Шевченкових зв'язків з поляками», 1917; «Коліївщина в польській літературі до 1841», 1910).

Праці В. Щурата друкувалися переважно у «Записках НТШ». Посмертні видання творів Щурата; «Поезії» (Л., 1957 і 1962), «Вибрані праці з історії літератури» (К., 1963). Йому належить переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907).

Автор історично-краєзнавчого допису «Церкви греко-католицької парохії в Бродах» (Сьвіт, 1907. — № 5. — С. 78–80).

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 119.
    d:Track:Q62416080
  2. Іван Франко. Гримить. — К.: Радянська школа, 1986. — 671 с., іл. — С. 133; 627
  3. Іван Созанський. З минувшини міста Бродів.— Львів, 1911. — С. 52.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasi l Grigo rovich Shura t 12 24 serpnya 1871 18710824 Visloboki 27 kvitnya 1948 Lviv ukrayinskij pedagog literaturoznavec poet i perekladach Vasil Grigorovich ShuratVasil ShuratNarodivsya 12 24 serpnya 1871 Visloboki Kam yanka Buzkij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer 24 kvitnya 1948 1948 04 24 76 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya Polsha SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pedagog literaturoznavec poet i perekladachAlma mater LNU imeni Ivana Franka i Videnskij universitetNaukovij kerivnik Vatroslav YagichZaklad LNU imeni Ivana Franka i Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya StefanikaChlenstvo NAN UkrayiniDiti Shurat Stepan VasilovichNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shurat 1895 roku zdijsniv povnij pereklad Pisni pro Rolanda ukrayinskoyu movoyu Avtor najkrashogo do 1914 roku virshovogo perekladu Slova o polku Igorevim suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu 1907 Batko vchenogo literaturoznavcya Stepana Shurata Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Primitki 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiRodom iz sela Visloboki na Lvivshini Studiyi zi slov yanskoyi filologiyi zavershiv u 1895 roci u Lvivskomu i Videnskomu doktorat u Vatroslava Yagicha universitetah pedagogichnij ispit sklav u Cherniveckomu universiteti v 1898 roci U literaturu nauku gromadyanske i publicistichne zhittya Lvova i Vidnya Shurata vprovadiv Ivan Franko pid vplivom yakogo vin zalishivsya do 1896 Shurat vistupav v avstrijskij polskij cheskij i zahidnoukrayinskij presi zi stattyami poetichnimi perekladami ta originalnimi virshami buv spivredaktorom gazeti Bukovina v Chernivcyah redaktorom zhurnalu Moloda Muza 1906 Svit i tizhnevika Nedilya 1912 Z politichnih mirkuvan vistupav na storoni Dila U 1898 1934 uchitelyuvav u derzhavnih gimnaziyah Peremishlya Brodiv Lvova z 1907 1921 go ne prisyagnuv na virnist polskij derzhavi j stav direktorom privatnoyi zhinochoyi gimnaziyi sester Vasiliyanok u Lvovi 1921 1934 1914 V Shurat buv obranij dijsnim chlenom NTSh a z 1915 po 1923 buv jogo golovoyu brav aktivnu uchast u borotbi za Ukrayinskij universitet a pislya neuspihu stav iniciatorom i pershim rektorom Lvivskogo tayemnogo universitetu 1921 1923 U 1930 u zv yazku z procesom SVU i dalshimi represiyami v Ukrayini zriksya gidnosti dijsnogo chlena VUAN yakoyu jogo nadileno u chervni 1929 razom z M S Voznyakom ta F M Kolessoyu za specialnistyu mova ta literatura vidnovlenij dijsnij chlen UAN pislya bolshevickoyi okupaciyi Galichini u 1939 Ostanni roki zhittya pracyuvav direktorom Lvivskoyi biblioteki AN URSR i profesorom Lvivskogo Universitetu Franko Ivan sklav poetichnu vidpovid virsh Dekadent na zakidi V Shurata 2 nbsp Mogila Vasilya ShurataPomer 24 kvitnya 1948 u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Tvorchist RedaguvatiLiteraturoznavcha pracya Shurata tematichno riznomanitna vid staroukrayinskoyi literaturi Slovo Danila Zatochnika 1896 do literaturi 19 st zokrema praci pro Tarasa Shevchenka Markiyana Shashkevicha Pantelejmona Kulisha Ivana Kotlyarevskogo Yuriya Fedkovicha Ivana Franka Vasilya Samijlenka Grigoriya Kvitku Osnov yanenka ta in Literaturni nacherki 1913 Zbirki poezij Lux in tenebris 1895 Moyi listi 1898 Raz do mene molodist prijshla Na trembiti 1904 Istorichni pisni 1907 Vibir pisen 1909 Poema V suzdalskij tyurmi 1916 1898 1900 vidav seriyu hudozhnih tvoriv Artistichno literaturni novini 1900 i 1905 Shurat vidav virshovanij molitovnik Iz glibini vozzvah i 1902 poemu Zarvanicya sho buli zrazkom ukrayinskoyi religijnoyi poeziyi Krim togo bagato perekladav zi starodavnih poetiv Goracij francuzkih Pisnya pro Rolanda nimeckih Gajne Gete polskih Adam Mickevich Yuliush Slovackij Mariya Konopnicka Adam Asnik Yan Kasprovich Kazimezh Psherva Tetmaer rosijskih biloruskih ta inshih Bagato uvagi Shurat prisvyativ pitannyam ukrayinsko polskih vidnosin zokrema literaturi studiya Shevchenko i polyaki 1917 Osnovi Shevchenkovih zv yazkiv z polyakami 1917 Koliyivshina v polskij literaturi do 1841 1910 Praci V Shurata drukuvalisya perevazhno u Zapiskah NTSh Posmertni vidannya tvoriv Shurata Poeziyi L 1957 i 1962 Vibrani praci z istoriyi literaturi K 1963 Jomu nalezhit pereklad Slova o polku Igorevim suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu 1907 Avtor istorichno krayeznavchogo dopisu Cerkvi greko katolickoyi parohiyi v Brodah Svit 1907 5 S 78 80 3 Shurat V Pochatki slavi ukrayinskoyi narodnoyi pisni v Galichini napisav d r Vasil Shurat Lviv Nakladom T va Prosvita 1927 16 s vklyuch obkl Vidannya tovaristva Prosvita Arhivovano 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 119 d Track Q62416080 Ivan Franko Grimit K Radyanska shkola 1986 671 s il S 133 627 Ivan Sozanskij Z minuvshini mista Brodiv Lviv 1911 S 52 Dzherela RedaguvatiKoshelivec I Shurat Vasil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3921 3922 Avtobiografiya Vasilya Shurata Arhivovano 11 lipnya 2023 u Wayback Machine Arhiv Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Literatura RedaguvatiGalajchak T Shurat Vasil Grigorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 688 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Franko 3 T Shurat Vasil Grigorovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 809 Posilannya RedaguvatiShurat Vasil Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1033 Shurat Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2108 1000 ekz Shurat V Pochatki slavi ukrayinskoyi narodnoyi pisni v Galichini napisav d r Vasil Shurat Lviv Nakladom T va Prosvita 1927 16 s vklyuch obkl Vidannya tovaristva Prosvita Arhivovano 22 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Shurat V Ukrayinski dzherela do istoriyi filosofiyi ist filosof nacherk V Shurat Lviv Nakladom Mih Petrickogo 1908 32 s Arhivovano 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Shurat V Poeziya XIX vika Ch 1 vip 1 Vasil Shurat Lviv Vid K Studinskogo 1903 96 s Arhivovano 4 zhovtnya 2019 u Wayback Machine nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shurat Vasil Grigorovich amp oldid 40659551