www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таємний український університет Льві вський тає мний украї нський університе т ТУУ Український таємний університет УТУ у

Таємний український університет

Льві́вський (тає́мний) украї́нський університе́т (ТУУ), Український таємний університет (УТУ) — український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові. Заснований у липні 1921 року, проіснував до 1925 року. Структура організована завдяки зусиллям студентів та викладачів, котрі наважилися нести українську освітню ідею, попри постійні заборони, переслідування та ув’язнення з боку польської влади.

Таємний український університет
УТУ
Сенат Українського таємного університету у Львові, 1921 р. Сидять: Мирон Кордуба, Мар’ян Панчишин, Василь Щурат, Іван Куровець, Максим Левицький; стоять: Іван Раковський, Володимир Вергановський, Роман Ковшевич, Максим Музика, Мирон Вахнянин
?координати: ↑2032280 ·R (Львів)
Тип Нелегальний
Засновано 1921
Ректор Василь Щурат,
Мар'ян Панчишин,
Євген Давидяк

Передумови створення ред.

18-19 століття ред.

Боротьба за існування українського університету у Львові тривала десятиліттями. Ще у 1661 було засновано Львівський університет, що тримався на плаву в основному завдяки податкам місцевих громадян. Викладання там велося німецькою. У 1787 при цьому університеті було засновано український інститут “Studium Ruthenum”, де окремі предмети викладались українською (при цьому аналогічного польського інституту при університеті не було). Згодом польська шляхта стала по-троху завойовувати прихильність австрійських керманичів, і все закінчилось тим, що в 1867 році в університеті було відкрито аж три кафедри, де викладалось польською. У 1879 році, коли поляки завоювали ще більше прихильності австрійського уряду, навіть мовою внутрішнього урядування університету стала польська, а не німецька.

Отож, ще з 1860-тих українська молодь активно виступала за українську мову та створення українських катедр в університеті. Активісти збирали однодумців, було кілька віче, навіть писали звернення і виступали в соймі, проте реакції з боку правління не було. Аж в 1898 о. Данило Танячкевич знову заговорив про окремий Український університет, цю ідею підтримали НТШ та Просвіта, проте відповіддю віденського уряду було лише створення ще одної катедри української літератури. Відбулося ще кілька мітингів, були навіть сутички українських і польських студентів з пораненими, проте результату не було.

Період сецесії ред.

Потім був період сецесії – українські студенти масово покидали Львів, фінансуючи поїздки власними коштами і коштами народу. В ній взяли участь близько 440 студентів Львівського університету. Сецесію 1901-1902 років підтримав навіть греко-католицький митрополит Андрей Шептицький, було створено спеціальний "Сецесійний фонд" для продовження навчання студентів-українців в університетах імперії: у Відні, Празі й Граці, а також у Кракові. Сецесії тривали від 1 грудня 1901 року до літнього семестру 1902 року.

Активізація боротьби на початку 20 століття ред.

Десь у 1904 серед українських науковців виникла думка створити приватний університет, але тоді було створено тільки курси українознавства.

У 1906 і 1907 роках українські студенти активно організовували віча для відстоювання своїх прав в стінах університету, які переростали в масові бійки з пораненими та заарештованими. В цих роках було кілька трагічних імматрикуляцій, що закінчувались бійками через те, що були проведені польською мовою.

Наступне протистояння у стінах університету сталося 23 січня 1907 р. Українські студенти зібралися на віче, щоб обговорити питання прав української мови і проведення імматрикуляції. Університетський секретар професор Вінярж, проходячи повз українців, своє невдоволення висловив словами «гайдамацька дич», «українська дич». Присутні не стерпіли образ, побили секретаря, розгромили актовий зал, звели барикаду, на університетському будинку вивісили синьо-жовтий прапор. Ректор викликав поліцію, і 153 студенти були заарештовані. Дорогою до поліційного відділення арештовані співали «Ще не вмерла Україна», «Не пора» тощо.

Сутички 1 липня 1910 року та смерть Адама Коцка ред.

Як повідомляла львівська преса, 1 липня 1910 року, о 8.30 ранку, українські студенти в ІІІ залі Університету організували віче, на якому були присутні близько 300 осіб. Причиною стало те, що австрійський уряд (через блокування польських парламентарів) вкотре не розпочав процедуру виокремлення українських кафедр Львівського університету в окрему установу.

Студенти-поляки, які в цей день перебували в меншості, але сподівалися перешкодити перетворенню віча на ходу вулицями міста, почали зводити барикади. Частина українців вирішила їм завадити. Розпочалася бійка з використанням палиць та меблів, стрілянина з обох боків. Поліція прибула на місце подій через 15 хвилин після початку перестрілки. Поліція заарештувала 128 студентів-українців, яких засудили до короткотермінового ув’язнення (від двох тижнів до 7 місяців). В результаті сутичок був один загиблий: 21-річний студент права, третьокурсник Адам Коцко, та 28 поранених з обох боків.

Післявоєнний період ред.

У 1918 р. на території Галичини запанувала польська влада. Розуміючи важливість освітніх реформ, зміни, в першу чергу торкнулися інтелектуальної сфери. У Львівському університеті (який було перейменовано на університет імені Яна Казимира) польська влада провела нововведення, які зовсім не влаштовували українське студентство. Крім того, що мова викладання в університеті була польська, у 1919 р. було також затверджено документ, в якому йшлося про ліквідацію усіх українських кафедр та сповіщено про звільнення усіх українських професорів. Проте, саме квота, майже остаточно нівелювала можливість потрапити українцеві в університет, за якою зі 100% студентів тільки 11% місць могли бути надані іноземцям (і то за однієї важливої умови: потрібно було мати польське громадянство або служити у польській армії). В основному це були євреї і тільки в поодиноких випадках українці. Тому перед українським студентством, на порядку денному, виникнуло питання про встановлення українського вищого навчального закладу, на кшталт університету. Особливо актуальним це питання видалось після повернення додому вояків Української Галицької Армії – студентів, котрі прагнули завершити навчання. Умови, які створила польська влада, змусили діяти молодіжні організації та наукові кола, зокрема Наукове товариство Шевченка та інші, у справі забезпечення вищою освітою української молоді.

Відомості ред.

Університет був заснований за ініціативи Наукового товариства ім. Шевченка, Товариства українських наукових викладів ім. Петра Могили та Ставропігійського Інституту у Львові, як реакція на дії польської влади. Останнє було спричинено рішенням стосовно обов'язку студентів Львівського університету та Політехніки служити в польській армії.

Печатки Українського таємного університету. Створені 1923 року художником Р. Лісовським

Рішення приступити до створення ТУУ було прийнято на з'їзді українського студентства у Львові у липні 1921 року. В середині вересня 1921 року новостворений навчальний заклад розпочав свою роботу. Університет діяв нелегально, на громадських засадах.

На відміну від створеного у цьому ж 1921 році в екзилі (Відень, пізніше Прага) легального Українського вільного університету, ТУУ забезпечував не тільки філософський та правничий напрямки освіти. У перший рік свого існування університет мав три відділи (факультети): філософський, юридичний (правничий), медичний, пізніше було утворено технічний відділ. 1922 року на базі технічного відділу у Львові було створено Українську (таємну) Високу Політехнічну Школу (існувала в 1922—1925 роках). 1924 року до університету формально було приєднано ще й факультет мистецтва під керівництвом Олекси Новаківського і протекторатом Андрея Шептицького. В університет записалося 1028 студентів. З них:

  • на філософський факультет — 235;
  • на юридичний — 608;
  • медицини — 185.

Крім того було ще 230 надзвичайних студентів. Отже всіх записаних в університет нараховувалось — 1258. На технічному відділі навчалось 150 студентів.

Першим ректором Л(т)УУ був доктор Василь Щурат, потім Мар'ян Панчишин, Євген Давидяк (1923-27 Ректором Високої Політехнічної Школи було обрано Віктора Лучківа.

У 1924—1925 роках на трьох відділах університету нараховувалося 58 кафедр. На філософському факультеті було 22 кафедри, юридичному — 26, медичному — 10. На філософському та юридичному факультетах навчання тривало 4 роки, на медичному та в політехніці — 2 роки. Після двох років навчання у Львові студенти медицини та політехніки мали змогу продовжувати навчання у вищих навчальних закладах Праги, Відня, Гданська. 1921 року для керівництва справами у закладі був створений Сенат університету, до складу якого входили Василь Щурат, Мирон Кордуба (декан історичного факльтету), Іван Крип'якевич, Іван Раковський, Володимир Вергановський (декан юридичнного факультету), М. Левицький, Роман Ковшевич, Іван Куровець (декан медичного факультету), Максим Музика, Анатоль Вахнянин. Серед викладачів університету були відомі українські вчені: Іван Крип'якевич, Кирило Студинський, Іван Фещенко-Чопівський, М. Корчинський, Степан Балей, Михайло Возняк, Михайло Галущинський, Леонід Білецький, Філарет Колесса, Івана Зілинського, Іларіон Свєнціцький, Володимир Левицький, Микола Чайковський, Микола Чубатий, Володимир-Степан Старосольський, Степан Шухевич, Юліан Гірняк, Володимир Охримович, Микола Сабат та інші.

Виказка викладів студента філософського відділу Михайла Драгана

Незважаючи на складні умови, пов'язані з нелегальним існуванням, рівень викладання і підготовки спеціалістів в університеті був високим. Студенти університету мали свої численні молодіжні організації, серед яких «Український Студентський Союз», «Академічна громада», «Медична Громада», «Гурток Правників», «Крайова Студентська Рада» та інші. Науковий гурток істориків видавав журнал «Історичний Вісник».

Звичайно умови навчання і праці в ТУУ були далекі від ідеальних. Заняття проводились в приміщеннях НТШ, «Просвіти», Національного музею, закладах «Рідної Школи», підвалах собору св. Юра, на приватних квартирах викладачів і студентів.

Лише студенти філософського і правничого факультетів мали змогу прослухати університетський курс повністю, на відміну від медичного та політехнічного відділів, де навчання тривало 4 семестри. Навчання в університеті відбувалося в умовах суворої конспірації, з переслідуванням та арештами польською поліцією студентів та професорів. Матеріальне забезпечення університету здійснювали самі студенти. Матеріальну підтримку діяльності університету надавали українські господарсько-економічні установи, частина фінансової допомоги поступала від численної еміграції із Чехословаччини, США і Канади. З цих джерел покривалися видатки університету, а також за згодою й апробацією Студентського допомогового товариства, яке очолював студент правничого відділу М. Матчак, надавалася фінансова допомога студентам.

Викладачі та студенти університету зазнавали постійних переслідувань з боку польських органів влади. Заходи національних громадсько-політичних організацій і українських депутатів польського сейму, спрямовані на легалізацію діяльністі ТУУ, були безуспішними. Переслідування та арешти польською поліцією студентів та професорів, відсутність матеріальної бази і нестача коштів, урядова заборона службовцям державних установ викладати в університеті та дискримінація випускників привела до припинення діяльності ТУУ в 1925 році.

Існують також свідчення про те, що ТУУ можливо проіснував до 1926 року. Зокрема, відомий композитор Микола Колесса, який навчався в ТУУ у 1923—1924 роках, а його батько композитор Філарет Колесса викладав тут у 1921—1923 роках, подає в інтерв'ю період існування УТУ з 1921 року до 1926 року. За словами Колеси, окремі групи студентів продовжували вчитися й після того, як було оголошено про припинення діяльності закладу. Крім цього, канцелярія ТУУ продовжувала працювати ще рік після завершення його діяльності і видавала довідки про навчання колишнім студентам, щоб вони могли продовжити навчання в інших закладах. Про це ж свідчать знайдені матеріали до біографії вченого-психолога Ярослава Цурковського, які вказують на те, що він навчався в ТУУ у 1923—1926 роках.

Примітки ред.

  1. ↑ Mudryj, Marian (2017). M. Mudryj, Spór o ukraiński uniwersytet we Lwowie na przełomie XIX i XX stulecia i Ukraiński [Tajny] Uniwersytet lat 1921–1925, [w:] Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, red. A. Redzik, wyd. 2 poprawione, Kraków: Wydawnictwo Wysoki Zamek 2017, s. 887-912. Kraków: Wydawnictwo Wysoki Zamek. ISBN 978-83-947365-7-6. 
  2. . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019. 
  3. Т. Г. Андрусяк. Давидяк Євген Васильович // ЕСУ. — Т. 7. — С. 128.
  4. Вінтюк Ю. В.Микола Колесса про свого гімназійного вчителя Степана Балея // Філософські пошуки, 1999.  — Вип. ІХ.  — С. 186 —191.
  5. Вінтюк Ю. В.Ярослав Цурковський: життя і діяльність // Філософські пошуки, 2009.  — Вип. XXX.  — С. 256 —280.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lvi vskij taye mnij ukrayi nskij universite t TUU Ukrayinskij tayemnij universitet UTU ukrayinskij nelegalnij vishij navchalnij zaklad u Lvovi Zasnovanij u lipni 1921 roku proisnuvav do 1925 roku Struktura organizovana zavdyaki zusillyam studentiv ta vikladachiv kotri navazhilisya nesti ukrayinsku osvitnyu ideyu popri postijni zaboroni peresliduvannya ta uv yaznennya z boku polskoyi vladi Tayemnij ukrayinskij universitetUTUSenat Ukrayinskogo tayemnogo universitetu u Lvovi 1921 r Sidyat Miron Korduba Mar yan Panchishin Vasil Shurat Ivan Kurovec Maksim Levickij stoyat Ivan Rakovskij Volodimir Verganovskij Roman Kovshevich Maksim Muzika Miron Vahnyanin koordinati 2032280 R Lviv Tip NelegalnijZasnovano 1921Rektor Vasil Shurat Mar yan Panchishin Yevgen Davidyak Zmist 1 Peredumovi stvorennya 1 1 18 19 stolittya 1 2 Period secesiyi 1 3 Aktivizaciya borotbi na pochatku 20 stolittya 1 4 Sutichki 1 lipnya 1910 roku ta smert Adama Kocka 1 5 Pislyavoyennij period 2 Vidomosti 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaPeredumovi stvorennya red 18 19 stolittya red Borotba za isnuvannya ukrayinskogo universitetu u Lvovi trivala desyatilittyami She u 1661 bulo zasnovano Lvivskij universitet sho trimavsya na plavu v osnovnomu zavdyaki podatkam miscevih gromadyan Vikladannya tam velosya nimeckoyu U 1787 pri comu universiteti bulo zasnovano ukrayinskij institut Studium Ruthenum de okremi predmeti vikladalis ukrayinskoyu pri comu analogichnogo polskogo institutu pri universiteti ne bulo Zgodom polska shlyahta stala po trohu zavojovuvati prihilnist avstrijskih kermanichiv i vse zakinchilos tim sho v 1867 roci v universiteti bulo vidkrito azh tri kafedri de vikladalos polskoyu U 1879 roci koli polyaki zavoyuvali she bilshe prihilnosti avstrijskogo uryadu navit movoyu vnutrishnogo uryaduvannya universitetu stala polska a ne nimecka Otozh she z 1860 tih ukrayinska molod aktivno vistupala za ukrayinsku movu ta stvorennya ukrayinskih katedr v universiteti Aktivisti zbirali odnodumciv bulo kilka viche navit pisali zvernennya i vistupali v sojmi prote reakciyi z boku pravlinnya ne bulo Azh v 1898 o Danilo Tanyachkevich znovu zagovoriv pro okremij Ukrayinskij universitet cyu ideyu pidtrimali NTSh ta Prosvita prote vidpoviddyu videnskogo uryadu bulo lishe stvorennya she odnoyi katedri ukrayinskoyi literaturi Vidbulosya she kilka mitingiv buli navit sutichki ukrayinskih i polskih studentiv z poranenimi prote rezultatu ne bulo 1 Period secesiyi red Potim buv period secesiyi ukrayinski studenti masovo pokidali Lviv finansuyuchi poyizdki vlasnimi koshtami i koshtami narodu V nij vzyali uchast blizko 440 studentiv Lvivskogo universitetu Secesiyu 1901 1902 rokiv pidtrimav navit greko katolickij mitropolit Andrej Sheptickij bulo stvoreno specialnij Secesijnij fond dlya prodovzhennya navchannya studentiv ukrayinciv v universitetah imperiyi u Vidni Prazi j Graci a takozh u Krakovi Secesiyi trivali vid 1 grudnya 1901 roku do litnogo semestru 1902 roku Aktivizaciya borotbi na pochatku 20 stolittya red Des u 1904 sered ukrayinskih naukovciv vinikla dumka stvoriti privatnij universitet ale todi bulo stvoreno tilki kursi ukrayinoznavstva U 1906 i 1907 rokah ukrayinski studenti aktivno organizovuvali vicha dlya vidstoyuvannya svoyih prav v stinah universitetu yaki pererostali v masovi bijki z poranenimi ta zaareshtovanimi V cih rokah bulo kilka tragichnih immatrikulyacij sho zakinchuvalis bijkami cherez te sho buli provedeni polskoyu movoyu Nastupne protistoyannya u stinah universitetu stalosya 23 sichnya 1907 r Ukrayinski studenti zibralisya na viche shob obgovoriti pitannya prav ukrayinskoyi movi i provedennya immatrikulyaciyi Universitetskij sekretar profesor Vinyarzh prohodyachi povz ukrayinciv svoye nevdovolennya visloviv slovami gajdamacka dich ukrayinska dich Prisutni ne sterpili obraz pobili sekretarya rozgromili aktovij zal zveli barikadu na universitetskomu budinku vivisili sino zhovtij prapor Rektor viklikav policiyu i 153 studenti buli zaareshtovani Dorogoyu do policijnogo viddilennya areshtovani spivali She ne vmerla Ukrayina Ne pora tosho 2 Sutichki 1 lipnya 1910 roku ta smert Adama Kocka red Yak povidomlyala lvivska presa 1 lipnya 1910 roku o 8 30 ranku ukrayinski studenti v III zali Universitetu organizuvali viche na yakomu buli prisutni blizko 300 osib Prichinoyu stalo te sho avstrijskij uryad cherez blokuvannya polskih parlamentariv vkotre ne rozpochav proceduru viokremlennya ukrayinskih kafedr Lvivskogo universitetu v okremu ustanovu Studenti polyaki yaki v cej den perebuvali v menshosti ale spodivalisya pereshkoditi peretvorennyu vicha na hodu vulicyami mista pochali zvoditi barikadi Chastina ukrayinciv virishila yim zavaditi Rozpochalasya bijka z vikoristannyam palic ta mebliv strilyanina z oboh bokiv Policiya pribula na misce podij cherez 15 hvilin pislya pochatku perestrilki Policiya zaareshtuvala 128 studentiv ukrayinciv yakih zasudili do korotkoterminovogo uv yaznennya vid dvoh tizhniv do 7 misyaciv V rezultati sutichok buv odin zagiblij 21 richnij student prava tretokursnik Adam Kocko ta 28 poranenih z oboh bokiv Pislyavoyennij period red U 1918 r na teritoriyi Galichini zapanuvala polska vlada Rozumiyuchi vazhlivist osvitnih reform zmini v pershu chergu torknulisya intelektualnoyi sferi U Lvivskomu universiteti yakij bulo perejmenovano na universitet imeni Yana Kazimira polska vlada provela novovvedennya yaki zovsim ne vlashtovuvali ukrayinske studentstvo Krim togo sho mova vikladannya v universiteti bula polska u 1919 r bulo takozh zatverdzheno dokument v yakomu jshlosya pro likvidaciyu usih ukrayinskih kafedr ta spovisheno pro zvilnennya usih ukrayinskih profesoriv Prote same kvota majzhe ostatochno nivelyuvala mozhlivist potrapiti ukrayincevi v universitet za yakoyu zi 100 studentiv tilki 11 misc mogli buti nadani inozemcyam i to za odniyeyi vazhlivoyi umovi potribno bulo mati polske gromadyanstvo abo sluzhiti u polskij armiyi V osnovnomu ce buli yevreyi i tilki v poodinokih vipadkah ukrayinci Tomu pered ukrayinskim studentstvom na poryadku dennomu viniknulo pitannya pro vstanovlennya ukrayinskogo vishogo navchalnogo zakladu na kshtalt universitetu Osoblivo aktualnim ce pitannya vidalos pislya povernennya dodomu voyakiv Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi studentiv kotri pragnuli zavershiti navchannya Umovi yaki stvorila polska vlada zmusili diyati molodizhni organizaciyi ta naukovi kola zokrema Naukove tovaristvo Shevchenka ta inshi u spravi zabezpechennya vishoyu osvitoyu ukrayinskoyi molodi Vidomosti red Universitet buv zasnovanij za iniciativi Naukovogo tovaristva im Shevchenka Tovaristva ukrayinskih naukovih vikladiv im Petra Mogili ta Stavropigijskogo Institutu u Lvovi yak reakciya na diyi polskoyi vladi Ostannye bulo sprichineno rishennyam stosovno obov yazku studentiv Lvivskogo universitetu ta Politehniki sluzhiti v polskij armiyi nbsp Pechatki Ukrayinskogo tayemnogo universitetu Stvoreni 1923 roku hudozhnikom R LisovskimRishennya pristupiti do stvorennya TUU bulo prijnyato na z yizdi ukrayinskogo studentstva u Lvovi u lipni 1921 roku V seredini veresnya 1921 roku novostvorenij navchalnij zaklad rozpochav svoyu robotu Universitet diyav nelegalno na gromadskih zasadah Na vidminu vid stvorenogo u comu zh 1921 roci v ekzili Viden piznishe Praga legalnogo Ukrayinskogo vilnogo universitetu TUU zabezpechuvav ne tilki filosofskij ta pravnichij napryamki osviti U pershij rik svogo isnuvannya universitet mav tri viddili fakulteti filosofskij yuridichnij pravnichij medichnij piznishe bulo utvoreno tehnichnij viddil 1922 roku na bazi tehnichnogo viddilu u Lvovi bulo stvoreno Ukrayinsku tayemnu Visoku Politehnichnu Shkolu isnuvala v 1922 1925 rokah 1924 roku do universitetu formalno bulo priyednano she j fakultet mistectva pid kerivnictvom Oleksi Novakivskogo i protektoratom Andreya Sheptickogo V universitet zapisalosya 1028 studentiv Z nih na filosofskij fakultet 235 na yuridichnij 608 medicini 185 1 Krim togo bulo she 230 nadzvichajnih studentiv Otzhe vsih zapisanih v universitet narahovuvalos 1258 Na tehnichnomu viddili navchalos 150 studentiv Pershim rektorom L t UU buv doktor Vasil Shurat potim Mar yan Panchishin Yevgen Davidyak 1923 27 3 1 Rektorom Visokoyi Politehnichnoyi Shkoli bulo obrano Viktora Luchkiva U 1924 1925 rokah na troh viddilah universitetu narahovuvalosya 58 kafedr Na filosofskomu fakulteti bulo 22 kafedri yuridichnomu 26 medichnomu 10 Na filosofskomu ta yuridichnomu fakultetah navchannya trivalo 4 roki na medichnomu ta v politehnici 2 roki Pislya dvoh rokiv navchannya u Lvovi studenti medicini ta politehniki mali zmogu prodovzhuvati navchannya u vishih navchalnih zakladah Pragi Vidnya Gdanska 1921 roku dlya kerivnictva spravami u zakladi buv stvorenij Senat universitetu do skladu yakogo vhodili Vasil Shurat Miron Korduba dekan istorichnogo fakltetu Ivan Krip yakevich Ivan Rakovskij Volodimir Verganovskij dekan yuridichnnogo fakultetu M Levickij Roman Kovshevich Ivan Kurovec dekan medichnogo fakultetu Maksim Muzika Anatol Vahnyanin Sered vikladachiv universitetu buli vidomi ukrayinski vcheni Ivan Krip yakevich Kirilo Studinskij Ivan Feshenko Chopivskij M Korchinskij Stepan Balej Mihajlo Voznyak Mihajlo Galushinskij Leonid Bileckij Filaret Kolessa Ivana Zilinskogo Ilarion Svyencickij Volodimir Levickij Mikola Chajkovskij Mikola Chubatij Volodimir Stepan Starosolskij Stepan Shuhevich Yulian Girnyak Volodimir Ohrimovich Mikola Sabat ta inshi 1 nbsp Vikazka vikladiv studenta filosofskogo viddilu Mihajla DraganaNezvazhayuchi na skladni umovi pov yazani z nelegalnim isnuvannyam riven vikladannya i pidgotovki specialistiv v universiteti buv visokim Studenti universitetu mali svoyi chislenni molodizhni organizaciyi sered yakih Ukrayinskij Studentskij Soyuz Akademichna gromada Medichna Gromada Gurtok Pravnikiv Krajova Studentska Rada ta inshi Naukovij gurtok istorikiv vidavav zhurnal Istorichnij Visnik Zvichajno umovi navchannya i praci v TUU buli daleki vid idealnih Zanyattya provodilis v primishennyah NTSh Prosviti Nacionalnogo muzeyu zakladah Ridnoyi Shkoli pidvalah soboru sv Yura na privatnih kvartirah vikladachiv i studentiv Lishe studenti filosofskogo i pravnichogo fakultetiv mali zmogu prosluhati universitetskij kurs povnistyu na vidminu vid medichnogo ta politehnichnogo viddiliv de navchannya trivalo 4 semestri Navchannya v universiteti vidbuvalosya v umovah suvoroyi konspiraciyi z peresliduvannyam ta areshtami polskoyu policiyeyu studentiv ta profesoriv Materialne zabezpechennya universitetu zdijsnyuvali sami studenti Materialnu pidtrimku diyalnosti universitetu nadavali ukrayinski gospodarsko ekonomichni ustanovi chastina finansovoyi dopomogi postupala vid chislennoyi emigraciyi iz Chehoslovachchini SShA i Kanadi Z cih dzherel pokrivalisya vidatki universitetu a takozh za zgodoyu j aprobaciyeyu Studentskogo dopomogovogo tovaristva yake ocholyuvav student pravnichogo viddilu M Matchak nadavalasya finansova dopomoga studentam 1 Vikladachi ta studenti universitetu zaznavali postijnih peresliduvan z boku polskih organiv vladi Zahodi nacionalnih gromadsko politichnih organizacij i ukrayinskih deputativ polskogo sejmu spryamovani na legalizaciyu diyalnisti TUU buli bezuspishnimi Peresliduvannya ta areshti polskoyu policiyeyu studentiv ta profesoriv vidsutnist materialnoyi bazi i nestacha koshtiv uryadova zaborona sluzhbovcyam derzhavnih ustanov vikladati v universiteti ta diskriminaciya vipusknikiv privela do pripinennya diyalnosti TUU v 1925 roci Isnuyut takozh svidchennya pro te sho TUU mozhlivo proisnuvav do 1926 roku Zokrema vidomij kompozitor Mikola Kolessa yakij navchavsya v TUU u 1923 1924 rokah a jogo batko kompozitor Filaret Kolessa vikladav tut u 1921 1923 rokah podaye v interv yu 4 period isnuvannya UTU z 1921 roku do 1926 roku Za slovami Kolesi okremi grupi studentiv prodovzhuvali vchitisya j pislya togo yak bulo ogolosheno pro pripinennya diyalnosti zakladu Krim cogo kancelyariya TUU prodovzhuvala pracyuvati she rik pislya zavershennya jogo diyalnosti i vidavala dovidki pro navchannya kolishnim studentam shob voni mogli prodovzhiti navchannya v inshih zakladah Pro ce zh svidchat znajdeni materiali do biografiyi vchenogo psihologa Yaroslava Curkovskogo yaki vkazuyut na te sho vin navchavsya v TUU u 1923 1926 rokah 5 Primitki red a b v g d Mudryj Marian 2017 M Mudryj Spor o ukrainski uniwersytet we Lwowie na przelomie XIX i XX stulecia i Ukrainski Tajny Uniwersytet lat 1921 1925 w Academia Militans Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie red A Redzik wyd 2 poprawione Krakow Wydawnictwo Wysoki Zamek 2017 s 887 912 Krakow Wydawnictwo Wysoki Zamek ISBN 978 83 947365 7 6 Mudrij V Ukrayinskij universitet u Lvovi u rr 1921 1925 1948 irbis nbuv gov ua Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 T G Andrusyak Davidyak Yevgen Vasilovich ESU T 7 S 128 Vintyuk Yu V Mikola Kolessa pro svogo gimnazijnogo vchitelya Stepana Baleya Filosofski poshuki 1999 Vip IH S 186 191 Vintyuk Yu V Yaroslav Curkovskij zhittya i diyalnist Filosofski poshuki 2009 Vip XXX S 256 280 Dzherela red Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Kachmar V Lvivskij tayemnij ukrayinskij universitet Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 368 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Kachmar V Lvivskij tayemnij ukrayinskij universitet Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Kislij V Ukrayinski visoki shkoli u Lvovi i studentskij ruh u Zahidnij Ukrayini u pershij pol 20 st Lviv 1991 144 s Mudrij V Zmagannya za ukrayinski universiteti v Galichini Lviv Nyu Jork 1999 129 s Mudrij V Ukrayinskij universitet u Lvovi 1921 1925 Nyurnberg Chas 1948 Hobzej P Tayemnij universitet u Lvovi Ukrayina Nauka i kultura K 1991 Vip 25 S 45 59 Golovach Yu Vcheni NTSh i Ukrayinskij Universitet u Lvovi Visnik NTSh 1992 Chislo 1 3 s 12 13 Dudka M Golovach Yu Tayemnij Ukrayinskij Universitet u Lvovi Arhivovano 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Preprint ICMP 18 02U M Mudryj Spor o ukrainski uniwersytet we Lwowie na przelomie XIX i XX stulecia i Ukrainski Tajny Uniwersytet lat 1921 1925 w Academia Militans Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie red A Redzik wyd 2 poprawione Krakow Wydawnictwo Wysoki Zamek 2017 s 887 912 Posilannya red Lvivskij tayemnij ukrayinskij universitet Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Arhivovano 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine V Kachmar Lvivskij tayemnij ukrayinskij universitet Arhivovano 28 chervnya 2017 u Wayback Machine V M Kachmar Problema ukrayinskogo universitetu u Lvovi v kinci HIH na pochatku HH st suspilstvo politichnij aspekt Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine 1 Arhivovano 16 bereznya 2017 u Wayback Machine Lviv Underground Ukrainian University Arhivovano 11 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Tayemnij ukrayinskij universitet u Lvovi kuznya ukrayinskogo harakteru https web archive org web 20220116001933 https www youtube com watch v MA72xdYY9QU Arhivovano16 sichnya 2022 u Wayback Machine Arhivovano 16 sichnya 2022 u Wayback Machine GEN UKRAYiNCIV 3 sichnya 2022 r Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tayemnij ukrayinskij universitet amp oldid 40809054