www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коцко Адам У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коцко Адам Здислав Коцко 23 грудня 1882 1 с Шоломия або Шол

Коцко Адам

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коцко.

Адам Здислав Коцко (23 грудня 1882, с. Шоломия або Шоломинь, нині Пустомитівський район, Львівська область — 1 липня 1910, Львів) — діяч українського студентського руху в Галичині, борець за український університет у Львові.

Адам Коцко
Народився 23 грудня 1882(1882-12-23)
с. Шоломинь, Пустомитівський район, Львівська область
Помер 1 липня 1910(1910-07-01) (27 років)
м. Львів
·кульове поранення
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність громадський активіст
Відомий завдяки діяч українського студентського руху
Alma mater Львівська академічна гімназія
Львівський університет
Батько Андрій Коцко
Мати Соломія Павліковська

Життєпис ред.

Адам Коцко народився 23 грудня 1882 року в селі Шоломия Бобрецького повіту, тепер Пустомитівський район Львівської області в сім'ї Андрія Коцка і Соломії (Саломеї) з роду Павліковських. Охрестив його аж через три місяці — 25 березня 1883 року греко-католицький священник і парох храму святого пророка Іллі в Шоломиї о. Олександр Радзикевич. При хрещенні отримав подвійне ім'я Адам Здіслав.

Сім'я Коцків у пошуках кращого життя переїхала до Бережан, далі в Бучач, а 1901 року — до Львова. Батько Адама працював у страховому товаристві «Дністер» переписувачем документів, а мати походила з польської родини та була домогосподаркою. Прадід по матері брав участь у Листопадовому повстанні.

Через часті переїзди родини Адам спочатку навчався у Бережанській та Бучацькій гімназіях. Брат був чотарем УГА, служив, зокрема, у 1-й сотні Літунського полку в (Дулібах, тепер Стрийський район).

У 1905 році Адам Коцко закінчив Академічну гімназію у Львові. Був членом театрального гуртка, його малярські твори історичної тематики експонувались у приміщеннях Академічної гімназії. 1905 року вступив на правничий факультет Львівського університету. Здійснив багато подорожей по Галичині та Наддніпрянській Україні, розповіді про які вміщував у львівських газетах.

Адам Коцко був членом українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля». Побував в Америці разом із заробітчанами, після чого у газеті «Громадський голос» опублікував враження від поїздки.

У 1906 році був поранений у Львівському університеті під час сутички між польськими та українськими студентами. 1907 року через участь у демонстраціях українських студентів, що вимагали створення українського університету, був заарештований. Через голодування його звільнили.

1 липня 1910 року українцями було заплановане віче, проведенню якого намагалися завадити поляки, спорудивши в приміщенні Університету барикади. Їхньою головною метою було перешкодити українським студентам вийти з Університету й таким чином зірвати запланований похід вулицями Львова. Після спорудження поляками барикад почались сутички, під час яких поляки почали використовувати зброю. Перестрілку зупинила поліція, яка прибула через 15 хв. В результаті 28 осіб було поранено.

Адам Коцко був важко поранений у голову польськими шовіністами. Помер через 9 годин на руках у своєї матері.

Василь Мудрий згадує про це віче та вбивство Коцка в своїх спогадах про Український таємний університет у Львові. Він також згадує, що студент Леонтович був важко пораненим в ногу під час сутичок.

Поліція заарештувала 127 українців, у тому числі шістьох дівчат. Зі студентів-поляків не затримали жодного, лише записали їхні домашні адреси після чого відпустили.

Похорони Адама Коцка 4 липня 1910 року вилилися у багатотисячну маніфестацію. Він був похований на Личаківському цвинтарі (поле № 5, поряд могила Аполлона Ничая). Промови біля могили Адама Коцка тривали близько шести годин. Слова прощання над могилою студента промовили Кость Левицький, Михайло Грушевський, Кирило Трильовський, Осип Назарук та Лонгин Цегельський.

«Сьогодня, в п'ятницю рано, полилась кров на львівському університеті. Багато академіків тяжко і легко поранених. Академік Адам Коцко вбитий бровнінгом. Українська академічна молодіж зібралась сьогодня о год. пів до дев'ятої в ІІІ залі університету, щоби запротестувати проти ігнорованя правительством справи українського університету. Як відомо, при останній бюджетовій дебаті, презес кола польського посол Гломбінський заявив у своїй промові, що польське коло не може згодитись на вилученє існуючих українських катедр на львівському університеті в окреме тіло, котре мало би бути переходовим станом до самостійного українського університету. Австрійське правительство, повинуючись волі кола польського, перестало відтоді конферувати з українською парламентарною репрезентацією, не хотячи тим самим й чути про здійсненє бодай в частині домагань всього українського народу в справі українського університету. Се провокаційне становище правительства і кола польського дало причину до того, що українські посли заявили, що будуть ставити перешкоди в справі креованя італійського правничого факультету у Відні. Се провокаційне становище нинішнього правительства Бінерта-Штірка і кола польського відчуло діймаючо українське студентство. Висловом його обуреня було нинішнє демонстраційне віче на університеті, а епілогом віча — труп і кільканайцять тяжко і легше ранених.

Віче на університеті.

О год. пів до 9 відбуло около 300 українських академіків віче в ІІІ салі університету в цілі запротестованя проти ігноровання і легковаженя міністерством просвіти справи українського університету. Віче відбувалося зовсім спокійно. Коли зближалось воно до кінця і українські академіки хотіли спокійно опустити університет, долетіли до салі вічовиків голоси і крики вшехпольської молодіжи, котра заскочена українським вічем прийшла на університет у невеликій кількості.

Барикади.

Група вшехпольської молодіжи разом з педелями старалась спершу перешкодити вічу. Бачачи, одначе, перевагу чисельну українських академіків, кинулася до будови барикад. На відголос тріску і ломоту лавок та криків вшехполяків кинулась частина української молодіжи, щоби перешкодити в будові барикад.

Стріли револьверові.

Прийшло до бійки на палиці і поліна. Почали падати з обох сторін поліна. Втім, як запевняють найбільше категорично учасники подій академіки тов. Осип Охримович і Ревюк, впали зі сторони вшехпольської молодіжи револьверові стріли.

Труп і ранені.

Страшна хвиля… Академік Адам Коцко, симпатик нашої партії, що стояв на самім переді української молодіжи, поцілений кулею бравнінга повалився на землю. Стрілів впало з обох сторін около 50. Між українською молодіжею ранено кількох тяжко (один в голову, а один в коліно), а кільканадцять легко. Ранено також легко в голову кількох педелів і кількох польських академіків…»

Вшанування пам'яті ред.

У 1912 році на могилі Адама Коцка встановили величну статую «скорботна Мадонна», привезену з Німеччини.

У 1954 році «Мадонна» авторства скульптора Гейлінга зникла з постаменту. Скульптура впродовж 35-ти років у Ризі прикрашала могилу письменниці Лілії Мартінсон. Львівський інженер-поліграфіст Георгій Винниченко ще у 1960-х роках розшукав її. У 1968 році на цій підставі обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури звернулася до прокуратури Латвійської РСР з клопотанням про повернення пам'ятки, але отримала відмову. Лише у грудні 1989 року статую повернули до Львова, а 1 липня 1990 року її вмонтували на могилу Адама Коцка.

  • Одна з вулиць Львова названа іменем Адама Коцка.
  • В основу детективної повісті Р. Коритка «Таємниця скульптора Гейлінга» («Тріада плюс», 2014) лягла історія із викрадення символічної фігури з могили А. Коцка.
  • Носковський Зенон ініціював встановлення пам'ятного дерев'яного хреста А. Коцку у селі Сороки
  • У 1915 році у м. Вінніпег відкрили Бурсу імені Адама Коцка.

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. ↑ ЦДІАУ у Львові. — Ф. 201. — Оп. 4а. — Спр. 7344. — Арк. 29.
  2. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017. 
  3. Сальомея Коцко, Подяка матері б. п. Адама Коцка, «Громадський Голос» 1910, ч. 28, с. 2.
  4. . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019. 
  5. . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  6. Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: путівник. — Львів: Каменяр, 1996. — С. 319.
  7. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017. 
  8. Сороки // Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 656.
  9. Канада // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 943.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kocko Adam Zdislav Kocko 23 grudnya 1882 1 s Sholomiya abo Sholomin nini Pustomitivskij rajon Lvivska oblast 1 lipnya 1910 Lviv diyach ukrayinskogo studentskogo ruhu v Galichini borec za ukrayinskij universitet u Lvovi Adam KockoNarodivsya 23 grudnya 1882 1882 12 23 s Sholomin Pustomitivskij rajon Lvivska oblastPomer 1 lipnya 1910 1910 07 01 27 rokiv m Lviv kulove poranennyaPohovannya Lichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist gromadskij aktivistVidomij zavdyaki diyach ukrayinskogo studentskogo ruhuAlma mater Lvivska akademichna gimnaziyaLvivskij universitetBatko Andrij KockoMati Solomiya Pavlikovska Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Vshanuvannya pam yati 3 Svitlini 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Adam Kocko narodivsya 23 grudnya 1882 roku v seli Sholomiya Bobreckogo povitu teper Pustomitivskij rajon Lvivskoyi oblasti 2 v sim yi Andriya Kocka i Solomiyi Salomeyi z rodu Pavlikovskih Ohrestiv jogo azh cherez tri misyaci 25 bereznya 1883 1 roku greko katolickij svyashennik i paroh hramu svyatogo proroka Illi v Sholomiyi o Oleksandr Radzikevich Pri hreshenni otrimav podvijne im ya Adam Zdislav 1 Sim ya Kockiv u poshukah krashogo zhittya pereyihala do Berezhan dali v Buchach a 1901 roku do Lvova Batko Adama pracyuvav u strahovomu tovaristvi Dnister perepisuvachem dokumentiv a mati pohodila z polskoyi rodini ta bula domogospodarkoyu Pradid po materi brav uchast u Listopadovomu povstanni 3 Cherez chasti pereyizdi rodini Adam spochatku navchavsya u Berezhanskij ta Buchackij gimnaziyah Brat buv chotarem UGA sluzhiv zokrema u 1 j sotni Litunskogo polku v Dulibah teper Strijskij rajon U 1905 roci Adam Kocko zakinchiv Akademichnu gimnaziyu u Lvovi Buv chlenom teatralnogo gurtka jogo malyarski tvori istorichnoyi tematiki eksponuvalis u primishennyah Akademichnoyi gimnaziyi 1905 roku vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu Zdijsniv bagato podorozhej po Galichini ta Naddnipryanskij Ukrayini rozpovidi pro yaki vmishuvav u lvivskih gazetah Adam Kocko buv chlenom ukrayinskogo akademichnogo molodizhnogo tovaristva Vilna gromada i tovaristva robitnikiv Volya Pobuvav v Americi razom iz zarobitchanami pislya chogo u gazeti Gromadskij golos opublikuvav vrazhennya vid poyizdki U 1906 roci buv poranenij u Lvivskomu universiteti pid chas sutichki mizh polskimi ta ukrayinskimi studentami 1907 roku cherez uchast u demonstraciyah ukrayinskih studentiv sho vimagali stvorennya ukrayinskogo universitetu buv zaareshtovanij Cherez goloduvannya jogo zvilnili 1 lipnya 1910 roku ukrayincyami bulo zaplanovane viche provedennyu yakogo namagalisya zavaditi polyaki sporudivshi v primishenni Universitetu barikadi Yihnoyu golovnoyu metoyu bulo pereshkoditi ukrayinskim studentam vijti z Universitetu j takim chinom zirvati zaplanovanij pohid vulicyami Lvova Pislya sporudzhennya polyakami barikad pochalis sutichki pid chas yakih polyaki pochali vikoristovuvati zbroyu Perestrilku zupinila policiya yaka pribula cherez 15 hv V rezultati 28 osib bulo poraneno Adam Kocko buv vazhko poranenij u golovu polskimi shovinistami Pomer cherez 9 godin na rukah u svoyeyi materi Vasil Mudrij zgaduye pro ce viche ta vbivstvo Kocka v svoyih spogadah pro Ukrayinskij tayemnij universitet u Lvovi 4 Vin takozh zgaduye sho student Leontovich buv vazhko poranenim v nogu pid chas sutichok Policiya zaareshtuvala 127 ukrayinciv u tomu chisli shistoh divchat Zi studentiv polyakiv ne zatrimali zhodnogo lishe zapisali yihni domashni adresi pislya chogo vidpustili Pohoroni Adama Kocka 4 lipnya 1910 roku vililisya u bagatotisyachnu manifestaciyu Vin buv pohovanij na Lichakivskomu cvintari 5 pole 5 poryad mogila Apollona Nichaya Promovi bilya mogili Adama Kocka trivali blizko shesti godin Slova proshannya nad mogiloyu studenta promovili Kost Levickij Mihajlo Grushevskij Kirilo Trilovskij Osip Nazaruk ta Longin Cegelskij Z povidomlen ukrayinskoyi lvivskoyi presi Sogodnya v p yatnicyu rano polilas krov na lvivskomu universiteti Bagato akademikiv tyazhko i legko poranenih Akademik Adam Kocko vbitij brovningom Ukrayinska akademichna molodizh zibralas sogodnya o god piv do dev yatoyi v III zali universitetu shobi zaprotestuvati proti ignorovanya pravitelstvom spravi ukrayinskogo universitetu Yak vidomo pri ostannij byudzhetovij debati prezes kola polskogo posol Glombinskij zayaviv u svoyij promovi sho polske kolo ne mozhe zgoditis na viluchenye isnuyuchih ukrayinskih katedr na lvivskomu universiteti v okreme tilo kotre malo bi buti perehodovim stanom do samostijnogo ukrayinskogo universitetu Avstrijske pravitelstvo povinuyuchis voli kola polskogo perestalo vidtodi konferuvati z ukrayinskoyu parlamentarnoyu reprezentaciyeyu ne hotyachi tim samim j chuti pro zdijsnenye bodaj v chastini domagan vsogo ukrayinskogo narodu v spravi ukrayinskogo universitetu Se provokacijne stanovishe pravitelstva i kola polskogo dalo prichinu do togo sho ukrayinski posli zayavili sho budut staviti pereshkodi v spravi kreovanya italijskogo pravnichogo fakultetu u Vidni Se provokacijne stanovishe ninishnogo pravitelstva Binerta Shtirka i kola polskogo vidchulo dijmayucho ukrayinske studentstvo Vislovom jogo oburenya bulo ninishnye demonstracijne viche na universiteti a epilogom vicha trup i kilkanajcyat tyazhko i legshe ranenih Viche na universiteti O god piv do 9 vidbulo okolo 300 ukrayinskih akademikiv viche v III sali universitetu v cili zaprotestovanya proti ignorovannya i legkovazhenya ministerstvom prosviti spravi ukrayinskogo universitetu Viche vidbuvalosya zovsim spokijno Koli zblizhalos vono do kincya i ukrayinski akademiki hotili spokijno opustiti universitet doletili do sali vichovikiv golosi i kriki vshehpolskoyi molodizhi kotra zaskochena ukrayinskim vichem prijshla na universitet u nevelikij kilkosti Barikadi Grupa vshehpolskoyi molodizhi razom z pedelyami staralas spershu pereshkoditi vichu Bachachi odnache perevagu chiselnu ukrayinskih akademikiv kinulasya do budovi barikad Na vidgolos trisku i lomotu lavok ta krikiv vshehpolyakiv kinulas chastina ukrayinskoyi molodizhi shobi pereshkoditi v budovi barikad Strili revolverovi Prijshlo do bijki na palici i polina Pochali padati z oboh storin polina Vtim yak zapevnyayut najbilshe kategorichno uchasniki podij akademiki tov Osip Ohrimovich i Revyuk vpali zi storoni vshehpolskoyi molodizhi revolverovi strili Trup i raneni Strashna hvilya Akademik Adam Kocko simpatik nashoyi partiyi sho stoyav na samim peredi ukrayinskoyi molodizhi pocilenij kuleyu bravninga povalivsya na zemlyu Striliv vpalo z oboh storin okolo 50 Mizh ukrayinskoyu molodizheyu raneno kilkoh tyazhko odin v golovu a odin v kolino a kilkanadcyat legko Raneno takozh legko v golovu kilkoh pedeliv i kilkoh polskih akademikiv Vshanuvannya pam yati red U 1912 roci na mogili Adama Kocka vstanovili velichnu statuyu skorbotna Madonna privezenu z Nimechchini U 1954 roci Madonna avtorstva skulptora Gejlinga znikla z postamentu Skulptura vprodovzh 35 ti rokiv u Rizi prikrashala mogilu pismennici Liliyi Martinson Lvivskij inzhener poligrafist Georgij Vinnichenko she u 1960 h rokah rozshukav yiyi 6 U 1968 roci na cij pidstavi oblasna organizaciya Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi zvernulasya do prokuraturi Latvijskoyi RSR z klopotannyam pro povernennya pam yatki ale otrimala vidmovu Lishe u grudni 1989 roku statuyu povernuli do Lvova a 1 lipnya 1990 roku yiyi vmontuvali na mogilu Adama Kocka 7 Odna z vulic Lvova nazvana imenem Adama Kocka V osnovu detektivnoyi povisti R Koritka Tayemnicya skulptora Gejlinga Triada plyus 2014 lyagla istoriya iz vikradennya simvolichnoyi figuri z mogili A Kocka Noskovskij Zenon iniciyuvav vstanovlennya pam yatnogo derev yanogo hresta A Kocku u seli Soroki 8 U 1915 roci u m Vinnipeg vidkrili Bursu imeni Adama Kocka 9 Svitlini red nbsp Tilo mertvogo Adama Kocka iz slidami vid kuli na golovi nbsp Memorialna doshka Adamu Kocku na fasadi budivli geologichnogo ta biologichnogo fakultetiv LNU nbsp Nadgrobok Adama Kocka na Lichakivskomu cvintari 2015 Primitki red a b v CDIAU u Lvovi F 201 Op 4a Spr 7344 Ark 29 Adam Kocko simvol borotbi ukrayinskogo studentstva za nacionalnij universitet u Lvovi Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 5 listopada 2017 Salomeya Kocko Podyaka materi b p Adama Kocka Gromadskij Golos 1910 ch 28 s 2 Mudrij V Ukrayinskij universitet u Lvovi u rr 1921 1925 1948 irbis nbuv gov ua Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Vidomi pohovannya Lichakivskij nekropol Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Lupij G Lvivskij istoriko kulturnij muzej zapovidnik Lichakivskij cvintar putivnik Lviv Kamenyar 1996 S 319 Lichakivskomu cvintaryu povernuli golovu angela Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 5 listopada 2017 Soroki Kalejdoskop minulogo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 656 Kanada Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 943 Dzherela red Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 Kocko Adam Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 747 1000 ekz Suhij O Kocko Adam Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 568 ISBN 978 966 7007 99 7 Posilannya red Adam Kocko simvol borotbi ukrayinskogo studentstva za nacionalnij universitet u Lvovi Svitlina A Kocka pislya zagibeli Arhivovano 14 travnya 2021 u Wayback Machine S 109 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kocko Adam amp oldid 40076502