www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василіянки Сестри жіноча гілка василіянського чернецтва поділяють його 1600 літнє існування у східно християнських Церкв

Василіянки

Сестри Василіянки — жіноча гілка василіянського чернецтва, поділяють його 1600-літнє існування у східно-християнських Церквах — на Близькому Сході, у Греції, південній Італії й між слов'янськими народами.

Василіянки
Сестри Чину святого Василія Великого
Абревіатура ЧСВВ (O.S.B.M.)
Церква УГКЦ (Україна, Польща, Аргентина, Бразилія, Австралія, США) та інші Греко-католицькі церкви (Румунія, Хорватія, Словаччина, Угорщина)
Засновник св. Василій Великий і св. Макрина
Заснування IV ст., в Галичині реформовані в 1897—1909 рр.
Утвердження централізація 2 червня 1951 року
Сайт www.basiliansisters.org

Історія Редагувати

В Україні існування жіночих монастирів датується 1037 роком, коли Ярослав Мудрий збудував жіночу обитель св. Ірини; пізніше у 1086 році Великий князь Всеволод спорудив для своєї дочки Янки відомий Янчин монастир.

З України жіночі монастирі поширилися на Білорусь (серед ін. полоцький св. княгині Євфросинії і бл. 1173). Після Берестейської унії і з обновленням василіянського чернецтва за митрополита Йосифа Велямина Рутського і св. Йосафата Кунцевича почався також розвиток жіночих монастирів на підставі чернечого уставу, складеного Рутським; в середині XVII століття Сестри Василіанки мали 10 монастирів на українсько-білоруських землях (серед іншого у Пинському, Дубні, Острозі, Холмі тощо).

Після занепаду в добу Хмельниччини Сестри Василіянки помножили свої осідки головно у новоприєднаних єпархіях Львова, Перемишля й Луцька та мали на початку XVIII століття 35—40 монастирів (православні черниці — 12). На однаковий уклад життя Сестер Василіянок звернув увагу Замойський синод (1720), але його постанови про загострену клявзуру (затвір) і пожвавлення шкільної діяльності залишилися майже без наслідків, бо Сестри Василіянки здебільша жили поза містами й утримувалися з ручної праці та милостині. Тому єпископи намагалися перевести черниць до більших монастирів, так що 1772 року Сестри Василіянки мали тільки 25 осідків і 200 черниць. З поділами Польщі (1772—1795) Сестри Василіянки втратили під Росією за Катерини II більшість монастирів, решта була примусово скасована у 1832—1839 роках за Миколи І, а тих черниць, що чинили опір, запроторено до монастирської тюрми в Мядзолі Старому на Білорусі або розпущено. У Галичині внаслідок реформ Йосифа II з 12 монастирів Сестер Василіянок залишилися лише 2 — у Словіті (Львівської) і Яворові (Перемиської єпархії), що провадили дівочі школи (з 1881 року ще у Львові).

Щойно, коли 1897 року митрополит Сильвестр Сембратович доручив Василіянам провести реформу Сестер Василіянок, постали їхні нові монастирі та шкільно-виховні установи не тільки в Галичині, але й у США (1911), Юґославії (1915), на Закарпатті (1921—1922) та в Аргентині (1939); разом (без Аргентини) у 1938-39 роках було 26 осідків і понад 300 черниць, що провадили 6 середніх, 7 виділових та фахових шкіл і 10 дівочих інтернатів та сиротинці, захоронки, дитячі садки, шкілки тощо. Монастирі Сестер Василіянок були залежні від місцевої церковної влади і не заявлені один від одного, але назагал вони керувалися правилами митрополита Рутськото, пристосованими до змінених обставин митрополитом Андреєм Шептицьким 1909, і загальними з'їздами (капітулами).

Після радянської окупації Західної України і комуністичного перевороту в Чехо-Словаччині діяльність Чину Сестер Василіянок була заборонена, а самі монахині частково попали на заслання і до в'язниць, так що вони могли певною мірою продовжувати чернече життя лише в Юґославії (6 осідків) і в Польщі (4 осідки). Натомість Сестри Василіянки мають дві чернечі провінції у США з центром у Філядельфії (24 осідки і 140 монахинь, 2 вищі школи, 3 середні і 16 парафіяльних шкіл) та в Юніонтавні б. Пітсбурґу (23 осідки і 143 черниці, 19 шкіл) й одну в Аргентині (4 осідки і 50 черниць та 4 школи) і два монастирі в Австралії й Бразилії. Для кращого розвитку всі Сестри Василіянки з 1951 року становлять один Чин, виключений з-під місцевої церковної влади, що керується одними правилами, схваленими Апостольською Столицею, під верховним проводом архімандрині та її ради у головному монастирі в Римі.

Архимандрині сестер Чину Святого Василія Великого Редагувати

Література Редагувати


Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sestri Vasiliyanki zhinocha gilka vasiliyanskogo chernectva podilyayut jogo 1600 litnye isnuvannya u shidno hristiyanskih Cerkvah na Blizkomu Shodi u Greciyi pivdennij Italiyi j mizh slov yanskimi narodami VasiliyankiSestri Chinu svyatogo Vasiliya VelikogoAbreviatura ChSVV O S B M Cerkva UGKC Ukrayina Polsha Argentina Braziliya Avstraliya SShA ta inshi Greko katolicki cerkvi Rumuniya Horvatiya Slovachchina Ugorshina Zasnovnik sv Vasilij Velikij i sv MakrinaZasnuvannya IV st v Galichini reformovani v 1897 1909 rr Utverdzhennya centralizaciya 2 chervnya 1951 rokuSajt www basiliansisters orgIstoriya RedaguvatiV Ukrayini isnuvannya zhinochih monastiriv datuyetsya 1037 rokom koli Yaroslav Mudrij zbuduvav zhinochu obitel sv Irini piznishe u 1086 roci Velikij knyaz Vsevolod sporudiv dlya svoyeyi dochki Yanki vidomij Yanchin monastir Z Ukrayini zhinochi monastiri poshirilisya na Bilorus sered in polockij sv knyagini Yevfrosiniyi i bl 1173 Pislya Berestejskoyi uniyi i z obnovlennyam vasiliyanskogo chernectva za mitropolita Josifa Velyamina Rutskogo i sv Josafata Kuncevicha pochavsya takozh rozvitok zhinochih monastiriv na pidstavi chernechogo ustavu skladenogo Rutskim v seredini XVII stolittya Sestri Vasilianki mali 10 monastiriv na ukrayinsko biloruskih zemlyah sered inshogo u Pinskomu Dubni Ostrozi Holmi tosho Pislya zanepadu v dobu Hmelnichchini Sestri Vasiliyanki pomnozhili svoyi osidki golovno u novopriyednanih yeparhiyah Lvova Peremishlya j Lucka ta mali na pochatku XVIII stolittya 35 40 monastiriv pravoslavni chernici 12 Na odnakovij uklad zhittya Sester Vasiliyanok zvernuv uvagu Zamojskij sinod 1720 ale jogo postanovi pro zagostrenu klyavzuru zatvir i pozhvavlennya shkilnoyi diyalnosti zalishilisya majzhe bez naslidkiv bo Sestri Vasiliyanki zdebilsha zhili poza mistami j utrimuvalisya z ruchnoyi praci ta milostini Tomu yepiskopi namagalisya perevesti chernic do bilshih monastiriv tak sho 1772 roku Sestri Vasiliyanki mali tilki 25 osidkiv i 200 chernic Z podilami Polshi 1772 1795 Sestri Vasiliyanki vtratili pid Rosiyeyu za Katerini II bilshist monastiriv reshta bula primusovo skasovana u 1832 1839 rokah za Mikoli I a tih chernic sho chinili opir zaprotoreno do monastirskoyi tyurmi v Myadzoli Staromu na Bilorusi abo rozpusheno U Galichini vnaslidok reform Josifa II z 12 monastiriv Sester Vasiliyanok zalishilisya lishe 2 u Sloviti Lvivskoyi i Yavorovi Peremiskoyi yeparhiyi sho provadili divochi shkoli z 1881 roku she u Lvovi Shojno koli 1897 roku mitropolit Silvestr Sembratovich doruchiv Vasiliyanam provesti reformu Sester Vasiliyanok postali yihni novi monastiri ta shkilno vihovni ustanovi ne tilki v Galichini ale j u SShA 1911 Yugoslaviyi 1915 na Zakarpatti 1921 1922 ta v Argentini 1939 razom bez Argentini u 1938 39 rokah bulo 26 osidkiv i ponad 300 chernic sho provadili 6 serednih 7 vidilovih ta fahovih shkil i 10 divochih internativ ta sirotinci zahoronki dityachi sadki shkilki tosho Monastiri Sester Vasiliyanok buli zalezhni vid miscevoyi cerkovnoyi vladi i ne zayavleni odin vid odnogo ale nazagal voni keruvalisya pravilami mitropolita Rutskoto pristosovanimi do zminenih obstavin mitropolitom Andreyem Sheptickim 1909 i zagalnimi z yizdami kapitulami Pislya radyanskoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini i komunistichnogo perevorotu v Cheho Slovachchini diyalnist Chinu Sester Vasiliyanok bula zaboronena a sami monahini chastkovo popali na zaslannya i do v yaznic tak sho voni mogli pevnoyu miroyu prodovzhuvati cherneche zhittya lishe v Yugoslaviyi 6 osidkiv i v Polshi 4 osidki Natomist Sestri Vasiliyanki mayut dvi chernechi provinciyi u SShA z centrom u Filyadelfiyi 24 osidki i 140 monahin 2 vishi shkoli 3 seredni i 16 parafiyalnih shkil ta v Yuniontavni b Pitsburgu 23 osidki i 143 chernici 19 shkil j odnu v Argentini 4 osidki i 50 chernic ta 4 shkoli i dva monastiri v Avstraliyi j Braziliyi Dlya krashogo rozvitku vsi Sestri Vasiliyanki z 1951 roku stanovlyat odin Chin viklyuchenij z pid miscevoyi cerkovnoyi vladi sho keruyetsya odnimi pravilami shvalenimi Apostolskoyu Stoliceyu pid verhovnim provodom arhimandrini ta yiyi radi u golovnomu monastiri v Rimi Arhimandrini sester Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo Redaguvati m Yevseviya Bilas 1951 1954 m Zinoviya Bezushko 1954 1963 m Klavdiya Fedash 1963 1971 m Emeliya Prokopik 1971 1983 dvi kadenciyi m Hristofora Malkovska 1983 1989 m Diya Stasyuk 1989 2001 dvi kadenciyi m Alfonsa Danovich 2001 2007 m Miriyam Klara Koval 2007 2013 m Diya Stasyuk 2013 2019 m Marchela Runkan z 2019 Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kossak M Shematizm provinciyi sv Spasitelya ChSVV v Galiciyi Lviv 1867 Wolyniak Z przeszlosci zakonu bazylianskiego pa Litwie i Rusi Przewodnik naukowy i literacki Lwow 1904 Coroh S ChSVV Poglyad na istoriyu ta vihovnu diyalnist monahin vasiliyanok Lviv 1934 2 ge vid Rim 1964 nbsp Ce nezavershena stattya pro religiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vasiliyanki amp oldid 37140493