www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класифікація приголосних звуків в українській мові Приголосні звуки української мови звуки що утворюються за допомогою г

Класифікація приголосних звуків в українській мові

Приголосні звуки української мови — звуки, що утворюються за допомогою голосу й шуму (сонорні) або тільки шуму (шумні), при їх вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди.

При цьому, слід відрізняти звуки мови (фонеми), які є самостійними фонологічними одиницями, і звуки мовлення (алофони) , серед яких можуть бути наявні варіації реалізації (вимови) самостійних фонем (як наприклад, у слові свято, звук [в’] є пом'якшеною версією/ алофоном звука [в]). В українській мові нараховується 32 приголосні фонеми, що в свою чергу класифікуються наступним чином:

Приголосні звуки української мови
  • за участю голосу та шуму (найбільший поділ, на сонорні та шумні)
    • за вокалізацією (дзвінкі та глухі);
    • за способом творення (для сонорних: проривні, африкати, фрикативні; для шумних: носові, бокові апроксиманти, апроксиманти, дрижачі);
  • за пасивним органом (губні, язикові, глоткові/ гортанні);
    • за місцем творення (для губних: губно-губні, губно-зубний (один звук); для язикових: передньоязикові (до яких належать ясенні та шиплячі), середньоязиковий (один звук), задньоязикові; для глоткових: глоткові);
  • за ступенем палаталізації (тверді, пом'якшені (алофон), м'які, палатальні).
  • за довжиною (звичайні, довгі).

УФА і Таблиця фонем/ алофонів Редагувати

УФА (українська фонетична абетка) — неуніфікована система запису звуків української мови, засобами кирилиці (переважно українською абеткою, та деякими іншими засобами письма, як білоруська літера ў чи службові символи, такі як апострофи і дужки), має значну перевагу перед МФА у вигляді графічного відокремлення м'яких і пом'якшених звуків (різних ступенів палаталізації). УФА використовується зокрема у шкільних підручниках, посібниках з української мови, українськомовних розділах вікіпедії та вікісловника.

Таблиця приголосних звуків української мови
Спосіб утворення Місце утворення
Губні Язикові Глоткові
Передньоязикові Середньоязикові Задньоязикові
Губно-губні Губно-зубні Ясенні Шиплячі
тверді пом'якшені

(алофони)

тверді пом'якшені

(алофони)

тверді м'які тверді пом'якшені

(алофони)

палатальні тверді пом'якшені

(алофони)

тверді пом'якшені

(алофони)

шумні проривні гл. [п]

/p/

[п’]

/pʲ/

[т]

/t/

[т']

/tʲ/

[к]

/k/

[к’]

/kʲ/

дз. [б]

/b/

[б’]

/bʲ/

[д]

/d/

[д']

/dʲ/

[ґ]

/ɡ/

[ґ’]

/ɡʲ/

африкати гл. [ц]

/t͡s/

[ц']

/t͡sʲ/

[ч]

/t͡ʃ/

[ч’]

/t͡ʃʲ/

дз. [д͡з]

/d͡z/

[д͡з']

/d͡zʲ/

[д͡ж]

/d͡ʒ/

[д͡ж’]

/d͡ʒʲ/

фрикативи гл. [ф]

/f/

[ф]

/f/

[с]

/s/

[с']

/sʲ/

[ш]

/ʃ/

[ш’]

/ʃʲ/

[х]

/x/

[х’]

/xʲ/

дз. [з]

/z/

[з']

/zʲ/

[ж]

/ʒ/

[ж’]

/ʒʲ/

/ɣ/ [г]

/ɦ/

[г’]

/ɦʲ/

сонорні носові дз. [м]

/m/

[м’]

/mʲ/

[н]

/n/

[н']

/nʲ/

апроксиманти [в]

/ʋ/

[в’]

/ʋʲ/

[й] або [j]

/j/

бокові апроксиманти [л]

/ɫ/, /l/

[л']

/lʲ/

дрижачі [р]

/r/

[р']

/rʲ/

Коментарі:

  1. Фонеми виділені напівжирним шрифтом, у той час, як звичайні залишаються незмінними.
  2. Різні лінгвісти позначають звук /j/ в УФА по-різному, деякі використовують кириличну [й] для всіх випадків реалізації цієї фонеми, а хтось використовує два різні символи, для вокалізованого звуку [ĭ] (який з'являється у більшости випадків використання літери й), та складового [j] (що з'являється у сполученні йо).
  3. Звуки [х] та [г] не є абсолютно парними (вони, ніби "перестрибують" через рядок задньоязикових, до глоткових), але за відсутністю наявности фонеми, що була б абсолютною парою, вони традиційно об'єднуються в пару [х] — [г], за глухістю та дзвінкістю. Незважаючи на це, звук /ɣ/ (парний до [х]) з'являється у якости алофона, у позиціях, де після х іде дзвінкий шумний приголосний, як у слові чахохбілі [чахоɣб’іл'і]. У шкільних підручниках, та інших джелелах, він за традицією записується як [г].
  4. Тверді приголосні, що не є палаталізованими, не мають особистих означок/ символів, у той час, як м'які приголосні позначаються прямим тепографічним апострофом ⟨ ' ⟩, або скісною рискою/ акутом ⟨ ´ ⟩. Пом'якшені, в свою чергу, позначаються рукописним апострофом ⟨ ’ ⟩ (іноді, помилково позначається двома апострофами). Палаталіний звук [й] за відсутністю твердої пари, не позначається будь-якими засобами, кім власного накреслення.
  5. Звук [в] (який розвинувля із праслов'янського звуку *w, тому що впраслов'янській мові були не притаманні звуки [v] та [f]) та запозичений звук [ф] не є парними, та навіть не є "парними чеез рядок", як пара [х] — [г].

Класифікація за участю голосу та шуму (шумні, сонорні) Редагувати

За участі голосу й шуму приголосні звуки поділяють на сонорні, та шумні (що в свою чергу поділяються на більш вокалізовані, дзвінкі, та менш цілком шумн — глухі).

  • Сонорні звуки — приголосні, що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до голосних звуків. Це, зокрема, [в], [л], [м], [н], [р]. Звуки [л] та [р], та усі звуки в їх межах, мають назву "плавні".
  • Шумні звуки — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на дзвінкі й глухі. Дзвінкі і глухі (крім [ф]) утворюють акустичні пари. Сонорні звуки таких пар не мають.
Класифікація Фонеми Коментар
Сонорні [в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й] голос переважає над шумом.
Шумні Дзвінкі [б], [д], [д'], [г], [з], [з'], [ж], [дж], [дз], [дз'], [ґ] шум переважає над голосом.
Глухі [п], [т], [т'], [к], [с], [с'], [ш], [ч], [ц], [ц'], [ф], [х] тільки шум.

Складотворення сонорними звуками Редагувати

Відмінно від інших слов'янських мов, таких як наприклад сербська, чеська чи словацька, в українській мові сонорні звуки не можуть утворювати склади. В запозичених, з інших мов словах, що закінчуються на -тр, -др (Олександр, театр, метер, п'юпітр), замість створення окремих, силабічних складів [tr̩], [dr̩] вимовляються як [тер], [дер], що мало відображення в Скрипниківці.

Звук [ў] Редагувати

Вокалізація (редукція) звуку [в] відбувається після голосних звуків, якщо після нього нема іншного голосного (при цьому, наявність голосного перед цим звуком, може бути поза межами слова, як наприклад у словосполученнях, де перше слово закінчується на голосну, а друге починається на літеру в: на вплив [на‿ўплиў], але: через вплив [че́реиз вплиў].

Критерії, за якими [в] переходить у [ў]:

  • у кінці слова після голосного: став [стаў];
  • всередині слова після голосного перед приголосним: автор [аўтор];
  • на початку слова перед приголосним, якщо перед ним є голосна: на вплив [на ўплиў], але через вплив [че́реиз вплиў].

Класифікація за місцем творення (губні, язикові, глоткові) Редагувати

За місцем творення приголосні поділяються на:

Класифікація Фонеми
Губні Губно-губні [б], [п], [в], [м]
Губно-зубний [ф]
Язикові Передньоязикові [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [c], [c'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж], [л], [л'], [н], [н'], [р], [р']
Середньоязиковий [й]
Задньоязикові [ґ], [к], [х]
Глотковий [г]

За способом творення Редагувати

За способом творення приголосні звуки поділяються на:

  • проривні:
  • африкати;
  • фрикативи;
  • носові;
  • бокові;
  • апроксиманти;
  • дрижачі.
Класифікація Фонеми
Проривні [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к]
Африкати [дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц']
Фрикативи [ф], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л']
Носові [м], [н'], [н]
Бокові [л], [л']
Апроксиманти [в], [й]
Дрижачі [р], [р']

Класифікація за палаталізацією Редагувати

Приголосні звуки за палаталізацією поділяють на тверді, пом'якшені, м'які та палатальні.

Класифікація Звуки Коментар
Тверді [д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж] за умовченням, на позначення відповідних літер
Пом'якшені [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [ґ’], [к’], [х’], [г’] губні, шиплячі та заньоязикові звуки, перед літерами і, я, ю, є
М'які [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р'] ясенні, плавні звуки, перед літерами і, я, ю, є, ь
Палатальний [й] за умовченням

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Довідник з української мови. 5—11 класи.— 2-ге вид., виправл.—Х.: Вид-во "Ранок", 2011.— 464 с. — (навчально-практичний довідник) О. О. Тєлєжкіна. ISBN 978-611-540-218-2.
  2. Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prigolosni zvuki ukrayinskoyi movi zvuki sho utvoryuyutsya za dopomogoyu golosu j shumu sonorni abo tilki shumu shumni pri yih vimovi strumin vidihuvanogo povitrya prohodyachi cherez rotovu porozhninu natraplyaye na riznomanitni pereshkodi Pri comu slid vidriznyati zvuki movi fonemi yaki ye samostijnimi fonologichnimi odinicyami i zvuki movlennya alofoni sered yakih mozhut buti nayavni variaciyi realizaciyi vimovi samostijnih fonem yak napriklad u slovi svyato zvuk v ye pom yakshenoyu versiyeyu alofonom zvuka v V ukrayinskij movi narahovuyetsya 32 prigolosni fonemi sho v svoyu chergu klasifikuyutsya nastupnim chinom Prigolosni zvuki ukrayinskoyi moviza uchastyu golosu ta shumu najbilshij podil na sonorni ta shumni za vokalizaciyeyu dzvinki ta gluhi za sposobom tvorennya dlya sonornih prorivni afrikati frikativni dlya shumnih nosovi bokovi aproksimanti aproksimanti drizhachi za pasivnim organom gubni yazikovi glotkovi gortanni za miscem tvorennya dlya gubnih gubno gubni gubno zubnij odin zvuk dlya yazikovih perednoyazikovi do yakih nalezhat yasenni ta shiplyachi serednoyazikovij odin zvuk zadnoyazikovi dlya glotkovih glotkovi za stupenem palatalizaciyi tverdi pom yaksheni alofon m yaki palatalni za dovzhinoyu zvichajni dovgi Zmist 1 UFA i Tablicya fonem alofoniv 1 1 Klasifikaciya za uchastyu golosu ta shumu shumni sonorni 1 2 Skladotvorennya sonornimi zvukami 1 3 Zvuk y 2 Klasifikaciya za miscem tvorennya gubni yazikovi glotkovi 3 Za sposobom tvorennya 4 Klasifikaciya za palatalizaciyeyu 5 Div takozh 6 PrimitkiUFA i Tablicya fonem alofoniv RedaguvatiUFA ukrayinska fonetichna abetka neunifikovana sistema zapisu zvukiv ukrayinskoyi movi zasobami kirilici perevazhno ukrayinskoyu abetkoyu ta deyakimi inshimi zasobami pisma yak biloruska litera y chi sluzhbovi simvoli taki yak apostrofi i duzhki maye znachnu perevagu pered MFA u viglyadi grafichnogo vidokremlennya m yakih i pom yakshenih zvukiv riznih stupeniv palatalizaciyi UFA vikoristovuyetsya zokrema u shkilnih pidruchnikah posibnikah z ukrayinskoyi movi ukrayinskomovnih rozdilah vikipediyi ta vikislovnika Tablicya prigolosnih zvukiv ukrayinskoyi movi Sposib utvorennya Misce utvorennyaGubni Yazikovi GlotkoviPerednoyazikovi Serednoyazikovi ZadnoyazikoviGubno gubni Gubno zubni Yasenni Shiplyachitverdi pom yaksheni alofoni tverdi pom yaksheni alofoni tverdi m yaki tverdi pom yaksheni alofoni palatalni tverdi pom yaksheni alofoni tverdi pom yaksheni alofoni shumni prorivni gl p p p pʲ t t t tʲ k k k kʲ dz b b b bʲ d d d dʲ g ɡ g ɡʲ afrikati gl c t s c t sʲ ch t ʃ ch t ʃʲ dz d z d z d z d zʲ d zh d ʒ d zh d ʒʲ frikativi gl f f f f s s s sʲ sh ʃ sh ʃʲ h x h xʲ dz z z z zʲ zh ʒ zh ʒʲ ɣ g ɦ g ɦʲ sonorni nosovi dz m m m mʲ n n n nʲ aproksimanti v ʋ v ʋʲ j abo j j bokovi aproksimanti l ɫ l l lʲ drizhachi r r r rʲ Komentari Fonemi vidileni napivzhirnim shriftom u toj chas yak zvichajni zalishayutsya nezminnimi Rizni lingvisti poznachayut zvuk j v UFA po riznomu deyaki vikoristovuyut kirilichnu j dlya vsih vipadkiv realizaciyi ciyeyi fonemi a htos 1 2 vikoristovuye dva rizni simvoli dlya vokalizovanogo zvuku ĭ yakij z yavlyayetsya u bilshosti vipadkiv vikoristannya literi j ta skladovogo j sho z yavlyayetsya u spoluchenni jo Zvuki h ta g ne ye absolyutno parnimi voni nibi perestribuyut cherez ryadok zadnoyazikovih do glotkovih ale za vidsutnistyu nayavnosti fonemi sho bula b absolyutnoyu paroyu voni tradicijno ob yednuyutsya v paru h g za gluhistyu ta dzvinkistyu Nezvazhayuchi na ce zvuk ɣ parnij do h z yavlyayetsya u yakosti alofona u poziciyah de pislya h ide dzvinkij shumnij prigolosnij yak u slovi chahohbili chahoɣb il i U shkilnih pidruchnikah ta inshih dzhelelah vin za tradiciyeyu zapisuyetsya yak g Tverdi prigolosni sho ne ye palatalizovanimi ne mayut osobistih oznachok simvoliv u toj chas yak m yaki prigolosni poznachayutsya pryamim tepografichnim apostrofom abo skisnoyu riskoyu akutom Pom yaksheni v svoyu chergu poznachayutsya rukopisnim apostrofom inodi pomilkovo poznachayetsya dvoma apostrofami Palatalinij zvuk j za vidsutnistyu tverdoyi pari ne poznachayetsya bud yakimi zasobami kim vlasnogo nakreslennya Zvuk v yakij rozvinuvlya iz praslov yanskogo zvuku w tomu sho vpraslov yanskij movi buli ne pritamanni zvuki v ta f ta zapozichenij zvuk f ne ye parnimi ta navit ne ye parnimi cheez ryadok yak para h g Klasifikaciya za uchastyu golosu ta shumu shumni sonorni Redaguvati Za uchasti golosu j shumu prigolosni zvuki podilyayut na sonorni ta shumni sho v svoyu chergu podilyayutsya na bilsh vokalizovani dzvinki ta mensh cilkom shumn gluhi Sonorni zvuki prigolosni sho harakterizuyutsya perevagoyu tona nad shumom Artikulyacijno voni ye prigolosnimi ale za akustichnimi harakteristikami voni nablizheni do golosnih zvukiv Ce zokrema v l m n r Zvuki l ta r ta usi zvuki v yih mezhah mayut nazvu plavni Shumni zvuki prigolosni sho tvoryatsya za dopomogoyu golosu j shumu Zalezhno vid nayavnosti golosu voni podilyayutsya na dzvinki j gluhi Dzvinki i gluhi krim f utvoryuyut akustichni pari Sonorni zvuki takih par ne mayut Klasifikaciya Fonemi KomentarSonorni v m n n l l r r j golos perevazhaye nad shumom Shumni Dzvinki b d d g z z zh dzh dz dz g shum perevazhaye nad golosom Gluhi p t t k s s sh ch c c f h tilki shum Skladotvorennya sonornimi zvukami Redaguvati Vidminno vid inshih slov yanskih mov takih yak napriklad serbska cheska chi slovacka v ukrayinskij movi sonorni zvuki ne mozhut utvoryuvati skladi V zapozichenih z inshih mov slovah sho zakinchuyutsya na tr dr Oleksandr teatr meter p yupitr zamist stvorennya okremih silabichnih skladiv tr dr vimovlyayutsya yak ter der sho malo vidobrazhennya v Skripnikivci Zvuk y Redaguvati Vokalizaciya redukciya zvuku v vidbuvayetsya pislya golosnih zvukiv yaksho pislya nogo nema inshnogo golosnogo pri comu nayavnist golosnogo pered cim zvukom mozhe buti poza mezhami slova yak napriklad u slovospoluchennyah de pershe slovo zakinchuyetsya na golosnu a druge pochinayetsya na literu v na vpliv na ypliy ale cherez vpliv che reiz vpliy Kriteriyi za yakimi v perehodit u y u kinci slova pislya golosnogo stav stay vseredini slova pislya golosnogo pered prigolosnim avtor aytor na pochatku slova pered prigolosnim yaksho pered nim ye golosna na vpliv na ypliy ale cherez vpliv che reiz vpliy Klasifikaciya za miscem tvorennya gubni yazikovi glotkovi RedaguvatiZa miscem tvorennya prigolosni podilyayutsya na gubni gubno gubni gubno zubnij zvuk f yazikovi prigolosni yaki zalezhno vid togo yaka chastina yazika torkayetsya do pidnebinnya podilyayutsya na perednoyazikovi serednoyazikoviij zvuk j zadnoyazikovi glotkovij faringalnij zvuk g Klasifikaciya FonemiGubni Gubno gubni b p v m Gubno zubnij f Yazikovi Perednoyazikovi d d t t z z c c c c dz dz zh ch sh dzh l l n n r r Serednoyazikovij j Zadnoyazikovi g k h Glotkovij g Za sposobom tvorennya RedaguvatiZa sposobom tvorennya prigolosni zvuki podilyayutsya na prorivni afrikati frikativi nosovi bokovi aproksimanti drizhachi Klasifikaciya FonemiProrivni b p d d t t g k Afrikati dzh dz dz ch c c Frikativi f z z s s zh sh j g h l l Nosovi m n n Bokovi l l Aproksimanti v j Drizhachi r r Klasifikaciya za palatalizaciyeyu RedaguvatiPrigolosni zvuki za palatalizaciyeyu podilyayut na tverdi pom yaksheni m yaki ta palatalni Klasifikaciya Zvuki KomentarTverdi d t l n r z c s dz b p v m f g k h zh ch sh g dzh za umovchennyam na poznachennya vidpovidnih literPom yaksheni b p v m f zh ch sh dzh g k h g gubni shiplyachi ta zanoyazikovi zvuki pered literami i ya yu yeM yaki d t n dz c z s j l r yasenni plavni zvuki pered literami i ya yu ye Palatalnij j za umovchennyamDiv takozh RedaguvatiVimova v ukrayinskij literaturnij movi Ukrayinska fonetika Vimova Fonetika Golosnij zvuk Prigolosnij zvukPrimitki Redaguvati Dovidnik z ukrayinskoyi movi 5 11 klasi 2 ge vid vipravl H Vid vo Ranok 2011 464 s navchalno praktichnij dovidnik O O Tyelyezhkina ISBN 978 611 540 218 2 Orfoepichnij slovnik Ukladach Pogribnij M I K Rad shkola 1983 629s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klasifikaciya prigolosnih zvukiv v ukrayinskij movi amp oldid 38186874 Za uchastyu golosu j shumu