www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шліхтер Олександр Григорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шліхтер Дружина Олександр Григорович Шліх

Шліхтер Олександр Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шліхтер.

Олександр Григорович Шліхтер
рос. Шліхтер Григорович
Народився 20 серпня (1 вересня) 1868(1868-09-01)
Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 2 грудня 1940(1940-12-02) (72 роки)
Київ, Українська РСР,
СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна Російська імперія,  СРСР
Діяльність економіст, політик
Alma mater Харківський університет
Галузь економіка
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада Член Всеросійської ради[d]
Науковий ступінь доктор економічних наук
Членство НАН України
Центральний виконавчий комітет СРСР
Всеросійський центральний виконавчий комітет
Національна академія наук Білорусі
У шлюбі з Шліхтер Євгенія Самійлівна
Діти Сергій Шліхтерd
академік АН УРСР
 Шліхтер Олександр Григорович у Вікісховищі

Шлі́хтер Олекса́ндр Григо́рович (20 серпня [1 вересня] 1868(18680901), Лубни  — 2 грудня 1940, Київ) — професійний революціонер, більшовицький партійний і державний діяч, учений-економіст. Партійні псевдоніми — Ананьїн, Апрелєв, Євгеньєв, Никодим, Нестеров та інші. Доктор економічних наук (1935). Академік АН УРСР (1929) і АН Білоруської РСР (1934). Віце-президент АН УРСР (1931—1938). Член ЦК КП(б)У в травні 1924 — червні 1938 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в травні 1924 — листопаді 1927 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в жовтні 1926 — липні 1937 р. Був членом ВЦВК, ЦВК СРСР, ВУЦВК. Чоловік Євгенії Самійлівни Шліхтер.

Біографія Редагувати

Народився 20 серпня (1 вересня) 1868(18680901) року в місті Лубнах Полтавської губернії (нині Полтавської області) в сім'ї дрібного ремісника-столяра — на той момент підданого королівства Вюртемберг, розташованого в південно-західній частині Німеччини. Дід Олександра 1818 року емігрував до Російської імперії, поселився в Полтавській губернії, одружився тут із козачкою Мелахненко. Так що Олександр на чверть був німцем, а на три чверті — українцем. 1882 року дід і батько прийняли російське підданство, Олександр зробив це дещо пізніше — під час навчання в Харківському університеті.

До вступу в університет хлопець навчався в класичній гімназії: перші шість років у Лубнах, у двох старших класах — у Прилуках. За два тижні до випускних іспитів Олександра та ще трьох його товаришів виключили з гімназії. Вони організували страйк гімназистів Прилуцької гімназії на знак співчуття загальностудентському страйковому рухові, що спалахнув наприкінці 1887 року після публічного ляпасу, даного в театрі студентом Московського університету Синявським ненависному інспектору студентів Бризгалову.

У 1889 році Олександр екстерном склав іспити в Лубенській гімназії та вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського університету. Вже на початку другого курсу юнака виключили з університету (на першому курсі він проходив як свідок у справі заарештованого студента Київського університету Горба — товариша Шліхтера по Прилуцькій гімназії). Оскільки клопотання про дозвіл знову вступити до університету не увінчалося успіхом, Олександр у 1890 році поїхав навчатися за кордон — на медичному факультеті Бернського університету (Швейцарія).

У Берні у 1891 році виник студентський соціал-демократичний гурток, до якого входили Олександр Шліхтер, Євгенія Лувіщук (теж студентка медичного факультету, майбутня дружина Олександра), студент філософського факультету Лев Хінчук та інші.

Від 1892 року проводив соціал-демократичну роботу на Полтавщині. 1893 року за революційну діяльність ув'язнено до Лук'янівської тюрми та Косого капоніру.

Від 1895 року на засланні у місті Сольвичегодську Вологодській губернії. У 1896 році переведений до міста Самари.

У 1901—1902 роках член Тульського, у 1902—1904 роках — Київського, у 1907—1908 роках — Московського комітетів РСДРП.

Виступ Шліхтера перед демонстрантами в Києві. Жовтень 1905 року

У 1905 році — один із керівників революційної боротьби в Києві, організатор страйку службовців Південно-Західної залізниці, де працював статистиком. Після поразки революції 1905 року деякий час проживав у Швейцарії, потім переїхав до Виборга, вів революційну роботу в Петербурзі та Фінляндії. Наприкінці 1906 року як представник ЦК РСДРП переїхав до Москви, працював у Московському комітеті РСДРП.

1908 року заарештований в місті Ярославлі та 1909 року засланий на довічне поселення в село Ялонь Єнисейської губернії Східного Сибіру.

Після Лютневої революції 1917 року — член виконкому Красноярської ради та Середньосибірського обласного бюро РСДРП. Делегат 6-го з'їзду РСДРП(б) в Петрограді. З червня 1917 року — член Московського комитету РСДРП(б), голова Басманної районної думи Москви, член Московської міської думи, голова загальномосковського бюро районних дум. У жовтневі дні 1917 року — комісар Московского військово-революційного комітету з продовольства в Москві та губернії.

У 1917—1918 роках — народний комісар земельних справ, народний комісар продовольчих справ РРФСР. З 1918 року — надзвичайний продовольчий комісар РНК РРФСР у Сибіру, Вятській, Пермській та Уфимській губерніях.

Член Тимчасового Робітничо-Селянського Уряду України. У 1919 році — народний комісар продовольчих справ УРСР.

У 1920—1921 роках — голова Тамбовського губернського виконавчого комітету; під час його головування спалахуло Тамбовське повстання. Шліхтер виступив на чолі карального загону проти повстанців, зазнав поразки і втік до Тамбова.

У 1921 році — член колегії Народного комісаріату закордонних справ РРФСР; член колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі РРФСР; голова особливої комісії ЦК РКП(б) із обслідування зберігання державних цінностей. У 1921—1922 роках — голова змішаної російсько-фінляндської комісії із здійснення мирного договору.

З 1 березня 1922 по 23 травня 1923 року — дипломатичний представник РРФСР в Австрії.

З травня по жовтень 1923 року — голова правління Всеукраїнської кооперативної спілки «Вукопспілки» Української СРР.

У 1923—1927 роках — уповноважений Народного комісаріату закордонних справ СРСР при Раді народних комісарів Української СРР. Одночасно в 1924—1927 роках — ректор Комуністичного університету імені Артема в Харкові.

У січні 1927 — 25 грудня 1929 року — народний комісар земельних справ Української СРР. Одночасно у 1928—1929 роках — головний редактор журналу «Вісник сільськогосподарської науки та дослідної справи».

29 червня 1929 року обрано дійсним членом Всеукраїнської академії наук, у 1929—1930 роках — голова її соціально-економічного відділення, в 1931—1938 роках — віцепрезидент Академії наук Української РСР.

Олександр Шліхтер. Робота графіка Юрія Арцибушева

1930 року очолив Інститут соціалістичної перебудови сільського господарства, від 1934 — Раду з вивчення продуктивних сил УРСР. Голова Комітету «Великого Дніпра» (1932).

У 1930—1933 роках — директор Українського інституту марксизму-ленінізму, а після його реорганізації — президент Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів.

Сім'я Редагувати

Дружина — революціонерка, українська культурно-освітня діячка Шейна Шмулівна Лувіщук. Син — Борис. Онук — відомий російський географ.

Підсумок життя Редагувати

Олександр Григорович Шліхтер помер 2 грудня 1940 року в Києві на 73-му році життя. Офіційний некролог у «Вістях АН УРСР» (№ 10 за 1940 рік) підписали академіки АН УРСР Олександр Богомолець, Олександр Палладін, Андрій Сапєгін, Борис Чернишов, Олександр Леонтович, Михайло Калинович, Микола Гришко.

Володимир Вернадський, занотувавши в щоденнику, що 2 грудня 1940 року помер академік Української академії наук Олександр Шліхтер, зауважив, що дуже мало знав його, особисто познайомився 1939 року на вече́рі в Євгена Бурксера в Києві, а потім уже зовсім хворим, помираючим бачив («здається, 1940 року») у підмосковному санаторії Академії наук «Узкое». А далі Вернадський дав коротеньку характеристику Шліхтеру: «Він зіграв дуже помітну роль в історії Української академії наук, підтримав Богомольця. Це був старий ідейний більшовик, освічений» .

Надгробок
меморіальна дошка на Терещенківській
сірникова етикетка

Помер у Києві 2 грудня 1940 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 9).

Шліхтер і Голодомор Редагувати

Академік Шліхтер був неоднозначною постаттю в українській науці й політиці.

Після XV з'їзду партії йшла інтенсивна робота по розробці першого п'ятирічного плану. Шліхтер вважав, що заготовельна криза 1927 року крилась в індивідуальній власності сільських господарств, які не вписувалися в планову економіку.

Колективізація вважалась обов'язковою, а її передумовами були: організації громадських сівозміни при сільськогосподарських кооперативах та організація пересувних колон радгоспів. Земгромада із можливістю здійснювати обов' язкові для всіх сівозміни мала бути передумовою для усуспільнення інших ланок виробництва.

Селянина, особливо середняка, мінімальна ступінь усуспільнення засобів виробництва, схожа на кооператив, влаштовувала більше всього. Ні такі форми організації, ні темпи колективізації не влаштовували ні Сталіна, ні лінію партії. Плани Шліхтера було відкинуто, а самого знято з посади наприкінці 1929 року.

Вшанування пам'яті Редагувати

У Києві було встановлено дві меморіальні дошки Олександрові Шліхтеру:

На честь Шліхтера до 2015 року було названо вулицю (нині — Вифлеємська вулиця) у Дніпровському районі Києва (Соцмістечко).

1967 року в Лубнах у сквері біля середньої школи № 1 (колишня гімназія, в якій навчався Шліхтер) на вулиці Леніна (нині — Ярослава Мудрого) було встановлено пам'ятник Шліхтеру. Це був гранітний бюст заввишки 1,7 м, розміщений на високому прямокутному постаменті (1,75х0,74х0,55 м) та стилобаті з червоного бутобетону. На передній площині пам'ятника було вирізьблено напис «Шліхтер Олександр Григорович 1868—1940». Автори — скульптор С. М. Рихва, архітектори С. М. Консулов, В. І. Семенюта.

1988 року було випущено серію з восьми сірникових етикеток, присвячену 1000-річчю міста Лубни. На одній з етикеток було зображено пам'ятник Шліхтеру .

До наших днів пам'ятник не зберігся. У 1993 році його розбили активісти українського національного руху. Незабаром погруддя відновили, проте у 1997 році воно знову зникло — тепер уже назавжди. Дев'ять років перед школою стояв порожній постамент, аж поки у 2006 році її керівництво не звернулося до міської влади з проханням прибрати залишки пам'ятника. Тепер на його місці розбито квіткову клумбу.

Твори Редагувати

Шліхтер — автор економічних, історичних і публіцистичних праць. Зокрема, він обґрунтовував економічну доцільність АІКів.

  • Вибрані твори (Київ, 1959).
  • «Ілліч, яким я його знав» (Москва, 1970) — російською мовою.

Примітки Редагувати

  1. Володимир Вернадський. Щоденники. 1940 рік[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)
  2. Пащенко В., 2009.
  3. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  4. Каталог сірникових етикеток СРСР[недоступне посилання з серпня 2019](рос.)

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Пащенко В. (2009). Соціалістична реконструкція сільського господарства України за планом О. Шліхтера. Гуржіївські історичні читання. Черкаси: Чабаненко Ю.А. с. 58. ISBN 966-2980-20-2. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shlihter Druzhina Oleksandr Grigorovich Shlihterros Shlihter GrigorovichNarodivsya 20 serpnya 1 veresnya 1868 1868 09 01 Lubni Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 2 grudnya 1940 1940 12 02 72 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist ekonomist politikAlma mater Harkivskij universitetGaluz ekonomikaZaklad HNU imeni V N KarazinaPosada Chlen Vserosijskoyi radi d Naukovij stupin doktor ekonomichnih naukChlenstvo NAN Ukrayini Centralnij vikonavchij komitet SRSR Vserosijskij centralnij vikonavchij komitet Nacionalna akademiya nauk BilorusiU shlyubi z Shlihter Yevgeniya SamijlivnaDiti Sergij Shlihterdakademik AN URSR Shlihter Oleksandr Grigorovich u VikishovishiShli hter Oleksa ndr Grigo rovich 20 serpnya 1 veresnya 1868 18680901 Lubni 2 grudnya 1940 Kiyiv profesijnij revolyucioner bilshovickij partijnij i derzhavnij diyach uchenij ekonomist Partijni psevdonimi Ananyin Aprelyev Yevgenyev Nikodim Nesterov ta inshi Doktor ekonomichnih nauk 1935 Akademik AN URSR 1929 i AN Biloruskoyi RSR 1934 Vice prezident AN URSR 1931 1938 Chlen CK KP b U v travni 1924 chervni 1938 r Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK KP b U v travni 1924 listopadi 1927 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK KP b U v zhovtni 1926 lipni 1937 r Buv chlenom VCVK CVK SRSR VUCVK Cholovik Yevgeniyi Samijlivni Shlihter Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya 1 2 Pidsumok zhittya 1 3 Shlihter i Golodomor 2 Vshanuvannya pam yati 3 Tvori 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 20 serpnya 1 veresnya 1868 18680901 roku v misti Lubnah Poltavskoyi guberniyi nini Poltavskoyi oblasti v sim yi dribnogo remisnika stolyara na toj moment piddanogo korolivstva Vyurtemberg roztashovanogo v pivdenno zahidnij chastini Nimechchini Did Oleksandra 1818 roku emigruvav do Rosijskoyi imperiyi poselivsya v Poltavskij guberniyi odruzhivsya tut iz kozachkoyu Melahnenko Tak sho Oleksandr na chvert buv nimcem a na tri chverti ukrayincem 1882 roku did i batko prijnyali rosijske piddanstvo Oleksandr zrobiv ce desho piznishe pid chas navchannya v Harkivskomu universiteti Do vstupu v universitet hlopec navchavsya v klasichnij gimnaziyi pershi shist rokiv u Lubnah u dvoh starshih klasah u Prilukah Za dva tizhni do vipusknih ispitiv Oleksandra ta she troh jogo tovarishiv viklyuchili z gimnaziyi Voni organizuvali strajk gimnazistiv Priluckoyi gimnaziyi na znak spivchuttya zagalnostudentskomu strajkovomu ruhovi sho spalahnuv naprikinci 1887 roku pislya publichnogo lyapasu danogo v teatri studentom Moskovskogo universitetu Sinyavskim nenavisnomu inspektoru studentiv Brizgalovu U 1889 roci Oleksandr eksternom sklav ispiti v Lubenskij gimnaziyi ta vstupiv na prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Vzhe na pochatku drugogo kursu yunaka viklyuchili z universitetu na pershomu kursi vin prohodiv yak svidok u spravi zaareshtovanogo studenta Kiyivskogo universitetu Gorba tovarisha Shlihtera po Priluckij gimnaziyi Oskilki klopotannya pro dozvil znovu vstupiti do universitetu ne uvinchalosya uspihom Oleksandr u 1890 roci poyihav navchatisya za kordon na medichnomu fakulteti Bernskogo universitetu Shvejcariya U Berni u 1891 roci vinik studentskij social demokratichnij gurtok do yakogo vhodili Oleksandr Shlihter Yevgeniya Luvishuk tezh studentka medichnogo fakultetu majbutnya druzhina Oleksandra student filosofskogo fakultetu Lev Hinchuk ta inshi Vid 1892 roku provodiv social demokratichnu robotu na Poltavshini 1893 roku za revolyucijnu diyalnist uv yazneno do Luk yanivskoyi tyurmi ta Kosogo kaponiru Vid 1895 roku na zaslanni u misti Solvichegodsku Vologodskij guberniyi U 1896 roci perevedenij do mista Samari U 1901 1902 rokah chlen Tulskogo u 1902 1904 rokah Kiyivskogo u 1907 1908 rokah Moskovskogo komitetiv RSDRP nbsp Vistup Shlihtera pered demonstrantami v Kiyevi Zhovten 1905 rokuU 1905 roci odin iz kerivnikiv revolyucijnoyi borotbi v Kiyevi organizator strajku sluzhbovciv Pivdenno Zahidnoyi zaliznici de pracyuvav statistikom Pislya porazki revolyuciyi 1905 roku deyakij chas prozhivav u Shvejcariyi potim pereyihav do Viborga viv revolyucijnu robotu v Peterburzi ta Finlyandiyi Naprikinci 1906 roku yak predstavnik CK RSDRP pereyihav do Moskvi pracyuvav u Moskovskomu komiteti RSDRP 1908 roku zaareshtovanij v misti Yaroslavli ta 1909 roku zaslanij na dovichne poselennya v selo Yalon Yenisejskoyi guberniyi Shidnogo Sibiru Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku chlen vikonkomu Krasnoyarskoyi radi ta Serednosibirskogo oblasnogo byuro RSDRP Delegat 6 go z yizdu RSDRP b v Petrogradi Z chervnya 1917 roku chlen Moskovskogo komitetu RSDRP b golova Basmannoyi rajonnoyi dumi Moskvi chlen Moskovskoyi miskoyi dumi golova zagalnomoskovskogo byuro rajonnih dum U zhovtnevi dni 1917 roku komisar Moskovskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu z prodovolstva v Moskvi ta guberniyi U 1917 1918 rokah narodnij komisar zemelnih sprav narodnij komisar prodovolchih sprav RRFSR Z 1918 roku nadzvichajnij prodovolchij komisar RNK RRFSR u Sibiru Vyatskij Permskij ta Ufimskij guberniyah Chlen Timchasovogo Robitnicho Selyanskogo Uryadu Ukrayini U 1919 roci narodnij komisar prodovolchih sprav URSR U 1920 1921 rokah golova Tambovskogo gubernskogo vikonavchogo komitetu pid chas jogo golovuvannya spalahulo Tambovske povstannya Shlihter vistupiv na choli karalnogo zagonu proti povstanciv zaznav porazki i vtik do Tambova U 1921 roci chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav RRFSR chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu zovnishnoyi torgivli RRFSR golova osoblivoyi komisiyi CK RKP b iz obsliduvannya zberigannya derzhavnih cinnostej U 1921 1922 rokah golova zmishanoyi rosijsko finlyandskoyi komisiyi iz zdijsnennya mirnogo dogovoru Z 1 bereznya 1922 po 23 travnya 1923 roku diplomatichnij predstavnik RRFSR v Avstriyi Z travnya po zhovten 1923 roku golova pravlinnya Vseukrayinskoyi kooperativnoyi spilki Vukopspilki Ukrayinskoyi SRR U 1923 1927 rokah upovnovazhenij Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR pri Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR Odnochasno v 1924 1927 rokah rektor Komunistichnogo universitetu imeni Artema v Harkovi U sichni 1927 25 grudnya 1929 roku narodnij komisar zemelnih sprav Ukrayinskoyi SRR Odnochasno u 1928 1929 rokah golovnij redaktor zhurnalu Visnik silskogospodarskoyi nauki ta doslidnoyi spravi 29 chervnya 1929 roku obrano dijsnim chlenom Vseukrayinskoyi akademiyi nauk u 1929 1930 rokah golova yiyi socialno ekonomichnogo viddilennya v 1931 1938 rokah viceprezident Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR nbsp Oleksandr Shlihter Robota grafika Yuriya Arcibusheva1930 roku ocholiv Institut socialistichnoyi perebudovi silskogo gospodarstva vid 1934 Radu z vivchennya produktivnih sil URSR Golova Komitetu Velikogo Dnipra 1932 U 1930 1933 rokah direktor Ukrayinskogo institutu marksizmu leninizmu a pislya jogo reorganizaciyi prezident Vseukrayinskoyi asociaciyi marksistsko leninskih institutiv Sim ya Redaguvati Druzhina revolyucionerka ukrayinska kulturno osvitnya diyachka Shejna Shmulivna Luvishuk Sin Boris Onuk vidomij rosijskij geograf Pidsumok zhittya Redaguvati Oleksandr Grigorovich Shlihter pomer 2 grudnya 1940 roku v Kiyevi na 73 mu roci zhittya Oficijnij nekrolog u Vistyah AN URSR 10 za 1940 rik pidpisali akademiki AN URSR Oleksandr Bogomolec Oleksandr Palladin Andrij Sapyegin Boris Chernishov Oleksandr Leontovich Mihajlo Kalinovich Mikola Grishko Volodimir Vernadskij zanotuvavshi v shodenniku sho 2 grudnya 1940 roku pomer akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk Oleksandr Shlihter zauvazhiv sho duzhe malo znav jogo osobisto poznajomivsya 1939 roku na veche ri v Yevgena Burksera v Kiyevi a potim uzhe zovsim hvorim pomirayuchim bachiv zdayetsya 1940 roku u pidmoskovnomu sanatoriyi Akademiyi nauk Uzkoe A dali Vernadskij dav korotenku harakteristiku Shlihteru Vin zigrav duzhe pomitnu rol v istoriyi Ukrayinskoyi akademiyi nauk pidtrimav Bogomolcya Ce buv starij idejnij bilshovik osvichenij 1 nbsp Nadgrobok nbsp memorialna doshka na Tereshenkivskij nbsp sirnikova etiketkaPomer u Kiyevi 2 grudnya 1940 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 9 Shlihter i Golodomor Redaguvati Akademik Shlihter buv neodnoznachnoyu postattyu v ukrayinskij nauci j politici Pislya XV z yizdu partiyi jshla intensivna robota po rozrobci pershogo p yatirichnogo planu Shlihter vvazhav sho zagotovelna kriza 1927 roku krilas v individualnij vlasnosti silskih gospodarstv yaki ne vpisuvalisya v planovu ekonomiku Kolektivizaciya vvazhalas obov yazkovoyu a yiyi peredumovami buli organizaciyi gromadskih sivozmini pri silskogospodarskih kooperativah ta organizaciya peresuvnih kolon radgospiv Zemgromada iz mozhlivistyu zdijsnyuvati obov yazkovi dlya vsih sivozmini mala buti peredumovoyu dlya ususpilnennya inshih lanok virobnictva Selyanina osoblivo serednyaka minimalna stupin ususpilnennya zasobiv virobnictva shozha na kooperativ vlashtovuvala bilshe vsogo Ni taki formi organizaciyi ni tempi kolektivizaciyi ne vlashtovuvali ni Stalina ni liniyu partiyi Plani Shlihtera bulo vidkinuto a samogo znyato z posadi naprikinci 1929 roku 2 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiU Kiyevi bulo vstanovleno dvi memorialni doshki Oleksandrovi Shlihteru 12 grudnya 1959 roku vidkrito marmurovu memorialnu doshku arhitektor I L Shmulson na budinku 5 na vulici Ryepina teper Tereshenkivska vulicya de v 1936 1940 rokah meshkav Oleksandr Grigorovich todi ce bula vulicya Chudnovskogo 1962 roku vidkrito marmurovu memorialnu doshku arhitektor P Ye Zaharchenko na budinku Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici vulicya Mikoli Lisenka 6 de Shlihter pracyuvav u 1902 1906 rokah Na chest Shlihtera do 2015 roku bulo nazvano vulicyu nini Vifleyemska vulicya u Dniprovskomu rajoni Kiyeva Socmistechko 3 1967 roku v Lubnah u skveri bilya serednoyi shkoli 1 kolishnya gimnaziya v yakij navchavsya Shlihter na vulici Lenina nini Yaroslava Mudrogo bulo vstanovleno pam yatnik Shlihteru Ce buv granitnij byust zavvishki 1 7 m rozmishenij na visokomu pryamokutnomu postamenti 1 75h0 74h0 55 m ta stilobati z chervonogo butobetonu Na perednij ploshini pam yatnika bulo virizbleno napis Shlihter Oleksandr Grigorovich 1868 1940 Avtori skulptor S M Rihva arhitektori S M Konsulov V I Semenyuta 1988 roku bulo vipusheno seriyu z vosmi sirnikovih etiketok prisvyachenu 1000 richchyu mista Lubni Na odnij z etiketok bulo zobrazheno pam yatnik Shlihteru 4 Do nashih dniv pam yatnik ne zberigsya U 1993 roci jogo rozbili aktivisti ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Nezabarom pogruddya vidnovili prote u 1997 roci vono znovu zniklo teper uzhe nazavzhdi Dev yat rokiv pered shkoloyu stoyav porozhnij postament azh poki u 2006 roci yiyi kerivnictvo ne zvernulosya do miskoyi vladi z prohannyam pribrati zalishki pam yatnika Teper na jogo misci rozbito kvitkovu klumbu Tvori RedaguvatiShlihter avtor ekonomichnih istorichnih i publicistichnih prac Zokrema vin obgruntovuvav ekonomichnu docilnist AIKiv Vibrani tvori Kiyiv 1959 Illich yakim ya jogo znav Moskva 1970 rosijskoyu movoyu Primitki Redaguvati Volodimir Vernadskij Shodenniki 1940 rik nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros Pashenko V 2009 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Katalog sirnikovih etiketok SRSR nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros Posilannya RedaguvatiShlihter Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2088 1000 ekz Sajt Radi z vivchennya produktivnih sil Ukrayini NAN Ukrayini Akademik NAN Ukrayini Shlihter Oleksandr Grigorovich Biografiya ru Shlihter Oleksandr Grigorovich ros Nacionalna akademiya nauk Bilorusi Akademik Shlihter Oleksandr Grigorovich Arhivovano 3 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Hronos Shlihter Oleksandr Grigorovich Arhivovano 26 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Shlihteru O G memorialni doshki Arhivovano 20 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Yermak Oleksandr Pershij narkom zemelnih sprav Internet vidannya Trudova Poltavshina 2008 5 veresnya Arhivovano 23 grudnya 2017 u Wayback Machine Golos Oleksandra Shlihtera Promova prisvyachena socialistichnomu budivnictvu na seli Arhivovano 11 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Dovidnik z istoriyi KPRS i SRSR Shlihter Oleksandr Grigorovich Arhivovano 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Shlihter ros Dzherela RedaguvatiPashenko V 2009 Socialistichna rekonstrukciya silskogo gospodarstva Ukrayini za planom O Shlihtera Gurzhiyivski istorichni chitannya Cherkasi Chabanenko Yu A s 58 ISBN 966 2980 20 2 Marochko V Shlihter Oleksandr Grigorovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 644 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Zhukovskij A Shlihter Oleksander Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slovnikova chastina T 10 Shlihter B A Shlihter Aleksandr Grigorevich Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie T 29 M 1978 S 437 438 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1964 T 16 Cementaciya 632 s S 347 348 Gorovskij F Ya Shlihter Oleksandr Grigorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 421 Shlihter Aleksandr Grigorevich Grazhdanskaya vojna i voennaya intervenciya v SSSR Enciklopediya Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1983 S 665 666 Shlihteru O G memorialni doshki Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik K 1981 S 701 Rovner O S Korolik R Ya Oleksandr Grigorovich Shlihter Bibliografichnij pokazhchik K 1958 Rumyancev A M Oreshkin V V Vydayushijsya revolyucioner i uchenyj ekonomist Shlihter A G Agrarnyj vopros i prodovolstvennaya politika v pervye gody Sovetskoj vlasti M 1975 Lubenskij Petro Vancak Boris Oleksandr Grigorovich Shlihter K 1973 Lubenskij Pyotr Vancak Boris Glavnaya udacha zhizni Povest ob Aleksandre Shlihtere Moskva Politizdat 1980 367 s Plamennye revolyucionery Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shlihter Oleksandr Grigorovich amp oldid 40515134