Карл Фрі́дріх Ши́нкель (нім. Karl Friedrich Schinkel; 13 березня 1781, Бранденбург — 9 жовтня 1841 Берлін) — пруський (німецький) архітектор, художник. Вважається за лідера «романтичного історизму» в німецькій архітектурі, один з представників грецького відродження.
| Карл Фрідріх Шинкель | |
|---|---|
| нім. Karl Friedrich Schinkel | |
| | |
| Народження | 13 березня 1781 |
| Смерть | 9 жовтня 1841 (60 років) |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd :
|
| Країна | Ансбах, німецьке князівство |
| Навчання | Берлінська академія архітектури і Evangelisches Gymnasium zum Grauen Klosterd ·Friedrich Gillyd і David Gillyd |
| Діяльність | архітектор, художник, містобудівник, викладач університету, підрядник, графік, рисувальник |
| Архітектурний стиль | романтизм, неоготика, неогрек |
| Найважливіші споруди | Glienicke Palaced, Alte Nazarethkirche (Berlin-Wedding)d, Elisabethkirched, Schlossbrücked, Шарлоттенгоф, Залізний Хрест, Neuer Pavillond і Концертхаус (Берлін) |
| Реставрація пам'яток | приватні будинки, приходські церкви(фарні костели), каплиця (проєкт, Петергоф), драматичний театр, Нова гаупвахта, палацовий міст і Старий музей (Берлін), Палац Шарлоттенгоф (Потсдам) |
| Членство | Німецький археологічний інститут, Академія Святого Луки, Національна академія дизайну, Королівський інститут британських архітекторів, Віденська академія мистецтв, Петербурзька академія мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв, Прусська академія мистецтвd і Академія красних мистецтв Франції |
| Учні | Людвіг Персіус, Дітлев Мартенс і Adolf Lohsed |
| Нагороди | |
| Батько | Cuno Christian Schinkeld |
| Діти | ·Elisabeth von Wolzogend |
| Карл Фрідріх Шинкель у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в Нойруппіні (Бранденбург) в сім'ї архідиякона лютеранської церкви. По смерті батька переїхав у Берлін (1795 рік), де навчався архітектурі під керівництвом братів Гіллі у щойно заснованій ними Академії архітектури (з 1798 по 1800), одночасно з цим працюючи художником на порцеляновій фабриці. З 1803 по 1805 відвідав Італію і Францію, пізніше, в 1826 побував в Шотландії й Англії.
Спочатку Шинкель займався малярством: писав пейзажі, історичні сцени, створив декілька ландшафтних діорам і панорам. У 1811 став першим німецьким літографом: аркуші «Вечір» і «Ранок». Під впливом Каспара Фрідріха принципи класицизму з часом все активніше поєднувалися в його станкових роботах з романтичними віяннями; історико-антична тема перемежалася національно-середньовічними мотивами. Серед типових картин Шинкеля — «Собор над містом» (1813, Стара пінакотека, Мюнхен), «Погляд на Грецію квітучої пори» (1825, Нова національна галерея, Берлін). Вніс яскравий внесок до сценографії німецького романтизма, створюючи в 1815—1832 ескізи декорацій для вистав берлінських королівських театрів (гуаш до постановки «Чарівної флейти» В. А. Моцарта, 1815, Графічні збори Державних музеїв, Берлін; і ін.). Оформляв урочисті церемонії (ювілейне Дюрерівське свято в Співацькій академії 1828; придворне «Свято Білої Троянди» в Потсдаме 1829).
Діяльно зайнявся архітектурою з тієї пори, як його в 1810 році по пропозиції Вільгельма фон Гумбольдта призначили асесором Прусської будівельної депутації. Послідовно просуваючись по службових сходах, Шинкель зосередив в своїх руках контроль над найважливішими будівельними роботами в королівстві. Реформував пізній, ампірний класицизм, археологічно уточнивши його античні форми, а з іншого боку — додавши їм ще вільнішу, гнучкішу варіативність.
До найзначніших його споруд, виконаних в «грецькому стилі», відносяться:
- Нова гауптвахта (1816—1818);
- Драматичний театр (1818—1821);
- Палацовий міст (з скульптурами за ескізами самого Шинкеля; 1819—1823);
- Старий музей (1822—1830) у Берліні;
- Храм Николайкірхе (1830—1837);
- Палац Шарлоттенгоф (з 1826) і ряд паркових павільйонів в Потсдамі.
Спочатку випробовуючи гострий інтерес і до готиці, під впливом своїх англійських вражень почав будувати в неоготиці:
- чавунний пам'ятник королеві Луїзі у Ґранзєє поблизу Берліна, 1811;
- Вердерська церква у Берліні, 1825—1828, не збереглася;
- проєкт Готичної капели (церква в ім'я св. Олександра Невського) в Петергофськом парку «Александрія» (проєкт 1829; побудована архітекторами А. Менеласом і І. І. Шарлеманем в 1831—1834);
- 1831—1833; замок Бабельсберг поблизу Потсдама, з 1834).
- 1845 — Альтштадська Кірха в Кенігсберзі
У стилі еклектизму: Королівська Прусська школа архітектури у м. Берліні.
Під керівництвом Шинкеля (за планами 1817 і 1833) було значно модернізовано планування Берліна (влаштування нових вулиць і бульварів в центрі міста; збільшення його загальної території за рахунок приєднання ряду прилеглих районів). Шинкель зробив помітний внесок до розвитку місцевої художньої промисловості, створюючи ескізи меблів і світильників, стимулюючи виробництво декоративного литва і кераміки, а також вітражів. Активно займаючись реставраційними роботами (зокрема наглядом за добудовою Кельнського собору), поставив справу охорони архітектурних пам'ятників на широку державну основу: за його ініціативою (з 1815) відповідні служби були установлені по всій Пруссії. Серед власних творів Шинкеля особливе місце займають деякі задуми 1830-х років (проєкти крамниці і бібліотеки), а також споруда Будівельної академії (1831—1835; не збереглося), де він відмовився від будь-яких історичних стилізацій, створивши новаторські зразки протофункціоналізму.
Творчість Редагувати
- Картини Карла Фрідріха Шинкеля
- Будинки Карла Фрідріха Шинкеля
Див. також Редагувати
- 5297 Шинкель — астероїд, який було названо на честь архітектора.
- Митці і маєтки України
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118607782 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання Редагувати
- Шинкель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Карл Фридрих Шинкель [ 17 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Великі архітектори [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия «Кругосвет» [ 18 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]