www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шилінг У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ши лінг нім Schilling англ shilling давн англ scill

Шилінг

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шилінг (значення).

Ши́лінг (нім. Schilling, англ. shilling, давн-англ. scilling, scylling) — грошова одиниця декількох країн.

10 шилінгів британської колонії Нью-Йорк, 1709

Спочатку середньовічна германізована назва римської та візантійської золотої монети — соліда і варварських унаслідувань цієї монети в ранньому середньовіччі, а також грошово-рахункова одиниця.

З XIV століття — монета ряду європейських країн. В наш час шилінг в обігу у таких країнах як Кенія (кенійський шилінг), Сомалі (сомалійський шилінг), Танзанія (танзанійський шилінг) та Уганда (угандійський шилінг). У минулому шилінг був у вжитку в таких державах: Австрія (австрійський шилінг), Велика Британія, Нідерланди, Данія та Північна Німеччина.

Найвідомішим є британський шилінг, грошова одиниця яка завдяки експансії Британської імперії, поширилася на території які стали британськими колоніями, деякі з яких в свою чергу стали окремими державами, з цією грошовою одиницею.

Історія Редагувати

Назва золотої монети раннього середньовіччя. Германці з часів переселення народів до середини VIII століття називали шилінгом візантійський золотий солід (або ауреус). Крім того, вони карбували власні золоті соліди за римським та візантійським зразком, дотримуючись монетної стопи імператора Костянтина Великого. Вандали карбували у Африці золоті соліди з іменами Валентиніана III (425—455) і Анастасія (491—518). остготський король Теодоріх (471—526) також випускав наслідування соліду з ім'ям Анастасія, його власною монограмою і розпізнавальними знаками міст де карбувалася монета (Мілан, Равенна чи Рим). Король франків Теодеберт I (534—548) вперше почав карбувати золоті монети зі своїм ім'ям.

Після 580 року в південно-східній частині королівства франків відбулося зниження вартості соліду з 24 до 21 силікв. Карбування соліду у 21 силікву почався випуском монет із зображенням і ім'ям візантійського імператора Маврикія Тіберія (582—602) і тривала до середини VII століття, вага монети становила приблизно 4 г. За часів короля Хлотаря II (613—629) вартість франкського соліду впала до 20 силікв, вага становила 3,18 г. На монеті вказана вартість — «XX». Цей легкий солід відомий під назвою «solid gallicus». Після цього у VII столітті карбувалися золоті триєнси і срібні денарії.

За часів Каролінгів шилінг назва грошово-рахункової одиниця, золоті монети не карбувалися. Випускалися лише срібні денарії, яких на шилінг (солід) йшло 40, а з 743 року, лише 12. Шилінг (1/20 фунта, чи 12 денаріїв) з часів Карла Великого став виключно грошово-рахунковою одиницею і набув поширення не тільки в імперії Карла Великого, але також і в Італії, Франції, Англії (з XI століття) та інших країнах Західної Європи. У Баварії зустрічається так званий «довгий шилінг» у 30 денаріїв, яких на фунт йшло 8 (коротких, або франкських шилінгів на фунт йшло 20).

Шилінг використовувався як грошово-рахункова одиниця до XIV століття. Вперше поняття вартості у 12 денаріїв реалізовано у вигляді турських грошів (турноз) у 1266 році, а пізніше у празьких грошів, за якими, однак, назву шилінг. не закріпилася (їх всюди стали називати грошами, а в рейнських областях — альбусами).

Срібна, а згодом біллона (навіть мідна) монета німецьких держав і прибалтійських хрестоносців. Срібні монети під назвою шилінг почали вперше карбувати в другій половині XIV століття в Пруссії, Франконії і Швабії. Перші шилінги в Пруссії з'явилися при великому магістрі Тевтонського ордену Вінріха фон Кніпроде (1351–1382) вагою у 1,67 г (1,39 г срібла). Шилінги хрестоносців незабаром стали низькопробними (особливо після 1410 року). Останні з них, які карбувалися за часів Йоганна фон Тіфена (1489 –1497), важили всього 1,32 г (0,24 г срібла).

Наслідування шилінгу Тевтонського ордена випускали в Померанії. Вага шилінгу при Богуславі Х (XV століття) дорівнювала 1,33 г (0,54 г срібла). У 1365-1370 роках в Любеку шилінг карбувався вагою в 4,1 г (3,84 г срібла) як наслідування турнозі (на одній стороні — зображення імператора на троні, на іншій — св. Іоанн).

З 1432 року в Любеку, Гамбурзі, Вісмарі і Люнебурзі, які входили в Вендського монетного союзу, почався постійний випуск шилінги вагою в 2,5 — 2,25 г (1,5 — 1,25 г срібла). На аверсі-герб міста, на реверсі-хрест.

У Франконії шилінг карбувався за часів Фрідріха V, правителя Нюрнберга (1372—1398), вагою в 1,9 г. У 1396 році на підставі Швабського монетного союзу, до якого входив цілий ряд Південнонімецьких держав і міст, вага шилінгу була встановлена у 2,283 г (1,522 г срібла). Вага Верхньорейнського шилінга у 1423 році становила 1,686 г (1,124 г срібла). На рейнський гульден йшло 26 шилінгів.

Хоча і шилінг, і гріш спочатку були монетою в 12 денаріїв, шляхи їх розвитку були різними. З початку XVI століття шилінг почав швидко знецінюватися (вміст срібла значно зменшилася), і гріш став дорівнювати 2 і навіть 3 шилінгам. У Німеччині нового часу розрізняються вестфальські, південнонімецькі, любецькі і бранденбурзьсько-прусські шилінги.

У Англії шилінги як срібна монета вперше почала карбуватися в 1504 році при королі Генріху VII (1485—1509) вагою в 9,33 г (8,68 г срібла). На аверсі — зображення короля в профіль, на реверсі — щит з гербами Англії і Франції та напис «Posui Deum adjutorem meum». З часів Каролінгів англійський шилінг був грошово-лічильної одиницею, він дорівнював 12 пенсам (стерлінгів). 20 шилінгів становили фунт. Звідси англійський фунт = 20 шилінгів, або 240 пенсів.

Шилінги також карбувалися на польських і східнослов'янських землях як білонні і мідні монети, де вони відомі під назвою шеляг. У давньоруському літописі згадується, що поляни платили данину хозарам шелягами. Вірогідно, що шеляг був слов'янським назвою візантійського соліда або відповідної йому монети. Спершу на польських і східнослов'янських землях в обігу були шеляги хрестоносців, прусські, поморські (померанські), з 70-х років XVI століття їх стали карбувати в Речі Посполитої. Вперше шилінги в Польщі почав карбувати король Сигізмунд I Старий (1506—1548). Вага монети в 1,24 г (0,23 г срібла). Згодом вартість шилінги значно зменшилася, і вони стали найдрібнішими білонними монетами. З другої половини XVII століття шеляг став карбуватися вже з чистої міді. Після поділів Речі Посполитої польській шеляг карбувала Австрія для Галичини. Останні шеляги випускав Гданськ в 1812 році. На території Естонії і Латвії шилінг був грошово-рахунковою одиницею до грошової реформи 1422—1426 років. Після реформи шилінгами стали називати монети, які до цього часу називалися артіг. Шилінги, поряд з пфенігами, були основними монетами на території Естонії і Латвії в XV—XVII століттях.

Шилінг різних держав Редагувати

Британія та підлеглі території Редагувати

Британський шилінг, королева Вікторія, 1853 рік. Срібло 925 проби.
1 британський шилінг Георга VI, 1948
  • Британський шилінг (до 1707 року англійський) — до 1971 року грошова одиниця Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Первісно англійська срібна монета, яка вперше почала карбуватися в 1504 році при королі Англії Генріху VII. Шилінг був у обігу до введення десяткової реформи 1971 року. 1 шилінг дорівнював 1/20 фунта стерлінгів і дорівнював 12 пенсам.
  • Бермудський шилінг — колишня розмінна грошова одиниця британської заморської території Бермудські острови до 1970 року. Бермудський шилінг дорівнював 1/20 бермудського фунта і дорівнював 12 пенсам, співпадаючи з Британською грошовою системою. У 1970 році було введено, бермудський долар, який поділяється на 100 центів.
  • Гібралта́рський шилінг — розмінна грошова одиниця британської заморської території Гібралтар. Шилінг був у обігу до введення десяткової реформи 1971 року. 1 шилінг дорівнював 1/20 гібралтарського фунта і дорівнював 12 пенсів, співпадаючи з Британською грошовою системою. У 1971 році (за аналогією з Великою Британією) гібралтарський фунт став налічувати 100 пенсів, а шилінг вийшов з обігу.
  • Святої Єлени шилінг — розмінна грошова одиниця британської заморської території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. 1 шилінг дорівнював 1/20 фунта Святої Єлени і дорівнював 12 пенсів, збігаючись з Британською грошовою системою. У 1976 році фунт Святої Єлени став налічувати 100 пенсів.
  • Фолклендський шилінг — розмінна грошова одиниця британської заморської території Фолклендські острови. Шилінг був у обігу до введення десяткової реформи 1971 року. 1 шилінг дорівнював 1/20 фолклендського фунта і дорівнював 12 пенсів, збігаючись з Британською грошовою системою. У 1971 році (за аналогією з Великою Британією) фолклендський фунт став налічувати 100 пенсів, а шилінг вийшов з обігу.

Історичні підлеглі території Великої Британії, з грошовою системою подібною до Британської Редагувати

Південноафриканські 2,5 шилінги, 1924
Західноафриканські два шилінги, 1949
Ямайські п'ять шилінгів, 1966

Німецькі держави Редагувати

Рійдершилінг Утрехту , 1547
4 шилінги Гамбургу , 1728
  • Австрійський шилінг — грошова одиниця Австрії у період із 1924 до 2001 року, коли країна перейшла на євро. Період з 1938 по 1945 роки у зв'язку із приєднанням до Третього Рейху шилінг діяв у Австрії паралельно із німецькою маркою. Австрійський шилінг складався зі 100 грошів.
  • Вестфальський шилінг — грошова одиниця карбувалася з середини XV століття вагою в 1,5-2,7 г, з різним вмістом срібла. Зображувалися на них переважно герб міста і, один зі святих покровителів міста. Шилінг міста Міндена в 1510 році містив лише 0,6 г срібла, а в Оснабрюці в 1628–1633 роках шилінги карбувалися вже з чистої міді.
  • Південнонімецький шилінг — грошова одиниця, карбувалася у Вюртемберзі у 1493 році, вагою в 1,5 г (0,96 г срібла), а у 1580 році, вагою 1,6 г (0,8 г срібла) . На один гульден йшло 28 шилінгів. У XVII столітті випуск монети був припинений. Вюрцбургське єпископство карбувало шилінги вартістю в 1/28 гульдена до 1803 року. Вага монети в XVI столітті становив 1,45 г, пізніше — 0,85 г.
  • Любецький шилінг — грошова одиниця Любеку. Незважаючи на постійне погіршення монети, подвійні Любецькі шилінги займали провідне місце в грошовому обігу прибалтійських країн. Любецькі шилінги карбувалися в Любеку, Гамбурзі, Мекленбурзі. Гамбурзький шилінг містив в 1432 році 1,6 г срібла, а в 1725 році, лише 0,4 г срібла. На аверсі-герб Гамбурга, на реверсі: спочатку — хрест і чотири листка кропиви, з 1572 року, імперське яблуко з цифрою 32 (1/32 імперського талера), з 1670 року — з цифрою 48 (1/48 імперського талера), а з 1725 року, з написом «I Schiling». Гамбурзька монета карбувалася до 1855 року. Такий же шлях пройшли інші Любецькі шилінги. У Любеку монета карбувалася до 1789 року в Мекленбурзі, до 1866 року XVII — XIX століттях карбувалися монети номіналом в 32, 16, 12, 8 і 4 шилінги.
  • Бранденбурзько-прусський шилінг — грошова одиниця. Перший бранденбурзький подвійний шилінг був випущений 1599 році при Йоахімі Фрідріхі (1598–1608). Спочатку монета карбувалася зі срібла 469-ї проби. У 1654–1790 роках, карбувалися зі срібла 94-ї проби, потім, з чистої міді. Монета карбувалася до 1810 року.

Інші країни Редагувати

  • Нідерландський шилінг — срібна монета, вперше карбувалася в 1538 році в Гельдерні під назвою «снапхан» вагою 6,65 г (3,33 г срібла), вартістю 6 стюверів. Відомо багато різних випусків цієї монети (арендшилінг, штатеншилінг, розеншилінг і інші). Вага нідерландського шилінга в 1600 році становида 5,27 г (3,07 г срібла), в 1680—1734 роках — 4,85 г (2,83 г срібла).
  • Шотландський шилінг(шотл. гел. sgillinn) — у Середні віки за прикладом Англії дорівнював 1/20 шотландського фунта стерлінгів чи 12 пенсам. Після того, як у 1707 році парламенти Королівства Англія та Королівства Шотландія приймають акт про утворення єдиної держави, 12 шотландських фунтів стали дорівнювати 1 англійському. Англійському пенні став дорівнювати шотландський шилінг.

Італія Редагувати

Італійський середньовічний шилінг мав назву сольдо.

Символ шилінга Редагувати

Шилінги з'явилися як наслідування римському соліду. Тому первісний їх символ літера «S», з латинської назви монет — лат. Solidus.

Джерела Редагувати

  • Зварич В.В. Нумизматический словарь. — Вища школа. — Львов : Издательство при ЛГУ, 1975. — С. 150 – 153 – 159с.(рос.)
  • Харьковскій календарь на 1877 годъ. Съ приложеніемъ карты Харьковской губерніи. Год пятый. — Изданіе Харьковскаго Гебернскаго Статистическаго Комитета. — Х. : Типографія Харьковскаго Губерскаго Правленія, 1877. — С. 280 - 430.(рос. дореф.)
  • Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник. 5-е изд., перераб. и доп./Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с.(рос.)
  • James Atkins. The coins and Tocens of the Possessions and Colonies of the British Empire. — London : Elibron Classics, 2005. — 404 с. — ISBN 1-4021-9282-7.(англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шилінг
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shiling znachennya Shi ling nim Schilling angl shilling davn angl scilling scylling groshova odinicya dekilkoh krayin 10 shilingiv britanskoyi koloniyi Nyu Jork 1709Spochatku serednovichna germanizovana nazva rimskoyi ta vizantijskoyi zolotoyi moneti solida i varvarskih unasliduvan ciyeyi moneti v rannomu serednovichchi a takozh groshovo rahunkova odinicya Z XIV stolittya moneta ryadu yevropejskih krayin V nash chas shiling v obigu u takih krayinah yak Keniya kenijskij shiling Somali somalijskij shiling Tanzaniya tanzanijskij shiling ta Uganda ugandijskij shiling U minulomu shiling buv u vzhitku v takih derzhavah Avstriya avstrijskij shiling Velika Britaniya Niderlandi Daniya ta Pivnichna Nimechchina Najvidomishim ye britanskij shiling groshova odinicya yaka zavdyaki ekspansiyi Britanskoyi imperiyi poshirilasya na teritoriyi yaki stali britanskimi koloniyami deyaki z yakih v svoyu chergu stali okremimi derzhavami z ciyeyu groshovoyu odiniceyu Zmist 1 Istoriya 2 Shiling riznih derzhav 2 1 Britaniya ta pidlegli teritoriyi 2 2 Istorichni pidlegli teritoriyi Velikoyi Britaniyi z groshovoyu sistemoyu podibnoyu do Britanskoyi 2 3 Nimecki derzhavi 2 4 Inshi krayini 3 Italiya 4 Simvol shilinga 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNazva zolotoyi moneti rannogo serednovichchya Germanci z chasiv pereselennya narodiv do seredini VIII stolittya nazivali shilingom vizantijskij zolotij solid abo aureus Krim togo voni karbuvali vlasni zoloti solidi za rimskim ta vizantijskim zrazkom dotrimuyuchis monetnoyi stopi imperatora Kostyantina Velikogo Vandali karbuvali u Africi zoloti solidi z imenami Valentiniana III 425 455 i Anastasiya 491 518 ostgotskij korol Teodorih 471 526 takozh vipuskav nasliduvannya solidu z im yam Anastasiya jogo vlasnoyu monogramoyu i rozpiznavalnimi znakami mist de karbuvalasya moneta Milan Ravenna chi Rim Korol frankiv Teodebert I 534 548 vpershe pochav karbuvati zoloti moneti zi svoyim im yam Pislya 580 roku v pivdenno shidnij chastini korolivstva frankiv vidbulosya znizhennya vartosti solidu z 24 do 21 silikv Karbuvannya solidu u 21 silikvu pochavsya vipuskom monet iz zobrazhennyam i im yam vizantijskogo imperatora Mavrikiya Tiberiya 582 602 i trivala do seredini VII stolittya vaga moneti stanovila priblizno 4 g Za chasiv korolya Hlotarya II 613 629 vartist frankskogo solidu vpala do 20 silikv vaga stanovila 3 18 g Na moneti vkazana vartist XX Cej legkij solid vidomij pid nazvoyu solid gallicus Pislya cogo u VII stolitti karbuvalisya zoloti triyensi i sribni denariyi Za chasiv Karolingiv shiling nazva groshovo rahunkovoyi odinicya zoloti moneti ne karbuvalisya Vipuskalisya lishe sribni denariyi yakih na shiling solid jshlo 40 a z 743 roku lishe 12 Shiling 1 20 funta chi 12 denariyiv z chasiv Karla Velikogo stav viklyuchno groshovo rahunkovoyu odiniceyu i nabuv poshirennya ne tilki v imperiyi Karla Velikogo ale takozh i v Italiyi Franciyi Angliyi z XI stolittya ta inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi U Bavariyi zustrichayetsya tak zvanij dovgij shiling u 30 denariyiv yakih na funt jshlo 8 korotkih abo frankskih shilingiv na funt jshlo 20 Shiling vikoristovuvavsya yak groshovo rahunkova odinicya do XIV stolittya Vpershe ponyattya vartosti u 12 denariyiv realizovano u viglyadi turskih groshiv turnoz u 1266 roci a piznishe u prazkih groshiv za yakimi odnak nazvu shiling ne zakripilasya yih vsyudi stali nazivati groshami a v rejnskih oblastyah albusami Sribna a zgodom billona navit midna moneta nimeckih derzhav i pribaltijskih hrestonosciv Sribni moneti pid nazvoyu shiling pochali vpershe karbuvati v drugij polovini XIV stolittya v Prussiyi Frankoniyi i Shvabiyi Pershi shilingi v Prussiyi z yavilisya pri velikomu magistri Tevtonskogo ordenu Vinriha fon Kniprode 1351 1382 vagoyu u 1 67 g 1 39 g sribla Shilingi hrestonosciv nezabarom stali nizkoprobnimi osoblivo pislya 1410 roku Ostanni z nih yaki karbuvalisya za chasiv Joganna fon Tifena 1489 1497 vazhili vsogo 1 32 g 0 24 g sribla Nasliduvannya shilingu Tevtonskogo ordena vipuskali v Pomeraniyi Vaga shilingu pri Boguslavi H XV stolittya dorivnyuvala 1 33 g 0 54 g sribla U 1365 1370 rokah v Lyubeku shiling karbuvavsya vagoyu v 4 1 g 3 84 g sribla yak nasliduvannya turnozi na odnij storoni zobrazhennya imperatora na troni na inshij sv Ioann Z 1432 roku v Lyubeku Gamburzi Vismari i Lyuneburzi yaki vhodili v Vendskogo monetnogo soyuzu pochavsya postijnij vipusk shilingi vagoyu v 2 5 2 25 g 1 5 1 25 g sribla Na aversi gerb mista na reversi hrest U Frankoniyi shiling karbuvavsya za chasiv Fridriha V pravitelya Nyurnberga 1372 1398 vagoyu v 1 9 g U 1396 roci na pidstavi Shvabskogo monetnogo soyuzu do yakogo vhodiv cilij ryad Pivdennonimeckih derzhav i mist vaga shilingu bula vstanovlena u 2 283 g 1 522 g sribla Vaga Verhnorejnskogo shilinga u 1423 roci stanovila 1 686 g 1 124 g sribla Na rejnskij gulden jshlo 26 shilingiv Hocha i shiling i grish spochatku buli monetoyu v 12 denariyiv shlyahi yih rozvitku buli riznimi Z pochatku XVI stolittya shiling pochav shvidko znecinyuvatisya vmist sribla znachno zmenshilasya i grish stav dorivnyuvati 2 i navit 3 shilingam U Nimechchini novogo chasu rozriznyayutsya vestfalski pivdennonimecki lyubecki i brandenburzsko prusski shilingi U Angliyi shilingi yak sribna moneta vpershe pochala karbuvatisya v 1504 roci pri koroli Genrihu VII 1485 1509 vagoyu v 9 33 g 8 68 g sribla Na aversi zobrazhennya korolya v profil na reversi shit z gerbami Angliyi i Franciyi ta napis Posui Deum adjutorem meum Z chasiv Karolingiv anglijskij shiling buv groshovo lichilnoyi odiniceyu vin dorivnyuvav 12 pensam sterlingiv 20 shilingiv stanovili funt Zvidsi anglijskij funt 20 shilingiv abo 240 pensiv Shilingi takozh karbuvalisya na polskih i shidnoslov yanskih zemlyah yak bilonni i midni moneti de voni vidomi pid nazvoyu shelyag U davnoruskomu litopisi zgaduyetsya sho polyani platili daninu hozaram shelyagami Virogidno sho shelyag buv slov yanskim nazvoyu vizantijskogo solida abo vidpovidnoyi jomu moneti Spershu na polskih i shidnoslov yanskih zemlyah v obigu buli shelyagi hrestonosciv prusski pomorski pomeranski z 70 h rokiv XVI stolittya yih stali karbuvati v Rechi Pospolitoyi Vpershe shilingi v Polshi pochav karbuvati korol Sigizmund I Starij 1506 1548 Vaga moneti v 1 24 g 0 23 g sribla Zgodom vartist shilingi znachno zmenshilasya i voni stali najdribnishimi bilonnimi monetami Z drugoyi polovini XVII stolittya shelyag stav karbuvatisya vzhe z chistoyi midi Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi polskij shelyag karbuvala Avstriya dlya Galichini Ostanni shelyagi vipuskav Gdansk v 1812 roci Na teritoriyi Estoniyi i Latviyi shiling buv groshovo rahunkovoyu odiniceyu do groshovoyi reformi 1422 1426 rokiv Pislya reformi shilingami stali nazivati moneti yaki do cogo chasu nazivalisya artig Shilingi poryad z pfenigami buli osnovnimi monetami na teritoriyi Estoniyi i Latviyi v XV XVII stolittyah Shiling riznih derzhav RedaguvatiBritaniya ta pidlegli teritoriyi Redaguvati nbsp Britanskij shiling koroleva Viktoriya 1853 rik Sriblo 925 probi nbsp 1 britanskij shiling Georga VI 1948Britanskij shiling do 1707 roku anglijskij do 1971 roku groshova odinicya Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi i Pivnichnoyi Irlandiyi Pervisno anglijska sribna moneta yaka vpershe pochala karbuvatisya v 1504 roci pri koroli Angliyi Genrihu VII Shiling buv u obigu do vvedennya desyatkovoyi reformi 1971 roku 1 shiling dorivnyuvav 1 20 funta sterlingiv i dorivnyuvav 12 pensam Bermudskij shiling kolishnya rozminna groshova odinicya britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Bermudski ostrovi do 1970 roku Bermudskij shiling dorivnyuvav 1 20 bermudskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam spivpadayuchi z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1970 roci bulo vvedeno bermudskij dolar yakij podilyayetsya na 100 centiv Gibralta rskij shiling rozminna groshova odinicya britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Gibraltar Shiling buv u obigu do vvedennya desyatkovoyi reformi 1971 roku 1 shiling dorivnyuvav 1 20 gibraltarskogo funta i dorivnyuvav 12 pensiv spivpadayuchi z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1971 roci za analogiyeyu z Velikoyu Britaniyeyu gibraltarskij funt stav nalichuvati 100 pensiv a shiling vijshov z obigu Svyatoyi Yeleni shiling rozminna groshova odinicya britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Ostrovi Svyatoyi Yeleni Voznesinnya i Tristan da Kunya 1 shiling dorivnyuvav 1 20 funta Svyatoyi Yeleni i dorivnyuvav 12 pensiv zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1976 roci funt Svyatoyi Yeleni stav nalichuvati 100 pensiv Folklendskij shiling rozminna groshova odinicya britanskoyi zamorskoyi teritoriyi Folklendski ostrovi Shiling buv u obigu do vvedennya desyatkovoyi reformi 1971 roku 1 shiling dorivnyuvav 1 20 folklendskogo funta i dorivnyuvav 12 pensiv zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1971 roci za analogiyeyu z Velikoyu Britaniyeyu folklendskij funt stav nalichuvati 100 pensiv a shiling vijshov z obigu Istorichni pidlegli teritoriyi Velikoyi Britaniyi z groshovoyu sistemoyu podibnoyu do Britanskoyi Redaguvati nbsp Pivdennoafrikanski 2 5 shilingi 1924 nbsp Zahidnoafrikanski dva shilingi 1949 nbsp Yamajski p yat shilingiv 1966Avstralijskij shiling groshova odinicya dominionu Avstralijskij soyuz u 1910 64 rokah Avstralijskij shiling dorivnyuvav 1 20 avstralijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1966 roci bulo vvedeno avstralijskij dolar yakij podilyayetsya na 100 avstralijskih centiv Bagamskij shiling groshova odinicya koloniyi Bagamski ostrovi do 1966 roku Bagamskij shiling dorivnyuvav 1 20 bagamskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1966 roci bulo vvedeno bagamskij dolar yakij podilyayetsya na 100 centiv Zahidnoafrikanskij shiling kolonialna rozminna groshova odinicya Britanskoyi Zahidnoyi Afriki v 1913 1961 rokah a takozh Gani v 1957 1958 rokah Syerra Leone v 1961 1963 rokah 1 shiling dorivnyuvav 1 20 zahidnoafrikanskogo funta i dorivnyuvav 12 pensiv zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu Gambijskij shiling kolishnya groshova odinicya Gambiyi Gambijskij shiling dorivnyuvav 1 20 gambijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu Z 1971 roku u Gambiyi vveli novu groshovu odinicyu dalasi yaka podilyayetsya na 100 bututi Do 1968 roku na teritoriyi Gambiyi v obigu buli zahidnoafrikanski funti shilingi ta pensi Ganskij shiling kolishnya groshova odinicya Gani Ganskij shiling dorivnyuvav 1 20 ganskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu Z 1965 roku u Gani perejshli na desyatkovu sistemu ta vveli novu groshovu odinicyu ganskij sedi yaka podilyayetsya na 100 pesev Do 1958 roku na teritoriyi Gani v obigu buli zahidnoafrikanski funti shilingi ta pensi Zambijskij shiling kolishnya groshova odinicya Zambiyi u 1964 1968 rokah Zambijskij shiling dorivnyuvav 1 20 zambijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu Z 1968 roku bulo vvedeno novu groshovu odinicyu zambijska kvacha yaka podilyayetsya na 100 ngve Do 1964 roku na teritoriyi Zambiyi v obigu buli funti Rodeziyi ta Nyasalendu takozh vidpovidni shilingi ta pensi Kenijskij shiling groshova odinicya Keniyi z 14 veresnya 1966 roku vvedena zamist shidnoafrikanskogo shilinga Odin kenijskij shiling dorivnyuye 100 centam Kiprskij shiling kolishnya rozminna groshova odinicya Kipru Do 1955 roku kiprskij shiling dorivnyuvav 1 20 kiprskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu Z 1955 roku kiprskij funt stav podilyatisya na 1000 miliv Irlandskij shiling u 1928 1970 rokah odin irlandskij funt skladavsya z 20 irlandskih shilingiv chi 240 irlandskih pensiv Piznishe odin funt skladavsya z 20 shilingiv chi 100 pensiv Malavijskij shiling kolishnya groshova odinicya Malavi u 1964 1971 rokah Malavijskij shiling dorivnyuvav 1 20 malavijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1971 roku bulo vvedeno novu groshovu odinicyu malavijska kvacha yaka podilyayetsya na 100 tambal Nigerijskij shiling kolishnya groshova odinicya Nigeriyi do 1973 rokah Nigerijskij shiling dorivnyuvav 1 20 nigerijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1973 roku bulo vvedeno novu groshovu odinicyu nigerijska najra yaka podilyayetsya na 100 kobo Novozelandskij shiling groshova odinicya dominionu Nova Zelandiya v 1933 1967 rokah Novozelanskij shiling dorivnyuvav 1 20 funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu 10 lipnya 1967 roku bulo vvedeno novozelandskij dolar yakij podilyayetsya na 100 centiv Kenijskij shiling groshova odinicya Keniyi z 14 veresnya 1966 roku vvedena zamist shidnoafrikanskogo shilingu Odin kenijskij shiling dorivnyuye 100 centam Pivdennoafrikanskj shiling kolonialna groshova odinicya korolivstva dominionu Pivdenno Afrikanskij Soyuz u 1922 1961 rokah Pivdennoafrikanskij shiling dorivnyuvav 1 20 pivdennoafrikanskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1961 roci bulo vvedeno rand yakij podilyayetsya na 100 centiv Pivdennorodezijskij shiling kolonialna rozminna groshova odinicya Pivdennoyi Rodeziyi u 1934 1956 rokah Pivdennorodezijskij funt dorivnyuvav 4 kroni 20 shilingiv 240 pensiv U 1956 roci pivdennorodezijskij funt zamineno na funt Rodeziyi ta Nyasalendu Somalijskij shiling groshova odinicya Somali z 15 serpnya 1966 roku vvedena zamist somalo Odin somalijskij shiling dorivnyuye 100 centam Somalilendskij shiling groshova odinicya samoprogoloshenoyi derzhavi Somalilend z 18 zhovtnya 1994 roku Shidnoafrikanskij shiling kolonialna groshova odinicya Britanskoyi Shidnoyi Afriki z 1919 roku Bula v obigu v Keniyi i Ugandi Tanganyici Somali Eritreyi Zanzibari Efiopiyi U Keniyi z 14 veresnya 1966 roku groshovoyu odiniceyu stav kenijskij shiling v Ugandi z 15 serpnya 1966 roku ugandijskij shiling v Tanzaniyi Tanganyika i Zanzibar tanzanijskij shiling z 14 chervnya 1966 roku Odin shidnoafrikanskij shiling dorivnyuvav 100 centam Tanzanijskij shiling groshova odinicya Ugandi z 14 chervnya 1966 roku vvedena zamist shidnoafrikanskogo shilingu Odin tanzanijskij shiling dorivnyuye 100 centam Tonganskij shiling kolishnya rozminna groshova odinicya protektoratu Tonga u 1921 1967 rokah Tonganskij shiling dorivnyuvav 1 20 tonganskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1967 roci bulo vvedeno tongansku paangu yaka podilyayetsya na 100 seniti Ugandijskij shiling groshova odinicya Ugandi z 1960 roku vvedena zamist shidnoafrikanskogo shilingu Odin ugandiskij shiling dorivnyuye 100 centam Fidzhijskij shiling kolishnya rozminna groshova odinicya koloniyi Fidzhi u 1918 1969 rokah Fidzhijskij shiling dorivnyuvav 1 20 fidzhijskogo funta i dorivnyuvav 12 pensam zbigayuchis z Britanskoyu groshovoyu sistemoyu U 1969 roci bulo vvedeno fidzhijskij dolar yakij podilyayetsya na 100 centiv Yamajskij shiling kolonialna rozminna groshova odinicya Yamajki u 1914 1969 rokah Yamajskij funt dorivnyuvav 20 shilingiv 240 pensiv U 1969 roci yamajskij funt zamineno na yamajskij dolar yakij podilyayetsya na 100 centiv Nimecki derzhavi Redaguvati nbsp Rijdershiling Utrehtu 1547 nbsp 4 shilingi Gamburgu 1728Avstrijskij shiling groshova odinicya Avstriyi u period iz 1924 do 2001 roku koli krayina perejshla na yevro Period z 1938 po 1945 roki u zv yazku iz priyednannyam do Tretogo Rejhu shiling diyav u Avstriyi paralelno iz nimeckoyu markoyu Avstrijskij shiling skladavsya zi 100 groshiv Vestfalskij shiling groshova odinicya karbuvalasya z seredini XV stolittya vagoyu v 1 5 2 7 g z riznim vmistom sribla Zobrazhuvalisya na nih perevazhno gerb mista i odin zi svyatih pokroviteliv mista Shiling mista Mindena v 1510 roci mistiv lishe 0 6 g sribla a v Osnabryuci v 1628 1633 rokah shilingi karbuvalisya vzhe z chistoyi midi Pivdennonimeckij shiling groshova odinicya karbuvalasya u Vyurtemberzi u 1493 roci vagoyu v 1 5 g 0 96 g sribla a u 1580 roci vagoyu 1 6 g 0 8 g sribla Na odin gulden jshlo 28 shilingiv U XVII stolitti vipusk moneti buv pripinenij Vyurcburgske yepiskopstvo karbuvalo shilingi vartistyu v 1 28 guldena do 1803 roku Vaga moneti v XVI stolitti stanoviv 1 45 g piznishe 0 85 g Lyubeckij shiling groshova odinicya Lyubeku Nezvazhayuchi na postijne pogirshennya moneti podvijni Lyubecki shilingi zajmali providne misce v groshovomu obigu pribaltijskih krayin Lyubecki shilingi karbuvalisya v Lyubeku Gamburzi Meklenburzi Gamburzkij shiling mistiv v 1432 roci 1 6 g sribla a v 1725 roci lishe 0 4 g sribla Na aversi gerb Gamburga na reversi spochatku hrest i chotiri listka kropivi z 1572 roku imperske yabluko z cifroyu 32 1 32 imperskogo talera z 1670 roku z cifroyu 48 1 48 imperskogo talera a z 1725 roku z napisom I Schiling Gamburzka moneta karbuvalasya do 1855 roku Takij zhe shlyah projshli inshi Lyubecki shilingi U Lyubeku moneta karbuvalasya do 1789 roku v Meklenburzi do 1866 roku XVII XIX stolittyah karbuvalisya moneti nominalom v 32 16 12 8 i 4 shilingi Brandenburzko prusskij shiling groshova odinicya Pershij brandenburzkij podvijnij shiling buv vipushenij 1599 roci pri Joahimi Fridrihi 1598 1608 Spochatku moneta karbuvalasya zi sribla 469 yi probi U 1654 1790 rokah karbuvalisya zi sribla 94 yi probi potim z chistoyi midi Moneta karbuvalasya do 1810 roku Inshi krayini Redaguvati Niderlandskij shiling sribna moneta vpershe karbuvalasya v 1538 roci v Gelderni pid nazvoyu snaphan vagoyu 6 65 g 3 33 g sribla vartistyu 6 styuveriv Vidomo bagato riznih vipuskiv ciyeyi moneti arendshiling shtatenshiling rozenshiling i inshi Vaga niderlandskogo shilinga v 1600 roci stanovida 5 27 g 3 07 g sribla v 1680 1734 rokah 4 85 g 2 83 g sribla Shotlandskij shiling shotl gel sgillinn u Seredni viki za prikladom Angliyi dorivnyuvav 1 20 shotlandskogo funta sterlingiv chi 12 pensam Pislya togo yak u 1707 roci parlamenti Korolivstva Angliya ta Korolivstva Shotlandiya prijmayut akt pro utvorennya yedinoyi derzhavi 12 shotlandskih funtiv stali dorivnyuvati 1 anglijskomu Anglijskomu penni stav dorivnyuvati shotlandskij shiling Italiya RedaguvatiDokladnishe soldoItalijskij serednovichnij shiling mav nazvu soldo Simvol shilinga RedaguvatiShilingi z yavilisya yak nasliduvannya rimskomu solidu Tomu pervisnij yih simvol litera S z latinskoyi nazvi monet lat Solidus Dzherela RedaguvatiZvarich V V Numizmaticheskij slovar Visha shkola Lvov Izdatelstvo pri LGU 1975 S 150 153 159s ros Harkovskij kalendar na 1877 god S prilozheniem karty Harkovskoj gubernii God pyatyj Izdanie Harkovskago Gebernskago Statisticheskago Komiteta H Tipografiya Harkovskago Guberskago Pravleniya 1877 S 280 430 ros doref Butakov D D Zolotarenko E D Rybalko G P Valyuty stran mira Spravochnik 5 e izd pererab i dop Pod red S M Borisova G P Rybalko O V Mozhajskova M Finansy i statistika 1987 383 s ros James Atkins The coins and Tocens of the Possessions and Colonies of the British Empire London Elibron Classics 2005 404 s ISBN 1 4021 9282 7 angl Posilannya RedaguvatiShiling Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Shiling Slovnik numizmata Arhivovano 27 travnya 2014 u Wayback Machine ros Katalog monet Arhivovano 19 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shiling Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shiling amp oldid 38224831