Шотландська гельська мова У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Шотландська мова Шотландська гельська гае

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шотландська мова.

Шотландська гельська (гаельська, шотландська, ерська) чи ґельська мова (самоназва Gàidhlig; англ. Gaelic або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших ґойдельських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах. У 2005 році був прийнятий Закон про ґельську мову^[en], за яким ґельській мові надано статус офіційної у Шотландії та створено Bòrd na Gàidhlig^[en] — державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови у Шотландії.

Шотландська (гельська) мова
Gàidhlig
Поширення шотландської мови у Шотландії, Велика Британія (підписи англійською)
Поширена в	Велика Британія (Шотландія), Канада (переважно провінція Нова Шотландія), Сполучені Штати Америки, Австралія
Регіон	частини Шотландських Верховин, Внутрішніх Гебридів, Нова Шотландія
Носії	57,3 тис. носіїв (1,1 % населення Шотландії, перепис 2011 р)
Писемність	латиниця
Класифікація	Індоєвропейська сім'я
Офіційний статус
Офіційна	Шотландія
Регулює	Bòrd na Gàidhlig
Коди мови
ISO 639-1	gd
ISO 639-2	gla
ISO 639-3	gla

Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють ґельською мовою, для 58 652 шотландців (1,2 % від усього населення Шотландії) — рідна (станом на 2001 рік). У 1991 році ґельська мова була рідною для понад 66 тис. мешканців Шотландії.

У Канаді (провінція Нова Шотландія, переважно на острові Кейп-Бретон) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в США, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканській Республіці.

Не слід плутати шотландську ґельську мову з англо-шотландською мовою, яка належить до германських мов.

Класифікація

Лінгвоетнічна ситуація у Шотландії на початку XII століття.

Гельська мова

Кумбрійська мова

Англійська мова/Шотландська рівнинна мова

Норн

Мови Шотландії у 15 столітті.

Гельська мова

Англійська мова/Шотландська рівнинна мова

Норн

Шотландська гельська мова належить до індоєвропейських мов, кельтської групи, острівної підгрупи, гойдельської підгрупи. Вона відмінна від бритської гілки кельтських мов, до якої також належать валлійська, корнська та бретонська мови. Генеалогічно найближчими до шотландської мов вважають менську та ірландську мови, що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура — давньоірландську мову.

Історія

Першими носіями кельтських мов на цій території були брити, що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Ними був заснований також й Единбург — нинішня столиця Шотландії. Саме на території цієї країни було створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — поему «Гододін», автором якої був Анейрін. Бритське населення в Шотландії протрималось на півдні до 6 століття, далі почався наступ з півдня з боку англосаксів та заходу — ірландського населення, здебільшого вихідців із королівства Дал Ріада, на півострові Ольстер. Переселення ірландців до Британії почалося ще у IV століття, проте якщо їхні поселення в Уельсі не збереглися, то в Шотландії та на острові Мен вони стали основним населенням. Острів Йона, розташований на південному заході від берегів Шотландії став одним із духовних і релігійних центрів монастирського життя, тут знаходився монастир, пов'язаний із ім'ям святого Колумби.

Приблизно до середини 15 століття Гірська Шотландія та Ірландія мали спільну літературну традицію і лише з цього часу шотландську мову можна вважати як окрему. Згодом, у 17 столітті від шотландської гельської відділилася і менська мова.

Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, а з південними складає діалектний континуум. Наприклад діалект острова Арран не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський та ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: оскільки в шотландському і ольстерському як заперечна частка вживається слово cha, а в коннахтському і мунстерськом — ní.

Гельська школа в Глазго

Поширення англійської мови і набіги вікінгів (у тому числі й на Гебридські острови) серйозно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом скандинавських мов і англійської. Окрім лексичних запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом, схоже явище спостерігається у фарерській, ісландській та деяких діалектах континентальних скандинавських мов.

Шотландська, як й інші кельтські мови довгий час не мала ніякого офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема Акт про освіту 1872^[en] року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці XX століття ситуація змінилася із утворенням Парламенту Шотландії, що проголосив шотландську ґельську мову офіційною у Шотландії.

У 2005 році було відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською мовою. Тим не менше дані перепису 2001 року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв у порівнянні з 1991 роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. Але нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання у повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшого покоління мешканців Гебридських островів.

З XVII століття багато шотландців емігрували до Канади, задля праці у Компанії Гудзонової затоки. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців після англійської та французької, проте у наш час носіїв цієї мови залишилося не більше як 1 тисячі людей, здебільшого літніх.

Носії шотландської у Шотландії (1755–2001)
Рік	Шотландське населення	Носії лише шотландської ґельської мови	Носії шотландської гельської та англійської мов	Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
1755	1,265,380	289,798	N/A	N/A (22.9 monoglot Gaelic)
1800	1,608,420	297,823	N/A	N/A (18.5 monoglot Gaelic)
1881	3,735,573	231,594	N/A	N/A (6.1 monoglot Gaelic)
1891	4,025,647	43,738	210,677	5.2
1901	4,472,103	28,106	202,700	4.5
1911	4,760,904	18,400	183,998	3.9
1921	4,573,471	9,829	148,950	3.3
1931	4,588,909	6,716	129,419	2.8
1951	5,096,415	2,178	93,269	1.8
1961	5,179,344	974	80,004	1.5
1971	5,228,965	477	88,415	1.7
1981	5,035,315	N/A	82,620	1.6
1991	5,083,000	N/A	65,978	1.4
2001	5,062,011	N/A	58,650	1.2

Поширеність

Частка респондентів у переписі населення 2011 року, у віці від 3 років, які заявили, що вони можуть розмовляти шотландською гельською мовою

Сполучені Штати Америки

За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з 50 штатів США. Найбільше мовців проживає у Каліфорнії — 265, тобто 16.45 %, найменше — 15, тобто 0.93 %, у Вісконсині.

Номер	Штат	Кількість мовців (ос.)	Відсоток від всіх носіїв, %
1	Аляска	20	1.24
2	Каліфорнія	265	16.45
3	Флорида	135	8.38
4	Іллінойс	45	2.79
5	Канзас	20	1.24
6	Луїзіана	35	2.17
7	Меріленд	40	2.48
8	Мічиган	44	2.73
9	Міссісіпі	20	1.24
10	Нью-Гемпшир	40	2.48
11	Нью-Джерсі	20	1.24
12	Нью-Йорк	100	6.21
13	Північна Кароліна	35	2.17
14	Огайо	25	1.55
15	Орегон	40	2.48
17	Пенсільванія	65	4.03
18	Техас	95	5.90
19	Вашингтон	60	3.72
20	Вісконсин	15	0.93
Разом	1 610	100

Офіційне визнання

Двомовні назви англійською та гельською на будинку шотландського парламенту, будівництво якого завершено в 2004 р.

Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не використовувалася в освіті та адміністративних справах. Проте в 2005 р. ухвалили закон про офіційне визнання гельської мови — Gaelic Language (Scotland) Act 2005.

Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з англійською мовою та було створено комісію «Bòrd na Gàidhlig», яка увійшла до складу уряду. Основною метою створення комісії встановлено розвиток мови.

Проте в цьому законі було встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах та закладах, i він не розповсюджується на заклади, підпорядковані Лондонові: королівська поштова служба тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки.

Абетка

Абетка шотландської гельської мови складається з 18 літер.

A a	B b	C c	D d	E e	F f	G g	H h	I i
L l	M m	N n	O o	P p	R r	S s	T t	U u

Голосні літери можуть вживається з глухим наголосом (grave accent), який також вказує на те, що ця літера позначає довгий звук.

Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, bàta (човен) та bata (палка): Над деякими голосними може вживається гострий наголос (acute accent):

У 1980 році Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував вжиток гострого наголосу. В більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів Шотландії науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в Канаді. Останнім часом в шотландських текстах стали з'являтись такі запозичення з латинської абетки, як: v та z тощо. Шотландська абетка називається шотландською aibidil. Раніше вона носила назву Beith Luis Nuin, що походила з назв перших трьох літер абетки Ogham: b, l, n.

Традиційні назви літер в абетці

Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, . dair > darach, suil > seileach).

ailm (ільм),
beith (береза),
coll (ліщина),
dair (дуб),
eadha (осика),
feàrn (вільха),
gort (плющ),
uath (глід),
iogh (тис)
luis (горобина),
muin (виноградна лоза)
nuin (ясен)
onn/oir (дрік)
peith (очерет)
ruis (бузина),
suil (верба),
teine (падуб),
ura (верес),

Раніше вживалася система назв літер схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, .b мала назву beh, c — ec тощо.

Орфографія

В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.

Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою абетки Ogham. З приходом християнських місіонерів було запроваджено латинську абетку. Класична гельська мова вживалася в Ірландії до кінця 17-го століття та до кінця 18-го століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в ірландській та гельській мовах — результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи.

Шотландську гельську мову вперше було стандартизовано в 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни було проведено реформу і було введено офіційний стандарт або Caighdeán Oifigiúil. В 1957 р. було вилучено літери, що не читалися. В 1981 р. введено гельські орфографічні правила.

В абетці сучасної шотландської мови 18 літер:

Літера h зараз використовується лише для позначення палаталізації приголосних. Вона не вживалася у стародавніх текстах, тому що палаталізація позначалася за допомогою крапки, яка ставилася над літерою. Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вмирає.

Якість приголосної вказується за допомогою голосних літер навколо неї. Так звані слабкі приголосні — це палатизовані приголосні, широкі приголосні — це задньопіднебінні приголосні. Приголосні, навколо яких знаходяться голосні e та i, становляться слабкими (м'якими), а приголосні, навколо яких знаходяться голосні a, o та u — широкими (твердими). Правило правопису називається caol ri caol agus leathann ri leathann або ("слабка до слабкої та широка до широкої "). Згідно з цим правилом, якщо за приголосної знаходиться i або e, то і перед цією приголосної знаходиться i або e. Таке ж правило діє стосовно a, o та u. Наприклад, t в slàinte [slaːntʃə], t в bàta [paːtə]. Це правило не стосується вимови голосних. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса -an, наприклад , bròg [proːk] (черевик) / brògan [proːkən] (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких приголосних записується як -ean, проте його вимова не відмінна від вимови суфікса -an. Наприклад, taigh [tʰɤj] (дім) / taighean [tʰɤjən] (дома). В суфіксі множини літера e пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі приголосні, тому що літера i попередує сполученню літер gh.

В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс дієприкметника минулого часу завжди пишеться як -te, навіть після широких голосних: наприклад, в togte «піднятий» (на відміну від традиційного togta). Інколи голосні пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відразу зрозуміло яка з них повинна читатися, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису. Голосні, що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:

Вимова

Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: à, è, ì, ò, ù. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: á, é та ó. Проте зараз використовується лише знак наголосу.

Більшість приголосних вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі приголосні t, d та часто n мають зубну артикуляцію (подібно до ірландської мови, латини та слов'янських мов на відміну від ясенної артикуляції в англійській мові.

Гучні зупинки /b, d, g/ в гельській мові являють собою безголосі зупинки [p, t, k]. Безголосі зупинки [p, t, k] отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: [p^h,t^h,k^h], В кінці складу маємо: [hp,ht,xk]. Попередня аспірація зустрічається також в ісландській мові. В де-яких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового приголосного. Наприклад: taigh будинок звучить як [tʰɤi], але an taigh 'цей будинок' — s [ən dʰɤi]. Також tombaca 'тютюн' [tʰomˈbaxkə].

В гельській мові на зразок ірландської мови вживаються сильні та слабкі приголосні. Історично у приголосних, за якими стояли передньоязичні звуки /e/ та /i/ з‘явився побічний звук [j].

В сучасній гельский мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний [ʃ], а не [sʲ].

Приголосні з придиханням мають особливу вимову: bh та mh — [v]; ch — [x] або [ç]; dh, gh — [ʝ] або [ɣ]; th — [h], [ʔ], або не читається; ph — [f]. Придихання літер l n r на письмі не позначається. Диграф fh ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: fhèin, fhathast та fhuair, в яких диграф fh читається як [h].

Наголос падає на перший склад, наприклад drochaid 'міст' [ˈtroxaʤ]. Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, Mallaig , [ˈmaʊɫækʲ].) Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, Tyndrum [taɪnˈdrʌm] < Taigh an Droma [tʰɤin ˈdromə]. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує.

В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими приголосними вставляється нечіткий звук Шва [ə], який дуже нагадує англійський звук «ə»:

Якщо в кінці слова знаходиться звук Шва [ə], а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на голосну, то звук Шва [ə] випадає, наприклад,

Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є китайська та в'єтнамська мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у Середньовіччі.

Граматика

Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця старо-ірландська мова. Речення утворюється за зразком Присудок — Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, в більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет — Присудок –Додаток (Пд-Пр-Дд). Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення приголосних (Lenition). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:

òl — dh'òl — пить -пив,
am bàrd (називний відмінок),
a' bhàird (родовий відмінок),
a' bhàrd (давальний відмінок)
a bhròg — його черевик, a bròg — її черевик.
a' bhròg — черевик, na brògan — черевики.

На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми (інфінітиву). Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати.

Немає неозначеної форми (інфінітиву), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу (Indikativ/Konjunktiv), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечення — негативну форму, наприклад, «Ти підеш ?» — «Піду» (an deach thu? — chaidh)
У дієслова «бути» є дві форми: іменний присудок «bi» та зв'язка «is»
- Іменний присудок використовується для характеризування підмета: «X є …»
- зв'язка «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y»
Часи
- Особисті форми існують для Präteritum, майбутнього часу та теперішнього часу Іменникового присудка, для позначених часів умовоного способу (Conjunctive), для позначених часів пасивного стану (Conjunctive), для відносного майбутнього часу та неособових форм.
- Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми Progressive: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває.
10 неправильних дієслів, включаючи іменний присудок «bi» та зв'язку «is», які найчастіше вживаються в розмові.
В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: sgrìobhinn (я б написав).
Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми майбутнього часу.

Відмінюються по 4 відмінкам: називний відмінок (та ідентичний йому орудний відмінок), родовий відмінок, давальний відмінок та кличний відмінок.
2 роди: чоловічий рід та жіночий рід
Форми родового та давального відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: alt — uilt, clann — cloinn(e), gorm — guirm

За деякими виключеннями прикметник завжди знаходиться поза іменником:
a' chaileag bhàn — білява дівчина
an duine maol — личий чоловік
'S e duine eireachdail a th' ann — Він має гарний вигляд.
'S e duine laghach a th' ann — Він приємна людина.
Невелика кількість прикметників вживається перед іменником і пом'якшує його початок::
- an ath-sheachdain — наступного тижня.

Багато прийменників утворюють разом з займенниками сполучені форми: ann (в), annam (в мені), nam (в моєму).

З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова.
В ґельській мові досі відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вживається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом'якшення першої приголосної літери: aon phiseag — один кіт, dà phiseig — два кота, trì piseagan — три кота.

Особливості мови

Особливостями ґельськоï мови є послаблення (Lenition) приголосних, назалізація, та порядок утворення речення (Предикат — Суб'єкт — Об'єкт ). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими приголосними з'являється придихання: tapadh leat — («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/ Послаблення Lenition:

Термін	Вимова	Переклад
màthair	-ma: her- [maːheð]	мати
mo mhàthair	-mo va: her- [mo vaːheð]	моя мати
an cù	-an ku:- [ən kuː]	собака
do chù	-do xu:- [do xuː]	твоя собака
tha mi brònach	-ha mi bronax- [ha mi ˈbrɔːnəx]	є- я- сумний =Я сумний.
tha mi glè bhrònach	-ha mi gle: vronax- [ha mi gleː ˈvrɔːnəx]	є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний .
A bheil thu brònach?	-a vel u bronax- [a veɪl u ˈbrɔːnəx]	Запитальна частка- є- ти- сумний ? =Ти сумний?

Корисні фрази

Гельська	Вимова	Украïнська
Madainn mhath	Mattin wa	Доброго ранку!
Feasgar math	Fäsker ma	Добрий день!
Dè ni mi dhuibh?	Dschee ni mi ghuiw	Чим можу вам допомогти?
Ciamar a tha sibh?	Kimmer a ha schiiw	Як вашї справи?
Dè tha dol?	Dsche ha doll	Що ти це робиш?
Thigibh a-steach	Hikiw e-schtscheach	Заходьте!
Tha mi duilich	Ha mi dullich	На жаль
Chan eil mi a' tuigsinn	Chan jäil mi a tukschin	Я не розумію
Chan eil mòran Gàidhlig agam	Chan jäil mooran Gaalik akam	Я не дуже багато розмовляю гельскою.
A bheil Gàidhlig agad?	A wäil Gaalik akat	Ти розмовляєш гельскою?
Tha mi glè sgìth	ha mi glee skii	Я втомлений.
Tha gaol agam ort	ha güol akam orscht	Я тебе кохаю.
Seo a-nis	scho a-nisch	Ось так.
Tha mi a' lorg	ha mi lorrek	Я шукаю
Slàn leat	slaan lät	До побачення!
Mar sin leat	mar schinn lät	До побачення ! відповідь на «Slàn leat».
Slàinte	slaantsche	На здоров'я!
'S toil leam ceòl	s toll läm kjool	Мені подобається музика.
Tha mi fuar/blàth	ha mi fuar/blaa	Мені холодно/тепло.
Dùin do bheul	duun do wial	Стримуй свого язика (замовчи)!
Tha an t-uisge ann	ha an tüschke aun	Дощить