www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дал Ріада ірл Dál RiataКоролівство 843Територія королівства в період розквіту біля 590 рокуСтолиця ДунаддМова и ґельська

Дал Ріада

Дал Ріада
ірл. Dál Riata
Королівство
??? – 843
Територія королівства Дал Ріада в період розквіту, біля 590 року


Столиця Дунадд
Мова(и) ґельська
Королі
 - до 474 Ерк мак Ехдах
 - 474—500 Фергус Мор мак Ейрк
 - 501—507 Доманґарт мак Фергуса
 - 507—538 Комґалл мак Доманґарт
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дал Ріада

Дал Ріада (ірл. Dál Riata) — васальне королівство, що існувало у IV—IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебридські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії), входило до складу королівства Улад (Ольстер).

Історія Редагувати

Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану.

У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV—V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебридських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.


Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління) Редагувати

  • Ерк мак Ехах (ірл. Erc mac Echach) (? — 474)
  • Фергус I Великий мак Ейрк (ірл. Fergus Mòr, Fergus mac Eirc) (434—501)
  • Домангарт I (ірл. Domangart mac Fergusa) (501—507)
  • Комгалл (ірл. Comgall mac Domangart) (507—537)
  • Габран (ірл. Conall mac Comgaill) (537—574)
  • Айдан (ірл. Áedán mac Gabráin) (574—608)
  • Еохайд I (ірл. Eochaid mac Áedáin) (608—629)
  • Коналл I (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Коннад (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Домналл I (ірл. Domnall mac Echdach) (629—642)
  • Ферхар I (ірл. Ferchar mac Connaid) (642—650)
  • Коналл II (ірл. Conall Crandomna) (650—660)
  • Дунхад I (ірл. Dúnchad mac Conaing) (645—654)
  • Домангарт II (ірл. Domangart mac Domnaill) (660—673)
  • Маелдуйн (ірл. Máel Dúin mac Conaill) (673—689)
  • Домналл II Донн мак Конайлл (ірл. Domnall Donn, Domnall mac Conaill) (673—696)
  • Ферхар II (ірл. Ferchar Fota, Ferchar mac Feredaig) (676—697)
  • Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт (ірл. Eochaid mac Domangairt) (697)
  • Ейнбкеллах Ферхайр (ірл. Ainbcellach mac Ferchair) (697—698)
  • Фіаннамайл Конайлл (ірл. Fiannamail mac Conaill) (698—700)
  • Селбах мак Ферхайр (ірл. Selbach mac Ferchair) (700—723)
  • Дунхад Бек (ірл. Dúnchad Bec) (707—721)
  • Дунгал мак Селбайх (ірл. Dúngal mac Selbaich) (723—726)
  • Еохайд III мак Ехдах (ірл. Eochaid mac Echdach) (726—733)
  • Муйредах мак Айнбкеллайх (ірл. Muiredach mac Ainbcellaich) (733—736)
  • Еоган мак Муйредах (ірл. Eógan mac Muiredach) (736—741)
  • Індрехтах мак Фіаннамай (ірл. Indrechtach mac Fiannamail) (733—741)
  • Ед Білий (ірл. Áed Find або Aodh Airgneach) (761—778)
  • Фергус II мак Ехдах (ірл. Fergus mac Echdach) (778—781)
  • Доннкойрке (ірл. Donncoirce) (781—792)
  • Константин мак Фергусса (ірл. Caustantín mac Fergusa) (792—805)
  • Коналл мак Тадг (ірл. Conall mac Tadg) (805—807)
  • Коналл мак Ейдан (ірл. Conall mac Áedáin) (807—811)
  • Еохайд IV Злий (ірл. Eochaid) (811—819)
  • Домналл III мак Коаустантін (ірл. Domnall mac Caustantín) (811—835)
  • Ед мак Боанта (ірл. Áed mac Boanta) (835—839)
  • Алпін ІІ мак Ехдах (ірл. Alpin mac Echdach) (839—841)
  • Кеннет мак Алпін (ірл. Cináed mac Ailpín) (841—858) — перший король Шотландії.

Джерела Редагувати

  • Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с.
  • Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с.
  • Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с.
  • Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст)
  • Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dál Riata
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dal Riada irl Dal RiataKorolivstvo 843Teritoriya korolivstva Dal Riada v period rozkvitu bilya 590 rokuStolicya DunaddMova i gelskaKoroli do 474 Erk mak Ehdah 474 500 Fergus Mor mak Ejrk 501 507 Domangart mak Fergusa 507 538 Komgall mak DomangartVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Dal RiadaDal Riada irl Dal Riata vasalne korolivstvo sho isnuvalo u IV IX stolittyah na teritoriyi ninishnoyi Zahidnoyi Shotlandiyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi suchasni grafstva Argajl B yut Gebridski ostrovi v Shotlandiyi ta grafstvo Antrim v Irlandiyi vhodilo do skladu korolivstva Ulad Olster Istoriya RedaguvatiVpershe zgaduyetsya korolivstvo Dal Riada ta plem ya tuat skottiv v irlandskih istorichnih perekazah yaki datuyutsya 314 rokom Stoliceyu bulo misto Dunadd Hocha mistom ce mozhna nazvati lishe umovno ce bula fortecya rezidenciya koroliv chi tochnishe vozhdiv klanu U IV stolitti Irlandiya bula perenaselena Chastina irlandskih plemen zdijsnyuvala pohodi v Britaniyu zahoplyuvala tam teritoriyi i zasnovuvala poselennya Osoblivo vdalim bulo zahoplennya teritoriyi irlandskim plemenem skottiv sho mali na pivnichnomu shodi Irlandiyi v ninishnomu grafstvi Antrim nevelichke vasalne korolivstvo Dal Riada Voni zahopili u IV V stolittyah veliku teritoriyu na zahodi Albi irlandska nazva Shotlandiyi todishnoyi Kaledoniyi Skotti zasnuvali mogutnye korolivstvo Dal Riada sho ohoplyuvalo znachnu teritoriyu ostroviv Irlandiya Britaniya ta Gebridskih ostroviv Prote zemli na cij teritoriyi buli malo pridatnimi dlya silskogo gospodarstva i korolivstvo velo postijni vijni z susidnimi plemenami irlandciv piktiv britiv a potim i angliv ta saksiv i yihnimi korolivstvami Alboyu Uladom Stratklajdom ta in Tomu v rannomu serednovichchi v Britaniyi nazva plemeni skott stala sinonimom slova rozbijnik U 563 roci v korolivstvo Dal Riada zdijsniv misiyu svyatij Kolumba yakij navernuv skottiv u hristiyanstvo i zasnuvav monastir na ostrovi Iona sho stav centrom hristiyanstva vsih Britanskih ostroviv U 843 roci korol Dal Riadi Kennet mak Alpin zavoyuvav korolivstvo piktiv Albu majzhe povnistyu vinishivshi piktiv pri comu Viniklo nove korolivstvo korolivstvo skottiv Shotlandiya Koroli Dal Riadi vkazani imovirni roki pravlinnya RedaguvatiDokladnishe Spisok koroliv Dal RiadiErk mak Ehah irl Erc mac Echach 474 Fergus I Velikij mak Ejrk irl Fergus Mor Fergus mac Eirc 434 501 Domangart I irl Domangart mac Fergusa 501 507 Komgall irl Comgall mac Domangart 507 537 Gabran irl Conall mac Comgaill 537 574 Ajdan irl Aedan mac Gabrain 574 608 Eohajd I irl Eochaid mac Aedain 608 629 Konall I irl Connad mac Conaill 626 629 Konnad irl Connad mac Conaill 626 629 Domnall I irl Domnall mac Echdach 629 642 Ferhar I irl Ferchar mac Connaid 642 650 Konall II irl Conall Crandomna 650 660 Dunhad I irl Dunchad mac Conaing 645 654 Domangart II irl Domangart mac Domnaill 660 673 Maeldujn irl Mael Duin mac Conaill 673 689 Domnall II Donn mak Konajll irl Domnall Donn Domnall mac Conaill 673 696 Ferhar II irl Ferchar Fota Ferchar mac Feredaig 676 697 Eohajd II Krivij Nis mak Domangajrt irl Eochaid mac Domangairt 697 Ejnbkellah Ferhajr irl Ainbcellach mac Ferchair 697 698 Fiannamajl Konajll irl Fiannamail mac Conaill 698 700 Selbah mak Ferhajr irl Selbach mac Ferchair 700 723 Dunhad Bek irl Dunchad Bec 707 721 Dungal mak Selbajh irl Dungal mac Selbaich 723 726 Eohajd III mak Ehdah irl Eochaid mac Echdach 726 733 Mujredah mak Ajnbkellajh irl Muiredach mac Ainbcellaich 733 736 Eogan mak Mujredah irl Eogan mac Muiredach 736 741 Indrehtah mak Fiannamaj irl Indrechtach mac Fiannamail 733 741 Ed Bilij irl Aed Find abo Aodh Airgneach 761 778 Fergus II mak Ehdah irl Fergus mac Echdach 778 781 Donnkojrke irl Donncoirce 781 792 Konstantin mak Fergussa irl Caustantin mac Fergusa 792 805 Konall mak Tadg irl Conall mac Tadg 805 807 Konall mak Ejdan irl Conall mac Aedain 807 811 Eohajd IV Zlij irl Eochaid 811 819 Domnall III mak Koaustantin irl Domnall mac Caustantin 811 835 Ed mak Boanta irl Aed mac Boanta 835 839 Alpin II mak Ehdah irl Alpin mac Echdach 839 841 Kennet mak Alpin irl Cinaed mac Ailpin 841 858 pershij korol Shotlandiyi Dzherela RedaguvatiPauel T Kelti M Centrpoligraf 2003 230 s Henderson I Pikti M Centrpoligraf 2003 216 s Dillon M Chedvik N K Istoriya keltskih korolivstv M Veche 2006 512 s Adomnan Zhittya svyatogo Kolumbana latinskij tekst Zhittya svyatogo Kolumbana u vidanni U Rivza 1874 rik latinskij tekst anglijskij pereklad primitki dodatkovi materialiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dal Riata Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dal Riada amp oldid 37410357